Заступник директора школи з виховної роботи Гнатюк О. В



Скачати 169.51 Kb.
Дата конвертації28.03.2017
Розмір169.51 Kb.
Педагогічна рада

Учнівське самоврядування — це спосіб організації життя колективу Формування навичок самоврядування, соціальної активності в процесі практичної громадської діяльності школяра
заступник директора школи з виховної роботи

Гнатюк О.В.

Учнівське самоврядування є організацією, що складається з людей,створена людьми і для людей, а учні Є людьми!

Учнівське самоврядування - це старт для початку професійного зростання, можливість вчитися, бути відповідальним за себе і за інших.

Як організувати процес виховання учнів? Як зробити його змістовним та ефективним? Ці питання постали перед школою в час складних соціально-економічних перетворень в Україні.

В основі нашої педагогічної філософії — дитина: найвища цінність на Землі. Насамперед потрібно намагатися бачити особистість, яка є індивідуальною, неповторною. Тому в основу виховної роботи школи покладена концепція особистісно зорієнтованого ви­ховання та педагогіка і психологія життєтворчості, які передбачають активне включення школяра у виховний процес на засадах співпраці, діалогу, партнерства, високої вимогливості та глибокої поваги і взаєморозуміння. Актуальним стало створення умов для розгортання процесів самовиховання, самовдосконалення, самореалізації особистості, набуття нею досвіду діяльності, яка орієнтована не лише на особистісний успіх, а й дозволяє ефективно гармонізувати своє власне «я» з потребами суспільства. Учнівське самоврядування є універсальною формою активності, яку можна з однаковим успіхом вважати як способом організації буття шкільного колективу, так і чинником творчої самореалізації особистості. Воно має на меті через широко розвинуту систему органів самоуправління забезпечити включення учнів у різноманітну глибоко змістовну діяльність колективу; умови масового залучення учнів до організаторської роботи, до управління справами колективу; сформувати права і визначитися з обов'язками учнів; сформувати почуття господаря класу, школи, міста, держави.

Досвід свідчить, що самоврядування дозволяє учням розвинути такі соціальні якості людини, як толерантність, критичність та конструктивність мислення, повага до власної та чужої праці, оптимізм, гуманізм, здатність до самоаналізу і самовиховання. Воно спонукає до осмислення власної ролі у життєдіяльності колективу і є реальним фактором формування демократичних, правових засад і традицій у міжособистісному спілкуванні старшокласників, їх підготовки до розбудови громадського суспільства нашої України. І, нарешті, учнівське самоврядування є організацією, що складається з учнів, створена учнями й існує для учнів.

Головне завдання в організації учнівського самоврядування полягає в тому, щоб через розвиток соціальної активності учнів виховувати в них почуття власної гідності, надати їм можливість виявити себе на ділі.

І так, основні завдання, які вирішує учнівське самоврядування:


  1. Сприяє навчальній та творчій діяльності учнів.

  2. Формує особистість з глибоко усвідомленою громадянською позицією.

  3. Забезпечує комплексний виховний вилив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи.

  4. Формує ініціативну, здатну приймати нестандартні рішення, особистість.

  5. Забезпечує захист прав і інтересів учнів.

  6. Створює широке поле можливостей для самореалізації школярів в конкретних справах.




  1. Виховує почуття власної гідності, вчить досягати індивідуальної та суспільної мети.

  2. Відвертає дітей від асоціальних форм поведінки.

Організація учнівського самоврядування в дитячому колективі надзвичайно складний і багатоплановий процес. Він вимагає від педагогічного колективу значних колективних зусиль, єдності в цій роботі.

Головними вимогами для успішного розвитку учнівського самоврядування мають бути:



  • зацікавленість у його розвитку адміністрації, педагогічного колективу та більшості учнів;

  • чіткий розподіл обов'язків по керівництву органами учнівського самоврядування;

  • оптимальна структура учнівського самоврядування з урахуванням специфіки навчального закладу;

  • чітка система роботи учнівського самоврядування в масштабі школи (єдина докумен­тація, вимоги, дні засідань):

  • організація системи змагань через органи учнівського самоврядування;

  • гласність у його роботі (стенди підсумків змагань, стінгазети, бюлетені тощо):

  • нагородження, заохочення переможців через систему роботи учнівського самоврядування.

  • систематичне навчання організаторській діяльності його активу.

Структура учнівського самоврядування

Структура самоврядування гнучка, варіативна. Вона залежить від традицій школи,


інтересів і запитів дітей, можливостей педагогічного та учнівського колективів та інших факторів.

Структура учнівського самоврядування може бути виражена в таких варіантах:



  1. ПРЕДСТАВНИЦЬКИЙ ВАРІАНТ

До учнівської ради входять старости всіх класів. Така структура є оперативною, вона дає змогу швидко передавати учнівському загалу, особливо у великій школі, інформацію про рішення ради, організувати будь-яку акцію, забезпечити її проведення і підбивати підсумки. Старости класів є першими помічниками класного керівника і залежно від стадії розвитку учнівського колективу, виконують ті організаційні педагогічні функції, які їм доручають.

  1. КОЛЕКТИВНИЙ ВАРІАНТ

Виправдовує себе в тих школах, де запроваджено колективну творчу діяльність. Для кожної корисної справи створюється ініціативна група або рада справи учнів, які причетні до них. Члени ради збирається, обговорюють (з участю вчителів) як залучити весь колектив школи чи групу класів до справи, дають доручення, ведуть організаційну роботу (свята, спартакіади, олімпіади, масові подорожі, мозкові атаки, зустрічі за круглим столом тощо).

По завершенні колективної творчої справи рада чи ініціативна група самоліквідовується, на їх місці виникає інша тимчасова структура для нової справи.




  1. КОМІСІЙНИЙ ВАРІАНТ

На загальних зборах чи конференції обирається учнівський комітет у складі 9-15 осіб. Вони обирають зі свого складу голову, заступника, секретаря, решта очолює комісії, до яких кожен добирає членів активу, працює з ними і звітується на засіданнях учнівського комітету.

Такий склад є сталим, але він може бути заформалізованим або взагалі бездіяльним. Організацію самоврядування важливо вибудовувати на засадах гуманізму і соціальної рівності, однакових вимог до всіх, коректності та культури спілкування, справжнього співробітництва.

Учнівське самоврядування повинно мати двоступеневу структуру — загальношкільний і класний рівні.

Розвинена система самоврядування потребує забезпечення:

• чіткого взаємозв'язку органів самоврядування класів із загально-шкільними;


  • консультативного педагогічного управління органами самоврядування обох рівнів з боку едагогічних працівників школи.

З 1996 року в ліцеї діє Ліцейне Братство. Робота ведеться в комісіях: міністерства, культури, освіти, праці, спорту,інформації, дисциплін і порад.

Очолює Ліцейне Братство президент, який разом з заступниками, міністрами здійснює керівництво шкільним самоврядуванням. Шкільне учнівське самоврядування працює під девізом "Знання – це мудрість, знання – то сила, хто має їх – той далі йде".

Справжня учнівська демократія починається з виборів Президента “Ліцейного братства”. І це чи найвизначніша подія з життя закладу. Цього року право віддати свій голос за обрану кандидатуру мали і педагоги ліцею. Хоча не завжди думки викладачів та вихователів співпадають із учнівськими пропозиціями.

Найвищим органом самоврядування є конференція – скликається 2 рази на рік. Керівні функції “Ліцейного братства” здійснюються на засіданнях парламенту, у відповідності до графіків засідань (кожен другий вівторок місяця) та дочірних формуваннях засіданнях старостату ліцею та старостату гуртожитку (кожна третя середа та п'ятниця місяця). У класних колективах органом правління є класні збори, на яких обирають старосту класу та члена парламенту. Староста класу входить до старостату ліцею. На зборах учнів, що проживають у гуртожитку обирається заступник старости гуртожитку, старости поверху, старости кімнат, що формують старостат гуртожитку.

У своїй роботі вони керуються Статутом ліцею та єдиними вимогами для ліцеїстів, рішеннями засідань “Ліцейного братства”.

“Ліцейне братство”:



  • Бере участь у складанні річного плану роботи ліцею

  • Співпрацює з виконавчими комітетами. Координує роботу класів, доводить до їх відому конкретні завдання діяльності.

  • Проводить бесіди, рейди перевірки у класах з питань організації навчання, прибирання класу та території та дотримання правил з техніки безпеки.

  • У межах своєї компетентності:

створює належні умови для навчання та дозвілля учнів;

контролює наявність шкільної форми та другого взуття, стан навчання;

організовує й контролює чергування в ліцеї;

контролює дотримання санітарно-гігієнічних вимог у ліцеї;

вносить пропозиції адміністрації школи з питань навчання та виховання;

здійснює заходи з розвитку творчих здібностей учнів, зміцнення їхнього здоровя, фізичного вдосконалення, пропаганди здорового способу життя.

організовує відпочинок та дозвілля, участь у розважальних та мистецьких акціях.

Хоча дійсно не все так добре відбувалося. Деякі учні-вчителі несвідомо поставилися до проведення уроків, хоча мали блискуче складені конспекти.

Завдяки вдало організованому самоврядуванні рада з профілактики правопорушень налагодила систему роботи щодо правового виховання. Члени Товариства захисту прав ліцеїстів, згідно окремого плану, допомагають в організації лекцій під час проведення днів профілактики правопорушень. Найбільш вдалими були “Освіта – право чи обов’язок”, “Домашнє насильство – що робити?”, “Законність та правопорядок”. Завжди змістовна та цікава у нас газета «Ліцеїст» та часопис, що випускається силами ліцеїстів.

Склад шкільного парламенту обирається на загальношкільних виборчих зборах.



Педагогічне керівництво розвитком самоврядування учнів

Самоврядування — не є наданням учням можливості робити що завгодно. Це — найвища, найскладніша форма педагогічного керівництва.

Школа, яка готує підростаюче покоління до життя в умовах демократії, не може існувати без розгорнутої системи учнівського самоврядування. Самоврядування — не гра і не самоціль. Це — дієвий метод досягнення широкого спектру виховних завдань — громадської активності, соціальної відповідальності, набуття всебічного морального досвіду.

Особлива увага в організації дієвого учнівського самоврядування відводиться педагогічному керівництву.

Основними завданнями педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням є:


  • визначення системи органів колективу і уповноважених осіб з числа учнів;

  • передача дітям організаторського досвіду;

  • навчання їх організаторській майстерності;

  • залучення учнів до самоуправлінської діяльності та роботи органів колективу;

  • надання їм щоденної допомоги.

Важливою умовою педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням на цьому етапі є постійний пошук нових форм та методів організаційної діяльності учнів.

Практика роботи педагогічних колективів шкіл показує, що при організації учнівського самоврядування необхідно враховувати три взаємопов'язані етапи його розвитку.



Перший етап — організаційна робота. Його головне завдання полягає в організаторській роботі з питання зосередження уваги педагогічного та учнівського колективів на проблемах учнівського самоврядування. Практична робота на цьому етапі полягає у вивченні науково-методичної літератури з даної проблеми, проведенні педагогічної ради, нарад при директорові, засідань методичних об'єднань класних керівників, учнівських зборів з проблем організації учнівського самоврядування в навчально-виховному закладі. На цьому етапі педагогічним та учнівським колективом розв'язуються такі питання:

  • розробляється оптимальна структура учнівського самоврядування, його органів з урахуванням специфіки школи;

  • визначається мета та завдання учнівського самоврядування, виходячи з його структури;

  • розробляється документація (положення, інструкції, пам'ятки);

  • визначаються права та обов'язки органів самоврядування (кожного органу з урахуванням структури);

  • обирається актив.

Другий етап полягає в організації безпосередньої роботи учнівського самоврядування. В ході його реалізації організовується практична діяльність органів учнівського самоврядування, уточнюються функції кожного виконавчого органу, його членів, виходячи з їх прав та обов'язків, проводиться систематичне навчання активу з питань планування, проведення засідань, рейдів, чергувань тощо.

Третій етап характеризується постійним удосконаленням організаційної діяльності учнів. На цьому етапі:

  • розширюється роль учнівського самоврядування в житті школи по мірі накопичення дітьми організаторського досвіду;

  • у його структурі створюються нові підструктури (тимчасові формування, об'єднання, клуби за інтересами тощо):

  • розширюються права та обов'язки органів учнівського самоврядування, вдосконалюється його структура.

Практична робота щодо організації учнівського самоврядування повинна починатися зі створення творчих груп із представників педагогічного та учнівського колективів. Завдання цього органу полягає:

  • у розробці та затвердженні на загальношкільних зборах (конференціях) документації з усіх напрямків роботи учнівського самоврядування;

  • в організації дієвого контролю за виконанням рішень загальношкільних зборів (конференцій) з цієї проблеми;

  • у розробці механізмів підведення підсумків змагання між класами, нагородження переможців;

  • у підготовці матеріалів про роботу учнівського самоврядування для розгляду на педагогічних радах, нарадах при директорові, семінарах, методичних об'єднаннях та пропозицій щодо її вдосконалення;

  • у забезпеченні гласності в роботі органів учнівського самоврядування;

  • в участі в.атестації педагогічних працівників за результатами роботи учнівського самоврядування та їх особистої участі в педагогічному керівництві ним.

Зрозуміло, що самоврядування передбачає керівництво діяльністю учнів самими учнями. Вважаємо, що це цілком сприйнятливий підхід, адже з дитинства, коли діти грають у різні колективні ігри, вони самі керують своєю ігровою діяльністю та діяльністю всіх учасників гри з урахуванням її правил. Отже, школа може використати відому учням з дитинства мо­дель поведінки, створену у грі, в умовах організації різнобічної діяльності протягом навчання у школі. Діти самостійно задумують, організовують гру, самостійно розподіляють ролі (обов'язки). Однак, спочатку діти використовують відомі їм ігри, які, починаючи з назви, визначення кількості учасників, правил їх поведінки, використання різних додаткових засобів та підбиття підсумків, розроблені або записані дорослими на основі спостережень.

Таким чином, організовуючи учнівське самоврядування, учителі повинні усвідомити його призначення, місце і роль у процесі виховання, визначити зміст роботи його органів з урахуванням потреб учнів, обрати найбільш сприйнятливі форми його організації. Без сумніву, при цьому необхідно створити структуру, адекватну інтересам учнів та умовам роботи школи, з чітким визначенням місця і «ролі» кожного її «елемента». Беручи до уваги висловлене вище, ми усвідомлюємо, що учнівське самоврядування потребує педагогічного керівництва.

Приймаючи думку проте, що самоврядування — це один із обов'язкових аспектів виховного процесу, ми розуміємо, що для забезпечення його ефективності необхідний певний метод. Пошуки місця цього методу в обґрунтованій педагогічною теорією системі методів виховання приводять нас до групи методів організації діяльності та суспільної поведінки учнів. Конкретно кажучи — це метод доручення.

Класний керівник, вихователі і самоврядування

Без учнівського самоврядування класний керівник та вихователь ефективно працювати не зможе. Сьогоднішній день дуже складний, героєм дня став не творець, а ділок. Це сприяє відчу­женню школярів. Виникає питання: чому школярі не шукають захисту у самоорганізаціях, не хочуть захопити себе, реалізувати власні можливості, довести своє «я»? Створивши для учнів широке поле можливостей для самореалізації, орієнтуючи їх на досягнення соціально корисної мети, усуваючи різні несправедливості з їх життя, можливо відвести учнів від асоціальних форм поведінки.

Головне завдання самоврядування — виховати у школяра почуття власної гідності. Роль класного керівника та вихователя — всіляко підтримувати, сприяти, допомагати органам самоврядування.

Хотілося б відзначити показові виховні години, які були проведені у 11-А класі – "Сім чудес України" вихователь Дудкевич Т.Ф. та у 10-Б класі – "В єдності сила народу, Боже нам єдність подай" вихователь Посельська О.Л. У 2014-2015 н. р. були організовані краєзнавчі екскурсії для учнів 10-х класів у м. Львів (Гусєва О.А., Цибульська О.В.), стежками Галичини для учнів 9-А класу (Кривицький О.М., Мельник Р.Л.), для учнів 8-х класів у місто Лева (Максимук Л.І., Дацюк В.І., Сироватка О.Л.).

На даному етапі готуються родинні свята для учнів 9-х класів "Душа мого народу – оберіг" (вих. Лозинська Д.А., Мельник Р.Л., Кривицька О.Л.) та 8-х класів "Моя мама найкраща" (Максимук Л.І.).

Для того, щоб самоврядування працювало, повинна проводитись велика пропедевтична робота, необхідно проводити соціометричні дослідження: сильні лідери, слабкі здібності; бесіди, вибори, навчання для активу, комісій, розподіл обов'язків, складання планів ро­боти.



( опис класної системи нашої школи, демонстрація схем, діяльність класних комісій )

Обов'язково: звітують перед класом, перед батьками, співпраця з батьками вирішення конфліктних ситуацій — спільно.

Обов'язковою умовою організації прецедентів самоврядування є перерозподіл відповідальності. Призначення старших в групі, відповідальних, наприклад, за порядок (можливо з числа тих, хто його порушує, — тоді проблема розв'язується сама собою). Діти вчаться у самого життя. Неталановитих дітей немає! Академік І. Ярмаченко сказав:

Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

Якщо дитина живе в атмосфері ворожнечі, вона вчиться агресивності.

Якщо дитину висміюють, вона стає замкненою.

Якщо дитина виростає в терпимості, вона вчиться розуміти інших.

Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.

Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.

Якщо дитина росте в атмосфері приязності, вона вчиться любити людей. Часто учні діють за такими принципами: те, що пропонують дорослі, не цікаво; чого хочемо самі, не знаємо, але братись за щось нове не бажаємо, бо не хочемо чи боїмось відповідальності. Ось ця безвідповідальність байдужість до всього нового часто не дає можливості нам рухатись вперед у вихованні молоді.

«Кожну справу самі плануємо, самі виконуємо і самі оцінюємо». Це головне гасло самоврядування. Якщо вилучити якусь частину, то від самоврядування нічого не залишиться. Самоврядування не можна дати, не можна взяти, його треба поступово вводити, роками виробляти й удосконалювати.



Висновок: за самоврядуванням майбутнє, бо саме тут кожен може реалізуватись у певній області. Кожен зможе відчути соціальну значимість.

А зараз вашій увазі пропонуємо фотоколаж заходів, які були проведені у 2014-2015 н.р.:

Акції: Флешмоб до дня Миру, Лист пораненому, Подаруй дитині книгу, До дня боротьби зі снідом, До дня Св. Миколая (іграшки переселенцям), Зробимо Україну чистішою.

Були проведені зустрічі з учасниками АТО, Нацгвардією, проведені уроки мужності, захід до дня Соборності, конкурс Патріотичної пісні (Сологуб О.Б.), організований та проведений День Ліцею (представлено класні колективи "Пороблено у ліцеї", КВК між 11-А та 11-В класами "Вулицями ліцею" Петрук М.А., Дудкевич Т.Ф., Бенедь Т.В., Герасимчук Ж.М.), інтелектуальний брейн-ринг (Трофимчук Л.М.).



Подумайте і дайте відповіді на такі питання:

  1. Самоврядування - це .... (дайте визначення даного поняття, закінчивши речення).

  2. Структура самоврядування в нашій школі. Що пропонуєте для її вдосконалення?

  3. Практика проведення «Днів самоврядування». Ваше ставлення до них. Що пропонуєте?

  4. Які основні умови підвищення виховної ролі громадських доручень?

  5. Внесіть рекомендації щодо проведення загальношкільної лінійки.

  6. Вправа «Асоціативний кущ»

Ми пропонуємо вам охарактеризувати значення терміна «лідер»з огляду на ті якості, якими він повинен бути наділений.

Наприклад:

Л - лояльний, люблячий, людяний?,

І - інтелектуальний, ініціативний,

Д - думаючий, дисциплінований, добрий, дбайливий, доброзичливий, діловий,

Е - ерудований, енергійний, емоційний,

Р - розумний, розсудливий, радісний,

Із цим завданням ви теж добре впорались. Ви - лідери своїх учнівських колективів, дитячих організацій, шкіл і саме вам притаманні ті якості, які ви щойно назвали.



Проект рішення педради

  1. Спрямовувати всі зусилля педагогічного колективу на ефективне функціонування шкільного учнівського самоврядування.

(Постійно, педагогічний колектив)

  1. З метою розвитку організаторських здібностей, формування активної життєвої позиції, вміння жити в нових економічних умовах надавати постійну допомогу учням щодо діяльності учнівського самоврядування.

(Постійно, педагогічний колектив)

  1. Провести тестування з метою вивчення лідерських якостей учнівської молоді ліцею.

(Вересень-жовтень, Гурська Г.К., класні керівники)

  1. Сприяти висвітленню досвіду роботи учнівського самоврядування через газету «Ліцеїст». (Постійно, Гусєва О.А.)

  2. Удосконалити стосунки в системі учнівського самоврядування – педагогічний колектив – батьки.

(Постійно, класні керівники, вихователі)

  1. Проводити творчі зустрічі працівників відділу сімї, молоді та спорту, правоохоронних органів з членами учнівського парламенту.

(Постійно, Бубела А.А.)

ЧАШКА КАВИ

Група випускників престижного вузу, успішних, що зробили чудову кар'єру, прийшли в гості до свого старого професора. Під час візиту розмова зайшла про роботу: випускники скаржилися на численні труднощі й життєві проблеми.


Запропонувавши своїм гостям каву, професор пішов на кухню і повернувся з кавником і тацею, заставленою різними чашками: порцеляновими, скляними, пластиковими, кришталевими. Одні були прості, інші дорогі.
Коли випускники розібрали чашки, професор сказав:

- Зверніть увагу, що всі красиві чашки розібрали, тоді як прості і дешеві залишилися. І хоча це нормально для вас - хотіти тільки краще для себе, але це і є джерело ваших проблем та стресів. Зрозумійте, що чашка сама по собі не робить каву краще. Найчастіше вона просто дорожча, але іноді навіть приховує те, що ми п'ємо. Насправді, все, що ви хотіли, була просто кава, а не чашка. Але ви свідомо вибрали кращі чашки, а потім роздивлялися, кому яка чашка дісталася.


А тепер подумайте: життя - це кава, а робота, гроші, становище, суспільство - це чашки. Це всього лише інструменти для підтримання та змісту життя. Те, яку чашку ми маємо, не визначає і не змінює якості нашого життя. Іноді, концентруючись тільки на чашці, ми забуваємо насолодитися смаком самої кави.

Найбільш щасливі люди - це не ті, які мають все найкраще, але ті, які отримують все найкраще з того, що мають.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка