Землеустрій як функція управління земельним фондом України



Скачати 176.71 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір176.71 Kb.
Тема: Землеустрій як функція управління земельним фондом України.


1.Поняття і мета землеустрою як функції управління земельним фондом.





2.Завдання і зміст землеустрою.

3.Організація та порядок проведення землеустрою.

4.Землевпорядний процес і його основні стадії.

5.Розгляд і затвердження землевпорядних проектів.

6.Система землевпорядних органів та їх функції.

7. Комісія з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою.

1. Основними цілями землеустрою є організація раціонально використання та перерозподілу земель в усіх галузях економіки, реорганізація систем землеволодіння і землекористування, створені сприятливого навколишнього середовища, підтримка екологічно сталих ландшафтів і охорона земель.

Згідно статті 181. Поняття землеустрою

Землеустрій — це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб’єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Згідно статті 182. Мета землеустрою

Мета землеустрою полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів.


2. Згідно статті 183. Завдання землеустрою

Основними завданнями землеустрою є:

а) реалізація політики держави щодо науково обґрунтованого перерозподілу земель, формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у розташуванні земель, створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем;

б) інформаційне забезпечення правового, економічного, екологічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному, господарському рівнях шляхом розробки пропозицій по встановленню особливого режиму і умов використання земель;

в) встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;

г) здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;

ґ) організація територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін;

д) розробка системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, по консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередженню інших негативних явищ;

е) організація територій несільськогосподарських підприємств, організацій і установ з метою створення умов ефективного землекористування та обмежень і обтяжень у використанні земель.

Згідно статті 184. Зміст землеустрою

Землеустрій передбачає:

а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань;

б) розробку загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель;

в) складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних утворень;

г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;

ґ) складання проектів впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових;

д) складання проектів відведення земельних ділянок;

е) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок;

є) підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею, у випадках, передбачених законом;

ж) складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель;

з) розроблення іншої землевпорядної документації, пов’язаної з використанням та охороною земель;

и) здійснення авторського нагляду за виконанням проектів з використання та охорони земель;

і) проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.


Встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань являє со­бою технічні дії з перенесення та закріплення на місцевості меж населених пунктів, районів, областей та інших утворень. Правовою і технічною підставою для виконання зазначених дій є генеральний план населеного пункту (міста, селища) або проект землеустрою (для сільських населених пунктів). Основні точки меж закріплю­ються на місцевості спеціальними знаками або провадиться опис проходження меж у натурі. Усі матеріали перенесення меж у нату­ру оформляються у вигляді спеціальної землевпорядної справи.



Розробка загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель здійснюється на підставі нормативних актів, які видаються Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, Президентом, місцевими органами державної влади, а також Держкомземом.

Прогнози і генеральні схеми складаються на довгострокову пер­спективу (15—25 років) і передбачають вирішення найважливіших соціально-економічних та технічних завдань, пов'язаних з органі­зацією раціонального та ефективного використання й охорони зе­мельних ресурсів. Так, Основними напрямами державної політики України у галузі охорони навколишнього природнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної без­пеки передбачене продовження виконання Національної програми охорони земель до 2010 р. На основі врахування принципів доку­ментів Конференції 00Н з розвитку населених пунктів, рекомен­дацій Європейської економічної комісії 00Н і Ради Європи в Ук­раїні прийнята Генеральна схема планування її території. Вона виз­начає пріоритети і шляхи концептуального вирішення питань, пов’язаних з плануванням та використанням території нашої краї­ни, удосконаленням систем розселення і забезпеченням сталого розвитку населених пунктів, розвитком виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, формуванням національ­ної екологічної мережі. Крім того, передбачені підготовка і впро­вадження регіональних схем збереження та відновлення земельних ресурсів; здійснення землеустрою територій з урахуванням сформо­ваних екологічних, економічних, географічних, історичних та де­мографічних особливостей регіонів; створення державної системи управління якістю земельних ресурсів тощо. Регіональні прогнози і схеми, які розробляються на основі загальнодержавних прогнозів і генеральних схем, підлягають затвердженню відповідними органа­ми виконавчої влади у встановленому порядку.





Складання схем землеустрою, розроблення техніка-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адмініс­тративно-територіальних утворень передують складанню довгос­трокових прогнозних або середньострокових передпланових документів, які забезпечують наукове обгрунтування раціональної експлуатації та охорони земельних ресурсів. Потім ці схеми стають ос новою складання міжгосподарського і внутрішньогосподарського землеустрою, різних передпроектних та проектних інженерних розробок.



Обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами. Ці території складають природно-заповідний фонд нашої країни, який знаходиться під особливою охороною держави. Обґрунтування необхідності створення та відповідного розміщення об’єктів, що підлягають особливій охороні, здійснюється органами Мінекоресурсів та Держкомзему. Вони провадять спеціальні обстеження, визначають основні ознаки і параметри обмежень або заборон господарської експлуатації земель, які включаються до складу таких територій.



Складання проектів впорядкування існуючих землеволодінь і земле користувань та створення нових здійснюється при наданні та вилученні земель, виділенні орендованих ділянок, відведенні угідь дл фермерських господарств, а також під час реорганізації сільське господарських підприємств у зв’язку з проведенням земельної ре форми. У ході цих дій усуваються недоліки землеволодінь і земле користувань (черезсмужжя, далекоземелля, вкраплювання, вклинювання тощо).

Складання проектів відведення земельних ділянок. Відведення земельної ділянки являє собою землевпорядну дію, спрямовану н реалізацію розпорядчих актів (постанов, розпоряджень, наказів, рішень) компетентних державних органів про встановлення (у ра:зі відведення) або припинення (при вилученні) права власності, землеволодіння або землекористування шляхом перенесення і закріплення меж ділянки в натурі. Відведення земель — це відмежування даної ділянки від усіх інших, в результаті якого визначаються конкретні межі об’єктів права власності, землеволодіння, землекористування або оренди.

Проекти землеустрою, які забезпечують еколого-економічні обґрунтування сівозмін, впорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель, можуть бути складовими частинам проектів міжгосподарського та внутрішньогосподарського землеустрою, самостійними проектними заходами, здійснюваними за заявами зацікавлених осіб, або частинами матеріалів, пов’язаних з на данням земель для державних чи суспільних потреб. Їх розробленню передує спеціальне обстеження територій з метою встановлення конкретних екологічних і економічних характеристик земель т вжиття заходів щодо їх належного використання та охорони. Мате ріали проектів погоджуються з органами, які займаються питання ми екології й природних ресурсів і передаються замовникам.





Авторський нагляд за виконанням проектів з питань використає ня та охорони земель являє собою здійснення їх авторами контролі них функцій протягом усього періоду виконання землевпорядних дій з метою забезпечення відповідності інженерно-технічних ,техніко-економічних показників введених в експлуатацію відповідно показникам, передбаченим проектами.



Проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель — це особли­вий вид землевпорядних дій підготовчого характеру. Їх метою є збирання інформації, необхідної для здійснення накреслюваних за­ходів. Порядок проведення зазначених робіт та використання за цих умов земельних ділянок встановлено у ст. 97 ЗК. Правовою підставою здійснення цих робіт є рішення органів виконавчої вла­ди за місцезнаходженням земель, на яких проводяться роботи.

Земельні ділянки для проведення розвідувальних робіт у влас­ників землі та землекористувачів не вилучаються. Строки початку і місця проведення робіт погоджуються з власниками землі та зем­лекористувачами, а у разі недосягнення згоди визначаються відпо­відними органами місцевої виконавчої влади. У спеціальній літературі виділяють три взаємопов’язані аспекти Землеустрою: економічний, юридичний і технічний. Економічний аспект полягає в організації використання землі як засобу виробництва. Юридичний бік землеустрою відображає адекватність здійснення права власності на землю і права землекористування. Тех­нічний аспект дістав вияв у проведенні проектно-розвідувальних, знімальних робіт та робіт, пов’язаних з обстеженням певних зе­мельних ділянок.



3. Згідно статті 185. Організація та порядок здійснення землеустрою

1. Землеустрій здійснюється суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб.

2. Землеустрій здійснюється відповідно до закону.

Загальне керівництво землевпорядними роботами здійснює Дерземагенство. Землеустрій провадиться за рахунок коштів держав­ного, республіканського (АРК.) і місцевого бюджетів. Розроблення землевпорядних проектів, пов’язаних з охороною земель від селів, зсувів, підтоплення і засолення, може здійснюватися з ініціативи власників землі і землекористувачів за їх рахунок державними та приватнопідприємницькими організаціями, які мають відповідні ліцензії.


4. Землевпорядний процес являє собою законодавче встановлений порядок здійснення окремих землевпорядних дій. У ЗК немає чіт­кого визначення його стадій. На підставі положень статей 118, 123, 151 і 184 цього Кодексу можна виділити такі стадії:

- ініціювання проведення землевпорядних дій;

- підготовчі роботи; розроблення прогнозів, техніко-економічних обгрунтувань використання та охо­рони земель, схем, проектів землеустрою;

- розгляд і затвердження проектної документації; перенесення проектів у натуру (на місце­вість);

- оформлення і видача землевпорядних матеріалів та докумен­тів;

- авторський нагляд за здійсненням проектів землеустрою влас­никами землі, землекористувачами та орендарями.





Ініціювання проведення землевпорядних дій здійснюється шляхом подання зацікавленими особами письмового клопотання або заяви. Заявниками можуть бути власники землі, землекористувачі або орендарі, а також державні чи місцеві органи влади. Клопотання або заява подається до державної адміністрації того району, де роз­ташована земельна ділянка власника, землекористувача чи оренда­ря. Адміністрація приймає рішення про початок проведення зем­левпорядних робіт або про відмову в задоволенні клопотання чи за­яви. Відмова може бути оскаржена до вищого органу виконавчої влади або в судовому порядку.

Підготовчі роботи являють собою вивчення умов і підготовку відповідної інформації та матеріалів для складання проекту. При цьому провадяться такі дії: вивчення стану землевпорядного об’єк­та; збирання, оцінка, оброблення та підготовка інформації про об’єкт; підготовка графічних та інших матеріалів; проведення по­льових обстежень і розвідувань, необхідних для забезпечення про­ектування; розроблення та погодження проектного завдання. За­вершальним документом цієї стадії є акт проведення розвідуваль­них, підготовчих та інших робіт.

Розроблення прогнозів, техніка-економічних обґрунтувань вико­ристання та охорони земель, схем і проектів землеустрою — це ос­новна стадія землевпорядного процесу. Головним юридичним до­кументом на цій стадії є проект землеустрою. Він складається з гра­фічної (проектний план) і текстової частин. У проекті економічно обґрунтовуються основні напрями найбільш раціонального та ефективного використання земель з урахуванням особливостей землевпорядного об'єкта.

З

Розгляд і затвердження проектної документації. На цій стадії провадиться державна землевпорядна експертиза. При цьому пере­віряються:

  • правове забезпечення проектних рішень;

  • відповідність передбачених заходів проектному завданню, а також вимогам раці­онального використання та охорони земель і нормативно-техніч­них документів;

  • запропоновані проектною документацією способи зняття, збереження і використання родючого шару грунту при про­веденні робіт, пов’язаних з порушенням і рекультивацією земель;

  • еколого-економічна ефективність заходів запобігання негативному впливу на земельні угіддя за межами ділянок охорони агроландшафтів.

Результати державної землевпорядної експертизи викла­даються у вигляді висновків, які є підставою для прийняття або неприйняття державними органами рішення про затвердження проектів. Рішення про затвердження проектів є правовою підста­вою переходу до наступних стадій землевпорядного процесу.



Перенесення проектів у натуру (на місцевість) здійснюється за участю представників зацікавлених сторін. При цьому межі ділянок закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Додер­жання передбаченої порядком землеустрою організації територій є обов'язковим для власників, землекористувачів та орендарів зе­мельних ділянок.

Оформлення і видача землевпорядних матеріалів та документів. На підставі затверджених і перенесених у натуру проектів землеустрою власникам земельних ділянок і постійним землекористувачам видаються державні акти на право власності, право користування або право володіння землею чи вносяться зміни до раніше виданих актів.


5. Згідно статті 186. Розгляд і затвердження землевпорядної документації

1. Розгляд і затвердження землевпорядної документації проводиться в такому порядку:

а) прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель і схеми землеустрою після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

б) проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;

в) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому цим Кодексом, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, встановлених цим Кодексом, розпоряджаються земельними ділянками або приймають рішення про зміну їх цільового призначення;

г) проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами;

ґ) робочі землевпорядні проекти, пов’язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів.

2. Зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, які затвердили ці проекти.

3. Прогнозні матеріали використання і охорони земель, проекти землеустрою, матеріали державного земельного кадастру, проекти з питань використання і охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічні матеріали обґрунтувань використання і охорони земель підлягають державній експертизі, яка здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до закону.
6. Систему землевпорядних органів очолює Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України), яке є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Основним завданням Держземагенства є:

1) реалізація державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності;

2) внесення Міністрові пропозицій щодо формування державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

7. Згідно статті 186-1. Повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок


1. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

2. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району,
- до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

3. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:


природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об’єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища;
розташованої на території пам’яток культурної спадщини національного значення, їх охоронних зон та охоронюваних археологічних територіях, підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам’яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених
в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини;
лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства;
водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства.

4. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

5. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

6. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

7. Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:


додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";
надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.




На головну
Презентація
Заняття №34


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка