За спеціальністю



Сторінка1/4
Дата конвертації05.03.2017
Розмір0.91 Mb.
  1   2   3   4


Запорізький державний медичний університет

Кафедра загальної гігієни та екології




ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ЗІ СТУДЕНТАМИ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ПеДІАТРІЯ»

МОдуль I

Запоріжжя – 2013

МетодичнИЙ ПОСІБНИК для викладачів підготовлено згідно матеріалів, розроблених викладацьким складом кафедри загальної гігієни та екології Запорізького державного медичного університету відповідно до програми навчальної дисципліни «Гігієна та екологія» для студентів III курсу медичного факультету зі спеціальності 7.110101 – «Педіатрія».

Авторський колектив:

завідувач кафедри, доцент, к.мед.н. Севальнєв А.І.

доценти: к.мед.н. Сушко Ю.Д., к.мед.н. Торгун В.П., к.мед.н. Кірсанова О.В.

старший викладач, к.мед.н. Соколовська І.А.

асистенти: Федорченко Р.А., Куцак А.В., Шаравара Л.П.

Автори виходили з сучасних вимог до викладання, контролю теоретичних знань, умінь і практичних навичок. Навчальна робота є пріоритетною на кафедрі. Вона здійснюється за учбовими планами, адаптованими до Болонської системи. Це забезпечує збалансовану, фундаментальну, спеціальну підготовку студентів. В навчальний процес залучено тестування, кредитно-модульну систему, незалежну систему експертної оцінки знань студентів.

Вирішення ситуаційних завдань передбачається планом практичних занять з гігієни та екології для студентів медичного факультету зі спеціальності «Педіатрія».

Методичний посібник для викладачів

затверджено на засіданні ЦМК

з гігієнічних дисциплін ЗДМУ

від протокол №

ТЕМА 1: Вступне заняття. Місце і значення гігієни в системі медичних наук та практичній діяльності лікаря. Методи гігієнічних досліджень Організація навчально-дослідницької роботи студентів. Санітарне законодавство. (2 години).
НАВЧАЛЬНА МЕТА:

Знати зміст та завдання гігієни як медичної профілактичної наукової дисципліни, основні етапи її розвитку та внесок видатних діячів гігієнічної науки і санітарії, історію розвитку та організацію наукових досліджень i навчального процесу на кафедрі загальної гігієни та екології.

Засвоїти класифікацію гігієнічних методів і засобів дослідження навколишнього середовища та його впливу на організм і здоровя.

Оволодіти знаннями про поточний санітарний нагляд, його види, про форми та методи санітарного обстеження та опису.


КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1. Гігієна як наука. Місце гігієни у системі медичних знань та охорони здоров'я.

  2. Взаємозв'язок лікувального та профілактичного напрямків у медицині. Екологія. Значення екологічних знань для студентів медичного факультету зі спеціальності «Лікувальна справа».

  3. Основні етапи розвитку гігієни та внесок видатних діячів гігієнічної науки та санітарної справи в її розвиток.

  4. Основні напрямки сучасної гігієни, зміст та перспективи розвитку різних галузей гігієнічної науки.

  5. Основні методи гігієнічних досліджень.

  6. Задачі та зміст поточного санітарного нагляду.

  7. Поглиблене санітарне обстеження і опис об'єкту.

  8. Критерії оцінки результатів санітарного обстеження об'єкту (зауваження щодо виявлених санітарних порушень з визначенням термінів їх усунення, акти про санітарні порушення, штрафні, адміністративні санкції, тимчасове призупинення експлуатації об'єкту, його закриття, юридичні санкції).

  9. Юридичні основи оцінки результатів санітарного обстеження об'єктів: санітарний паспорт об'єкту; санітарне законодавство (ДБН, СанПіН, Держстандарти, інші гігієнічні регламенти); інструкції про накладення штрафів за санітарні порушення; правові санкції (притягнення до кримінальної відповідальності).


МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ 3АНЯТТЯ

В організаційній частині заняття викладач складає список групи студентів, знайомиться з ними. Далі у спілкуванні з студентами обговорюються контрольні питання теми. Під час обговорення питань 1-5 слід дати визначення гігієни як наукової дисципліни, зупинитись на її завданнях та змісті, назвати основні розділи гігієни, вказати місце гігієни у системі медичної освіти та охорони здоров'я, завдання, які має гігієнічна наука на сучасному етапі.

Окремо слід зупинитись на екологічній ситуації, яка склалася у світі, в нашій країні, на необхідності у зв'язку з цим, докорінної перебудови процесів, пов'язаних з проблемою охорони природи, поліпшення екологічної освіти та виховання населення.

Особливу увагу слід звернути на профілактичну спрямованість системи охорони здоров'я. Вказати, що стан здоров'я населення є показником соціально-економічних досягнень, успіхів науки та охорони здоров'я в країні.

Зупинитись більш детально, з конкретними прикладами, на взаємозв'язку лікувального та профілактичного напрямків у медицині. Підкреслити погляди фундаторів вітчизняної клінічної медицини (Н.І. Пирогова, С.П. Боткіна, О.О. Остроумова) на гігієну як важливу галузь медичних знань, роль гігієнічних заходів у сучасній лікувальній медицині.

Також слід зупинитись на санітарії як галузі практичної діяльності охорони здоров'я, вказати її різновиди.

Розглядаючи основні напрямки сучасної гігієни, необхідно зупинитись на ролі наукових гігієнічних установ у здійсненні та розробці гігієнічних нормативів та санітарних заходів. Ознайомити студентів зі схемами санітарного обстеження різних об'єктів (джерела водопостачання, промислового підприємства, лікувально-профілактичного закладу, дитячого садку, школи), формами акту обстеження, санітарного паспорту, протоколу про санітарне порушення і таке інше.

На цьому занятті слід ознайомити студентів з організацією навчального процесу на кафедрі: студентам показують місце розташування кафедри, учбових кімнат, знайомлять з обов'язками чергового на занятті, питаннями дисципліни (запізнення, відвідування лекцій та практичних занять), порядком відпрацювання занять, які пропущені, оцінкою знань студентів, ведення протоколів практичних занять.

Провести інструктаж з техніки безпеки в навчальних лабораторіях. Ознайомити студентів із зразками підручників, навчальних посібників, які слід використовувати при вивченні гігієни, звернути увагу на те, що кафедра забезпечує студентів методичними вказівками до практичних занять на весь період навчання.

Ознайомити студентів з історією кафедри, її сучасним та майбутнім, демонструючи стенди кафедри, з роботою студентського наукового гуртка, з формами самостійної роботи, темами навчально-дослідницьких робіт.

В кінці заняття викладач знайомить з тематичним планом лекцій, практичних занять i самостійної роботи студентів, з критеріями оцінок.


ОСНАІЦЕННЯ: Зразки підручників та навчальних посібників. Стенди кафедри. Зразки документів санітарного законодавства (СНіП, ДБН, СанПіН), схеми санітарного опису, акту обстеження, протоколу про санітарне порушення.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія. –Вінниця: Нова Книга, 2006, 720с.

  2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина.– К.: Здоровя, 2004.

  3. Пивоваров Ю.П. Гигиена и основы экологии человека. / Ю.П. Пивоваров, В.В. Королик.– М.: Издательский центр «Академия», 2004 -528с.

  4. Бардов В. Г. Загальна гігієна та екологія людини / В. Г. Бардов, І. В. Сергета – Вінниця : Нова книга, 2002.

  5. Бардов В. Г., Сергета І. В. Загальна гігієна та екологія людини. (Навчальний посібник). – Вінниця: Нова книга, 2002 – С. 7-14.

  6. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И. Кундиев, В.Г. Бардов и др. – К.: Вища школа, 2000 – С. 652.

  7. Лекція.


ТЕМА 2: Методика визначення та гігієнічна оцінка температури, вологості, швидкості руху повітря. Гігієнічна оцінка комплексного впливу параметрів мікроклімату на теплообмін людини. (2 години).
НАВЧАЛЬНА МЕТА:

Знати гігієнічне значення фізичних властивостей повітря, поняття про мікроклімат приміщень.

Оволодіти методиками гігієнічної оцінки параметрів мікроклімату приміщень, засвоїти методи визначення температурно-вологісного режиму, швидкості та напрямку руху повітря у навчальній аудиторії, приміщеннях лікувально-профілактичних закладів, житлового, громадського та виробничого призначення.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ


  1. Основи фізіології теплообміну людини та його зв'язок з мікрокліматичним режимом навколишнього середовища. Види терморегуляції та шляхи віддачі організмом тепла. Вплив та зміни в організмі при дії на нього дискомфортного мікроклімату.

  2. Фізичні властивості повітря, їх гігієнічне значення. Поняття про мікроклімат, його класифікація та гігієнічна характеристика

  3. Гігієнічне значення температури у формуванні мікроклімату. Методика роботи з приладами, що призначені для визначення температури повітря.

  4. Поняття про абсолютну, максимальну та відносну вологість повітря. Принцип психрометрії. Прилади, що використовуються та методика вимірювання абсолютної вологості повітря психрометром. Розрахунок відносної вологості повітря.

  5. Методики визначення швидкості pyxу повітря анемометрами та кататермометром.

  6. Прилади та методика вимірювання барометричного тиску.

  7. Поняття про «розу вітрів», її гігієнічне значення та методика побудови.

  8. Гігієнічні нормативи температури, відносної вологості, швидкості руху повітря у приміщеннях.


МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Після організаційної частини заняття (5 хв.) проводиться тестовий (письмовий) контроль знань студентів (10 хв.) та обговорення основних питань теми (25 хв.). Далі викладач інструктує про порядок роботи, демонструє та розподіляє прилади для виконання досліджень (5 хв.).

Практична робота (35 хв.) містить: вимірювання температури, відносної вологості та швидкості руху повітря на робочих місцях у трьох точках кімнати (біля вікна, у центрі, біля внутрішньої стіни). Дослідження у кожному місці приміщення виконують 2-3 студенти. Ще одній групі дослідників (також 2-3 студенти) доручається вимірювати швидкість pуxy повітря анемометром на відстані 1м від вентилятора або на відкритій ділянці, інша група (2-3 студенти) вимірюють швидкість руху повітря в учбовій кімнаті кататермометром та один студент вимірює атмосферний тиск барометром. По одному студенти проводять вимірювання вологості повітря за допомогою приладів психрометрів Августа та Ассмана та ознайомлюються з будовою і принципом роботи термографа, барографа та гігрографа.

Отримані результати фіксуються в протоколі досліджень. За результатом досліджень студенти повинні зробити гігієнічний висновок про стан мікроклімату в аудиторії.

Під час виконання практичного заняття студентами викладач перевіряє письмові (тестові) відповіді студентів, в кінці заняття оголошує оцінки відповідей, обговорює основні помилки, підводить загальний підсумок роботи студентів на занятті (10 хв.).

ОСНАЩЕННЯ: Термометри (спиртовий, ртутний) – 2 шт., психрометри: (аспіраційний Ассмана та станційний Августа) – 2 шт., кататермометр кульовий – 1 шт., анемометри різних модифікацій – по 1 шт., барометр, барограф, термограф, гігрограф – по 1 шт., секундоміри – 2 шт., рулетка, вентилятор, анемометричні графіки, таблиця для визначення швидкості руху повітря кататермометром, таблиця бальної оцінки сили вітрів (шкала Ріхтера), гаряча вода, серветки – 3 шт, ситуаційні задачі з даної теми.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Гігієна та екологія. Підручник. / за ред. В. Г. Бардова. – Вінниця: Нова книга, 2006. – С. 71-93.

  2. А.М. Шевченко. Гігієна праці. / А.М. Шевченко, О.П. Яворовський. - Вінниця: Нова Книга, 2005 – 520 с.

  3. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. – К.: Здоров'я, 2004. – С. 98-117.

  4. Гончарук Є.Г., Бардов В.Г., Гаркавий С.І. та ін. Комунальна гігієна. / Є.Г. Гончарук. – К.: «Здоров’я», 2003.

  5. Бардов В.Г., Сергета І.В. Загальна гігієна та екологія людини. (Навчальний посібник). – Вінниця: Нова книга, 2002 – С. 30-37.

  6. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И. Кундиев, В.Г. Бардов и др. – К.: Вища школа, 2000 – С. 652.

  7. ГОСТ 12.1.005-88. «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

  8. СНиП 2.04.05-86. Отопление, вентиляция и кондиционирование.М., 1988.С.64.



ТЕМА 3: Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації Використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища (2 години).

НАВЧАЛЬНА МЕТА:

Ознайомитись з фізичними характеристиками та біологічними властивостями ультрафіолетової радіації.

Оволодіти методами вимірювання інтенсивності УФР.

Оволодіти методикою організації УФ опромінення (УФО) людей з профілактичною метою та контролю за його проведенням. Освоїти методику санації повітря УФР та оцінки її ефективності.


КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Природа сонячної радіації, основні складові елементи корпускулярної та електромагнітної частини сонячної радіації.

2. Спектральний склад ультрафіолетової частини сонячної радіації на межі з атмосферою і на поверхні Землі (області А, В, С).

3. Основні види біологічної (біогенної та абіогенної) дії УФР та її особливості для кожної області спектрального складу УФР.

4. Методи вимірювання інтенсивності УФР – фізичні, фотохімічні, біологічні, розрахункові. Одиниці вимірювання інтенсивності УФР.

5. Поняття еритемної, фізіологічної та профілактичної дози УФ опромінення.



6. Штучні джерела ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання, особливості їх спектрального складу та використання у медичній практиці з метою профілактики захворювань та санації повітря.

7. Порушення у стані здоров'я та захворювання, що виникають внаслідок впливу недостатньої і надлишкової кількості сонячної радіації, та їх профілактика.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ 3АНЯТТЯ

Після організаційної частини (5 хв.) проводиться тестовий контроль знань студентів з контрольних питань теми (10 хв.), після чого обговорюються основні питання теми на прикладах відповідей студентів, уточнюються методики досліджень та розглядаються прилади (25 хв.).

Далі викладач організує самостійну роботу студентів з визначення та оцінки інтенсивності і біодози ультрафіолетового та інтенсивності інфрачервоного випромінювання: формує дослідницькі групи (по 2-3 студенти), розподіляє обов'язки, інструктує з порядку виконання вимірювань (5 хв.).

При виконанні роботи з визначення біодози ультрафіолетового випромінювання викладач повинен обов'язково простежити за виконанням студентами правил безпеки при роботі з джерелом ультрафіолетового випромінювання. Результати цього дослідження студенти фіксують через 6-20 годин (тобто вдома).

Самостійна практична робота студентів (45 хв.) вміщує наступні роботи:


    • визначення біодози ультрафіолетового випромінювання біологічним методом за допомогою біодозиметра Горбачова;

    • вирішення ситуаційних задач з розрахунку доз УФ випромінювання;

Одержані дані заносяться в протокол, підкреслюється гігієнічне значення УФ - випромінювання, оформлюється гігієнічний висновок. Після оформлення протоколів досліджень викладач підводить підсумки заняття, оцінює знання та навички студентів (10 хв.).
ОСНАІЦЕННЯ: Біодозиметри Горбачова – 2 шт., секундомір, захисні окуляри, джерело УФ-випромінювання; ситуаційні завдання з теми.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Гігієна та екологія. Підручник. / за ред. В. Г. Бардова. – Вінниця: Нова книга, 2006. – С. 14-34.

  2. А.М. Шевченко. Гігієна праці. / А.М. Шевченко, О.П. Яворовський. - Вінниця: Нова Книга, 2005 – 520 с.

  3. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. – К.: Здоров'я, 2004. – С. 14-17, 24-30, 44-74.

  4. Гончарук Є.Г., Бардов В.Г., Гаркавий С.І. та ін. Комунальна гігієна. / Є.Г. Гончарук. – К.: «Здоров’я», 2003.

  5. Бардов В. Г., Сергета І. В. Загальна гігієна та екологія людини. (Навчальний посібник). – Вінниця: Нова книга, 2002 – С. 7-14.

  6. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И. Кундиев, В.Г. Бардов и др. – К.: Вища школа, 2000 – С. 652.

  7. Лекція.



ТЕМА 4: Методика визначення концентрації СО2 та окислюваності повітря як показників антропогенного забруднення повітря та вентиляції приміщень. Поняття про повітряний куб, необхідний та фактичний об'єм і кратність вентиляції, їх наукове обгрунтування. (2 години).
НАВЧАЛЬНА МЕТА:

Ознайомитись з факторами та показниками забруднення повітря житлових, громадських та виробничих приміщень.

Оволодіти методами відбору проб повітря, методикою визначення та оцінки концентрації вуглекислого газу у повітрі.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ


  1. Хімічний склад атмосферного та повітря, що видихається.

  2. Основні джерела забруднення повітря приміщень комунально-побутового, громадського та виробничого призначення. Критерії та показники забруднення повітря (фізичні, хімічні, бактеріологічні).

  3. Джерела забруднення повітря житлових приміщень. Окиснюваність повітря та діоксид вуглецю як чутливі непрямі показники антропогенного забруднення людьми повітря.

  4. Вплив різних концентрацій діоксиду вуглецю на організм.

  5. Класифікація методів відбору проб повітря.

6. Експресні методи визначення концентрації діоксиду вуглецю у повітрі. Метод Прохорова.

7. Визначення поняття ПДК шкідливої речовини та його гігієнічне значення.

8. Гігієнічне значення вентиляції приміщень. Види, класифікація вентиляції приміщень комунально-побутового та виробничого призначення.

9. Показники ефективності вентиляції. Необхідний та фактичний об'єм і кратність вентиляції, методи їх визначення. Кондиціювання повітря.

10. Заходи санітарної охорони атмосферного повітря населених міст.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Після організаційної частини заняття (5 хв.) проводиться тестовий (письмовий) контроль знань студентів (10 хв.) та обговорення основних питань теми (25 хв.). Далі викладач інструктує про порядок роботи, демонструє та розподіляє прилади для виконання досліджень (5 хв.).

Самостійна аудиторна робота студентів (35 хв.): ознайомлення з методами та устаткуванням для відбору проб повітря (за допомогою викладача), визначення концентрації діоксиду вуглецю у приміщенні лабораторії (атмосферне повітря), складання гігієнічного висновку, оформлення протоколів.

На заключному етапі заняття 3-4 студенти доповідають результати виконаної роботи, підводяться підсумки з засвоєння даної теми, оформлюють протоколи (5 хв.).

Під час виконання практичного заняття студентами викладач перевіряє письмові (тестові) відповіді студентів, в кінці заняття оголошує оцінки відповідей, обговорює основні помилки, підводить загальний підсумок роботи студентів на занятті (5 хв.).
ОСНАІЦЕННЯ: Шприц Жане, розчин вуглекислого натрію з індикатором фенолфталеїну, електроаспіратор, універсальний газоаналізатор УГ-2 з індикаторними трубками, інструктивно-нормативні документи (ДБН В.2.2-3-97-Будинки і споруди навчальних закладів; БНіП 2.08.01-89-житлові приміщення; БНіП 2.2.10-2001 лікарняні приміщення), Держстандарт 12.1.005-88. «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони»; таблиця: Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі; ситуаційні задачі з даної теми.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Гігієна та екологія. Підручник. / за ред. В. Г. Бардова. Вінниця: Нова книга, 2006. С. 131-137.

  2. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. К.: Здоров'я, 2004. С. 281-283.

  3. О6щая гигиена. Пропедевтика гигиєны / Е. И. Гончарук, Ю. И. Кундиев, В. Г. Бардов и др. К.: Вища школа, 2000. С. 140-142.

  4. , С. Л. Долошицький та ін. / За ред. І. І. Даценко. – Львів: Світ, 1992. – С. 43-48.

  5. СНиП II-33-75. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. Нормы проектирования. – М., 1975.

  6. Лекція.


ТЕМА 5: Основи запобіжного санітарного нагляду. Методика експертизи будівельних проектів. Методика санітарного обстеження населених місць і житла. Визначення та гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень. (2 години).
НАВЧАЛЬНА МЕТА:

Засвоїти гігієнічні вимоги до природного освітлення приміщень різного призначення.

Оволодіти методами вимірювання та гігієнічної оцінки природного та штучного освітлення у приміщенні з метою розробки та обґрунтування гігієнічних рекомендацій щодо його покращення.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ


  1. Фізіологічне та гігієнічне значення видимого світла.

  2. Прямі, непрямі та додаткові показники, що використовуються для оцінки природної освітленості у приміщенні.

  3. Види джерел штучного освітлення, їх порівняльна характеристика (переваги та недоліки).

  4. Гігієнічні вимоги природного та штучного освітлення житлових і виробничих приміщень, лікарень, шкіл тощо.

  5. Методи гігієнічної оцінки природного та штучного освітлення і принципи їх нормування.

  6. Порушення у стані здоров'я та захворювання, що зумовлені порушеннями гігієнічних вимог до природного та штучного освітлення приміщень.


МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Після організаційної частини (5 хв.) проводиться тестовий контроль знань студентів з контрольних питань теми (10 хв.), після чого обговорюються основні питання теми на прикладах відповідей студентів, уточнюються методики досліджень та розглядаються прилади (25 хв.).

Далі викладач організовує самостійну роботу студентів з визначення та оцінки природної та штучної освітленості в навчальній аудиторії: формує дослідницькі групи (по 2-3 студенти), розподіляє обов'язки, інструктує з порядку виконання вимірювань (5 хв.).

Самостійна практична робота студентів (45 хв.) вміщує наступні роботи:



    • визначення непрямого показника: світлового коефіцієнта;

    • оцінка природної освітленості прямим способом (вимірювання абсолютної освітленості на робочих місцях за допомогою люксметра), вимірювання відносної освітленості – коефіцієнта природної освітленості (КПО), вимірювання кутів падіння та кутів отвору на кожному робочому місці студентів;

    • визначення ознак якісної характеристики штучного освітлення та опис освітлювальної арматури в учбовому приміщенні;

    • оцінка штучного освітлення в учбовій аудиторії розрахунковим методом;

    • визначення рівномірності штучного освітлення в аудиторії.

Одержані дані заносяться в протокол, порівнюються фактичні дані з нормами освітленості в навчальній аудиторії в результаті чого надається гігієнічний висновок. Після оформлення протоколів досліджень викладач підводить підсумки заняття, оцінює знання та навички студентів (10 хв.).
ОСНАІЦЕННЯ: Люксметр Ю-16, Ю-116; рулетка, сантиметрова стрічка; таблиця тригонометричних величин; завдання студенту по визначенню показників і оцінці природного освітлення приміщень; зразки джерел штучного освітлення: лампи розжарювання, люмінесцентні; зразки освітлювальної арматури (5 типів по напрямку світлового потоку); таблиці: Норми штучного освітлення учбових, житлових приміщень, виробничих приміщень; Максимальна горизонтальна освітленість при питомій потужності ламп 10 Вт/м2; завдання студенту по визначенню штучного освітлення лабораторії.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Гігієна та екологія. Підручник. / за ред. В. Г. Бардова. Вінниця: Нова книга, 2006. С. 34-42, 51-70.

  2. Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. К.: Здоров'я, 2004. С. 98-106, 278-281, 445-446.

  3. Бардов В. Г., Сергета І. В. Загальна гігієна та екологія людини. (Навчальний посібник). – Вінниця: Нова книга, 2002 – С. 15-22, 23-29.

  4. СНиП II-4-79. Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. – М, 1980. – С. 20-25.

  5. Лекція.



Змістовий модуль 1

Підсумкове заняття

Навчальна мета: Оцінити засвоєння студентами теоретичних знань, практичних умінь та навичок за темами лабораторних занять з гігієни та екології (змістовий модуль 1).
Уміння і практичні навички

1. Визначати і оцінювати:



  • інтенсивність, профілактичну дозу, бактерицидну ефективність УФ радіації, показники мікроклімату та їх вплив на організм та здоров’я населення;

  • показники природного та штучного освітлення і його вплив на функції зорового аналізатора;

  • визначити концентрації СО2 в повітрі приміщення і розраховувати необхідні та фактичні об’єм і кратність вентиляції.

2. Відбирати проби повітря для дослідження його запиленості, хімічних, бактеріологічних забруднень, оцінювати результати цих досліджень.

3. Володіти основами запобіжного та поточного санітарного нагляду:



  • читати та оцінювати архітектурно-будівельні креслення;

  • користуватися законодавчими, нормативними документами санітарного, санітарно-правового законодавства.

4. Проводити санітарне обстеження комунальних об'єктів санітарного нагляду та їх описання, відбирати проби на аналіз.

5. Складати санітарно-гігієнічні висновки і профілактичні рекомендації про стан комунальних об'єктів на підставі оцінки результатів санітарного обстеження та лабораторного аналізу проб.



6. Виконувати санітарне обстеження території розміщення, приміщень та служб різного призначення, вимірювати параметри мікроклімату, хімічних забруднень повітря у таких приміщеннях.

Перелік питань до підсумкового модульного контролю:

  1. Гігієна як наука, її мета, зміст, задачі, методи дослідження, зв'язок з іншими науками.

  2. Профілактика та її різновиди. Профілактичні пріоритети в медицині. Значення знань гігієни для лікаря, зокрема лікаря-стоматолога. Взаємозв'язок лікувального і профілактичного напрямку в медицині. Поняття про санітарію.

  3. Єдність дій санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних закладів у справі попередження захворювань та зміцнення здоров’я населення.

  4. Вплив природних факторів і соціальних умов на організм людини та здоров'я населення. Здоров'я населення як соціально-гігієнічна проблема.

  5. Методи гігієнічних досліджень навколишнього середовища та його впливу на організм людини і здоров'я населення. Специфічні методи гігієни.

  6. Сонячна радіація, її гігієнічне значення.

  7. Основні види біологічної дії різних складових сонячного спектру, сонячне «голодування» та його профілактика. Гіперінсоляція та її профілактика.

  8. Біологічна дія інфрачервоного і видимого випромінювання Сонця. Методи та одиниці вимірювання.

  9. Гігієнічна характеристика ультрафіолетової частини сонячного спектру. Методи та одиниці вимірювання ультрафіолетової радіації.

  10. Характеристика основних штучних джерел ультрафіолетової радіації. Застосування їх для профілактики «світлового голодування» і захворювань.

  11. Гігієнічне значення природного освітлення. Вплив освітлення на функції зору, стану Ц.Н.С., працездатність.

  12. Методи гігієнічної оцінки природного освітлення, показники, оцінка результатів.

  13. Гігієнічні вимоги до штучного освітлення приміщень. Методика гігієнічної оцінки штучного освітлення приміщень різного призначення, його показники, оцінка результатів.

  14. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення. Види та системи штучного освітлення. Освітлювальна арматура та її гігієнічна оцінка.

  15. Гігієнічне значення температури повітря і радіаційної температури.

  16. Гігієнічне значення вологості повітря. Методика вимірювання абсолютної та відносної вологості закритих приміщень. Поняття про фізіологічний дефіцит вологості.

  17. Гігієнічне значення руху повітря в приміщенні та населеному пункті. «Роза вітрів», її використання з гігієнічною метою.

  18. Мікроклімат, його параметри та різновиди. Методика визначення мікроклімату закритих приміщень.

  19. Гігієнічні вимоги до мікроклімату житлових і громадських приміщень, вплив на організм і методи оцінки.

  20. Теплообмін організму з навколишнім середовищем. Шляхи віддачі тепла організмом при різних температурних умовах, вологості та швидкості руху повітря.

  21. Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання, пов'язані з дією переохолоджуючого мікроклімату, їх профілактика.

  22. Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання, що спричинені дією перегріваючого мікроклімату ца організм, заходи їх профілактики.

  23. Атмосферний тиск, його зміни та їх вплив на організм людини. Профілактика гірської та висотної хвороби.

  24. Хімічний склад атмосферного повітря, гігієнічне значення окремих його складових.

  25. Джерела забруднення атмосферного повітря. Вплив забрудненого повітря на здоров'я населення та санітарні умови життя. Санітарна охорона та біобезпека атмосферного повітря.

  26. Вентиляція приміщень та її гігієнічне значення. Природна та штучна вентиляція.



Оснащення заняття: Підсумкове заняття оснащується відповідно до тем практичних занять:

  1. Оснащення і прилади до відповідних занять розділу для перевірки умінь і навичок гігієнічних досліджень.

  2. Прилади для визначення параметрів мікроклімату, інтенсивності УФ випромінювання та біодози, ступеню забруднення повітря пилом, хімічними речовинами, діоксидом вуглецю.

  3. Законодавчі документи (БНіП, СанПіН, ДСтУ, інструкції).

  4. Ситуаційні завдання, задачі і вправи для перевірки умінь і навичок студента.


Структура та зміст заняття

Підсумкове заняття (2 академічні години) проводиться в учбових лабораторіях кафедри, оснащених приладами з відповідних тем практичних занять з навчальної дисципліни «Гігієна та екологія». Теоретичні питання до тем розбираються у формі семінару, шляхом опитування студентів.

Кожний студент отримує індивідуальне контрольне завдання з 3-4 теоретичних питань, ситуаційної задачі та практичної роботи з вимірювання того чи іншого фактора середовища за допомогою приладів.

Відповіді на теоретичні питання та розв’язання ситуаційних задач студенти виконують у письмовій формі, або у формі програмованого, чи комп’ютерного контролю, підготовленого кафедрою. На цю роботу відводиться половина заняття (45 хв.).

Друга половина заняття (45 хв.) проводиться в усній формі, шляхом перехресного опитування студентів, обговорення та виправлення їх помилкових відповідей, роз’яснення задач та практичних навичок роботи з приладами.

Перевіряючи виконання контрольних завдань при виставленні оцінки в журналі відвідування та успішності студентів, викладач враховує повноту і якість відповідей на кожне питання, поточну успішність студента на практичних заняттях, повноту та якість ведення протоколів практичних занять та своєчасність виконання і представлення самостійної роботи в надрукованому та електронному вигляді з демонстративним матеріалом (схеми, слайди, фото, малюнки, таблиці).

За результатами підсумкового заняття в академічному журналі виставляється оцінка. Незадовільні оцінки повинні обов’язково перескладатися студентами у позаучбовий час.

Результати підсумкового заняття обговорюються на методичній нараді кафедри.


ЛІТЕРАТУРА: відповідно списку літературних джерел за темами лабораторних занять з гігієни та екології (змістовий модуль 1).


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка