З елементами народознавства



Скачати 202.38 Kb.
Дата конвертації29.12.2016
Розмір202.38 Kb.
Районний відділ освіти Великоновосілківської районної державної адміністрації

Великоновосілківська гімназія з загальноосвітньою школою І ступеня

ЦИКЛ УРОКІВ З УКРАЇНСЬКО МОВИ

З ЕЛЕМЕНТАМИ НАРОДОЗНАВСТВА

ЗА ТЕМОЮ «ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ

НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ

З ФОНЕТИКИ, ПРАВОПИСУ»

ДЛЯ УЧНІВ 10 КЛАСУ

(8 ГОДИН)
(для навчальних закладів з модульно-розвиваючим навчанням)


Народознавча тема: „Яке дерево – такі його квіти,

Який батько – такі його діти”

Велика Новосілка

Зміст дидактичного модуля


1/2.

Звуки мови. Знаки письма. Складні випадки правопису ненаголошених голосних, м’якого знака, апострофа.
Народознавча тема: „Історія української етнопедагогіки”.

У/М

З/П


К/З

3/4.

Звуки мови. Знаки письма. Складні випадки правопису ненаголошених голосних, м’якого знака, апострофа.
Народознавча тема: „Прислів’я і приказки про виховання”.

А/П
А/П
К/З

5/6.

Розвиток зв’язного мовлення. Стаття в газету на морально-етичну тему.
Народознавча тема: „Народна виховна практика”.

А/П
А/П
С/У

7/8.

Тематична контрольна робота. Диктант з тестовими завданнями.
Народознавча тема: „Виховання любові і поваги до батьків”.

С/У
К/Р
К/Р


Урок №1/2

Тема Звуки мови. Знаки письма. Складні випадки правопису ненаголошених голосних, м’якого знака, апострофа.
Народознавча тема: „Історія української етнопедагогіки”.
Мета:

  • повторити навчальний матеріал, систематизувати і поглибити знання учнів про звуки і знаки письма;

  • розвивати мовленнєву компетентність, вміння учнів виконувати фонетичний розбір слів, усне і писемне мовлення учнів, формувати навички вибирати головне, порівнювати, систематизувати;

  • виховувати інтерес до вивчення української етнопедагогіки, прищеплювати любов до надбань народу.


Методи й прийоми: інтерактивні технології „Розкидані думки”, „Мікрофон”, снігова куля, листування, робота в парах, взаємоперевірка, робота за картками, різні види диктантів.
Обладнання: картки, зошити для корекційної роботи, підручник з української мови.

Перебіг уроку

1 мікромодуль. Установочно-мотиваційний.

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.


  1. Організаційний момент.

  2. Оголошення теми, мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Прийом „розкиданих думок”. (На дошці записані запитання, учням даються опори-слова, речення-відповіді на запитання, але вони дані не по порядку. Учні повинні вибрати правильні відповіді. Учитель читає вголос питання, учні відповідають.)

Запитання для бесіди:


  1. Яка різниця між звуком і буквою?

  2. Які ви знаєте знаки письма?

  3. Доберіть синоніми до слова алфавіт.

  4. Що ви розумієте під небуквеними графічними знаками?

  5. Що вивчають фонетика, орфоепія, орфографія?

  6. Скільки букв в українському алфавіті?

  7. Назвіть букви українського алфавіту?

  8. Чому не можна сказати „голосна буква”, „м’яка буква”?

  9. Скільки звуків в українській мові?

Текст-опора

  1. 33.

  2. Букви, не буквені графічні знаки.

  3. Звуки ми вимовляємо й чуємо, а букви записуємо. Букви служать для запису звуків.

  4. Голосними, м’якими можуть бути тільки звуки.

  5. Фонетика вивчає звуки мови, орфографія – правила написання слів, орфоепія – правила вимови звуків.

  6. Дефіс, проміжок між буквами, риска, розділові знаки.

  7. Абетка, азбука.

  8. 38.

  9. АБВГГДЕЄЖЗИІЇЙКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЬЮЯ.

Готуючись до відповідей, учні користуються матеріалами підручника на стор. 182-185.

  1. Диктант з коментуванням. (Учні повинні назвати контрольні моменти в словах, які пов’язані з фонетичними явищами).

Упроваджена, ходжу, підземний, багатонаціональний, ґрунт, гніт (уярмлення), ґніт (у лампі), ясла, культурою, український, пізнання, Придніпров’я, явища, єдність, живе.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.



  1. Учитель ділить клас на групи. Кожна група отримує картку-опору і завдання.

  • 1 група – за допомогою таблиці, накресленої на картці, згадати правила правопису ненаголошених голосних в корені слова. Підготувати колективну зв’язну розповідь. Навести приклади.

  • 2 група – за допомогою таблиці, накресленої на картці, згадати правила написання м’якого знака. Підготувати колективну зв’язну розповідь. Навести приклади.

  • 3 група – за допомогою таблиці, накресленої на картці, згадати правила написання апострофа. Підготувати колективну зв’язну розповідь. Навести приклади.

  1. Учні виходять до дошки і пояснюють правила. На дошці висять відповідні таблиці. Після виступу учні самостійно роблять висновки.

2 мікромодуль. Змістовно-пошуковий.



  1. За допомогою кодоскопу на екран спроектовано текст.

Етнопедагогіка – галузь педагогічної науки, яка досліджує конкретні етнічні традиції виховання. Українська етнопедагогіка бере свій початок десь у глибинах кілька тисячолітньої історії нашої землі. Потреба захищати рідну землю виробляла стійкість і мужність, патріотизм. Ці риси, притаманні народові Причернрмор’я та Подніпрв’я, записав для нас Геродот ще в V столітті до нашої ери. Як передавалася ця система знань, чи то були школи, чи це виховувалося в сім’ї? Безумовно, існували певні форми передачі світоглядних основ. Кожен скіф мусив знати свій родовід до сьомого коліна. Так, саме в родині дитина отримувала перші уроки любові до свого роду, річки, вітру, берега дитинства, батькової криниці, рідного порогу.

Протягом віків досвід народу викристалізовувався. Про виховання складено безліч народних творів.

Завдання:


  • Лексикологічна робота. Пояснення слів етнопедагогіка, скіфи. Відповідь на питання (Які риси притаманні давнім українцям? У чому значення родинного виховання?).

  • Знайти слова, в яких зустрічаються повторені орфограми.

  • Фонетичний розбір слова сім’ї.

  • Індивідуальні завдання за текстом біля дошки:

    1. Виконати синтаксичний розбір речення.

Кожен скіф мусив знати свій родовід до сьомого коліна.

    1. Виконати морфологічний розбір слова викристалізовувався.

    2. Провідміняти слово любов.

    3. Інші учні виписують з тексту слова з контрольними моментами.

    4. Перевірка роботи.

3 мікромодуль. Контрольно-змістовий.

7. На дошці записані слова, в яких пропущені букви. Треба вставити пропущені букви.

Ш...л...стіти, верес...н..., пре...ковий, л...жит..., дощ..., бат...ко, селянс...кий, навчиш..., міл..ярд, ч...р...да, квіт...н..., кр...ниця..., щ...б...тати, бл...щати, чов...н, г...лубка, л...вада, дж...р...ло, св...ято, в...юн, щонаймен...ші, міл...йон, духм...яний, Св...ятослав, Лук...янівка, з...єднати, пір...я, пів...яблука, над...яр...я, двох...ярусний, п...юре, піч....

8. Самостійна творча робота учнів. Написання переказу. Підкреслити в словах м’який знак, апостроф, ненаголошені голосні.

Текст для переказу.

У Київській Русі багатовіковий педагогічний досвід народу втілювався в такі форми виховання: домашнє виховання, початкові школи, школи при монастирях (було близько чотирьохсот). Традиції української етнопедагогіки розвивали й козацькі січові школи. Хлопець з дев’яти років приймався в науку, навчався грамоти й військовій справі, поводженню в громадському середовищі, музиці, співу. Серед учнів підтримувалась строга дисципліна. В учнівському колективі було самоврядування на зразок козацького: обирали отамана. Після шкільних занять відбувалися ігри, забави для загартування, покращання здоров’я. Козацька педагогіка ґрунтувалась на ідеях національної свободи, людської гідності, почутті господаря своєї землі.

Учні здають зошити на перевірку.

ІV. Підсумок уроку. Прийом „Мікрофон”. Учні повинні лаконічно, чітко сказати, що вони взяли з уроку.

V. Домашнє завдання.

Сильним учням – скласти картку-дослідження „Правила написання м’якого знака і апострофа в словах іншомовного походження”, вправа 52.

Іншим учням – повторити правила, які згадувалися на уроці, написати лист, вправа 52, підготувати прислів’я і приказки про виховання.

VІ. Оцінювання.


Урок № 3/4

Тема Звуки мови. Знаки письма. Складні випадки правопису ненаголошених голосних, м’якого знака, апострофа.
Народознавча тема: „Прислів’я і приказки про виховання”.
Мета:

  • Поглибити знання учнів про звуки мови і знаки письма закріпити й удосконалити вміння учнів правильно писати слова з м’яким знаком, апострофом, в яких є ненаголошені голосні в корені;

  • розвивати комунікативну компетентність, формувати навички вибирати головне, узагальнювати, систематизувати;

  • виховувати інтерес до вивчення української народної педагогіки, прищеплювати повагу до засад родинного виховання.


Методи й прийоми: інтерактивні технології „Розкидані думки”, „Мікрофон”, „Вірю – не вірю”, робота в парах, взаємоперевірка, робота за картками, різні види диктантів.
Обладнання: картки, зошити для корекційної роботи.

Перебіг уроку

1 мікромодуль. Адаптивно-перетворюючий.

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів і оголошення теми, мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.


  1. Перевірка домашнього завдання – письмової вправи (взаємоперевірка).

  2. Знайомство з картками-дослідженнями.

  3. Діалогічний ланцюжок правил „Ненаголошені голосні в корені слова”, „Правопис м’якого знака, апострофа”, використовуючи картки-дослідження, які висять на дошці, „Вірю – не вірю”.

  4. У цей час біля дошки учень працює самостійно. Завдання: записати фонетичною транскрипцією слова: надходить, мальви, життям, найсвітліший, підводжу, ясні, дощ.

ІV. Закріплення набутих знань, вироблення вмінь, навичок.

  1. Словниковий диктант на окремих аркушах паперу, які зразу ж будуть перевірені учнями-консультантами.

З’їсти, без’язикий, свято, з’їздити, бульйон, вишеньці, донечці, щонайменші, камінчик, у тюрмі, з’ярмити, Лук’янівка, комп’ютер, кавказький, русалчин, Грінченко, облич, вишень, ясність, вольєр, кузня, крильця, Гетьманчук, невістці, у жменьці, мавпячий, духмяний, століть, сторіч, всерйоз, шампіньйон, Уманщина, Гуцульщина, рязанський, голці, няньці, різьбяр, Максим Горький, величезний, вітер, палець, пелена, починати, поріг, писати, кисіль, директор, делегат, інженер, великий.

2 мікромодуль. Адаптивно-перетворюючий.



  1. Поки учні-консультанти перевіряють роботи, клас обговорює записані на дошці прислів’я і приказки про виховання.

Учи сина, як годуєш, бо тоді не навчиш, як тебе годуватиме.

Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках.

Не навчив батько, то не навчить і дядько.

Пояснити правопис підкреслених слів.



  1. Виступ учнів-консультантів. Корекційна робота.

  2. Робота за підручником. Вправи 51, 85, 87.

  3. Перевірка записаного.

  4. Робота за картками в групах.

    • Запишіть слова в незатранскрибованому вигляді: [готйуц’:а], [снс’:а], [снц’:а], [женц’:а], [прийнат’:], [бурйн], [в’ітйуц’:а], [розйеднн’:а].

    • Виправте помилки у словах: Омелян, Севаст’ян, Уляна, медальон, браконьєр, медв’яний, харків’янин, вар’яг, Н’ютон, Солов’йов, св’ято, третяк.

    • У ліву колонку запишіть слова зі вставленою буквою и, у праву – зі вставленою буквою е.

Бл...зенько, справ...дливий, д...ректор, зш...вати, дал...ч, неприм...ренний, зв...чайний, квіт...нь, дж...рело, кр...ниця, в...с...лун, п...тляти.

  • Перекладіть українською мовою: кавказский, тюрьма, астраханский, аральский, эмульсия, нянчить, экономичный, песня, солнца, меньший, электропаяльник, шахтёрский, Горький, горький.

  1. Кожна група знайомить з результатами роботи, пояснюються орфограми. Відповідати повинна вся група.

3 мікромодуль. Контрольно-змістовий.

V. Перевірка набутих знань учнів.

1. Виконання роботи за варіантами.

І варіант.

1. Знайдіть слова, в яких не ставиться апостроф: пів...ями, моркв...яний, ад...ютант, торф...яний, без...язикий, при...їхав, при...йом.

2. Запишіть 7 слів з м’яким знаком.

3. Назвіть слова, в яких відбувається чергування голосних: літать, стерти, береза, чекати, тремтіти, тривожити, чіплятись.

4. Знайдіть слово, в якому не пишеться ь: на вишен...ці, нян...ці, жмен...ці, сопіл...ці.

5. Знайдіть слово, в якому пишемо и: кол...ктив, р...монт, к...шеня, ч...кати, з...ма, ж...веш, с...діти.

6. Виконайте фонетичний розбір слів: ячмінь, щогла.

ІІ варіант.

1. Знайдіть слова, де апостроф не пишеться: під...їзд, м...якенько, духм...яний, черов...як, моркв...яний. верб...я, з...економити, Св...ятослав, В...ячеслав, комп...ютер, р...юкзак,б...юро.

2. Знайдіть слова, в яких не пишеться ь: секретар..., змагаєш...ся, чотир...ма, Трет...яков, конферанс...є, Натал...ці, п’ят...десят, мад...яр.

3. Запишіть слова, в яких треба писати букву е: зб...ру, шел...ст, дер...во, в...сло, п...ньок, ст...повий, кр...тичний.

4. Запишіть 7 слів з апострофом.

5. Вставте пропущені букви в суфіксах: мал...нький, мереж...во, пал...чка, кот...к, криш...чка, сон...чко, плет...во, множ...на.

6. Виконайте фонетичний розбір слів: в’ється, пахощі.

2. Учням роздаються картки з правильними відповідями, роботи перевіряються, робляться висновки.

3. Корекційна робота з учнями, в роботах яких допущено найбільше помилок. Індивідуальна робота: ще раз пояснюються правила, наводяться приклади, виконуються з учнями тренувальні вправи за підручником, за картками. Гра «Хто більше».

4. Тим часом інші учні виконують творчу роботу. Необхідно написати твір-мініатюру за темою „Межи людьми будь людиною”, використовуючи слова з апострофом, м’яким знаком, ненаголошеними голосними в корені слова, в суфіксах, префіксах. Роботи здаються на перевірку.

VІ. Підсумок уроку.

Прийом „Мікрофон”. Учні повинні лаконічно, чітко сказати, що вони взяли з уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

Питання до учнів-консультантів. Чи перевірені завдання самоконтролю в учнів, які отримали завдання на попередньому уроці.

У зошити для корекційних робіт – повторити, що вивчає лексикологія, знати понятійний апарат з цієї теми. Вправа 411, для окремих учнів ще вправа 142.

VІІІ. Оцінювання.

Урок № 5/6

Тема Розвиток зв’язного мовлення. Стаття в газету на морально-етичну тему.
Народознавча тема: „Народна виховна практика”.
Мета:


  • Ознайомити учнів із статтею як одним із жанрів писемного мовлення, її особливостями та композицією

  • Формувати соціокультурну, діяльнісну компетентність, вміння писати статтю в газету

  • виховувати інтерес до вивчення української народної педагогіки, до творчої діяльності.


Методи й прийоми: словникова робота, робота за картками, робота з підручником, гра „Випуск газети”.
Обладнання: картки, зошити для корекційної роботи.
Перебіг уроку
1 мікромодуль. Адаптивно-перетворюючий.

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів і оголошення теми, мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Робота з підручником. Розглянути таблицю підручника „Стилі і жанри мовлення” (с. 178-179), з’ясувати, до якого стилю належить стаття, засвоїти основні ознаки публіцистичного стилю. Робота ведеться шляхом

2. Словникова робота.

Стаття – це науковий чи публіцистичний твір невеликого розміру в журналі або газеті. Звичайно стаття містить роздуми проблемного характеру.

Публіцистика – особливий жанр літературних творів, в яких висвітлюються актуальні питання політики і суспільного життя. Завдання публіцистики – агітація, активний вплив на читача чи слухача.

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

Основні жанри публіцистичного стилю – замітка, лист у газету, інтерв’ю, репортаж, нарис, фейлетон, стаття.

Замітка – коротке повідомлення в пресі. Складається з 3 частин: вступної (з’ясування місця, часу, обставин дії), основної (викладення фактів) і кінцівки. Замітка має бути короткою, достовірною і чіткою.

Лист у газету – безпосередній відгук на якусь подію, фіксація певного факту з короткою оцінкою.

Інтерв’ю – бесіда кореспондента з особою, думка якого цікава для читача.

Репортаж – розповідь свідка або учасника певної події із вказівкою на її обставини та учасників.

Нарис – прозовий жанр публіцистичного стилю, оснований на спостереженнях і враженнях автора. Включає описові елементи (пейзаж, портрет, опис інтер’єру) і розповідь про дії героя чи героїв нарису.

Нариси бувають проблемні і портретні.

Фейлетон – стаття публіцистичного, побутового чи наукового характеру, в якій сатирично зображуються факти чи явища суспільного життя, риси характеру і поведінка негативних персонажів.

Завдання статті – привернути увагу до якогось важливого питання, проблеми, переконати у справедливості чи хибності певної думки. Зміст її має бути переконливим, доказовим, виявляти особисту позицію автора.

За типом мовлення газетна стаття є роздумами в поєднанні з розповіддю, описами.

Особливості побудови статті:


  • постановка проблеми – зачин;

  • розкриття проблеми (пояснюється, що вона собою являє, роз’яснюється хід подій) – основна частина. Для доведення своєї думки автор використовує логічні докази, приклади;

  • висновок – закінчення.

Висновок: ознайомившись з основними жанрами публіцистики, треба самим навчитися писати в газету, виражати своє ставлення до навколишнього світу, аналізувати, давати оцінку подіям, які відбуваються в житті.

Учні отримують після пояснень учителя аркуші з коротким записом лекції, вкладають їх в зошити для корекційних робіт. Аналізують їх, з’ясовують у вчителя, що не зрозуміло.

Також обговорюється пам’ятка „Як працювати над статтею в газету”.


    1. Обдумайте тему, обрану для статті.

    2. Визначте адресата і мету висловлювання.

    3. Сформулюйте основну думку. Теза може бути висловлена одним реченням (простим за будовою, розповідним) або у формі запитання і відповіді на нього.

    4. Визначте композицію статті (вступ, основна частина, закінчення).

    5. Добирайте переконливі докази (приклади з життя, літератури, висловлювання видатних людей та інше).

    6. Дбайте про мовленнєве оформлення статті: вживайте мовні засоби, характерні для даного стилю (публіцистичний), типу (роздум), жанру висловлювання (стаття). Пов’язуючи аргументи з тезою, вживайте сполучники (тому що, хоча, оскільки, через те що, незважаючи на); вставні слова (по-перше, по-друге, нарешті, отже, таким чином).

2-3 мікромодулі. Адаптивно-перетворюючі.

2. Завдання класу. Клас ділиться на групи для проведення гри „Випуск газети”. Необхідно виявити такі групи: кореспонденти, коректори, відповідальні редактори. На дошці вивішуються обов’язки для кожної групи.

Кореспонденти повинні відповідно до вимог пам’ятки „Як працювати над статтею в газету” груповим методом написати статтю на тему „Виховні традиції української сім’ї”.

Коректори груповим методом перевіряють написану статтю, редагують її, виправляють орфографічні й пунктуаційні помилки.

Відповідальні редактори звіряють первинний текст і виправлений варіант, роблять висновки про роботу кожної групи, оцінюють якість статті.

Поки працюють окремі групи учні, які ще не починали роботу або вже її закінчили знайомляться з підборкою друкованих матеріалів, підготовлених учителем, з теми „Народна виховна практика”.

3. Самостійна робота з підручником (с. 89-93).

4. Самостійна робота. Кожен окремо працює над написанням статті „Яким повинно бути виховання сучасного підлітка?”

V. Підсумок уроку.

Методом мозкової атаки учні швидко, лаконічно відповідають на запитання вчителя


  • Які стилі мовлення вам відомі?

  • Чому статтю відносять до публіцистичного стилю?

  • З якими жанрами публіцистичного стилю ви знайомі?

  • У чому полягає завдання статті на відміну від інших жанрів публіцистичного стилю?

  • Що вам відомо про особливості побудови статті?

  • Як працювати над статтею в газету?

  • З якою народознавчою темою ми з вами сьогодні познайомились?

VІІ. Домашнє завдання.

Повторити матеріал підручника с. 89-93, 178-179, вивчити конспект лекції, пам’ятку, знати понятійний апарат. Дописати статтю. Повторити правила запису прямої мови.

VІІІ. Оцінювання.

Урок № 7/8
Тема Тематична контрольна робота. Диктант з тестовими завданням.
Народознавча тема: „Виховання любові і поваги до батьків”.
Мета:


  • Перевірити знання учнів про звуки мови і знаки письма, вміння правильно писати слова з м’яким знаком, апострофом, в яких є ненаголошені голосні в корені, префіксах і суфіксах;

  • розвивати діяльні сну компетентність, усне і писемне мовлення учнів, формувати навички вибирати головне, узагальнювати, систематизувати, працювати самостійно;

  • виховувати любов і повагу до батьків.


Методи й прийоми: контроль знань, творча робота, бесіда.
Обладнання: Л. А Шевелєва . Збірник диктантів з української мови для 5-11 класів.

Перебіг уроку

1 мікромодуль. Системно-узагальнюючий.

І. Організаційний момент. Учні здають написані вдома статті для перевірки.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів і оголошення теми, мети уроку.

ІІІ. Систематизація і узагальнення вивченого.


  1. За допомогою інтерактивної технології „Карусель” учні згадують вивчений матеріал про вживання м’якого знака, апострофа, правопис ненаголошених голосних в коренях, префіксах і суфіксах слів. Клас ділиться на 4 групи. Протягом 3 хвилин кожна група відповідає на питання письмово. У кожної групи своя паста. Через кожні 3 хвилини групи міняються папірцями, доповнюючи відповідь на поставлене запитання. Завдання:

    • Пояснити вживання м’якого знака;

    • Пояснити правопис апострофа;

    • Визначити способи перевірки ненаголошених голосних в корені слова;

    • Пояснити правопис ненаголошених голосних в суфіксах і префіксах.

  2. Кожна група захищає записане, пояснює на прикладах.

  3. Словниковий диктант з коментуванням.

Вчорашній, святковий, тьмяний, п’ятеро, вітряний, щастя, львівський, вісімсот, зустрінуться, лихоманці, тітоньці, гіллястий, інші, перейдеш, богунці, різьбяр, менше, кінчик, у місті, надвечір’я, риб’ячий, морквяний, черв’як, мавпячий, роз’їзд, медвяний, інтерв’ю, ін’єкція, вар’єте, хуторянин, кров’ю, пір’я, приазовський, прикріпити, премудрий, презлий, прилетіти, печиво, вуличка, кошичок, трішечки, охоронець, червень, шелестіти, берегти, починати, пшениця.

  1. Усне повторення фонетичного розбору слів, синтаксичного розбору простого речення.

2 - 3 мікромодулі. Контрольно-рефлексивні.

ІV. Підготовка до написання контрольної роботи.



  1. Знайомство з текстом диктанту.

Дорожити предківщиною

Допитуються молоді: в чому щастя? Вимагають, як стипендії: щастя дайте. Якби ж його можна було зловити в оці ятері та й подати вам... Усі, хто буває на Скарбному, розподіляються для Нечуйвітра на майстрів і браконьєрів. Тарасовим словом їх ділить: „Той мурує, той руйнує...” До останніх причисляє і сина свого. І як же воно вийшло так, що трудяга невсипущий викохав браконьєра? Послухай його, все він робить ніби для кращого: собор треба знести, бо заважає збудувати ринок для трудящих. На все в нього, в нищителя, готове пояснення, та ще яке! Чи це все неминуче в житті? Як на дерево – шашіль, на метал – корозія, на пшеницю – кукіль, може, так насупроти майстра мусить бути і свій браконьєр? Невже всюди, де йде будівник, повинен невідлучно, як тінь, іти і руйнач? У голові ще самі треньки-бреньки, а він спішить мерщій знести старе, розкорчувати, розчистити місце під якийсь невідомий об’єкт. Каже: „Таке життя, тату, що треба в нього пробоєм іти, живо хватом! Тільки тоді чогось досягнеш...” І йде. Та все чомусь із корчування починає. А кинеш у небуття батьківське, сину, то й власне твоє життя безплідно впаде заглухне в тебе ж біля ніг. Каліка той, хто не здатен предківщиною, батьківщиною дорожити. Людині дано пам’ять, що сягає у віки, тому вона й людина. (За Олесем Гончаром).



  1. Лексикологічна робота. Бесіда за питаннями:

    • Як ви зрозуміли зміст тексту?

    • Чи погоджуєтеся ви з думкою автора?

    • Чи актуальна проблема, порушена в тексті?

    • Поясніть значення слів: браконьєр, руйнач, майстер, предківщина.

    • У чому полягає виховний момент твору?

  2. Написання диктанту.

  3. Виконання тестових завдань.

Завдання 1-4 мають по чотири варіанти відповідей, із яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь.

  1. Укажіть рядок, у якому всі слова мають м’які приголосні:

А) сонце, гай, радощі, віхоть;

Б) гілка, золото, тінь, ялинка;

В) лялька, блакить, яблуко, край;

Г) світоч, лисеня, курява, слива.

2. Укажіть рядок, в якому всі слова мають лише дзвінкі приголосні:

А) будівля, джем, нога, дзвін;

Б) кладка, ложка, стіл, ризький;

В) глобус, солодкий, сон, ніч;

Г) сад, хлів, клумба, двір.

3. Укажіть рядок, у якому всі слова мають лише тверді приголосні:

А) хутір, соняшник, добро, краса;

Б) яма, ворота, клен, сіль;

В) дорога, книга, ручка, мости;

Г) рослина, краплина, дівчина, хустина.

4. Позначте рядок слів, в якому відбувається чергування о з е після шиплячих:

А) ж…нити – ж…натий;

Б) ос…ні – ос…нь;

В) н…жа – н…ж;

Г) ш…вк – ш…вком.
Завдання 5-8 мають по п’ять варіантів відповідей, із яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь.


  1. Виділіть рядок, в якому всі слова пишуться з апострофом:

А) п…явка, бур…я, без…іменний, Лук…яненко;

Б) з…економити, під…їхати, зв…язок, цв…ях;

В) зар…яд, в…ється, моркв…яний, п…є;

Г) дит…ясла, пір…я, без…язикий, черв…як;

Д) сер…йозний, п…тниця, б…є, подвір…я.

6. Укажіть рядок, в якому всі слова пишуться з м’яким знаком:

А) лін…, тін…, біл…., кір…;

Б) л…он, л…ох, цв…ях, куз…ня;

В) Натал…чин, брин…чати, ковз…ко, київс…кий;

Г) цит…, рат…, сяд…, саж…;

Д) сіл…, тюл…, тр…ома, міл…йон.

7. Укажіть рядок, в якому всі слова з більшою кількістю звуків, ніж букв:

А) джміль, бджола, дзиґа, дзвін;

Б) з’їзд, щавель, ямка, ящик;

В) щит, мрія, яруга, маєстат;

Г) синька, донька, просинь, льон;

Д) приятель, щиглик, яр, їжак.

8. Укажіть рядок, в якому всі слова з більшою кількістю букв, ніж звуків:

А) льодок, будяк, людина, комаха;

Б) тональність, будівельник, мідь, нянька;

В) калька, лисиця, різьбяр, папороть;

Г) жменька, долоня, бочка, качка;

Д) вишня, пальці, донька, мазь.
Завдання 9-10 мають по сім варіантів відповідей, із яких кілька правильних.

9. Укажіть рядки слів, в яких усі приголосні тверді:

А) дорога, книга, ручка, мости;

Б) яма, зелений, техніка, червоний;

В) серенада, хлопчик, крам, поле;

Г) яблуко, королева, солодко, гора;

Д) єнот, драма, швидкий, криво;

Е) дорога, борода, траса, корова;

Є) пригода, корисно, весело, їжа.

10. Укажіть рядки, в яких у всіх словах сумнівні ненаголошені голосні не можна перевірити наголосом:

А) левада, леміш, кишеня, минулий;

Б) гриміти, бриніти, дрижати, кривавий;

В) тривати, кришити, тривога, глитати;

Г) лиман, криниця, блищати;

Д) березень, вітер, справедливий;

Е) рученька, клекотіти, семеро;

Є) книжечка, шепотіти, вихователь.

Завдання 11-12 мають на меті встановлення відповідностей.

11. 1. д, ж, з, г

2. а, о, и, і

3. к, п, т, х

4. р, т, л, ж

А) глухі приголосні звуки;

Б) дзвінкі приголосні звуки;

В) тверді приголосні звуки;

Г) голосні звуки;

Д)м’які приголосні звуки.

12. 1. дерево, серед, пелена;

2. широкий, великий, крило;

3. семеро, малесенький, вихователь;

4. хлопець, червень, мітел.

А) слова, сумнівний ненаголошений в яких можна перевірити наголосом;

Б) слова, що мають повноголосся;

В) слова, що мають при змінюванні випадний е;

Г) слова, що мають ненаголошений и в групах ри-, ли-;

Д)слова з е в суфіксах.

V. Підсумки уроку.



VІ. Домашнє завдання. Повторити правила написання м’якого знака і апострофа в словах іншомовного походження, Написати твір-роздум на тему „У чому полягає велич людини”.

VІІ.Оцінювання.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка