Запорізький державний медичний університет Кафедра загальної гігієни та екології



Сторінка1/6
Дата конвертації30.12.2016
Розмір1.06 Mb.
  1   2   3   4   5   6


Міністерство охорони здоров’я України

Запорізький державний медичний університет

Кафедра загальної гігієни та екології


«Затрерджую»

перший проректор

______________ Нерянов Ю.М.

«____» _____________ 2012 р.



«Рекомендовано»

на методичній нараді кафедри

загальної гігієни та екології

Завідувач кафедри

доцент Севальнєв А.І. ___________

«____» ______________ 2012р.



ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТА
з вивчення дисципліни

«ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ»

за спеціальністю

«Лікувальна справа»

Запоріжжя-2013



ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ. Довідник для студента. / Під ред. завідувача кафедрою загальної гігієни та екології А.І. Севальнєва – Запоріжжя: ЗДМУ, 2012. – с. 63.
Довідник для студента з вивчення дисципліни «Гігієна та екологія» складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «Гігієна та екологія» для студентів вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації. Містить відомості щодо структури, мети та завдань дисципліни, структуру залікових кредитів, тематичні плани практичних занять і самостійної роботи студентів, перелік практичних навичок, перелік програмних питань, що вносяться на підсумковий модульний контроль, перелік джерел інформації, шкалу конвертації балів за дисципліну у традиційну (національну) оцінку. Призначений для студентів 3 курсу медичного факультету, які навчаються за спеціальністю 7.110101 – «Лікувальна справа».

Авторський колектив:

завідувач кафедрою, доцент, к.мед.н. Севальнєв А.І.

доценти: к.мед.н. Сушко Ю.Д., к.мед.н. Торгун В.П., к.мед.н. Кірсанова О.В.

ст. викладач, к.мед.н. Соколовська І.А.

асистенти: Куцак А.В., Федорченко Р.А., Шаравара Л.П.
Довідник для студента

затверджено на засіданні ЦМК

з гігієнічних дисциплін ЗДМУ

від протокол № я


Довідник для студента з вивчення

дисципліни «Гігієна та екологія»

затверджений на засіданні ЦМР

з гігієнічних дисциплін ЗДМ



Навчальна дисципліна «Гігієна та екологія»
Викладання навчальної нормативної дисципліни «Гігієна та екологія» проводиться на 3 році навчання впродовж 5, 6 семестрів.

На вивчення дисципліни за даною спеціальністю відводиться 6 кредитів, тобто всього 180 годин, з них 120 годин аудиторних, з яких 20 – лекційних, 100– практичних занять і 60 на самостійну роботу студентів (СРС).

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни складається з 2 модулів, до складу яких входять дев’ять змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ECTS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).


Опис навчального плану з дисципліни

«Гігієна та екологія»


Структура навчальної

дисципліни



Кількість годин, з них

Рік навчання

Вид контролю

Всього

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практ. занять




90

10

40

40

3




Кредитів ЕСТS

6
















Заліковий

кредит:

Модуль 1

90 год./

3 кред.

ЕСТS

10

50

30




Підсумковий модульний контроль

Заліковий

кредит:

Модуль 2

90 год./

3 кред.

ЕСТS

10

50

30




Підсумковий модульний контроль

Змістових модулів 9
















Контроль практичних навичок

в т. ч. підсумковий контроль засвоєння модуля 1,

модуля 2.

2 год

2 год







6

6








Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: I семестр - аудиторне навантаження – 56%, СРС – 44%, II семестр - аудиторне навантаження – 78%, СРС – 22%.

1. Головна мета навчальної дисципліни

Мета вивчення нормативної дисципліни «Гігієна та екологія» встановлюється на основі освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки лікаря за фахом 1201 «Медицина» по спеціальності «Лікувальна справа» відповідно до блоку її змістових модулів і є основою для побудови змісту нормативної дисципліни.



Навчальна мета навчальної дисципліни - розвиток у студентів наукового гігієнічного мислення, використання його для оцінки рівня здоров'я і діагностики захворювань, надання рекомендацій з гігієнічних питань здоровій та хворій людині, використання гігієнічних знань для оптимізації лікарняного середовища і профілактики госпітальної інфекції, виконання санітарного нагляду (в лікарні, стоматологічній поліклініці, військовій частині тощо), для кваліфікованого проведення санітарно-просвітньої роботи.

Мета вивчення нормативної дисципліни «Гігієна та екологія» визначається кінцевими цілями, які формулюються на основі освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки лікаря за спеціальністю «лікувальна справа».



Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни сформульовані у вигляді вмінь, цільових завдань, дій. На базі кінцевих цілей до кожного розділу програми сформульовані і відповідно розміщені конкретні цілі у вигляді необхідних умінь, дій, цільових завдань, надбання яких забезпечує досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі вивчення дисципліни:

  • аналізувати стан навколишнього середовища та вплив його факторів па здоров'я різних груп населення;

  • демонструвати володіння методами гігієнічної оцінки впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення;

  • інтерпретувати основні закони гігієнічної науки та загальні закономірності зв'язку здоров'я з факторами і умовами середовища життєдіяльності;

  • обґрунтувати гігієнічні заходи з профілактики захворювань інфекційного походження;

  • планувати заходи по дотриманню здорового способу життя, особистої гігієни та впроваджувати їх в практику охорони здоров'я;

  • планувати організаційні і змістовні заходи щодо запобіжного та поточного санітарного нагляду;

  • узгоджувати плани проведення профілактичних заходів з планами розвитку територіальних, адміністративних та виробничих одиниць;

  • аналізувати стан навколишнього середовища на підставі інтегральних критеріїв оцінки стану здоров'я населення;

  • обґрунтовувати проведення профілактичних заходів у відповідності до основ чинного законодавства України.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • методи і засоби вивчення факторів навколишнього середовища та їх впливу на здоровя здорової або хворої людини та громадське (суспільне) здоровя, а також на умови побуту, праці, відпочинку, навчання, харчування, виховання, лікування;

  • основні поняття, методи та засоби досліджень з фізики, хімії, біології, мікробіології, фізіології та інших попередніх курсів, які використовуються для дослідження факторів навколишнього середовища та їх впливу на організм і здоров’я;

  • аналіз стану здоров’я населення чи окремих його контингентів у зв’язку з антропогенними та соціальними умовами життя та праці;

  • первинну, вторинну та третинну профілактику захворювань, організацію, проведення та контроль за проведенням профілактичних заходів різними верствами населення;

  • методи оцінки важкості та напруженості трудової, професійної діяльності, з метою визначення необхідності переведення працюючих з певними порушеннями їх здоров’я на полегшені види роботи, призначення лікувально-профілактичного харчування, диспансерного обслуговування, санаторно-курортного лікування, реабілітації;

  • основи законодавства України в галузі гігієни та охорони праці;

вміти:

  • проводити фізичні, хімічні, бактеріологічні вимірювання об’єктів навколишнього середовища та їх впливу на організм;

  • рекомендувати методи і засоби режиму дня, навчання, праці, особистої гігієни, режиму харчування, використання природних факторів та комплексу методів і засобів загартування організму;

  • надавати лікарські рекомендації та розпорядження по використанню методів і засобів профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, інфекцій та інвазій серед населення при його обслуговуванні у поліклініці, вдома, в організованих колективах;

  • проводити санітарно-просвітницьку роботу серед хворих, в організованих колективах та серед населення у цілому та інше


2. ЗМІСТ програми навчальної дисципліни

«Гігієна та екологія»

Модуль 1. Загальні питания гігієни та екології

Змістовий модуль 1. Вступ в гігієну та екологію. Основи запобіжного та поточною санітарного нагляду.

Конкретні цілі:

  • Трактувати поняття про гігієну як теоретичну основу профілактичної медицини.

  • Пояснювати закони (постулати) гігієни та вміти використовувати їх в практичний діяльності лікаря.

  • Інтерпретувати принципи гігієнічного нормування, методи і засоби гігієнічних досліджень, їх використання у проведенні запобіжного і поточного санітарного нагляду в різних галузях народного господарства, лікувально-профілактичних та оздоровчих закладах.

  • Аналізувати етапи розвитку гігієни, становлення санітарно-гігієнічної служби як галузі практичної охорони здоров'я, внесок окремих вчених-гігієністів у досягнення її сучасного рівня.


Тема 1. Гігієна як наука, її мета, завдання, зміст, методи гігієнічних досліджень. Історія виникнення, основні етапи розвитку та сучасний стан гігієни.

Визначення гігієни як наукової дисципліни, її мета, задачі, зміст, зв'язок з іншими науками.

Закони гігієни, основні закономірності, методи та методики гігієнічних досліджень

Класифікація методів гігієни. Специфічні методи гігієнічних досліджень.

Історія виникнення, основні етапи розвитку та сучасний стан гігієни.

Тема 2. Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря, їх впливу на теплообмін. Гігієнічна оцінка комплексного впливу параметрів мікроклімату на теплообмін людини (кататермометрія, еквівалентно-ефективні, результуючі температури).

Визначення поняття «мікроклімат» і фактори, що його формують. Температура повітря, радіаційна температура, їх гігієнічне значення, методи та засоби вимірювання (термометри, термографи). Вологість повітря, його показники: абсолютна, максимальна, відносна вологість, фізіологічна відносна вологість, дефіцит насичення, фізіологічний дефіцит насичення, точка роси та їх гігієнічне значення.

Гігієнічне значення фізичних властивостей повітря (температури, вологості та швидкості руху повітря).

Показники мікроклімату закритих приміщень (температура, вологість, швидкість руху повітря та радіаційна температура).



Тема 3. Гігієнічні оцінка променистої енергії. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетового (УФ) випромінювання і його використання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища.

Гігієнічне значення складових біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери).

Сонячний спектр на межі атмосфери та поверхні Землі. Вплив сонячної активності на живі організми Землі. Ультрафіолетове випромінювання Сонця, його спектр на межі з атмосферою та на поверхні Землі, біогенна та абіогенна дія, прилади для визначення інтенсивності, використання в медицині.

Гігієнічне значення ультрафіолетового випромінювання та використання його в медицині. Методи та прилади для визначення інтенсивності ультрафіолетової радіації.

Поняття про еритемну та профілактичну дозу ультрафіолетового опромінення. Вплив «сонячної радіації» на здоров’я населення.

Значення окремих середовищ біосфери та їх вплив на гігієнічні умови життя та його здоров’я.

Тема 4. Методики визначення концентрації СО2 та окиснюваності повітря як показників антропогенного забруднення повітря та вентиляції приміщень. Поняття про повітряний куб, необхідний та фактичний об’єм і кратність вентиляції, їх наукове обґрунтування.

Методики визначення та гігієнічної оцінки природного та штучного освітлення.

Санітарний нагляд за чистотою повітря приміщень, населених людьми: визначення окиснюваності повітря та концентрації СО2 як санітарних показників його забруднення продуктами життєдіяльності організму (піт, шкіряне сало, омертвілий епідерміс, пил, мікроорганізми). Діоксид вуглецю як техногенний забруднювач повітря виробничих приміщень, де є горіння, бродіння, гниття (гарячі цехи, овочесховища, оглядові колодязі каналізації, комунікацій). Гранично допустимі концентрації СО2 в приміщеннях як санітарного показника забруднення повітря продуктами життєдіяльності організму та як забруднювача виробничих приміщень.

Основні джерела забруднення атмосферного повітря та комплекс заходів по зниженню рівнів забруднення. Гігієнічна оцінка забруднення повітря пилом, хімічними сполуками, мікроорганізмами за результатами лабораторних досліджень. Значення окремих середовищ біосфери та їх вплив на гігієнічні умови життя та здоров’я.

Видиме опромінення Сонця, його спектр, гігієнічне значення, гігієнічне значення природного освітлення приміщень різного призначення (житлових, навчальних, лікарняних та інших).Методика оцінки природного освітлення приміщень. Гігієнічне значення штучного освітлення.

Стан природного освітлення закритих приміщень (світловий коефіцієнт, коефіцієнт природного освітлення та ін.), його гігієнічна оцінка. Стан штучного освітлення закритих приміщень (рівень освітленості, рівномірність його, яскравість джерел та відбитих поверхонь та ін.), його гігієнічна оцінка.

Методика гігієнічної оцінки штучного освітлення приміщень різного призначення; його показники, оцінка результатів. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення. Види та системи штучного освітлення. Освітлювальна арматура та її гігієнічна оцінка.



Тема 5. Гігієна населених місць. Основи запобіжного санітарного нагляду. Методика експертизи будівельних проектів.

Основи поточного санітарного нагляду. Методи санітарного обстеження об'єкту та оформлення акта обстеження чи санітарного опису.

Умови життя в населених пунктах та здоров’я людини. Особливості формування міського середовища і гігієнічні аспекти життя в сучасному місті. Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема. Планування та забудова території населеного пункту.

Зміст запобіжного та поточного санітарного нагляду, гігієнічні аспекти діяльності лікаря в ході проведення лікувальних та оздоровчих заходів. Методи санітарного обстеження об'єкту та оформлення акта обстеження чи санітарного опису.

Тема 6. Підсумковий контроль засвоєння змістового модуля 1.
Змістовий модуль 2. Гігієна ґрунту. Гігієна води та водопостачання.

Конкретні цілі:


    • Аналізувати гігієнічне, фізіологічне та епідеміологічне значення води, її роль у виникненні ендемічних та поширенні інфекційних захворювань та гельмінтозів з водним механізмом передачі збудників.

    • Інтерпретувати органолептичні, хімічні і бактеріологічні показники якості води різних джерел.

    • Описувати види водопостачання населених місць – централізованих та децентралізованих систем. Визначати та оцінювати види покращання якості води – знезараження, знешкодження, очистку (освітлення), опріснення, дезактивацію та інші (спеціальні) види обробки води.

    • Інтерпретувати гігієнічне значення ґрунту.

    • Планувати і проводити профілактичні заходи по санітарній охороні ґрунту, з метою профілактики захворювань.

    • Описувати та пояснювати особливості збору, видалення та знешкодження відходів з лікувально-профілактичних, закладів (стічних вод, відходів хірургічних, інфекційних відділень), та оздоровчих закладів (баз відпочинку) з наявністю та відсутністю каналізації.


Тема 7. Гігієна ґрунту та очистка населених місць. Методика гігієнічної оцінки ґрунту за даними санітарного обстеження ділянки та результатами лабораторного аналізу проб та очистка населених місць.

Ґрунт, визначення поняття. Механічна структура, фізичні властивості та хімічний склад ґрунту. Гігієнічна оцінка різних видів ґрунтів. Процеси та показники самоочищення ґрунту. Оцінка санітарного стану ґрунту за хімічними і біологічними показниками. Джерела забруднення ґрунту в сучасних умовах індустріалізації та хімізації народного господарства. Вплив забруднення ґрунту на здоров’я і санітарні умови життя населення. Роль ґрунту у виникненні і розповсюдженні інфекційних захворювань та інвазій, захворювань неінфекційної етіології, принципи профілактики.

Принципи очистки населених міст. Системи та споруди для тимчасового зберігання, видалення, знешкодження та утилізації твердих відходів. Сучасні методи знешкодження та утилізації твердих покидьків (заводи по їх переробці та утилізації, удосконаленні звалища, методи компостування, біотермічні камери та інші). Рідкі відходи, їх класифікація та санітарно-епідемічне значення Каналізування населених міст, його значення в профілактиці інфекційних захворювань. Вплив каналізування населених міст на санітарний стан ґрунту і умови проживання населення. Методи і споруди для очистки та зневаження рідких побутових стічних вод (великих населених міст, окремих об’єктів, зокрема лікувально-профілактичних та санаторно-оздоровчих).

Тема 8. Методика санітарного обстеження джерел водопостачання та відбору проб води для бактеріологічного і санітарно-хімічного дослідження. Методика оцінки питної води за результатом лабораторного аналізу проб.

Загальні гігієнічні вимоги до якості питної води, її органолептичних властивостей, хімічного складу, епідемічної безпеки.

Вплив органолептичних властивостей питної води та рівень споживання води і стан санітарної культури населення.

Вода як етіологічний фактор захворювань неінфекційної природи.

Роль води і умов водопостачання у розповсюдженні інфекційних захворювань.

Інфекційні захворювання, збудники, які передаються водою (холера, черевний тиф, дизентерія та ін.). Роль санітарно-показових мікроорганізмів для оцінки якості питної води за бактеріальним складом.



Тема 9. Методи і засоби очистки, знезараження води при централізованому і децентралізованому водопостачанні.

Підсумковий контроль засвоєння змістового модуля 2.

Ендемічний зоб як гігієнічна проблема, його етіологія, профілактика (продукти моря, йодована сіль). Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика (дефторування, фторування води).

Карієс та ендемічний флюороз як гігієнічна проблема, їх профілактика. Гігієнічне значення фтору, вплив недостатнього вмісту його та деяких інших мікроелементів у воді на виникнення карієсу, ендемічного зобу та інших захворювань.

Небезпечність вмісту у воді різноманітних хімічних речовин природного походження та хімічних сполук антропогенного походження для здоров’я людини. Ендемічний флюороз, його стадії, водно-нітратна метгемоглобінемія. Методика визначення вмісту фтору у питній воді, оцінка отриманих даних.

Організація та сумісне вивчення гігієністами і стоматологами ефективності фторування води для профілактики карієсу зубів, дефторування води для профілактики флюорозу зубів та корекції дози фтору в ній.


Змістовий модуль 3. Гігієна харчування.

Конкретні цілі:

      • Інтерпретувати значення раціонального харчування для нормального росту, фізичного розвитку, збереження і зміцнення здоров’я, забезпечення активного довголіття людини.

      • Пояснювати функції окремих харчових нутрієнтів (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей, мікроелементів, смакових речовин).

      • Планувати організацію профілактичних заходів щодо запобігання виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань з аліментарним механізмом передачі, біо- та геогельмінтозів, харчових отруєнь.

      • Обґрунтовувати значення дотримання умов раціонального харчування (його кількісної та якісної повноцінності, дотримання режиму харчування, відповідності якості продуктів і страв ферментним можливостям травної системи індивіда, безпечності в токсикологічному і епідемічному відношенні) у збереженні та зміцненні здоров’я.

      • Обґрунтовувати і планувати організацію відповідним категоріям населення і окремим особам дієтичне, лікувально-профілактичне.

      • Планувати організацію санітарного обстеження харчоблоків лікарень, оздоровчих закладів, відбір проб продуктів і блюд для лабораторних аналізів, оцінювати їх результати.


  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка