Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «освіта та здоров’я студентської молоді: проблеми та перспективи»



Сторінка1/22
Дата конвертації29.12.2016
Розмір4.34 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г.Короленка

Факультет фізичного виховання

Кафедра методики викладання спортивних дисциплін

Всеукраїнська студентська науково-практична конференція

«ОСВІТА ТА ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

23 квітня 2009 р.

Полтава 2009

УДК 37+371.72 – 052.875 (082)

«Освіта та здоров’я студентської молоді: проблеми та перспективи» Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. - Полтава 2009. – 153 с.


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Нагорна Т.В. – кандидат історичних наук, декан факультету фізичного виховання, завідувач кафедри правознавства

Тягло Т.О. – завідувач кафедри методики викладання спортивних дисциплін

Свириденко О.О. – викладач кафедри методики викладання спортивних дисциплін

Стариченко О.В. – викладач кафедри методики викладання спортивних дисциплін

Ковалів О.В. – викладач кафедри методики викладання спортивних дисциплін
До збірника наукових праць увійшли матеріали в яких розглянуто проблеми формування здорового способу життя студентської молоді, медико - фізіологічні аспекти фізичного виховання студентської молоді, психолого-педагогічні проблеми теорії і методики фізичного виховання студентської молоді, новітні технології оздоровлення студентської молоді, Педагогічна майстерність викладача як основа мотивації виховання здорового способу життя студентської молоді
Друкується згідно з рішенням вченої ради Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка

Протокол № 12 від “31” березня 2009 р.



ВСТУП

У будь-якому суспільстві побудованому на гуманістичних і демократичних засадах здоров'я людини є найвищою цінністю, важливим надбанням держави. В Україні основні підходи до збереження і зміцнення здоров’я дітей і молоді визначені у Законі України « Про охорону дитинства», у Державних національних програмах «Діти України» та «Освіта» (Україна XXI століття), міжгалузевій комплексній програмі «Здоров'я нації на 2002-2011 рр.», Національній доктрині розвитку освіти України XXI століття.

Студентська молодь має усвідомлювати важливість здорового способу життя і працювати над моральним, психічним та фізичним самовдосконаленням, дбайливо ставитися до власного здоров'я та здоров'я оточуючих.

Однією з найважливіших причин, які призводять до погіршення стану здоров'я молоді є недостатньо високий рівень її культури здоров'я. Насьогодні спостерігається небезпечна тенденція щодо розповсюдження алкоголізму, тютюнопаління та зростання наркоманії і токсикоманії у молодіжному середовищі.

Глибоко переконана, що конференція буде сприяти ґрунтовному вивченню і узагальненню досвіту вищих педагогічних навчальних закладів України, які беруть у ній участь, щодо формування здорового способу життя студентської молоді. Керівництво повинне здійснюватися у відповідності із соціально-економічним розвитком країни і враховувати регіональні особливості процесу виховання і духовного розвитку особистості студента у вищому закладі освіти.

Кандидат історичних наук,

декан факультету фізичного виховання

Полтавського державного педагогічного

університету імені В.Г. Короленка

Нагорна Т.В.



РОЗДІЛ І. ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Олена Свириденко

Анна Єлізарова

Полтавський ДПУ

ім. В.Г. Короленка

ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я СУЧАСНОГО СТУДЕНТА

Ключові слова: здоров’я, здоровий спосіб життя, психічне навантаження, психічне здоров’я, студент.

Анотація: у статті розглядається проблема збереження і зміцнення здоров’я сучасного студента і накопичення його резервів.

Key words: health, healthy way of life, psychical loading, psychical health, student.

Annotation: the problem of maintainance and strengthening of health of modern student and accumulation of his backlogs is examined in the article.

На початку нового тисячоліття вчених все більше хвилює проблема здоров'я людини, особливо чинники, що забезпечують стан здоров'я і те, що впливає на нього; показники, що характеризують і оцінюють рівень здоров'я, процес ефективної цілеспрямованої дії на здоров'я і накопичення його резервів.

Завдання статті: розкрити і проаналізувати вплив психічного навантаження на організм сучасного студента.

Електрифікація, механізація й автоматизація праці, використання комп'ютерної технології в побуті і на виробництві, мобильні коммунікативні засоби спілкування, аудио, відеоінформація знижують фізичну активність й все більш підвищують вплив психологічних навантажень на організм і психічні проявлення людини.

Людина все більшою мірою призвичаює навколишній світ до отримання задоволення, втрачаючи при цьому вироблені організмом в процесі еволюції захисні механізми адаптації. Ці фактори дуже помітні у постійній діяльності студентської молоді.

У сучасних умовах сучасний студент знаходиться під впливом психічних навантажень. Психічне навантаження – це довільний процес взаємодії (взаємопроникнення) між зовнішніми чинниками, умовами (діяльними, ситуаційними), тобто обьективними вимогами навантажень, й внутрішніми умовами (функціями, властивостями), тобто субьективними реакціями, які мобілізують або спонукають особу до певної активності.

Кожен вид діяльності має свої інформаційно – операційні особливості. Так, під час розумової праці характерне велике інформаційне навантаження з дефіцитом часу й малорухливий спосіб життя з високою емоційною напруженістю. Особливості розумової праці під час довготривалої дії негативно відбиваються на стані здоров’я, збільшують кількість серцево-судинних і психосоматичних захворювань, понижують працездатність.

Ці складові трудової діяльності сучасного студента визначають з свого боку напруженість тих чи інших психічних функцій, а також значення тих чи інших психічних якостей, спеціалізованих почуттів, вмінь під час його здійснення.

У наш час вчені підкреслюють, що більшість захворювань можливо уникнути навіть під час висого психічного навантаження, якщо правильно і раціонально використовувати період відпочинку і відновлюючі засоби, тобто додержуватись правил здорового способу життя.

Розглянемо окремі чинники, які впливають на психічне здоров’я сучасного студента:

Стрес (з англ. – напружений) – неспецифічна реакція організму на ситуацію, яка потребує більшої чи меньшої функціональної перебудови організму, відповідної адаптації. Визначають фізіологічні, психологічні та соціальні стреси.

Фрустрація (від лат. – марне очікування, розлад) визначається як стан, який виникає, «коли фізична, соціальна й навіть уявна перешкода заважає дії, яка направлена на досягнення мети».

Конфлікт (від лат. – зіткнення) – це усвідомлена суперечність, яка визиває сильні емоційні переживання, але не всі суперечності є конфліктом. Для винекнення конфлікту необхідні додаткові умови.

Криза (від грец. – рішення) характеризує стан, що зачіпає найбільш фундаментальні, життєво значущі цінності й потреби людини, які домінують його внутрішнє життя й супроводжуються сильними емоціойними переживаннями.

Всі ці чинники впливають на здоров’я сучасного студента.

Таким чином, якщо вказувати на складові особливості психічного навантаження, які діють на здоров’я сучасного студента, то можна сказати, що чим більше негативних чинників в інформаційно-операційних, ситуаційних, особистісних складових, тим більша дія психічного навантаження на організм.

Здоров’я – це не просто реалізація соціальних і біологічних функцій, а потреба в реалізації своїх можливостей. Збереження і зміцнення здоров’я визначається в активності, стійкості організму до дії негативних факторів психічного навантаження.

Розглянемо засоби здорового способу життя:

1. Дотримання правил особистої гігієни.

2. Загартування організму.

3. Рухова активність.

4.Раціональне харчування.

5. Правильний режим дня.

6. Шкідливі звички.

Здоровий спосіб життя – комплекс заходів, спрямованих на гармонійний фізичний розвиток, на підтримку рівня здоров’я, а також активне довголіття. Здоров’я людини значною мірою залежить від способу її життя.

Отже, здоровий спосіб життя має постійно та цілеспрямовано формуватись у продовж життя людини, а не залежати від обставин і життєвих ситуацій. Тільки у цьому випадку він буде важелем первинної профілактики, зміцнення та формування здоров’я, сприятиме вдосконаленню резервних можливостей організму, забезпечуватиме успішне виконання соціальних і професійних функцій, незалежно від політичних, економічних і соціально-психологічних ситуацій.



Література:

  1. Комендант А.Г. Педагогическое мастерство преподавателя физической культуры и тренера / А.Г. Комендант, С.А. Комендант // Мир образования – образование в мире. – 2004 – №1. – С. 153-159.

  2. Паффенбаргер Р.С., Ольнес Э. Здоровый образ жизни. – К.: Олимпийская литература, 1999.

  3. Психологічний словник / За ред. В.І. Войтюка. – К. Вища школа, 1982.

  4. Физкультура и здоровье. Вып. 2 / Ред. сост. Т. Козлова. – М.: Физкультура и спорт, 1988.


Олена Свириденко

Ірина Сидоренко

Полтавський ДПУ

ім. В.Г. Короленка

ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК НА ОРГАНІЗМ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

Ключові слова: здоров’я, шкідливі звички, алкоголь, наркоманія, куріння.

Анотація: у статті розглядається проблема як шкідливі звички впливають на сучасну молодь.

Key words: health, harmful habits, alcohol, drug addiction, smoking.

Annotation: in the article a problem is examined as harmful habits influence on modern youth.

Порушення режиму дня можна розділити на одинарні і систематичні. Останні, зазвичай, пов’язані зі шкідливими звичками – курінням, переїданням, надмірним вживанням кріпкого чаю чи кави, алкоголю, наркоманією. Шкідливі звички, які формуються у підростаючого покоління в шкільному віці, катастрофічно впливають на подальше життя людини, соціальний та економічний стан суспільства, моральне та фізичне здоров’я всієї нації. Досить чітко здібності залежать від сформованих звичок, про це говориться у відомій приказці: "Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю". У молодої людини дуже швидко розвивається звикання до алкоголю.

Завдання статті: проаналізувати вплив шкідливих звичок на організм сучасної молоді.

Дослідження вчених показали, що у молоді алкоголізм як важко виліковна серйозна хвороба виникає і розвивається у чотири рази швидше, ніж у дорослих. Деградація особистості також відбувається набагато швидше. Злочини, скоєні в стані алкогольного сп’яніння, носять серйозний характер і особливо суворо караються законом.

Алкоголь підвищує здатність крові зсідатися, а в результаті залишає клітини мозку без кисню. У людини, яка вживає спиртні напої, із дії постійно виходять мільйони клітин і капілярів – цілі частини мозкової тканини перестають існувати. Молодий організм характеризується бурхливим розвитком усіх органів. Системи молодого організму відрізняються функціональною неспокійністю і тому дуже вразливі. Алкоголь надзвичайно згубно впливає на молодь. Нервова система розпадається, організм послаблюється, правильний розвиток гальмується, може розвинутися цукровий діабет, порушення статевих функцій.

Молодь, яка займаються фізичною культурою і спортом та має шкідливу звичку – куріння, набагато гірше переносять фізичне навантаження, швидше втомлюються, хворіють. Від куріння табаку псуються зуби, тіло сохне і худне, обличчя блідніє, очі і пам’ять слабшає, кров приливає до голови і легень, і це сприяє головному болю, хворобам крові. Систематичне сполучення високого навантаження з токсичними діями нікотину у майбутньому можуть призвести до серцевих захворювань, наприклад, до інфаркту міокарда.

У кожній сигареті налічується близько 15 різних канцерогенних речовин, які викликають рак легенів; курець з нормою "пачка в день" за рік вбирає в свої легені один кілограм смоли; кожна викурена сигарета вкорочує життя на 15 хвилин. Активне куріння віднімає 8-10 років життя; 80 % хворих раком легень – курці. Одна викурена сигарета прискорює серцебиття на 20 ударів, за добу – на 15-20 тисяч ударів. Тютюн – батіг для серця. Людина гине від 2-3 капель нікотину – це доза, яка потрапляє в організм при викурюванні 20-25 сигарет. Курець не гине тільки тому, що викурює їх поступово, а не в один прийом.

Органи дихання піддаються найбільшому впливові продуктів згорання тютюну. Головні з них аміак і табачний дьоготь. Аміак у слизовій оболонці перетворюється на гідроксид амонію, який є сильним подразником і може спричинити хронічний бронхіт. Табачний дьоготь осідає на стінках повітроносних шляхів, накопичується у легенях, що зменшує ефективність роботи легенів. Крім того табачний дьоготь спричиняє рак легенів, гортані, голосових зв’язок.

Нікотин і чадний газ викликають звуження кровоносних судин, що призводить до накопичення у судинах холестерину і, врешті, виникнення атеросклерозу. Дія компонентів тютюнового диму є першопричиною ламкості судин. Спазм великих кровоносних судин є причиною гіпертонії, крім цього серце скорочується зайвих 20-25 тис. разів на добу.

Люди, які живуть у прокурених приміщеннях, частіше страждають захворюваннями органів дихання, у них виникають різноманітні алергії. Тютюновий дим затримує сонячне ультрафіолетове проміння, яке важливе для організму, впливає на обмін речовин, руйнує вітамін С.

Якщо ж ти маєш шкідливу звичку – паління, то запам’ятай декілька правил, під час яких не можна палити:


  1. У холод, на вітрі, під час дощу. Різкі перепади температур гарячого диму і вдихуваного повітря згубно діють на зуби, слизову оболонку дихальних шляхів.

  2. У несприятливих умовах: за надмірної жари, за газованості, забрудненого повітря, бо збільшується дія на організм шкідливих факторів.

  3. Під час виконання фізичної роботи. Куріння знижує м’язову силу, і для досягнення бажаного результату доводиться витрачати більше енергії.

  4. Одразу після фізичного навантаження. Дихання поглиблюється і більше тютюнового диму потрапляє до легень.

  5. Одну й ту ж цигарку "по колу". Збільшується можливість зараження інфекційними хворобами.

  6. У поєднанні з алкогольними напоями. Взаємно збільшується дія тютюну і алкоголю.

  7. У прокуреному, погано провітрювальному приміщенні. Збільшується небезпека отруєння шкідливими речовинами тютюнового диму.

  8. Трубки зі щільно набитим тютюном. Через нього погано проходить повітря, внаслідок чого тютюн згорає гірше, зростає вміст чадного газу.

  9. До їжі, вночі. Зменшується апетит, організм стає більш чутливим до дії тютюнової отрути.

  10. Тютюн з великим вмістом нікотину (дешеві цигарки, самосад).

Наркоманія – це хвороба, яка виникає в наслідок вживання наркотичних та аналогічних речовин і призводить до глибокого руйнування організму, навіть смерті.

Існує три етапи наркозалежності. Після першої спроби наркотика починається етап епізодичного вживання. Цей етап короткий – від кількох тижнів до місяців. Наступний етап – психологічна залежність. Людина думає про приємні відчуття від наркотиків. Уживання наркотиків стає частішим, систематичним. Третій етап – фізична залежність. При спробах обійтися без наркотиків погіршується фізичний стан. Це змушує наркомана шукати наркотик, збільшувати його кількість. Людина втрачає цікавість до всього, що не пов’язане з наркотиком. Наркоман, який почав приймати наркотики в молодому віці, живе до 30-35 років. Майже 50 % закінчують самогубством. Деякі вмирають від виснаження організму. Наркотики в молодому організмі передусім діють на нервові клітини головного мозку, порушують їх діяльність. Клітини гинуть і тягнуть за собою повну деградацію особистості.

Отже, шкідливі звички завдають великих збитків фізичному і моральному здоров’ю людей. Страждає все суспільство. Останнім часом алкоголізм, наркоманія стають значно "молодшими". Те суспільство, де хворе підростаюче покоління, не може розраховувати на світле майбутнє. Задля здобуття чергової дози наркотику, алкоголю людина може піти на будь-який злочин. Особливо страшно, коли злочини скоюють діти. Адже після злочину настає покарання, а злочини, скоєні під упливом алкоголю, наркотику, караються особливо суворо. Дитяча психіка більше піддається негативному впливу, і дитина, побувавши в колонії, частіше за все не виростає повноцінним громадянином.
Література:


  1. Вредные привычки: наркомания // Основы безопасности жизнедеятельности. – 2003. – № 8-9. – С 13-15.

  2. Гужва Ю. Вплив шкідливих чинників на організм людини // Все для вчителя. – 2004. – № 22-23. – С. 63-64.

  3. Коноваленко Л.М. Шкідливі звички наших дітей. Батьківські збори // Айболить. – 2004. – № 6. – С. 20-24.

  4. Курити – здоров’ю шкодити // Айболить. – 2000. – № 9-10. – С. 20.

  5. Сухорукова Є.Ф. Правда про алкоголь // Хімія: Наук.-метод. журнал. – 2004. – №  31. – С. 11-13.

  6. Шевченко С. Шкідливі звички шкільної молоді / До проблем оздоровлення нації // Рідна шк.. – 2000. – № 2. – С. 19-22.


Олександр Барвенко

Тетяна Ломака

Полтавський ДПУ ім. В.Г. Короленка
ФОРМУВАННЯ СВІДОМОСТІ МОЛОДІ НА ВЕДЕННЯ

ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Ключові слова: особистісне здоров’я, соціальні умови, адаптація, фізичне здоров’я, потенційні можливості.

Анотація: життя і здоров’я людини, особливо молоді, є найвищими соціальними цінностями держави, визначеними Конституцією України. Тільки гармонійний розвиток особистості, оптимальне поєднання інтелектуальних та фізичних можливостей можуть забезпечити життєвий та професійний успіх у майбутнього фахівця.

Keywords: personality health, social terms, adaptation, physical health, potential possibilities.

Annotation: life and health of man, especially youths, is the greatest social values of the state, certain Constitution of Ukraine. Only harmonious development of personality, optimum combination of intellectual and physical possibilities, can provide vital and professional success with a future specialist.

Поступове усвідомлення на державному рівні значущості профілактики, збереження, підтримки та відновлення здоров'я нації передбачає розгортання передусім соціально-психологічних досліджень шляхів підвищення у молодого покоління усвідомлення цінності здоров'я, здорового способу життя. Формування стійких соціально-психологічних настанов на здоровий спосіб життя сприяє підвищенню особистісної відповідальності за власне здоров'я, що є природним фундаментом професійної самореалізації стійких сімейних стосунків, життєвого успіху, суб’єктивної задоволеності життям.

Ставлення людини до свого життя дуже змінюється на різних відрізках часу життя. Спосіб життя визначається культурою суспільства та особистості і лише на 10-15% залежить від медицини.

Говорити про популярність профілактики здорового способу життя серед більшості нашої молоді було б передчасно. Піклуватися про власне здоров'я, як вважає велика частка молоді, це справа людей похилого віку чи інвалідів, а нормальні юнаки та дівчата мають великий ресурс, який дозволяє їм хронічно перевантажуватись, ризикувати, не помічати власних шкідливих звичок заради професійного зростання, швидких заробітків, кар'єри, досягнення матеріальної незалежності від батьків тощо.

Здоров'я найчастіше визначають не просто як відсутність захворювання, а як певне поєднання фізіологічних, психічних (особистісних) та соціальних чинників. Здоров'я є формою життєдіяльності, що забезпечує необхідну якість життя і достатню її тривалість.

Фізичне здоров'я передбачає хороше самопочуття, бадьорість, наявність енергії, працездатність та відсутність симптомів захворювань.

На особистісне здоров'я в першу чергу впливають адаптивні, комунікативні та прогностичні характеристики людини. Йдеться про відкритість новому досвіду, здатність пристосовуватися до умов, що швидко змінюються, про ставлення до інших людей, вміння встановлювати конструктивні стосунки, запобігати конфліктам, а також ставити адекватні життєві цілі та знаходити шляхи їх реалізації.

Настанова щодо здорового способу життя є певною тенденцією, детермінувати вибіркову комунікативну та іншу активність, спрямовувати її на самозбереження та саморозвиток чи на стагнацію та саморуйнацію.

Чому настанови на здоровий спосіб життя виявляються для молоді далеко не такими ефективними, як хотілося б? Передусім тому, що в юнацькому віці здоров'я найчастіше хоча й сприймається як цінність, але дуже абстрактна, таке, що не має відношення до повсякденних звичок молодої особи, стилю її життя.

Типовою причиною формування негативних соціальних настанов молоді, у тому числі і щодо власного здоров'я, є гостре переживання кризових життєвих ситуацій. Якщо все так погано, якщо мене не кохають, якщо я не вступив до вузу, мене не взяли на роботу, то про яке здоров'я йдеться? Індивідуальні стратегії опанування нерідко далекі від конструктивних, самозберігаючих.

Засвоєння соціальних зразків здорового способу життя та інтеріоризація їх як особистісної цінності сприяють формуванню свідомих і неусвідомлюваних соціальних настанов на його відтворення у своєму життєвому світі.

Юність – пора планів, прогнозів, надій. В юнацькому віці чи не найважливішою діяльністю стає освоєння власного майбутнього, спроби його передбачення. Практично кожна молода людина вибудовує в цей час власні життєві перспективи, їх також можна розглядати як стійкі позитивні настанови молоді щодо власних потенційних можливостей, життєвих цілей, шляхів їх досягнення, темпу руху вперед. Наявність широких перспектив надихає, надає життю осмисленості, а їх звуження призводить до неконструктивних життєвих виборів та поглиблює кризові ситуації.

Здоровий спосіб життя є такою формою життєздійснення, яка зорієнтована на розвиток, збереження та відтворення фізичного, соціального та особистісного (духовного) здоров'я, що є основним персональним капіталом людини. Саме здоровий спосіб життя є основою високої його якості та гарантом суб'єктивного благополуччя.

Література


  1. Лозинський В.С. Сучасні аспекти формування здорового способу життя // Стратегія формування здорового способу життя. - К., 2000. - С. 30-32.

  2. Попов А.А., Коваленко А.С. Образ жизни и здоровье // Стратегія формування здорового способу життя. - К., 2000,- С. 49-54.

  3. Скрипник Д.В. Локус контролю в контексті здорового способу життя // Стратегія формування здорового способу життя. – К., 2000. - С. 188-192.


Олександр Барвенко

Анна Барвенко

Полтавський ДПУ

ім. В.Г. Короленка
ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА СПОРТ – СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Ключові слова: рухова активність, фізичні вправи, функції оздоровчого заняття, фізичні якості.

Анотація: на сучасному етапі розвитку освіти в Україні перед педагогічними навчальними закладами ставляться підвищені вимоги з боку суспільства, держави і самого життя, особливої гостроти й актуальності набуває проблема організації здорового способу життя та формування культури здоров’я.

Keywords: motive activity, physical exercises, functions of health employment, physical qualities.

Annotation: оn the modern stage of development of education in Ukraine before pedagogical educational establishments enhanceable requirements are put the problem of organization of healthy way of life and forming of culture of health acquires from the side of society, state and life, special sharpness and actuality.

Проблема формування стійких цінностей здорового способу життя у підростаючого покоління української нації є надзвичайно актуальною. Зумовлено це постійним зростанням захворюваності, погіршенням здоров’я дітей. Ключовою складовою здорового способу життя вважається рухова активність, регулярні заняття фізичною культурою та спортом. Тому закономірно, що саме на цей напрям при популяризації, пропаганді здорового способу життя серед підлітків та юнаків мають бути спрямовані основні зусилля.

Численними дослідженнями встановлено, що регулярні різноманітні фізичні навантаження, в яких можуть використовуватись різні комплекси гімнастичних вправ, та безпосередні заняття різними видами спорту сприяють поліпшенню працездатності та психофізіологічного стану, збереженню здоров'я. Як вірно зазначив М.О. Агаджанян: "Фізичні вправи є своєрідними універсальними регуляторами, що вдосконалюють нейрогуморальну систему і забезпечують нормальний перебіг життєвих процесів. Не можна переоцінити значення фізичної підготовки для збереження працездатності в умовах тривалої розумової праці і нервово-психічної напруги".

До цього часу залишається невизначеним місце занять фізичними вправами в системі цінностей здорового способу життя. Здебільшого процес формування у підлітків та юнаків здорового способу життя не поєднано з практичними заняттями фізичними вправами. Не сприяє формуванню в учнів цінностей здорового способу життя і зміст занять з фізичної культури. Як правило, не дотримується диференціація навчання, ігнорується стан здоров'я, не враховуються стать, індивідуальні й вікові особливості.

Найбільш серйозні фактори, що стримують розвиток фізкультурного руху молоді в країні – це слабка матеріально-технічна база, низька ефективність її використання; слабка підготовка фізкультурних кадрів; нестача науково-методичного забезпечення, відсутність якісно нових програм фізичного виховання населення, які враховували б як умови життєдіяльності людей, так і досягнення науково – технічного прогресу.

Недостатня фізична активність визнається провідним чинником ризику для здоров'я підлітків, юнаків та молоді.

Під руховою активністю розуміється регламентоване за інтенсивністю фізичне навантаження, що повністю задовольняє потребу в русі, відповідає функціональним можливостям організму, сприяє зміцненню здоров'я та гармонійному розвитку особистості.

Рухова активність є складовою частиною здорового способу життя і сприяє удосконаленню таких функцій організму людини:



  • спонукальної функції, при якій рухова активність є уродженою біологічною потребою, задоволення якої у визначеному обсязі і якості так само необхідне, як і будь-якої іншої;

  • моторної функції, що є основним зовнішнім проявом життєдіяльності організму, включаючи розумову функцію мозку; завдяки руховій активності організм взаємодіє як із соціальним, так і з зовнішнім біологічним середовищем;

  • творчої функції, при якій головним фактором онто­генезу є рухова активність, що включається в процес з моменту запліднення яйцеклітини і завершується наприкінці життя; її сутність полягає в тому, що в циклі обміну речовин "витрата –відновлення" рухова активність призводить до надлишкового анаболізму, що є основою прогресивного розвитку організму;

  • стимулюючої функції; працюючі кістякові м'язи є найважливішим активатором мозку, стимуляція поточної розумової діяльності можлива тільки завдяки механізму зворотного зв'язку пропріоцептивної аферентації працюючих м'язів;

  • функції, що тренує; при систематичних заняттях фізичними вправами підвищуються фізичний і енергетичний потенціали організму людини в цілому, викликаючи глибинні системні, функціональні, біохімічні, структурні перетворення організму через активацію функції генетичного апарату клітин;

  • захисної функції, що підвищує імунітет за допомогою систематичних фізичних вправ, які сприяють виробленню біологічно активних речовин і "виправленню" дефектів механізмів саморегуляції хворого організму, а також підвищують його стресостійкість.

Важливим при вихованні у молоді цінност здорового способу життя є проведення самостійних оздоровчих занять за місцем проживання. Метою оздроровчих занять є самостійне впровадження підлітками та юнаками в свій режим дня різних форм здорового способу життя, що сприяє формуванню їхньої ціннісної системи та зміцнює здоров'я. Введення в практику самостійних тренувань із загальної фізичної підготовки, ранкової гігієнічної гімнастики, прогулянок у режимі дня та дотримання вимог здорового способу життя з усіх його компонентів допомагає подальшому розвитку фізичних якостей, покращенню їх постави, зміцненню здоров'я, емоційному розвантаженню та формуванню ціннісної системи здорового способу життя.

Таким чином проаналізовані у статті підходи можуть становити вагомий практичний інтерес при плануванні та здійсненні заходів, спрямованих на формування стійких цінностей здорового способу життя у підлітків та юнаків.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка