З досвіду роботи



Сторінка1/7
Дата конвертації05.03.2017
Розмір0.49 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7
Управління освіти і науки

виконкому Криворізької міської ради

Відділ освіти виконкому Центрально-Міської у місті ради

Комунальний заклад «Міжшкільне навчально-виробниче об’єднання» Криворізької міської ради.


З досвіду роботи

Методика викладання предмету

«Технологія виконання робіт при виготовленні

швейних виробів»

м. Кривий Ріг

2014 рік

ЗМІСТ



І. Вступ 5

IІ. Загальні питання підготовки швачок 6

ІІІ. Процес навчання предмету 8

«Технологія виконання робіт при виготовленні швейних виробів» 8

ІV. Задачі і зміст курсу 14

«Технологія виконання робіт при виготовленні швейних справ» 14

V. Форми організації навчання предмету 15

«Технології виконання робіт при виготовленні швейних виробів» 15

VІ. Методи навчання 19

VІI. Методика вивчення 22

Технологія виготовлення швейних виробів 22

VІIІ. Перевірка і оцінка знань, 24

умінь і навичок учнів 24

Лабораторно-практична робота 32

Інструкційна карта № 1 35

Інструкційна карта № 2 36

ТЕСТ 1 38

Список використаної літератури 41





І. Вступ


Життя – вічна наука. Сьогодні воно змінюється стрімко, часом непередбачувано. У період реформування освіти роль учителя в навчально-виховному процесі має бути переосмислена кожним, і кожен має зрозуміти, усвідомити свою роль у житті нашої держави і в житті своїх учнів, систематизувати все надбане, відкрите в щоденній копіткій праці, здійснити крок на шляху опанування нових педагогічних технологій, які б допомогли вчителю зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним, демократичним.

Національною доктриною розвитку освіти в Україні утверджено стратегію прискореного, випереджаючого, інноваційного розвитку освіти й науки, забезпечення самоствердження й самореалізації особистості. Освіта сьогодні спрямована на умови демократії, ринку, новітніх наукових інформаційних технологій. Місія школи полягає втому, щоб допомогти кожній дитині усвідомити суть свого життя, визначити й накреслити орієнтири власного майбутнього.

Легка промисловість - сукупність спеціалізованих галузей промисловості, які виробляють, головним чином, предмети масового споживання. Легка промисловість займає одне з важливих місць у виробництві валового національного продукту і відіграє значну роль в економіці країни.

Легка промисловість об'єднує кілька підгалузей. Двома головними підгалузями є: текстильна і швейна промисловості. В даний час легка промисловість має багато проблем і тому неприваблива для молоді та фахівців. І це не тільки низький рівень заробітної плати, а й застаріле технологічне обладнання і брак у підприємств власних коштів на розвиток виробництва, висока частка тіньового і незаконно ввезеного товару на споживчому ринку.

У своїй роботі я хочу розглянути технологію виробництва необхідних для кожної людини речей - швейних виробів. Проектування та виготовлення одягу - комплексний, складний процес, що поєднує в собі рішення художніх, технічних і соціальних завдань. В даний час підприємства, в тому числі і швейної промисловості, прагнуть виробляти ту продукцію, яка необхідна споживачеві, і отримують прибуток за рахунок максимального задоволення його потреб. Потреби людей різноманітні і складні: соціальні, фізіологічні, особисті. Потреба, яка прийняла специфічну форму відповідно до культурного рівня й особистості індивіда, вже є потребою. Потреби виражаються в об'єктах, здатних задовольнити потребу у той спосіб, який притаманний культурному укладу даного суспільства. Формування певного рівня якості та відповідного асортименту одягу повинно проводитися на основі знання потреб, які знаходять своє диференційоване відображення в типології споживання. Потреби діляться на дві групи: біологічні та соціальні. До групи біологічних особливостей входять стать, вік, антропометричні характеристики. У визначення типології споживача входить і його особиста соціальна характеристика - суспільне становище, національна приналежність, місце проживання, спеціальність, захоплення. Важливе вплив на формування типології споживання надає предметна середу, в яку входить і сам одяг. Національна середу перебування, середа умов життєдіяльності, рівень суспільного життя, що формуються вимоги щодо стилю, моди - все це, з одного боку, формує одяг і, з іншого, - забезпечує за допомогою цього одягу найкращу адаптацію людини в конкретному суспільстві.

Метою нашої роботи є визначення шляхів впровадження технологічних методів навчання у викладанні технологія швейного виробництва в загальноосвітньої школи.

У процесі роботи ми ставили перед собою такі завдання:



  1. Опрацювати науково-методичну літературу з теми.

  2. На уроках технології виготовлення швейних виробів впроваджувати інтерактивні методи.

  3. Укласти матеріали власного досвіду в чітку систему.

IІ. Загальні питання підготовки швачок


В даний час швейна промисловість використовує велику кількість найменувань швейних машин в державних та приватних підприємствах України. Широко застосовуються швидкі та потужні швейні машини. Зміни в змісті праці швачки пред'являють підвищені вимоги до їх професійної підготовки, культурно-технічного рів­ня.

Культурно-технічний рівень сучасного працівника це, мож­на сказати, сплав професійних загальноосвітніх і політехнічних знань, умінь і навиків, технічної майстерності. Сучасна швачка повинна не тільки досконало знати швейне обладнання, а і кваліфіковано виконувати всі види з його обслуговування. Сьогодні від неї потрібні знання основ економіки і організації вироб­ництва, розуміння процесів, що відбуваються в суспільстві. Сучасна швачка повинна володіти уміннями творчо мислити і діяти, орієнтуватися у всезростаючому потоці інформації, самостійно набувати знання і використовувати їх в своїй роботі, свідомо ві­дноситися до праці. В нових умовах, коли відбуваються радика­льні зміни в суспільних відносинах, необхідно підняти ще вище рівень навчання школярів швейній техніці. Слід не тільки формувати у учнів знання уміння і навики з професії, що вивча­ється, але і виховувати у них здатність адаптуватися в умовах ринку, розвивати творче мислення, пізнавальні здібності, фор­мувати любов до техніки, професії швачка, потребу в знаннях і бажання їх удосконалювати, працьовитість, любов до праці.

Практика і передовий педагогічний досвід показують, що до основних шляхів вдосконалення навчання школярів профе­сії швачка відносяться:

  1. Приведення змісту курсу, методів, що вивчаються, форм організації навчання у відповідність з вимогами науково- технічного прогресу.

  2. Розумне поєднання традиційних і нових форм і методів навчання.

  3. Систематичне використовування на уроках технічних за­собів навчання.

  4. Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів в оволодінні знаннями і уміннями.

  5. Посилення виховної, розвиваючої, політехнічної, практи­чної і профорієнтаційної спрямованості навчання учнів техніці.

  6. Вивчення швейної техніки з дотриманням логічної послідовності і внутрішньої спадкоємності по двох ступенях на­вчання (X та XI класи).

  7. Здійснення тісного зв'язку вивчення техніки з основами наук, виробничим оточенням.

  8. Систематична участь школярів в продуктивній праці.

  9. Постійне зміцнення матеріально-технічної бази технологічного навчання.

  10. Підвищення наукового і методичного рівня вчителя швейної справи.
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка