Збірка ділової документації вчителя-дефектолога дошкільного закладу



Сторінка1/6
Дата конвертації30.12.2016
Розмір1.03 Mb.
  1   2   3   4   5   6


Управління освіти

Херсонської міської ради

Методичний кабінет

при управлінні освіти

73000, м. Херсон, вул. Суворова, 6, тел.(0552)26-32-24

49-00-60



Збірка

ділової документації

вчителя-дефектолога

дошкільного закладу

Херсон


2009

Збірка ділової документації вчителя-дефектолога дошкільного закладу.


Укладач: Н. В. Азовська, методист з навчальних дисциплін та виховної

роботи (дошкільний відділ, логопедія)



Рецензенти:

  • завідувач кафедри корекційної освіти Херсонського державного університету, доцент Яковлева С.Д.




  • завідувач методичного кабінету при управлінні освіти Херсонської міської ради Ільїна В.М.

У дану збірку зібрано матеріали щодо організації роботи та оформлення ділової документації.

Рекомендовано вчителям-логопедам та дефектологам дошкільних закладів міста.


Зміст

1 Ділова документація вчителя-логопеда

1. Перспективний план корекційно - відновлювальної роботи

2. Книга обліку дітей

3. Карта мовленнєвого розвитку на кожну дитину, індивідуальний план

корекційної роботи

4. Тематичний план подолання мовленнєвих вад

5. Плани занять (підгрупових, індивідуальних)

6. Витяг з протоколів ПМПК на кожну дитину

7. Книга взаємозв’язку логопеда та вихователя

8. Графік роботи та розклад занять, затверджений керівником

9. Журнал обліку відвідування занять

10. Індивідуальні зошити дітей для домашнього завдання

11. Звіт
2. Ділові документація тифлогопедагога

1. Індивідуальна картка обстеження дитини.

2. Перспективний план корекційної роботи з дітьми, які мають порушення

зору.


3. Тижневий план.

4. Календарний план індивідуальних і підгрупових занять.

5. Картка розвитку зорових функцій (мовленнєвого розвитку).

6. Книга зв'язку лікаря-офтальмолога, тифлопедагога, вихователів.

7. Витяги із протоколів ПМПК на кожну дитину.

8. Книга обліку дітей із зазначенням діагнозу.

9. Книга аналізу результативності індивідуальної корекційної роботи

з дітьми.

10. Графік роботи.

11. Розклад занять тифлопедагога.

12. Розклад занять в групі.

13 Особливості логопедичної роботи при порушеннях зору


3. Ділова документація олігофренопедагога

1. Перспективний план корекційно – відновлювальної роботи (за розділами

програми):


  • розвиток мовлення та ознайомлення з оточуючим;

  • формування елементарних математичних уявлень;

  • конструювання;

  • ігрова діяльність (сюжетно – рольова гра)

2. Календарний план роботи з дітьми (сітка занять):

3. Книга обліку дітей із зазначенням діагнозу.

4. Особова справа дитини:

- заключення за результатами первинного психолого – педагогічного

обстеження, динаміки розвитку дитини, за результатами корекційно –

відновленої роботи (2 рази на рік), відображенні в характеристиці,

таблицях.

5. План індивідуальних занять у підгрупах з фіксуванням успішності за

місяць.

6. Книга взаємозв’язку між вчителем дефектологом та вихователями групи.



7. Щоденник із підвищенням професійного рівня педагога.

8. Графік роботи затверджений керівником дитсадка, головою профспілки.



Інструкція про ділову документацію в дошкільних закладах

(15.06.1998 р. № 378/2818)

п. 2.6. – для дефектологів
1. Перспективний план кореційно – відновлювальної роботи

2. Книга обліку дітей

3. Карта мовленнєвого розвитку на кожну дитину

4. Індивідуальна карта розвитку дитини

5. План індивідуальної роботи, занять у підгрупах

6. Книга аналізу результативності індивідуальної корекції роботи з дітьми

7. Витяг з протоколів ПМПК на кожну дитину

8. Календарний план роботи (вади слуху)

9. Аудіаграми дітей (вади слуху)

10. Книга взаємозв’язку логопеда та вихователя

11. Графік роботи затверджений керівником

12. Журнал обліку консультацій

13. Журнал обліку відвідування занять

Ділова документація

вчителя - логопеда

Перелік документації

вчителя-логопеда


  1. Перспективний план корекційно – відновлювальної роботи

  2. Книга обліку дітей

  3. Карта мовленнєвого розвитку на кожну дитину, індивідуальний план корекційної роботи

  4. Тематичний план подолання мовленнєвих вад

  5. Плани занять (підгрупових ,індивідуальних)

  6. Витяг з протоколів ПМПК на кожну дитину

  7. Книга взаємозв’язку логопеда та вихователя

  8. Графік роботи та розклад занять, затверджений керівником

  9. Журнал обліку відвідування занять

10. Індивідуальні зошити дітей для домашнього завдання

11. Звіт


Перспективний

план корекційно - відновлювальної

роботи вчителя-логопеда

_____________________________

я/с №______

на _________навчальний рік

Зміст


  1. Обстеження

  2. Робота з вузькими спеціалістами та ПМПК

  3. Робота з батьками

  4. Робота з вихователями

  5. Робота з музичними керівниками

  6. Підвищення кваліфікаційного рівня

VII. Поповнення логопедичного кабінету


Обстеження


№ п/п


Зміст роботи

З ким проведена робота

Термін виконання













Робота з вузькими спеціалістами та ПМПК



№ п/п


Зміст роботи

З ким проведена робота

Термін виконання














Робота з вихователями

п/п



Зміст роботи

З ким проводиться

робота


Термін виконання

Відмітка про виконання















Робота з батьками


п/п


Зміст роботи

З ким проводиться

робота


Термін

виконання



Відмітка про виконання

















Робота з батьками

Спільна робота логопеда з батьками визначає загальний ycпix корекційного навчання.

Логопед повинен систематично зустрічатися з батьками, інформувати їх про успіхи та труднощі у роботі

3 цією метою проводяться:



  • батьківські збори;

  • консультації батьків;

  • відкриті логопедичні заняття для батьків;

  • оформлюються спеціальні стенди.

Пepші збори батьків проводяться у кінці серпня або на початку вересня. На них батьків знайомлять із структурою даного закладу, завданнями та змістом роботи на протязі усього навчального року, а також з правилами та режимними моментами у дитячому садку. Як правило, ці збори проводить завідувач дитячим садочком разом з логопедами всіх груп.

Другі збори проводяться кожним логопедом у своїй групі в жовтні. На цей час він вже закінчив обстеження дітей та знайомить батьків з його результатами, надає докладну характеристику загального та мовленнєвого розвитку кожної дитини. Важливо у зрозумілій та доступній формі розкрити перед батьками основні відхилення у мовленнєвому розвитку дітей, показати ступінь відставання від норми та необхідність сумісних зусиль у подоланні даного дефекту. На цих же зборах логопед розповідає про плани роботи у перший період навчання, його задачах та змісті.

Tpemi батьківські збори проводяться у ciчнi. На них підводяться висновки за перше півріччя, розкриваються основні шляхи подальшого корекційного навчання. Дається характеристика мовленнєвого та загального розвитку кожної дитини, розповідається про ycпіхи дітей, та ті труднощі, які виникають у процесі занять, та на які вдома слід звернути увагу.

Останні заключні батьківські збори проводяться у травні. На них підводяться висновки навчання за рік, даються рекомендації (окремим дітям) по закріпленню пройденого матеріалу. Тут же логопед знайомить батьків з рішенням комісії про подальше навчання у масовій школі або у випадку необхідності повторному перебуванню у спеціальній групі. Рішення комісії докладно обґрунтовуються.

Батьківські п'ятихвилинки проводяться кожен тиждень (у другу половину доби). На них запрошують батьків з тими дітьми, в яких виникли найбільші затруднення у процесі роботи, логопед знайомить батьків з основними прийомами постановки звуків, розповідає та показує, які вправи треба виконувати вдома, пояснює, як виконувати завдання, записані у зошиті дитини.

Відвідування відкритих логопедичних занять батьками проводиться на протязі усього навчального року (один раз на 3 місяці). На цих заняттях логопед знайомить батьків з основними прийомами у навчанні, підбором матеріалу, а також вимогами, які пред'являються до дітей під час занять.

Стенди для батьків логопед та вихователь оформлюють разом на протязі усього року. На них розміщується інформація, яка стосується розвитку мовлення дітей у нормі, різних видів мовленнєвої аномалії, проводиться список рекомендованої літератури. Матеріал по формуванню звуковимови, зв'язного мовлення у дітей даної групи періодично оновлюється. Можна рекомендувати оформлення спеціальних стендів, які відображують стан мовлення дітей. Це допомагає слідкувати за змінами в їх мовленнєвому розвитку. У спеціальному розділі стенда для батьків вказуються дата батьківських збopiв, час консультацій спеціалістів, розміщується інформація про запрошення для бесіди з логопедом.


Робота з музичним керівником


п/п


Зміст роботи

З ким проводиться

робота


Термін

виконання



Відмітка про виконання
















Підвищення кваліфікаційного рівня


п/п


Зміст

1.
2.
3.
4.


Тема самоосвіти:



Поповнення логопедичного кабінету

1.

2.



3.

4.

5.



6.

7.

8.



9.

10.


.

Книга обліку (руху) дітей




Ім’я та по-батькові батьків, де і ким працюють, домашня адреса




Стан мовлення на час вибуття





Звідки поступила дитина





Дата прийняття





Діагноз






Від якого числа протокол






№ витягу з протоколу






Дата народження






Прізвищеім’я





п/п







Карта мовленнєвого розвитку

(укладач – Л.О.Федорович)

Орієнтовний індивідуальний план корекційної роботи


  1. Розвивати рухливість артикуляційного апарату.

  2. Розвивати фонематичне сприймання, слухову увагу, вміння чути себе.

  3. Розвивати координацію рухів, дрібну моторику.

  4. Розвивати вci психічні процеси.

  5. Усунути вади звуковимови:

  • поставити звуки (вказати які);

  • провести диференціацію звуків (вказати яких);

  • автоматизувати поставлені звуки у складах(прямих, обернених, із збігом приголосних);

  • автоматизувати звуки у словах (з прямими, оберненими складами, із збігом приголосних);

  • автоматизувати поставлені звуки у реченнях, зв'язному тексті.

6. Підготувати до звукового аналізу слів.
Вчити:

  • визначити місце звука в слові (на початку, в кінці, в середині слова);

  • визначити кількість складів, виділити наголошений склад;

  • розрізняти слова, подібні за звучанням;

  • розрізняти слова з парними звуками;

  • розрізняти слова у фразі;

  • запам'ятовувати i відтворювати ряд слів.

7. Збагачувати словниковий запас:

  • розширити, уточнити словник (вказати який);

  • навчити вживати узагальнюючі поняття (вказати які);

  • вправляти у встановленні причино - наслідкових зв'язків, у класифікації, вилученні зайвого предмета;

  • навчити вимовляти слова складної структури.

8. Формувати граматичну будову слова:

  • навчити дотримуватись порядку слів у реченні;

  • вправляти у вживанні збірних іменників;

  • навчити правильно чергувати звуки в основі при відмінюванні іменників, дієслів;

  • навчити правильно користуватись сполучниками та сполученими словами у складнопідрядних реченнях.

  1. Розвивати зв'язне мовлення.

  2. Навчити контролювати своє мовлення.


Зміст

Вступ
Методика роботи з логопедичною карткою


Блок І. Вивчення анамнезу і мовленнєвого розвитку в ранньому віці


  1. Анкетні дані дитини

  2. Консультації фахівців

  3. Анамнез розвитку дитини

  4. Ранній психомоторний і мовленнєвий розвиток дитини

Блок II. Обстеження психічного розвитку та інтелекту

2.1. Психологічне обстеження

Блок ІІІ. Обстеження немовленнєвих функцій дитини


  1. Дослідження сприймання

  2. Дослідження праксису

  3. Дослідження моторики

  4. Будова й рухливість артикуляційного апарату

  5. Стан дихальної, голосової та динамічної сторони мовлення

Блок IV. Обстеження мовленнєвих функцій дитини




  1. Стан звукової сторони мовлення

  2. Стан лексики і граматичної будови мовлення

Висновок логопеда


Додатки


Пояснювальна записка

Своєчасно сформована мовленнєва компетентність у дошкільному віці є однією зі складових цілісної особистості дитини. Мовленнєва особистість характеризується здатністю виконувати мовленнєві дії, займатися мовленнєвою діяльністю, а саме: слухати й розуміти, говорити і читати. Базовий компонент дошкільної освіти перед­бачає переорієнтацію підготовки дітей до школи від суто навчального до соціально-розвиваючого процесу, що забезпечує вміння діяти, спілкуватися й жити у швидко змінюваних сучасних умовах.

У зв'язку з цим правильне мовлення дуже важливе для дітей 3-6 років, оскільки дитина оволодіває словом у першу чергу з метою ефективного спілкування з навко­лишнім світом. Загальномовленнєва підготовка починається від народження і здійс­нюється впродовж усього дошкільного дитинства аж до вступу до школи і передба­чає формування первинних вимовних умінь і навичок, адекватне користування мов­ленням у конкретних ситуаціях, застосування мовних і позамовних засобів виразнос­ті для висловлювання власних думок, бажань і прохань. Ідучи до школи, дитина має загалом опанувати рідну мову, засвоїти її літературні норми, культуру усного мов­лення і спілкування.

З практичного погляду останній етап нормального формування первинних вимо­вних умінь і навичок дитини — це вік від 5 до 6 року життя. Проте з тих чи інших причин своєчасне і правильне протікання процесу мовленнєвого розвитку дитини може бути порушене, що зумовлює окремі його недоліки та можливі труднощі у по­дальшому оволодінні письмом і читанням. Тому важливо турбуватися про правильне формування дитячого мовлення та своєчасно попереджувати і виправляти його від­хилення від загальноприйнятих норм. Завжди буде доцільним звернення до фахівця з корекції мовлення — логопеда. При усуненні мовленнєвих порушень необхідно враховувати сукупність етіологічних чинників, механізм і структуру мовленнєвого дефекту, співвідношення первинного і вторинного у природі порушення розвитку ди­тини, вікові та індивідуальні її особливості. Тому організації логопедичної корекції передує діагностування стану мовлення у дітей. Логопедична карта обстеження ди­тини дошкільного віку з порушеннями мовлення допоможе дотримуватися у практи­чній роботі принципів системності й послідовності в процесі обстеження немовленнєвих і мовленнєвих процесів, експресивного й імпресивного мовлення, та простежи­ти динаміку ефективності логопедичного впливу.

Методичні рекомендації призначені для практичного використання логопедами та студентами, які навчаються за спеціальністю "Логопедія".

Методика роботи з логопедичною карткою

У повсякденному житті часто зустрічаються діти дошкільного (до 30 %) і моло­дшого шкільного (до 20 %) віку, які, розмовляючи, пропускають, викривлюють або замінюють потрібні звуки в словах іншими, чим і привертають до себе увагу. Таке мовлення не відповідає загальноприйнятим літературним нормам, уповільнює фор­мування культури усного мовлення та збіднює й обмежує спілкування. У таких випа­дках можливо говорити про наявність тих чи інших порушень мовлення у дітей. Своєрідність мовлення зумовлюється неточним засвоєнням артикуляції звуків украї­нської мови; діалектними особливостями вимови окремих звуків, що властиві біль­шості людей, які проживають у певній місцевості; функціональною незрілістю мов­ного апарату. Порушення звуковимови у дітей може бути як самостійним дефектом, так і одним із симптомів більш складного мовленнєвого розладу. Про дефекти звуковимови, як окреме порушення мовлення прийнято говорити у випадках, коли вони є одинич­ним відхиленням від норми в мовленні дитини. Але якщо дефекти виявляються у дитини разом із недостатністю словникового запасу, в аграматично побудованому чи взагалі не сформованому фразовому мовленні, тоді вони є тільки одним із симп­томів більш складного мовленнєвого розладу. В такому випадку логопедична робота не може обмежуватися лише корекцією звуковимови.

Таким чином, під порушеннями мовлення потрібно розуміти стійкі індивідуаль­ні відхилення від норми у мовленнєвій діяльності, викликані специфічними причинами, які потребують спеціальної логопедичної допомоги.

Загальне недорозвинення мовлення у дитини (експресивна алалія, дизартрія) сьо­годні виявляється вже у віці 2-3 років, коли процес розвитку мовлення далеко не завер­шений. У цих дітей відзначається своєрідне порушення психічних процесів, зниження пізнавальної діяльності, відхилення в поведінці. Нерідко має місце комплекс симптомів дизонтогенетично-енцефалопатичних порушень. Нерівномірність розвитку немовленнєвих психічних функцій у ранньому віці негативно впливає на формування мовлення. Тому для побудови цілеспрямованої логопедичної роботи з дітьми, які мають порушення мо­влення, необхідне комплексне психолого-логопедичне обстеження.

Пропонована логопедична карта розроблена на основі власного багаторічного досвіду логопедичної роботи, а також наявних у літературі рекомендацій (Г. Волкова, 1992, 2003; В. Ковшиков, 1985; Т. Філічева, 1987 та ін.). Логопедичне обстеження проводиться за чотирма основними блоками:


  1. Вивчення анамнезу і мовленнєвого розвитку в ранньому віці.

  2. Обстеження психічного розвитку й інтелекту з метою з'ясування первин­ності чи вторинності мовленнєвих порушень.

  3. Обстеження немовленнєвих функцій дитини.

  4. Обстеження мовленнєвих функцій дитини.

У реалізації зазначених напрямів обстеження значна роль відводиться динамічному оформлен­ню логопедичної карти. Вона дозволяє накопичувати відомості про особливості розви­тку дитини протягом усього часу логопедичної корекції, що забезпечує динамічне спо­стереження за формуванням її психічних функцій. Докладна інформація за підсумками обстеження на початку роботи фіксується у відповідних графах карти. Узагальнені ре­зультати вивчення всіх функцій занотовуються на сторінках "Щоденника логопеда", де передбачена можливість відзначення змін стану мовлення дітей упродовж навчаль­ного року. Це дозволяє побачити результативність логопедичної роботи і визначити динаміку в розвиткові мовлення дитини. До карти вносяться дані всіх фахівців, які працюють із дитиною, і по своїй суті вона є щоденником індивідуального психолого-педагогічного й логопедичного супроводу.

У карті виділені вікові нормативи розвитку тих або інших функцій. Це дозволяє побачити як збережені, так і порушені функції, що важливо для побудови програми логопедичної роботи. Щорічне відстеження розвитку дитини дає можливість чітко бачити його динаміку й оптимально визначати можливості подальшого навчання.

Оформлення карти, де відбиті всі параметри обстеження дитини, дозволяє фік­сувати й групувати необхідні результати.

Наприкінці карти пропонуються дві підсумкові таблиці, у яких відбиті: 1) зв'язки немовленнєвих і мовленнєвих функцій у процесі розвитку усного мовлення і 2) зв'язки немовленнєвих і мовленнєвих функцій у процесі профілактики порушень писемного мовлення. Вони допоможуть при аналізі результатів обстеження і визначенні логопедичного діагнозу, а також при побудові системи логопедичної роботи з кожною дитиною.


  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка