Зміст, форми І структура плану виховної роботи



Скачати 188.76 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір188.76 Kb.
ЗМІСТ, ФОРМИ І СТРУКТУРА

ПЛАНУ ВИХОВНОЇ РОБОТИ
Під час планування виховної роботи класному керівнику, крім визначення цілей, форм і засобів виховання учнів, необхідно обрати оптимальний варіант змісту, форми і структури плану роботи на навчальний рік або семестр.

За змістом план має бути спрямований на формування у дітей та учнівської молоді особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури; виховання шанобливого ставлення до родини; формування здорового способу життя, забезпечення фізичної досконалості школярів.

Робочим планом класного керівника може бути календарний або перспективний план виховної роботи, який охоплює тижневий, місячний або річний проміжок часу і містить таку інформацію: перелік запланованих заходів, терміни їх проведення, прізвища організаторів тощо.

Структура плану може включати такі розділи:

аналіз виховної роботи за минулий рік;

цілі та завдання виховної діяльності;

психолого-педагогічна характеристика класу;

основні напрями діяльності та справи класного колективу;

індивідуальна робота з учнями;

робота з батьками; вивчення стану та ефективності виховного процесу у класі.

До розділу "Аналіз виховної роботи за минулий рік". Без аналізу пережитого досвіду спільної діяльності та спілкування, визначення досягнень і з'ясування слабких місць виховного процесу у класі, без розуміння соціальних процесів, які будуть у класному колективі, та виявлення тенденцій особистісного розвитку учнів неможливо правильно намітити цільові орієнтири, визначити пріоритетні напрями виховної діяльності на наступний навчальний рік, вибрати оптимальні форми, методи та прийоми побудови виховної роботи.

До розділу "Цілі та завдання виховної діяльності". Важливим є визначення цільових орієнтирів виховної діяльності педагога. Головною метою є виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості. Обираючи мету, класні керівники повинні опиратися на підсумки індивідуальної та колективної аналітичної діяльності та спроектовані портрети учня і класу, а також дотримуватись вимог, які висуваються до цільових орієнтирів виховної діяльності, а саме:

1) бути спрямованими на розвиток особистості дитини, формування її інтелектуального, морального потенціалів, оволодіння учнями цілісною системою знань про оточуюче середовище, практичними уміннями і навичками, способами творчої діяльності, прийомами і методами самопізнання і саморозвитку, ціннісним ставленням до себе і навколишньої соціальної та природної дійсності;

2) узгоджуватися із інтересами та ціннісними установками членів класної спільноти, відповідати особливостям колективу класу і умовам його життєдіяльності;

3) забезпечуватися необхідними ресурсами для їхньої реалізації;

4) бути конкретними, чітко і ясно сформульованими;

5) сприйматися такими, яких складно, але можливо досягнути;

6) бути гнучкими, тобто придатними до коригування;

7) піддаватися діагностуванню.

У плані роботи класного керівника поряд з цілями формулюються і завдання, вирішення яких дозволяє досягти поставленої мети.

До розділу "Психолого-педагогічна характеристика класу". Подаються загальні відомості про клас, індивідуальні особливості учнів, рівень їхньої вихованості, свідомості, громадянської відповідальності; розвиток самоврядування тощо. Класний керівник може використати Орієнтовні питання для складання характеристики класу.

До розділу "Основні напрями діяльності та справи класного колективу". Відповідно до результатів, отриманих у процесі аналітичної діяльності, та на основі сформульованих цілей і завдань виховної роботи педагогу необхідно визначити напрями, форми та способи організації життєдіяльності класного колективу. Допоможуть у цьому сформований учителем образ класу, його уявлення про організацію діяльності, спілкування і відносин у класному колективі. Форми та способи життєдіяльності класу не мають визначатися набором випадково відібраних і не пов'язаних між собою заходів. Щоб добір справ був справді системним і науково обґрунтованим, класний керівник має під час планування спиратись на теоретичні та технологічні розробки з питань виховання учнів. Необхідно передбачити участь вихованців у загальношкільних і класних справах, водночас визначити як пріоритетний той вид діяльності, що якнайкраще вплине на розвиток особистості учнів та забезпечить неповторність класного колективу. Вибираючи форми й способи роботи, вчитель віддає перевагу тим справам, які вибрані учнями та батьками під час колективного планування. Як правило, ці заходи найбільше відповідають інтересам і потребам учнів та сприяють їхньому розвитку. Вчителю важливо правильно визначити терміни виконання завдань і відповідальних за підготовку та проведення заходів. Оптимальний розподіл часу і сил членів класної спільноти дасть змогу підвищити ефективність виховної діяльності.

До розділу "Індивідуальна робота з учнями". Діяльність класного керівника спрямовується на створення у класі сприятливого середовища для формування особистості учнів, педагогічне проектування та забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку учня, пошук найбільш ефективних прийомів і методів здійснення виховного впливу на кожного школяра. Основними напрямами індивідуальної роботи класного керівника з учнями є:

вивчення індивідуальних особливостей учнів, специфіки умов і процесу їхнього розвитку;

встановлення міжособистісних контактів із кожною дитиною;

створення в класному колективі умов для прояву і розвитку реальних і потенційних можливостей учнів, задоволення соціально цінних і особистісно значущих інтересів та потреб учнів;

вивчення та врахування в роботі стану фізичного, психічного та соціального здоров'я учнів;

розв'язання питання соціальної адаптації учнів в умовах дитячого та педагогічного колективу;

надання індивідуальної допомоги учням, які мають проблеми в адаптації до життєдіяльності класу, у відносинах з учителем та іншими членами колективу навчального закладу, виконанні норм і правил поведінки у школі та поза її межами;

профілактична робота з учнями "групи ризику" (дітьми, які виховуються у дисфункційних сім'ях, схильні до правопорушень, вживають наркогенні речовини (паління, алкоголізм і наркоманія)); (Викликати огиду до наркотиків неможливо. Можна тільки розлучитися з ними або не прилучатися до них зовсім. Профілактика має стати провідним напрямком у боротьбі з цим соціальним лихом.)

взаємодія з батьками, адміністрацією, соціально-психологічною та іншими службами навчального закладу з метою проектування індивідуальної траєкторії розвитку учнів, педагогічної підтримки суспільно корисних ініціатив учнів, корекції відхилень в інтелектуальному, моральному та фізичному становленні їхньої особистості;

сприяння вихованцям у діяльності з самопізнання, самовизначення і саморозвитку;

діагностика результатів навчання, виховання і розвитку кожного учня, облік їхніх особистих досягнень.

Під час розробки плану класний керівник може використати прийоми й методи психолого-педагогічної діагностики, вивчення матеріалів медичного та психологічного обстеження учнів, складання індивідуальних характеристик вихованців, оформлення карти захоплень та інтересів учнів, їхніх батьків, ведення щоденника особистих досягнень учнів, визначення разом із вихованцем та його батьками найближчих перспектив розвитку, індивідуальні

консультації та бесіди, педагогічний консиліум, створення ситуацій успіху та вибору, розробка та реалізація програми колекційної діяльності, організація занять гуртка "Пізнай себе" тощо.

До розділу "Робота з батьками". Запорукою успішної виховної діяльності з учнями є співпраця класного керівника з батьками, оскільки саме сім'я значно впливає на процес розвитку особистості дитини. Тому важливе і відповідальне завдання вчителя - зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу. Вирішення даного завдання можливе за умови, якщо у плані роботи будуть відображені наступні напрями діяльності класного керівника з батьками:

вивчення сімей учнів, яке дозволить вчителю краще пізнати дітей та їхніх батьків, зрозуміти стиль життя сімей, ознайомитись з домашніми умовами розвитку особистості дитини. Цей розділ відображається у плані роботи такими формами, як відвідування сімей учнів, анкетування, написання творів про сім'ю, конкурс творчих робіт "Моя сім'я", тестування, педагогічні майстерні, ділові ігри з батьками, формування банка даних про сім'ю та сімейно-родинне виховання;

педагогічна просвіта батьків, яка планується відповідно до вікових особливостей дітей, цілей та завдань навчально-виховного процесу, конкретних проблем, що виникають у ході спільної діяльності вчителя і батьків. Класний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології, правознавства, етики, фізіології та гігієни;

батьківські збори, тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду різних ситуацій виховання дітей в сім'ї і школі;

огляд популярної педагогічної літератури для батьків, обмін досвідом виховання дітей у сім'ї, день відкритих дверей тощо;

забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу, яке здійснюється класним керівником за допомогою залучення їх до спільного планування виховної роботи в класі, колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК;

відвідування театрів, виставок, бібліотек; прогулянки, походи, подорожі; виставки творчих робіт; дні здоров'я; допомога у ремонтних роботах та естетичному оформленні класної кімнати, участь у обладнанні кабінету, організації міні-гуртків і клубів;

педагогічне керівництво діяльністю батьківської ради класу: вибір батьківської ради, допомога у плануванні та організації її діяльності, робота з сім'ями, які потребують педагогічної допомоги, установлення зв'язків з шефами, громадськістю;

індивідуальна робота з батьками, яка дозволяє встановити безпосередній контакт з кожним членом сім'ї учня, досягти взаєморозуміння щодо пошуку шляхів впливу на розвиток особистості дитини. Це індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив та засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення;

інформування батьків про хід і результати навчання, виховання і розвитку учнів, яке здійснюється класним керівником за допомогою тематичних та підсумкових батьківських зборів, індивідуальних консультацій, перевірки щоденників учнів, складання карт розвитку дітей, а також таблиць результатів їхньої навчальної діяльності, ведення щоденників спостережень за процесом розвитку учня або зошитів їхніх досягнень.

До розділу "Вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі". Вивчення може проводитися за напрямами:

а) розвиток особистості учнів;

б) формування класного колективу;

в) рівень задоволеності учнів та їхніх батьків життєдіяльністю класу.

Під час дослідження процесів, що відбуваються в класі, класному керівнику необхідно звернути увагу на такі важливі аспекти життя колективу, як:

організація соціально значущої спільної діяльності;

наявність пріоритетного (домінуючого) виду діяльності; активність і самореалізація учнів у спільній діяльності;

стан емоційно-психологічних відносин;

стан ділових відносин; наявність зв'язків з іншими групами та окремими індивідами;

розвиток учнівського врядування.

У ході діагностичної діяльності вчитель може використовувати різноманітні прийоми та методи: педагогічне спостереження,

соціологічне опитування (бесіду, інтерв'ю, анкетування), тестування, створення педагогічних ситуацій, методи експертного оцінювання, індивідуального і групового самооцінювання, вивчення продуктів творчої діяльності учнів тощо. У технологічний арсенал класного керівника можна включити такі діагностичні засоби:

ігри "Лідер", "Кіностудія", "Подорож морем захоплень";

тести "Розумне про життєвий досвід", "Задоволеність учнів шкільним життям", "Задоволеність батьків роботою навчального закладу";

анкету "Який у нас колектив";

конкурс малюнків "Я у своєму класі" тощо.

Крім основних розділів, у план виховної роботи можуть бути включені різноманітні додатки. Відповідно до традицій планування у конкретному навчальному закладі цей документ може містити: інформацію про батьків, їхню участь у життєдіяльності класу, відвідування ними батьківських зборів, відомості про сім'ї та учнів, інтереси та захоплення останніх, їхня зайнятість у позаурочний час, дані про результати педагогічних спостережень та психолого-педагогічної діагностики, про учнівське самоврядування.

Планування - справа творча, тому класний керівник має право вибрати такий варіант, який найбільше відповідає його педагогічним переконанням, містить необхідну інформацію і є зручним для використання у повсякденній роботі.

Програма аналізу виховної роботи у класі

1. Аналіз ефективності визначення цілей та планування виховного процесу в класі в минулому році.

1.1. Результати виконання виховних завдань минулого року, доцільність їх постановки, дієвість ідей, що використовувались під час планування.

1.2. Правильність вибору основних напрямів, змісту, форм і методів роботи, засобів педагогічного впливу, прийомів залучення учнів до діяльності та спілкування.

2. Аналіз розвитку учнів класу.

2.1. Рівень вихованості учнів, особливості їхнього морально-етичного, естетичного, інтелектуального та фізичного розвитку (вказати, які чинники найбільше вплинули на ці процеси).

2.2. Розвиток пізнавальних інтересів та творчих здібностей учнів, які виявляються в інтелектуальній, художньо-естетичній, трудовій та іншій діяльності.

2.3. Рівень знань, умінь і навичок учнів класу, їхня успішність (бажано порівняти з результатами минулих років).

2.4. Зміни у мотиваційно-споживчій сфері (динаміка навчальних мотивів, мотивів участі у життєдіяльності класу, навчального закладу, прояви "нових" потреб учнів тощо).

2.5. Сформованість в учнів потреби займатися самовихованням.

2.6. Зміни в соціокультурному розвитку учнів (розвиток культури спілкування, правової, інтелектуальної, художньої, екологічної, фізичної культури, культури сімейно-родинних відносин, економічної культури та культури праці; адаптованість до сучасного життя; розвиток самостійності, уміння благотворно

впливати на соціум; формування культури життєвого самовизначення).

2.7. Успіхи та досягнення учнів класу, їхні особисті досягнення, прояв їхніх індивідуальних особливостей.

2.8. Учні "групи ризику" (їхні індивідуальні особливості, запити, мотиви вчинків, вплив на них найближчого соціального оточення; найбільш дієві форми роботи з ними; завдання щодо виховання цих учнів та корекції їхньої поведінки; прогнозування соціалізації цих учнів у майбутньому).

3. Аналіз динаміки соціального розвитку учнів.

3.1. Особливості відносин учнів класу із соціумом що їх оточує, найбільш помітні зміни у цих відносинах що відбулися протягом минулого навчального року. Які чинники (умови) особливо вплинули на ці зміни.

3.2. Основні ціннісні орієнтації учнів класу, особливості їхнього ставлення до людей, праці, навчання, навчального закладу, класу тощо.

3.3. Зміна кола найбільш значущих учнів класу. Хто для них є (стає) найбільш значущим. Якою мірою найближче соціальне оточення (батьки, однокласники), заняття в гуртках, секціях та інших об'єднаннях впливають на процес соціалізації учнів та його результати.

3.4. Хто і що впливає на розвиток особистості учня, на формування його особистісних якостей, творчих здібностей і талантів.

3.5. Яку роль у соціальному розвитку учнів відіграє класна спільнота.

4. Аналіз розвитку колективу класу.

4.1. Соціально-психологічний мікроклімат у класі. Які чинники (люди, умови) впливають на його створення? Особливості морально-психологічного клімату в класі: характер взаємовідносин учнів (тактовність, ввічливість, увага та повага один до одного, особливості стосунків хлопців та дівчат, доброзичливість, колективізм, почуття взаємної турботи тощо); домінуюче ставлення учнів до вчителів, навчального закладу, особливості спілкування у

класному колективі.

4.2. Соціометрична, рольова та комунікативна структури класу, рівень розвитку колективних взаємовідносин і колективної творчої діяльності, ступінь залучення учнів до життєдіяльності класу, процесу планування, організації та аналізу спільної діяльності.

4.3. Розвиток громадської активності учнів (ступінь їхньої ініціативності, творчості, організованості, самостійності, участі у самоврядуванні класу).

4.4. Зміни складу класу, які відбувалися протягом року, індивідуальні особливості "нових" учнів, їх адаптація та інтеграція у класний колектив.

4.5. Особливості громадської думки класу, вплив колективу на інтереси та поведінку окремих учнів. Хто (що) найбільше впливає на громадську думку класу.

5. Аналіз організації виховного процесу в класі та визначення ефективності виховної роботи класного керівника.

5.1. Що зі змісту виховних заходів було найкраще сприйнято учнями? У яких справах вони брали участь із найбільшим задоволенням? У яких проявили себе активними організаторами? А до яких залишились байдужими? У яких були пасивними? Чому?

5.2. Наскільки вдалою була послідовність класних заходів у минулому навчальному році?

5.3. Яка діяльність позитивно вплинула на формування в учнів свідомої дисципліни та відповідального ставлення до навчання й праці?

5.4. Які методи, форми роботи та засоби її організації найбільш позитивно вплинули на розвиток учнів?

6. Аналіз участі учнів класу у життєдіяльності навчального закладу.

6.1. Основні мотиви участі учнів класу в загальношкільних заходах, ступінь їх зацікавленості в життєдіяльності навчального закладу, активність і результативність (в контексті розвитку особистості школярів) участі членів класного колективу у загальношкільних справах.

6.2. Участь учнів класу в шкільному самоврядуванні, організаторській діяльності, роботі шкільних гуртків, клубів та інших об'єднань, вплив цієї діяльності на виховання і розвиток особистості учнів.

7. Аналіз педагогічної взаємодії учнів класу з батьківським активом.

7.1. Частота і характер контактів із сім'ями учнів.

7.2. Зміна ставлення батьків до навчального закладу протягом навчального року.

7.3. Вплив батьків учнів на виховну діяльність класу (формулювання соціального замовлення, висування вимог до змісту й організації педагогічного процесу, планування та проведення класних справ і заходів).

7.4. Результативність педагогічної просвіти батьків та інформування їх про хід і результати навчально-виховного процесу (залежно від змісту і форм його організації).

7.5. Результативність організації батьківських зборів у класі.

7.6. Ефективність індивідуальної роботи з батьками.

7.7. Особливості взаємодії з батьківським активом (батьківським активом навчального закладу, радою батьків класу).

7.8. Результати педагогічних спостережень за вихованням у сім'ях учнів класу, участю батьків у підготовці дітей до сімейного життя.

7.9. Взаємодія з "проблемними" сім'ями, що потребують особливої уваги педагогів.

8. Аналіз організації педагогічної взаємодії дорослих, що працюють з учнями класу.

8.1. З ким із педагогічних, медичних, соціальних працівників та представників інших сфер здійснювалась виховна взаємодія?

8.2. Хто із дорослих, що працюють з учнями класу, справляє значний вплив на виховання і розвиток учнів?

8.3. Якою мірою класному керівнику вдалося організувати взаємодію педагогів, що навчають і виховують учнів класу?

8.4. Які методи педагогічної взаємодії дорослих були найбільш ефективними?

9. Висновки: про досягнення і знахідки, про накопичений позитивний досвід; про негативні моменти в організації життя класу

і вихованні учнів; про нереалізовані можливості та невикористані резерви; про перспективні цілі та першочергові завдання на найближче майбутнє.

10. Додатки: результати підсумкових діагностичних досліджень, анкетувань, опитувань тощо; відомості про проведення та результати окремих заходів, акцій чи окремих періодів життя класного колективу; інші аналітичні матеріали.
Орієнтовні питання для складання характеристики класу

I. Загальні відомості про клас: кількість учнів, дівчат, хлопців.

II. Соціально-психологічні особливості учнів.

1. Соціометричний статус (на основі даних соціометрії): лідери, товариші, ізольовані, зневажені. Як здійснюється опора на лідерів.

2. Ставлення до громадського життя, участь у справах класу, школи окремих учнів, класу в цілому.

3. Участь у гуртковій роботі.

4. Ставлення до вчителів. Особливості проведення роботи з батьками, їхнє ставлення до школи.

5. Рівень учнівського врядування, органи врядування. Організаторські здібності учнів класу, спілкування в класі.

6. Рівень вихованості учнів класу.

III. Особистісні риси учнів класу

1. Мотиваційне середовище: інтереси, ідеали, переконання.

2. Самосвідомість: прагнення, самооцінка.

3. Індивідуально-типологічні особливості школярів: особливості темпераменту, моральні якості.

4. Особливості психологічного стану деяких учнів.

IV. Пізнавальні особливості учнів класу

1. Особливості сприйняття, пам'яті, уваги, мислення, уяви.

2. Рівень інтелектуального розвитку.

V. Участь батьків у житті класу, школи

VI. Педагогічні висновки. Завдання, на виконання яких має спрямовуватися робота з класним колективом (формулюються з огляду на характеристики класу).
СТРУКТУРА плану виховної роботи класного керівника (для зразка)

I варіант

Орієнтовна структура плану виховної роботи: |

Психолого-педагогічна характеристика класу

Організація колективу: а) самоврядування; б) традиції

Розвиток особистості: а) вивчення учнів; б) робота з батьками; в) індивідуальний вплив

Організація діяльності: а) пізнавальна; б) трудова; в) художня; г) громадська; д)спортивно-оздоровча; є) свобода спілкування; є) ціннісно-орієнтовна.
II варіант.

1.Вступ.

2.Основні виховні заходи.

3. Індивідуальна виховна робота.

4. Заходи щодо охорони здоров'я. Попередження травматизму та нещасних випадків з дітьми.

5. Робота з батьками, громадськістю, трудовими колективами.


III варіант.

1. Вступ.

2. Робота з колективом учнів:

а) підвищення ролі учнівського колективу, розвиток класного самоврядування; б) організація позакласної та позашкільної роботи;

в) індивідуальна робота з учнями.

3. Взаємодія з педагогічним колективом.

4. Робота з сім'єю, громадськістю, трудовими колективами.
IV варіант.

1. Вступ.

2. Основні виховні справи в організації і розвитку класного колективу.

3. Індивідуальна робота з дітьми.

4. Організація справ з охорони життя і здоров'я дітей.

5. Робота з батьками.


V варіант.

1. Вступ.

2. Організація класного колективу.

3. Взаємодія з органами учнівського самоврядування.

4. Взаємодія з учителями-предметниками, керівниками гуртків.

5. Робота з сім'єю та громадськістю.


VI варіант.

1. Вступ.

2. Позаурочна виховна робота з дитячим колективом, окремими учнями.

3. Організаційна педагогічна діяльність. Заходи для створення класного колективу.

4. Допомога учнівському колективу.

5. Підвищення педагогічної культури батьків, наставників, громадського активу.


VII варіант.

1. Вступ.

2. Гармонія людини з природою.

3. Гармонія людини з культурою.

4. Гармонійність взаємин між людьми.

5. Самосвідомість особистості.


VIII варіант.

1. Вступ.

2. Організація колективу: а) самоврядування; б) традиції.

3. Організація діяльності: а) пізнавальної; б) трудової; в) художньої; г) громадської; д) спортивно-оздоровчої; є) свободи спілкування; є) ціннісно-орієнтаційної.

4. Розвиток особистості: а) вивчення учнів; б) робота з батьками; в)індивідуальний вплив.

Цей план рекомендується у формі схеми.

I. Охорона життя і здоров'я дітей, їх фізичний розвиток.

II. Формування загальнолюдських моральних цінностей.

III. Основи національного виховання.

IV. Формування загальних навчальних умінь і навичок, підвищення відповідальності учнів за результативність в навчальному процесі.

V. Індивідуальна робота з учнями.

VI. Робота з батьками.


3. Орієнтовний перелік документації, яку веде класний керівник
1. Класний журнал.

2. Особові справи учнів класу.

3. Табелі успішності та відвідування занять з учнями.

4. План виховної роботи.

5. Матеріали виховних годин, годин спілкування тощо.

6. Розробки/сценарії виховних заходів.

7. Щоденник психолого-педагогічних спостережень за учнями.

8. Щоденник роботи з „важкими" учнями.

9. Облік бесід щодо запобігання дитячого травматизму, дотримання з правил дорожнього руху тощо, облік проведення інструктажів з техніки безпеки.

10. Журнал обліку занять з учнями, які навчаються вдома (якщо є такі учні).


Можливі види контролю за діяльністю класного керівника з боку адміністрації школи

- Перевірка ведення документації.

- Аналіз виховної роботи з класом.

- Аналіз роботи на канікулах.

- Контроль за проведенням виховних годин та виховних заходів.

- Контроль за проведенням індивідуальної виховної роботи з різними категоріями учнів.

- Контроль за чергуванням класу по школі.

- Контроль за санітарним станом кабінету, ремонтом.

- Контроль відвідування - занять учнями.

- Контроль перевірки щоденників.

- Анкетування учнів.

- Аналіз системи роботи з батьками (відвідування батьками батьківських зборів, протоколи, доповіді та виступи, батьківський всеобуч, робота на рівні класу, відвідування сімей учнів, матеріали обстежень багатодітних, малозабезпечених сімей, допомога батьків школі тощо).


4. Циклограма роботи класного керівника
Щоденно

З'ясування причин відсутності учнів на заняттях, фіксація пропусків у класному журналі.

Бесіди з учнями, що запізнюються.

Організація чергування по класу.

Індивідуальна робота з учнями.

Контроль зовнішнього вигляду учнів.

Організація харчування учнів.
Щотижня

Проведення виховних годин. Перевірка щоденників.

Проведення заходів у класі за планом роботи.

Робота з активом класу, організація діяльності органів учнівського самоврядування. Контроль за виконанням доручень.

Організація прибирання закріпленого кабінету, території пришкільної ділянки. Робота з батьками.

Робота з учителями, що працюють у класі.

Зустріч зі шкільним лікарем (медсестрою), збір інформації щодо наявності довідок про хвороби учнів.
Щомісяця

Проведення класних зборів

Проведення бесіди з безпеки життєдіяльності.

Організація чергування класу по школі.

Відвідування уроків вчителів-предметників у своєму класі.

Консультації у шкільного психолога.

Тестування та анкетування учнів з метою вивчення індивідуальних особливостей учнів та аналізу розвитку учнівського колективу.

Контроль за станом підручників.

Зустрічі з батьківським активом.

Відвідування учнів удома.


Один раз на семестр

Оформлення класного журналу за підсумками семестру, складання звіту. Заповнення табелів успішності та видавання їх учням. Проведення батьківських зборів.

Участь у роботі семінару, методичного об'єднання класних керівників Аналіз виконання плану роботи, корекція плану виховної роботи. Складання плану роботи на канікули.
Один раз на рік

Аналіз та складання плану виховної роботи. Проведення відкритого виховного заходу.

Оформлення особових справ учнів. Статистичні відомості про клас

Робота з підручниками (видача на початку навчального року та здавання в бібліотеку наприкінці року).

Написання характеристик учнів.

Страхування учнів від нещасних випадків.


Робота з учителями-предметниками

Завдання:

- Координація діяльності вчителів, які викладають у класі, з метою дотримання єдиних вимог і ліквідації перевантаження учнів.

- Допомога вчителям у роботі з розвитку пізнавальних інтересів учнів.

- Сприяння індивідуальному підходу до учнів у процесі навчання.

- Сприяння контакту вчителів з батьками учнів.


Мета:

відвідування уроків вчителів-предметників у своєму класі:

- Збільшення рівня успішності учнів класу.

- Спостереження за організацією класного колективу на уроці.

- Дотримання єдиних вимог до учнів.

- Запобігання перевантаження учнів.



- Здійснення індивідуального підходу до учнів обдарованих, невстигаючих, часто хворіючих.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка