Як бути здоровим в Україні



Сторінка4/6
Дата конвертації05.11.2016
Розмір1.19 Mb.
1   2   3   4   5   6

Духовний захист

(наркоманія, пияцтво та інші пороки)
На прийомі у мене подружня пара середніх років. Дружина зі слізьми на очах просить допомогти їхньому синові.

Юнак зараз учиться на другому курсі університету в іншому місті. Коли цим літом приїхав на канікули, то батько випадково виявив у сина наркотики. Сказав дружині. Вони вирішили синові нічого не казати, а таємно поспостерігати за ним. Через тиждень у них ніяких сумнівів у тому, що син уживає наркотики, уже не було.

У своєму районному центрі вони люди досить відомі, тому поїхали на консультацію до лікаря-нарколога в обласний центр. Лікар-нарколог пояснив їм, що сина потрібно обстежити й лікувати, але для цього потрібні його бажання й згода. Характер сина вони знали добре, ще у дитинстві він бував різким і уразливим. І, чесно говорячи, батько не знав, як поговорити із сином. Він боявся, що той після розмови може накоїти біду. А матір цей юнак уже перестав слухати, коли був у старших класах школи, хоча й добре вчився. А тут ще й дочка півроку назад розлучилася із чоловіком.

Розповідаючи про проблеми у своїй родині, дружина періодично дорікала чоловікові, що йому ніколи було займатися дітьми. Усе робота у нього в голові й гроші, і на молодих дівчат заглядається. Чоловік теж у відповідь їй казав ущипливі слова. Хвилин п’ятнадцять я їх вислухував. Діагноз давно вже поставив - низький духовний захист.

Для читачів постараюся пояснити, що духовний захист людей складається з віри у Бога їхніх предків. І не тільки з віри, а й чистоти життя, або чесності життя. А також справ. Сама по собі віра у Бога без справ мертва. Мало людині просто вірити, потрібно намагатися виконувати ті рекомендації, які Бог нам дав і дає. У кожної людини, що живе зараз на землі, є духовний захист. Але ступінь її, або сила, у кожного різна. Вона залежить від того, як жили попередні покоління цієї людини.

Одного разу я проводив заняття з молодими лікарями й запитав у них: «Чи думаєте ви про своїх онуків або правнуків?» «Та що Ви, - відповіли деякі з них, - у нас ще й своїх дітей поки немає». Це питання я часто задавав на семінарах і консультаціях людям різного віку. Переважна більшість із них відповідала, що про майбутніх своїх нащадків навіть не замислюються.

У Біблії є рекомендація збирати багатство не на землі, а на небі. Багатство - це чесне життя з добрими справами й вірою у Бога. Це багатство, якщо воно є, і передається в спадщину, а якщо ні, то не передається. Це багатство і є духовний захист. А якщо цього багатства мало, то такі люди стають п’яницями, наркоманами, злочинцями. Вони зраджують своїм дружинам і чоловікам, обманюють друзів і державу. Все це дрібниці в порівнянні з тим, що свої пороки вони передадуть своїм нащадкам. І бідні їхні онуки або правнуки будуть страждати у своєму житті, навіть не підозрюючи за що.

Лікування сина батьків, що прийшли до мене на прийом, було наступним. Я рекомендував кожному з батьків сходити до церкви й покаятися за свої гріхи. Бог не чує тих, хто має гріхи. Потім нормалізувати стосунки між собою, не сваритися. Не зраджувати один одному, якщо зраджують. Почати робити добрі справи для інших людей, але робити це таємно. Молитися й просити прощення у Бога за гріхи своїх предків, яких уже немає в живих.

Відмінність живих від мертвих полягає в тому, що живі ще можуть просити прощення у Бога за не покаяні гріхи своїх предків, а мертві зробити це вже не можуть. Нічого страшного, що люди не знають про гріхи своїх попередніх поколінь. Але, повірте, вони були не кращими й не гіршими від тих, які живуть сьогодні.

Виявляється, коли я розмовляв з батьками, їхній син сидів у машині. Він не знав, чому сьогодні вранці батьки змусили його поїхати з ними в обласний центр. Наша бесіда тривала години півтори. Потім вони покликали сина. Він виявився високим, гарним юнаком. Тепер батьків я відправив погуляти, і почав розмову з парубком.

Зі свого досвіду скажу, що в присутності батьків дорослі діти не розкриваються. Працюючи або розмовляючи з пацієнтами, я завжди знаю, що вони відчувають мої думки. Тому намагаюся, щоб мої думки й слова збігалися. Люди завжди відчувають неправду.

Розповів йому, чим була викликана ранкова поїздка й про що ми розмовляли з батьками. По зовнішньому вигляду й перших вимовлених словах цього хлопця я вже зрозумів, що він ще не дуже вліз у наркотики, а вживає їх поки періодично. Близько двох годин ми розмовляли з ним про різне. Він чесно розповів, що вперше спробував курити «травичку» ще в десятому класі. А коли поїхав учитися в університет, то виявилося, що це модно на дискотеках або в нічних клубах.

Я не поспішаючи пояснив йому, до чого все це приводить і як важко вибратися із цього болота, як наркотики роблять рабами багатьох молодих людей, непомітно перетворюючи їх у психічно хворих, також укорочують життя, що без духовної підтримки й захисту дуже важко людині жити в цьому світі. Особливо важко молоді. На кожному кроці спокуси: алкоголь, сигарети, наркотики, безладне статеве життя, СНІД, обман, помилкові цінності.

Юнакові я рекомендував обов’язково сходити до церкви, покаятися на сповіді й причаститися. З його батьками ми зустрічалися ще два рази, розмовляли про те, як потрібно нормально жити, робити зарядку, не заважати, а допомагати своїм дітям.

Їхній син приїхав сам до мене через два тижні. За цей час йому вдалося сходити до церкви, покаятися й причаститися. Він розповів мені, як друзі дуже вмовляли його ще покурити наркотик або випити наркотичні таблетки. Із важкістю, але йому вдалося відмовитися.

Зустрілися ми з ним ще через рік. Наркотики його вже не цікавили. «Чому нам ніхто цього не розповідає?» - запитав він мене. «Розповідають, - відповів я йому, - тільки багато хто цього не чує, вуха у них закриті, і очі багато чого не бачать, хоча й видючі». Один раз учні запитали Ісуса Христа, чому Він дає людям знання притчами. Він відповів, щоб люди вчилися розуміти, працювали над собою.

Від себе додам, що у світі, створеному людьми, дуже багато спокус: влада, гроші, матеріальні цінності, сумнівні задоволення. Без міцного духовного захисту багато хто намагаються досягти всього цього нечесним шляхом, не підозрюючи, що за всі свої справи доведеться відповідати. У найкращому разі самим, але частіше нащадкам.
Що потрібно знати батькам
Якщо в родині є діти, то батьки повинні навчити їх бути здоровими й щасливими, а якщо вдасться, то мудрими. Яблуко від яблуньки недалеко падає. Основи здоров’я як фізичного, так і духовного і морального, закладаються в родині.

На прикладі десятирічного хлопчика, що залишився один без батьків, видно, що у нього були закладені високі моральні й духовні основи. Завдяки цим основам, він прожив майже дев’яносто років. Все життя чесно трудився, виростив чотирьох дітей, дочекався вісьмох онуків, і, насичений життям, благополучно пішов з нього. А комсомольці, які пограбували їхній будинок і заарештували його батьків, жили недовго й погано. А головне, життя їхніх дітей теж не склалося. У них не були закладені прості істини, що не можна відбирати чуже, не можна жити нечесно, не можна жити без віри в Бога.

На зустрічах зі старшокласниками я розповідаю дітям, що є різні точки зору на походження людини. Бажано це знати й вибирати самому, якої з них дотримуватися у своєму житті. Деякі вважають, що людина походить від мавпи, і це їхнє право так вважати. Інші люди вважають, що людину створив Бог. Таких людей на земній кулі набагато більше. Є й інші точки зору. Кожен повинен сам вибирати, як йому жити. Свої майбутні переконання дитина, як губка, усмоктує від своїх батьків. Родина, а якщо точніше, рід людини визначає майбутнє дитини.

Зі спілкування з дорослими я переконався, що багато хто з них наївно вважають, що у дітей буде інше життя, краще, ніж у них самих. Так, буде краще, якщо ви своїм прикладом навчите дітей жити чесно, поважати людей, робити добрі справи й ранкову зарядку. Діти, стаючи старшими, учаться не тому, що радять або змушують їх робити батьки, а тому, що самі батьки роблять. Найбільше діти, приблизно з тринадцяти-чотирнадцяти років, не люблять, коли батьки дають їм поради. Особливо, коли діти не просять їх давати.

Наприклад, у звичайній родині, де мама й тато нічого не роблять для свого здоров’я, діти, коли виростуть, теж нічого не будуть для себе робити. Якість їхнього життя буде знижена й хвороби в молодому віці забезпечені.

Важливо знати або хоча б чути, що всі люди рівні, але рівні перед Богом, а в іншому всі різні. Деякі заздрять іншим, не підозрюючи, що заздрість робить гіршим життя, у першу чергу, їхнє. Заздрість часто є причиною виникнення багатьох захворювань.

Наведу приклад. До мене на прийом на протязі місяця звернулися четверо молодих людей приблизно двадцяти років - троє хлопців і одна дівчина. Їй, щоправда, було двадцять шість років. У всіх однакові симптоми. Хворіють протягом року - страхи, серцебиття, перепади тиску й настрою. Знижено працездатність, занепад сил, порушена координація - не можуть довго ходити. Всі вони лікувалися у різних лікарнях у кардіологів, невропатологів, навіть консультувалися у психіатрів.

Хлопці вчилися в університетах, а дівчина вже закінчила академію. З молоддю працювати приємно, у них завжди наступає швидке видужання. У процесі бесіди з кожним з них я з’ясував, що всі вони дуже комусь заздрили.

Один з юнаків заздрив своїм друзям, що у них є свої машини й багаті батьки. Інший заздрив, що у багатьох його однокурсників є свої кімнати, комп’ютери, гарні мобільні телефони, а він з батьками живе в однокімнатній квартирі. Третій хлопчик, спортсмен, заздрив успіхам своїх друзів зі спортивної команди. Дівчина заздрила своїм подругам, які вдало вийшли заміж, живуть у своїх квартирах, мають дітей. А вона ніяк не може вийти заміж, живе у гуртожитку.

З кожним із цих молодих людей я займався індивідуально по три-чотири заняття. Тільки з одним із юнаків довелося провести дев’ять зустрічей, страхи його довго не відпускали. Від кожного з них я довідався, що у родині батьки ніколи не вчили їх, що заздрити іншим дуже погано, що заздрість може привести до багатьох хвороб і проблем.

Лікування цих хлопців було наступним. Я їм пояснив, що якщо хочуть чогось у житті досягти, то повинні радіти успіхам інших людей і співчувати тим, кому погано. Потім вони навчилися покаянню. Спочатку у мене в кабінеті подумки попросили прощення у всіх тих людей, яким заздрили, в усіх, на кого ображалися. Особливо важливо попросити подумки прощення у батьків за свої образи на них. Потім я рекомендував їм сходити до церкви на сповідь і покаятися за свою заздрість і інші гріхи, якщо вони у них є. Крім того, дав їм рекомендацію мовчки помолитися у церкві, попросити допомоги у Бога у видужанні. І нікому нічого не говорити. Хлопці так і зробили.

На наступних зустрічах ми розмовляли про прості істини, про фізичні вправи, про чистоту життя, про спокуси й покаяння. Про те, що нечесне життя - це біг на коротку дистанцію. Про те, що ті, хто нечесним шляхом заробляє гроші або інші багатства, створюють проблеми для своїх дітей, онуків або правнуків. Вони думають що, залишивши після себе гроші й будинки, зроблять щасливими своїх нащадків, а насправді, багатством є чистота життя й добре ім’я.

Молодь у нас в Україні кмітлива. Діти швидко вчаться гарному. Поліпшення у стані їхнього здоров’я пішли швидко. Ліків ніяких більше не приймали. Два хлопчики повністю були здорові місяця через три, один - через чотири. Дівчині довелося попрацювати із собою близько року. Виявляється, у неї вже був аборт від зв’язку з одруженим чоловіком. Зате зараз вона щаслива, має гарного друга, здорова.

На жаль, у багатьох українських родинах батьки поки не вчать дітей мудрості. Мудрість завжди проста й легка для розуміння.


Для тих, кому 50-60 років і більше
В одній з телепередач я вимовив фразу «хлопчиська й дівчиська, кому п’ятдесят-шістдесят років», що викликала багато дзвінків на телестудію. Виявляється, у нас в Україні чимало людей, які хочуть бути здоровими у цьому віці, тільки не знають як, та й не займається з ними ніхто.

Два-три рази на рік протягом багатьох років я проводжу просвітні семінари для жителів міста. Семінари тривають два тижні. Один з виконкомів у центрі міста надає для цього зал на двісті п’ятдесят чоловік, сама популярна газета дає оголошення. Напередодні семінарів обласна телерадіокомпанія надає одну годину телеефіру, де я розповідаю, чим на семінарах будемо займатися.

Для того, щоб бути здоровими або поліпшити здоров’я, гроші не потрібні. Гроші потрібні для того, щоб лікуватися. Це я спеціально пишу для тих, хто думає інакше.

Орієнтовно на семінари щодня ходять близько 100 чоловік, переважно люди пенсійного віку. В усіх відбувається поліпшення здоров’я - повторюю, в усіх - причому діагнози значення не мають. Після семінарів багато хто залишають відгуки, де описують, які зміни у них відбуваються за ці два тижні.

І от, я почав помічати, що часто у відгуках люди пишуть, що почали почувати себе молодшими. Те, що омолодження організму й поліпшення якості життя можливе, я знав давно, але те, що ця тема може бути небезпечна, не здогадувався. Виявляється, не всім корисно бути здоровими, особливо в старшому віці. Постараюся пояснити чому. Коли в організмі починають поступово включатися процеси омолодження, то тіло вимагає задоволень. А не всі можуть собі це дозволити. Тіло хоче жити повноцінним життям, а немає з ким. Багато сліз я надивився й сумних випадків бачив, коли відновлене здоров’я приносило біду.

На одному із семінарів невисокий чоловік в окулярах з товстим склом попросив мене розповісти, як відновити потенцію. Він завжди сидів у першому ряді й недогризком олівця записував у блокнот деякі з моїх рекомендацій. Своє питання виклав у записці. Там же написав, що йому шістдесят три роки і з дружиною не живе інтимним життям уже більше п’яти років. Хочеться йому, мовляв, наостанок насолодитися, та й дружині задоволення доставити.

На заняттях ми торкаємося різних аспектів здоров’я - усе, що хвилює людей. Відповідаючи на це питання, я попросив всіх людей у залі, кому ще хочеться і є з ким займатися сексом, закрити очі, розслабитися й звернути увагу на свою промежину. Легко стиснути й розслабити м’язи промежини, а головне, запам’ятати відчуття. Всі бажаючі зробили цю вправу п’ять-шість разів. Головне - це увага й відчуття стиску й розслаблення м’язів. А взагалі, цю вправу гарно виконувати після ранкової зарядки, лежачи на підлозі або килимкові. Вона корисна всім, але, в першу чергу, тим, у кого є проблеми у сечостатевій сфері. На всю вправу йде не більше однієї хвилини.

Наступного дня до мене знову підходить цей чоловік і говорить: «Можна сьогодні ще раз повторити вправу?» Виявляється, після п’яти років перерви, напередодні ввечері й сьогодні ранком вони із дружиною із задоволенням займалися інтимом. Після цього чоловіка підійшов інший. Йому шістдесят п’ять років, теж відновилася потенція - він навіть не очікував, що таке можливо. На занятті я знову нагадав основи цієї вправи й попередив, що займатися статевим життям можна тільки зі своїми чоловіком або дружиною.

Місяця через два я випадково зустрів на вулиці другого чоловіка, якому шістдесят п’ять років. Привіталися, поговорили про життя. Він мені розповів, що зі здоров’ям у нього все у порядку, навіть до колишньої коханки періодично навідується.

Потім я довідався, що один з моїх колишніх пацієнтів, з яким я займався рік назад, у шістдесят років розвівся зі своєю дружиною й женився на тридцятирічній. «Так, - подумав я, - якби ці чоловіки були нездорові, то у одного б родина залишилася, а інший не грішив би». Виходить, що, даючи знання про здоров’я, я сприяю руйнуванню родини.

Те ж саме відбувається і з жінками.

На консультацію прийшла пацієнтка, шістдесят один рік. Займалася у мене на семінарах рік тому. Продовжує займатися собою самостійно й зараз. Вона здорова, почуває себе прекрасно, хоче сексуального життя. Але чоловік «ніякий», йому шістдесят чотири роки, а виконувати подружні обов’язки не може. Їй сильно хочеться, дуже сильно хочеться, а він не може. Шукати собі коханця в цьому віці соромно, та й гріх. Перед дітьми й онуками соромно.

Потім інша жінка, шістдесят три роки. Живе з дітьми й онуками, чоловіка немає. Теж почала займатися собою, стала здоровою, але шукати собі друга соромиться, а тіло вимагає.

Жінці п’ятдесят три роки, було багато хвороб, почала займатися собою. Відновився менструальний цикл, якого не було три роки. Хоче сексуальних відносин, але чоловік уже не може. У родині почалися сварки. До речі, дуже часто у жінок повертається менструальний цикл, коли вони починають займатися собою.

І таких випадків, коли у віці п’ятдесяти-шістдесяти років і більше відновлення здоров’я принесло проблеми у наші українські родини, я бачив чимало. Коли люди починають займатися собою, здоров’я поліпшується поступово. Але однією з перших відновлюється дітородна функція. А впоратися із плоттю не всі можуть, отут і до гріха недалеко.

Тому завжди, коли проводжу семінари, консультації, зустрічі, на яких бувають люди, старші за п’ятдесят-шістдесят років, постійно нагадую про техніку безпеки. Поки люди хворі або якість життя знижена через тимчасову втрату яких-небудь функцій організму, вони хочуть повернути здоров’я. Але коли здоров’я повертається або функції відновлюються, не всі можуть справитися із собою, що може привести до багатьох проблем. Тому техніка безпеки завжди повинна бути на першому місці.

Відновлення здоров’я завжди потрібно починати з нормалізації стосунків з усіма людьми, з якими доводиться спілкуватися. Їх не так уже й багато у цьому віці. Це близькі, сусіди, колеги. Тут є один маленький нюанс, від якого все залежить. Часто буває, що люди кимсь незадоволені. Наприклад, чоловіком або дружиною, дітьми або онуками. Через це бувають сварки.

І ось ті дрібниці, що не відразу доходять до людей: ПРИЧИНИ невдоволення ЗАВЖДИ ПОТРІБНО ШУКАТИ В СОБІ. Наприклад, у родині чоловік незадоволений з якоїсь причини дружиною, і трапляється це часто. Виходить, чоловікові потрібно працювати із собою, а не дружину переробляти. Точно так само й дружині, якщо вона часто незадоволена чоловіком, потрібно працювати й шукати причини тільки в собі. Так склалося, що більшість українців обвинувачують всіх і кого завгодно, а в себе подивитися, у собі пошукати причини не хочуть, тому що не знають, що із собою потрібно працювати.

На семінарах мені завжди вдається цю тему донести до людей. А от на сторінках книги не знаю, як вийде.

Мовою фізиків, невдоволення - це викид поганої енергії. Чим частіше ми незадоволені, тим гірше собі робимо. Точно так само й у Біблії нам постійно пишуть, нагадують: не судіть, не суджені будете, як ви ставитеся до людей, так і вони до вас ставитися будуть.

На семінарах я вчу людей читати думки інших. Пропоную всім подумати що-небудь про яку-небудь людину, з якою у них є проблеми або ким вони незадоволені. Протягом хвилини кожний сидить і думає про того, з ким є проблеми. Через хвилину я всім пояснюю, що точно так само про них думає й та людина, про яку кожний з них тільки що думав. Все просто, але от просте саме й не відразу доходить.

Один чоловік погано думав про зятя. У них завжди були погані відносини, і він обвинувачував у цьому зятя.

На заняттях я всім пояснюю, що думки мають енергію, і не просто енергією, а творчу енергією. Наприклад, якщо ви погано думаєте про когось, та людина одержує від вас цю інформацію й відповідає тим самим. Як ви про неї, так і вона про вас думає. Але кожна людина може керувати своїм розумом, може змінювати свої думки.

Після того, як усі подумали про кого-небудь, з ким були проблеми, я запропонував другий етап вправи: заплющити очі, але тепер добре, тепло й з любов’ю подумати знову про ту саму людину, з якою у вас були або є проблеми. Усі зробили цю вправу. От так починають відбуватися чудеса.

Чоловік, у якого були проблеми із зятем, подумав про нього тепло, з любов’ю, як про рідного сина. Наступного дня він розповів, що напередодні ввечері до нього прийшов зять і подарував сорочку. Вони добре посиділи, і вперше зять назвав його батьком.

Те, що всі люди чарівники, мені відомо, але от самі люди це не завжди знають. Вони не знають, що у мирі й спокої жити краще. У Біблії написано, що потрібно шукати миру з усіма. Але іноді в наших українських родинах поселяються такі ХВОРОБИ, як сварки, образи, заздрість, ревнощі, обман. І не тільки в родинах, адже родина - це маленький осередок держави. Погано те, що ці хвороби часто передаються в спадщину, хоча лікування їх дуже просте.

І от після того, як людина починає розуміти, що жити у мирі краще, що не можна нікого засуджувати й сильно ображатися, ми переходимо до наступного етапу відновлення здоров’я й омолодження організму. Я пропоную всім заплющити очі, згадати свої гріхи, починаючи з юності, і подумки попросити прощення у всіх людей, яких вони скривдили або образилися самі. Дуже важливо попросити прощення у всіх людей, які вас скривдили. Адже коли вас кривдили, ви злилися, обурювалися, вважали себе правими. А в цей час із вас виходила негативна енергія, що починала формувати майбутні ваші хвороби й проблеми. Тому у Біблії й пишеться любити ворогів ваших, молитися за тих, хто ображає вас. Повторю тим, хто не зрозумів: моліться за тих, хто ображає вас, а не зліться й не засуджуйте.

Часто від людей я чую, що вони когось простили, а в цьому і є велика помилка. Якщо ви когось простили, то виходить, перед цим обвинуватили людину. А обвинувачувати людей нам права не дано, є один Суддя. Прошу читачів не плутати із чинними законами в державі - їм потрібно підкорятися. Ми зараз говоримо про нормальне життя, про відновлення здоров’я, про вічні істини, від яких залежить не тільки ваше здоров’я, але щастя й здоров’я ваших дітей, онуків і правнуків. Адже в спадщину передається не тільки погане, але й гарне.

На семінарах бувають люди, які вірять у Бога, бувають і невіруючі. Але після цієї вправи всім стає краще, легше на душі. За моїми спостереженнями, а я в медицині більше тридцяти років, кращих ліків для серцево-судинних захворювань, ніж перегляд своїх минулих гріхів-помилок і щирого ПОКАЯННЯ за них, поки не придумано.

Наведу один приклад. Недалеко від залу, де звичайно проходять заняття, знаходиться обласний кардіологічний диспансер. У ньому лікуються “сердечники” з усією області. Одна жінка приїхала провідати свого чоловіка й випадково довідалася про семінари. Вирішила зайти послухати. Наступного дня вона привела й чоловіка. У нього саме тиск погано знижувався, незважаючи на те, що вже три дні в диспансері пив ліків, йому ставили крапельниці. Він гіпертонік зі стажем. Йому п’ятдесят дев’ять, хворіє на гіпертонію більше десяти років.

У цей день на семінарі я саме й розповідав про те, що потрібно переглянути своє життя, починаючи з юності, і покаятися за помилки-гріхи. Попросив усіх заплющити очі й протягом однієї-двох хвилин виконати цю вправу. Потім удома вибрати час, не поспішаючи, переглянути своє життя й покаятися або попросити прощення у тих випадках, які зараз не пам’ятаєте.

І от цей гіпертонік за дві хвилини згадав деякі зі своїх гріхів, подумки покаявся, попросив прощення. Коли після занять прийшов у диспансер, тиск у нього було нормальний. Наступного дня він уже хвилин за двадцять до початку занять сидів у першому ряді, пізніше під’їхала і його дружина.

Деякі із читачів думають: «Ну, що він так повільно, так нецікаво описує цю тему?» Справа в тому, що з досвіду спілкування зі своїми земляками я знаю, що повільно до них доходить те, що вони можуть бути здорові, можуть помолодшати. Важко їм пробити свої залізобетонні переконання, що в п’ятдесят-шістдесят років це неможливо.

А ось саме навпаки. Саме в п’ятдесят-шістдесят років здоров’я відновлюється найкраще, тільки мозком потрібно трохи ворушити й зарядку ранком починати робити. Проблема, у першу чергу, знаходиться саме у мозку. Думки народжуються в серці, а потім уже процес мислення відбувається у головному мозку. Отож, до цього віку у багатьох серця заблоковані. І особливо вони закриті у сердечників. Розкрити їх можна тільки покаянням, та й то не відразу. Звичайно сердечники вже не бачать у житті нічого гарного. У них у думках багато страхів, тривог, занепокоєнь.

Чоловік, що лікувався в кардіологічному диспансері, на одному із занять поставив запитання: «Чому у місті стало менше гарних жінок?» Уявляєте, у залі біля ста чоловік, приблизно сімдесят з них жінки, а він задає це питання. Дивлюся, деякі почали обурюватися, почулися вигуки: «Розплющить очі» й т.п.

Давши можливість жінкам трохи обуритись, я сказав їм, що у присутності дружини я вчинив би так само. Справа у тому, що його дружина сиділа поруч із ним. А потім усім пояснив, що сердечники через хворобу красу мало помічають. Але на хворих ображатися не треба. Чоловік, який задав це питання - гіпертонік, а що із хворого візьмеш?

Жартами, питаннями ми поступово розхитуємо старі переконання, звільняємо місце для здоров’я, чистої радості. У Біблії, Ісус Христос говорить нам бути як діти, тому що дітям дане те, що не дано мудрецям. Тому на семінарах ми завжди одну-дві хвилини згадуємо своє дитинство, а саме ті моменти, де нам було гарно й приємно. Дуже важливо, хоча б короткочасно, знову відчути себе дитиною - хлопчиськом або дівчиськом.

Ті, хто вірить у Бога й знає молитву «Отче наш» розуміють, що ми завжди діти, що у нас завжди є Батько. Але деякі цього не знають або забули, що діти завжди веселі, не тримають довго зла, люблять грати й веселитися, а головне, мріяти. Дитячі мрії завжди чесні, гарні.

Усередині кожної людини закладені величезні відбудовні сили. Їх треба тільки розбудити, а далі вони самі поступово поліпшать ваше здоров’я.

Я бачив багато випадків, коли люди без медичної допомоги самостійно поліпшували здоров’я або позбувалися від нібито невиліковних захворювань. Не треба сподіватися на чудеса, потрібно починати шукати шлях усередину себе до цих цілющих сил. Відновлення здоров’я завжди відбувається поступово, тільки поступово. А омолодження організму починається із чистоти думки, радості, очищення минулого й роботи над собою. Все це можливо.

Але є такі моменти, які заважають - це лінь і відсутність віри. Лінь - природний стан деяких людей. Особливо розумова лінь. А наше тіло завжди йде за розумом. Наприклад, захотіли ви пройтися пішки одну зайву зупинку, поспостерігайте за своїм розумом. Він постарається вас переконати, що робити цього не потрібно. Або зарядку ранком захотіли зробити, а розум знайде вам тисячу причин, що її робити не треба.

Тому на заняттях ми щодня працюємо зі своїм розумом. Я задаю таке питання: «Яку добру або гарну справу ви востаннє зробили? Тільки не для своїх близьких або знайомих». Коли перед вами близько ста чоловік починає згадувати, яку ж гарну або добру справу вони зробили, та ще й не своїм близьким, то це цікаве видовище. Навіть чутно, як у деяких мозок «скрипить» від напруги.

От ви, шановний читачу, згадаєте зараз, яку гарну або добру справу востаннє ви зробили, але не своїм близьким або знайомим. Якщо спробуєте згадувати, то ви самі переконаєтеся, що це таке.

Омолодження починається тоді, коли ви починаєте думати про добро, про гарне. Наші сьогоднішні думки й слова - це чернетка завтрашнього дня. Хочете поліпшення здоров’я, омолодження організму - починайте вже сьогодні творити добро й уникати зла. Так поступово ваш розум звільниться від ліні, а слідом за ним і тіло.

Ви почнете робити ранком легку зарядку. Адже ваш розум уже зрозуміє, що наше тіло поступово застигає, і щоб цього не відбулося, йому потрібний рух. Тільки не треба спочатку робити багато вправ і довго собою займатися - п’ять-десять хвилин, не більше. Коли розум настроєний на добрі справи, завжди виникають на першому етапі перешкоди. Наприклад, чоловік або дружина з ранку намагається вас викликати на сварку, а ви її уникаєте. Сварка - це зло, а уникнути сварки і ще помолитися за того, хто вас намагається зачепити - це добро.

Після зарядки спробуйте помріяти про що-небудь гарне. Мрія - це думки про майбутнє. Якою мірою відміряєте, такою і одержите. Мрійте про добро, здоров’я, мирне життя, свої майбутні успіхи. Тільки нікому про свої мрії не розповідайте, якщо хочете, щоб вони збулися.

Так, щодня працюючи із собою, ви починаєте помічати гарні зміни у своєму житті або у житті близьких. Поступово з’являється Віра. Розум ледачої людини звичайно говорить: «Не вірю». А для того, щоб з’явилася віра, потрібно працювати, потрібно вчитися.

Тому, коли учні запитали Ісус Христа, чому Він дає знання народу притчами, Той відповів, що їм, учням, дано тому, що вони вчаться, трудяться для одержання знань. А іншим знання даються у притчах, і хто буде трудитися, той почне теж одержувати знання, а хто не буде працювати, той не одержить. Точно так само й здоров’я - хто буде над собою працювати, той поліпшить його, а хто не буде, той не поліпшить.

За моїми спостереженнями, п’ятдесят-шістдесят років - це саме той період, коли здоров’я відновлюється дуже добре. Але для цього працювати треба, і в першу чергу, з розумом людини. Чоловік-гіпертонік, що лікувався в кардіологічному диспансері, відвідав всі заняття. Потім я побачив його знову на своїх семінарах через півроку. Вони сиділи разом із дружиною - вона явно помолоділа. Мені він сказав після заняття, що гарних жінок у нас у місті стало набагато більше, ніж раніше. Але кохає він тільки свою дружину. І я в цьому не сумнівався. Щасливих жінок завжди видно, як втім, і чоловіків.

Більше десяти років цей чоловік пив ліки, лікувався у лікарнях від гіпертонії. Але здоров’я повернулося тільки тоді, коли він почав займатися собою. Зараз йому шістдесят п’ять, почуває себе добре, працює, любить дружину, дітей і онуків. Ходить до церкви, гуляє у парках і бачить, що життя прекрасне.

У родині у нього була бабуся, яка вірила в Бога. Коли він був маленьким, вона брала його із собою до церкви. Тепер і він іноді бере із собою онуків до церкви, тому що почав щось розуміти.

На початку роботи в санології для мене було справжнім відкриттям, що людський організм може самостійно позбутися від більшості хвороб. Тепер я розумію, що все залежить від самої людини. Але не всім дано це зрозуміти.

У програму підготовки лікарів-санологів входить вивчення духовних істин. Коли я почав застосовувати ці істини на практиці, рекомендувати пацієнтам каятися за свої гріхи-помилки побачив прекрасний лікувальний ефект. А що лікареві ще потрібно?

Лікуватися потрібно у лікарні, а якщо хочете бути здоровими, поліпшити своє життя, починайте міркувати й самі для себе щось робіть.

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка