Вплив ендокринної системи на розвиток зубощелепно-лицевого апарату



Сторінка1/5
Дата конвертації05.03.2017
Розмір0.76 Mb.
  1   2   3   4   5
Особливості профілактики зубощелепно-лицевих аномалій в антенатальному періоді. Роль правильного розподілу дня, раціонального і збалансованого харчування в період вагітності.
Вплив патогенних факторів на розвиток зубощелепно-лицевої ділянки у внутрішньоутробному періоді і можливі їх наслідки. Найпоширеніші ушкодження зубощелепного апарату, до яких можуть призвести патологічні пологи, їх профілактика.
Основні засоби профілактики зубощелепно-лицевих аномалій та деформацій в постнатальному періоді. Роль дитячих інфекційних захворювань у виникненні зубощелепно-лицевих аномалій та деформацій. Профілактика стоматологічних захворювань пов’язаних з негативним впливом змін екологічного середовища.
Вплив ендокринної системи на розвиток зубощелепно-лицевого апарату
Роль штучного вигодовування у виникненні зубощелепних аномалій і їх профілактика. Особливості правильного годування таких немовлят.

АНТЕНАТАЛЬНА ПРОФІЛАКТИКА


ЗУБОЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВИХ АНОМАЛІЙ

Турбота про матір і дитину – найважливіше завдання кожної цивілізованої держави. Система охорони здоров'я материнства та дитинства в Україні має у своєму розпорядженні жіночі консультації і дитячі поліклініки, акушерські та дитячі стаціонари і т. ін. Швидко розвиваються такі новітні види допомоги, як центри консультування "Сім'я та шлюб", медико-генетичні консультації. Усі ці заходи спрямовані на те, щоб виростити здорову, гармонійно розвинену дитину.


На сьогодні питання антенатальної профілактики зубощелепних аномалій наймен­ше вивчене в структурі первинної профілактики. Однім із перспективних шляхів удо­сконалення профілактичної допомоги є вивчення факторів, що несприятливо вплива­ють на формування зубощелепної системи. Відомо, що екстрагенітальні та інфекційні хвороби матері, тяжкі ускладнення вагітності, надлишкове вживання легкозасвою­ваних вуглеводів, шкідливі виробничі фактори, які діють під час закладки та розви­тку зубощелепної системи плода, призводять до відхилень у розвитку та формування патології зубощелепної системи.
У формуванні організму дитини провідну роль відіграє прихований (антенаталь­ний) період. Він таїть у собі складні процеси, починаючи від механізмів запліднення, імплантації яйцеклітини і закінчуючи розвитком ембріона і плоду. Будь-яка екзо- і ендогенна шкідлива дія може викликати зміни, відхилення або навіть порушення гар­монійного розвитку плоду, наслідком якого є вроджені аномалії і вади розвитку, осо­бливо часто – в щелепно-лицевій ділянці.
Вивчення особливостей дитини й охорона її здоров'я мають починатися саме з цього періоду. У цей час закладаються і формуються основні морфологічні та функ­ціональні особливості організму. Від правильного перебігу вагітності значною мірою залежить більша або менша повноцінність дитини, тому що хронічні та гострі ін­фекції, інтоксикації, шкідливі фахові чинники, порушення режиму і харчування май­бутньої матері можуть відбиватися на стані плоду. Звідси випливає необхідність ре­тельного вивчення стану здоров'я майбутніх батьків, перебігу вагітності, створення для вагітних найкращих умов. Найбільш характерною рисою внутрішньоутробного розвитку є ріст плоду і харчування його за рахунок материнського організму.
Розвитком називають процес диференціювання органів і тканин, їхнього функці­онального вдосконалення, формування нових функцій та видів діяльності організму. Ріст - це збільшення маси тканин і органів. Ріст і розвиток – взаємозв'язані та взаємообумовлені процеси. Це дві сторони єдиного процесу життєдіяльності організму.
Відповідно до періодів внутрішньоутробного розвитку всю патологію зародка –кімопатії (від грецьк. кует - зародок) розподіляють на:
1) бластопатії (кімопатії 1-го порядку – патологічні зміни заплідненої яйцеклітини до моменту утворення ембріобласта і трофобласта, тобто від 0 до 15 дня внутрішньоутробного життя);
2) ембріопатії (кіматопатії 2-го порядку – ураження зародка до моменту формування плаценти, тобто з 16 до 75 дня внутрішньоутробного життя);
3) ранні фетопатії (кіматопатії 3-го порядку – патологічні зміни плоду в момент, коли відбувається тонке диференціювання тканин, тобто з 76-го до 180-го дня внутріш­ньоутробного життя);
4) пізні фетопатії (кіматопатії 4-го порядку – патологія плоду з 180-го дня внутріш­ньоутробного життя до моменту родів, тобто в період, коли відбувається завершення органогенезу, дозрівання функцій плоду).
Своєрідність патології внутрішньоутробного періоду розвитку залежить від низ­ки причин: особливостей реактивності зародка і плоду на різних етапах онтогенезу; існування так званих критичних періодів розвитку; характеру і дози шкідливого чинника (меншою мірою). У підручнику з дитячих хвороб за редакцією А.Ф. Тура (1985) наведені такі дані про найважливіші критичні періоди розвитку зародка людини: пер­ший тиждень внутрішньоутробного життя – передімплантаційний або трубний пе­ріод, і 3-6-ий тиждень внутрішньоутробного життя – ембріональний, період ранньої плацентації та утворення зачатків найважливіших органів людини (період "великого органогенезу"). Третій критичний період – III місяць вагітності (пізній період пла­центації). Важливим періодом є і 20-24-ий тиждень вагітності – фатальний, критичний період розвитку, період функціонального дозрівання плоду. Ушкоджувальні фактори, збіжні за термінами із критичними періодами розвитку, призводять до формування вад тих чи інших органів і систем.
За даними ВООЗ, вроджені вади розвитку діагностуються в 0,7-1,3 % новонароджених із коливаннями в різних країнах від 0,27 до 7,5 %, у недоношених дітей вони зустрічаються в 3-5 разів частіше, ніж у доношених.
Л.Г. Павленко (2003) наводить дані про періоди розвитку плоду і можливі відхилення від нормального формування і розвитку (табл. 1).
До чинників, які можуть призвести до розвитку аномалій у внутрішньоутробному періоді, належать: вік батьків на момент зачаття; кількість попередніх вагітностей; характер їхнього перебігу; те, як вони закінчилися; перебіг вагітності – токсикози, загальні хвороби матері; відхилення в положенні плоду і т. п.); перебіг пологів (доношеність, родопоміч: щипці, кесарів розтин) і ін.
На закладання і формування зубощелепної системи впливають такі чинники: хвороби матері (ендокринні, інфекційні, особливо сифіліс, токсоплазмоз, туберкульоз, краснуха, гепатити); токсикози 1-ї і 2-ї половини вагітності; отруєння виробничими і харчовими отрутами; застосування сильнодіючих ліків без призначення і контролю лікаря; вживання наркотиків і алкоголю; паління; неповноцінне харчування вагітної жінки; стреси.
У порушенні формування зубощелепної системи плоду важливу роль відіграють і такі зовнішні чинники: здавлення черевної стінки тісним одягом; невідповідність розмірів матки і плоду; багатоплідність; тиск пуповини та амніотичних тяжів.
Таємні місяці розвитку плода Таблиця 1
Стан зародка

Стан зубів


Перший місяць
1-ий тиждень
Запліднена клітина. У ній закладені стать дитини, група крові, будова всіх білків організму, колір очей, розмір ноги, смак, таланти, інтереси. 3 5-го по 9-й день запліднена клітина імплантується в матку і починає отримувати харчування

2-ий тиждень


Яйце закріплюється у слизовій оболонці матки. До 12-го дня в яйці формується зародковий диск із двох шарів. Клітини розмножуються та диференціюються, утворюючи складну структуру

3-ий тиждень


Утворюється плацента, зародки кровоносних судин, статевих клітин, а також формується третій зародковий листок. Кожний із трьох листків дає початок спеціалізованим тканинам: з епідерми походять органи травлення та дихання; з ектодерми - нервова система та органи чуттів; із мезодерми (середнього листка) - скелет та м'язи

4-ий тиждень


Це період від формування ембріона (ембріогенезу) до формування (органогенезу)

Другий місяць


5-6-ий тижні
Починається утворення зубів. Розвиваються серце, кишечник, підшлункова залоза, шлунок, нирковий апарат

Початок розвитку зубів. Утворюється первинний епітеліальний тяж - зубна пластинка


7-8-ий тижні
Виявляються пальці, кінцівки, статеві залози. Утворюються м'язи, нерви, кістковий мозок. Більш чітко проявляються обриси обличчя

На 8-му тижні на поверхні зубної пластинки утворюються зубні зачатки, які відповідають розташуванню майбутніх зубів. Утворюється емалевий орган, із мезенхіми - зубний мішечок і зубний сосочок


Третій місяць
9-10-ий тижні
Обличчя чітко помітне. Значною мірою розвинена печінка, з'явилися нирки. Кінцівки довшають

На 6-10 тижні утворюються зачатки всіх тимчасових зубів. Продовжується формування та диференціація зубного зачатка. Порушення ранніх стадій призводить до дефектів у формуванні всіх або окремих зубів; спадкових хвороб (ектодермальна дисплазія, адентія)


11-12-ий тижні
Сформовані перші кістки. Плід почав рухатися. Відбувається диференціювання статевих органів

У разі порушення процесу формування можливі вади розвитку окремих або груп зубів (макро- та мікродентія, адентія)


13-ий тиждень
За допомогою ультразвукової діагностики можна виміряти розміри голови - розраховують термін закінчення вагітності

Формування твердих тканин починається з диференціювання периферичних клітин зубного сосочка в одонтобласті. У ході дентиногенезу формується поверхневий шар - плащовий дентин, а потім – навколо-пульпарний. Специфічним продуктом однтобластів є фосфорини. Вони відіграють важливу роль у мінералізації дентину. Формування дентину починається з верхівки зубного сосочка


Четвертий місяць
14-15-ий тижні
Розвивається відчуття дотику, починає функціонувати смаковий апарат. Руки і ноги повністю сформовані

Продовжуються диференціація зубного зачатка та гістогенез. Початкові ознаки мінералізації коронок нижніх різців


16-17-ий тижні
Починає рости волосся, м'язи стають сильнішими, рухи - більш активними. Скелет мінералізований не повністю

Мінералізація коронок нижніх різців. Із четвертого по шостий місяці – перший період прискореного розвитку зачатків початкових зубів


П'ятий місяць
19-20-ий тижні
Плід більше рухається. Чітко видно чоловічі статеві органи. Вага збільшується в 5 раз, ріст - у 2 рази.

Формування зачатків постійних зубів починається на 5-му місяці та триває до 5 років


21-23-ій тижні
На черепі з'явилося волосся, на кінчиках пальців - нігті

З'являються перші ознаки мінералізації коронок іклів та перших тимчасових молярів


Шостий місяць
24-25-ий тижні
Плід рухається; чергуються фази сну та неспання; реагує на зовнішні звуки; часто смокче палець. Помітні ніс, вуха, брови, шия

Утворення емалі має три стадії 1 - стадія секреції та первинної мінералізації; 2 - дозрівання; 3 - повне дозрівання після прорізування зуба


26-27-ий тижні
Легені достатньо розвинені, але будуть готові дихати тільки наприкінці 8-го місяця. У разі передчасних пологів дитина життєздатна

Мінералізація тимчасових іклів та перших молярів, перші ознаки мінералізації других тимчасових молярів


Сьомий місяць
28-29-ий тижні
Дитина чує та реагує на звуки; дихальні рухи більш упорядковані; очі відкриті; функціонують шлунок і кишечник

Інтенсивна мінералізація тимчасових зубів


30-31-ий тижні
Дитина росте, їй тісно, тому менше рухається

Другий період інтенсивного гістогенезу (постійних зубів). Мінералізація жувальних поверхонь тимчасових молярів і пришийкових поверхонь коронок тимчасових різців


Восьмий місяць
32-33-ій тижні
Плід займає положення для народження. Кістки продовжують рости в довжину і потовщуються

Продовжується мінералізація тимчасових зубів, диференціація і гістогенез постійних зубів


34-35-ий тижні
Плацента досягає великих розмірів; дитина стає красивішою - під шкірою тонкий шар жиру

Починається мінералізація жувальних поверхонь - передньо-шічного горбка - перших постійних молярів


Дев'ятий місяць
36-37-ий тижні
Шкіра стає гладенькою. Череп мінералізований не повністю

Продовжується мінералізація жувальних поверхонь перших постійних молярів


38-39-ий тижні
Майбутня дитина в останні тижні набирає сили, прибавляє в вазі та росте

Продовжується мінералізація жувальних поверхонь перших постійних молярів


Вплив внутрішньоутробної інфекції на розвиток плода.


Одним з екзогенних чинників, що впливають на формування структур обличчя, є такий біологічний чин­ник, як внутрішньоутробні інфекції. Внутрішньоутробна інфекція - це ураження пло­да інфекційним агентом до родів або під час проходження пологових шляхів. Інфіку­вання плода може відбуватися таким чином: трансплацентарним висхідним шляхом, при генітальній інфекції (вірус простого герпесу, хламідіоз та ін.), низхідним шля­хом – запального ураження внутрішніх статевих органів, придатків; трансмембран­ним шляхом – крізь навколоплідні оболонки (при ендометриті, плацентиті); контамі-наційним – у пологах.
Плацента і плодові оболонки є діючим бар'єром, що охороняє плід від інфек­ції. Проте існує ряд патогенних організмів, які за певних умов спроможні проникнути через цей бар'єр і завдати шкоди плодові. До інфекцій, які найчастіше проникають трансплацентарним шляхом, належать: токсоплазмоз, цитомегалія, хламідіоз, герпетична інфекція. М.А. Данилова зі співавт. (1999) вважають, що підозру на внутрішньоутробне інфікування вагітних варто вважати чинником ризику формування анома­лій щелепно-лицевої ділянки (зокрема, патології скронево-нижньощелепних суглобів та резистентності твердих тканин зубів), і пропонують віднести їх до групи ризику. У таких випадках комплекс лікувально-профілактичних заходів необхідно починати з моменту народження.
Режим праці та відпочинку вагітної жінки.
В Україні піклуються про охорону праці вагітної. Законодавством передбачене звільнення вагітної від важкої праці, нічних змін, відряджень. Більшість лікарів дотримуються думки, що жінка може працювати або займатися неважкою фізичною працею до останніх місяців вагітності, однак важке фізичне навантаження, таке як підняття ваги, перенесення важких речей, робота, пов'язана з вібрацією, надвисокими частотами, несприятливо впливають на перебіг вагітності. У другій половині вагітності необхідно відмовитися від роботи на транспорті та в нічний час. При токсикозах бажано не виконувати будь-якої праці, крім легкої. Вже з перших місяців вагітності необхідно чергувати працю з відпочинком через кожні 40-50 хвилин. Небажано ви­конувати будь-які види роботи у нахиленому стані.
Вагітні досить часто відчувають втому, сонливість, загальне нездужання. Це пов'язано з перебудовою всіх процесів в організмі жінки. Ураховуючи цей факт, вагітна повинна спати на 2 години більше, ніж до вагітності; якщо дозволяє робота, то рекомендується денний сон протягом 1,5-2 годин.
Потреба вагітної в кисні підвищується на 25-30 %. Дихання плода здійснюється шляхом перенесення кисню з материнської крові в кров плода через стінки судин плаценти. Позаяк материнська кров насичується киснем через легені, то вагітній жін­ці необхідно гуляти декілька раз на день по 1-1,5 години, прогулянка перед сном обов'язкова.
Фізичне навантаження. У вагітної жінки немає необхідності обмежувати себе у виконанні ранкової гігієнічної гімнастики за умови, що вона не викликає надмірної втоми. Суворі обмеження показані за наявності загальних хвороб, підозрюваної загрози переривання вагітності, передчасних родів і багатоплідної вагітності. Вагітна
жінка повинна рухатися кожні 2 години, щоб запобігти венозному застою в нижніх кінцівках і розвитку тромбофлебіту.
Куріння. Жінки, що палять, частіше народжують дітей із меншою масою тіла (в середньому на 250 г), перинатальна смертність збільшена. Необхідно рекомендувати жінці цілком уникнути куріння під час вагітності. Вважають доведеними шкід­ливі наслідки паління, а саме: окис вуглецю спроможний частково інактивувати ге­моглобін плоду і вагітної; судинозвужувальний ефект нікотину викликає, зокрема, зниження кровотоку через плаценту; при курінні відбувається зниження апетиту.
Алкоголь не можна вживати під час вагітності; він порушує ріст плода, призво­дить до розвитку аномалій головного мозку і скелета, вроджених вад розвитку. Жінки, що страждають на хронічний алкоголізм, мають загрозу народження дитини з комплексом уроджених вад розвитку, відомим як алкогольний синдром плоду (черепно-ли­цеві дефекти: недорозвинена верхня щелепа, випнутий лоб, косоокість; спостеріга­ється затримка росту голови та різке зменшення її розмірів, розумова недостатність; вади розвитку серцево-судинної системи, аномалії розвитку кінцівок, пренатальна та постнатальна затримка росту і психічного розвитку). Доведено, що алкоголь порушує розвиток плода в різні терміни вагітності неод­наково. Особливо велику загрозу для плода становить застосування алкоголю в ранні терміни вагітності.
Лікарські препарати. Будь-які лікарські препарати, вжиті під час вагітності, проходять через плаценту і потрапляють в організм плоду; якщо якийсь лікарський препарат необхідно застосовувати, переваги лікування повинні перевищувати ризик. Варто пам'ятати про можливість тривалого негативного впливу медикаментів на плід, що розвивається. Так, аспірин негативно впливає на систему згортання крові плоду, а також порушує зв'язування білірубіну з білками. Застосування аспірину, особливо в пізні терміни, протипоказане. Гідантоїн може призвести до порушення росту плоду, розвитку аномалій скелета і ЦНС (гідантоїновий синдром плоду). Талідомід може викликати вади розвитку кінцівок і піднебіння (щілина твердого піднебіння). Тетраци­клін призводить до дисколоритів твердих тканин зубів дитини.
Харчування. Під час вагітності має бути збалансованим, недоцільно радити вагітній низькокалорійну дієту. З іншого боку, ожиріння несприятливо впливає на пере­біг вагітності і пологів. Допустиме збільшення маси тіла під час вагітності складає 9-13,6 кг. Недостатня прибавка маси тіла є несприятливою ознакою. Кожна жінка має додати за вагітність щонайменше 6,8-9 кг. Якщо прибавка в масі тіла складає менше 4,5 кг до 20 тижнів вагітності, раціон харчування варто переглянути. Потреба вагітної із середньою масою тіла складає приблизно 2400 ккал/день.
Для вагітної важливо дотримуватись режиму харчування, їжа має містити достатню кількість білків, жирів і вуглеводів у правильному співвідношенні. Раціональ­не харчування відіграє важливу роль у профілактиці внутрішньоутробної гіпотрофії плоду та ускладнень вагітності. Жінкам, що мали низьку масу тіла до вагітності, по­трібно збільшити енергетичну цінність їжі зі збереженням правильного співвідно­шення основних інгредієнтів. Якщо жінка страждає на ожиріння, не можна знижува­ти масу тіла за допомогою дієти під час вагітності.
Відомо, що на кожному етапі розвитку плід потребує певного складу харчових речовин. У першій половині вагітності харчування жінки суттєво не відрізняється від такого до вагітності. Однак їжа має бути різноманітною та мати всі основні складові: білки, вуглеводи, жири, вітамівд*, мікроелементи.
Необхідно також враховувати й особливості розвитку та росту плода. Так, у перші 16 тижнів його маса складає 120 г, а до кінця 20 тижня - вже 230 г, на 28 тиж­ні - біля 1000 г, а за останні 12 тижнів маса плода значно збільшується та досягає 3200-3500 г. Таке фізіологічне збільшення маси плода значною мірою залежить від харчування матері.
Їжу необхідно вживати в одні і ті ж години, враховуючи механізми, які лежать в основі апетиту. За нормального перебігу вагітності в перші місяці рекомендується 4-разове харчування. Так, для жінки середьої ваги (58-65 кг) та середнього росту в добовий раціон харчування необхідно включати 2400-2700 ккал - 350 г вуглеводів, 100 г білків та 75 г жирів, тобто білки складають 20-25 %, жири - 20-30 %, вугле­води 40-50 %.
У другій половині вагітності необхідно перейти на 5-ти або 6-ти разове харчування. Необхідність такого режиму обумовлена тим, що збільшуються розміри плода та від­повідно матки, яка займає більше місця в черевній порожнині і може відсувати і на­віть здавлювати деякі органи шлунково-кишкового тракту. Через це більш часте вжи­вання їжі невеликими порціями сприяє її кращому засвоєнню.
У другій половині вагітності поряд зі збільшенням маси плода і матки збільшуються розміри плаценти, молочних залоз, маса крові, що у свою чергу веде до необ­хідності вживання білків.
Білки. За недостатнього надходження білків під час вагітності сповільнюється ріст плоду, збільшуються перинатальна захворюваність і смертність. Відбувається накопичення білків (до 350 г) як підготування до втрат під час пологів. Під час ва­гітності потреба у білках складає в дорослої жінки 1,3 г/день на 1 кг маси, у юної –1,5 г/день на 1 кг маси тіла. Більшу частину мають складати білки тваринного походження, що містять достатню кількість амінокислот для синтезу нових білків. Реко­мендують м'ясо, молоко, яйця, сир, домашню птицю і рибу.
Бажане співвідношення білків у харчовому раціоні жінки: 50 % - тваринного походження, з них 25 % - за рахунок м'яса та риби, 20 % - за рахунок молока та молочних продуктів; 5 % - за рахунок яєць. Вагітна жінка мусить уживати 1 г білка на 1 кг маси до 16 тижня, а далі - 1,5 г.
Вуглеводи. Під час вагітності потреба у вуглеводах складає приблизно 350 г за добу і має перевищувати потребу в білках у 3-3,5 рази. Якщо вагітна недоотримує вуглеводи, то на енергетичні проблеми витрачаються білки. Якщо в організм жінки протягом 8 годин не надходять вуглеводи, то це призводить до порушення обміну, зокрема до зменшення вмісту глікогену, що у свою чергу знижує загальну опірність організму. Надмірне надходження вуглеводів призводить до збільшення маси плода, що може призвести до ускладнень у пологах; сприяє розвитку діатезу; знижує опірність організму до інфекцій, підвищує ризик розвитку харчової алергії в майбутньої дитини.
Раціон вагітної має містити достатню кількість фруктів, ягід, свіжих овочевих соків, узварів.
Жири. Жири є важливішим енергетичним резервом організму, ніж білки і вуглеводи, бо вони дають у 2,5 рази більше енергії. їхня цінність полягає ще й у тому, що до їх скла­ду входять жиророзчинні вітаміни.
Жири повинні входити в раціон у кількості 85-100 г за добу у вигляді вершкового масла, сметани і рослинної олії, причому до 40 % має припадати на рослинні жири. Олія містить незамінні жирні кислоти, що нормалізують проникність стінок капілярів; незамінні амінокислоти; вітамін Е, необхідний під час вагітності.
Мінеральні речовини
Залізо. У багатьох жінок знижені запаси заліза через втрати крові під час менструального циклу. У період вагітності запаси заліза можуть виснажитися ще більше. Додаткова кількість заліза необхідна як для плоду, так і для збільшеного об'єму крові вагітної. Для утворення гемоглобіну плід використовує ресурси організму вагітної – залізо, білки, вітаміни, солі, мікроелементи. У останньому триместрі вагітності до 200-400 мг заліза перетворюється в плаценті у феритин, надходить до плоду і нако­пичується в такому вигляді в його печінці. Якщо жінка під час вагітності страждає на анемію, у два рази зростає ризик гіпотрофії, внутрішньоутробної гіпоксії та асфіксії новонародженого, підвищуються перинатальна захворюваність і смертність; до пів­тора років життя у половини дітей розвивається анемія.
Необхідна кількість заліза складає 30-60 мг щодня. Залізо міститься в печінці, червоному м'ясі, яблуках, чорній смородині, сушених фруктах.
Кальцій. Рекомендоване споживання кальцію складає 1200 мг/день. Для одержання такої кількості кальцію достатньо пити 1,14 л молока (краще збираного) щодня. Інші джерела кальцію – кисломолочний сир і молочна їжа, зокрема твердий сир і йогурт. Судоми литкових м'язів (частіше виникають уночі) – класичний симптом де­фіциту кальцію у вагітної.
Натрій. Обмежувати вживання натрію не радять, тому що прогестерон сприяє його виведенню з організму. Невиправдане також використання діуретиків під час вагітності.
Вітаміни
Особливу увагу під час вагітності необхідно приділяти вмісту вітамінів у їжі, тому що під час вагітності потреба у вітамінах зростає у 2 рази.
Фолієва кислота необхідна для утворення гему – залізовмісного білка гемоглобіну. Дефіцит фолієвої кислоти може впливати на еритропоез і викликати мегалобластну анемію. Приблизно 800 мкг фолієвої кислоти – добова потреба під час вагітності. Фолієва кислота знаходиться в багатьох продуктах, що містять залізо і білки. Щодня до їжі вагітної необхідно добавляти 1 мг фолієвої кислоти. Дефіцит фолатів у жінки може призвести до різних ускладнень, зокрема відшарування плаценти, гіпертензії під час вагітності, розвитку аномалій плоду.
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка