Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка Науково-методичний відділ



Сторінка1/4
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.72 Mb.
  1   2   3   4
Закарпатська обласна універсальна наукова

бібліотека ім. Ф. Потушняка

 

Науково-методичний відділ

 

 

 



 

 

Серія “Бібліо-клас”



 

Бібліотечне обслуговування:

розширення функцій та

інноваційних напрямків

 

Матеріали обласного семінару-тренінгу



1-2 квітня 2014 р.

 

Випуск 16



 


У черговий випуск серії “Бібліо-клас” увійшли матеріали обласного семінару-тренінгу на тему “Бібліотечне обслуговування: розширення функцій та інноваційних напрямків”. Окрім повнотекстових доповідей, консультацій та повідомлень у випуску вперше вміщено досвід проведення вуличних опитувань, здійснених працівниками Закарпатської ОУНБ ім. Ф. Потушняка та учасниками семінару-тренінгу.

 

Програма обласного семінару-тренінгу

Бібліотечне обслуговування:

розширення функцій та інноваційних напрямків”

 

База проведення: Закарпатська ОУНБ ім. Ф. Потушняка



Дата проведення: 1– 2 квітня 2014 р.

 

1 квітня



10.30 – 11.00 Відкриття обласного семінару-тренінгу

Дурунда О. С.,


головний спеціаліст управління

культури облдержадміністрації



Доповідь:

11.00 – 11.40 Обслуговування користувачів: реалії сьогодення

Григаш Л. З.,

учений секретар Закарпатської

ОУНБ ім. Ф. Потушняка



Консультації та повідомлення:

 

11.40 – 12.10 Нестаціонарне бібліотечне обслуговування: особливості функціонування


Дзуровчик О. М.,


завідувачка науково-методичного

відділу Закарпатської ОУНБ ім. Ф. Потушняка

 

12.10 – 12.40 Інформаційні продукти та сучасні бібліотечні послуги

Напуда Є. Ю.,

головний бібліограф відділу обслуговування

Закарпатської ОУНБ ім. Ф. Потушняка



12.40 – 13.00 Запитання, відповіді, обмін думками

 

13.00 – 14.00 Обідня перерва




14.00 – 14.30 Організація відкритого доступу для юнацтва в бібліотеках


Вудмаска Т. М.,

заступник директора по роботі з юнацтвом

Закарпатської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва

 

14.30 – 16.30 Тренінг “Бібліотека в житті громади. Організація проведення

вуличних опитувань”


Модератор: Лехцер В. Г.,

головний бібліотекар науково-методичного

відділу Закарпатської ОУНБ ім. Ф. Потушняка

16.30 – 17.30 Ознайомлення з роботою відділів обслуговування Закарпатської

ОУНБ ім. Ф. Потушняка

 

2 квітня

 

Лекція:

9.30 – 10.30 Бібліотекар – користувач: особливості спілкування

Гомоляк М. М.,

голова циклової комісії бібліотечних

дисциплін Ужгородського коледжу

культури і мистецтв

Консультація

10.30 – 11.00 Використання сучасних форм та методів популяризації

літератури

Волошина Н. О.,

зав. відділу художньої літератури

Закарпатської ОУНБ ім. Ф. Потушняка

 

11.00 – 12.30 Печа-куча “Методист – організатор бібліотечного сервісу”

Модератор: Дзуровчик О. М.,

зав. науково-методичного

відділу Закарпатської ОУНБ ім. Ф. Потушняка

 

12.30 – 13.00 Кава-пауза

 

Консультації та повідомлення:

 

13.00 – 13.30 Бібліотеки і соціальні мережі

Ковальчук Г. К.,

заступник директора з питань інформатизації

Закарпатської ОУНБ ім. ф. Потушняка

 

13.30 – 14.00 Організація та проведення обласного конкурсу на кращу виставкову роботу, присвячену відзначенню 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка.

Канюка О. А.

в. о. директора Закарпатської ОУНБ

ім. Ф. Потушняка

14.00 – 14.30 Підведення підсумків обласного семінару-тренінгу

 

Дурунда О. С.,


головний спеціаліст управління

культури облдержадміністрації

 

Обслуговування користувачів: реалії сьогодення

Григаш Л. З.,

учений секретар Закарпатської

ОУНБ ім. Ф. Потушняка,

заслужений працівник культури України

 

Аналіз основних показників діяльності бібліотек, опрацювання планово-звітної документації та знайомство з їх роботою на місцях показує, що незважаючи на складні економічні умови, в бібліотеках відчувається активізація деяких напрямів діяльності:



– розширюється коло питань, що охоплюють просвітницькі заходи;

– активізовано роботу з популяризації рідної мови;

– позитивного резонансу набуває краєзнавче спрямування;

– популярністю користуються клуби за інтересами;

– збільшується інформаційний потенціал бібліотек завдяки впровадженню новітніх технологій;

– спостерігається більш творчий підхід працівників до своєї професії.

Однак, мусимо констатувати той факт, що з року в рік накопичуються одні і ті ж проблеми і не вирішені питання: слабка матеріально-технічна база приміщень, недостатнє оновлення фондів, відсутність коштів на передплату періодики, повільне впровадження інновацій, не завжди і не у всіх працівників сумлінне ставлення до своїх обов’язків.

На 01.01.2014 р. в області функціонували 487 бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України. Протягом року кількість публічних бібліотек в області не зменшилась. У 27 населених пунктах, де немає стаціонарної бібліотеки, організовано пункти обслуговування, послугами яких у звітному році скористалися понад 6,2 тис. користувачів. 103 бібліотеки обслуговують компактно проживаючі національні групи.

Протягом року бібліотеками залучено до читання 35,3% населення області, тобто у бібліотеках зареєстровано 458952 мешканців, що на 1,6% менше, ніж у 2012 році.

Найбільш активно працювали над залученням населення до користування бібліотечними ресурсами Перечинська – 49,4 %, Рахівська – 44,5%. На 0,8% зріс показник охоплення читанням населення м. Ужгород; на + 600 мешканців більше записались до бібліотек в Іршавській ЦБС, на + 500 – м. Ужгород.

Найнижчий показник залучення населення до користування бібліотечними послугами в Хустському районі – 25,6% та м. Мукачево – 22,3%. Але, протягом року мукачівці вивчали стан соціально-демографічного складу

 

користувачів за різними аспектами: віковий, соціальний статус, освітній рівень, професійна приналежність і т.п. Висновки, які містили завдання активізації зв’язків з громадськістю, організації іміджевого піару, проведення акцій в установах та на вулицях міста дали позитивний результат, адже Мукачівська міська ЦБС повернула 295 містян до бібліотек, яких втратила у 2012 р.



Вважаємо це лише першим етапом вивчення ситуації з читанням. Адже вивчався соціально-демографічний склад користувачів. Далі потрібно вивчити соціально-демографічний склад населення міста, і порівняти його з даними про користувачів, лише тоді можна говорити про справжнє володіння ситуацією і обирати напрями спрямування своєї діяльності щодо залучення нових користувачів. Звичайно, зробити це у великому місті набагато важче, ніж в селі. Місто та райцентр може це робити, розділив населений пункт на мікрорайони. В селі – найлегше, особливо там, де працюють місцеві люди, які знають всіх мешканців, спілкуються з ними щодня на вулиці, городі, магазині, в церкві.

Сьогодні без такого аналізу не можна планувати свою роботу взагалі і, тим більше, в умовах, коли гостро стоїть питання економії коштів на місцевому рівні, тобто влада шукає можливості зменшити тиск на бюджет.



Не можна сьогодні працювати не знаючи на кого працюєш! В планах, звітах говоримо “головне – громада”, а що це таке не знаємо. Коли питаєш бібліотекаря в травні: “Скільки користувачів на сьогодні?” – і вона шукає щоденник – ганьба! Такий працівник, працюючі в селі, маючі на день (по плану) 7-10 користувачів, який не володіє даними щодо кількості населення (до одної особи), кількості учнів, вчителів (і предметників окремо), пенсіонерів, людей з особливими потребами, безробітних, молодих мам, обдарованих дітей і т.п. – не має права працювати в бібліотеці і отримувати зарплату!

Проте, необхідно відмітити і прогрес у питанні вивчення користувача та його інтересів. Крім названої вище Мукачівської міської, Тячівська ЦБС провела анкетування “Ваше улюблене заняття у час дозвілля?” та “Книжкова виставка – предмет інтер’єру чи Ваш надійний помічник”, Хустська районна – “Які періодичні видання Вам потрібні?”, Рахівська – вивчення користувачів за категоріями та їх мотивація звернення до Інтернет-центру, експрес-опитування “Кращий український журнал” та анкетування “Яку професію обрати”.

До прикладу, висновки останнього допомогли бібліотеці спланувати роботу з молоддю на наступний рік, визначитись, які ресурси розкрити, кого саме з фахівців запросити на зустрічі тощо. Радимо, матеріали вивчень подавати додатком до звіту, що дасть нам можливість узагальнювати і розповсюджувати ваш досвід.

В кожному районі 2 рази на рік, а в деяких – щоквартально проводиться День суцільного обліку запитів користувачів. Але треба зазначити ще й те, що не завжди і не всі бібліотеки здійснюють аналіз цього обліку, і більшість з них не використовують отримані дані для удосконалення роботи, тобто знов говоримо про “формальний підхід” і “роботу на перевіряючих”.



Крім того, за винятком вище названих районів, більше жодна бібліотека не надала прикладів своєї роботи щодо вивчення потенційного користувача або його думки про бібліотеку.

Сьогодні, у вік інформатизації, щоб зберегти бібліотеку, особливо необхідно вивчати потребу населення в послугах, використовуючи різні форми спілкування, як індивідуального так і окремих груп. Методи можуть бути різними: опитування, бесіди, спостереження за користувачами або учасниками масових заходів, анкетування, аналіз формулярів тощо. Все назване – прописні істини, але чомусь про це необхідно повторювати на кожному семінарі знов і знов!



Майже тому, режим роботи бібліотек не приведено до вимог сьогодення. Бібліотеки (т.ч. центральні) дозволяють собі мати вихідні і в суботу, і в неділю, працювати не повний робочий день, тобто не 8 годин, а як собі захочеться. Це було зрозуміло в роки, коли працювали на 0,5; 0,75 і, навіть на 0,25 ставки! А сьогодні?!!

Необхідно терміново провести опитування щодо робочого розпорядку і поставити, до прикладу, такі питання: Чи влаштовує Вас режим роботи бібліотеки? До якої години Ви вважаєте має працювати бібліотека? Чи потрібно, щоб бібліотека працювала в неділю? (До речі, в селі бібліотека взимку могла би мати вихідний в суботу, а в неділю працювати, і навпаки – влітку. Центральні бібліотеки можуть поділити вихідні, щоб хоч одна працювала у вихідний). Що саме у нас в бібліотеці Вам не подобається ? Які ще послуги (крім вказаних у Правилах) бібліотека могла би надавати? Що би Ви хотіли змінити в бібліотеці (в інтер’єрі, розміщенні фондів, якості обслуговування тощо)? Які послуги Ви згодні оплачувати? і т. ін.

Показники щодо читацької аудиторії показують, що серед основних категорій користувачів за віком – діти становлять 28,9%, юнацтво та молодь – 22,6 %.

77,4% всіх користувачів обслуговуються у бібліотеках-філіях. 02% відвідувачів бібліотек – наукові працівники (в основному в Закарпатській ОУНБ – 6,3%). 13,7% відвідувачів – безробітні, яких найбільше в Міжгірському (26,2%), Тячівському (18,0%), Берегівському (17,0%) районах. 0,4 % – люди з особливими потребами, з яких 173 чол. обслуговуються вдома бібліотеками Перечинського, Ужгородського районів, містах Мукачево, Хуст та Ужгород. Серед користувачів лише 0,8% – держслужбовці. 47,9% всіх користувачів – жінки.

Але необхідно відмітити, що це дуже приблизні цифри, в основному рахуються, як говориться – “на глазок”. До прикладу, сьогодні показники охоплення населення бібліотечним обслуговуванням 55,5% Берегівської ЦБС, 54,3% – В.Березнянської, 52,6% – Мукачівської не викликають захоплення. Літератури нової немає, періодику не передплачено, доступ до Інтернет відсутній, бібліотеки не опалюються, зовнішній вигляд – (ремонт, меблі, оформлення) десь в середині ХХ століття, бібліотека відкрита через раз – а люди “валом” йдуть до неї! Тобто, це зверх-приписка, міру все-таки треба знати!

Гадаю, необхідно поновити практику перевірки сільських філій на достовірність статистичних даних щодо ведення формулярів користувачів та щоденників роботи. До речі, В.Березнянська ЦБС звітується про цю роботу, але, майже щось недобачають перевіряючі!

Я абсолютно не хочу всіх під одну лінійку підвести, у нас дуже багато по-справжньому хороших бібліотек і саме у названих районах, але на жаль, такий стан має місце, і Ви про це знаєте не гірше за мене! Якщо не знаєте – готова приїхати і Вам показати!

У 2013 році обслужено 531747 користувачів, що на 750 більше, ніж у 2012 році, у т. ч. 156369 дітей та 123196 юнаків та дівчат. Зменшення користувачів юнацького віку відстежується в бібліотеках Мукачівської міської, Виноградівської, Мукачівської районних ЦБС.

Свої інтереси відвідувачі можуть задовольнити завдяки працюючим в бібліотеках клубам за інтересами, яких налічується 338.

У зв’язку з проведенням Року дитячої творчості створювалися належні умови для розвитку творчих здібностей талановитих дітей та підлітків в рамках 182 (+25) клубів за інтересами, гуртків дитячої творчості, адже у 2013 році з’явились нові дитячі об’єднання у Виноградівській, Рахівській ЦБС, Воловецькому та Хустському районах.

На 5 їх стало більше для дорослих користувачів. Тобто, населення потребує спілкування, і добре, що бібліотеки становляться їх центрами. В кожному районі є клуби за інтересами, що заслуговують на відзначення, завдяки яким проводиться багато дійсно цікавих, змістовних заходів, акцій, що допомагає бібліотекам бути на видноті у населення і влади.

На жаль, є багато і таких, що є формальними “на папері”. Під час відвідування бібліотек на місцях, впевнюємось в тому, що бібліотекар сам не розуміє, що у нього за клуб створено, що має бути його основою, як тема засідання відповідає завданням і меті, що закладена в назві клубу, і головне – для чого! Неодноразово надавалась консультація з питань створення та діяльності клубів, особливо для юнацтва.

Вважаю, що необхідно для філій провести практичні заняття з питань розробки тематики клубів та необхідних документів, рекламних матеріалів, проведення засідань і т.ін. Можливо на наступному семінарі можна би було провести спеціальний тренінг з домашнім завданням.

Протягом звітного року користувачі відвідали бібліотеки області 4 756252 рази. Середнє відвідування по області 10,0. Юнацтво відвідує бібліотеки в середньому 10,3 рази, діти – 12,6. На жаль, деякі бібліотеки недопрацьовують в плані популяризації своїх можливостей і, це позначається на середньому показнику відвідуваності, якій знизився в Міжгірській, Берегівській, Ужгородській ЦБС, якщо в цих районах зменшилась кількість користувачів, і це якось пояснює зменшення відвідуваності, то в Іршавській ЦБС це не зрозуміло. Кількість обслужених користувачів значно зросла (+5165), а відвідування зменшилось на – 18296!

У звітному році на 17673 зросла кількість відвідувань масових заходів, які проводяться у бібліотеках, у т. ч. на + 3217 в Ужгородській районній ЦБС, на +1195 – Закарпатській ОУНБ, на +1032 – м. Ужгород і т.п. Також, на +10146 виріс показник відвідувань просвітницьких заходів, що організовують бібліотеки для дітей та підлітків. Ці факти свідчать про активізацію роботи бібліотек, зростання їх авторитета та інформаційного потенціалу, у т.ч. завдяки інформатизації.

Серед тематики просвітницьких заходів переважають акції патріотичного спрямування, що розповідають про історичні події: Козацька доба, Голодомор, трагедія під Крутами, Велика вітчизняна війна, Афганістан, День Незалежності і т.ін. Всі ці події відзначались в бібліотеках Ужгородської, Іршавської, Виноградівської, Свалявської, Воловецької, Мукачівської та інших ЦБС.

Фонди наших бібліотек досить добре укомплектовані українською та світовою класикою. Більшість бібліотек вирішили повернути найбільш відомі книги до активного використання – організували декілька ретро-виставок “Книги з минулого”, “Книги, якими зачитувались наші батьки”. Намагались врахувати ювілейні літературні дати. А Ужгородська міська система провела у своїх бібліотеках і “День нової книги” і “День ретро-книги”.

 

Відзначили бібліотеки ювілейні дати видатних українських письменників Івана Нечуй-Левицького, Ольги Кобилянської, Григорія Квітки-Основ’яненка, використовуючи такі форми роботи як усні журнали, літературні години, цикли книжкових виставок, пов’язуючи тематику рідної мови з цими іменами.



Більшість бібліотек провели комплекси заходів до річниць Василя Стуса, Олеся Гончара, Володимира Сосюри та ін.

В усіх бібліотеках розроблено плани щодо відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка в 2014 році і, у звітному році майже в кожному районі вже проведено цілий ряд заходів назустріч цій даті.

Не менше уваги приділено краєзнавчим пам’ятним датам та видатним землякам. Бібліотеки включились в роботу з підготовки до 75-річчя Карпатської України, проведено ряд заходів, присвячених Августину Волошину, районні бібліотеки працюють над методичними рекомендаціями щодо організації сільськими філіями історичних годин, вечорів пам’яті тощо.

Традиційним в наших бібліотеках є відзначення ювілейних дат Олександра Духновича. Зазвичай проводяться духновичівські читання, вечори пам’яті будителя нашого краю. Такі заходи пройшли за участі науковців, громадських діячів, священників, просвітян та широкого читацького загалу в Мукачівській міській, Перечинській, Рахівській, Міжгірській районних ЦБС.

В с. Порошково на Перечинщіні проведено науково-практичну конференцію, присвячену Євгену Фенцику, за активної участі представників районних товариств лемків, русинів. Активними були також запрошені бібліотекарі та інтелігенція села.

Бібліотеки налагодили постійні зв’язки з членами Закарпатської спілки письменників. Планові зустрічі провели бібліотеки Воловецького та Міжгірського районів, на яких поповнили свої фонди подарованими книгами.

Майже в кожному районі користувачі зустрічались з лауреатами премії ім.Т.Г.Шевченка письменником Мирославом Дочинцем та поетом Петром Мідянкою.

Одним з важливих напрямів в роботі бібліотек є спрямування їх діяльності на виконання законодавства України щодо національних меншин. Тому багато уваги приділяється мешканцям сіл, де компактно проживаютьугорці, словаки, румуни. До прикладу: активно співпрацюють з осередком “Матиця Словенска” бібліотеки с. Т.Ремети Перечинської ЦБС, сс. Середнє та Сторожниця – Ужгородської. Краєзнавчі читання “Фарби роднего краю”, історичні години, “Моя мала дєдінка”, бібліографічні огляди “Словенські списователі”, Дні добросусідства та інші заходи, що проводяться за участі клубних працівників, колективів художньої самодіяльності, гостей з Словаччини збирають велелюдні аудиторії.

4 філії Рахівського району обслуговують румун. У співпраці з сільськими радами та товариством ім.Кожбука в бібліотеках відзначили День румунської культури та День рідної мови, вечори, присвячені Т.Г.Шевченку та письменнику Йону Крянгє і т.п.

Як і в попередні роки найбільш активними є бібліотеки Виноградівської, Берегівської, Ужгородської систем, де більшість бібліотек працюють з угорським населенням. На жаль, лише бібліотеки Берегівської ЦБС звітують про наявність гуртків української мови, але необхідно відмітити, що жодного прикладу з діяльності такого гуртка не наводиться. Бібліотекарям необхідно дуже добре володіти основними положеннями мовного законодавства, бути дуже обережними в цьому питанні, але саме в бібліотеці можна налагодити популяризацію та спонукати до вивчення державної мови (бодай розмовної) хоча б дітей, пояснити батькам, що Ви намагаєтесь допомогти їх дітям жити в суспільстві, як це робить бібліотека Нове село у Виноградівської ЦБС.

Активізувалась робота з популяризації документів правової тематики. В усіх районних центрах пройшли тижні і дні права, під час яких організовано зустрічі користувачів з юристами, надано багато юридичних консультацій та роздано інформаційних матеріалів. Значна увага була приділена правовому вихованню молоді та юнацтва. Особливий наголос на необхідності знання своїх прав було зроблено в рамках Всеукраїнської акції “16 днів проти насильства”.

Останніми роками, бібліотеки значну увагу приділяють просвітницькій діяльності з метою популяризації знань і завдань, що стоять перед кожною людиною – збереження природи та облаштування чистого довкілля. “Земля і люди”, “Зробимо своє місто чистим”, “Збережемо красу землі для своїх дітей”– такі назви носили цикли заходів, що провели бібліотеки кожного району, під час яких проводились бесіди і вечори, вуличні акції, зустрічі з екологами тощо.

Хотілось би більш професійного підходу до назв форм заходів та визначення тем, які б відповідали змісту. Декілька прикладів: Проведено літературно-музичну композицію (що це за форма заходу? адже. – літ.-муз.композ. є елементом вечора, усного журналу, історичної години тощо); Що означає: проведено літературно-мистецьку акварель? (назва теми ніяк не стосується образотворчого мистецтва)!; Ф. К. Кафка не угорський, а австрійський письменник; цикл заходів присвячений Т.Г.Шевченко включає виставку з назвою:“Мистецтво – вираження краси та відображення прекрасного” і такого по ваших звітах багато!

Ужгородська районна ЦБС взяла до уваги рекомендації щодо необхідності участі в реалізації регіональних програм. До прикладу, активно працює в рамках районної програми впровадження молодіжної, сімейної, демографічної та гендерної політики на 2011-2015 рр. Успіх пов’язаний також з добрим стимулом – роботою в програмі “Бібліоміст”.



Проте, більше жодна бібліотека так і не зазначила ті регіональні програми, у виконання яких вносить свій вклад, хоча на минулому семінарі ми спеціально зупинялись на цьому питанні. Складається враження, що регіон живе своїм життям, а бібліотеки своїм і, точок дотику у них немає. Може тому і ставлення до бібліотек з боку влади таке, що “ми не потрібні”.

Протягом 2013 року користувачам видано 9875,25 тис. прим. документів, що на 164,25 тис. менше ніж у 2012 році. Середня читаність 20,7, що вище за показник по бібліотекам України. Відсоток виданих документів українською мовою складає 64,3%, тобто найбільш активно використовується українська книга, її обертаність 2,2. Щорік зростає відсоток видачі періодики (21,2%), тобто сьогодні спостерігається інтерес саме до інформаційних видань.

Відповідно до своїх потреб діти отримали понад 3495,44 тис. прим. (39,1% до загальної книговидачі), користувачі юнацького віку відповідно – 2437,87 тис. прим. документів (27,3%).

76,6% становить видача у бібліотеках філіях. Тут також 14,1 % нараховує видача газет та журналів. Відчувається відсутність в більшості бібліотек доступу до Інтернет.

У звітному році знов проблемним було питання формування інформаційного потенціалу бібліотек всіх рівнів. Хоча, в порівнянні з минулим роком дещо покращилася ситуація з придбанням літератури для дітей через книжкову торгівлю.

В той же час, як і раніше, певні кошти на закупівлю книжок виділялись лише для бібліотек Міжгірської ЦБС (92,4 тис.грн.), Мукачівської районної (68,8), Хустського району (37,8) м. Ужгород (25,0), Рахівської, Тячівської, Виноградівської ЦБС (від 4,9 до 15,5 тис. грн.).

Для інших районів на комплектування фонду кошти практично не виділялись, або були заблоковані казначейством. В середньому на 1 бібліотеку придбано 19 книг. До цього показника входять і 171 бібліотека Берегівського, В.Березнянського, Воловецького, Перечинського, Ужгородського, Свалявського районів, м. Берегово, Хуст та Чоп, які не придбали за бюджетні кошти жодної книги!

Не менш загрозливе становище і з періодикою, адже газети і журнали у 2013 році не отримували користувачі Берегівського, Ужгородського районів, м. Мукачево, Хуст, Берегово, Чоп, а з січня цього року вже не отримують користувачі навіть головної книгозбірні області – Закарпатської ОУНБ ім. Ф.Потушняка.

Характеризуючи стан передплати для дітей, слід зазначити, що як і в попередні роки кошти використовуються нерівномірно. Наприклад, Іршавська ЦБС на передплату періодичних видань для дітей використала 47,6 % коштів, м. Ужгород – 40,7%, Свалявська ЦБС – 35,0 %, Хустський р-н – 30,8 %.



Не дотримуються 30-відсоткового показника використання коштів на дитячі періодичні видання у Воловецькому районі – 22,3%, Мукачівській ЦБС – 21,8%, Виноградівській – 18,2% , Тячівській – 14,5%. В середньому по області на 1 бібліотеку-філію передплачено 4 назви періодичних видань для дітей, у Рахівській ЦБС – 11 назв, Міжгірській ЦБС – 6 назв, Перечинській, Свалявській ЦБС та Ужгородській ЦМБС по – 5.

На жаль, порушуються пункти Закону України щодо самостійного вирішення бібліотекою мети використання коштів на потреби бібліотеки, повертаються сценарії, коли відділ культури вирішує, що нам передплачувати, “настоятельно” рекомендує фінуправління та інші впливові інституції та особи. Такі приклади є майже в кожному районі.

Соціологічні вивчення стану фондів та їх використання з різних напрямів, що проводились в бібліотеках області виявили значну їх пасивну частину. Причин тут декілька:

– тривала відсутність Інструкції про вилучення і списання майна в бюджетних установах (у т.ч. і бібліотечних фондів);

– пересторога бухгалтерських служб, які обмежують кількість списання документів, незважаючи на аргументи бібліотекарів;

– страх перед контролюючими органами, які не розуміють специфіку роботи з фондом і прирівнюють книгу до “меблів”;

– небажання самих бібліотекарів працювати з фондом.

За рік вилучено близько 147,0 тис. документів, у т.ч. понад 42,0 тис. – періодичні видання, що мають тимчасовий інформаційний характер та швидко зношується в умовах наших бібліотек, які в більшості не відповідають вимогам щодо збереження документів. Серед основних причин вилучення – фізично зношені (50,2 %) та морально застарілі (44,9 %). 3,3 % – документи загублені користувачами та виявлені як нестача під час перевірок, які відшкодовано, згідно Правил користування бібліотеками.

Завдяки активній роботі по встановленню особистих контактів з видавництвами, авторами, організаціями та благодійними фондами збільшилась кількість фондів лише в обласних бібліотеках та Виноградівській ЦБС.

Але, загальна тенденція зменшення фонду не припиняється. Він став менше на 74,5 тис прим. Фонди кожної бібліотеки (за виключенням Свалявських та Іршавських, які не проводили роботу по їх очищенню) зменшились. Наприклад, Мукачівської ЦБС на – 18405 прим., Рахівської – 7971, Ужгородської – 29180 і т.п.

Аналогічна ситуація з бібліотечними фондами для дітей: через невеликі надходження цього року фонд зменшився на 27,3 тис. прим. видань.

69,3% всіх документів знаходиться в бібліотеках філіях. Тут нараховується лише 4,0% прим. періодичних видань. Центральні бібліотеки практично не спрямовують діяльність філій на збереження та використання інформаційного потенціалу періодики. Відсутня система роботи з періодикою. Положення про систему фондів, яке б регламентувало роботу з ними (у т.ч. заходи щодо її використання, термінів зберігання тощо) немає. Коли питаєш в селі, який у них термін зберігання газет чи журналів, швидко відповісти ніхто не може, починають перш за все “викручуватись”, боячись сказати щось не те.

Загальна книгозабезпеченність користувачів складає 12,3. Найвищий цей показник у м. Берегово – 26,6 (що свідчить про абсолютну відсутність роботи з фондом), В.Березнянській ЦБС – 16,1, Перечинській та Воловецькому районі – 16,6. Найнижчі – у Рахівській ЦБС – 7,5 та Тячівський – 6,8. Відповідно і показник обертаності: В.Березний, Воловець, Перечин – від 1,0 до 1,3 а Рахово – 2,6 та Тячево – 2,8.

Показники обертаності говорять не лише про пасивну частину фонду, але й про те, що не всі запити сьогодні нашими фондами можна задовольнити. Однак, про роботу з відмовленнями ніхто у звітах не згадує, хіба такою фразою: “В бібліотеках ведеться робота з відмовленнями”. Яка робота, скільки їх було, з яких причин запити незадоволені – ні слова, а це тому, що знов зошити відмовлень користувачам ведуться “зі стелі”, раз в році заповнюються 3-5 якби відмовлень – для перевіряючих. Та “вже дірка в тім’ї” від тих консультацій, які безліч разів В. Г. Лехцер надавала щодо роботи з відмовленнями, а “віз і нині там”!

 Те ж саме щодо роботи по збереженню фондів, а це прямий обов’язок працівника обслуговування. У кожному звіті “…працюють з боржниками, та працюють “книжкові лікарні” – все! І лише серйозно взялись за збереження фонду бібліотеки Хустського району. За рік тут відправлено 952 письмових та 260 – телефонних нагадувань щодо повернення документів, здійснено 453 подвірні обходи, відправлено 45 списків боржників в школи та різні організації. На жаль не повідомили про ефективність цих заходів.



У фондах філій нараховується 440 аудіовізуальних матеріалів та 36 електронних, але вони не використовуються зовсім. Причини – застарілість цих матеріалів, відсутність техніки для їх читання, а також недостатня робота по їх популяризації, адже обертаність 38 електронних видань бібліотек Ужгородської ЦБС складає 2,8 при обертаності загального фонду – 1,0. Попит на них існує, і в подальшому буде зростати!

Для задоволення потреб своєї громади бібліотека повинна використовувати будь які можливості для надання послуг – як в бібліотеці безпосередньо так і за її межами. Якщо ви дивились на “5 Каналі” сюжети про діяльність бібліотек в рамках програми “Бібліоміст”, то бачили можливості доставки і літератури, і спілкування з користувачами біля воріт будинків, в парках, а література доставлялась і на велосипедах і на мотоциклах і на конях. Головне бажання працівника та його комунікабельність.



На жаль, в нашій області питання нестаціонарного обслуговування абсолютно не розвинуті. Неодноразові заклики наших фахівців про активізацію цієї роботи результатів не дають. Але сьогодні ми майже впритул підійшли до питання адміністративно-територіальної реформи в країні, а це викличе і необхідність реформування системи бібліотечного обслуговування населення, що передбачає обов’язкову зміну нашої мережі. І необхідно добре усвідомити, що той час, яким нас лякають вже кілька років словом “оптимізація” вже на порозі. Правда, тепер це буде називатися словом “удосконалення” (мережі, кадрової політики тощо).

Більшість з тих, хто залишиться повинен буде згадати про необхідність нестаціонарних форм обслуговування, або залишить місце роботи.

А тому ми маємо бути готовими до цього, вже сьогодні необхідно знати, які населені пункти можливо буде обслуговувати філія, яка відстань, який і де буде розміщений фонд, якій склад населення і т. ін. Багато років ми говоримо про необхідність вивчення цього питання, але й на сьогодні немає в районному методичному центрі узагальненого матеріалу з цього питання, не говорячи вже про роботу з обслуговування тих населених пунктів, де вже сьогодні немає стаціонарної бібліотеки, а у нас їх (лище за Вашими даними) – 145.

Ми вже звикли, що сьогодні на перший план виходять інформаційно-комунікаційні технології.

Про підвищення інтересу до інформації в електронних версіях свідчить і показник відвідування бібліотечних сайтів – 153394 разів на рік, а завдяки створенню блогів ця кількість збільшилась на 107436, у т.ч. в бібліотеках для дітей на 9599. Користуються популярністю блоги Мукачівської та Ужгородської міських бібліотек для дітей.

Активізовано роботу зі створення власних електронних ресурсів. Електронні каталоги обласних бібліотек збільшились на 35080 записів. Завдяки придбанню бібліотечного програмного продукту ІРБІС, почали формування повноцінної ЕБД на свої фонди Міжгірська ЦБС (4059 записів), Тячівська (875).

Звичайно, ця робота в бібліотеках нашої області лише розпочинається. Адже комп’ютерною технікою (не говорячи про ліцензійне програмне забезпечення) в достатній кількості забезпечені не всі, навіть центральні бібліотеки, особливо відчувається її брак в бібліотеках для дітей. Відсутні комп’ютери і в більшості філій, тобто техніку мають лише 29,3 % бібліотек, а в сільській місцевості 23,5 %.

Доступ до мережі Інтернет є лише у 18,8 % бібліотек, в сільській місцевості їх 14,0 %. При цьому, лише в бібліотеках, що працюють в програмі “Бібліоміст” та за проектом Посольства США “Інтернет в публічних бібліотеках” (тобто 9,0 %) Інтернет доступний і для користувачів. Що буде зараз при такому обмеженні коштів, і проектом Кабміну щодо платного Інтернету – не відомо!

Необхідно звернути увагу на послаблення інформаційної діяльності бібліотек у звітному році. На 284 зменшилась кількість абонентів інформації, у т.ч. індивідуальних на 233. Особливо дивним є зменшення за рахунок Рахівської ЦБС на – 95, Міжгірської – 70, Виноградівської – 30 і т.п., де працюють досвідчені бібліографи, їх інформаційний потенціал досить високий – найкраще комплектування, передплата періодики, доступ до Інтернет! Крім того, необхідно відмітити, що не всі бібліотеки вірно облікують цю діяльність.

Протягом року кількість виданих довідок, відповідей на звернення користувачів, консультацій збільшилась на 83541, у т.ч. юнацтву на 39635.

Центральні районні бібліотеки чомусь вважають, що інформаційна діяльність стосується лише бібліографа, що абсолютно не вірно! На обслуговування повинна працювати вся бібліотека, і інформаційна робота – необхідність для кожного! Кому як не працівнику абонемента або читальної зали знати читацькі потреби і запити, а також фонди, їх наповнення та розміщення?

Працівник читальної зали має систематично переглядати періодику, щоб володіти знаннями про події, що відбуваються сьогодні; щоб мати можливість спілкуватись з користувачами, які бувають набагато більш обізнаними за нас; нарешті, щоб виявляти потенційних споживачів інформації, якою ми володіємо.

Завдання бібліографа – формування різноманітних баз даних, робота на допомогу філіям, розробка програм Днів інформації, ведення Хроніки культурного життя району, підготовка бібліографічних посібників, можливе групове інформування, допомога у підготовці письмових довідок, і ще дуже багато іншого.

А робота з індивідуальним абонентом інформації – це завдання працівника, якій безпосередньо працює з користувачем, тобто – відділу обслуговування.

До речі, якщо говорити про нові послуги, то бібліотеки вже застосовують таку форму як інформування через електронну пошту.

Однак, жодна бібліотека взагалі не вивчала інформаційні потреби (крім моніторингів в Інтернет-центрі, завдяки завданням програми”Бібліоміст”), тобто фраза “пошук потенційних абонентів інформації” залишається пустою фразою. Не виходять наші бібліотекарі “в народ”, бояться заходити до чиновників в кабінети, відправити листівку з короткою анкетою, можливо хтось і відгукнеться, якщо показати свої можливості і бажання.

Наскільки важлива (для покращення обслуговування користувачів) зміна інтер’єру бібліотечних приміщень можуть розповісти Тячівська, Мукачівська, Воловецька бібліотеки. До прикладу, Воловець: сірий, темний (заставлений стелажами) абонемент, маленький, зі старими меблями (які за тісняви дуже на виду) читальний зал, довге темне приміщення Інтернет-центра, і жахливий вигляд з подертими стільцями (які людина і в сараї вдома не поставить) кабінету директора – “тоска зеленая”! Нарешті, працівники “приклали руки”: очистили, перенесли, переставили, щось побілили, щось підкрасили і в результаті – сьогодні сучасне приміщення, приємно зайти, чиновники, які ніколи в бібліотеці не були, прийшли подивитись, і тепер присутні на заходах, бібліотеку чутно і видно, і вже досить важко сказати, що вона не потрібна!

Звичайно, багато що залежить від ставлення влади до питання забезпечення умов роботи і необхідності поліпшувати матеріально-технічну базу бібліотек. Протягом звітного року, на ремонт бібліотечних приміщень використано 398,5 тис. грн., в т.ч. для Тячівської ЦБС – 60,3, Рахівської 23,0, Хустського району – 48,6, обласної бібліотеки для дітей та юнацтва – 174,7, Закарпатської ОУНБ ім. Ф.Потушняка – 89,2. Тут, нарешті встановлено протипожежну сигналізацію та систему оповіщення. 4 бібліотеки – с.Крива (Тячівської ЦБС), с.Пасіка (Свалявської), Імстичево (Іршавської), с.Черне (Виноградівської) переведено в кращі приміщення, здійснено 5 капітальних та 29 поточних ремонтів.

Але, на 01.01.2014 року в області 59 бібліотек потребують капітального ремонту, 50 бібліотек Берегівського (16), Рахівського (10), В.Березнянського (8), Іршавського (4) та інших районів не опалюються.

На обладнання бібліотек також витрачено незначні кошти (в порівнянні з потребою) – лише 179,0 тис. грн., для обласних бібліотек та Міжгірської, Мукачівської, Рахівської ЦБС, м. Хуст і Хустського району.

Матеріально-технічна база дитячих бібліотек області залишилась майже без змін. І надії, що щось зміниться на краще, на ближчі 2-3 роки у нас немає.

У 2013 році бібліотеками надано платних послуг на суму 136,9 тис. грн. Найбільш активними були бібліотеки м. Мукачево (57,0 тис. грн.). На жаль, використати на свої потреби зароблені кошти остання з року в рік не має можливості. Адже відділ культури розпоряджається ними на свій розсуд.

В бібліотеках області працюють колективи в основному стабільні і досвідчені. 48,3 % – мають стаж бібліотечної роботи від 1 до 20 років, інші – понад 20.

На жаль зустрічаються люди пасивні, яких влаштовує тихе, спокійне життя в сільській бібліотеці, яким користувач заважає. Тому, працівники методичних центрів повинні більше уваги приділяти саме селу.

Протягом року багато уваги приділялось навчанню кадрів; здійснено 435 виїздів на місця, проведено 2012 заходів з підвищення фахової майстерності бібліотекарів низової ланки, підготовлено понад 300 друкованих інформаційно-консультативних матеріалів.

Виходячи з індивідуальних проблем конкретної бібліотеки надається методична і практична допомога. Форми такої допомоги різноманітні. Досвід тячівців з надання саме практичної допомоги, так званий “Методичний десант”, підхопили міжгірці. Група працівників з різних структурних підрозділів центральних бібліотек попрацювала в бібліотеці с.Торунь: по-новому розставлено меблі (частину – оновлено), очищено полиці відкритого доступу, розгорнуто книжкові виставки, актуалізовано та надано естетичного вигляду наочному оформленню. Розроблено методичні рекомендації щодо актуалізації змісту діяльності.

Запропоновано бібліотекарю пройти індивідуальне стажування в центральних бібліотеках, де взяти участь в розробці сценаріїв масових заходів, підготовці письмових довідок, веденні облікових документів тощо. Наступний крок – здійснення контролю та вивчення ефективності проведеної роботи. Результат є. Бібліотека стала привабливою, бібліотекар – “живою”, громада здивована і зацікавлена.

Бібліотеки протягом року були присутні у матеріалах ЗМІ (понад 25 розповідей по радіо, 142 сюжети на телебаченні, 575 публікацій в пресі). Хочеться відзначити Тячів: 50 публікацій в місцевій газеті, з них 16 – поданих сільськими філіями.

Крім того, бібліотеки області активні на своїх сайтах. Зареєстровано 114 блогів та сторінок в соціальних мережах Інтернет, де бібліотеки представляють оперативну та змістовну інформацію про життя книгозбірень.

 

Використані джерела:



1.Планово-звітна документація бібліотек області.

2.“Бібліотеки Закарпаття в дзеркалі статистики –2013”.

3. Матеріали “Експертно-діагностичних аналізів діяльності бібліотек, 2013 р.

 

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка