Володимир Мельниченко Москва Михайла Грушевського



Скачати 11.67 Mb.
Сторінка54/56
Дата конвертації05.11.2016
Розмір11.67 Mb.
1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   56

Будинок у Пименовському (тепер — Старопименовському) провулку, 5 (не зберігся).

У ньому мало приміщення Українське літературно-мистецьке товариство (музично-драматичний гурток) «Кобзар», де бував Михайло Грушевський, який називав його «українським клубом».


Будинок у Смоленському 3-му провулку (не зберігся).

Тут знаходилася вегетаріанська їдальня, яку відвідував у 1916 р. Михайло Грушевський із сім’єю: «Пробували ми їсти в сусідній вегетаріанській кухні…»


Будинок, у якому мешкав Михайло Щепкін (не зберігся) і гостював у нього в березні 1858 р. Тарас Шевченко у Воротниковському провулку (тепер — № 12/6).

Михайло Грушевський бачив його, коли приходив у Пименівський провулок, 5.


Будинок Юшкова (вул. М’ясницька, 21).

Михайло Грушевський писав у «Споминах», що після переїзду до Москви, розшукуючи квартиру для найму, «їздили… з Кулюнею до Олексія Петровича і Юлії Іванівни Новицьких» (Олексій Новицький був бібліотекарем Московського училища малярства, скульптури і архітектури, що з 1844 р. знаходилося на вулиці М’ясницькій).


Букіністичні лавки в Панкратіївському провулку (не збереглися).

Михайло Грушевський занотував у щоденнику, що 7 березня 1892 року він «їздив на Панкратьєвську вуличку і там знайшов дещо з книжок».


Букіністичні лавки на Нікольській вулиці (не збереглися).

Михайло Грушевський бував тут неодноразово. Скажімо, 7 березня 1892 року записав у щоденнику, що «заходив на Нікольську».


Вегетаріанська їдальня в Смоленському 3-му провулку (не збереглася).

Михайло Грушевський писав у «Споминах»: «Пробували ми їсти в сусідній вегетаріанській кухні, де рекламувались картопляні біфштекси й морковні ростбіфи».


Видавництво «М. і С. Сабашникови» (Тверський бульвар, біля Нікітських воріт, будинок не зберігся).

Михайло Грушевський писав, що мав із Михайлом Сабашниковим «переговори про видання “Культурно-національного руху”» (ішлося про видання праці “Культурно-національний рух на Україні в XVI–XVII віці”). Михайло Сабашников згадував, що рукописи Грушевського згоріли в жовтневій пожежі 1917 р.


Вяз на Поварській вулиці (спиляний у 2013 р.).

Дерево-старожил (понад 200 років!), яке бачив Михайло Грушевський, неодноразово буваючи на відомій московській вулиці.


Готель «Кремль» (Неглинний проїзд, 20, будинок не зберігся).

Зараз на місці будинку — майданчик біля торгового комплексу «Охотний ряд».

У цьому готелі Михайло Грушевський жив у лютому-березні 1892 р. Писав адресу: «Местожительство: Неглинный проезд, гостиница “Кремль”, № 20»; «Жительство имею в гостинице “Кремль” около Манежа, № 20».
Готель «Лоскутний» (знесений у 1938 р., знаходився на вул. Тверській, 5).

У цьому готелі Михайло Грушевський тимчасово поселився з сім’єю після приїзду з Казані до Москви 11 вересня 1916 року. Він писав у «Споминах», що з вокзалу Яків Шеремецинський повіз «до Лоскутної гостиниці, де зайняв нам номер».


Готель «Метрополь» (вулиця Охотний ряд, 1).

За словами Михайла Грушевського, в перший приїзд із батьками до Москви у 1882 р. вони зупинилися «в старім “Метрополі”, на місці теперішнього розкішного будинка». Насправді, на тому місці тоді знаходився готель Павла Челишева, відомий у Москві як «Челиші».


Гранатний провулок, 2.

У цьому будинку в 1916–1917 рр. знаходилася редакція журналу «Голос минувшего».

Михайло Грушевський свідчив у «Споминах», що «з радикальними російськими кругами я мав нагоду стрічатися на редакційних зборах “Голоса минувшего”, історичного місячника, видаваного Сергієм П. Мельгуновим».
Друкарня Михайла Волчанінова (Леонтіївський провулок, 2, колишній будинок Лаврова).

Михайло Грушевський писав у «Споминах», що під час першого приїзду до Москви у 1882 р. батько брав його до друкарні Михайла Волчанінова, де збирався друкувати свій підручник.


Друкарня Павла Рябушинського (Великий Путинківський провулок, 5).

Михайло Грушевський бував тут неодноразово, зокрема, свідчив, що в 1916–1917 рр. «мав нагоду вести довгі розмови з управителем друкарні Рябушинських».


Живоначальної Трійці на Арбаті церква (знесена на початку 30-х рр. ХХ століття).

Михайло Грушевський точно зафіксував духовне розташування будинку № 55 на Арбаті, в якому поселився у вересні 1916 р. — «старосвітської кам’яниці на розі “Денежного переулка”, між двома церквами…». Одна з них — церква Живоначальної Трійці в Денежному провулку, на місці якої нині стоїть будівля Міністерства закордонних справ Росії.



Іверської ікони Божої Матері каплиця біля Іверських (тепер — Воскресенських) воріт Китай-города (знесена у 1931 р., відроджена в 1996 р.).

Михайло Грушевський зафіксував у щоденнику, що вдень 8 березня 1892 року «заходив до Іверської часовні», а ввечері знову «заходив… на молебен до Іверської часовні — молився щиро».


Імператорський Російський історичний музей (тепер — Державний історичний музей).

П’ятнадцятого лютого 1892 року Михайло Грушевський відвідав із Миколою Оглобліним у музеї виставку Іллі Рєпіна.


Ірини Мучениці при Московському головному архіві Міністерства закордонних церква (знесена в 1928 р.).

Михайло Грушевський відвідав її, коли працював в Архіві в 1892 і 1916–1917 рр.


Казанський вокзал.

Михайло Грушевський прибув на нього з Казані 11 вересня 1916 року.


Книговидавнича фірма «Наследники братьев Салаевых», а затим книговидавництво та книжкова лавка Володимира Думнова (вул. М’ясницька, 7, Чертковський особняк).

Михайло Грушевський бував тут улітку 1885 р. разом із батьком, який підписав із фірмою угоду про видання свого підручника, коли «стара і рекламована фірма (“Наследники братьев Салаевых”. – В. М.) перейшла тоді до зятя останнього власника фірми В. В. Думнова…». Затим він заходив «до Думнова» 9 березня 1892 року.


Книжкова лавка Петра і Павла Шибанових на Старій площі біля Ільїнських воріт (не збереглася).

Михайло Грушевський зафіксував у щоденнику 7 березня 1892 року: «Учора вранці заходив до Шибанова…» Ще записав, що заходив до Шибанова 9 березня.


«Книжковий, іконний і кіотний» магазин Миколи Большакова на вулиці Варварка (не зберігся).

Михайло Грушевський писав у «Споминах», що 11 вересня 1917 року встиг «забрати стародруки, раніше закуплені у Большакова» на потяг із Москви в Київ.


Кремль.

Михайло Грушевський бував тут неодноразово, починаючи, принаймні, з 1885 р., коли приїхав у Москву з батьками: «Оглядали ми Кремль…» У 1892 р. в основному відвідував кремлівські храми. Скажімо, 9 лютого записав: «Сегодня також був на ранній [службі] в Сіноді; потім обійшов церкви…»; 24 лютого занотував: «Заходив у Кремль…»


Курський вокзал.

Одинадцятого вересня 1916 року, прибувши в Москву, Михайло Грушевський відправив з нього до Києва хатню робітницю Теклю Чик (Вільховську): «Поїхав на Курський вокзал…»


Манеж.

Михайло Грушевський бував біля нього під час приїздів до Москви у 1882, 1885, 1892, 1916–1917 рр. В архіві зберігся документ, у якому він називає свою адресу в 1892 р.: «Жительство имею в гостинице “Кремль”, около Манежа, № 20».


Миколи Чудотворця в Плотниках церква (знесена на початку 30-х рр. ХХ століття).

Михайло Грушевський точно зафіксував духовне розташування будинку № 55 на Арбаті, в якому поселився у вересні 1916 року — «старосвітської кам’яниці на розі “Денежного переулка”, між двома церквами…». Одна з них — церква Миколи в Плотниках на перетині Арбату й Плотникова провулка. Приблизно на тому місці стоїть нині пам’ятник Булату Окуджаві.


Московська Синодальна друкарня (тепер — Історико-архівний інститут) (вул. Нікольська, 15).

На кінець ХІХ століття в цій друкарні близько 30 разів була випущена у світ «Первая учебная книга церковно-славянского языка для учеников низших и начальных училищ».

Михайло Грушевський і в 1916–1917 рр. сподівався перевидати батьків підручник: «…Нове видання я збирався друкувати в Синодальній московській друкарні». Вчений бував там: «Відвідуючи друкарні, де друкувались мої книги, я мав нагоду вести довгі розмови з управителем друкарні… Синодальної…»
Московський архів Міністерства юстиції (тепер — Російський державний архів стародавніх актів) (вул. Велика Царицинська — тепер Велика Пироговська, 17).

Михайло Грушевський працював у ньому в лютому-березні 1892 року: «Позавчорашній день вернувся з архіва пізно…» (13 лютого); «Позавчора (25) проробив ув архиві до ½ 5 години» (27 лютого). Затим — у 1916–1917 рр.: «Я вибирав відповідний матеріал в Архіві Іностранних діл і юстиції…»


Московський головний архів Міністерства закордонних справ (на розі вулиць Воздвиженка та Мохова на місці нинішньої Російської державної бібліотеки).

Михайло Грушевський уперше працював тут у 1892 р.: «Був я ув іностранному архіві»; «В іностранному архіві покрутився тільки»; «Забарився в іностранному архіві». Затим у 1916–1917 рр.: «Я вибирав відповідний матеріал в Архіві Іностранних діл…»


Московський університет (вул. Мохова, 9).

Михайло Грушевський жив неподалік від університету в 1892 р., а побував у ньому, принаймні, навесні 1909 р., коли святкувалося 100-річчя з дня народження Миколи Гоголя.

У 1916–1917 рр. учений заходив у бібліотеку університету до її директора Антона Калішевського.
М’ясницька вулиця.

Уся М’ясницька, як і вулиця Арбат, є пам’ятним місцем, пов’язаним із Михайло Грушевським, адже він бував тут у будинках № 7, 21, 24, а також «під М’ясницькими воротами».


Нижньогородський вокзал (не зберігся).

Знаходився біля Покровської застави на перетині Нижньогородської вулиці та Рогозького валу, тобто на лівому боці нинішньої Нижньогородської вулиці.

На цей вокзал тодішньої Курсько-Київської залізниці Михайло Грушевський прибув у лютому 1892 р. у Москву.
Пам’ятник Миколі Гоголю на Пречистенському бульварі скульптора Миколи Андреєва (з 1952 р. — у дворі будинку № 7а по Нікітському бульвару, де письменник провів останні роки життя, а зараз знаходиться Меморіальний будинок і наукова бібліотека «Дім Гоголя»).

Михайло Грушевський був у Москві під час святкування 100-річчя з дня народження Миколи Гоголя. В 1909 р. Наукове товариство у Львові, очолюване Грушевським, надіслало тоді Товариству аматорів російської словесності в Москві, що готувало ювілей, вітального листа, в якому Гоголя було названо «Великим Сином України». Це відповідало позиції Грушевського щодо Гоголя: «Він наш, він не їх!»


Параскеви П’ятниці в Охотному ряду церква (знесена у 1928 р.).

Третього березня 1892 року Михайло Грушевський зафіксував у щоденнику: «В понеділок був на ранній [службі] в приході…» Скоріше за все, це була церква Параскеви П’ятниці, неподалік готелю, в якому він жив.


Пашков дім, у якому знаходився Рум’янцевський музей і Рум’янцевська бібліотека (вул. Мохова, 3).

Михайло Грушевський працював тут уперше в лютому-березні 1892 р.: «Заходив вчора в Румянцевський музей…»; «…Пообідавши, пішов у Румянцевський музей…» А затим — у 1916–1917 рр.: «Я сидів у Румянцевській бібліотеці…»


Ресторан «Прага» (вул. Арбат, 2/1).

Михайло Грушевський писав у «Споминах» стосовно 1916–1917 рр.: «Одинокий дійсно гарний ресторан в сім районі була “Прага” коло Арбатських воріт».


Саратовський (нині — Павелецький) вокзал.

Михайло Грушевський побував на ньому, коли відвідував «московського українця» Михайла Полозова, який працював начальником служби руху Рязансько-Уральської залізниці.


Синодальна церква дванадцяти апостолів у Кремлі.

Московська синодальна контора і синодальний дім знаходилися: «В Кремле, при соборе 12 апостолов».

Дев’ятого лютого 1892 року Михайло Грушевський занотував у щоденнику: «Сегодня також був на ранній [службі] в Сіноді…», а 16 лютого записав: «Не знаю, як бути з говінням — в Сінодальній церкві часи в 12 годині!»
Собача площадка (будинок Петровського) (не зберігся).

У ньому мав помешкання Павло Миколаєнко. Третього березня 1892 року Михайло Грушевський записав у щоденнику, що напередодні «ввечері зайшов до нового знаємого Миколаєнка».


Сухаревський базар (не зберігся).

Є прямі свідчення Михайла Грушевського, що він бував на ньому, найперше цікавлячись букіністичною літературою. Скажімо, 9 лютого 1892 року «поїхав на Сухаревий тлок, виторгував чимало, дещо й добре». Місяць потому — 7 березня — «їздив на Панкратьєвську вуличку і там знайшов дещо з книжок».


Театр ХІХ століття (Театральна площа, будинок Шелапутіна, тепер — № 2/7).

Десятого лютого 1892 року Михайло Грушевський із Миколою Оглобліним побував у цьому театрі на бенефісі Марії Заньковецької, яка вперше зіграла роль циганки Ази в однойменній виставі Михайла Старицького.


Тихона Амафунтського біля Арбатських воріт церква (знесена в 1933 р.).

У «Споминах» Михайло Грушевський писав, що на Шевченкові роковини в 1917 р. «ми зібралися в неділю (26 лютого. – В. М.) на шевченківську панахиду, заповіджену московською громадою, під церквою…».

На мій погляд, це була саме церква Тихона Амафунтського, в якій у квітні 1861 р. відбулася в Москві панахида над прахом українського Кобзаря.
Троїце-Сергієва Лавра (Московська обл., м. Сергіїв Посад).

Михайло Грушевський уперше відвідав її з батьками у 1882 р.: «…Їздили до Сергієвої лаври…» Затим, десять років потому — в лютому 1892 р. — відвідав Лавру сам: «…Рано ліг спати, маючи їхати в Сергієво… Їздилося доволі добре».


Успенський собор у Кремлі.

Михайло Грушевський уперше побував у ньому з батьками влітку 1882 р. Затим – десять років потому, у 1892-му, приїхавши в Москву, пішов у Кремль, де «обійшов церкви», в тому числі, звичайно, Успенський собор.


Храм Христа Спасителя (знесений 5 грудня 1931 року, відновлений у 2001 р.).

Михайло Грушевський залишив у щоденнику свідчення про його відвідини, принаймні, 9 лютого 1892 року: «…Був й у Спасителя…»; «…Заходив у храм Спасителя…»


Ярославський вокзал.

Михайло Грушевський користувався ним, коли в лютому 1892 року їздив у Троїце-Сергієву Лавру: «Їздилося доволі добре».



ІІІ. Пам’ятні місця, які Михайло Грушевський не називав, але напевне бачив або, ймовірно, відвідав
Александрівське воєнне училище на вулиці Знаменка (нині в надбудованому над двома поверхами колишнього училища будинку розташовані служби Міністерства оборони Російської Федерації).

Михайло Грушевський проходив повз училище неодноразово, зокрема, коли йшов до Рум’янцевської бібліотеки. Сам простір між Пашковим домом і колишньою будівлею Александрівського училища є пам’ятним для нас — українців.


Благовіщення Пресвятої Богородиці на Житному дворі під Тайницькою вежею Кремля церква.

Як відомо, у лютому-березні 1892 р. Михайло Грушевський «обійшов церкви» в Кремлі. До того ж, є свідчення в щоденнику, що він бував на службі «в приході». Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці була приходською.

Вірогідно, що Грушевський заходив до неї.
Богоявленський монастир (знесений у 20-х рр. ХХ ст.) і Богоявленський собор (Богоявленський провулок, 2).

Михайло Грушевський бачив монастир і собор у 1892 і 1916–1917 рр., коли бував на Нікольській вулиці.

Можливо, заходив до храму.
Бориса і Гліба біля Арбатських воріт церква (знесена в 1930 р., на цьому місці зведено кінотеатр «Художественный»).

Михайло Грушевський бачив її неодноразово.

Можливо, заходив до неї.
Бориса і Гліба на Поварській вулиці церква (закрита в 1933 р., три роки потому знесена).

Михайло Грушевський бачив її неодноразово в 1916–1917 рр., коли бував на Поварській вулиці.

Можливо, заходив до неї.
Будинки № 5, 13, 15, 31, 34, 38 на Арбаті.

У них приймали пацієнтів арбатські дантисти. Називаю їх за порядком номерів будинків: Євген Гейбович, Катерина Іванова, Зінаїда Поливанова, Ольга Ушакова, Олександр Гершевич і Василь Томін, Я. Берлін. У когось із них, очевидно, лікував зуби Михайло Грушевський, котрий зафіксував у «Споминах», що 11 березня 1916 року спішно виїхав до Києва, залишивши «недопломбовані зуби».


Будинок у Трубниковському провулку, 8.

У ньому мало приміщення Товариство слов’янської культури, в складі якого була Українська секція.

Можливо, Грушевський, «обходячи московських українців», усе-таки зайшов до офісу Товариства.
Будинок, у якому провів останні роки і помер Микола Гоголь (Нікітський бульвар, 7а).

Михайло Грушевський неодноразово проходив повз нього. Можна припустити, що він вклонився пам’яті «великого сина України».


Булочна Філіппова (вул. Арбат, 9).

Знаходилася в нинішньому будинку Національного культурного центру України в Москві.

Не виключено, що Грушевський бував у ній, коли виходив із дому «за провіантом», у тому числі, щоб придбати хліб для сім’ї, яка «годувалась дуже лихо».
Василя Блаженного (Покровський) храм.

Михайло Грушевський неодноразово бачив храм, починаючи з першого приїзду в Москву у 1882 р., і пізніше, коли бував у Кремлі.

Можливо, заходив до храму.
Великого (Старого) Вознесіння церква (вул. Велика Нікітська, 36).

Михайло Грушевський неодноразово бачив її, коли бував біля Нікітських воріт, на Тверському бульварі, Малій Бронній вулиці, у Великому Козихинському і Гранатному провулках.

Можливо, заходив до церкви.
Воздвиження Хреста Господнього на Воздвиженці церква (знесена в 1934 р.).

Знаходилася недалеко від Головного архіву Міністерства закордонних справ на Воздвиженці, в якому Грушевський працював у 1892 і в 1916–1917 рр.

Велика вірогідність, що заходив до церкви.
Живоначальної Трійці, що в Листах церква (вул. Сретенка, 27/29, буд. 3).

Михайло Грушевський побував біля цієї церкви 9 лютого 1892 року, коли відвідав Сухаревий базар, та 7 березня 1892 року, коли «їздив на Панкратьєвську вуличку», що виходить на церкву.

Велика вірогідність, що заходив до неї.
Знамення Пресвятої Богородиці на Знаменці церква (закрита в 1929 р. і невдовзі знесена).

Знаходилася недалеко від Пашкового дому, і Михайло Грушевський проходив повз неї, коли йшов у Рум’янцевський музей.

Велика вірогідність, що заходив до церкви.
Миколи Святителя на Щепах церква (1-й Смоленський провулок, 20).

Михайло Грушевський бачив її восени 1916 р., коли з сім’єю відвідував вегетаріанську їдальню в 3-му Смоленському провулку.

Можливо, заходив до церкви.
Миколи Чудотворця в Кленниках церква (вул. Маросейка, 5).

Михайло Грушевський обов’язково проходив повз цю церкву, коли під час Лютневих подій 1917 р., за його словами, «пішки пройшов до Земського союзу», що знаходився на Маросейці, 7.

Можливо, заходив до церкви.
Миколи Чудотворця в Старому Ваганькові церква (Староваганьківський провулок, 14).

Знаходиться поруч із Пашковим домом, в якому Михайло Грушевський працював у Рум’янцевській бібліотеці в 1892 і в 1916–1917 рр.

Велика вірогідність, що заходив до церкви.
Миколи Чудотворця церква, що називалася «Миколою Стрілецьким», або «біля Боровицьких воріт» (знесена на початку 30-х рр. минулого століття).

Стояла неподалік Пашкового дому, в якому Михайло Грушевський працював у Рум’янцевській бібліотеці в 1892 і в 1916–1917 рр.

Велика вірогідність, що заходив до церкви.
Миколи Явленого на Арбаті церква (знесена в 1931 р.).

Одна з найвідоміших у Москві церков святого Миколи Чудотворця не могла не привернути увагу Михайла Грушевського, який жив за кілька сот кроків від неї.

Велика вірогідність, що заходив до церкви.
Московський поштамт (вул. М’ясницька, 26).

Михайло Грушевський неодноразово бував на М’ясницькій вулиці й не міг не звернути увагу на будівлю поштамту.

Не виключено, що він і зайшов до нього, аби надіслати листа чи придбати паперу для роботи, оскільки в Москві вів активне листування.
Палац графів Кирила та Олексія Розумовських (вул. Воздвиженка, 8).

Михайло Грушевський бував як на Воздвиженці, так і в Романовому провулку, на розі яких і було зведено у 1782 р. палац.

Очевидно, що знавець біографій братів Розумовських затримувався біля нього.
Петрівка вулиця, 23.

У цьому будинку мав помешкання «лікар, земляк Михайло Шмигельський». Михайло Грушевський писав, що на той час, коли восени 1916 р. донька Катерина вдруге захворіла, його, на біду, «припадком не було в Москві». Проте стає ясно, що Грушевський уже звертався до знайомого лікаря, коли хворіли його любі жінки: «По приїзді хорувала Марія Сильвестрівна. Піднялась вона, захорувала сильною ангіною Кулюся і пролежала щось днів десять».

Дуже вірогідно, що в цій ситуації Грушевський міг хоча б один раз побувати у Шмигельського вдома.
Пимена Старого церква (знесена в 1932 р.).

Знаходилася в Старопименовському провулку на місці нинішнього будинку № 9.

Михайло Грушевський бачив її, коли бував у Пименівському провулку в 1916–1917 рр.
Покладання Ризи Пресвятої Богородиці в Кремлі церква.

Як відомо, в лютому-березні 1892 р. Михайло Грушевський «обійшов церкви» в Кремлі. До того ж, є свідчення в щоденнику, що він бував на службі «в приході». Церква Покладання Ризи Пресвятої Богородиці в Кремлі була приходською.

Вірогідно, що Грушевський заходив до неї.
Ржевської ікони Божої Матері на Поварській церква (знесена на початку 50-х рр. минулого століття).

Михайло Грушевський бачив її неодноразово, коли у 1916–1917 рр. бував на Поварській вулиці. На цьому місці було зведено будинок Верховного Суду СРСР.

Можливо, заходив до церкви.
Різдва Богородиці в Путинках церква (вул. Мала Дмитрівна, 4).

Михайло Грушевський неодноразово бував біля неї, коли відвідував друкарню Павла Рябушинського у Великому Путинківському провулку, 5.

Можливо, заходив до храму.
Симеона Столпника на Поварській церква (вул. Поварська, 5).

Михайло Грушевський неодноразово проходив повз неї, коли бував на Поварській.

Можливо, заходив до церкви.
«Странноприимный дом» (Велика Сухаревська пл., 3) ― притулок і лікарня для калік і бідних, побудовані графом Шереметєвим на початку ХІХ століття (тепер ― Московський міський науково-дослідницький інститут швидкої допомоги імені М. В. Скліфосовського).

Михайло Грушевський бачив цей будинок, коли приїжджав на Сухаревський базар у лютому-березні 1892 р.


Сухарева вежа (не збереглася).

Михайло Грушевський неодноразово бачив її, коли бував на Сухаревському базарі у лютому-березні 1892 р.: «…Поїхав на Сухаревий тлок»; «Їздив на Панкратьєвську вуличку».


Тетяни Мучениці при Московському університеті церква (вул. Велика Нікітська, 1).

Михайло Грушевський поселився неподалік від неї, приїхавши в Москві в 1892 р., коли «обходив церкви», в першу чергу кремлівські та «сусідні».

Велика вірогідність, що заходив до храму.
Феодора Студита біля Нікітських воріт церква (вул. Велика Нікітська, 29).

Михайло Грушевський неодноразово проходив повз цю церкву, що знаходилася навпроти будинку, в якому жив і помер Осип Бодянський. Той, очевидно, показував її Тарасу Шевченку, принаймні, саме в церкві Феодора Студита 26 лютого 1911 року відбулася панахида, приурочена до 50-річчя з дня смерті Шевченка.

Михайло Грушевський, який, очевидно, знав про це, вірогідно, заходив до цієї церкви.
Флора і Лавра біля М’ясницьких воріт церква (знесена на початку 1935 р.).

Михайло Грушевський неодноразово бував на М’ясницькій вулиці, а в 1917 р. пішки ходив «під М’ясницькі ворота».

Велика вірогідність, що заходив до церкви.
Чудов монастир (головна будівля) в Кремлі.

У лютому-березні 1892 р. Михайло Грушевський неодноразово «заходив у Кремль», де «обійшов церкви».

Вірогідно, що він оглянув і Чудов монастир, тим більше, що в ньому була церква Михайла Архистратига.

1   ...   48   49   50   51   52   53   54   55   56


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка