Звягельський календар



Сторінка1/11
Дата конвертації11.05.2017
Розмір1.71 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Автор: Наумець Ліна Дмитрівна
ЗВЯГЕЛЬСЬКИЙ КАЛЕНДАР

Звягель – Новоград-Волинський

Віхи історії

1187 – 2008 роки
Мета цієї розвідки :

Повернути із людського забуття

Імена людей, діяльність їх, події.

Без минулого немає майбуття,

З ним звіряємо сьогодні свої дії.
Усі дати до кінця 1917 року подано за старим стилем.

Висловлюю вдячність краєзнавцям М. Костриці, Л. Когану, О. Провоторову, В. Вітренку, матеріали яких стали у пригоді.

Окреме щире дякування Віктору Ваховському, Євгенії Ващук за постійну суттєву допомогу і рецензування, а також міському голові М. П. Боровцю та його заступнику В. С. Титяневич за сприяння виходу календаря.
Возвягель, Звягель, Новоград…

Що в імені мені отім ?

Епох розбурханих парад

На Случі березі крутім ?

Чи вітер добрих перемін ?

Чи мрія про новий політ ?

Чи просто звиклості взамін -

Насилля, зверхності наліт ?

Дзвеніло, дзвонами гуло

Аж бронзове, ім'я старе…

Та в оці скалкою було

Новим господарям : хай вмре !

І заявився Новоград,

Хоч Новоградів – гать гати…

Для чого ще один – підряд ?

Явити вбогість наготи ?

А Звягель… Звягель – лиш один,

Єдиний – геть на цілий світ!

Під біг приречених годин

Роняв додолу яблунь цвіт…



Петро Гоць


ХІІ століття

1187 рік – Вперше у літопису згадано назва «Україна».
1199 рік – Князь Роман Мстиславович (після 1160-1205), узявши помічне військо від свояків – польських князів, увійшов у Галичину і, приєднавши її до Волині, утворив могутнє Галицько-Волинське князівство (державу).
ХІІІ століття

1199-1205 роки – Галицько-Волинським князівством правив князь Роман Мстиславович, стосовно якого у літопису вперше вжито слово «самодержець».
1205 рік – Князь Роман Мстиславович загинув під час походу. Управління князівством прийняла молода княгиня Романова (синам Романа Мстиславовича було: Данилові близько 4-х років, Васильку – 2 роки).
1205-1264 роки – Правив князь Данило Галицький.
1230 рік – Василько Романович (1203-1269) правив Волинню, Данило Романович – Галичиною.
1239-1241 роки – Монголо-татари напали на українські землі та захопили землі Галицько-Волинського князівства.
1257 рік – Звягель вперше згаданий в Іпатському літопису, як місто Галицько-Волинського князівства, у зв’язку з тим, що Галицько-Волинський князь Данило Романович (1201-1264) за непокору спалив Звягель, жителів же його поділив між братом Васильком та своїми синами.
1264-1301 – У Галицько-Волинському князівстві правили князі Лев і Андрій Даниловичі.
ХІV століття

1301-1308 роки – Землями Галицько-Волинського князівства володів князь Юрій – син Льва Даниловича. На його часи припала помітна подія – церковний поділ України. Галицько-Волинська держава у ті часи була багатою і славетною.
1308-1323 – Галицько-Волинським князівством правили Лев і Андрій Юрійовичі.
Початок 1320 роківНе стало князів Андрія і Лева, які не залишили чоловічого потомства, що було небезпечно для Галицько-Волинського князівства.
1325 рік – Син сестри померлих Юрійовичів – Марії і Тройдена Мазовецького (польського князя) – Болеслав, хрещений католиком, прийнявши православну віру та ім’я Юрій, посів Галицько-Волинський престол. Був одружений із дочкою литовського князя Гедиміна, який під час свого правління (1316-1341) об’єднав велике князівство Литовське і захопив північну частину Київщини.
1340 рік , 7 квітня – Бояри, незадоволені Юрієм-Болеславом, отруїли його.
1340-1349 роки – Престол Волинського князівства посів князь Литовський Любарт-Дмитро, син Гедиміна. Звягель увійшов до складу Великого князівства Литовського.
1349 рік – Галичина і частина Волині були загарбані Польщею.
1362 рік – Литовсько-українські війська на чолі з князем Ольгердом перемогли татар у битві на р. Сині Води. До Великого князівства Литовського приєдналися Київські, Переяславські, Волинські та Подільські землі.
1385 рік – Укладена Кревська унія між Польщею і Литвою, яка передбачала об’єднання Литви і Польщі в одну державу, через шлюб польської королеви Ядвіги і литовського князя Ягайла.
ХV століття

1432 рік – Після 175 років, що пройшли з першої літописної згадки про Звягель, у числі міст великого князівства Литовського, на володіння якими претендував великий князь Свидригайло, з’являється назва «Взвягель».
До 1452 року – Звягельська волость належала удільним князям – спочатку Василю, згодом (під час панування великого князя Казимира ІV) – Андрію Семеновичам, які йменували себе Звягельськими.
1452 рік – Волинське князівство перетворилося у провінцію Великого князівства Литовського.
1471 рік – Після смерті братів Звягельських волость у складі Київської землі повернута до корони.
1488 рік – Казимир ІV надав в оренду на три роки трьом луцьким євреям мито і корчму Звягельську, про що сповістив намісника Звягельського пана Окушка Калениковича.
1494-1496 роки – Волинь, у тому числі Звягельська волость, постраждала від нападів татар
1499 рік, 23 червня – Великий князь Олександр подарував на вічні часи селище Звягель гетьману, маршалку Волинської землі князю Костянтину Івановичу Острозькому (1460-1530) за вірну службу.

ХVІ століття

1507 рік – Король Польський Сигізмунд І підтвердив грамотою дарунок князя Олександра князеві Костянтину Острозькому та дозволив йому у Звягелі побудувати замок і місто заснувати, а також влаштовувати базар кожну неділю і ярмарок у день Святого Дмитра.
1530 рік, 10 серпня – Помер князь Костянтин Іванович Острозький. Похований в Успенському Соборі Києво-Печерської Лаври (у 1941 році могила зруйнована). Звягель перейшов до сина князя – Іллі Костянтиновича Острозького (1510-1539).
1569 рік – Після Люблінської Унії Литва і Польща об’єдналися в єдину державу Річ Посполиту. Волинь (у тому числі Звягель у складі Луцького повіту Волинського воєводства) до 1793 року опинилася під владою польських феодалів.
– У Звягелі нараховувався 161 будинок. Населення – майже 1000 осіб.
1571-1603 роки – Звягелем володів Василь-Костянтин Костянтинович Острозький (1526-1608).
1577 рік – У місті проживало 30 ремісників, 50 торговців та велика кількість ловців, стрільців та бортників.
1578 рік – Тривали напади татар, через що населення міста скоротилося майже наполовину.
1582 рік – Уперше у писемних джерелах повідомлялося, що у місті була церква.
1591-1593 роки – Жителі міста брали участь у повстанні під проводом Криштофа Косинського (?-1593).
1593-1596 роки – Жителі Звягеля брали участь у визвольній боротьбі українського народу проти польської шляхти на чолі із Северином Наливайком (?-1597).
1595 рік, 11 червня – Закінчено будівництво замку-фортеці на скелястому березі Случі. Звягель мав статус міста.
1596 рік – Укладена Берестейська церковна унія: частина православного духовенства визнала главенство Папи Римського, прийняла основні догмати католицької церкви, зберігши православні обряди і богослужіння церковнослов’янською мовою. Православна церква опинилася поза законом.
ХVІІ століття

1603 рік – Василь-Костянтин Костянтинович Острозький розділив землі між синами Олександром і Янушем. Звягель перейшов під владу князя Олександра Острозького (1571-1603).
1605 рік – Відбувся спустошувальний набіг татар на місто «( 1605 року татаре… більш ніжлі 5 крат були і много людей побрали коло Звягеля...»).
1620 рік – Згідно з «Инвентарем имений князей Острожских, составленного в 1620 г. для раздела между дочерьми князя Олександра Острожского: Любомирскою, Замойскою и Ходкевичевою» Звягель перейшов під владу Анни-Алоїзи Ходкевич, ревної католички. В інвентарі маєтків князів Острозьких згадано замок з однією дерев’яною та двома мурованими баштами, в одній з яких зберігалася панська скарбниця.
– У Звягелі було 403 оподаткованих будинки, проживало 2,5 тисячі мешканців. Містечко мало 5 вулиць – Ринкову, Вільхову, Церковну, Підліську та Калечеську, 2 передмістя – Запружковське та безіменне, 2 церкви – замкову та Спаську.
– В «Инвентарі…» вперше згадано про навчальний заклад та лікарню (дім шпитальний) у Звягелі.
1620-і роки – Спадкоємниця двох князівських родів – Ходкевичей та Острозьких Анна-Алоїза побудувала у місті костьол в ім'я Воздвиження Хреста Господня.
З 1621 року – Звягелем володіла дочка Олександра Острозького Анна-Алоїза (1600-1654), котра вийшла заміж за волинського воєводу Яна-Карла Ходкевича.
1635 рік – У місті проживало 76 ремісників, 18 чоботарів, 12 кравців, 6 ковалів, 6 гончарів, 3 м’ясника тощо.
1638-1656 роки – Тривала визвольна боротьба проти польських магнатів. Місто кілька разів повністю руйнувалося.
1648 рік – Звягель – досить значне місто, яке стояло на межі воєводств Волинського і Київського, кордоном між якими була річка Случ.
Літо 1648 р. – У місті відбулася кривава січа між військами Максима Кривоноса і поляками. Мешканці спалили панські будівлі, господарські книги, зруйнували костьол, споруджений Анною-Алоїзою, допомогли 10-тисячному загону Кривоноса вигнати шляхту з міста.
1649 рік – У Звягелі перебували окремі сотні Чернігівського та Лубенського полків під проводом полковника Г. Яцкевича.
– Війська Б. Хмельницького на шляху до Збаражу зайняли Звягель. Після поразки під Берестечком Хмельницький змушений був поступитися Звягелем Польщі.
12 березня – Вперше у письмових джерелах згаданий Звягельський полк, що сформувався з жителів міста під проводом полковника Тиші. Чисельність Звягельського гарнізону складала до 4 000 козаків. Після заключення Зборівського миру у серпні 1649 року полк було розформовано.
13 червня – Місто почав штурмувати великий загін (біля 3 тисяч воїнів) польського князя К. Пшиємського, якому зі своїми воїнами допомагав князь С. Корецький. У місті виникла велика пожежа.

19 червня – А. Фірлей, який на той час виконував обов’язки коронного гетьмана, з радістю доповів Польському королю, що «… лігво лотрів, яке цілій Волині завдавало таких утисків знесено….» (йдеться про Звягель).
Серпень – У місті стояли козаки Овруцького полку.
1654 рік, 27 січня – Померла Анна-Алоїза Ходкевич, не залишивши по собі дітей. Так закінчила своє існування гілка роду князів Острозьких, пов’язана з історією Звягеля.
1654 рік – Звягель перейшов у володіння до синів від шлюбу сестри Анни-Алоїзи Ходкевич – Софії Острозької із краківським воєводою Станіславом Любомирським: старости сондецького і переяслівського Олександра-Міхала (бл. 1514-1677) та великого коронного гетьмана Єжи-Себастіана (1616-1667) Любомирських. Місто у той час входило до складу Луцького повіту Волинського воєводства.
1662-1663 роки – Місто понесло великі втрати через війну (у документах тих часів зазначено «З Звягеля, містечка пустого…»).
1667 рік – За умовами Андрусівського перемир’я між Росією і Річчю Посполитою Правобережна Україна, в т.ч. Звягель, залишився у складі останньої.
1669 рік – Відбувся спустошливий напад на Звягель кримських татар.
1675 рік – У місті мешкало не більше 200-250 осіб.
1699 рік – Згідно з інвентарним описом маєтку й замку Звягеля польською мовою, що зберігається у Національному історичному архіві Білорусі в Мінську, одна половина Звягельського замку належала надвірному коронному маршалкові, очевидно, Юзефу-Каролю Любомирському (1638-1702) – сину Олександра-Міхала, друга – Міхалу (?-1714), сину Олександра та онуку Єжи-Себастіана Любомирського.
– У місті була православна церков Вознесіння Святого Спаса (інакше Преображення Господнєго) Луцького Єпіскопату з капеланом Євстафієм Данішевичем та костьол Воздвиження Святого Хреста Луцької діоцезії з ксьондзом-комендарем. Був також млин (ймовірно був у районі колишнього плодоконсервного заводу), ратуша і шинкові будинки, розташовані на ринковій площі.
– Тричі на рік у Звягелі проходили ярмарки – на день Святого Петра (12 липня), День Водохреща та День Святого Дмитра (26 жовтня). Генеральне мито, яке сплачували приїжджі купці, становило 150 злотих.
– Фортеця в значній мірі була руїною. Занепад переживав і фортечний арсенал. «Жодного боєприпасу в тому замку нема, крім однієї звичайної залізної гармати на колесах, пороху та іншої належності в цейхгаузі немає, як і дрібнішої рушниці».
ХVІІІ століття

1701 рік – Звягель був пограбований князем Радзивилом.
1700-1704 роки – Тривало народне повстання проти польської шляхти, яке очолив Семен Палій. Жителі Звягеля брали у ньому участь, поповнюючи повстанські загони.
1731 рік – У місті працювало 7 цехів. Князі Любомирські затвердили статут для звягельських ремісників (усі ремісники повинні : мати мушкети для захисту фортеці й міста, сплачувати костьолу свічковий податок та інше).
1738 рік – Місто перейшло у володіння до Станіслава Любомирського (1720-1783). Замок став мисливським, про що багато років зберігалась пам'ять у назві вулиці Звіринської (тобто на місці князівського звіринцю).
Близько 1740 року – У місті була збудована синагога.
1753 рік – Було розпочато будівництво нового костьолу. Князь Станіслав Любомирський, воєвода Брацлавський у грудні дозволив розібрати залишки замкового муру та використати камінь як будівельний матеріал для стін костьолу.
1766 рік – Споруджено новий кам’яний костьол.
– У місті було 379 будинків. Нараховувалося 205 селян, які відбували панщину.
– Ремісники були об’єднані у 9 цехів: ковалів, слюсарів, бондарів, шкіряників, ткачів, шевців, мечників, гончарів, сідельників.
1768 рік – Тривало народне повстання під назвою Коліївщина. Серед повстанців – звягельці під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти.
1773 рік – Поблизу Звягеля збудований один із перших в Україні чавуноливарний завод.
16 квітня – Народився Федір Петрович Уваров (майбутній чоловік княгині Марії Любомирської, яка була останньою польською володаркою Звягеля), генерал-лейтенант, учасник Турецької, Вітчизняної війни 1812 року. Нагороджений багатьма орденами, у т.ч. Святого Володимира та Андрія Первозваного. Помер 20 листопада 1824 року. У заповіті відписав 400 тисяч крб. на спорудження пам’ятника російській гвардії. На ці кошти зведена й урочисто відкрита у 1834 році Нарвська тріумфальна брама у Санкт-Петербурзі.
1775 рік – У місті трапилася велика пожежа. Згоріло 145 будинків, залишилося 234 будинки.
1778 рік – Відбулося освячення новозбудованого костьолу. Він вважався одним з найбагатших і красивіших храмів на Волині.
1793 рік, 27 березня – Після другого поділу Речі Посполитої Правобережна Україна (Київщина, Поділля, значна частина Волині і у складі східної Волині – Звягель) та Білорусь увійшли до складу Російської імперії.
13 квітня – Указом Катерини ІІ із ново приєднаних українських земель утворені Брацлавська та Ізяславська губернії (до складу останньої увійшов Звягель).
1795 рік – При третьому поділі Польщі до Росії відійшла Західна Волинь.
18 червня – Указом Катерини ІІ Ізяславська губернія перейменована у Волинську.
5 липня – Указом № 17354 Звягель перейменовано на Новоград-Волинський і призначено його губернським центром, враховуючи його зручне географічне розташування – майже у центрі губернії, що мало неабияке значення при слабо розвинутих на той час шляхах сполучення.
5 липня – Указом Катерини ІІ за № 17352 утворено Волинську та Подільську губернії. До складу Волинської губернії входила територія нинішніх Волинської, Рівненської, більша частина Житомирської, частина Хмельницької та Тернопільської областей. Вона мала 13 повітів. Новоград-Волинський повіт поділявся, у свою чергу, на 20 волостей, об’єднаних у 6 станів (Корець, Ємільчино, Рогачів, Миропіль, Любар та Баранівка).
5 липня – Указом № 17353 затверджено штати Волинської та Подільської губерній.
1796 рік, 17 січня – Видано новий указ про виділення в межах України Волинської, Київської та Подільської губерній.
22 січня – Затверджено герб Волинської губернії і герби усіх інших міст Волині (у більшості гербів збережено попередню литовсько-польську символіку).
До 13 жовтня – Останньою володаркою Звягеля була дочка Каспера Любомирського – Марія-Юзефа (1773-1810), у заміжжі Потоцька, потім Зубова та Уварова.
13 жовтня – Звягель придбаний у графині Любомирської за 333 579 карбованців «для устроения в нем губернського города Новограда-Волынского», згідно з купчою від 13 жовтня 1796 року у волинському намісництві в палаті громадянського суду.
6 листопада – Несподівано померла цариця Катерина ІІ.
12 грудня – Імператорським указом «О новом разделении Государства на губернии» Волинська губернія (з 13 квітня 1793 до 1 травня 1795 р. – Ізяславська) поділена на 7 повітів. Новоград-Волинський повіт мав площу у 6331, 3 кв. версти.
1797 рік, 9 січня – Павло І видав указ про новий адміністративно-територіальний устрій на Правобережній Україні, згідно з яким Волинська губернія складалася з 13 повітів та проіснувала без змін до 1921 року (124 роки).
1798 рік – На планах Звягеля було зображено ратушу (одне крило займали «судові місця», друге – торгівельні лавки).

ХІХ століття

1804 рік, 24 червня – Указом Олександра І Житомир затверджено губернським центром, Новоград-Волинський, за браком приміщень для розміщення адміністративних установ, отримав статус повітового міста.
19 липня – Сенат затвердив за Новоградом-Волинським статус повітового міста.
1806 рік, весна – У місті розташовувалася штаб-квартира М.І. Кутузова (1745-1813).
30 вересня – Марія Любомирська-Уварова подарувала свої землі чоловікові – генералу Федору Петровичу Уварову.
1809 рік – У місті неодноразово бував генерал-майор артилерії Олексій Петрович Єрмолов (1777-1861) – відомий російський полководець і державний діяч, який у цей час був начальником резервних військ російської армії у Волинській і Подільській губерніях.
1811 рік – У Новограді-Волинському у службових справах перебував Денис Давидов (1784-1839), російський поет, військовий письменник, один із організаторів і керівників партизанського руху під час війни з Наполеоном.
1815 рік – У Новограді-Волинському служив командиром І бригади ІІ-ї уланської дивізії Волконський Сергій Григорович (1788-1865), декабрист, прозаїк.
1815-1816 роки – Поряд з Новоградом-Волинським були засновані найстаріші у Східній Волині колонії німецьких переселенців – Анета та Юзефін.
1816 рік – У місті діяла найбільша на Волині суконна мануфактура, де працювало 1356 кріпаків і 6 вільнонайманих робітників.
1823, весна – У місті братами Петром (1800-1854) та Андрієм (1798-1854) Борисовими і Юліаном Люблінським (1798-1873) створено таємне Товариство об’єднаних слов’ян.
1824 рік, 20 листопада – Помер Федір Петрович Уваров. Через відсутність спільних дітей з Марією-Юзефою Любомирською виникло питання щодо успадкування Звягельського ключа.

1825 рік – Відкрита парафіяльна школа на 25 учнів.
Вересень – Товариство об’єднаних слов’ян приєдналося до Південного товариства декабристів на таємному зібранні у Ліщині під Житомиром.
26 грудня – Почалося повстання Чернігівського полку. Місто Васильків захоплено повстанцями.
1826 рік, 3 січня – Повстання Чернігівського полку придушено.
Січень-березень – Тривали арешти членів Товариства об’єднаних слов’ян, відправлення їх до Петропавлівської фортеці у Санкт-Петербурзі.
1827 рік – Відкрито повітове училище, де навчалися 94 учня – діти заможних городян.
1830 рік, 14 травня – Рішенням волинського Головного суду (Житомир) зафіксовано поділ земель, що після смерті Марії-Юзефи Любомирській належали Федору Петровичу Уварову, між його двоюрідними братами. Старший із братів, полковник і кавалер, Степан Уваров успадкував Звягельський ключ, до якого віднесені були села Новий Звягель, Лубчиця, Романівка, Броники з чавунним заводом, Федорівка, Немилянка, Кропивня, Несолонь, Тупальці, Андріївка, Буда Очеретянка, Слобода Романівська, Ужачин, Гали, Вершниця, Чижівка з млинами, мідним, залізним та цегляним заводами.
1832 рік – У відомостях про розкольників зазначено, що в Новоград-Волинському повіті мешкало 314 осіб старовірів. У повіті проживало 1223 дворян, 4840 дрібних шляхтичів, 1700 купців та почесних громадян.
1833 рік – На кошти унтер-офіцера у відставці побудована церква Різдва Пресвятої Богородиці.
1 вересня – Відкрилося повітове дворянське училище. Повітовому училищу було підпорядковано ще 7 приходських училищ (в містечках Полонному, Топорищах, Троянові та інш.)
1834-1836 роки – У місті працював канцеляристом Новоград-Волинського земського суду Бонковський Денис Федорович (1816-1869), український та польський поет, композитор, перекладач, автор текстів і музики пісень «Ґандзя», «Тропак» та ін.
1836 рік, 8 січня – Повітове училище перейменовано у дворянське, що значно підвищило його статус.
1837 рік – На плані міста зображено ратушу з підписом «присутственные места». Володимир Антонович, археолог, дослідник Волині, зазначав : «В городе уцелела постройка древней ратуши: квадратная стена толщиною в 4 аршина». Також позначена гребля млина для товчення проса й валяння сукна (на цьому місті потім було побудовано плодоконсервний завод). Завершувалося на плані місто в районі нинішнього магазину «Торговий дім» (колишній «Дитячий світ»).
1838 рік – Із Новограда-Волинського до Полонного переведено повітове дворянське училище.
Січень – Почала виходити газета «Волынские губернские ведомости».
1839 рік – У місті існувало 522 будинки (з них 5 мурованих). Населення 6127 осіб. Криниць не було, воду носили із Случі. Площа міста – 284 десятини 1656 квадратних саженів.
1840 рік – Розпочато будівництво кінно-поштової станції.
1846 рік, 9 березня – У місті під час подорожі зупинялася Ганна Барвінок (Олександра Михайлівна Білозерська-Куліш) (1828-1911) та Пантелеймон Куліш (1819-1897), українські письменники. Про це вона згадує у нарисі «Волинь».
Жовтень – Через місто проїжджав Т.Г. Шевченко (1814-1861) під час службової поїздки Західною Україною (документально факт не доведений).
1847 рік, 15 квітня – Народився Сергій Аполлонович Уваров (1847-1900).
1848 рік – У селі Чижівка збудований в зруб триповерховий дерев’яний млин і гребля (керував роботами іноземець Іоган Ейтер, йому заплатили 2 000 крб сріблом). Навпроти млина був залізоплавильний завод. У Кропивні на чавуноливарному заводі було відновлено роботу печі для плавлення чавуну з руди. У Ново-Звягелі була реконструйована винокурня, збудована воловня для відгодівлі волів брагою.
1848 рік, 5 березня – Помер Степан Уваров. Дружина його невдовзі вийшла заміж і 23 травня 1848 року виїхала до Одеси. Спадкоємцями земель залишилися їх дочки Євгенія та Марія.
1850 рік – Відкрилося казенне двокласне єврейське училище 1-го розряду (навчалося 20 хлопчиків).

– Закінчилося будівництво кінно-поштової станції. Межа міста – на Кінній площі (перетин сучасних вулиць Воровського, Войкова, Шевченка та Левченка).


1855 рік – Розпочалося будівництво Преображенського Собору, яке тривало 6 років.
1859-1875 роки – Збудована міська в’язниця.
1860 рік – Жителі міста виконують додаткові повинності: підводну – для роз’їздів поліції, перевезення військових, засланців, та квартирну – для розміщення військових.
– Триває спорудження Києвсько-Брестського шосе, яке проходить скрізь місто.
– Побудований міст через Случ – дерев’яний, кружальної форми з трьома арками на річкових биках з червоного граніту.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка