З клінічної біохімії (для студентів фармацевтичного факультету 4 курсу спеціальності «Клінічна фармація»)



Сторінка10/14
Дата конвертації05.11.2016
Розмір2.51 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

3. Яке діагностичне значення має визначення лужної фосфатази?

4. В ензимодіагностиці якого захворювання зростання активності креатинфосфокінази (КФК) в сироватці крові і зокрема ізоферменту МВ є найбільш інформативним тестом?



Приклади тестів

1.


№ п/п

Тести

Варіанти відповідей

1

2

3



4

5

6



7

При яких захворюваннях з діагностичною метою застосовують визначення наступних ферментів

Амілаза


Пептидази

Уреаза


Амінотрансферази

Каталаза


Кисла фосфатаза

Креатинкіна



А.Панкреатит

Б. Інфаркт міокарду

В. Гепатит

Г. Перитоніт

Д. Виразкова хвороба

Е. Анемії

Є. Рак простати


2. У хворого зі скаргами на болі у ділянці серця за визначенням активності ферментів сироватки крові діагностовано інфаркт міокарда. Вкажіть, активність яких ферментів необхідно визначити?


А. Амілази, ліпази, фосфатази.


В. ЛДГ, креатинкінази, трансамінази.

С. Пептид ази, аргінази, глюкокінази.

Д. Трипсину, лізоциму, цитратсинтази.

Е. Альдолази, сукцинатдегідрогенази, гексокінази.

3. У хворого виявлено рак простатичної залози. Вкажіть, активність якого ферменту буде змінюватись.

А. Кисла фосфатаза.

В. Лужна фосфатаза.

С. Креатинкіназа.

Д. Лактатдегідрогеназа.

Е. Аланінамінотрансфераза.



4. При загостренні ревматоїдного артриту хворому, в анамнезі якого супутній хронічний гастрит, призначений целекоксиб. Чим обумовлено зменшення побічної дії препарату на травний тракт?

  1. Пригнічення фосфоліпази А2

  2. Переважаюча стимуляція аденілатиклази

  3. Пригнічення фосфодіестерази

  4. Переважаюче пригнічення циклооксигенази-2

  5. Переважаюче пригнічення циклооксигенази-1

5. До лікаря звернулася мати з приводу поганого самопочуття дитини – відсутність апатиту, поганий сон, дратівливість. При біохімічному дослідженні в крові виявлено відсутність ферменту глюкоцереброзидази. Для якої патології це характерно?

  1. Хвороба Тея-Сакса

  2. Хвороба Гірке

  3. Хвороба Гоше

  4. Хвороба Німана-Піка

  5. Хвороба Помпе

6. У крові хворого виявлено підвищення активності ЛДГ4,5, АлАТ, карбамоїлорнітинтрансферази. В якому органі можна передбачити розвиток патологічного поцесу?

  1. Печінка (можливий гепатит)

  2. Серцевий м’яз (можливий інфаркт міокарда)

  3. Скелетні м’язи

  4. Сполучна тканина

  5. Нирки

7. У хірургічне відділення лікарні надійшла хвора з явищами гострого панкреатиту: пронос, блювання, сильний оперізуючий біль, слабкість, гіпотензія, зневоднення організму. Який препарат з антиферментною активністю показаний хворому?

  1. Атропіну сульфат

  2. Натрію гідрокарбонат

  3. Адреналін

  4. Анальгін

  5. Контрикал

8. Для лікування деяких інфекційних захворювань, викликаних бактеріями, застосовують сульфаніламідні препарати, що блокують синтез фактора росту бактерій. Назвіть механізм їх дії:

  1. Є алостеричними ферментами

  2. Є антивітамінами пара-амінобензойної кислоти

  3. Є алостеричними інгібіторами ферментів

  4. Беруть участь в окисно-відновних реакціях

  5. Інгібують всмоктування фолієвої кислоти

9. Батьки хлопчика3-х років звернули увагу на потемніння кольору його сечі при відстоюванні. Об’єктивно: температура у нормі, шкірні покрови чисті, рожеві, печінка не збільшена. Назвіть імовірну причину даного стану:

  1. Алкаптонурія

  2. Синдром Іценко-Кушінга

  3. Подагра

  4. Гемоліз

  5. Фенілкетонурія

10. Хвора 46-ти років довгий час страждає прогресуючою м’язовою дистрофією (хвороба Дюшена). Зміна активності якого ферменту крові є діагностичним тестом в даному випадку?

  1. Креатинфосфокінази

  2. Лактатдегідрогенази

  3. Піруватдегідрогенази

  4. Глутаматдегідрогенази

  5. Аденілаткінази


Ситуаційні задачі


1.Який фермент впливає на сполучну тканину, розсмоктуючи рубці, гематоми, ексудати і транссудати у плевральній та черевній порожнинах. Вкажіть механізм дії даного ферменту.

2.При гострих респіраторних захворюваннях у дихальних шляхах утворюється велика кількість липкого харкотиння, що утруднює дихання. Які механізми дії ферментів, що використовуються для розрідження слизу?

3. Похідні птерину (аміноптерин і метотрексат) – є конкурентними інгібіторами дигідрофолатредуктази і використовуються в медичній практиці як протипухлинні засоби. Поясніть механізм їх дії та біосинтез якої речовини вони пригнічують?

4. Фармакологічні ефекти антидепресантів пов'язані з блокуванням (інгібуванням) ними ферменту, який каталізує розпад таких біогенних амінів, як норадреналін, серотонін в мітохондріях нейронів головного мозку. Який фермент бере участь у цьому процесі та які кінцеві продукти цього розпаду?



5. До хірургічного відділення надійшов хворий з діагнозом: гострий панкреатит. Розпочато консервативне лікування. Призначення якого препарату з антиферментною активністю є патогенетично обґрунтоване і чому?
Індивідуальна самостійна робота студентів

Теми для реферативних доповідей:

  1. Зміни активності ферментів системи антиоксидантного захисту в умовах дії ксенобіотиків.

  2. Причини виникнення набутих ензимопатій та їх клініко-біохімічна характеристика.

  3. Використання ізоферментів креатинкінази в ензимодіагностиці.

  4. Приклади дисферментемій та механізм їх розвитку.

  5. Застосування та механізм дії коферментів як лікарських засобів.

  6. Приклади застосування та механізм дії інгібіторів ферментів в ензимотерапії.

  7. Використання ферментів з метою оцінки ефективності лікування та прогнозування захворювання.

  8. Метод системної ензимотерапії та характеристика сучасних фармацевтичних засобів, які для цього використовуються.

  9. Ферментні препарати як засоби замісної терапії.


Література

  1. Клінічна біохімія: Підручник / За ред. проф. Склярова О.Я. – Львів, 2006. – С.82-116.

  2. Скляров О.Я., Сольскі Я., Великий М.М. та ін.. Біохімія ензимів. Ензимодіагностика. Ензимопатологія. Ензимотерапія. – Львів: Кварт, 2008. – 218 с.

  3. Біохімічні показники в нормі і при патології. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Медицина, 2007. – 318 с.

  4. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі / За ред. О.Я. Склярова. – Київ: Медицина, 2010. – С.193-203.

  5. Цыганенко А.Я., Жуков В.И., Мясоедов В.В., Завгородний И.В. Клиническая биохимия. – М.: “Триада-Х”, 2002. – С. 49-70 .

  6. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике. – Минск: “Беларусь”, 2000. – С. 300-305.


Тема №6. КЛІНІКО – БІОХІМІЧНІ КРИТЕРІЇ ПОРУШЕНЬ ОБМІНУ ВІТАМІНІВ.

Мета заняття: Знати роль вітамінів у спадкових порушення обміну вітамінів та виникнення гіповітамінозів, вміти проводити їх корекцію у клінічній практиці. Оволодіти методами кількісного визначення вітамінів С – у сечі та Р – у продуктах.

Актуальність теми: Обмеження надходження вітамінів в організм або патологія їх обміну, пов’язана з порушенням всмоктування, перетворенням вітамінів у коферментні форми, різко знижує інтенсивність процесів енергетичного та пластичного обмінів, порушенням структури та стабільності клітинних мембран, що як наслідок призводить до порушень функцій головного мозку, серця, печінки та інших органів, зниженням імунітету до різних вірусних та інфекційних захворювань, втратою організмом здатності адаптування до різних несприятливих факторів (гіпоксія, дія ксенобіотиків та інш.)

Конкретні завдання:

  • Вміти проводити кількісне визначення вітамінів у сечі;

  • Використовувати кількісний показник вмісту вітамінів у сечі для встановлення забезпеченості ними організму людини;

  • Вміти кількісно визначати вітаміни Р у деяких харчових продуктах;

  • Оцінити роль вітамінів в обміні речовин для пояснення походження гіповітамінозів, їх попередження і лікування.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка