Вступ вибір професії для кожної молодої людини це вибір свого місця в житті, подальшого шляху навчання І праці. Без перебільшення можна сказати, що для випускників загальноосвітньої національної школи це завжди проблема номер один



Сторінка1/3
Дата конвертації24.03.2017
Розмір0.5 Mb.
  1   2   3


ВСТУП
Вибір професії для кожної молодої людини - це вибір свого місця в житті, подальшого шляху навчання і праці. Без перебільшення можна сказати, що для випускників загальноосвітньої національної школи - це завжди проблема номер один. Профільне навчання дає можливість учню познайомитись зі своєю майбутньою професією за рахунок предметів до яких в них є здібності та які їм подобаються.
Профорієнтаційна робота повинна здійснюватися на всіх вікових етапах, але саме період ранньої юності є найбільш сензитивним для формування готовності учня до професійного самовизначення.

Профорієнтаційна робота повинна служити одній меті - активізувати учня, сформувати у нього прагнення до самостійного вибору професії з урахуванням отриманих знань про себе, свої здібності і перспективи їх розвитку. В цьому йому повинні допомогти батьки, вчителя та шкільний психолог.

       



Підготовка молоді до свідомого вибору професії – важлива проблема як з точки зору народногосподарських, соціальних, так і психолого-педагогічних аспектів.
Основні етапи роботи:

1. Профорієнтація.


2. Профдіагностика.
3. Профконсультація.
4. Профадаптація.
5. Профвідбір.
6. Профінформація.
7. Професійне самовизначення.     
Головне завдання даної роботи: надання допомоги школярам у визначенні їх життєвого шляху за допомогою діагностичної оцінки особистості, її здатності виконувати ту чи іншу роботу. Слід враховувати, що професійна орієнтація гарантується Конституцією. Отже, законодавчо профорієнтація є одним із видів соціальної допомоги  людині в її самовизначенні.
        Ознайомлення із станом профорієнтаційної роботи в багатьох школах області дає можливість зробити висновок, що дана робота ведеться епізодично, нецілеспрямовано, без оновлення.
        Шкільний психолог покликаний забезпечити організацію профдіагностики – важливого способу глибинної оцінки і самооцінки особистості, прогнозування стану нахилів і поведінки, засобу професійного вибору і відбору.
       

Профорієнтація – це довготривалий, до певної міри незворотній процес оволодіння особистістю тою чи іншою професією, який включає три основні моменти:


  • процес впливу соціального середовища на особистість, що формується;

  • процес усвідомлення необхідності праці, пізнання конкретної сфери праці;

  • саме перетворення праці за законами розвитку сьогоденної дійсності.

Допомогти молодій людині у свідомому визначенні свого місця в професійній структурі суспільства покликані і психологи, і педагоги, і



соціологи, і медичні працівники. Психолого-педагогічна функція профорієнтації – це перш за все виявлення і формування інтересів, нахилів, здібностей школярів, визначення шляхів і умов ефективного управління їх професійним самовизначенням. Також це – формування професійних намірів у відповідності з інтересами і потребами конкретного регіону у кадрах.
       

Профорієнтація повинна здійснюватися на всіх вікових етапах:


  • Емоційно-образний (діти старшого дошкільного віку).
    Формування позитивного ставлення до світу професій, до людей праці. На цій стадії професії відомі дітям лише за назвами і деякими зовнішніми ознаками (форма одягу, манери поведінки, оцінка оточуючих людей).

  • Пропедевтичний (І-IV класи).
        Розвиток інтересу до професії батьків, до найбільш масових професій. Формування любові і сумлінного ставлення до праці. У молодших школярів ще немає підстав для здійснення серйозного професійного вибору, часто відсутні виражені інтереси і нахили. Вони легко змінюються на інші.

  • Пошуково-зондуючий (V-VII класи).
    Формування професійної спрямованості при усвідомленні інтересів, здібностей, цінностей, які пов’язані з вибором професії і визначенням свого місця у суспільстві. В цих учнів можуть мати місце особливо раптові переміни в інтересах, що викликано істотнім підйомом пізнавальної активності у цьому віці. Але саме в цьому віці можуть виникнути інтереси, які можуть мати вихід на професійну діяльність.

  • Формування професійної свідомості (VIII-IX класи).
    Формування особистісного сенсу вибору професії, уміння співвідносити суспільні цілі вибору сфери діяльності із своїми ідеалами, уявлення про цінності зі своїми можливостями. На цьому етопі учень повинен вже реально сформулювати для себе задачу вибора майбутньої діяльності з урахуванням наявного психологічного і психофізіологічного ресурсів.

  • Період уточнення соціально-професійного статусу (Х-ХІ класи).
    Формування знань, умінь у визначеній сфері трудової діяльності. Це класи з поглибленою спецпідготовкою.

  • Входження в професійну діяльність (учні ПТНЗ, студенти спеціальних середніх і вищих навчальних закладів).
        Поглиблена підготовка до професійної діяльності, формування досвіду життєдіяльності у трудовому колективі.

Переорієнтація. У випадку необхідності на іншу професійну діяльність з врахуванням попереднього професійно-соціального досвіду і індивідуальних можливостей.
    Професійна орієнтація як система включає такі основні напрямки або підсистеми:

  • профінформація;

  • профконсультація;

  • профвідбір;

  • профадаптація, як окремий етап профорієнтаційної роботи можна розглядати процеси трудового і професійного навчання в школах і міжшкільних НВК.

        Професійна інформація являє собою процес ознайомлення відповідного контингенту учнів з конкретними професіями і спеціальностями, з вимогами, які ставляться до людини, що прагне отримати відповідну професію. Одночасно іде ознайомлення з закладами, де можна одержати дану спеціальність і місцями можливого працевлаштування. Основна мета цієї роботи - створення необхідної інформаційної основи для підготовки: кожного учня до свідомого вибору певної професійної діяльності.


        Профінформація являє собою систему психолого-педагогічних і організаційних заходів, спрямованих на засвоєння учнями необхідних знань про соціально-економічні і психофізіологічні особливості професії.
            Професійна консультація - являє собою сукупність науково організованих і обґрунтованих дій, основною метою яких є виявлення індивідуально-психологічних і психофізіологічних особливостей особи, що вибирає відповідну професію. Такі дії найбільш ефективні у тих випадках, якщо вони організовані з врахуванням вікових і освітніх рівнів і якщо до цих дій залучені учителі і батьки. Бесіди, пов'язані з профорієнтацією, мають проводитись спеціально підготовленими профконсультантами — психологами і педагогами, медиками і соціологами. В залежності від місця і умов проведення профконсультації - це або тривалий процес, або одноразовий акт. Зрозуміло, до в умовах школи цей процес має бути тривалим і охоплювати якомога ширший діапазон класів. Фактично, профорієнтація в школі - це організація і керівництво цілеспрямованою багаторічною діяльністю учня у його професійному самовизначенні.
        З допомогою різних профдіагностичних методів профконсультація повинна визначити і вказати учню важливіші для його майбутньої професіональної діяльності особливості його особистості і на цій основі дати йому науково обґрунтовані рекомендації по вибору професії.
        Головною задачею професійного відбору - наступного етапу профорієнтаційної роботи - є науково обґрунтоване визначення професійної придатності учня до відповідної /конкретної/ трудової діяльності з врахуванням його особистісних якостей і потреб конкретного виробництва.
        Професійний відбір має проводитись під час прийому на роботу на основі використання професіограм і з допомогою спеціальних психофізіологічних методик, які визначають ступінь розвитку індивіда і відповідності його психофізіологічних якостей вимогам обраної професії.
        Професійна адаптація являє собою процес активного входження учня в професію, пристосування його до змісту своїх професійних обов'язків, режиму. і організації праці, до вимог виробництва. Іншими словами, професійна адаптація - це досягнення в оптимальні строки певного кваліфікаційного рівня.
      

Управління профорієнтацією здійснюється на трьох рівнях:

  • соціально-педагогічному;

  • організаційно-педагогічному;

  • психолого-педагогічному.


        На соціально-педагогічному рівні управління профорієнтацією здійснюється в масштабах всього суспільства через суспільні інститути та засоби масової інформації.
        На організаційно-педагогічному рівні управління профорієнтацією здійснюється безпосередньо в навчально-виховному процесі.
        На психолого-педагогічному рівні управління профорієнтацією реалізується в безпосередньому спілкуванні учнів з класним керівником, психологом школи.
        Специфічною особливістю управління шкільною профорієнтацією є те, що профорієнтаційний вплив на школярів здійснюється систематично і планово на протязі всього терміну навчання. Ця особливість передбачає послідовність дій, диференційований підхід в процесі управління професійним самовизначенням школярів.
        З метою успішної роботи з питань профорієнтації створюються шкільна рада профорієнтації, головою якої є директор школи, заступником - шкільний психолог.


Можна виділити два головних напрямки роботи психолога школи в області профорієнтації:
1. Проведення інформаційно-просвітницької роботи, яка спрямована на розвиток психологічної культури учнів, поглиблення знань з психології. Доцільним є викладання психологом курсу “Основи вибору професії” під час якого окрім знань професійної спрямованості подаються також необхідні психологічні знання, проведення професійних консультацій.
        Розрізняють чотири види профконсультації:

  • довідкову, в ході якої з'ясовуються шляхи трудовлаштування, вимоги до прийому на роботу і навчання, можливості оволодіння різними професіями, терміни підготовки, перспектива професійного росту;

  • діагностичну - спрямовану на вивчення особистості, інтересів, нахилів, здібностей з метою виявлення її відповідності особливостям професії;

  • формуючу - що має на меті керівництво, корекцію вибору школярами професії і передбачає систематичну реєстрацію змін особистості школяра стосовно професійного самовизначення;

  • методичну - спрямовану на виявлення стану здоров'я учнів, їхніх психологічних властивостей щодо вподобаної професії, і, в разі потреби - на переорієнтацію на іншу, близьку по суті діяльність.
          

  Профконсультація передбачає цілком певні організаційні форми: групову роботу з класом та індивідуальну з кожним учнем.
2. Проведення індивідуальних консультацій з підлітками і юнаками, які  передбачають діагностику, корекцію і власне консультацію.
        Організація індивідуальної профконсультації дає можливість шляхом діагностики здібностей виявити індивідуальність, потенційні можливості і в певній мірі впливати на їх формування.
        Надання допомоги учням у виборі професії здійснюється на основі їх всебічного вивчення в процесі навчальної, суспільної та трудової діяльності. На протязі всього періоду навчання учнів педагоги та шкільний психолог вивчають інтереси та нахили учнів, активно впливають на їх розвиток.
        Для вивчення та формування готовності школярів до вибору професії необхідно використовувати комплекс доповнюючих одне одного психолого-педагогічних методів, які включають спостереження, анкетування, індивідуальні та групові бесіди тощо.
        Спостереження за учнями необхідно вести постійно, на протязі всього часу навчання, особливо в старших класах.
        Анкетування учнів та їх батьків призначені для виявлення переважаючих інтересів та нахилів учнів, їх загальнотрудової підготовки та розвитку індивідуальних якостей особистості. Ефективність навчання та виховання інтересу до професії багато в чому залежить від потреб старшокласників, їх інтересів, нахилів, ідеалів. У зв'язку з цим шкільному психологу .необхідно знати, що спонукає активність учня у засвоєнні навчальної, суспільної діяльності, що визначає його певне відношення до тих чи інших видів професійної праці, професійні плани.
        Бесіда дозволяє отримати широку інформацію про підготовленість кожного учня до вибору професійного шляху. Консультативні бесіди про вибір професії можна умовно поділити на ознайомчі, коректуючі та заключні.
        Ознайомчі бесіди, як правило, проводяться з усім класом. В процесі бесіди консультант повідомляє старшокласникам про типові спеціальності якоїсь групи професій, розширює знання про взаємовідносини людини і професії, відповідає на запитання учнів (згідно протоколу ознайомчої бесіди, що заповнюється шкільним психологом або класним керівником).
        Коректуюча та заключна бесіди носять індивідуальний характер і проводяться на основі аналізу всіх наявних даних про учнів. У процесі бесіди шкільному психологу необхідно викликати максимальну активність того, кого опитують, добитись свободи висловлювань. У коректуючій та заключній бесіді безпосередньо обговорюється з учнем конкретно обрана професія. Предметом обговорення є сам учень, його сім’я, друзі, успішність навчання в школі, концентрація або розсіювання його інтересів, подальші життєві плани. В ході бесіди слід прагнути того, щоб співставити інтереси та нахили школяра з вимогами професії, яку він вибирає.
        Отримані за допомогою відповідних методик дані узагальнюються в консультаційному профільному листі на кожного учня персонально. Консультаційний профільний лист складається з двох розділів:
І/ аналіз психолого-педагогічного вивчення особистості учня;
2/результати консультацій по вибору професій.
        Перший розділ заповнюється консультантом на основі даних, які отримані від класного керівника, батьків і самого учня, аналізу анкетного матеріалу, зібраного на кожного учня, власних спостережень консультанта і проведеної бесіди. Другий розділ відображає тільки результати консультаційних бесід: ознайомчих, коректуючих, заключних /Консультаційний профільний лист. Аналіз психолого-педагогічного вивчення особистості учня. І. Татенко О.С. Профорієнтаційна робота в школі/.
        Таким чином, консультаційний профільний лист є узагальненим документом, в якому поєднані всі дані про учня, отримані в результаті використання різних методів-вивчення його особистості. Він допомагає консультанту дати учню кваліфіковану пораду по вибору професії, ґрунтуючись на об'єктивних даних.
        В плані професійної консультації важливе значення має знання індивідуальних відмінностей учнів, особливо, їх здібностей.
        Здібності - це індивідуально-психологічні особливості людини, які обумовлюють можливість успіху в якій-небудь діяльності, . які допомагає в оволодінні знаннями, уміннями, навичками, але не зводиться до них. Перш, ніж судити про здібності учня, необхідно з'ясувати рівень його підготовленості, тобто об'єм та якість його знань, умінь та навичок.
Рекомендації

щодо вивчення учнів в процесі їх профорієнтації можна звести до таких:

  • Не обмежуватись вивченням навчальної діяльності та шкільної суспільно-корисної активності учнів, а намагатись досліджувати позанавчальні та позашкільні інтереси та нахили аж до рівня життєвої активності.

  • Визначити сильні якості учнів, продуктивні сторони особистості з точки зору не тільки навчання в школі, але і вимог різних: видів праці і звертати на них увагу підлітків та їх батьків.

  • Виявляти психологічні та медичні протипоказання до вибору тих чи інших професій.

  • Індивідуально-психологічні особливості людини необхідно оцінювати різносторонньо. Для ефективності профконсультації недостатньо визначити відповідність якої-небудь особливості вимогам конкретної професії. Необхідно встановити відповідність особистості в цілому вимогам тієї або іншої галузі діяльності.

  • Враховувати такий індикатор професійної придатності, як емоційний комфорт, емоційна задоволеність своєю професією, роботою.

  • Доводити до свідомості самих учнів виявлені в них професійно позитивні та негативні /протипоказані/ якості, дотримуючись при цьому педагогічного такту.

        В процесі формування в учнів готовності до вибору професії необхідно звертати увагу на такі індивідуальні особливості:

        Перш  за все - це інтереси, нахили учнів. Професійні інтереси відрізняються конкретністю і цілеспрямованістю. Це інтерес до тієї професії, яку обирає для себе учень
        Розвиток та формування професійних інтересів безпосередньо зв'язані з пізнавальними інтересами. Це інтереси, які спрямовані на оволодіння знаннями з професії, розуміння її суті, оволодіння не тільки практичними, але і теоретичними основами даної професії. Чим сильніше виражений професіональний інтерес, тим глибша потреба в оволодінні знаннями з конкретної професії.
        Важливо також встановити, якими мотивами керується школяр при виборі професії, чим визначаються його цілі, що породжені ідеалами та переконаннями.
Ідеали та переконання – це вищі життєві мотиви, які формуються і виховуються на протязі всього життя людини, це мисленні зразки особистісних якостей людини, її діяльності і професійної соціальної - поведінки. Ними керується учень тепер і вони визначають його плани на майбутнє.
        У своїй діяльності шкільний психолог повинен опиратися, перш за все, на класного керівника. Саме він на рівні класу координує всю навчально-виховну роботу, спостерігає кожного учня в навчальній і позакласній роботі, активно спілкується з сім’єю учня.
        Зміст роботи класного керівника з проблем профорієнтації має полягати у вивченні і розвитку пізнавальних інтересів,схильностей, індивідуальних особливостей учнів, підвищенні їх активності у професіональному самовизначенні, складанні програм самопідготовки школярів і формуванні обґрунтованих професіональних планів, що, безперечно, неможливо без участі психолога.

        З метою сприяння формуванню стійких професійних намірів, класний керівник разом з шкільним психологом допомагає учням скласти програму індивідуальної самопідготовки до професійного самовизначення.


Ця програма повинна включати такі етапи:

І. Постійне підвищення інформованості учня про обрану сферу професійної діяльності.


2. Організація посильної участі школяра в оволодінні найпростішими навичками в обраній ним професійній діяльності /факультативи, гуртки, спецшколи/.

3. Розвиток процесів самопізнання учнів /саморегуляція, самоконтроль, самоаналіз/.


Робота з профорієнтації з батьками
        Робота класного керівника в питаннях профорієнтації проходить під безпосереднім керівництвом шкільного психолога. До цієї роботи слід залучити також батьків. В системі профорієнтаційної роботи з молоддю робота школи з батьками - одна з найважливіших ланок, оскільки на даний час всі дані, отримані під час опитування молоді свідчать про те, що своє рішення щодо майбутньої діяльності вони приймають під впливом батьків.

Батьки мають проявляти активну участь у визначенні життєвих і професійних цілей своїх дітей. Саме цим і викликана необхідність організації спеціальної роботи школи з батьками. Робота ця має бути спрямована на надання необхідної допомоги сім'ям в підготовці дітей до праці і вибору професії.        Роботу з профорієнтації з батьками проводять шкільні психологи, класні керівники, батьківські комітети. Ця робота е складовою частиною загальношкільного плану виховної роботи.


До неї можуть бути віднесені такі заходи:

  • анкетування батьків та залучення батьків до проведення профорієнтаційної роботи в школі;

  • лекторії з питань профорієнтації у відповідності з програмою в класах;

  • індивідуальна робота шкільного психолога і класних керівників з батьками;

  • загальношкільні конференції типу "Сім'я, школа, вибір професії".



В роботі батьківського університету педагогічних знань повинні широко висвітлюватись питання профорієнтаційної роботи.
       

Слід підкреслити, що вплив батьків на процес професійного самовизначення дітей - надзвичайно складний. Саме це вимагає від шкільного психолога перш за все в окремих випадках вивчати сімейні відносини, рівень культури тих сімей, процес професійного самовизначення дітей яких викликає занепокоєння. Вивчення сім'ї - відповідальна і важка справа, що вимагає великої майстерності і такту від шкільного психолога.        


В цілому вся профорієнтаційна робота повинна будуватися таким чином, щоб з діагностичної вона перетворилася в розвиваючу, формуючу,

діагностико-корекційну.
Дана робота повинна служити одній меті – активізувати учня, сформувати у нього прагнення до самостійного вибору професії з урахуванням отриманих знань про себе, своїх здібностях і перспективах їх розвитку.
 
 




Мета: познайомити учнів із напрямками курсу “Професійне самовизначення“; ввести школярів у великий світ професій; систематизувати професії на основі їх типологій; розвивати логічне мислення учнів; виховувати любов до праці.

Тип уроку: бесіда.

Хід уроку.
1. Вибір професії – невід’ємний в житті кожного, хто здатен трудитися Рано чи пізно ми всі виходимо на роздоріжжя, щоб серед тисячі шляхів обрати свій, - єдиний.
Ким ти будеш? Ще малими на це запитання відповідають: “Бізнесменом“, ”Юристом“, ”Президентом“.
Зараз же, коли тобі вже … надцять років, ти, очевидно, відчув, як важко відповісти на таке, здавалося б просте запитання однозначно.
Видатний педагог А.С.Макаренко наголошував, що вибір професії – велика справа. Головна складність – надто багато шляхів, надто широкі можливості. І тут важко прийняти правильне рішення – надати перевагу тій професії, яка найбільше відповідає вашим здібностям, покликанню, знанням, фізичним і психологічним можливостям, потребам нашого суспільства.
“Професію треба обирати ту, яка потрібна суспільству. Тоді й сам відчуєш задоволення, адже вибір твій у такому разі підказує почуття відповідальності перед суспільством, а не лише особисте бажання”.
Вам надано важливе право – свободи вибору. Самостійно вибираючи, ви зможете черпати у своїй професії радість і задоволення, розвивати особисту ініціативу, високо цінуючи свободу вибору. Вам потрібно серйозно замислитись, якби зробити той вибір правильним - коли вже працюватимеш – збагнеш, що далеко не кожен уміє скористатися свободою вибору – інтерес до професії і професійний інтерес – не одне й те саме.
Маючи лише побіжні відомості про ту чи професію, що приваблює вас у шкільні роки, ви не володієте життєвою орієнтацією зрілої людини, не маєте досвіду, знань, і навичок набутих у процесі практичної діяльності.
І щоб не допустити помилку, треба знати зміст професій, їх роль у суспільстві.
Наша школа є і залишається стартовим майданчиком, який дані рівні можливості кожному розкрити свої обдарування. Від того з яким багажем знань виходиш ти в життя із школи, залежить і те, як широко розкриються перед тобою двері в найрізноманітніші світи професій.
Життя ставить перед кожним вимогу: де ви не працювали: не просто виконуйте свою роботу – будьте творцями. Творчість внутрішня потреба всіх, хто обирає професію за велінням серця.
Людина може бути по-справжньому щасливою лише тоді, коли знайде своє улюблене діло, коли житиме, творитиме в оточенні, що імпонує їй.
Юність дається кожному, але на жаль, вона дуже швидко минає. Від того, як ви проживете ці золоті роки, значною мірою залежить і все ваше подальше життя. Але основне – обрати свою майбутню професію повинні ви самі. Свідомо. Впевнено і безповоротно. В житті утверджуючи ідеали, смисл буття, шукаючи оту – свою єдину стежину до професії – цей один із найсуттєвіших розв’язків життєво важливої проблеми, що веде до мети – кожен повинен керуватись системою неписаних правил, алгоритмом вибору.
Тільки знаючи особистий інтерес до професії, здібності, покликання, індивідуальні фізичні і психологічні особливості, потреби суспільства в кадрах – складові свого алгоритму, - ви зможете сподіватися на успіх.
2. Написання твору – мініатюри “Ким я буду?“
3. Презентація творів.
4. Підсумок уроку.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка