З клінічної біохімії (для студентів фармацевтичного факультету 4 курсу спеціальності «Клінічна фармація»)



Сторінка1/14
Дата конвертації05.11.2016
Розмір2.51 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Данила Галицького

КАФЕДРА БІОлогіЧНОЇ ХІМІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ для практичних занять

З КЛІНІЧНОЇ БІОХІМІЇ

(для студентів фармацевтичного факультету 4 курсу

спеціальності «Клінічна фармація»)

(частина 1)

ЛЬВІВ 2012
Методичні вказівки підготували: ас. Л.П.Білецька, доц. Т.І.Бондарчук, ас. Н.М.Гринчишин, доц. Л.І.Кобилінська, ас. О.Є.Мазур, доц. Макаренко Т.М., ас. Н.Б.Панасюк, в.о.доц. Ю.М.Федевич, ст.викл. О.П.Хаврона.

За редакцією проф. О.Я.Склярова
Рецензент: зав. кафедри фармакології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького О. Р. Піняжко


Затверджено на засіданні методичної комісії з хімічних дисциплін та фізики фармацевтичного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького 20 січня 2012 року, протокол № 3.

ВСТУП

Особливості функціонування того чи іншого органу або тканини пов’язані з особливостями обміну речовин в них, тому вивчення цих особливостей допомагає зрозуміти молекулярні закономірності життя макроорганізму, що, в свою чергу, допомагає у пошуку шляхів ефективного впливу на життєдіяльність того чи іншого органу в разі необхідності. Клінічна біохімія висвітлює проблеми патологічної біохімії, включаючи типові порушення обміну білків, нуклеїнових кислот, ліпідів, вуглеводів, води та мінеральних речовин, та шляхи їх регуляції в різних органах і тканинах. Ефективна фармакокорекція патологічних змін неможлива без чіткого уявлення про особливості тканинного метаболізму та напрямки його можливих змін. Отримані знання можуть бути використані студентами спеціальності «Клінічна фармація» у їх майбутній професійній діяльності.

Згідно з навчальним планом вивчення клінічної біохімії здійснюється у VІІ семестрі. Програма дисципліни розроблена на засадах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) для студентів вищих навчальних закладів освіти України ІІІ-IV рівнів акредитації та структурована на модулі, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами «Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін» (наказ МОЗ України від 12.10.2004 р. № 492).

Програма дисципліни «Клінічна біохімія» включає 1 модуль, який поділено на 2 змістовних модулі. Згідно з навчальним планом на лекційний матеріал відведено 10 год; практичні заняття – 70 год; самостійну роботу студентів – 46 год, що відповідає 3,5 кредитам ECTS. На кожному практичному занятті студенти будуть засвоювати визначений програмою навчальний матеріал у вигляді тестів та теоретичних питань, проводити дослідження певних показників у біологічних рідинах та інтерпретувати отримані дані. До кожного змістового модуля студентам пропонуються теми для індивідуальної самостійної роботи.

Для покращення засвоєння навчального матеріалу студентам рекомендується використовувати сучасні підручники та посібники, які підготовані провідними спеціалістами України та працівниками кафедри біологічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Клінічна біохімія як навчальний предмет ставить за мету :



  • Підготовку спеціалістів клінічних провізорів, які володіють значним обсягом теоретичних та практичних знань відносно біохімічних основ функціонування організму і природи метаболічних процесів, що відбуваються в організмі людини.

  • Ознайомлення з сучасними методами біохімічної діагностики стану метаболізму організму.

  • Створення бази уявлень про необхідну терапію патологічних станів фармацевтичними препаратами.

  • Оцінка рівня теоретичних і практичних знань про клініко-біохімічні критерії захворювань травної, гепатобіліарної, серцево-судинної, нервової, легеневої, газотранспортної, сечовидільної, імунної систем і системи згортання крові.

  • Формування знань молекулярних основ передачі генетичної інформації, біосинтезу білка та механізмів їх регуляції.

  • Забезпечення теоретичної бази для вивчення інших медико-біологічних дисциплін: фармакотерапії з фармакокінетикою, клінічної фармакології та окремих фармацевтичних дисциплін.


Загальні правила техніки безпеки при роботі студентів

у навчальній хімічній лабораторії

1. Перебуваючи в хімічній лабораторії, необхідно суворо дотримуватися загальних правил техніки безпеки, враховуючи, що будь-яке порушення може призвести до нещасного випадку.

2. У хімічній лабораторії працювати тільки в медичних халатах та шапочках.

3. На робочому місці залишати тільки необхідні речі (книгу, зошити, ручки), всі інші речі (портфелі, сумки, одяг) зберігати в спеціально відведеному для цього місці, одяг у гардеробі.

4. Кожен студент повинен працювати за закріпленим за ним місцем, перехід на інше робоче місце без дозволу викладача не дозволяється.

5. Категорично забороняється виконувати в лабораторії роботи, не пов’язані із виконанням навчального практикуму.

6. Реактиви після їх використання необхідно ставити на відведене місце.

7. Роботи з концентрованими кислотами, лугами слід проводити обережно, під витяжною шафою, щоб виключити можливість їх потрапляння в очі, а також появу опіків і пошкодження одягу.

8. Бути обережним при роботі з електроприладами. Працювати тільки із заземленим обладнанням.

9. При запалюванні газу кран пальника відкривати поступово.

10. Для уникнення нещасних випадків не працювати з леткими та легкозаймистими речовинами поблизу запаленого пальника.

11. Користуватися горючими і токсичними речовинами (галогени, концентровані кислоти, луги, сірководень тощо), а також проводити досліди, які супроводжуються виділенням шкідливих парів, газів, дозволяється тільки у витяжній шафі.

12. При нагріванні речовин у пробірці не направляти її отвір у бік товариша, який працює, або до себе.

13. Не можна залишати в лабораторії без нагляду ввімкнуті електроприлади, гарячі водяні бані, газові пальники, центрифуги тощо.

14. У випадку пожежі негайно погасити найближчі пальники і гасити вогонь, використовуючи вогнегасник, покривало, пісок.

15. При опіках

а) сильними лугами: необхідно промити уражені ділянки тіла водою і накласти компрес, змочений 1 % розчином оцтової кислоти;

б) сильними кислотами: необхідно промити уражені ділянки тіла водою і накласти компрес, змочений 1 % розчином соди;

в) фенолом: розтерти побілілу від опіку ділянку до нормального стану шкіри, а потім промити водою і накласти пов’язку із гліцерином.

16. У разі потрапляння кислоти або лугу в очі необхідно промити їх великою кількістю води, а потім 2 % розчином соди або борної кислоти.

17. Не виливати в раковину вміст пробірок з концентрованими кислотами та лугами.

18. Не кидати папір, сірники, побитий посуд у водостічну раковину, для цього користуватися смітником.

19. Після закінчення роботи прибрати своє робоче місце, протерти полиці і стіл вологою ганчіркою, поставити посуд з реактивами на відведене місце, виключити воду та газ. Оформити протокол, зробити висновки.

Модуль 1. Клініко-біохімічні показники обміну окремих органів та систем органів

Тематичний план практичних занять з модуля 1

№ п/п

Тема заняття

к-сть год


1

Методи біохімічних досліджень.

4

2

Клініко-біохімічна оцінка білкового обміну. Визначення небілкових нітрогенвмісних компонентів та їх клініко-діагностичне значення.

4

3

Клініко-біохімічна оцінка порушень вуглеводного обміну.

4

4

Клініко-біохімічна оцінка порушень ліпідного обміну.

4

5

Клініко-діагностичне значення визначення ферментів у плазмі крові.

4

6

Клініко-біохімічні критерії порушень обміну вітамінів.

4

7

Клініко-біохімічна оцінка стану ендокринної системи.

4

8

Роль макро- і мікроелементів в підтриманні гомеостазу клітини і цілого організму.

4

9

Клініко-біохімічні критерії захворювань травної системи.

4

10

Клініко-біохімічні критерії захворювань гепатобіліарної системи.

4

11

Клініко-біохімічна характеристика порушень серцево-судинної системи.

4

12

Клінічна біохімія крові. Характеристика загортальної, антизгортальної систем крові та фібринолізу.

4

13

Оцінка функціонального стану легень, газотранспортної функції крові та системи згортання крові.

4

14

Клініко-біохімічна характеристика порушень нервової системи.

4

15

Клініко-біохімічні критерії порушень сечовидільної системи.

4

16

Клініко-біохімічна оцінка функціонального стану імунної системи.

4

17

Клініко-біохімічна характеристика канцерогенезу. Біохімічні критерії злоякісного росту.

4

18

Підсумковий модульний контроль “Клініко-біохімічні показники обміну органів та їх систем. Біохімічні критерії порушень метаболічних процесів організму”.

2
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка