Загальне мовознавство (5 курс, спеціаліст) Плани семінарських занять з загального мовознавства



Сторінка1/4
Дата конвертації05.03.2017
Розмір0.6 Mb.
  1   2   3   4
ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО

(5 курс, спеціаліст)

Плани

семінарських занять з загального мовознавства

(5 курс, спеціаліст)
Семінар 1.

Знакова природа мови (2год.)


  1. Мовознавство: визначення, становлення, мета, розділи, проблеми.

  2. Поняття про знак і знакову систему мови.

  3. Семіотика та лінгвосеміотика.

  4. Типологія знаків.

  5. Структура знаків.

  6. Специфіка мовного знака, своєрідність мови як знакової системи.

  7. Знаковість і одиниці мови.

  8. Мова і несловесні форми спілкування (паралінгвістика і паракінесика).



З’ясування теоретичних питань щодо розуміння поняття про знак; розгляд різних класифікацій знаків; обґрунтування знакової природи мови; розуміння специфіки унілатеральної та білатеральної теорій мовного знака; визначення знакового характеру мовних одиниць та мови як природної гетерогенної відкритої динамічної знакової системи.

Написання міні-тесту з теми семінарського заняття.

Репрезентація та обговорення рефератів з теми семінарського заняття.
Література


  1. Бальтюков В. И. Аналогии между языковой и генетической знаковыми системами // Теоретическое и прикладное исследования психологии речи. – М., 1988.

  2. Гамкрелидзе Т. В. Р. Якобсон и проблемы изоморфизма между генетическим кодом и семиотическими системами // Вопросы языкознания. – 1988. – № 3.

  3. Живов В. М. Расставаясь со структурализмом // Вопросы языкознания. – 1997. – №3.

  4. Жинкин Н. И. От сигнала к знаку и образу // Жинкин Н.И. Избранные труды. Язык – речь – творчество. – М., 1998.

  5. Звегинцев В. А. Структурализм в лингвистике // Изв. Серия литературы и языка. – 1977. – Т. 36. – № 3.

  6. Казанский Б. В. Значение и образ // Слово о русском языке. – М., 1991.

  7. Кравченко А. В. Классификация знаков и проблема взаимосвязи языка и знания // Вопросы языкознания. – 1999. – № 6. – С. 3–12.

  8. Кубрякова Е. С. Возвращаясь к определению знака // Вопросы языкознания. – 1993. – № 4.

  9. Левицкий В. В. Звуковий символізм // Мовознавство. – 1993. – № 1.

  10. Лотман Ю. М. Семиосфера. – СПб., 2000. – С. 335–391.

  11. Никитин М. В. Предел семиотики // Вопросы языкознания. – 1997. – № 1.

  12. Панфилов В. З. О гносеологических аспектах проблемы языкового знака // Вопросы языкознания. – 1977. – № 2.

  13. Розин В. М. Возможна ли семантика как самостоятельная наука? // Вопросы философии. – 2000. – № 5.

  14. Соссюр Ф. де Труды по общему языкознанию. М., 1977.

  15. Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики. – К., 1998.

  16. Степанов Ю.С. В трехмерном пространстве языка. Семиотические проблемы лингвистики, философии, искусства. – М., 1985.

  17. Фрумкина Р. М., Мостовая А.Д. Овладение неродным языком как обучение знаковым операциям // Вопросы языкознания. – 1990. – № 5.

  18. Шелестюк Е.В. О лингвистическом исследовании символа (обзор литературы) // Вопросы языкознания. – 1997. – № 4.

Язык как феномен психики. Знаки языка и речи // Структура и смысл. – К., 1989.

Семінар 2.

Проблема взаємозв’язку мови, мислення і свідомості (2 год.)


  1. Проблема співвідношення мови і мислення.

  2. Менталінгвістика, її розділи.

  3. Психофізичні основи зв’язку мови і мислення. Внутрішнє мовлення і мислення.

  4. Питання про вплив мислення на мову і мови на мислення. Гіпотеза лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа.

  5. Роль мови у процесі пізнання.

  6. Психолінгвістика, етапи розвитку, основні проблеми, представники.

  7. Когнітивна лінгвістика, основні школи, проблеми та представники.


З’ясування теоретичних питань щодо взаємозв’язку мови, мислення і свідомості; визначення трьох типів мислення та їх відношення до мови; розгляд питання про вплив мислення на мову і мови на мислення; з’ясування суті гіпотези лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа та поглядів її прихильників і опонентів; розгляд основних напрямів та проблем психолінгвістики та когнітивної лінгвістики.

Написання міні-тесту з теми семінарського заняття.

Репрезентація та обговорення рефератів з теми семінарського заняття.
Література



  1. Апресян Ю. Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. – 1995. – № 1.

  2. Ахутина Т. В. и др. Исследование речевого мышления в психолингвистике. – М., 1985.

  3. Банковская Н. П. Довербальное бытие художественного слова // Язык и культура. – К., 1994. – С. 15–21.

  4. Бардина Н.В. Языковая гармонизация сознания. – Одесса, 1997.

  5. Башуев А. С. Мышление и речь // Башуев А.С. Высшая нервная деятельность. – М., 1991. – С. 224–228.

  6. Біланюк Л. Картина мовного світогляду в Україні // Мовознавство. – 2000. – № 4–5.

  7. Вилькош Э. Терминология духовной культуры как отражение мировоззрений славян // Русский язык, литература, культура в школе и вузе. – 2005. – № 6. – С. 53.

  8. Гумбольдт В. фон Избранные труды по языкознанию. – М., 1984.

  9. Гуревич В. В. О «субъективном» компоненте языковой семантики // Вопросы языкознания. – 1998. – № 1.

  10. Демьянков В. З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретационного подхода // Вопросы языкознания. – 1994. – № 4. – С. 17–34.

  11. Диброва К. Ю. О языковой относительности в лингвистике // НДВШ. Филологические науки. – 1992. – № 2.

  12. Дурст-Андерсен П. В. Ментальная грамматика и лингвистические супертипы // Вопросы языкознания. – 1995. – № 6.

  13. Ерчак Н. Т. К проблеме внутренней речи // Вопросы психологии. – 1991. – № 5.

  14. Жинкин Н. И. От сигнала к знаку и образу // Жинкин Н.И. Избранные труды. Язык – речь – творчество. – М., 1998.

  15. Ильенков Э. В. Соображения по вопросу об отношении мышления и языка // Вопросы философии. – 1977. – № 6. – С. 92–103.

  16. Ильяшенко Г. П. О национальной самобытности языка и общечеловеческом характере мышления // Изв. АН СССР, Серия литература и язык. – 1970. – Т. 29. – Вып. 6.

  17. Йолон П. Ф. Языковое сознание и разум // Йолон П.Ф., Крымский С.Б. Рациональность в науке и культуре. – К., 1993.

  18. Кривоносов А. Т. Мышление – без языка ? // Вопросы языкознания. – 1992. – № 2. – С. 69–84.

  19. Кривоносов Б. А. О соотношении единиц языка и форм мышления // Вопросы языкознания. – 1989. – № 1.

  20. Кубрякова Е.С. Начальные етапы становления когнитивизма: лингвистика – психология – когнитивная наука // Вопросы языкознания. – 1994. - № 4.

  21. Лакофф Дж. Лингвистические гештальты // Новое в зарубежной лингвистике, Вып. 10. – М., 1981.

  22. Лалаянц И. Э. Новейшие исследования механизмов языковой функции мозга // Вопросы языкознания. – 1992. – № 2.

  23. Лисиченко Л. А. Структура мовної картини світу // Мовознавство. – 2004. – № 5–6.

  24. Маковский М. М. «Картина мира» и миры образов (Лингвокультурологические этюды) // Вопросы языкознания. – 1992. – № 6.

  25. Медведєв В. І. Мова і дійсність // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 3.

  26. Мусиенко В.П. Введение в психолингвистику. – К. – 1996.

  27. Потебня А.А. Мысль и язык. – К., 1993.

  28. Почепцов О. Г. Языковая ментальность: способ представления мира // Вопросы языкознания. – 1990. – № 6.

  29. Рубашкин В. Ш. Познание и язык // Вопросы философии. – 1970. – № 9.

  30. Рубинштейн С. Л. К вопросу о языке, речи и мышлении // Вопросы языкознания. – 1967. – № 2.

  31. Рузин И. Т. Возможности и пределы концептуального объяснения языковых фактов // Вопросы языкознания. – 1996. – № 5; 1994. – № 6.

  32. Серебренников Б. А. К проблеме язык и мышление // Изв. АН СССР, Серия литературы и языка. – 1977. – Т. 36. – № 1.

  33. Сильницкий Т. Г., Славин А.В. Проблема соотношения языка и мышления и «порождающая» модель языка // Вопросы языкознания. – 1980. – № 3.

  34. Скрэгг Г. Семантические сети как модели памяти // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 12. – М. 1983. – С. 228–271.

  35. Соколовська Ж. П. Картина світу та ієрархія сем // Мовознавство. – 2002. – № 6. – С. 87.

  36. Спивак Л. Д. Язык в условиях измененного состояния сознания // Вопросы языкознания. – 1983. – № 5.

  37. Трубецкой Н. С. Общеславянские элементы в русской культуре // Вопросы языкознания. – 1990. – № 2–3.

  38. Урысон Е. В. Синтаксическая деривация и «наивная картина» мира // Вопросы языкознания. – 1996. – № 4.

  39. Уфимцева М. П. К проблеме «Язык и мышление» // Изв. АН СССР, Серия литературы и языка. – 1981. – Т. 40. – № 3.

  40. Хаймс Д. Этнография речи // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 7. – М., 1975.

  41. Ченки А. Современные когнитивные подходы к семантике: сходства и различия в теориях и целях // Вопросы языкознания. – 1996. – № 2.

  42. Чесноков П. В. Логические и семантические формы мышления как значение грамматических форм // Вопросы языкознания. – 1984. – № 5.

  43. Шахнарович А.М. Когнитивный и коммуникативный аспект речевой деятельности // Вопросы языкознания. – 1986. – № 2.

  44. Широкорад Є. Х. Питання про відношення думки до слова в магістерській дисертації О. О. Потебні «О некоторых символах в славянской народной поэзии» // Мовознавство. – 1995. – № 6. – С. 53–60.

  45. Янко Т. Е. Когнитивная стратегия в речи // Вопросы языкознания. – 1994. – № 6.


Семінар 3.

Структура мови (2 год.)


  1. Системний характер мови.

  2. Парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між мовними одиницями.

  3. Структура мови. Основні та проміжні рівні мови.

  4. Характеристика основних рівнів мови.

  5. Теорія ізоморфізму та ієрархії рівнів мови.

  6. Своєрідність системності мови. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові. Система і норма.


З’ясування системно-структурної організації мови; розгляд видів відношень між мовними одиницями (синтагматичних, парадигматичних, ієрархічних); з’ясування основних та проміжних рівнів мов, різних поглядів мовознавців стосовно їх визначення; розгляд теорії ізоморфізму та ієрархії рівнів мови; розуміння своєрідності системності мови; з’ясування проблем співвідношення системних і несистемних явищ у мові, понять «система» і «норма».

Написання міні-тесту з теми семінарського заняття.

Репрезентація та обговорення рефератів з теми семінарського заняття.

Література



  1. Алпатов В.М. Об антропоцентричном и системоцентричном подходе к языку // Вопросы языкознания. – 1993. - № 3.

  2. Амирова Т.А. Из истории лингвистики ХХ века. Структурно-функциональное языкознание (стоки, направления, школы). – М., 1999.

  3. Будагов Р.А. Система и антисистема в науке о языке // Вопросы языкознания. – 1978. – № 4.

  4. Буданов В.Г. Методология синергетики в постнекласичесской науки и в образовании. – М. – 2008. – С. 44-63.

  5. Васильев В.Л. Понятие системы и структуры в современном языкознании // Васильев В.Л. Современная лингвистическая семантика. – М., 1990.

  6. Васильєва Л.П. До питання про співвідношення мови - системи та мови - стандарту // Мовознавство. – 2002. – № 2–3.

  7. Дудок Р.І. Системність та структурність мови // Мовознавство. – 2003. – № 5.

  8. Живов В.М. Расставаясь со структурализмом // Вопросы языкознания. – 1997. – № 3.

  9. Жлуктенко Ю.О. Гетерогенні елементи в мовній системі // Мовознавство. – 1997. – № 4.

  10. Карпов В.А. Язык как система. – Минск, 1992.

  11. Кобляков А.А. Синергетика, язык, творчество // Синергетическая парадигма: Нелинейное мышление в науке и искусстве. – М. – 2002. – С. 322-334.

  12. Козинский И.М. Три заметки по типологии // Вопросы языкознания. – 1995. – № 1.

  13. Косеська-Тошева В. Сітковий опис громатичного часу // Мовознавство. – 2006. – № 2–3. – С. 90.

  14. Мыркин В.Я. Всегда ли языковая норма соотносится с языковой системой? // НДВШ. Филологические науки. – 1998. – № 3. – С. 22–31.

  15. Поликарпов А.А., Курлов В.Я. Стилистика, семантика, грамматика: опыт анализа системных связей // Вопросы языкознания. – 1994. – № 1.

  16. Проблемы лингвистической классификации // Лингвистическая поэтика. – М., 1979. – С. 5–46.

  17. Солнцев В.М. Типология и тип языка // Вопросы языкознания. – 1978. – № 2.

  18. Харитонова И.Я. Вопросы взаимодействия лексики и грамматики. – К., 1982.

  19. Храковский В.С., Оглоблин А.К. Группа типологического изучения языков ЛО Института языкознания АН СССР: теоретическая программа, исследовательские принципы, рабочие приемы // Вопросы языкознания. – 1991. – № 4.

  20. Ченон Р. О новом подходе к анализу грамматических отношений // Вопросы языкознания. – 1994. – № 1.

  21. Шведова Н.Ю. Теоретические результаты, полученные в работе над «Русским семантическим словарем» // Вопросы языкознания. – 1999. – №1.

  22. Ярцева В.Н. Проблема вариативности и взаимоотношение уровней грамматической системы языка // Вопросы языкознания. – 1983. – № 5.



Семінар 4.

Мова та історія. Розвиток мови. Мова та суспільство (2 год.)


  1. Мова як явище, що історично розвивається. Синхронія та діахронія.

  2. Зовнішні причини мовних змін.

  3. Внутрішні причини мовних змін.

  4. Темпи мовних змін.

  5. Питання про прогрес у розвитку мов.

  6. Розвиток мови в різні суспільно-економічні формації.

  7. Становлення, пробемтика, основні поняття соціолінгвістики.

  8. Взаємозв׳язок мови і культури. Етнолінгвістика.


З’ясування соціальної та історичної зумовленості мовних явищ, залежності розвитку мови від стану суспільства; розмежування та розгляд зовнішніх і внутрішніх причин мовних змін; з’ясування питань темпів мовних змін та прогресу в розвитку мов.

Написання модульної контрольної роботи.

Репрезентація та обговорення рефератів з теми семінарського заняття.

Література




  1. Бацевич Ф.С. Філософія мови. Історія лінгвофілософських учень. – К., 2008.

  2. Бичакджян Б. Х. Эволюция языка: развитие в свете теории Дарвина // Вопросы языкознания. – 1992. – № 2.

  3. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. – М., 1987.

  4. Бондалетов В. Д. Русский язык: история и современное состояние // Русский язык в школе. – 1999. – № 4.

  5. Вежбицкая А. Семантические универсалии. – М. – 1998.

  6. Вперед к всемирному языку // Вокруг света. – 2004. – № 11.

  7. Все меньше в мире языков // Наука и жизнь. – 1996. – № 4.

  8. Герд Л. и др. Связь истории языка с историей народа // Методологические проблемы общественных наук. – Л., 1986. – С. 235–262.

  9. Голованенко В. І мови вимирають як люди // Науковий світ. – 1999. – № 10.

  10. Домашнев А. И. К проблеме языка общения в объединенной Европе // Вопросы языкознания. – 1994. – № 5.

  11. Дьячков М. В. Специфика процессов пиджинизации и креолизации языков // Вопросы языкознания. – 1988. – № 5.

  12. Журавлев В. К. Теория языковой эволюции Е.Д. Поливанова // Вопросы языкознания. – 1991. – № 4. – С. 112.

  13. Иванов В. В. О происхождении русского языка // Слово о языке. – М., 1991. – С. 49–55.

  14. Казарин В. П. Глобализация и проблема сохранения многообразия современного мира // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2005. – № 1–2.

  15. Кочергина В. А. Еще раз о сравнительно-историческом языкознании // Вестник МГУ. Филология. – 1990. – № 4.

  16. Кречмер А. Актуальные вопросы истории русского литературного языка // Вопросы языкознания. – 1995. – № 6.

  17. Леман К. Документация языков, находящихся под угрозой вымирания // Вопросы языкознания. – 1996. – № 2.

  18. Мосенкіс Ю. Проблема мови Київської Русі // Українська мова та література. – 1996. – № 3.

  19. Нерознак В. П. Типы языковых общностей: ареальная общность // Изв. РАН. Серия литературы и языка. – Т. 48. – № 5. – 1989.

  20. Николаева Т. М. «Скрытая память» языка: попытка постановки проблемы // Вопросы языкознания. – 2002. – № 4.

  21. Николаева Т. М. Коммуникативно-дискурсивный подход и интерпретации языковой эволюции // Вопросы языкознания. – 1983. – № 3.

  22. Перкатюк Й. Скільки у світі мов? // Наука і суспільство. – 1982. – № 11.

  23. Півторак Г. Походження українського народу та української мови // Вісник НАН України. – 1996. – № 9–10.

  24. Рулен М. Происхождение языка: ретроспектива и перспектива // Вопросы языкознания. – 1991. – № 1.

  25. Самые распространенные в мире (языки) // За рубежом. – 1991. – № 17.

  26. Скрелина М. Л. Противоречие как источник развития языка // НДВШ. Филол. науки. – 1970. – № 1.

  27. Сонин А.Г. Когнитивная лингвистика: Становление парадигмы. – Барнаул, 2002.

  28. Сульниченко В. Н. Нужен ли человечеству единый язык? (Культурологический подход в процессе использования активных методик изучения лингвистических дисциплин в вузе) // Гуманітарні науки. – 2006. – № 2. – С. 51–56.

  29. Ткаченко О. Б. До проблеми мовної стійкості // Мовознавство. – 1991. – № 2

  30. Трубачев О. Н. В поисках единства: Из истории русского языка // Русская речь. – 1990. – № 1.

  31. Трубецкой Н. С. Вавилонская башня и смешение языков // Изв. АН СССР, СЛЯ. – 1990. – № 2.

  32. Туманян Э. Г. О природе языковых изменений // Вопросы языкознания. – 1999. – № 3.

  33. Чумак В. В. Розвиток мов у спостереженнях учених // Відродження. – 1994. – № 3.

  34. Щека Ю. В. Гипотеза о возможных этапах языковой эволюции // Вопросы языкознания. – 1994. – № 1.

  35. Ярцева В. Н. О судьбах языков в современном мире // Изв. АН, Серия литературы и языка. – 1993. – Т. 52. – № 2.

  36. Ярцева В. Н. Пути и формы исторических изменений языка // Изв. АН СРСР. Сер. лит. и яз. – 1989. – Т. 48. – № 2.

  37. Бичакджян Б. Х. Эволюция языка: развитие в свете теории Дарвина // Вопросы языкознания. – 1992. – № 2.

  38. Видинеев Н. В. Происхождение первобытного языка // Видинеев Н.В. Природа интеллектуальных способностей человека. – М., 1989. – С. 113–119.

  39. Володин А. П. Мысли о палеозиатской проблеме // Вопросы языкознания. – 2001. – № 4.

  40. Гиндин Л. А. Пространственно-хронологические аспекты индоевропейской проблемы и «Карта предполагаемых прародин шести ностратических языков» В. М.Иллич-Свитыча // Вопросы языкознания. – 1992. – № 6.

  41. Гусева Н. Р. Прародина языка: Поиск самого древнего языка // Слово. – 1991. – № 3. – С. 25–29.

  42. Гусева Н.Р. Где искать следы? (О сходстве языков мира) // Слово. – 1992. – № 10. – С. 10–13.

  43. Доманский Р. Горнило народов: (прародина народов мира и индоевропейских языков) // Наука и жизнь. – 1991. – № 7. – С. 86–91.

  44. Иванов В. В. О происхождении русского языка // Слово о языке. – М., 1991. – С. 49–55.

  45. Ілля В. Скільки тисяч років слову // Основа. – 1996. – № 9.

  46. Комар Ю. Проблема походження мови в українському мовознавстві // Українська мова та література. – 1998. – № 4, 16; 1997. – № 6.

  47. Комри Б. Язык и доистория: к многодисциплинарному подходу // Вопросы языкознания. – 2000. – № 5.

  48. Мельничук А. С. О всеобщем родстве языков мира // Вопросы языкознания. – 1991. – № 2–3.

  49. Мосенкіс Ю. Україна і первісне виникнення мови // Українська мова та література. – 1997. – № 10.

  50. Николаева Т. М. Теории происхождения языка и его эволюции – новое направление в современном языкознании // Вопросы языкознания. – 1996. – № 2.

  51. Происхождение народов и языков // История Востока. – Т. 1. – М., 1997. – С. 613–616.

  52. Рулен М. Происхождение языка: ретроспектива и перспектива // Вопросы языкознания. – 1991. – № 1.

  53. Трубачев О. Н. К прародине ариев (По поводу выхода книги: Ю.А.Шилов. Прародина ариев История, обряды и мифы. Киев, 1995) // Вопросы языкознания. – 1996. – № 3.

  54. Щека Ю. В. Гипотеза о возможных этапах языковой эволюции // Вопросы языкознания. – 1994. – № 1.

  55. Эдельман Д. И. Еще раз об этапах филиации арийской языковой общности // Вопросы языкознания. – 1992. – № 3. – С. 44–66.



Семінар 5.

Методи лінгвістичних досліджень (2 год.)


  1. Поняття про методи наукового дослідження.

  2. Вихідні прийоми наукового аналізу мовного матеріалу.

  3. Описовий метод.

  4. Порівняльно-історичний метод.

  5. Метод лінгвістичної географії.

  6. Зіставний метод.

  7. Структурний метод: дистрибутивний аналіз, методика безпосередніх складників, трансформаційний аналіз, компонентний аналіз.

  8. Соціолінгвістичні та психолінгвістичні методи .

  9. Застосування математичних методів у мовознавстві.


Поглиблене ознайомлення з сучасними мовознавчими методами дослідження, з класифікацією методів; з’ясування своєрідності кожного з методів: 1) описового методу, його суті, мети і завдань (прийоми описового методу: внутрішньої та зовнішньої реконструкції); 2) порівняльно-історичного та історико-порівняльного методу (прийоми зовнішньої та внутрішньої реконструкції); 3) методики відносної хронології і глотохронології (прийоми і принципи етимологічного аналізу); 4) зіставного методу (мовні універсалії); 5) структурного методу (дистрибутивний аналіз, методика безпосередніх складників, трансформаційна методика, компонентний аналіз); 6) методу лінгвогеографії; 7) математичних методів.

Аналіз модульної контрольної роботи.

Репрезентація та обговорення рефератів з теми семінарського заняття.

Література




  1. Алпатов В.М. Об антропоцентричном и системоцентричном подходах к языку // Вопросы языкознания. – 1993. – № 3.

  2. Апресян Ю.Д. Дистрибутивный анализ значений и лексико-семантические поля // Лексикографический сборник. – М., 1962. – Вып. 5.

  3. Аспекты семантических исследований. – М., 1980.

  4. Бондаренко О.Ф. Статус експерименту як методу лінгвістичних досліджень // Мовознавство. – 1986. – № 1.

  5. Гипотеза в современной лингвистике. – М., 1980.

  6. Головин Б.Н. Язык и статистика. – М., 1971.

  7. Грязнухина Т.А., Дарчук Н.П., Клименко Н.Ф. Использование ЭВМ в лингвистистических исследованиях. – К., 1990.

  8. Дридзе Т.М. Организация и методы лингвосоциологического исследования массовой коммуникации. – М., 1979.

  9. Єрмоленко С.Я. Лінгвістичні теорії і методи дослідження // Мовознавство. – 1981. – № 4.

  10. Живов В.М. Расставаясь со структурализмом // Вопросы языкознания. – 1997.

  11. Жлуктенко Ю.О. Контрастивна лінгвістика. Проблеми і перспективи // Мовознавство. – 1976. – № 4.

  12. Залевская А.А. Межъязыковые сопоставления в психолингвистике. – Калинин, 1979.

  13. Залевская А.А. Психолингвистический подход к анализу языковых явлений // Вопросы языкознания. – 1999. – № 6.

  14. Кибрик А.Е. О международной конференции. «Лингвистика на исходе ХХ века: итоги и перспективы» // Вопросы языкознания. – 1996. – № 2. – С. 3–6.

  15. Клименко Н.Ф. Автоматизований аналіз мови: проблеми і пошуки // Мовознавство. – 1988. – № 4.

  16. Кочергина В.А. Еще раз о сравнительно-историческом языкознании // Вестник МГУ. Филология. – 1990. – № 4.

  17. Кубрякова Е.В. Начальные этапы становления когнитивизма // Вопросы языкознания. – 1994. – № 4.

  18. Лауфер Н. Как вы говорите? (О методах полевой лингвистики) // Знание – сила. – 1975. – № 2–3.

  19. Левицкий В.В. Смысловая структура слова и методы ее изучения // Методологические проблемы языкознания. – К., 1992.

  20. Литвинов В.Й. Типологические методы в лингвистической семантике. – Р.на/Д., 1986.

  21. Манакин В.М. Порівняльно-семасіологічний аналіз лексики слов‘янських мов // Мовознавство. – 1991. – № 5.

  22. Марчук Ю.Н. ЭВМ в лингвистической теории и практике // Изв. АН СССР, Серия литературы и языка. – 1986. – Т. 45. – № 4.

  23. Мельничук О.С. Методологічні пошуки в нових підходах до висвітлення мови // Мовознавство. – 1991. – № 2.

  24. Мельничук О.С. Методологічні пошуки в нових підходах до висвітлення мови // Мовознавство. – 1991. – № 3.

  25. Мусієнко В.П. Проблема істинності лінгвістичних знань // Мовознавство. – 2000. – № 2–3.

  26. Мустайоки А. Современные проблемы лингвистики: итоги обсуждения // Русский язык за рубежом. – 1990. – № 6.

  27. Паршин П.Б. Теоретические перевороты и методологический мятеж в лингвистике 20 в. // Вопросы языкознания. – 1996. – № 2.

  28. Петренко О.Д., Ісаєв Е.Ш., Петренко Д.О. Мова чоловіків і жінок як одиниця соціолінгвістичного дослідження // Мовознавство. – 1999. – № 1.

  29. Пещак М.М. Методологические проблемы теории взаимодействия языков // Методологические проблемы языкознания. – К., 1988. – С. 139–153.

  30. Пильх Г. Язык или языки? Предмет изучения лингвиста // Вопросы языкознания. – 1994. – № 2.

  31. Принципы и методы семантических исследований. – М., 1976.

  32. Проблемы лингвистической классификации // Лингвистическая поэтика. – М., 1979.

  33. Распопов И.П. Методология и методика лингвистических исследований (методы синхронного изучения языка). – Воронеж, 1976.

  34. Рамишвили Г.В. Языкознание в кругу наук о человеке // Вопросы философии. – 1981. – № 6.

  35. Рузавин Г.И. Методология научного исследования. – М., 1999.

  36. Рузин И.Т. Возможности и пределы концептуального объяснения языковых фактов // Вопросы языкознания. – 1996. – № 5; 1994. – № 6.

  37. Степанов Ю.С. Методы и принцыпы современной лингвистики. – М., 1975.

  38. Теория и методология языкознания: Методы исследования языка. – М., 1989.

  39. Фрумкина Р.М. Статистические методы изучения лексики. – М., 1964.

  40. Фрумкина Р.М. Статистические методы и стратегии лингвистического исследования // Изв. АН СССР. Серия литературы и языка. 1975. – Т. 34.

  41. Фрумкина Р.М. Лингвистическая гипотеза и эксперимент (о специфике гипотез в психолингвистике) // Гипотеза в современной лингвистике. – М., 1980.

  42. Фрумкина Р.М. Теории «среднего уровня» в современной лингвистике // Вопросы языкознания. – 1996. – № 2.



Умови відпрацювання пропущеного заняття:


  1. Пред’явити конспект відповідної теми.

  2. Виконати домашню самостійну роботу, законспектувати першоджерела (1-2).

  3. Вивчити матеріал, уміти давати розгорнуту відповідь на питання семінару.

  4. Відповісти на питання тесту (аудиторна форма роботи).

САМОСТІЙНА РОБОТА

ІЗ «ЗАГАЛЬНОГО МОВОЗНАВСТВА»

ДЛЯ СПЕЦІАЛІСТІВ
(розробник – кандидат філологічних наук, доцент Д. І. Терехова)
Оцінювання знань

Перевірка підготовленості студентів з навчальної дисципліни передбачає виявлення 1) рівня теоретичних знань; 2) ступеня оволодіння уміннями лінгвістичного аналізу.



Критерії оцінювання знань студентів:

1) відповідність змісту відповіді темі;

2) повнота розкриття теми, логічність, послідовність викладу;

3) фактична точність, точність терміновживання;

4) обізнаність у літературі з предмету;

5) вміння сформулювати свою точку зору на проблему, що розглядається;



Завдання для позааудиторної самостійної роботи студентів
Репродуктивний рівень

А. Відповісти на запитання, винесені для самостійного опрацювання, наприклад:
Тема: Знаковість і одиниці мови. Мова і несловесні засоби спілкування
Мета: розглянути погляди мовознавців щодо визначення знакових одиниць мови; з’ясувати роль несловесних форм спілкування.
Завдання:

– визначити, що є знаком у мові, з позицій унілатеральної та білатеральної теорій;



  • характеризувати субзнаковий, знаковий та суперзнаковий рівні у мові, відповідні одиниці;

  • з’ясувати невербальні способи передачі інформації, які вивчає паралінгвістика;

  • з’ясувати невербальні способи передачі інформації, які вивчає паракінесика.

Форма виконання: конспект матеріалів підручників та додаткових джерел.
Питання для опрацювання:

І. Знаковість і одиниці мови.

Вказівки щодо виконання: опрацювати відповідний матеріал підручників; дати визначення основних термінів за словниками.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка