Звіт про стажування старшого викладача кафедри екології та охорони довкілля Гуріненко Н. О. З 09. по 10. 2010р. Місце стажування: Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені В. М. Остроградського



Сторінка2/6
Дата конвертації25.02.2017
Розмір1.15 Mb.
1   2   3   4   5   6

Розділ ІІ. Тестовий контроль знань студентів

У практиці сучасних вищих навчальних закладів дедалі частіше застосовують тестування , що є одним із засобів перевірки засвоєння ключових елементів змісту освіти. Тестування нерідко виявляється ефективнішим за традиційні форми контролю знань, такі, як перевірні й контрольні роботи, іспити тощо. Тест (від англ. test – випробування) – це стандартизоване завдання, за результатами якого роблять висновок про знання, вміння та навички випробовуваного.

Тестовий контроль знань студентів має такі переваги над іншими способами перевірки знань:


  1. за невеликий час можна перевірити якість знань всієї аудиторії;

  2. можливий контроль знань, умінь, навичок на необхідному, заздалегідь запланованому рівні;

  3. на підготовчому етапі впровадження тестового контролю реальним є самоконтроль;

  4. знання оцінюються достатньо об’єктивно;

  5. увага студентів фіксується не на формулюванні відповіді, а на осмисленні її змісту;

  6. створюються умови для постійного зворотного зв’язку між студентом і викладачем.

Проте тестовий контроль знань має й істотні недоліки, які можна поділити на три групи:

    1. Недоліки, зумовлені самою сутністю контролю:

  • ймовірність випадкового вибору правильної відповіді або здогадка про неї;

  • можливість у разі застосування тестів закритого типу оцінити лише кінцевий результат (правильно – неправильно).

ІІ. Недоліки психологічного характеру – стандартизація мислення без урахування рівня розвитку особистості.

ІІІ. Організаційно-методичні недоліки:



  • велика затрата часу на складання «банку» тестів, їх варіантів, трудомісткість процесу;

  • необхідність високої кваліфікації викладачів та експертів, які розробляють тестові завдання.

У процесі навчання застосовуються різноманітні тести, що становлять сукупність завдань, орієнтованих на визначення рівня засвоєння певних аспектів змісту навчання. Всі тести можна поділити на три групи: тест-альтернатива, тест-відповідність, тест множинного вибору.

Тест-альтернатива полягає у виборі однієї з двох відповідей, найчастіше – «так – ні» або «правильно – неправильно». Такі тести використовують для перевірки вміння студентів визначати зміст фактів і законів, установлювати причину якогось явища.

Тест-відповідність будується по-різному. Він може мати вигляд двох стовпчиків, у першому з яких наведено запитання (слова, цифри, символи чи фрази),а в другому – варіанти відповідей, серед яких треба вибрати правильну. Тест може складатися також із двох послідовних частин, між пунктами яких треба встановити відповідність. Такі тести використовують для перевірки вміння учнів установлювати зв’язок між абстрактним поняттям і конкретним явищем, закономірністю та явищем, здійснювати класифікацію. Їхньою перевагою є компактність, а недоліком – складність добору однорідного матеріалу.

Тест множинного вибору відповіді дає змогу проконтролювати не лише здатність до відтворення знань, а й більш комплексні вміння. Він складається із завдання та відповідей до нього. Студент має вибрати той варіант відповіді, який, на його думку, є найправильнішим або єдиним.

Аби тестовий контроль знань був результативним, застосовуючи його, необхідно дотримуватися таких психолого-педагогічних вимог:



  • тестовий контроль має впроваджуватися поступово, що дає змогу психологічно підготувати студентів. Слід розпочинати з простих тестів, із часом уводячи складніші;

  • завдання мають бути комплексного характеру;

  • тестовий контроль має гарантувати об’єктивність оцінки знань, умінь і навичок студентів, сприяти формуванню позитивного ставлення до навчального предмета, а також до викладача, який його викладає;

  • необхідна чітка організація проведення тестового контролю, яка передбачає:

  • організаційний момент, під час якого викладач пояснює тестові завдання, відповідає на запитання студентів, обов’язково визначає час, необхідний для виконання роботи;

  • забезпечення кожного студента стандартним бланком відповідей, що істотно заощаджує час студентів і викладача;

  • обов’язково слід аналізувати результати тестування.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

  1. Предметом методики викладання біології є:

а)біологічна освіта учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів;

б)зміст і структура сучасних розділів біології;

в)методи, засоби й форми навчання, виховання й розвитку учнів.


  1. Об’єктом викладання біології є:

а)біологічна освіта учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів;

б)зміст і структура сучасних розділів біології;

в)методи, засоби й форми навчання, виховання й розвитку учнів.


  1. Метод навчання – це

а)спосіб або шлях досягнення певної мети;

б)способи і прийоми спільної впорядкованої, взаємопов’язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на оволодіння учнями системою знань, умінь та навичок;

в)спосіб керування пізнавальною діяльністю учнів для досягнення певної освітньої мети.


  1. До теоретичних методів методики викладання біології слід віднести:

а)абстрагування;

б)спостереження;

в)аналіз;

г)синтез;

д)бесіда;

е)педагогічний експеримент;

є)моделювання.


  1. Проранжуйте

Аналіз Мислене відвернення від неістотних, другорядних ознак або властивостей предметів і явищ під час їх вивчення й виокремлення спільних та істотних, які характеризують даний клас предметів чи явищ
Абстрагування Форма достовірного умовиводу окремого положення із загального
Ідеалізація Мислительний акт, що полягає у створенні теоретичних об’єктів, які реально не існують
Моделювання Логічний метод наукового пізнання, що полягає в мисленному або практичному розчленуванні об’єкта дослідження на складові частини
Дедукція Непрямий метод наукового пізнання, який ґрунтується на застосуванні моделі як засобу дослідження



  1. Проранжуйте

Дедукція Сполучення частин або властивостей об’єкта вивчення в одне ціле
Синтез Один із основних емпіричних методів педагогічного дослідження, який полягає в систематичному й цілеспрямованому сприйнятті педагогічних явищ для вивчення їх специфічних змін у конкретних умовах
Індукція Форма наукового пізнання, що спрямоване на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між пелагічними явищами, узагальнення емпіричних даних на підставі логічних просувань від конкретного до загального
Спостереження Логічний метод наукового пізнання, що полягає в мисленному або практичному розчленуванні об’єкта дослідження на складові частини
Аналіз Форма достовірного умовиводу окремого положення із загального


  1. Проранжуйте

Анкетування Форма достовірного умовиводу окремого положення із загального
Бесіда Широко застосовуваний метод педагогічного дослідження за допомогою анкет
Інтерв’ю Метод одержання інформації за допомогою словесного спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах
Педагогічний експеримент Спеціально організована перевірка того чи іншого методу або прийому роботи для виявлення його дієвості й ефективності
Дедукція Метод збирання первинної інформації в педагогічних дослідження



  1. До експериментально-емпіричних методів навчання біології відносяться:

а)спостереження;

б)індукція;

в)дедукція;

г)інтерв’ю;

д)анкетування;

е)моделювання;

є)синтез;

ж)бесіда;

з)пед. експеримент.


  1. Проранжуйте

Бесіда Непрямий метод наукового пізнання, який ґрунтується на застосуванні моделі як засобу дослідження

Синтез Форма достовірного умовиводу окремого положення із загального

Інтерв’ю Сполучення частин або властивостей об’єкта вивчення в одне ціле

Моделювання Метод збирання первинної інформації в педагогічних дослідженнях

Дедукція Метод одержання інформації за допомогою словесного спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах


  1. Визначною й найдавнішою пам’яткою вітчизняної педагогічної думки є «Повчання», автором якого є:

а)Ярослав Мудрий;

б)Володимир Мономах;

в)Святослав.


  1. Найдавнішою пам’яткою, в якій закладено методичні ідеї стосовно дітей, є «Ізборник», автором якого є:

а)Святослав;

б)Ярослав Мудрий;

в)Володимир Мономах.


  1. Ініціатором відкриття Києво-Могилянської колегії (1632) був:

а)Петро Могила;

б)Лаврентій Зизаній;

в)Памво Беринда.


  1. Автором праці «Система природи» (1735) є:

а)Карл Лінней;

б)М. І. Раєвський;

в)Петро Могила


  1. Хто запропонував створити при кожному народному училищі кабінети, де були б зібрані малюнки й натуральні наочні посібники?

а)В. Ф. Зуєв;

б)А. М. Теряєв;

в)І. Галетовський.


  1. За джерелом знань методи поділяються на:

а)словесні;

б)наочні;

в)практичні;

г)дослідницькі;

д)спеціальні.


  1. До методів за бінарною класифікацією належать:

а)наочно-пошукові;

б)дослідницькі;

в)проблемного викладу;

г)практично-пошукові;

д)словесно-дослідницькі;

е)наочно-ілюстративні.



  1. Знайти помилки (помилки підкреслити):

За способом розв’язання пізнавального завдання методи поділяються на емпіричні та теоретичні; методи проблемного й програмованого навчання.

  1. Знайти помилки (помилки підкреслити):

За типом навчання методи поділяються на методи проблемного й програмованого навчання, емпіричні та теоретичні.

  1. Знайти помилки (помилки підкреслити):

За джерелом знань методи традиційно поділяються на такі групи: словесні, наочні, практичні, дедуктивні.

  1. Знайти помилки (помилки підкреслити):

Методи навчання за широтою застосування поділяються на загальні, наочні, словесні, спеціальні.

  1. Знайти помилки (помилки підкреслити):

За ступенем пізнавальної активності учнів методи поділяються на: методи готових знань, практичні, дослідницькі.

  1. Чи погоджуєтесь ви, що дидактичний етап є логічно завершеним процесуальним відрізком уроку, що характеризується конкретним дидактичним завданням, певним фрагментом змісту освіти, доцільно обраними методиками навчання, формами навально-пізнавальної діяльності учнів, конкретним реальним результатом?

а)так;

б)ні.


  1. Макроструктура уроку – це та частина уроку, яка розв’язує певне дидактичне завдання.

а)так;

б)ні.


  1. Макроструктура уроку – це комплекс методів та методичних прийомів, використовуючи які вчитель реалізує дидактичну мету.

а)так;

б)ні.


  1. Мікроструктура уроку – це комплекс методів та методичних прийомів, використовуючи які вчитель реалізує дидактичну мету.

а)так;

б)ні


  1. Дидактичним вимогами до сучасного уроку є: раціональне використання кожної хвилини уроку; раціональне поєднання словесних; наочних і практичних методів навчання; зв'язок із вивченим раніше.

а)так;

б)ні.


  1. Хто на даний період займається дослідженням проблем змісту шкільної біологічної освіти?

а)Л. С. Барна;

б)А. В. Степанюк;

в)Н. Й. Міщук;

г)В. П. Суреднова.



  1. Проранжуйте

Інформаційний навчальний Тексти

Матеріал Малюнки

Креслення

Схеми


Завдання

Операційний навчальний Вправи

матеріал


  1. Коли було відкрито першу на Русі бібліотеку?

а)1037 р.;

б)1113 р.;

в)1076 р..


  1. Хто заснував першу на Русі бібліотеку?

а)Ярослав Мудрий;

б)Володимир Мономах;

в)Володимир Великий.


  1. Хто є автором літопису «Повість временних літ»?

а)Самійло Величко;

б)Нестор Літописець;

в)Аскольд і Дір.


  1. Перше в Європі жіноче училище було відкрито у …..

а)Львові;

б)Чернігові;

в)Києві.


  1. У який період було відкрито перше в Європі жіноче училище?

а)наприкінці Х ст..;

б)на початку ХІ ст..;

в)наприкінці ХІ ст..;

г)на початку ХІІ ст..



  1. У середньовічній школі головним джерелом знань було слово, чи було це прогресивною методикою?

а)так;

б)ні.


  1. У 1665 р. І. Галятовський видав працю, у якій містилося багато відомостей з біології та їх методики. Праця називається ……..

а)Начертание естественной истории;

б)Ключ к разумению;

в)Керівництво до природничої історії.


  1. Автором першого російського підручника з природознавства (1786 р.) є

а)А. М. Теряєв;

б)І. Галятовський;

в)В. Ф. Зуєв.


  1. Піонером запровадження шкільних дослідів є

а)А. П. Богданов;

б)А. М. Бекетов;

в)М. І. Раєвський.


  1. Коли було створено Педагогічну біостанцію:

а)1924 р.;

б)1925 р.;

в)1926 р.


  1. Де відбувся Перший Всеукраїнський з’їзд учителів?

а)Львів;

б)Київ;


в)Харків.

  1. Мета шкільного предмета біології:

а)повідомляти учнів про наукові факти й закономірності;

б)діставати нові дані про природу способом дослідження.



  1. Закономірності індивідуального й історичного розвитку організмів розглядаються у ……..

а)7-8 класах;

б)8-9 класах;

в)10-11 класах.


  1. Основи еволюційного вчення та основи екології розглядаються в …….

а)7-8 класах;

б)8-9 класах;

в)10-11 класах.


  1. Абстрагування – це

а)мислитель ний акт, що полягає в створенні теоретичних об’єктів, які реально не існують;

б)це форма достовірного умовиводу окремого положення з загального;

в)мислинне відвернення від неістотних, другорядних ознак або властивостей предметів і явищ під час їх вивчення й виокремлення спільних та істотних, які характеризують даний клас предметів чи явищ.


  1. Синтез – це

а)сполучення частин або властивостей об’єкта вивчення в одне ціле;

б)форма достовірного умовиводу окремого положення із загального;

в)мислительний акт, що полягає в створенні теоретичних об’єктів, які реально не існують.


  1. Проранжуйте

спостереження

дедукція


Теоретичні методи бесіда

інтрев’ю


абстрагування

індукція


моделювання

математично-статистичні методи

Експериментально-емпіричні методи аналіз

вивчення історичної спадщини

ідеалізація

педагогічний експеримент

46.Пронумеруйте послідовність проведення педагогічного експерименту.


    1. Формування гіпотези;

    2. Проведення експерименту;

    3. Визначення об’єкта;

    4. Постановка мети експерименту;

    5. Опрацювання експериментальних даних;

    6. Аналіз результатів експерименту, їх наукова інтерпретація, формулювання практичних рекомендацій.

      1. За джерелами появи засоби навчання поділяються на штучні та природні?

А)так; Б)ні.

      1. За способом використання засоби навчання поділяються на штучні та природні?

А)так; Б)ні.

      1. За способом використання засоби навчання поділяються на динамічні та статичні?

А)так; Б)ні.

      1. За особливостями будови засоби навчання поділяються на динамічні та статичні?

А)так; Б)ні.

      1. За особливостями будови засоби навчання поділяються на плоскі, об’ємні та віртуальні?

А)так; Б)ні.

      1. За носієм інформації засоби навчання поділяються на паперові, магнітооптичні та електронні?

А)так; Б)ні.

      1. До натуральних об’єктів належать:

а)плакати; г)тушки;

б)муляжі; д)зразки гірських порід;

в)гербарії; е)настінні карти.


      1. Гербарії, вологі препарати, мумії, колекції є натуральними об’єктами?

А)так; Б)ні.

      1. Засобами зображення й відображення об’єктів є:

а)мультимедійні програми; г)рельєфні таблиці;

б)зразки ґрунту; д)фотографії;

в)мікропрепарати; е)вологі препарати.


      1. Продовжити речення.

Непрепарованими об’єктами живої природи є ………, препарованими – ….

  1. Продовжити речення.

Необробленими об’єктами неживої природи є ………………………………..


  1. Проранжуйте.

діапозитиви

Натуральні об’єкти муляжі

гербарії

ТЗН вологі препарати

диктофони

Засоби зображення й комп’ютерна техніка

відображення об’єктів тушки

рельєфні таблиці

плакати

59. Проранжуйте.



реактиви

Непрепаровані об’єкти колекції зразків

промислового виробництва

живої природи зразки гірських порід

колекції форм збереженості викопних організмів

Необроблені об’єкти живі організми

неживої природи гербарії

вологі препарати

Препаровані об’єкти мікропрепарати

живої природи колекції

тушки

Оброблені об’єкти мумії



Неживої природи зразки палива.

  1. Живі організми – це

а)тематичні, систематизовані набори засушених організмів, прикріплених до білих аркушів цупкого паперу;

б)група натуральних об’єктів, що забезпечують найбільшу конкретність і повноту знань учнів;

в)зібрання однорідних натуральних об’єктів, систематизованих за спільними ознаками.


  1. Гербарії – це

а)тематичні, систематизовані набори засушених організмів, прикріплених до білих аркушів цупкого паперу;

б) зібрання однорідних натуральних об’єктів, систематизованих за спільними ознаками;

в)група натуральних об’єктів, що забезпечують найбільшу конкретність і повноту знань учнів.


  1. Заповнити.

Вологі препарати
Морфологічні ? ?.


  1. Заповнити.

Мікропрепарати
Тимчасові ?


  1. До контрольно-вимірювальних приладів відносяться:

а)спірометр; г)динамометр;

б)лупа; д)психрометр;

в)мікроскоп; е)фонендоскоп.


  1. До оптичних приладів відносяться:

а)спірометр; в)лупа;

б)психрометр; г)мікроскоп.




  1. Проранжуйте.

Тематичні, систематизовані набори засушених рослин, прикріплених до цупкого паперу

Живі організми Група натуральних об’єктів, що забезпечують найбільшу конкретність і повноту знань учнів

Вологі препарати

Законсервовані в спеціальних розчинах рослини, гриби, тварини або їхні окремі органи

Гербарій

Препаровані мікроскопічні об’єкти, тканини й органи рослинного та тваринного організмів, які розміщені між покривним та предметним склом у бальзамі спеціального складу

Остеологічні препарати

Цілісні скелети тварин або їхні частини

Мікропрепарати


  1. Проранжуйте.

Муляжі умовні образи натуральних об’єктів, представлені в схематизованому вигляді;

Моделі точні копії натуральних об’єктів, в яких відображено не лише головні, але й другорядні ознаки натури;

Рельєфні таблиці напівоб’ємні кольорові зображення натуральних об’єктів на вініл пластиковій упаковці.


  1. Навчальні таблиці – це площинні наочні посібники, в яких за допомогою натурних, натурно-композиційних або символічних зображень передається необхідна наукова інформація, котру учні мають засвоїти згідно зі шкільною програмою?

А)так; Б)ні.

  1. Дидактичний матеріал – це площинні наочні посібники, в яких за допомогою натурних, натурно-композиційних або символічних зображень передається необхідна наукова інформація, котру учні мають засвоїти згідно зі шкільною програмою?

А)так; Б)ні.

  1. Навчальні таблиці – це такі натуральні, ілюстративні й текстові засоби наочності, що містять цільову настанову і вихідні дані, з використанням яких учні виконують самостійну роботу?

А)так; Б)ні.

  1. Доповнити.

Графічні ідеограми


Геометричні ? ? ?

фігури


  1. Доповнити.

Функції ТЗН
Комунікативна ? ? ?


  1. За функціональним призначенням ТЗН поділяються на:

а)передачі інформації; в)візуальні; д)контролю.

б)допоміжні; г)екранні;



  1. За характером подачі інформації ТЗН поділяються на:

а)механічні;

б)електронні;

в)екранні;

г)звукові;

д)екранно-звукові;

е)візуальні.



  1. За принципом будови та дії ТЗН поділяються на:

а)механічні;

б)звукотехнічні;

в)екранні;

г)електромеханічні;

д)звукові;

е)комбіновані.


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка