Звіт про стажування старшого викладача кафедри екології та охорони довкілля Гуріненко Н. О. З 09. по 10. 2010р. Місце стажування: Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені В. М. Остроградського



Сторінка3/6
Дата конвертації25.02.2017
Розмір1.15 Mb.
1   2   3   4   5   6

Проранжуйте.

Механічний запис звуку на диску із синтетичних матеріалів

Діапозитиви

Зображення на фоліях, що виконуються поліграфічним, фотографічним способом

Діафільм


Серія чорно-білих або кольорових діапозитивів, віддрукованих на кіноплівці

Транспоранти

Фотографічні позитивні зображення на прозорій основі, які розглядаються на просвіт або проектуються на екран

Грамзапис




  1. За характером впливу на органи чуттів ТЗН поділяються на:

а)візуальні;

б)екранні;

в)аудіовізуальні;

г)звукові.



  1. Кінофрагмент – це ……

а)3-5-хвилинний фільм;

б)10-20-хвилинний фільм;

в)1-1,5-хвилинний фільм.


  1. Кінокільцівка – це ……

а)3-5-хвилинний фільм;

б)10-20-хвилинний фільм;

в)1-1,5-хвилинний фільм.


  1. Кінофільм – це ….

а)3-5-хвилинний фільм;

б)10-20-хвилинний фільм;

в)1-1,5-хвилинний фільм.


  1. Проранжуйте.

Кінофільм 3-5-хвилинний фільм

Кінокільцівка 10-20-хвилинний фільм

Кінофрагмент 1-1,5-хвилинний фільм


  1. За методом проведення екскурсії розрізняють:

а)дослідницькі;

б)супровідні;

в)підсумкові;

г)комбіновані;

д)ілюстративні;

е)вступні.



  1. За часом проведення екскурсії розрізняють:

а)дослідницькі;

б)супровідні;

в)підсумкові;

г)комбіновані;

д)ілюстративні;

е)вступні.



  1. За обсягом навчальні екскурсії поділяються на:

а)ілюстративні;

б)вступні;

в)багатотемні;

г)однотемні;

д)комбіновані;

е)комплексні;

є)інтегральні;

ж)тематичні.



  1. Заповнити пропуск.

Одно- й багатотемні екскурсії об’єднують у групу …………, які проводяться по ходу вивчення однієї або кількох ……………………………………………

  1. Пізнання – це …

а)збережений і відтворюваний у свідомості образ раніше сприйнятих предметів або явищ дійсності;

б)процес цілеспрямованого активного відображення об’єктивного світу в свідомості людей;

в)відображення в корі головного мозку предметів та явищ матеріального світу, в результаті їхньої безпосередньої дії на аналізатори людини.


  1. Уявлення – це …

а)збережений і відтворюваний у свідомості образ раніше сприйнятих предметів або явищ дійсності;

б)процес цілеспрямованого активного відображення об’єктивного світу в свідомості людей;

в)відображення в корі головного мозку предметів та явищ матеріального світу, в результаті їхньої безпосередньої дії на аналізатори людини.


  1. Сприйняття – це …

а)збережений і відтворюваний у свідомості образ раніше сприйнятих предметів або явищ дійсності;

б)процес цілеспрямованого активного відображення об’єктивного світу в свідомості людей;

в)відображення в корі головного мозку предметів та явищ матеріального світу, в результаті їхньої безпосередньої дії на аналізатори людини.


  1. Проранжуйте.

Пізнання форма людського мислення, за допомогою якої пізнаються загальні, істотні ознаки предметів та явищ об’єктивної реальності;

Сприйняття збережений і відтворюваний у свідомості образ раніше сприйнятих предметів або явищ дійсності;

Уявлення процес цілеспрямованого активного відображення об’єктивного світу в свідомості людей;

Поняття відображення в корі головного мозку предметів та явищ матеріального світу, в результаті їхньої безпосередньої дії на аналізатори людини.



  1. Поняття – це …

а)складніші узагальнення, які відбивають найістотніші, найзагальніші типові повторювані ознаки й властивості цілого класу чи групу предметів або явищ, тобто їхню сутність;

б)форма людського мислення, за допомогою якої пізнається загальне, істотні ознаки предметів та явищ об’єктивної реальності;

в)головна рушійна сила всього процесу навчання й виховання.


  1. Прості поняття – це …

а)первинні поняття, що відповідають окремим елементам основ наук;

б)елементарні поняття, що містять один елемент знання;

в)більш узагальнені поняття, що вбирають низку простих.


  1. Спеціальні поняття – це …

а)первинні поняття, що відповідають окремим елементам основ наук;

б)поняття, які розвиваються в межах одного біологічного розділу;

в)більш узагальнені поняття, що вбирають низку простих.


  1. Загальнобіологічні поняття – це …

а)первинні поняття, що відповідають окремим елементам основ наук;

б)поняття, які розвиваються в межах одного біологічного розділу;

в)наскрізні поняття, що охоплюють знання про біологічні закономірності будови, життєдіяльності та розвитку живої природи.


  1. Складні поняття – це …

а)більш узагальнені поняття, що вбирають низку простих;

б)поняття, які розвиваються в межах одного біологічного розділу;

в)наскрізні поняття, що охоплюють знання про біологічні закономірності будови, життєдіяльності та розвитку живої природи.



  1. Проранжуйте.

Прості поняття первинні поняття, що відповідають окремим елементам основ наук

Складні поняття наскрізні поняття, що охоплюють знання про біологічні закономірності будови, життєдіяльності та розвитку живої природи

Спеціальні поняття поняття, які розвиваються в межах одного біологічного розділу

Загальнобіологічні поняття більш узагальнені поняття, що вбирають низку простих.




  1. Серед загальнобіологічних понять виокремлюють такі групи:

а)організмові;

б)популяційно-видові;

в)біосферно-біоценотичні;

г)еволюційні;

д)всі вище перераховані варіанти вірні;

е)всі варіанти невірні.



  1. Пронумерувати етапи послідовності формування наукових понять за А. В. Усовим:

    • Абстрагування;

    • Чуттєво-конкретне сприйняття;

    • Застосування понять при розв’язуванні елементарних навчальних занять;

    • Збагачення поняття;

    • Повторне, повніше означення поняття;

    • Класифікація понять;

    • Означення поняття;

    • Встановлення зв’язків даного поняття з іншими;

    • Встановлення нових зв’язків і відношень даного поняття з іншими;

    • Виділення істотних властивостей класу спостережуваних об’єктів;

    • Уточнення й закріплення в пам’яті істотних ознак понять;

    • Опора на дане поняття при засвоєнні нового;

    • Збагачення понять;

    • Застосування понять при розв’язуванні завдань творчого характеру.

  2. Пронумерувати етапи послідовності формування й розвитку біологічних понять:

    • Перевірка засвоєння учнями введеного нового поняття та його застосування;

    • Виявлення запасу уявлень та понять, нагромадженого учнями під час навчання в попередніх класах і в результаті життєвого досвіду;

    • Уточнення поняття повторним порівнянням об’єктів;

    • Виконання учнями спеціальних вправ для уточнення ознак поняття, встановлення зв’язків і відношень з іншими поняттями;

    • Організація спостережень поодиноких об’єктів, процесів абр явищ живої природи;

    • Закріплення в терміні означення поняття, що охоплює істотні, загальні ознаки об’єктів і процесів, які вивчаються;

    • Організація спостережень кількох подібних об’єктів, процесів або явищ та виділення їхніх спільних властивостей.

  3. За змістом поняття бувають:

а)прості;

б)загальні;

в)складні.


  1. За обсягом поняття поділяються на:

а)прості;

б)загальні;

в)складні;

г)категорії;

д)окремі.


  1. За значенням у навчальному процесі спостереження поділяють на:

а)попередні;

б)в лабораторних умовах;

в)ілюстративні;

г)дослідницькі;

д)у виробничих умовах.


  1. За тривалістю спостереження поділяються на:

а)попередні;

б)нетривалі;

в)тривалі;

г)групові.



  1. За формами організації спостереження поділяються на:

а)групові;

б)індивідуальні;

в)в природі;

г)дослідницькі.



  1. За місцем проведення спостереження поділяються на спостереження в природі, в лабораторних чи виробничих умовах?

а)так; б)ні

  1. За спостережу вальними об’єктами спостереження поділяються на:

а)тривалі;

б)фенологічні;

в)метеорологічні;

г)нетривалі.



  1. Пронумерувати послідовність плану виконання навчального експерименту:

    • Здійснити математичні розрахунки результатів вимірювання;

    • Спланувати експеримент;

    • Визначити мету експерименту;

    • Провести дослід, який супроводжується спостереженнями та записами їхніх результатів;

    • З’ясувати умови, необхідні для досягнення поставленої мети експерименту;

    • Сформулювати та обґрунтувати гіпотезу, яку можна покласти в основу експерименту;

    • Проаналізувати результати експерименту, сформулювати висновки.

Вправи – це організоване, цілеспрямоване, багаторазове повторення студентами певних дій та операцій (розумових та практичних) для формування й закріплення навичок і вмінь.

За навчальною метою вправи поділяються на вступні, пробні, тренувальні, творчі й контрольні. Під час вступних вправ викладач поєднує пояснення з демонструванням дій, а студенти повторюють її за викладачем. Пробні вправи застосовують, коли новий матеріал ще недостатньо засвоєний студентами. Вони бувають трьох видів: випереджувальні (пояснення учня передує виконанню дії), коментовані (пояснення й виконання дії збігаються) та пояснювальні (дія передує поясненню). Тренувальні вправи відрізняються від пробних більшою самостійністю студентів і поступовим ускладненням. Це вправи за зразком, інструкцією, за завданням без зразка та конкретних вказівок викладача. Вони наближаються до творчих вправ – застосування знань, умінь і навичок у реальних життєвих ситуаціях, розв’язання задач із зайвими або неповними даними тощо. Контролі вправи – це переважно виконання завдань на виявлення рівня сформованості вмінь і навичок.



Серед вправ, що застосовуються в процесі вивчення природничих дисциплін, перевага віддається розв’язанню задач, які зазвичай вважаються самостійним методом. Вони використовуються як для ілюстрування навчального матеріалу й закріплення знань, так і в пошуковому плані під час пояснення, для самостійного розв’язання їх студентами з метою застосування теоретичних знань на практиці, в нових нестандартних умовах. Цей метод дає змогу створити проблемну ситуацію, привернути увагу студентів до практичного характеру біологічних знань, оперативно перевірити знання всієї аудиторії.
ЗАДАЧІ

  1. У теплу пору року деякі риби закопуються у мул, засинають. Поясніть причини й екологічне значення цього явища.

  2. Згідно з загальними вимогами вирубки догляд здійснюють таким чином: через кожні 10-12 років вирубують 8-10% загальної маси всіх насаджень. Вирубки намагаються проводити взимку, по глибокому снігу. Чому такий спосіб вирубки є найбільш безболісним для лісу?

  3. В одному господарстві викопали котлован, заповнили його водою. Чи можна запускати туди риб?

  4. Взимку на річках та озерах в льоду роблять ополонки, у які вставляють снопи з комишу, соломи. З якою метою це роблять?

  5. Одного разу в степу на півдні України археолог дуже втомився і ліг спати на спальний мішок просто неба. Вранці, прокинувшись, хотів підвестись, але відчув, що на грудях щось лежить. Це була степова гадюка. Обережно, аби не потурбувати і не розлютити змію, він скинув її, і вона поповзла геть. Чому змії повзуть до людей, що сплять?

  6. У представників роду курячих, які на зиму залишаються у північних областях України, на пальцях з’являються жорсткі пір’їни, відростають міцні кігті. Яке значення мають такі зміни для виживання птахів?

  7. Вчені знайшли сотні квітуючих орхідей - Венериних черевичків - на островах Онезького та Сегозера, і у деяких інших місцях. Вони припустили, що на цих островах повинні бути вапняки. Як ви гадаєте, чим керувалися вчені?

  8. На шкільній ділянці висіяли пшеницю зі схожістю насіння 99%. Навесні випало багато опадів. У низині насіння не зійшло. Чому? Які умови проростання насіння порушилися?

  9. Одного холодного осіннього дня до нашої країни прибув незвичайний живий вантаж - кілька удавів. Спеціаліст без побоювань оглядав кожну тварину. Працівники митниці вирішили, що зоолог загіпнотизував змій, оскільки вони поводились дуже спокійно. А як би ви пояснили поведінку тварин?

  10. Багато лісових птахів, як тільки вилупляться пташенята, виносять шкаралупки яєць подалі від гнізда. Яке значення має така поведінка птахів?

  11. Під соснами в лісі зустрічаються молоді ялинки, але під ялинками ніколи немає молодих сосон. Чому ?

  12. Чому умови у водоймі вважаються нормальними, якщо у ній мешкає багато різних видів, що відносяться до різних систематичних груп, однак чисельність їх не перевищує певної межі?

  13. Якою буде піраміда чисел, якщо її побудувати відносно ланки «хазяїн-паразит»?

  14. Зобразити у вигляді схеми або рівняння залежність між такими екологічними поняттями: біотоп, біоценоз, біогеоценоз.

  15. Біологи виявили таку закономірність: тільки-но в будь-якій водоймі знищити видр, зростає кількість риби. Але згодом риби стає значно менше. Як тільки знов з’являться видри - кількість риби зростає. Чому?

  16. Інфузорій-туфельок помістили у посудину з охолодженою кип’яченою водою. Як ви гадаєте, що з ними станеться? Чому?

  17. Чому багато видів птахів не займають своїх торішніх гнізд, а щороку будують нові?

  18. Ареали близькоспоріднених видів часто перехрещуються. Як ви гадаєте, в яких частинах ареалів особини видів будуть найбільш схожими й чому?

  19. Чи впливає врожай ялинових шишок на плодючість куниці, горностая?

  20. Якими можуть бути екологічні наслідки надмірного розмноження водоростей та інших рослин у водоймі?

  21. У томатів кругла форма плода домінує над грушоподібною. Якими повинні бути генотипи та форма плодів у батьківських рослин, щоб у поколінні дістати розщеплення за фенотипом 1:1 і 3:7?

  22. Здатність краще володіти правою рукою у людини – домінантна ознака. Жінка-правша, батько якої був лівшею, виходить заміж за правшу. Чи є ймовірність народження дитини-лівші?

  23. Яким буде потомство в першому поколінні від схрещування коричневої норки з блакитно-сірим самцем, якщо відомо, що коричневе забарвлення шерсті домінує, а особини, взяті для схрещування, гомозиготні?

  24. Ген чорної масті у корів домінує над геном червоної масті. Яке покоління буде від схрещування чистоводного чорного бика з червоними коровами? Яким буде F2, від схрещування між собою таких гібридів? Які телята від червоного бика та гібридних корів з F1?

  25. Дві чорні самки миші схрещені з коричневим самцем. У поколінні першої самки 9 чорних і 7 коричневих мишей. У другої – 17 чорних особин. Як успадковується ознака забарвлення шерсті і які генотипи батьків?

  26. Квасоля – рослина-сомозапилювач. З рослини, вирощеної із чорної насінини, одержали насіння, яке після висівання дало ¾ рослин з чорним насінням і ¼ − із білим. Визначте генотип вихідної рослини.

  27. У томатів червоний колір плодів домінує над жовтим. Якими за кольором будуть плоди у рослин, одержаних від схрещування гомозиготних червоноплідних рослин із жовтоплідними? Які плоди будуть в F1? Чи можна одержати червоноплідні рослини від схрещування між собою двох жовтоплідних?

  28. У плодової мушки дрозофіли сірий колір тіла домінує над чорним. При схрещуванні сірої мушки з чорною все покоління мало сіре забарвлення тіла. Визначте генотип сірої мушки.

  29. Ранньостиглість у ячменю – ознака домінантна, пізньостиглість – рецесивна. При схрещуванні двох сортів одержано гібриди, серед яких ранньостиглих форм утричі більше, ніж пізньостиглих. Визначте генотипи і фенотипи батьківських сортів.

  30. У морських свинок гладенька шерсть контролюється рецесивним геном, кошлата – домінантним. Від схрещування двох свинок з кошлатою шерстю одержали 37 малят з кошлатою шерстю і 12 – з гладенькою. Скільки серед них гомозиготних особин? При схрещуванні двох свинок з кошлатою і гладенькою шерстю одержали 26 свинок з кошлатою і 24 з гладенькою шерстю. Визначте генотипи батьків і покоління.

  31. Карий колір очей у людини домінує над голубим. Кароока жінка, у батька якої були голубі, а у матері карі очі, вийшла заміж за голубоокого чоловіка, батьки якого мали карі очі. У них народилася дитина з карими очима. Визначте генотипи всіх вказаних осіб.

  32. При схрещуванні забарвлених (при відсутності антоціану) рослин жита з рослинами, які мають зелені сходи (без антоціану) в F2 одержали 4584 забарвлених і 1501 зелених рослин. Скільки генів контролює цю ознаку? Якими повинен бути фенотип рослин F2? Перевірте своє бачення за методом хі-квадрат.

  33. Рогатий баран схрещений з трьома вівцями. Від першої рогатої вівці одержали двох ягнят – обоє рогаті. Від другої, також рогатої вівці, народились одне рогате і двоє безрогих ягнят. Від третьої безрогої вівці народилось двоє ягнят – обоє безрогі. Як спадкується рогатість у овець? Які генотипи всіх тварин?

  34. У господарстві від схрещування сіро-голубих шортгорнів народилося 250 телят. Серед них 116 голів мали батьківську масть. Визначте генотипи та фенотипи інших народжених телят, якщо відомо, що сіро-голубі шортгорни народжуються при схрещуванні білих і чорних тварин.

  35. Від схрещування двох рослин садових ротиків дістали гібриди, з яких ¼ мали червоні, ½ − рожеві і ¼ − білі квітки. Визначте генотипи і фенотипи батьків.

  36. При розведенні норок стандартного коричневого забарвлення на одній з ферм у штаті Вісконт у результаті мутації з’явилися норки з «платиновим» відтінком. Виявилося, що мутація контролюється одним рецесивним геном. Такі ж «платинові» норки з’явилися і на іншій фермі у штаті Орегон і також «платинове» забарвлення контролювалось одним рецесивним геном. Коли ж схрестили платинових норок зі штату Вісконт та зі штату Орегон, то одержали покоління дикого типу (коричневе) забарвлення. Чим це можна пояснити?

  37. У матері перша група крові, а у батька – четверта. Чи можуть діти успадкувати групу крові одного із своїх батьків?

  38. Чи можуть діти успадкувати групу крові своєї матері, якщо в неї перша група, а у батька – третя?

  39. Відомо, що кров першої групи можна переливати всім людям, кров другої – лише особам другої або четвертої групи, а кров четвертої групи – лише людям четвертої групи. Інакше кажучи, особи з першою групою крові є універсальними донорами, а з четвертою групою – універсальними реципієнтами. Чи завжди можна переливати кров матері її дітям? Кров сестри – її рідному брату?

  40. Які були фенотипи і генотипи батьків, якщо в окоті з п’яти кріль чат виявились три світло-шиншилових, один гімалайської масті і один альбінос?

  41. У сірооких батьків син з голубими очима. Голубі очі були також у діда хлопчика з боку матері і у брата його батька. Складіть родовід цієї сім’ї.

  42. Самка агуті спарована з самцем гімалайського забарвлення. У поколінні від цього схрещування спостерігалось таке розщеплення – агуті: гімалайський альбінос у співвідношенні 2:1:1. Укажіть найбільш вірогідні генотипи батьків.

  43. Чоловік із групою крові О одружився на жінці з групою крові А. У батька жінки групи крові О. Яка імовірність, що діти від цього шлюбу будуть мати групу крові О.

  44. У гороху жовте забарвлення насіння А домінує над зеленим а, гладенька форма насіння Внад зморшкуватим b. Встановіть забарвлення і форму насіння таких генотипів: а) aaBb, б) Aabb, в) aaBB, д) AAbb.

  45. У сім’ї друга дочка розвивається нормально, а перша дівчинка розумово відстала внаслідок галактоземії. Встановлено, що ген галактоземії має аутосомно-рецесивний тип успадкування. Батько дівчаток хворів галактоземією, але лікування дієтою з раннього дитинства сприяло його нормальному розвитку. Яка вірогідність народження третьої здорової дитини?

  46. Гарбуз із білими кулястими плодами схрещений з рослиною, яка має білі кулясті плоди. У першому поколінні дістали ¼ рослин із жовтими кулястими і ¼ − з білими кулястими плодами. Як успадковуються колір і форма плодів гарбуза? Які схрещування можна провести для перевірки гіпотези і яких результатів можна чекати від них?

  47. Білоколоса безоста рослина схрещена з остистою червоноколосою.У поколінні виявилося 32 безостих червоноколосих і 33 безостих біловолосих рослин. Визначте генотипи батьків.

  48. Від схрещення двох кошлатих чорних свинок дістали покоління, яке складається з особин такого самого фенотипу. Чи можна визначити фенотипи батьків?

  49. При схрещуванні двох сірозернівкових рослин вівса дістали сірозернівкові і білозернівкові рослини у відношенні 3:1. Визначте генотипи батьків.

  50. При самозапиленні чорноземної рослини вівса дістали чорнозернівкові, сірозернівкові і білозернівкові рослини у відношенні 12:3:1 . Визначте генотип вихідної рослини.

  51. Визначте колір зерна у рослин, які дістали в результаті таких схрещувань: а) A1a1A2A2 х а1а1А2а2; б) А1а1А2а2 х а1а1а2а2;; в) А1а1а2а2 х А1А1а2а2; г) А1а1а2а2 х А1а1А2А2.

  52. При схрещуванні двох рослин із білими плодами дістали гібриди з білими та жовтими плодами у відношенні 3:1. Визначте генотипи батьків.

  53. При схрещуванні коней сірої і рудої масті в першому поколінні всі лошата виявилися сірими. У другому поколінні на кожні 16 лошат у середньому з’являлося 12 сірих, 3 вороних і 1 руде. Визначте тип успадкування масті у коней і встановіть генотипи зазначених тварин.

  54. Батько дівчини – дальтонік, а мати, як і всі її предки, відрізняє кольори нормально. Дівчина виходить заміж за здорового хлопця. Що можна сказати про їхніх синів, дочок, а також онуків (за умови, що сини й дочки не будуть вступати в шлюб із носіями гена дальтонізму)?

  55. Які діти могли б народитися від шлюбу гемофіліка з жінкою, хворою на дальтонізм?

  56. Кароока жінка з нормальним зором, батько якої мав голубі очі і був дальтоніком, виходить заміж за голубоокого чоловіка з нормальним зором. Яке покоління чекати від цієї пари за вказаними ознаками?

  57. Яке покоління може виникнути у шлюбі між жінкою-дальтоніком і нормальним за зором чоловіком при нерозходженні Х-хромосом у матері? Яка буде стать у нащадків?

  58. Здоровий чоловік з групою крові АВ одружився із здоровою жінкою з групою крові О, батько якої був гемофіліком. Яких нащадків можна чекати від цієї пари, які фенотипи і з якою відносною частотою?

  59. Чоловік із групою крові АВ, хворий на дальтонізм, одружився з дівчиною з нормальним зором і групою крові О. Батько дівчини дальтонік і має групу крові А. Від цього шлюбу народилося двоє дітей: дівчинка з нормальним зором і групою крові А і хлопчик з нормальним зором і групою крові В. Вкажіть генотипи всіх членів родини. Яка ймовірність народження у цих людей дітей-дальтоніків? Чи можуть народитися діти з групами крові своїх батьків?

  60. У собаки в приплоді 8 цуценят, половина з яких – самці. Один із них виявився з ознакою гемофілії. Визначте ймовірність гемофілії у решти цуценят. Скільки цуценят обох статей повинні бути здоровими? За допомогою якого схрещування можна з великою вірогідністю відібрати носіїв гемофілії серед цих собак?

  61. Від схрещування білооких самок дрозофіли з червоноокими самцями одержали 895 самців з білими очима і 882 самки з червоними очима. Крім того, у поколінні від цього схрещування виявлено дві самки з білими очима і один самець із червоним очима. Як можна пояснити появу незвичайних самок і самців? Як перевірити правильність вашого припущення?

  62. Відомо, що черепахове забарвлення буває лише у кішок. Проте є свідчення, що коти також хоч і досить рідко, мають черепахове забарвлення. Чим це можна пояснити?

  63. Гени С, Д, Є лежать в одній хромосомі в указаному порядку, відсоток перехресту між С і Д – 8, а між Д і Є – 25 морганід. Яка віддаль між генами С і Є?

  64. Який відсоток перехресту між двома генами, якщо перехрест відбувається з однаковою частотою в особин обох статей і схрещування двох ідентичних гетерозигот АаВв дає чотири типи нащадків з однаковою життєздатністю? Тих, що знаходяться в меншості, складає 1% всього покоління.

  65. Визначте, які нуклеотиди і-РНК кодують амінокислоти білкової молекули в такій послідовності: лізин-лейцин-метіонін-валін.

  66. Яку послідовність нуклеотидів матиме молекула і-РНК, яка синтезувалася на ділянці гена з таким розщепленням нуклеотидів: ЦАЦГАТЦЦТТЦАГГ?

  67. Молекула білка складається з 400 амінокислот. Визначте відносну молекулярну масу гена, який кодує цей білок, якщо відомо, що середня молекулярна маса нуклеотиду – 300.

  68. Білок еритропоетин у людини кодується геном, у якому на кодуючи нуклеотиди припадає 9% від загальної кількості нуклеодтидів, що дорівнює 810 пар нуклеотидів. Скільки водневих зв’язків між двома полінуклеотид ними ланцюжками має вказаний ген, якщо на аденінові нуклеотиди припадає 20 %. Вкажіть хід рішення, наведіть обґрунтування та поясніть терміни.

  69. Альбінізм зустрічається з частотою 1:20000. Визначте кількість гетерозигот у популяції.

  70. У популяції корінного населення Австралії з 2800 обстежених 82 мали антиген М і 840 особин – обидва антигени М і N. Визначте частоту цих генотипів в популяції в долях одиниці.

  71. Топінамбур або земляна груша (Heliantlius tuberosus) −гексаплоїдний вид (2n=102). Визначте гаплоїдне (n), основне або базове (х) число хромосом.

  72. Яке співвідношення фенотипів буде одержано при схрещуванні автотетраплоїда ААаа з диплоїдом Аа при умові повного домінування і випадкового хромосомного розщеплення?

  73. Автотетраплоїд триплекс схрещується з автотераплоїдом симплекс (аааА). Яке співвідношення фенотипів буде у покоління, якщо має місце лише кумулятивна дія гена і випадкове хромосомне розщеплення?


ДОДАТОК І.

Зразок розв’язування задач

Задача. У кукурудзи забарвлені зернівки є домінантною ознакою. Білий колір зернівок – рецесивна ознака. Яке забарвлення зернівок буде в качанах кукурудзи, одержаних від схрещування гомозиготної жовтозернівкової рослини з гомозиготною білозернівковою? Яке забарвлення матимуть зернівки в F2 при схрещуванні між собою гібридів?

Методика розв’язування.

Як видно з умови задачі, ми маємо справу з однією ознакою – кольором зернівок. Забарвлені зернівки домінують над білими. Перш за все треба написати схему схрещування. Умовно позначимо домінантний алель літерою А, рецесивний – а. Перед записом генотипу пишемо символи статі:

АА х ♂аа

Для моделювання процесу схрещування зручно користуватися решіткою Пеннета. Загальноприйнято записувати жіночі гамети по вертикалі, а чоловічі – по горизонталі, пам’ятаючи, що гамети гаплоїдні.



♀ ♂

а

а

А

Аа

Аа

А

Аа

Аа

З наведеної таблиці видно, що всі рослини за фенотипом матимуть забарвлені зернівки, але за генотипом усі вони будуть гетерозиготними.

Розв’язуємо другу частину задачі. Беремо дві рослини з гібридного покоління і схрещуємо їх між собою:

Аа х ♂Аа



♀ ♂

А

а

А

АА

Аа

а

Аа

аа

У результаті такого схрещування ми дістали качани, де поряд із забарвленими зернівками трапляються білі (рецесивна ознака). Співвідношення між ними становить 3:1, тобто 75% зернівок будуть забарвлені і 25% − білі. Забарвлені зернівки генетично неоднорідні. Одна третина з них гомозиготні (константні), а дві третини – гібридні, які в наступному поколінні розщепляються за аналогічною схемою.

Щоб дізнатися, гібридна чи константна рослина за домінантною ознакою, застосовують аналізуючи схрещування, тобто схрещування гібрида першого покоління з рецесивною батьківською формою:

Аа х ♂аа

Якщо гібридна рослина була гетерозиготною, то в F2 ,буде розщеплення 1:1, тобто половина рослин матимуть домінантну ознаку, половина – рецесивну. Якщо рослина з гібридного покоління гомозиготна за домінантним геном, то рослин із рецесивною ознакою при аналізую чому схрещуванні не буде:

Аа х ♂аа
Задача. Які групи крові можливі у дітей, якщо у їхньої матері – друга група, а у батька – перша?

Методика розв’язування.

Для зручності запишемо генотип матері АА, батька – ОО. Зазначимо, що алелі А і В домінують над О. Отже, генотип матері може бути як АА, так і АО (гетерозигота). Запишемо схему схрещування для першого випадку:

АА х ♂ОО

Побудуємо решітку Пеннета, розпишемо гамети та проведемо схрещування:



♀ ♂

О

О

А

АО

АО

А

АО

АО

З результатів схрещування видно, що всі діти від цього шлюбу матимуть другу групу крові. Аналогічно перевіримо інший варіант:

АО х ♂ОО



♀ ♂

О

О

А

АО

АО

О

ОО

ОО

У разі, коли мати гетерозиготна, діти з однаковою ймовірністю матимуть як другу, так і першу групу крові.

ДОДАТОК ІІ.

Зразок розв’язування тестів

  1. Проранжуйте

Аналіз Мислине відвернення від неістотних, другорядних ознак або властивостей предметів і явищ під час їх вивчення й виокремлення спільних та істотних, які характеризують даний клас предметів чи явищ
Абстрагування Форма достовірного умовиводу окремого положення із загального
Ідеалізація Мислительний акт, що полягає у створенні теоретичних об’єктів, які реально не існують
Моделювання Логічний метод наукового пізнання, що полягає в мисленному або практичному розчленуванні об’єкта дослідження на складові частини
Дедукція Непрямий метод наукового пізнання, який ґрунтується на застосуванні моделі як засобу дослідження

  1. До експериментально-емпіричних методів навчання біології відносяться (необхідне підкреслити):

а)спостереження;

б)індукція;

в)дедукція;

г)інтерв’ю;

д)анкетування;

е)моделювання;

є)синтез;

ж)бесіда;

з)пед. експеримент.


  1. Знайти помилки (помилки підкреслити):

За способом розв’язання пізнавального завдання методи поділяються на емпіричні та теоретичні; методи проблемного й програмованого навчання.

  1. Пронумеруйте послідовність проведення педагогічного експерименту.

    1. Формування гіпотези; 2

    2. Проведення експерименту; 4

    3. Визначення об’єкта; 1

    4. Постановка мети експерименту; 3

    5. Опрацювання експериментальних даних; 5

    6. Аналіз результатів експерименту, їх наукова інтерпретація, формулювання практичних рекомендацій. 6


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Андрійченко В. М. Спостереження та експеримент як засоби саморозвитку і самореалізації особистості учня // Біологія. – 2006. – № 32. – С. 9-13.

  2. Богданова О. К. Інноваційні підходи до викладання біології. – Х.: Основа. – 2003. – 128 с.

  3. Богданова О. К. Сучасні форми і методи викладання біології в школі. – Х.: Основа. – 2003. – 80 с.

  4. Горяна Л. Г. Методика організації роботи учнів з підручником у процесі навчання біології // Хімія. Біологія. – 2003. – № 20. – С. 1-28.

  5. Гриньова М.В., Страшко С.В., Животовська Л.А., Пескун С.П. Формування мислення у підлітків при викладанні зоології. – Полтава: АСМІ, 2000. – 270-294 с.

  6. Карташова І., Гришко Т., Бабіч І. Методика розв’язування біологічних задач. – Херсон: Персей, 2001. – 80 с.

  7. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Педагогічна газета. − 2002. − № 1. − C. 4-6.

  8. Кузнєцова В. І. Методика викладання біології. – Харків: Торсінг, 2001. – 170 с.

  9. Лишенко І. Д., Міхеєва Г. М., Юрик Л. О., Біологія: Запитання. Задачі. Вправи. Тести. 6 клас. Посібник. – К.: Академія, 2000. – 144 с.

  10. Національна доктрина розвитку освіти України: затв. Указом Президента України від 17 квітня 2002 р. № 347 // Освіта. − 2002 − № 26. − С. 2-4.

  11. Педагогіка (за ред. проф. А.М.Бойко). – К.: ІЗМН, Полтава, 2002. – Ч.1.– 240 с.

  12. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 6-11 кл. – К.: Шкільний світ, 2001.

  13. Програма для профільних шкіл, ліцеїв та гімназій з поглибленим вивченням біології (8-11 кл.).–К.: Перун, 1996.

  14. Загальна методика навчання біології / За ред. І. В. Мороза. – К.: Либідь, 2006. – 592 с.

  15. Волкова Н. П. Педагогіка. – К.: Академія, 2002. – 576 с.



РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВЯЗКІВ ПРИ ВИВЧЕННІ

ОКРЕМИХ ТЕМ В КУРСІ « БІОЛОГІЯ 9»

Гуріненко Н. О.

Проблеми навчання біології в школі ніколи ще не залучали до себе такої уваги, як у даний час. Ними цікавляться зараз не тільки педагоги і вчені (методисти, психологи, біологи), але і найширші кола громадськості. Рішення багатьох проблем, пов'язаних зі шкільним навчальним курсом «Біологія», набуває зараз особливо великого, загальнодержавного значення. Елементарні знання з біології, розуміння їх можливостей стають так само необхідними елементами загальної культури, як знання власної історії і літератури [1].

Пізнання об’єктивної дійсності не можна забезпечити тільки однією наукою і відповідним навчальним предметом. Треба розв’язувати проблему на рівні міжнаукових і міждисциплінарних взаємодій і відношень між ними.

Не тільки в нашій державі, але і в багатьох інших країнах світу ведуться зараз інтенсивні пошуки шляхів удосконалення шкільного навчання, такої зміни шкільного курсу «Біологія», який дозволив би наблизити його до сучасного рівня розвитку біологічної науки [2].

Сучасні концепції реалізації міждисциплінарних зв’язків І.Звєрєва, В.Федорової, Н.Борисенко, А.Усової, В.Максимової, В.Ільченко та інших свідчать, що міждисциплінарні зв’язки відображають міжнаукові зв’язки в змісті й методах навчання гуманітарних і природничих дисциплін. Навчальні предмети є дидактичним еквівалентом основ відповідних наук [3].

Головним серед усіх методів педагогічного дослідження є − експеримент. Це спеціально організована перевірка того чи іншого методу або прийому роботи для виявлення його дієвості й ефективності. Педагогічний експеримент – це науково-поставлений дослід при якому дослідник активно та цілеспрямовано втручається в процес навчання та виховання. Мета педагогічного експерименту – встановлення залежності між умовами навчання, виховання, розвитку та його результатом.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі Шилівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів Зіньківського району Полтавської області. Загалом у експерименті брало участь 56 учнів.

Експеримент проводився протягом 2008 – 2010 навчальних років.

Педагогічний експеримент передбачає порівняння методів спостереження, бесіди, анкетування, створення спеціальних ситуацій на всіх етапах.

Нами був проведений етап обліку, виявлення знань, вмінь та навичок необхідних для сприймання нового матеріалу з метою визначення контрольного та експериментального класу. В експериментальному класі (ЕК) вводиться експериментальний фактор – методика нетрадиційних уроків на основі інтеграції знань, у контрольному класі (КК) – вивчення теми здійснюється за традиційною системою. Решта умов однакові, тобто вирівняні.

На початковому етапі було вивчено особливості навчально-виховного процесу школи, стан викладання курсу «Біологія людини» у 9 класах та визначено рівень успішності школярів з даного предмету до застосування методики. Дані проведеного експерименту занесені до таблиць 1, 3.

На наступному етапі дослідження – обґрунтовано педагогічні умови формування цілісних знань учнів при вивченні теми «Сенсорні системи» в курсі «Біологія 9». З’ясовано науково-теоретичні основи формування міжпредметних зв’язків [4].

Для достовірності експерименту нами були розроблені та апробовані уроки з теми «Сенсорні системи» на інтегрованій основі.

Таким чином, проводився формувальний етап експерименту у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу, уточнювалися зміст і засоби реалізації мети дослідження. Вивчення теми здійснювалося на основі впровадження системи міжпредметних зв’язків. Якість і рівень знань, якими оволоділи учні при вивченні сенсорних систем показали позитивну динаміку. Успішність за 2008-2009, 2009-2010 н.р. позначена в таблицях 2, 4.

Це свідчить про методичну результативність проведеного нами педагогічного експерименту.

Таблиця 1. Порівняння рівня знань учнів контрольної та експериментальної групи (за 2008-2009 н.р.) до застосування методики


Рівень знань учнів

Кількість учнів даного рівня у класі

Клас А

Експериментальна група



Клас Б

Контрольна



група

Кількість учнів

%

Кількість учнів

У %

Початковий (1 – 3)

4

26,7

2

20

Середній (4 – 6)

4

26,7

3

30

Достатній (7 - 9)

5

33,3

4

40

Високий (10 - 12)

2

13,3

1

10

Таблиця 2. Порівняння результатів проведеного тестування

(2008-2009 н.р.)

Рівень знань учнів

Кількість учнів даного рівня у класі

Клас А

Клас Б

К-сть учнів

%

К-сть учнів

%

Початковий (1 – 3)

2

13,3

2

20

Середній (4 – 6)

3

20

2

20

Достатній (7 - 9)

7

46,7

5

50

Високий (10 - 12)

3

20

1

10


Таблиця 3. Порівняння рівня знань учнів контрольної та експериментальної групи (за 2009-2010 н.р.)

Рівень знань учнів

Кількість учнів даного рівня у класі

Клас А

Експериментальна група



Клас Б

Контрольна

Група


Кількість учнів

%

Кількість учнів

У %

Початковий (1 – 3)

3

21,4

2

11,75

Середній (4 – 6)

6

42,9

4

23,5

Достатній (7 − 9)

4

28,6

7

41,25

Високий (10 − 12)

1

7,1

4

23,5

Таблиця 4. Порівняння результатів проведеного тестування

(2009-2010 н.р.)

Рівень знань учнів

Кількість учнів даного рівня у класі

Клас А

Клас Б

К-сть учнів

%

К-сть учнів

%

Початковий (1 – 3)

1

7,1

3

17,625

Середній (4 – 6)

5

35,7

3

17,625

Достатній (7 − 9)

6

42,9

7

41,25

Високий (10 − 12)

2

14,3

4

23,5

Проаналізувавши отримані результати можна зробити висновок, що в експериментальному класі значно покращились знання учнів у порівнянні з контрольним класом. На основі проведеного нами педагогічного експерименту можна зробити висновок, що методика використання системи міжпредметних зв’язків дає змогу підвищити інтерес учнів до вивчення предмету, навчити цілісно обґрунтовувати явища, що відбуваються в природі, закріпити знання учнів шляхом залучення їх до вирішення різних навчальних і практичних завдань, розвивати індивідуальні можливості та творчі здібності школярів, сприяє формуванню цілісної системи знань про природу та на її основі природничо-наукової картини світу.


Література.

  1. Данилова, О.В. Програма з біології для 9-го класу 12-річної школи / О.В. Данилова, П.Г. Балан, А.С. Вихренко та ін. // Біологія [газета]. – 2009. – Квітень (№ 10). – С. 5–13.

  2. 2.Даниленко, Л. Міжпредметні зв'язки у шкільному курсі «Біологія» в 7-9-х класах / Л. Даниленко, О. Замулко // Біологія (газета). – 2010. – Січень (№ 1). – С. 1, 3–24.

  3. Заблоцька О. Використання міжпредметних зв’язків з метою формування наукового світогляду учнів / Заблоцька О. //Біологія і хімія в школі. – 2003. – № 1. – С. 33–38.

  4. Ильченко В.Р. Формирование естествонаучного миропонимания школьников: Кн. для учителя / Ильченко В.Р. – М.: Просвещение, 1993. – 192 с.

  5. Криворучко, М. В. Сучасний інтегрований урок / М. В. Криворучко // Біологія. – 2009. – Червень (№ 16–18). – С. 40–43.

Міністерство освіти і науки України



Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка

Виробнича педагогічна практика

майбутніх спеціалістів

природничого факультету
Робоча програма

за умов КМСОНП


Спеціальностей:

7.010103 Педагогіка і методика середньої освіти.



Хімія. Біологія

Хімія та основи інформатики

Біологія. Практична психологія

Біологія. Основи аграрного виробництва
Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Спеціаліст


Полтава 2010

ББК 24я7 + 28р

УДК 371.133 – 057.3:[54 + 57.072.2]

Виробнича педагогічна практика майбутніх спеціалістів природничого факультету. Робоча програма за умов КМСОНП /Укладачі А.Г. Бажан, Н.О. Гуріненко, А.В. Криворучко. – Полтава: ПНПУ, 2010. – 35 с.


Робоча програма виробничої педагогічної практики майбутніх спеціалістів природничого факультету за умов КМСОНП містить комплекс усіх видів вимог, роз’яснення особливостей організації, основних змістових модулів, методів контролю та звітності. Подається також список рекомендованої літератури для студента-практиканта.



Затверджено вченою радою природничого факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, протокол № 1 від «31» серпня 2010 року.

Рецензенти:

М.В. Гриньова – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогічної майстерності та менеджменту Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка;

І.О. Козак – методист біології та основ здоров’я природничо-математичного відділу Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (м. Полтава)

© А.Г. Бажан, Н.О. Гуріненко, А.В. Криворучко, © ПНПУ, 2010



ЗМІСТ

виробничої педагогічної практики студентів
Практика студентів природничого факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка є невід’ємною складовою державних стандартів освіти.

Педагогічна практика майбутніх спеціалістів посідає у загальній системі практичної підготовки вчителя особливе місце. Вона являє собою завершальний етап професійно-педагогічного і спеціального формування майбутнього вчителя середньої школи. У процесі цих видів педагогічної практики виявляються, шліфуються та синтезуються знання, уміння і навички, набуті студентами впродовж усього періоду навчання в педуніверситеті. При вирішенні практично-дослідницьких завдань перевіряється підготовленість майбутніх педагогів до самостійної професійної діяльності у школі, до виконання ними біфункціональної ролі вчителя сучасної школи, сутність якої полягає в оптимальному поєднанні функціональних обов’язків учителя-предметника і вчителя-вихователя. Практика студентів V курсу велика за обсягом, глибока і різноманітна за своїм змістом. Студент-практикант потребує кваліфікованої допомоги й об’єктивної оцінки як у здійсненні навчальної, так і виховної роботи. Тому доцільно й надалі діяльність майбутніх спеціалістів у школі умовно розділяти на практику зі спеціальності, якою керують методисти з фахових предметів та педагоги-фахівці, практику з виховної роботи, керівництво якою здійснюється викладачами предметів психолого-педагогічного циклу і досвідченими класними керівниками.


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка