З клінічної біохімії (для студентів фармацевтичного факультету 4 курсу спеціальності «Клінічна фармація»)



Сторінка4/14
Дата конвертації05.11.2016
Розмір2.51 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Розрахунки результатів дослідження за калібрувальним графіком


Калібрувальні графіки будують для кожного фотометра, використовуючи серію стандартних розчинів. Такі розчини відрізняються між собою концентрацією речовини, бажано в порядку зростання її величини.

Розрахунки результатів дослідження з допомогою коефіцієнта перерахунку (фактора перерахунку).

Даний варіант розрахунку є найбільш простим. Розрахунки проводяться за формулою:

С= FxЕ,

де С- концентрація досліджуваного компоненту,

F- коефіцієнт перерахунку, Е-екстинкція досліджуваної реакційної суміші.

Коефіцієнт перерахунку є величиною специфічною для кожного окремого тесту.



Помилки, що мають місце під час проведення лабораторних досліджень.

У ході лабораторного дослідження можна допустити помилки. Остаточний результат кожного визначення складається з остаточно дійсної вартості ( дійсних величин) та певної помилки дослідження, які є його складовою частиною. Оцінка достовірності результату та його клінічна оцінка потребують знання видів помилок, які можуть виника­ти протягом дослідження. Загалом під час діагностичних досліджень трапляються помилки, які можна класифікувати так:

• помилка перед проведенням дослідження;

• аналітична помилка (лабораторна);

• помилка інтерпретаційна.

Помилка перед проведенням дослідження). Ця помилка охоплює групу факторів, які можуть впливати на остаточний результат дослі­джень, доки матеріал аналізують у лабораторії. Отже, ці фактори пов’я­зані з підготовкою хворого до дослідження, із забором та зберіганням матеріалу до початку аналізу. Вплив вживаних ліків завжди треба брати до уваги, коли інтерпрету­ють результат. З’ясовуючи питання впливу ліків на результат дослі­дження, ми мусимо, перш за все, знати, що існують два основні механіз­ми інтерференції.

Перший механізм полягає в інтерференції ліків або їх продуктів з ідентифікаторами або методами визначення. У, першу чергу, це фізико-хімічний та біохімічний вплив. Прикладом фізико-хімічної взаємодії є можливість зміни відносної маси сечі, за умови використання більшої кількості декстрану або впливу тетрацикліну на визначення концентра­ції глюкози. Прикладом біохімічного впливу може бути вплив ліків, які мають відновні властивості, на завищені результати визначення вмісту креатиніну.Ці впливи, тобто інтерференція фізико-хімічна та біохімічна, основ­ним чином спричинені недостатністю специфічної методики. Застосуван­ня специфічних методик буде обмежувати цей вплив.

Другий механізм полягає у фармакологічній дії ліків, незалежно від запланованого лікування, на складові частини або процеси системи, які призводять до змін, що не пов’язані з захворюванням.

Інтерференція, спричинена фармакологічною дією ліків, має дуже велике значення. Її не можна залишати поза увагою. Істотне значення має кількість ліків та індивідуальна чутливість організму, а також спосіб застосування ліків. Виключення помилки, пов’язаної із впливом ліків, вимагає прове­дення досліджень перед лікуванням або проведення його протягом лі­кування, з вибором найкращого методу забору матеріалу. Здається, що інтерференція ліків буде найменш вираженою тоді, коли концентрація їх в організмі буде найменшою.Незалежно від того чи відбувається обмеження впли­ву ліків, цей фактор треба взяти до уваги під час інтерпретації резуль­тату, а саме непередбачуваного результату.



Аналітична помилка (лабораторна). Ця помилка пов’язана із пе­ребігом дослідження біологічного матеріалу в лабораторії. Виділяють кілька видів такої помилки.

Систематична помилка (точність) виражає різницю між величи­ною отриманою і дійсною. Джерелом систематичної помилки є власти­вості методу або способи його реалізації, які є причиною того, що визна­чений показник не відповідає дійсній величині, тобто вона спричинена особливостями методу, або лабораторією (дослідником). Систематична помилка методу, прикладом її може бути визначен­ня концентрації глюкози за методом Хагедорна-Ієнсена. Метод цей ґрунтується на відновних властивостях глюкози. Інші присутні в кро­ві речовини, які мають відновні властивості, також беруть участь у ре­акції. Тому результат визначення глюкози цим методом є завищеним.Систематична помилка в лабораторії полягає в тому, що в процесі дослідження виявляють неточність, яка постійно повторюється. Вона мо­же стосуватися кожного етапу процесу (вироблення ідентифікаторів, приготування та визначення стандарту) або може бути пов’язаною з ла­бораторним устаткуванням.

Випадкова помилка (повторюваності) виражає різницю між резуль­татами вимірювання одного і цього ж зразка, що було зроблено на тому самому лабораторному устаткуванні й тим самим методом, і спричинена змінами умов під час виконання вимірів. Джерело випадкової помилки пов’язано із взаємодією багатьох факторів, які не вдається передбачи­ти, і тих випадків, які змінюють умови визначення. Саме ця зміна спричинює різницю результатів кількох визначень одного і цього ж зразка в тому самому матеріалі. Мірою випадкової помилки є акуратність (точність). Найчастіше її відхилення приймають як стандарт або визначають у процентах як кое­фіцієнт зміни.

Під час аналітичного процесу, який охоплює багато дій і методів та значну кількість визначень, може статися, що один з етапів процесу або одна із дій будуть протікати не так, як цього вимагає процес. Це формує помилку, що називається тривіальною.Частота помилок є важливою під час обчислення показника. Вважа­ється, що одна помилка на 2000 значень становить абсолютний мінімум.



Помилка інтерпретації результату. Використання поодинокого результату лабораторного аналізу в діагностичному процесі або моніто­ринг під час терапії можуть бути джерелом численних і зумовлених різ­ними факторами помилок.

Помилка І типу виникає, коли на основі результату дослідження роблять висновки про наявність хво­роби, у випадках, коли хворий є дійсно здоровим. Помилка II типу тра­пляється, коли на основі результату дослідження дійсно хворого вважа­ють здоровим. Ці два типи помилок мають місце за граничних значень.

Щоб уникнути таких помилок або зменшити їх кількість, треба па­м’ятати про такі правила:

• фізіологічні коливання (є також інколи значними) інтерферують із можливістю клінічної інтерпретації отриманого результату. Це призводить до думки про необхідність проведення додаткових до­сліджень. Ці зміни можуть бути циклічними: годинні, денні, се­зонні;

• зміна внутрішнього середовища організму пов’язана з багатьма досліджуваними параметрами.

Кожний етап процесу від моменту початку дослідження до моменту отримання і використання результату може бути джерелом помилки. Встановлення причин помилок допомагає обмежувати їх до мінімуму.



ПРАКТИЧНА РОБОТА

Дослід 1. Залежність активності каталази від ступеня гемолізованості крові та впливу фармпрепаратів.

Принцип методу. Пероксид водню утворює з солями молібдену сполуки жовтого кольору, інтенсивність забарвлення яких залежить від кількості пероксиду водню в розчині, тобто від активності каталази в пробі.
Матеріальне забезпечення: 0,3% розчин пероксиду водню, 4% розчин натрію молібдату.

Хід роботи. Для дослідження використовують сироватку крові та гемолізовану кров. В дослідні і контрольну пробірки додають по 2 мл розчину пероксиду водню, в першу дослідну – 0,01 мл сироватки крові, в другу дослідну- 0,01мл гемолізованої крові, в третю- 0,01мл сироватки крові хворого, який приймає протитуберкульозні препарати, в контрольну – 0,01 мл дистильованої води. В кожну пробу додають по 1 мл розчину натрію молібдату, перемішують і зразу вимірюють екстинкцію при = 410 нм в кюветі 10 мм проти води.

Розрахунок результатів виконують за формулою:

Еко

Каталаза (%)= _______ х 100,

Ек

де Ек і Ео – екстинкції відповідно контрольної і дослідної проб.



Контрольні величини. У здорових людей активність каталази еритроцитів становить 73,8-77,4%.

ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ КЛІНІКИ ТА ФАРМАЦІЇ

Каталаза широко поширена в організмі людини і тварин, найбільша кількість ферменту виявлена в еритроцитах, печінці і нирках. Каталазна активність виявляється також у всіх рослинах і мікроорганізмах, за винятком облігатних анаеробів. Цей фермент попереджує нагромадження пероксиду водню, що утворився при дисмутації супероксидного аніону і аеробному окисненні відновлених флавопротеїдів.

Каталаза приймає участь у розкладанні пероксиду водню, який може утворюватися при тканинному диханні і таким чином захищає організм від шкідливого впливу цієї сполуки; приймає участь у внутрішньоклітинних процесах, що пов’язано з участю цього ферменту в системі антиоксидантного захисту.

Оскільки каталаза локалізується переважно в печінці і еритроцитах, тому при захворюваннях печінки і при гемолітичних процесах доцільно визначати її активність у сироватці крові. Значне підвищення активності каталази у крові хворих з переломами кісток пояснюється руйнуванням червоних кров’яних тілець і поступленням каталази еритроцитів у судинне русло. Зростає активність цього ферменту і при гострих пневмоніях, при введенні в організм кофеїну, ацетонових тіл, алкоголю, при деструкції мозкової тканини і попаданні в ліквор еритроцитів активність каталази значно зростає.

Гіпоксія супроводжується значним зниженням активності каталази, подібна динаміка активності каталази виявлена при хронічних легеневих захворюваннях, лейкозах, ревматоїдному артриті, хворобі Шенлейна –Геноха. Пониження активності ферменту спостерігається при злоякісних пухлинах, при інфекційних захворюваннях, як черевний тиф, скарлатина, малярія, туберкульоз легень.

Пояснити отриманий результат. Зробити висновок. Звернути увагу на можливість зміни активності каталази в крові людини при патологічних станах та під впливом фармпрепаратів.



Контроль виконання лабораторної роботи

  1. Який принцип лежить в основі колориметричних методів дослідження?

2. Який принцип лежить в основі флюориметрії?

3. Які біохімічні показники можна визначити полярографічним методом?

4. Загальні принципи клініко- біохімічної оцінки результатів обстежень.

5. Які помилки мають місце під час проведення лабораторних досліджень?


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка