Збережемо пам'ять про подвиг Розробки уроків, позакласних заходів та дитячі творчі роботи, присвячені



Сторінка1/15
Дата конвертації02.01.2017
Розмір2.96 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15



Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського

Збережемо

пам'ять

про подвиг
Розробки уроків, позакласних заходів

та дитячі творчі роботи, присвячені

65-й річниці Перемоги

у Великій Вітчизняній війні


Друкується за рішенням вченої ради Кіровоградського

обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

імені Василя Сухомлинського

КІРОВОГРАД

2010

Збережемо пам'ять про подвиг: Розробки уроків, позакласних заходів та дитячі творчі роботи, присвячені 65-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні /Упор. Ю.В.Міцай, Л.М.Кірішко. – Кіровоград: Видавництво обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, 2010. – 204 с.



У виданні розміщені кращі розробки виховних годин та уроків педагогів Кіровоградщини, переможців та учасників обласного конкурсу, присвяченого 65-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років, організованого та проведеного Кіровоградським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. Окрім того, у збірнику вміщено дитячі творчі роботи учасників обласного конкурсу «Велика Вітчизняна війна в історії моєї сім´ї», проведеного у рамках обласної естафети Добрих справ.

Збірник адресований керівникам навчальних закладів, їх заступникам, класним керівникам, вчителям, педагогам-організаторам, бібліотекарям, керівникам гуртків та всім, хто цікавиться питаннями патріотичного виховання учнівської молоді.

Рецензенти:


Болсун С. А.

- доцент кафедри педагогіки і психології КОІППО імені Василя Сухомлинського, кандидат педагогічних наук, доцент;


Чорний О. В.

  • старший викладач кафедри історії України КДПУ

імені Володимира Винниченка, кандидат історичних наук.

Відповідальна за випуск – Корецька Л.В.

© КОІППО, 2010

ЗМІСТ
Вступне слово…………………………………………………………………..… 5

Розділ І.

Основні напрями патріотичного виховання

в навчальних закладах
Міцай Ю.В., Кірішко Л.М. Патріотизм – основа духовного становлення громадянина……………………………………………………………………..... 6

Орієнтовна тематика заходів з патріотичного виховання……………………... 12



Розділ ІІ.

Щоб у серці жило почуття Батьківщини

(З досвіду роботи педагогів області.

Розробки виховних заходів)
Андрусенко Н.А. Величне свято Перемоги……………………………………… 15

Плахотнюк В.А. Пісні ратної звитяги…………..……………………………… 18

Кривенко Н.Б. «Величний подвиг в ім’я людства – поза часом»……………... 23

Малишко В.Г. Хай буде проклята війна!…………………………………..……. 27

Філонов В.А. Живим і полеглим присвячується…………………………..……. 31

Бебих Н.А. Поезія, обпалена війною…………………………………………..… 39

Сушко М.П. Безсмертна слава у віках………………………………………..…. 43

Непотюк О.Д. Незабутня весна…………………………………………………. 48

Клімовська Н.М. Імена земляків в літописі Великої Вітчизняної.……………. 53

Рибалко І.В. «Вічна пам'ять жива»……………………………………………… 62

Кизименко В.О. Ігри на місцевості як ефективний засіб

патріотичного виховання учнівської молоді…………………………………… 66



Борка О.В. «Була війна, хоч ми її не знали,

Та нас хвилюють її рани»……………………..…………………..... 83



Марущак І.М. Вони захищали наше майбутнє…………………………………. 92

Шарко О.А. З досвіду роботи учнівського науково-дослідницького

творчого об′єднання «Історичне та географічне краєзнавство»………………. 95



Розділ ІІІ.

Вони захистили мир

(Розробки уроків)
Гнатусько Л.М. Урок читання у 4 класі. Оповідання Ю. Збанацького

«Гвардії Савочка»……………………………………………………………….... 98



Семенко І.В. Тих днів у пам’яті не стерти і сьогодні……………………….….. 101

Розумець О.С. «І стогне вічним спогадом земля

під світлим небом України»…………………………………………………..…. 105



Сащенко С.А. Генріх Белль. «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…».

Осуд антигуманної сутності війни…………………………………..………….. 113



Фадєєва Н.В. Проблема народу та війни, історичної пам’яті

у кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні»…………………………. 119



Дудник Н. В. Кіровоградщина у роки Великої Вітчизняної війни…………….. 123

Галушко І. В. 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні

присвячується………………………………………………….…………………. 129



Врадій А. В. Окупаційний режим в Україні……………………………….……. 136

Юденко В. О. Рух Опору в Україні……………………………………………… 141

Голик О. В. Болючий спомин про війну………………………………………… 154

Чернова Л. К. Особливості викладання теми

«Окупаційний режим в Україні»…………………………….………………….. 158

Гончаренко Н.О. «Ніколи, ніколи не буде Вкраїна

Рабою фашистських катів!»…………….…………………… 174



Розділ ІV.

Подвиг героїв у наших серцях

(Дитячі творчі роботи учасників обласного конкурсу

«Велика Вітчизняна війна в історії моєї сім´ї»,

проведеного у рамках обласної естафети Добрих справ)
Кондрашов Ярослав. Берегиня………………………………………….……….. 180

Степанюк Тетяна. Роздуми про війну……………………………….……….... 181

Ліщук Юлія. Лист на фронт…………………………………………….….…….. 182

Манькута Інна. Лист до мого прадідуся……………………………….………. 183

Луговська Яна. Лист на війну……………………………………………………. 184

Чернієнко Юлія. Діти війни……………………………………………..……….. 185

Манькута Інна. Моя родина і війна………………………………………..…… 186

Москалик Аліна. Шляхами юності дідів…………………………….…………... 187

Сергатий Юрій. Велика Вітчизняна війна в історії моєї сім’ї……….……….. 189

Завалко Олександр. Війна у долі моїх рідних………………………………..… 191

Многолітня Маргарита. Батьківська любов…………………………………… 192

Мокусієнко Євгенія Лист до ветеранів…………………………….……………. 194

Дятлов Ігор. Лист ровеснику на війну………………………………….………. 195

Дзюба Вікторія. Напиши листа на війну………………………..…………….. 196

Ткаченко Яна. Війна в історії моєї родини……………………..………………. 199

Магдій Світлана. «Рідну, добру я тебе нікому не віддам!»…………….…… 201

Вступне слово

Патріотичне виховання молоді є одним із важливих завдань, що стоять перед педагогами. Особливо актуальна проблема формування свідомих громадян нині, коли тривають пошуки щодо того, на основі яких фактів, подій і персоналій вітчизняної історії виховувати школярів.

З метою впровадження у практику ефективних методів, прийомів і форм роботи з учнівською молоддю у позаурочний час, вивчення, узагальнення та поширення кращого педагогічного досвіду з патріотичного виховання учнівської молоді управлінням освіти і науки облдержадміністрації, обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського у 2010 році проведено обласний конкурс на кращі методичні матеріали, присвячені 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Конкурс складався з п’яти номінацій: «Методична скарбничка», «Виховні орієнтири», «Краєзнавчі гуртки та шкільні військово-історичні музеї», «Соціальний проект», «Урок».

У збірнику визначені основні напрямки роботи з героїко-патріотичного виховання учнів та орієнтовна тематика виховних заходів (І розділ).

Серед матеріалів, читач знайде розробки виховних заходів і окремих уроків з історії, української та зарубіжної літератури, заняття гурткової роботи з героїко-патріотичного напрямку, що висвітлюють події Великої Вітчизняної війни на території рідного краю (ІІ-ІІІ розділи). Заслуговують на увагу творчі роботи дітей – учасників обласного конкурсу «Велика Вітчизняна війна в історії моєї сім´ї», проведеного у рамках обласної естафети Добрих справ (ІV розділ).

Серед освітян, чиї методичні знахідки внесені до збірника, люди різні за віком, вдачею, інтересами. Одні з них працюють в позашкільних навчальних закладах, інші – в міських та сільських школах. Але всіх їх об′єднує почуття патріотизму та творчий підхід до виховання учнів.

Варто відзначити, що активну участь в обласному конкурсі взяли педагоги Гайворонського, Голованівського, Добровеличківського, Устинівського, Долинського, Петрівського, Новоукраїнського, Новгородківського, Новомиргородського, Ульяновського, Компаніївського, Знам´янського районів, м. Кіровограда, м. Знам´янки та м. Олександрії.

Журі конкурсу та укладачі поданої збірки сподіваються, що ці матеріали стануть у нагоді всім наставникам учнівської молоді, котрі докладають творчі зусилля для виховання справжніх патріотів України.
Розділ І.

Основні напрями патріотичного виховання

в навчальних закладах


Ю.В.Міцай,

завідуюча НМК виховної роботи

і шкільних бібліотек

КОІППО імені Василя Cухомлинського;



Л.М.Кірішко,

методист НМК виховної роботи і

шкільних бібліотек

КОІППО імені Василя Сухомлинського


Патріотизм – основа духовного становлення громадянина
Патріотизм – серцевина людини, основа її активної позиції.

В. О. Сухомлинський


Створити і зміцнити державу можуть громадяни, які люблять свою країну, свій народ і готові самовіддано служити їх інтересам. Життя і щастя кожної людини значною мірою залежить від долі Батьківщини, яка гарантує їй особисту безпеку, створює умови для праці й відпочинку, захищає її соціальні інтереси. Патріотизм як ціннісне ставлення до Батьківщини є справою внутрішньої свободи людського добровільного самовизначення.

В сьогоднішніх умовах розбудови громадянського суспільства становлення патріотизму, національної самосвідомості юних громадян має стати центральним нервом усієї діяльності навчального закладу, а недостатня увага до цього надзвичайно важливого аспекту сприяє поглибленню духовної кризи молодих поколінь.

У Національній доктрині розвитку освіти визначено, що громадянське та патріотичне виховання є «головними складовими національного виховання». Відповідно до «Програми патріотичного виховання дітей та учнівської молоді», програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» одним із пріоритетних завдань освіти є патріотичне виховання молодих поколінь.

Теоретичні передумови патріотичного виховання учнів закладені у працях В.Сухомлинського, Г. Ващенка, які підкреслювали діяльний характер патріотизму, необхідність учити дітей шукати своє місце у житті країни, залучати їх до боротьби з недоліками у житті суспільства.

Поняття патріотизму виражає найвищу і найсильнішу духовну силу, що зумовлює активну життєву позицію людини. Завдяки почуттю патріотизму людина стає сильною, здатною творити і розбудовувати свою національну державу, що виступає гарантом стабільності й могутності народу, його безсмертя.

Термін «патріотизм» від грецького «патріс» – батьківщина, вітчизна – означає любов до вітчизни, до свого народу, до національних традицій.

Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві.

Мети патріотичного виховання можна досягти шляхом реалізації таких виховних завдань:

- утвердження в почуттях особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, законів України, державної символіки;

- підвищення престижу військової служби як виду державної служби;

- визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її відповідальністю;

- формування етнічної та національної самосвідомості, любові до родини,

рідного краю, народу, держави;

- визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації.

Зміст героїко-патріотичного виховання передбачає глибоке розуміння природи учнів, їх індивідуальних рис і можливостей, повагу до особистості дитини, турботу про її гармонійний розвиток, встановлення взаємин співробітництва у навчально-виховному процесі.

Патріотичне виховання молоді здійснюється за такими напрямами:



  • державний – базується на забезпеченні державою системи героїко-патріотичного та патріотичного виховання;

  • соціальний – ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;

  • військовий – передбачає вивчення військової історії України, переможних битв Радянської Армії, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;

  • психолого-педагогічний — ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, урахуванні їх у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду героїко-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;

  • правовий – передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.

Складний процес героїко-патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей учнів з урахуванням основних напрямів діяльності навчальних закладів. Основними формами патріотичного виховання школярів є:

- інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, круглий стіл, інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, «жива газета», створення буклетів, газет);

- діяльнісно-практичні (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади);

-інтегративні (шкільні клуби, фестивалі, асамблеї, гуртки);

- діалогічні (бесіда, міжрольове спілкування);

- індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо);

- наочні (шкільні музеї, кімнати, зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо).

У процесі організації патріотичного виховання рекомендується дотримуватись таких принципів:


  • національної спрямованості – передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури;

  • гуманізації виховного процесу – вихователь зосереджує увагу на дитині як вищій цінності, враховує її вікові та індивідуальні особливості й можливості, не форсує її розвитку, спонукає до самостійності, задовольняє базові потреби дитини, виробляє індивідуальну програму її розвитку, стимулює свідоме ставлення до своєї поведінки, діяльності, патріотичних цінностей;

  • самоактивності й саморегуляції – сприяє розвитку у вихованця суб’єктних характеристик, формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень, поступово виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;

  • культуровідповідності – передбачає єдність патріотичного виховання з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, які забезпечують духовну єдність, наступність і спадкоємність поколінь;

  • полікультурності – інтегрованість української культури у європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування у дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до культури, мистецтва, вірування інших народів, здатності диференціювати спільне і відмінне у різних культурах, сприймати українську культуру як невід’ємну складову культури загальнолюдської;

  • соціальної відповідності – обумовлює необхідність узгодженості змісту і методів патріотичного виховання в реальній соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес.

Патріотичне виховання учнів здійснює весь педагогічний колектив школи. Для погодженого та цілеспрямованого проведення цієї роботи першорядне значення має конкретний розподіл обов'язків між членами педагогічного колективу. Приблизний їх розподіл може бути таким.

Директор навчального закладу:



  • спрямовує діяльність педагогічного колективу та шкільних громадських організацій і керує всією роботою з патріотичного виховання учнів;

  • планує основні заходи з патріотичного виховання, організовує і контролює їх виконання;

  • організовує та готує обговорення питань патріотичного виховання на засіданнях педагогічної ради, батьківського комітету;

  • сприяє матеріальному забезпеченню заходів, які проводяться; організовує максимальне використання шефської допомоги підприємств у патріотичному вихованні;

  • налагоджує співпрацю з органами виконавчої влади, громадськими організаціями, закладами культури щодо героїко-патріотичного виховання учнівської молоді;

  • організовує методичну роботу з особами, які займаються патріотичним вихованням.

Заступник директора навчального закладу з виховної роботи:

- здійснює заходи з патріотичного виховання в позаурочний час;

- контролює та координує діяльність класних керівників і надає їм допомогу в організації патріотичного виховання учнів;

- залучає до патріотичного виховання в навчальному закладі шефську військову частину, актив батьків та громадські організації;



  • підтримує постійний контакт з викладачем предмета «Захист Вітчизни» в організації патріотичного виховання учнів.

Педагог-організатор:

- спільно з активом врядування планує, організовує роботу з патріотичного виховання у навчальному закладі і керує нею;

- особливу увагу приділяє важковиховуваним дітям: залучає їх до загальних заходів з патріотичного виховання;

- забезпечує активну участь учнів у різних заходах з патріотичного виховання;

- допомагає викладачеві предмета «Захист Вітчизни» та заступникові директора з виховної роботи планувати і проводити роботу з патріотичного виховання.

Класний керівник:



  • планує й організовує роботу з патріотичного виховання учнів у класі;

  • бере участь у проведенні загальношкільних заходів;

  • забезпечує активну участь учнів класу в різних заходах з патріотичного виховання; сприяє залученню їх до конкурсів, тематичних вечорів, олімпіад та інших заходів, які проводяться у навчальному закладі;

  • надає допомогу викладачеві предмета «Захист Вітчизни» у створенні в класі необхідних умов для оволодіння військовими знаннями та навичками;

Учитель:

  • використовує навчальний матеріал зі свого предмета в позакласній роботі з патріотичного виховання;

  • керує роботою гуртка з предмета, максимально використовуючи гурткові заняття для проведення патріотичного виховання;

  • допомагає організовувати читацькі конференції, вечори, огляди, конкурси, виставки, зустрічі, перегляди кінофільмів і т. д. на патріотичні теми.

У кожному навчальному закладі конкретний розподіл обов'язків між членами педагогічного колективу визначається з урахуванням інтересів, можливостей, знань окремих учителів. У сучасних умовах поряд із зростанням виховної функції навчального закладу підвищується роль сім'ї у вихованні дітей, підсилюється значення суспільного виховання. Навчальний заклад є центром виховної роботи у мікрорайоні і має широко використовувати допомогу громадськості та батьків у роботі з патріотичного виховання учнів.

Роботу з батьківським активом проводять за такими напрямами:

- роз'яснення батькам завдань патріотичного виховання учнів;

- ознайомлення батьків з основними методами патріотичного виховання дітей;

- залучення батьків до участі в позакласній та позашкільній роботі (допомога в проведенні походів, екскурсій, військових ігор, керівництво гуртками, бесіди з учнями) на патріотичні теми, різноманітні форми спільної пошукової і творчої діяльності.

Різноманітні професійні знання та вміння батьків, їх захоплення при вмілому педагогічному керівництві з боку вчителів допоможуть збагатити позакласну роботу з учнями.

Батькам рекомендуємо такі форми та методи патріотичного виховання дітей у сім'ї:

- ознайомлення дітей із сімейними бойовими та трудовими традиціями;

- бесіди про героїчні подвиги українського народу;

- читання та обговорення з дітьми книг на військово-патріотичну тематику;

- спільний перегляд героїко-патріотичних фільмів, телевізійних передач;

- заохочення дітей до участі у догляді за могилами воїнів та надання допомоги інвалідам війни;

- розвиток інтересу до військової професії і служби у Збройних силах України;

- фізична підготовка та загартування дітей.

Патріотичне виховання учнів у дусі постійної готовності до захисту своєї Вітчизни необхідно проводити систематично, цілеспрямовано і наполегливо, з чітко визначеною перспективою, зорієнтованою на основні завдання навчально-виховного процесу.

Виховання почуття патріотизму, гордості за свій народ передбачає формування в учнів історичних знань про минуле та сучасне нашого народу, держави. «Щоб любити Батьківщину, треба, в першу чергу, знати її. А знати Україну – це означає знати її минуле й сучасне», – відмічає Г. Ващенко [5; 210].

Невичерпним джерелом патріотичного та морального виховання молоді є історія Великої Вітчизняної війни. Кіровоградщина багата своїми бойовими, трудовими і народними традиціями В області широко вшановують подвиг українського народу у Великій Вітчизняній війні. 65-й рік поспіль приходить на нашу землю незабутнє свято Перемоги. Разом з ним повертаються у нашу пам'ять ті, хто не шкодуючи життя свого, здобув її у запеклих, кровопролитних боях з нацизмом. Для наших нащадків свято Перемоги допомагає прилучитися до подвигу дідів та прадідів. Г. Ващенко зазначав: «Велику роль у вихованні любові до Батьківщини мають народні свята, присвячені важливим історичним подіям» [5; 213].

До осмислення уроків цієї війни слід підходити особливо серйозно сьогодні – в умовах розбудови в Україні нового демократичного суспільства, памятаючи, що без історичного минулого не було б сьогодення. Важливо, щоб учні знали правду про війну, про ті випробування, які випали на долю України і українців.

Учнів молодших класів варто знайомити з історією Великої Вітчизняної війни через історію їхніх родин та рідного краю, на виховні заходи запрошувати ветеранів війни.

Для учнів середніх та старших класів з метою підсилення морального аспекту бажано проводити виховні заходи на базі музеїв, залів, кімнат і куточків бойової слави, які є практично у кожному населеному пункті області. Широко використовувати документи, спогади, фронтові листи, кіно- і фотоматеріали, звукозаписи, художні твори, розкриваючи образи героїв Великої Вітчизняної війни – полководців, офіцерів, солдат, партизанів, працівників тилу. Педагоги мають яскраво і переконливо показати учням масовий героїзм людей на фронті та в тилу, розкрити історичне значення Перемоги над нацистською Німеччиною.

Важливо, щоб кожен позакласний захід, який присвячено подіям Великої Вітчизняної війни, хвилював школярів, залишав глибокий слід у їхніх серцях і свідомості. «Оповідання на теми із минулого України, в якому дійсно є багато героїчного, можуть до глибини зворушити молоді душі й запалити у них невгасиму любов до свого краю» [5; 209].

Під час підготовки до виховних заходів, присвячених Перемозі у Великій Вітчизняній війні, класні керівники мають ґрунтовно опрацювати з учнями терміни «патріотизм», «інтернаціоналізм». Необхідно акцентувати увагу на тому, що патріотизм – звичайний стан повсякденного життя людини, який виявляється не тільки у надзвичайних ситуаціях.

Ефективність виховної роботи багато в чому залежить від особистості, авторитету педагога, його громадянської зрілості, педагогічної майстерності, вміння активізувати аналітичну діяльність учнів. Лише патріот спроможний виховувати патріотів.

Результатом патріотичного виховання має бути сформованість почуття патріотизму, яке означає прояв особистістю любові до свого народу, поваги до українських традицій, відчуття своєї належності до України, усвідомлення спільності власної долі з долею Батьківщини.

Тож зробимо все можливе, щоб пам´ять про захисників Вітчизни назавжди залишилася в серцях нашого підростаючого покоління священною, вічною і незрушною.

З метою організації патріотичного виховання учнівської молоді в умовах загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів та відзначення пам’ятної події 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні рекомендуємо провести наступні заходи:



Орієнтовна тематика

заходів з патріотичного виховання
1. Семінари, круглі столи, конференції:

- «Наш населений пункт у роки Великої Вітчизняної війни»;

- «І пам’ятає світ врятований»;

- «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру»;

- «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру».
2. Уроки пам´яті, уроки мужності:

- «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зоветься»;

- «Їхні славні імена в літописі Великої Вітчизняної»;

- «Діти на фронтах війни: пам’ятаймо!»;

- «Мужні визволителі мого отчого краю»;

- «Цей подвиг звучить у піснях і легендах сьогодні»;

- «Пам´ятники героям війни розповіли»;

- «Жінки на фронтах війни»;

- «Їх славні імена в літописі Великої Вітчизняної»;

- «Наша вулиця носить ім’я героя війни».

Зустрічі з ветеранами та дітьми війни, учасниками визволення України від нацистських окупантів.
3. Виховні години:

- «Я – громадянин-патріот незалежної держави»;

- «Патріотизм – нагальна потреба України»;

- «Моя земля – земля моїх предків»;

- «Мої ровесники – підпільники, партизани – герої війни»;

- «Про що розповів фронтовий трикутник (лист)»;

- «Легендарні партизани»;

- «Велика Вітчизняна війна у спогадах її учасників»;

- «Імена фронтовиків на обеліску братської могили у моєму населеному пункті»;

- «Ніхто не забутий, ніщо не забуте»;

- «Велика ціна Великої Перемоги»;

- «Збережемо мир на планеті».


4. Усні журнали:

- «Наш край в роки Великої Вітчизняної війни»;

- «Долі учнів нашої школи, обпалені війною»;

- «Міста-герої в Україні. Від оборони до визволення»;

- «Батьки, діди заповідали мужність».
5. Тематичні, оглядові екскурсії:

- у краєзнавчі музеї, музеї бойової слави, у Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років з метою вивчення матеріалів експозицій, фондів, їх використання у виховному процесі;



- до музеїв військових частин, установ, підприємств, вищих навчальних закладів.
6. Тематичні виставки у бібліотеках навчальних закладів.
7. Краєзнавчі пошукові експедиції:

- «Немає безіменних героїв» (походи місцями бойової слави, встановлення прізвищ воїнів, похованих у братських могилах);

- «Фронтовими дорогами моїх рідних (прадідуся, прабабусі)»;

- «Учні нашої школи на фронтах Великої Вітчизняної війни»;

- «Наші ровесники у партизанському русі в нашому краї»;

- «Вулиці нашого міста, названі іменами героїв Великої Вітчизняної війни».



Вагомим внеском у справу вивчення пам’ятних подій є участь школярів у Всеукраїнській історико-краєзнавчій акції учнівської молоді «Шляхами подвигу та слави».
Література

  1. Бака М. Фізичне і військово-патріотичне виховання молоді: Навч.-метод. посіб. / М. Бака, В. Корж. – К.: Книга пам'яті України. – 464 с.: ілюстр.

  2. Бех І.Д. Виховання особистості: Сходження до духовності: Наукове видання. – К.: Либідь, 2006. – 272 с.

  3. Бугайцева Г. Принципи патріотичного виховання учнівської молоді (зі спадщини Григорія Ващенка) // Історія в школі. – 1999. – № 5. – С. 7-10.

  4. Ващенко Г. Виховний ідеал. – П.: Полтавський вісник, 1994. – 190 с.

  5. Ващенко Г. Хвороби в галузі національної пам´яті. – К.: Всеукраїнське педагогічне товариство, 2003. – 335 с.

  6. Великая Отечественная война 1941–1945 гг. в изданиях (1990–1994) для детей и подростков: Аннот. список худож. и публицист. лит. / Рос. гос. дет. б-ка; Сост. Е. Морозова, Г. Смоляк.– М., 1995.– 12 с.

  7. Виховання громадянина: Сутність громадянського виховання / П. Ігнатенко, В. Поплужний, Н. Косарєва, Л. Крицька // Шкільна бібліотека.– 2003.– № 8.– С. 3–19.

  8. Вишняк М. Патріотичне виховання учнів за допомогою української мови та літератури / М. Вишняк // Рідна школа. – 2001. – № 9. – С. 25–28. [Система патріотичного виховання учнів 1–3 кл.].

  9. Герасенко А. Детство, опаленное войной: Библиогр. список / А. Герасенко // Шкільна бібліотека. – 2004. – № 9-10.– С. 52–64.

  10. Герасименко В. І кожен гордо скаже: «Я – українець» // Освіта. – 1998. - 21 жовт. (№64-65). - С. 8-9.

  11. Герасименко В. «Не вихлюпнімо поняття – національне»: [Про роль національного виховання у формуванні патріотів України] // Освіта. – 2000. – 23 лют. (№12). – С. 2.

  12. Гнатюк В. Зміст і форми національного виховання // Рідна школа. – 1999. – №9. – С. 17-20.

  13. Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави / В. Гонський // Рідна школа. – 2001. – № 2. – С. 9–14. [Роль, функції та структура патріотизму. Особливості та закономірності його формування].

  14. Гуменюк Г. Роль туристично-краєзнавчої роботи у формуванні національної самосвідомості школярів // Джерела. – 1999. – №1/2. – С. 104-108.

  15. Каюков В. Виховуємо патріотів України. – Кіровоград, 2000.

  16. Коркішко О. Становлення патріотичного виховання в 19-20 ст.: (Іст. аспект) / О. Коркішко // Рідна школа. – 2004. – № 2. – С. 60-62. [Основні ідеї патріотичного виховання в українській педагогічній теорії та виховній практиці періоду 19-20 ст.].

  17. Національна доктрина розвитку освіти. Затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 року № 34/2002.

  18. Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України». – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008.

  19. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді // Світ виховання. -2007. - № 1 (20). – С. 23-34.

  20. Сухомлинський В. Вибрані твори у 5 т. – К.: Радянська школа, 1976.

  21. Шовкошитний В. Національно-патріотичне виховання в контексті українського державотворення (збірник наукових статей). – Васильків: Колофон, 2002.


Розділ ІІ.

Щоб у серці жило почуття Батьківщини
(З досвіду роботи педагогів області.

Розробки виховних заходів)

Н.А.Андрусенко,

вчитель початкових класів

Петрівської загальноосвітньої школи І ступеня Петрівської районної ради
Величне свято Перемоги

(виховна година для учнів 3-4 класів)
Мета: ознайомити дітей з подіями Великої Вітчизняної війни, вчити робити самостійні висновки, спираючись на власні знання, розвивати вміння давати розгорнуті відповіді на запитання, будувати власну зв’язну розповідь, виховувати почуття пошани до учасників війни.

Обладнання: малюнки, які відображають щасливе життя в мирний час та зображають страхіття війни, виставка книг (повість П.Загребельного «Дума про невмирущого», збірка оповідань О.Довженка «Мати», збірка оповідань В.Кави «На те літо, після війни», роман Ю. Смолича «Вони не пройшли», збірка оповідань О.Копиленка «Допит», збірка оповідань Ю.Збанацького «З відрами вповні»), букети живих квітів.

Хід уроку

Класна дошка поділена на дві частини. На одній частині – яскраві кольорові малюнки з усміхненими дітьми, відображенням щасливого дитинства в мирний час, а на іншій – чорно-білі малюнки із зображенням страхіть війни, нещасних дітей та матерів.
I. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань.


  1. Бесіда за малюнками.

- Уважно розгляньте ці малюнки та висловіть свою думку: про що йтиме мова на сьогоднішньому уроці?

(Діти висловлюють думку)

  1. Продовження бесіди.

- Звернімо увагу на ці яскраві малюнки. Мимоволі хочеться посміхатися цим дітям у відповідь. Чому їм так радісно?

(Тому, що вони ходять до школи; у них є тато і мама; вони можуть гратися іграшками, їсти смачні страви; вони живуть в чудових будинках; вони можуть про все мріяти і мрії їхні збуваються; ніщо не турбує їхній сон)

- Що ми можемо сказати про дітей на чорно-білих малюнках? Чому вони плачуть?



(Ці діти залишились без даху над головою; дехто з них втратив батьків чи, можливо, загубився; вони голодні, налякані, бо от-от почнеться стрілянина; їм треба ховатися, вони мерзнуть, хворіють; на кожнім кроці чекає смерть)
III. Оголошення теми і мети уроку.

  • Про страхіття війни ви дізнаєтеся з книг, які перед вами на виставці. Звичайно, ми їх прочитати не встигнемо, але з окремими уривками нас ознайомлять учні нашого класу.

Потім ми всі разом складемо розповідь за малюнком. І я думаю, що після вивчення такої теми, жодної байдужої дитини в класі не залишиться.
IV. Слухання уривків про війну.

  1. Уривок з повісті П.Загребельного «Дума про невмирущого».

  2. Уривок з оповідання О.Довженка «Мати».

  3. Уривок з оповідання В. Кави «На те літо, після війни».


V. Слово вчителя.

- Як бачите, війна нікого не жаліє: ні татусів – бійців, ні матерів, ні дітей. Від неї не можна заховатися. Ми тільки слухаємо, а нам страшно. В цьому затишному світлому класі ми можемо лише поспівчувати тим, хто пережив війну. Бо скільки бійців не повернулося додому! А скільки сімей не дочекалися батьків, синів, дідів, матерів, сестер з фронту! Довгих чотири роки тривала війна з фашистами. Забрала більше двадцяти семи мільйонів життів! Давайте спробуємо хоч на мить уявити, якою була радість людей, коли скінчилася війна. Це сталося 9 травня 1945 року. Щасливий, незабутній, світлий день для колишніх фронтовиків. Це свято не затьмариться у віках. В цей день люди завжди нестимуть квіти на могили Невідомих солдатів. І нині через багато років після закінчення війни серця сповнені глибокою вдячністю до воїнів, які здобули перемогу.


VI. Складання розповіді за малюнком на с. 109, с. 261, питаннями і словником.

1. Словникова робота:

- прочитування словосполучень «хоробрий воїн», «бойові завдання», «ордени і медалі», «бойові побратими».

- робота над значенням словосполучень «бойові побратими», «ордени і медалі».

2. Відповіді на запитання (з використанням малюнка та слів із словника)

- Кого ми бачимо на малюнку? (На малюнку ми бачимо дідуся з онуком)

- Як одягнений дідусь? (Дідусь у колишній військовій формі)

- Чому в нього так багато орденів та медалей? (він був хоробрим воїном, виконував найскладніші бойові завдання)

- Який настрій у дідуся? (Він радісний і схвильований)

- Що показує дідусь Петро онуку? (Він показує пожовклі фотографії своїх бойових побратимів)

- Яким голосом розповідає старий фронтовик про своїх друзів? (Він розповідає зі смутком, з болем у голосі)

- Як діти ставляться до дідуся? (Вони його дуже люблять і поважають)

3. Складання усної розповіді (2-3 учні)

4. Вибір заголовка.

5. Запис розповіді у зошит.

6. Перевірка виконаного завдання.


Зразок складеної дітьми зв’язної розповіді за малюнком.

Сьогодні зранку дідусь Петро якийсь незвичайний. Він і радісний, і схвильований. Одягнув свій колишній військовий костюм. А на грудях багато орденів і медалей. Волосся на голові геть чисто посивіло.

Дідусь Петро бере альбом і показує онукам пожовклі фотографії своїх бойових побратимів. Він розповідає про них з болем і сумом у голосі. Старий боєць береже цей альбом.

Онуки люблять і поважають свого дідуся. Вони горді за нього. Раді, що дідусь дожив до цих щасливих мирних днів.


VII. Підсумкова бесіда.

- На жаль, не всі дожили до цих днів. Але наш народ пам’ятає їх. В усіх куточках країни стоять пам’ятники та обеліски полеглим бійцям, їхні імена навіки викарбувані на меморіальних дошках.

Читання вірша М. Упеника «На узліссі».

Бесіда після прочитаного.



  • Як ми з вами можемо віддати шану цим полеглим бійцям? (Ми покладемо квіти до могили полеглим бійцям у нашому селі і вшануємо пам'ять хвилиною мовчання)

  • Після уроків ми з вами так і зробимо. Підемо до пам’ятника в парк і покладемо до його підніжжя квіти, принесені вами.

  • Щоб ми з вами побажали собі і всім людям? (Миру на землі)

Приклади:

1. Нехай на світі всі народи

В добрі і злагоді живуть.(Д.Павличко)


2. Хай небо над нами не хмариться,

Й ніхто на планеті не свариться. (О.Пархоменко)


3. Ми за те, щоб мир був на землі

Для усіх дітей на цілім світі. (М.Познанська)


4. Палко миру ми бажаємо між народами всіма. (Г.Бойко)
- Так діти, ми проти війни, геть війну! (Вчитель знімає чорно-білі малюнки із дошки)

В.А.Плахотнюк,

бібліотекар Устинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Устинівської райдержадміністрації



Пісні ратної звитяги

(Пісенний альбом для учнів 5-9 класів)
Мета: розвивати інтерес до історичної та культурної спадщини нашого народу, збагачувати знання учнів про пісню періоду Великої Вітчизняної війни; виховувати музичний смак, любов до пісні.

Обладнання: книжкова виставка, плакати, назви пісень, диски із записами пісень.

Сторінки пісенного альбому:

І. Вступ.

ІІ. «Священная война» – музичний символ Великої Вітчизняної війни.

ІІІ. «Прощайте, скалистые горы» – пісня, наче стрімка морська хвиля.

ІV. «Катюша» - пісня вірності.

V. «Песня о Днепре» – пісня-зброя.

VІ. «В лесу прифронтовом» – лірична пісня в роки війни.

VІІ. «День Победы» – гімн Перемозі.


І. Вступ

Ведучий. Добрий день, шановні ветерани, друзі, батьки, вчителі, гості. Щиро вітаємо вас на нашому святі!

65 років відділяє нас від буремних воєнних часів. Для історії – це небагато, а для людини – це майже все життя. А роки ідуть, ідуть… Швидко збігають, мов весняні струмки роки, квітнуть дерева, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пісня тих років. Вона живе у спогадах бійця, у гранітному монументі та в пам’яті нащадків. Пісня. Пісня тих буремних літ. Її надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням.

Пісня – це наша історія, наша гордість і слава. Під час війни пісні відіграли величезну роль. Вони допомагали воїнам зібрати сили і виграти останній бій, вони нагадували про рідних і близьких, заради яких потрібно було вижити.

Тож поведемо розмову про пісню воєнних літ.


ІІ. «Священная война» - музичний символ Великої Вітчизняної війни

На світанку 22 червня 1941 року війна чорним крилом опустилася на мирну державу. Не було тоді людини, яка б не хотіла хоч чимось допомогти фронту, подолати фашистів у цій страшній боротьбі. Не стояли осторонь ні артисти, ні музиканти, які з перших днів по-своєму воювали з ворогом за допомогою слова і пісні.

До рук керівника Червоноармійського Ансамблю Олександра Васильовича Александрова потрапила газета «Известия» від 24 червня, де був надрукований вірш В.І.Лєбєдєва-Кумача. Поезія настільки припала до душі, що композитор відразу приступив до роботи, і через декілька годин пісня була готова. Протягом дня ансамбль вивчив пісню. З перших акордів це були рядки, які закликали своїх синів на боротьбу з ворогом. (Звучить запис)

Вставай, страна огромная,

Вставай на смертный бой

С фашистской силой темною,

С проклятою ордой!

Пусть ярость благородная

Вскипает, как волна,

Идет война народная,

Священная война!

У те страшне літо 1941 року на карту була поставлена доля Вітчизни. Весь народ піднявся на її захист. Країна перетворилася на величезний бойовий табір, охоплений єдиним поривом – розбити ворога, вигнати його з рідної землі, знищити фашизм. (Звучить запис)

Не смеют крылья черные

Над родиной летать.

Поля её просторные

Не смеет враг топтать!

Пусть ярость благородная

Вскипает, как волна,

Идет война народная,

Священная война!

Вже наступного дня група ансамблю відправилася на перон Білоруського вокзалу, щоб виконати пісню «Священная война» перед бійцями, які відправлялися на фронт. Натовп гув – були сльози, крики прощання. Коли артисти з’явилися, на них майже не звернули увагу. Військова форма в ті дні нікого не дивувала. Артисти вишикувалися напівколом, музиканти зайняли свої місця, і над натовпом загримів набат невідомої пісні.

Немов невидимий клич покликав людей! Вони стрепенулися, стали струнко, заворожені могутньою силою пісні. (Звучить запис)

Дадим отпор душителям

Всех пламенных идей.

Насильникам, грабителям,

Мучителям людей.

Пусть ярость благородная

Вскипает, как волна,

Идет война народная,

Священная война!

Такого люди ще не чули. Це була суть їх гніву, це ж те, про що кожен з них думав! Пісня висловлювалася за всіх зразу, вона увібрала їх душевний вогонь, їх любов до Батьківщини і відданість їй.

З того пам’ятного дня і почалася біографія пісні «Священная война», яка назавжди залишиться музичним символом Великої Вітчизняної війни.



ІІІ. «Прощайте, скалистые горы» – пісня, наче стрімка морська хвиля

На багато тисяч кілометрів простягнувся фронт Великої Вітчизняної війни. І на правому фланзі цього фронту вів бій з ворожими ордами відважний гарнізон півострова Рибачий, з трьох боків оточений Баренцевим морем, а з четвертого – фашистами. Півострів став неприступною цитаделлю для ворога і образно названий моряками «гранітним лінкором».

З Рибачого в редакцію флотської газети надходило багато поетичних віршів бійця морської піхоти Миколи Букіна. Особливо хвилюючим був вірш про любов до моря, про те, що бійці «від скелястих гір» ідуть, щоб знову з перемогою повернутися. Припали до душі ці слова композитору Жарковському, і з’явилася пісня «Прощайте,скалистые горы».

Євген Еммануїлович Жарковський народився в Києві, здобув вищу музичну освіту. З самого початку війни його було призначено художнім керівником естрадного оркестру Північного флоту. Багатьом кораблям Жарковський подарував пісні, що стали їхніми візитками. Нова пісня на вірш М.Букіна, наче стрімка морська хвиля, була близька до традиційних флотських вальсів, присвячена північноморцям, і зараз відгукується у наших серцях.



(Звучить пісня)

Ведучий. Воїн, ідучи в похід, бере із собою три речі: зброю, хліб і пісню. Народження людини пов’язане з піснею, перше кохання дівчини і юнака, щастя любові й гірка тривожна розлука – в пісні. Вічну тему кохання люди оспівували завжди. Навіть, коли гриміла війна, це світле почуття допомагало вірити і виживати.
ІV. «Катюша» – пісня вірності

Саме піснею віри можна назвати пісню «Катюша», яку створили Михайло Ісаковський і Матвій Блантер.

«Катюша» написана 1938 року. Ще палало полум’я війни в Іспанії, велися бої біля озера Хасан; не дуже спокійно було на західних кордонах. Тема Батьківщини, тема її захисту від зазіхань ворога, тема охорони кордонів була найважливішою темою. І тому пісня розповідає про бійця-прикордонника, якого Катюша кохає і чекає, якому дає наказ пильно берегти рідну землю.

Уже через рік «Катюша» перетнула кордони нашої держави. У роки Великої Вітчизняної війни «Катюшу» співали бійці армії Опору у Франції та Італії.

У 50-х роках ХХ ст. майже вісімдесят відсотків населення Італії знали «Катюшу», дійшла вона і до Сполучених Штатів Америки.

У післявоєнні роки «Катюша» стала популярною в Японії. У Токіо і тепер є кафе під назвою «Катюша», в якому ця пісня виконується принаймні один раз на вечір. «Катюша» відома в багатьох країнах, а про популярність у рідній державі свідчить те, що у воєнні і післявоєнні роки з’явилося багато переробок пісні.

Катюша була змальована не тільки як дівчина, що любить і чекає свого коханого, а й сама бореться з ворогами, перебуваючи в партизанському загоні; вона і на фронті – «с автоматом девушка простая», вона – і медична сестра: «раны Катя крепко перевяжет, на руках из боя унесет».

У «Катюши» є і продовження. «Катюшами» на фронті стали називати реактивні міномети – грізну для ворога зброю. З’явилася переробка:

Вот к передней «Катя» подходила,

Подвозя снаряды за собой,

И такую песню заводила,

Что фашисты подымали вой.

1985 року на ХІІ Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Москві ця пісня стала своєрідним символом.

Не багатьом пісням випала така щаслива доля – впродовж уже семи десятиліть жити в серцях людей різних національностей на різних континентах. А в роки війни це була пісня вірності та віри.



(Звучить пісня)
V. «Песня о Днепре» – пісня-зброя

Створили пісню композитор Марк Фрадкін і поет Євгеній Долматовський. Долматовський за іронією долі потрапив у вороже оточення і виходив з нього в районі Дніпра. Важкою і хвилюючою була переправа через ріку в дерев’яному пробитому човні під прикриттям жовтневих сутінок. Та ще важче було розлучатися з Дніпром, з усім тим, що залишилося за вогняною лінією фронту, який невблаганно переміщувався на схід. Саме тоді в душі поета не переставали звучати, ніби тяжке голосіння, слова: «Ой Дніпро, Дніпро». Вийшовши до своїх, він познайомився з молодим композитором М.Фрадкіним, якого схвилювали слова поета.

Так народилася і вперше прозвучала пізньою осінню 1941 року пісня, яка стала легендою, піснею віри, піснею-зброєю. Її співали на всіх фронтах, в тилу, співала вся країна. Дніпро став символом всього рідного, що залишилося за лінією фронту.

І після Перемоги «Песня о Днепре» звучала в серцях людей. Не один десяток років живе серед нас ця мужня і стримано-сурова мелодія, несучи в собі відблиск грізних військових зірниць.



(Звучить запис пісні)

Ведучий. Пісня! Як багато вона важила у житті солдата. Для нього, захисника, це була і дружина, і мати, і рідний край.
VІ. «В лесу прифронтовом» – лірична пісня в роки війни

21 вересня 1942 року в газеті «Правда» надруковано вірш М.Ісаковського «В лесу прифронтовом». Рядки вірша дихали простотою, щирістю, задушевністю.

Творчість поета високо цінувалася як побратимами по перу, так і композиторами.

Так з музикою М.Блантера вірш переріс у пісню «В лесу прифронтовом». Ця лірична пісня давала можливість солдату «поспілкуватися» з близькими, виразити свої заповітні думи, вона була своєрідним «солдатським листом», що на радіохвилях і в концертних виступах артистів несла повідомлення з фронту в тил і назад, поєднуючи душі і думки людей.

Навіть після війни пісня припала до душі не одному поколінню, і кожне знайшло в ній те, що допомагало краще зрозуміти душу солдата-ветерана війни.

(Звучить пісня)

Ведучий. 27 мільйонів радянських людей загинули у цій страшній війні.

Лише на території України в руїни і згарища перетворено 714 міст, 28 тисяч сіл.

Скільки горя, мук, крові, життів людських за цими цифрами.

Кожен день, як рік, кожен рік, як століття. Це все було… Були німі кургани, війна ішла не на життя, а на смерть.

Як сиві Дніпрові води, збігають роки. Журавлиними ключами відлітають у далекий вирій дні. А навкруги вирує вічне життя…

Весна така – аж серце замирає…

Земля квітує та звучать пісні,

І свято Перемоги йде по краю,

Найкраще наше свято навесні.

Воно прийшло до нас у сорок п’ятім,

Через пожежі, смерть, через війну.
VІІ. «День Победы» – гімн Перемозі

Багато пісень присвячено Перемозі, але саме її гімном стала пісня «День Победы», яку написали поет Володимир Харитонов і композитор Давид Тухманов. Цій пісні уже 35 років. Доки буде життя і мир на землі, її будуть пам’ятати і співати. Пісня присвячена ветеранам, написана в мирний час, але по праву має статус фронтової. Де б не звучала пісня «День Победы»: чи на концертах, чи перед ветеранами на зустрічах, чи молоддю, яка захоплюється роком чи попсою, – вона об’єднує всіх. І слухають цю пісню стоячи!



(Звучить пісня «День Победы»)
Література

Кузик В.В. Пісні Великої Вітчизняної війни. – К.: Муз. Україна, 1986. – Вип.2. – 1989. – 54 с.



Примітка: Пісенний альбом – це творчий підхід до усного журналу, що передбачає традиційні «сторінки», участь ведучих, співаків, це ефективна форма популяризації пісні. Перехід від однієї «сторінки» позначається перегортанням реальних сторінок оформленого макета пісенного альбому.

Н. Б. Кривенко,

вчитель української мови та літератури комунального закладу «НВО природничо-економіко-правовий ліцей – спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №8 – позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»


«Величний подвиг в ім’я людства – поза часом»

(Виховна година для учнів 7-11 класів)
Мета: 1. Знайомство з героїчними сторінками історії нашої країни, нашого міста.

2. Формування в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його героїчного минулого.

3. Виховання громадянських почуттів, свідомої соціальної активності та відповідальності.

4. Формування і розвиток на прикладі подвигу людей старшого покоління мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Вітчизни.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка