Володимир Мельниченко Москва Михайла Грушевського



Скачати 11.67 Mb.
Сторінка56/56
Дата конвертації05.11.2016
Розмір11.67 Mb.
1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   56

Розділ 6. «Я оснувався в Москві»

(пам’ятні адреси та місця, пов’язані з М. Грушевським)

І. Пам’ятні адреси будинків, у яких побував Грушевський,

та їх мешканці.....................

ІІ. Пам’ятні місця, пов’язані з Грушевським.........................

ІІІ. Пам’ятні місця, які Михайло Грушевський не називав, але напевне бачив

або, ймовірно, відвідав.........................

ІV. Адреси, пов’язані з Михайлом Грушевським, які не встановлено..................



Післяслово.............



1 Мельниченко В. Ю. Михайло Грушевський: «Я оснувався в Москві, Арбат 55». М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2005.

2 Мельниченко В. Ю. Тарас Шевченко: «Моє перебування в Москві». М. : ОЛМА Медиа Групп, 2007 ; Його ж. «На славу нашої преславної України» (Тарас Шевченко і Осип Бодянський). М. : ОЛМА Медиа Групп, 2008 ; Його ж. Тарас Шевченко: «Мій великий друг Щепкін». М. : ОЛМА Медиа Групп, 2009 ; Його ж. Тарас Шевченко в Москві. К. : Либідь, 2009.

3 Мельниченко В. Ю. Шевченківська Москва. Авторська енциклопедія-хроноскоп. М. : ОЛМА Медиа Групп, 2009.

4 Мельниченко В. Українська душа Москви (Михайло Максимович. Михайло Щепкін. Осип Бодянський. Микола Гоголь). М. : ОЛМА Медиа Групп, 2010.

5 Мельниченко В. Ю. Гоголівська Москва. Авторська енциклопедія-хроноскоп. М. : ОЛМА Медиа Групп, 2011.

6 Мельниченко В. Е. Арбат, 9 (феномен дома в истории Москвы арбатской). М. : Агентство печати «Столица», 2012.

7 Усі тексти Михайла Грушевського у книзі виділено курсивом.

1 Забелин И. Е. Дневники. Записные книжки. М. : Издательство им. Сабашниковых, 2001. С. 228.

2 Елистратов В. С. Язык старой Москвы. Лингвоэнциклопедический словарь. М., 2004. С. 16‒17.

1 Пиріг Р. Я. Життя Михайла Грушевського: останнє десятиліття (1924‒1934). К. : Інститут української археографії АН України, 1993 ; Сохань П. С., Ульяновський В. І., Кіржаєв С. М. М. С. Грушевський і Academia. К. : Інститут української археографії АН України, 1993 ; Пристайко В., Шаповал Ю. Михайло Грушевський і ГПУ‒НКВД. Трагічне десятиліття: 1924‒1934. К. : Україна, 1996.

1 Вістник Союза визволення України. Відень, 3-го грудня 1916. Ч. 127. С. 780–781.

2 Лотоцький О. Сторінки минулого // Праці Українського наукового інституту. Частина друга. Варшава, 1933. С. 157–158, 159.

1 Винар Л. Значення Михайла Грушевського в українській і світовій історії // Український історик. Журнал Українського історичного товариства. 3–4 (110–111). Рік ХХVІІІ/ХХІХ / під заг. редакцією Любомира Винара. Нью-Йорк ‒ Торонто ‒ Київ ‒ Львів ‒ Мюнхен, 1991–1992. С. 39.

1 Український історик. Журнал історії і українознавста. 1–4 (152–155). Рік XXXIX / під заг. редакцією Любомира Винара. Нью-Йорк – Київ – Львів – Торонто – Париж, 2002. С. 375–379.

2 Малик Я. Кримінальна справа Михайла Грушевського в архіві Служби безпеки України // Український історик. Журнал історії і українознавства. Том ХLІІІ–ХLІV. Нью-Йорк – Київ – Львів – Острог – Торонто – Париж, 2006–2007. С. 244–266.

1 Коли у травні 2013 р. Сигурд Шмідт помер (йому виповнився 91 рік), я вповні зрозумів, якими важливими були його дарчі написи на книгах, адресованих мені 24 травня 2012 року: «Глубокоуважаемому Владимиру Ефимовичу Мельниченко с признательностью душевной за вклад в москвоведение». Ще ціннішим було для мене визнання Шмідта, висловлене вже після його знайомства з моєю книгою «Арбат, 9 (феномен дома в истории Москвы арбатской)»: «Грубокоуважаемый Владимир Ефимович! Радуюсь тому, что можно подарить Вам такую книгу («Арбатский архив», т. ІІ. — В. М.) теперь уже как влиятельному арбатоведу».

1 Див.: Арбатский архив. Вип. 1. М. : Тверская, 13, 1997. С. 17–121.

1 Островская С. «Украинский вопрос» в переписке М. Горького и М. С. Грушевского // Суспільнознавчі науки та відродження нації : збірник наукових праць. Книга 1. Луцьк, 1997. С. 29–35 та ін.

2 Грушевський М. С. Щоденник (1888–1894 рр.). Підготовка до видання, попереднє слово, упорядкування, коментарі і післямова Леоніда Зашкільняка. К., 1997. С. 150–158.

1 Я не робив стилістичного редагування тексту Михайла Грушевського, в основному зберігаючи правопис оригіналу, адже ця книга має суто науковий характер і будь-який текст у ній розглядається як історичний документ, в якому не можна міняти «ані титли, ніже тії коми». В цьому мені дуже допоміг досвід науковців Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України Галини Бурлаки та Альбіни Шацької, блискучих упорядників книги «Михайло Грушевський. Із літературної спадщини», що вийшла у світ у 2000 р. під редакцією Любомира Винара. Коли справді виникала необхідність, намагався, подібно до них, зробити незначні орфографічні виправлення, скажімо, «ё» замінити на «ьо», частку «ся» писати разом з дієсловами, де потрібно поставити апостроф. За сучасним правописом подається написання слів з великої та малої літери, окремо і разом, дефіса.

1 Проголошення польської самостійності // Промінь. 1916. № 1. С. 11–12 ; Розширення автономії Галичини. Смерть ціс. Франса-Йосифа // Промінь. 1916. № 2–4. С. 16–20 ; Независимая Польша и автономная Галиция // Украинская жизнь. 1916. № 12. С. 63–73 ; На Свят-вечір // Промінь. 1917. № 5–6. С. 21–22. На них і зосереджено нашу увагу, а також на тих публікаціях, які писалися раніше, але вийшли у світ в арбатський період (Украинство и российская пресса // Украинская жизнь. 1916. № 9. С. 7–15 ; Вихрест Олександр // Промінь. 1917. № 5–6. С. 18–20 ; та ін.

1 Архіви України. Науково-практичний журнал. 1996. № 1–3 (238).

1 «Я никогда не выступал против России». М. С. Грушевский и русские ученые. 1914–1916 гг. // Исторический архив. 1997. № 4. С. 175–199.

1 Див.: Михайло Грушевський. Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження Михайла Грушевського. Львів, 1994. С. 412–425.

1 Грушевський М. Юбилей Миколи Гоголя // Літературно-науковий вістник. 1909. № 3. С. 606–610 ; Його ж. Юбилей Льва Толстого // Літературно-науковий вістник. 1908. № 9. С. 535–537 ; Його ж. Смерть Толстого // Літературно-науковий вістник. 1910. № 10–12. С. 467–469 ; Його ж. Антін Чехов // Літературно-науковий вістник. 1904. Т. 2. Ч. 2. С. 113–117.

1 Грушевський М. Із чужих літератур. Новини російської літератури // Літературно-науковий вістник. 1898. № 4. Ч. 2. С. 134–150 та ін.

2 Грушевський М. Твори у 50 томах. Том 11. Львів : Світ, 2008.

1 Єфремов С. Щоденники. 1923–1929. К., 1997.

2 Лотоцький О. Сторінки минулого // Праці Українського наукового інституту. Т. VІ. Варшава, 1932 ; Його ж. Сторінки минулого // Праці Українського наукового інституту. Т. ХІІ. Варшава, 1933 ; Його ж. Сторінки минулого // Праці Українського наукового інституту. Т. ХХІ. Варшава, 1934.

3 Саліковський О. Про одну не написану книжку (Уривок із споминів) / Календар-альманах «Дніпро». Львів, 1924. С. 102–107.

4 Чикаленко Є. Спогади. Нью-Йорк, 1955 ; Його ж. Щоденник (1907–1917). Львів, 1931.

5 Чикаленко Є. Спогади (1861–1907). К. : Темпора, 2003 ; Його ж. Щоденник. Том 1 (1907–1917). К. : Темпора, 2004 ; Його ж. Щоденник. Том 2 (1918–1919). К. : Темпора, 2004.

1 У Москві на початку цього століття вийшла у світ фундаментальна книга Олександра Кушніра «Хроноскоп: Летопись фактов и событий отечественной истории за два тысячелетия от Рождества Христова» (М. : РИПОЛ КЛАССИК, 2003).


1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   56


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка