«Внедряя новое, сохранять традиции»



Сторінка1/5
Дата конвертації06.12.2016
Розмір0.84 Mb.
  1   2   3   4   5







Шановні колеги! Пропонуємо до вашої уваги статті з досвіду функціонування публічних бібліотек Російської Федерації (за матеріалами професійних журналів «Библиополе», «Библиотечное дело», «Библиотека», «Научные и технические библиотеки»).

Ви матимете можливість ознайомитися з досвідом та проблемами в роботі Псковської обласної універсальної бібліотеки, яка входить в десятку кращих регіональних російських бібліотек, питаннями організації книжково-ілюстративних та віртуальних виставок, проблемами «бібліотека і молодь», «підліток і читання», різними формами популяризації читання.

Цікавим є досвід бібліотек Німеччини – подорож «Синьої валізи». Цей досвід впроваджують бібліотеки Російської Федерації та деякі бібліотеки України. В поточному році «Синя валіза» вже подорожує і бібліотеками Охтирського району нашої області. Ще один досвід роботи – це робота пересувної бібліотеки сімейного читання «Читаємо всією сім’єю».

Що таке «Бібліотека 2.0», чим відрізняється вона від традиційної? Цікавим для працівників бібліотек буде і досвід роботи блогу «Бібліоманія» та інших блогів, хоча в деяких бібліотеках нашої області блоги вже створені та успішно працюють.

Ви матимете можливість ознайомитися із статтею Е. Р. Сукіасяна, в якій він подає свій погляд на впровадження менеджменту якості в роботу бібліотек та його результати.

До вашої уваги також досвід функціонування віртуальної довідкової служби.

В бібліотечних закладах України в штаті бібліотек все частіше з’являються такі спеціалісти, як психологи. Хоча в нашій області таких прикладів ще немає, рекомендації по підбору кадрів психологів для роботи в бібліотеках будуть не зайвими.

«Внедряя новое, сохранять традиции» – за такою назвою в журналі «Библиотечное дело» (2011. – № 3 – С. 28-30) надрукована стаття Ольги Миронович (Псковське агентство інформації).

До неї приходять читачі, на її сайті – тисячі відвідувачів. Вона володіє унікальними фондами та унікальними кадрами – і досягає всього не завдяки, а всупереч. Не дивлячись на недостатнє фінансування, скорочення передплати та низьку заробітну плату працівників.

Нещодавно в актовому залі Псковської обласної універсальної бібліотеки відбулося засідання творчої лабораторії XVIII Всеросійського Пушкінського фестивалю. Ця бібліотека входить в десятку кращих регіональних російських бібліотек. Це єдиний в Росії заклад культури, відзначений премією Уряду Російської Федерації в області якості (мається на увазі перевірена експертами якість сервісу та якість менеджменту).

Фонд Псковської обласної універсальної наукової бібліотеки складає 2 млн. одиниць зберігання, в т. ч. – старовинні видання та документи, яким могли б позаздрити багато музеїв (наприклад, книги із зібрання царського роду Романових). Для того, щоб зробити ці документи більш доступними для читачів, в минулому році працівники бібліотеки створили зовсім нову структуру – центр по роботі з цінними та рідкісними документами, який веде роботу з виставкової діяльності та оцифрування фондів.

Так, Псковська обласна бібліотека стала ще й Інтернет-порталом, який надає доступ до багатих повнотекстових ресурсів. Віртуальну Псковську обласну бібліотеку відвідують майже півтори тисячі читачів за день (приблизно 600 тис. за рік). Реальну – 45 тис. читачів. За минулий рік бібліотека організувала в своїх стінах близько півтори тисячі заходів, в яких взяли участь 55 тис. осіб. Відтоку реальних читачів після цих нововведень не відбулося.

Протягом декількох років кількість читачів, які відвідують бібліотеку, залишається постійною. А кількість молодих читачів віком до 24 років навіть збільшилась. Думка про те, що молодь не читає, є невірною. І читає молодь не лише фантастику та детективи, а й серйозну літературу – і художню, і науково-популярну. Відвідувачів приваблює і можливість доступу до мережі, і багаті ресурси – наприклад, музично-нотний відділ зберігає ресурси з 1946 року.

Головна проблема – в поповненні фондів. Кількість коштів, які виділяються на поповнення фондів, залишається протягом останніх років стабільною, а видання значно подорожчали. При комплектуванні перевага надається краєзнавчій літературі, спеціальній літературі з питань освіти, охорони здоров’я, сільського господарства, книгам лауреатів премій. Простіше з регіональними виданнями – вони надходять від місцевих видавництв відповідно до Закону про обов’язковий примірник, дякуючи цьому, бібліотека має єдиний в своєму роді архів регіональної періодики.

Хотілося б перевести його на мікрофіші, але знову ж таки не дозволяють кошти. Оцифрувати бібліотека може лише ті видання, на які не розповсюджується Закон про авторське право і які були видані до 1930 року.

Зрозуміло, що тих видань, які надходять, недостатньо. І тому одним із джерел поповнення фондів є подарунки від видавництв, дякуючи яким, бібліотека може поповнити не лише свій фонд, але й фонди муніципальних бібліотек області.

В бібліотеці працює 98 фахівців. Для регіональної бібліотеки небагато, враховуючи обсяг роботи, яку їм потрібно виконувати. Утримати в себе цінних працівників непросто, адже їх заробітна плата складає лише 7 тисяч рублів за рік і залежить від особистого внеску кожного в загальну справу. Додатково матеріально стимулювати працівників керівництво не може, тому що бібліотека майже не надає ніяких платних послуг. Адже бібліотека – це не бізнес-структура. У неї зовсім інші завдання.

Якщо щось і змушує спеціалістів з вищою освітою, унікальними навичками та вміннями залишатися в бібліотеці, то це не заробітна плата, а палка любов до своєї справи та широкі можливості для самореалізації. Ефективний менеджмент такий же важливий в бібліотеці, як і в комерційній організації.

Не даремно експерти Уряду РФ вважають організацію праці в бібліотеці достойною Премії якості. Бібліотека уже котрий рік підряд стає площадкою для проведення Міжнародної школи якості, а також інших заходів під егідою Міністерства культури РФ.

В бібліотеці склався стабільний колектив, де кожний спеціаліст – знавець своєї справи і нових інформаційних технологій. Працівники завжди володіють інформацією про книжкові новинки, розуміються в краєзнавчій літературі та електронних ресурсах. Вони всі компетентні і комунікабельні, готові обслужити кожного відвідувача так, щоб не лише відповісти на всі питання, які його цікавлять, а й так, щоб він захотів прийти до бібліотеки ще не раз.

Наявність в бібліотеці такого творчого колективу дає змогу проводити багато цікавих заходів. Наприклад, нещодавно відкрився новий цикл зустрічей «Дивовижна Псковщина». Бібліотека протягом багатьох років веде систематичну роботу по вихованню патріотизму, любові до своєї малої батьківщини. В обласної бібліотеки є свої соціальні партнери. Це – міське, обласне і муніципальне управління освіти або, наприклад, Псковське відділення пенсійного фонду, за допомогою якого на базі бібліотеки відкритий «університет третього покоління». Партнером виступає також обласна Виборча комісія, яка організовує різноманітні конкурси на базі муніципальних бібліотек. Знайти партнерів та спонсорів серед комерційних організацій набагато складніше, адже роботу бібліотеки не завжди помітно.

До Міжнародного книжкового форуму «Російський Захід» на сайті

бібліотеки було організовано інтерактивне голосування, яке мало на меті визначити десять найцікавіших книг про псковський край і його жителів. На форумі передбачаються зустрічі з провідними російськими письменниками. Заплановано і ряд інших цікавих заходів. Крім того, на форумі можна буде придбати гарні книги за значно нижчою ціною.

Ще одна гарна новина: незабаром в Псковській області відкриються ще дві «модельні бібліотеки» (на даний час їх вже 19). Саме за такими інформаційними закладами майбутнє. Це оснащені за останнім словом техніки та укомплектовані новими книгами заклади – справжні культурні центри в населених пунктах. Це дійсно радує, коли з’являються такі бібліотеки, адже кількість бібліотечних закладів постійно зменшується. Тільки у 2010 році їх кількість зменшилася на 54 одиниці. В області залишилось 398 сільських бібліотек, при цьому багато з них змушені працювати неповний робочий день. Про яку просвітницьку роботу може йти мова, коли бібліотека працює лише дві години в день? І як можна врятувати села, які вимирають, де вже закрились клуби, школи, а зараз закриваються і бібліотеки – останні острівки культури? Залишається радіти, що в регіоні під егідою Міністерства культури відкриваються «модельні бібліотеки». Важливо лише не забути про ці бібліотеки в подальшому, підтримувати їх технічне оснащення, поповнювати фонди новими виданнями.

Ще одна цікава новація – і, в деякій мірі, вихід із положення для жителів невеликих населених пунктів – модельний бібліотечний комплекс (КІБО). Перший такий комплекс з’явиться в області вже в цьому році. Це сучасна мобільна бібліотека на колесах, її можливості дуже широкі.

Директор обласної бібліотеки знає, якою повинна бути сучасна бібліотека: з комфортними читальними залами, безкоштовним доступом до мережі Інтернету, електронними каталогами і повнотекстовими електронними ресурсами. І безперечно – з книжковими полицями і традиційними картковими каталогами. Саме так, адже багато читачів полюбляють шукати книги саме в традиційному каталозі і перебирати книги на полиці. Завжди будуть ті, хто цінує традиційну друковану книгу. Читачі повинні мати можливість прийти в бібліотеку і, не роздягаючись, полистати нові періодичні видання чи книги. А якщо ви прийшли після роботи з дітьми, то потрібно, щоб дітям в нашій «дорослій» бібліотеці було чим зайнятися. Але для цього повинно бути відповідне фінансування. І коли в селі стоїть питання, який заклад залишити – школу, медпункт чи бібліотеку – питання часто вирішується не на користь останньої. Але бібліотеки – це не розкіш. І поки ми не зрозуміємо, що майбутнє за людьми думаючими і читаючими, даремно боротися з п’янством і злочинністю, формувати національні ідеї і вводити в школах уроки патріотичного виховання.
«Новая стратегия или новая упаковка?» – таку назву має стаття головного методиста ЦБС Канавінського району м. Нижній Новгород Г. М. Пальгуєвої, яка була надрукована в журналі «Библиотечное дело» (2011. – № 6 – С. 10–15).

Коли з’явилася Бібліотека 2.0? Не терміни-калька з Web 2.0, а рух до бібліотеки, яка зберігає не лише фонди, але й читачів? За словами відповідального редактора журналу «Библиотечное дело» С. Г. Матліної, ще на початку 60-х років ХХ століття кращі бібліотечні уми писали про рух назустріч користувачу.

Бібліотека 2.0 стала джерелом дискусій в блогосфері. Деякі бібліотечні блогери вважають, що її ключові принципи не нові і були частиною філософії послуг багатьох бібліотек в ХІХ столітті. Інша частина стверджує, що хоча окремі частини філософії Бібліотеки 2.0 не є новими, суміщення цих ідей і завдань з технологіями Web 2.0 дасть життя новому поколінню бібліотечних послуг.

Бібліотека довгий час була монополістом матеріалізованих в книзі знань. Саме в бібліотеці, від національної до сільської, вони збирались, зберігались і розповсюджувались. І, як всякий монополіст, бібліотека «дозволяла» собі використовувати далеко не все, чим володіла, а головне – диктувати читачам свої вимоги та правила поведінки.

Якщо згадати бібліотеку 40-70 років ХХ століття, то перед очима постає масивний бар’єр – кафедра, за якою стоїть бібліотекар. А у нього за спиною – шафи з книгами. Бібліотекар видає читачам (особливо дітям ті книги, які він вважає потрібними, разом з художньою літературою видає ще декілька науково-пізнавальних книг для статистики).

Всі класичні визначення пов’язували бібліотеку з фондом. Його комплектують, розкривають, зберігають. В минулі роки саме від читачів його й охороняли.

При існуванні декларації «Все для блага читача, все в ім’я читача» читачі змушені були жити за правилами, які установили бібліотекарі. Сьогодні такій бібліотеці підібрали відповідне визначення – фондоцентрична.

Йшов час. У бібліотеки з’явилися конкуренти – радіо, телебачення, комп’ютер. Та бібліотекарі були впевнені, що читачі все одно прийдуть до них. Але цифрові технології прийшли впевнено і назавжди. В Інтернеті, особливо на новому рівні, Web 2.0. користувач – центр всього. Він сам запускає пошукові системи, сам вступає чи не вступає в діалог, створення контенту. В цих умовах бібліотека-монополіст втрачає читачів і стрімко втрачає свої позиції.

Сьогодні бібліотека прагне утвердитися в новому для себе просторі, зберегти себе в новій якості. Питання в тому, чи змінюється вона кардинально, стратегічно?

В бібліотеці 1.0 існувало багато бар’єрів між читачем, бібліотекарем,

бібліотечними ресурсами (починаючи з кафедри видачі, закритого зберігання і послуг, які надаються лише в стінах бібліотеки). Режим роботи, правила користування, які охороняють монополію фондоцентричної бібліотеки – все це відділяє користувача від необхідних йому ресурсів. Ознаки Бібліотеки 2.0 – безбар’єрний доступ до інформації і послуг, ефективний зворотній зв’язок, контент, створений зусиллями бібліотекаря і користувача.

В Інтернеті існує жваве бібліотечне життя: служби бібліотечної довідки, сайти з «гостьовими книгами» і форумами, блоги, інтернет-конференції – багато з того, що роблять Бібліотеки 2.0. В соціальних мережах створюються співтовариства бібліотек. В них колеги задають питання, чекають відповіді і отримують допомогу у вигляді посилань, конкретних сценаріїв, презентацій.

В останні півтора-два роки спостерігається справжній бібліотечний «блогобум». В блогах обговорюються пости, в професійній пресі публікуються статті, які розкривають суть і переваги нової концепції бібліотеки.

Щоб зрозуміти, чи є Бібліотека 2.0 новою стратегією партнерства з користувачем чи новою упаковкою минулої монополістської філософії, звернемося для прикладу до однієї з ЦБС – ЦБС Канавінського району м. Нижній Новгород. Стратегією розвитку ЦБС на 2011 рік було визначено – «Через Web 2.0 і технології читання до Бібліотеки 2.0». В рамках нової стратегії заплановано проведення декількох етапів навчання.

Один із них уже відбувся – семінар для провідних і головних бібліотекарів ЦБС «Бібліотека 2.0: відкритий інформаційний простір».

Вихідні тези для обговорення:

1. Ключові слова, які характеризують те, що відбувається в бібліотечному світі: розширення простору, зміна функціональної моделі і перезавантаження професійної свідомості. Це і є Бібліотека 2.0;

2. Ми втрачаємо читачів в стінах бібліотеки. Елементарне почуття самозбереження свідчить про те, що їх потрібно повернути до бібліотеки. За читачем потрібно йти туди, де він є: на вулицю, в Інтернет. І пропонувати йому те, що він вважає для себе за потрібне, а не тільки те, що визначили потрібним для нього бібліотекарі;

3. Щоб читач прийшов і залишився в бібліотеці, потрібно, щоб він сприймав її як місце вільного спілкування, місце, де читач може застосувати свій творчий потенціал. Зміна функції та місії в постулаті: користувач створює Бібліотеку 2.0 разом з бібліотекарем для себе і інших користувачів;

4. Визнання права читачів і самостійність дає їм право на відсутність контролю і цензури. І це головна причина для скептицизму з боку бібліотекарів і головна перепона на шляху Бібліотеки 2,0;

5. Процес входження в Бібліотеку 2.0 простіше відбувається у віртуальному просторі (на сайтах, блогах, соціальних мережах), а в стінах

бібліотеки необхідна активізація стратегії користувачецентризму.

В програмі семінару передбачався аналіз анкет «Який я користувач?», щоб виявити рівень комп’ютерної грамотності і вибір основних напрямів подальшого навчання колег.

Аналіз анкет показав, що виконати найпростіші операції на комп’ютері можуть усі присутні, від 30 до 50 % опитаних можуть самостійно установлювати і видаляти програми, впевнено користуватися Мicrosoft Word, PowerPoint, Excel, знають про пошукові сервіси, соціальні мережі, сайти та блоги. Менше 30 % учасників семінару працюють в інтерактивних сервісах: реєструються, переглядають, коментують.

Більш наочно переваги веб-технологій продемонстрував аналіз конфліктної ситуації, взятої з Інтернету, коли читач поскаржився, що читальні зали бібліотеки закриваються рано – о 19 годині.

Учасники семінару прагнули уявити ситуацію в рамках Бібліотеки 2.0, коли на перше місце ставляться потреби користувача. Вони запропонували змінити графік роботи, правила користування. Оцифрування, надання повнотекстових документів, ведення на сайті зручного у використанні електронного каталогу, віртуальної довідки, системи миттєвих повідомлень (коли читач задає питання і відразу в режимі діалогу або вкладеного листа одержує відповідь) – все це може залучити користувача і допомогти йому. Слабкі сторони моделі 2.0 учасники семінару побачили в тому, що не у кожного користувача є комп’ютер, і не всі живуть поряд з бібліотекою, щоб скористатися нічним режимом її роботи, не всі бібліотеки мають відповідне технічне оснащення.

Загрози Бібліотеці 2.0 бібліотекарі побачили в недостатній поінформованості про цифрові послуги бібліотеки серед населення, забрудненості Інтернет-сервісів спамом.

Умов успіху Бібліотеки 2.0 декілька: про фінансове і матеріально-технічне забезпечення і говорити нічого – це й так зрозуміло. Важлива наявність гарного комп’ютерщика. Ще важливіше створити спеціальну групу (команду), яка б займалася впровадженням технологій Web 2.0 та сервісів бібліотеки цілеспрямовано, комплексно і грамотно.

Головне, що потрібно мати на увазі – Бібліотека 2.0 відбудеться лише у випадку високої якості інформаційного наповнення веб-простору, створеного бібліотекою і бібліотекарем. Користувач завітає на сайт чи інші сервіси бібліотеки лише в тому випадку, якщо його привабить якість та ексклюзивність матеріалу, який там представлено.

Ось тут і починається зона запитань – чи позбавляється нова модель від бар’єрів традиційної бібліотеки, чи не з’являються нові перешкоди? Чому більшість сайтів схожі на «Тоску объявлений». Мабуть тому, що вони тільки те й роблять, що говорять про себе: провели, пройшло, відбулось… а як було проведено, чим цей захід відрізнявся від інших, наскільки цікаво було для тих, для кого провели, що думають з цього приводу ті, для кого цей захід було проведено? Яку участь брали вони у ваших заходах? Що вони запропонували для бібліотеки та її читачів?... Сайти в основному копіюють бібліотеку 1.0 – адресуються бібліотекарям, інформація на них цікава перш за все бібліотекарям, і то не завжди, тому, що написана вона, як звіти.

На блогах мова та стиль більш цікаві, але теж про «своє, бібліотечне». Бібліотекар Бібліотеки 2.0 – професіонал, він повинен вміти написати грамотну і одночасно інтригуючу анотацію на книгу, виставку, захід. І не важливо, де цей захід буде проведено: в мережі чи в стінах бібліотеки. Професіонал повинен точно визначити ключові слова, або по інтернетівські – теги, мітки, тоді користувач швидко знайде те, що йому потрібно на полиці чи в електронному каталозі, або в своєму комп’ютері. Бібліотекар 2.0, якщо він професіонал, впевнений в собі. Саме тому не тримається за свої погляди на форми і методи обслуговування, які складалися роками. Він з довірою ставиться до користувачів, вміє вислухати їх побажання, готовий до експериментів, готовий вчитися на своїх помилках.

Таким чином, успішність Бібліотеки 2.0 полягає у зміні уявлення про бібліотеку. В першу чергу у самих бібліотекарів.

Мабуть, настав час дати якесь резюме, відповідь на питання «Бібліотека 2.0 – нова стратегія чи нова упаковка, рух вперед чи повторення пройденого?». В дійсності чітка відповідь навряд чи існує. Нова стратегія заключається, скоріше за все, в русі назустріч користувачу. Це інноваційний процес, він незворотний, але проходитиме з різною швидкістю та з різними результатами, обумовленими його слабкими сторонами.
Досвідом створення та функціонування блогів в статті «Из опыта отечественного блогостроительства» (Библиотечное дело. – 2011. – № 5. – С. 10–15) ділиться завідуюча методичним відділом центральної міської бібліотеки ім. М. Горького м. Арзамас І. М. Огнєва.

Сьогодні часто чуєш слова «Веб 2.0», «Бібліотека 2.0» , «двонольний бібліотекар». Ще рік тому автор статті не розуміла, а тим більше, не могла уявити, що її будуть вважати «заядлим блогером», «продвинутим користувачем», що вона буде спілкуватися з бібліотечними спеціалістами із різних кінців країни. І ось до кінця 2010 року її ім’я стало асоціюватися в першу чергу з популярним блогом «Бібліоманія». Багато бібліотекарів вважають, що бібліотечні блоги ведуть люди, які гарно розбираються в інформаційних технологіях. Буває і так, але більшість блогерів – звичайні бібліотечні працівники, такі, як і ви. Нові технології освоюють в процесі ведення блогу, часто – самостійно.

Спочатку трохи теорії. Блог – розміщений в Інтернеті щоденник одного або декількох користувачів. Можна сказати, що блог – це різновид веб-сайту, де записи розміщуються в зворотній хронології (тобто останній запис знаходиться на початку). Блогер – людина, що веде блог, автор повідомлень «постов». Блогосфера – єдиний інформаційний простір, який формується блогами. Термін цей склався дякуючи тому, що блоги в мережі взаємопов’язані один з одним, переплетені за допомогою коментарів, посилань, що об’єднані спільним контентом.

У ХХ столітті Інтернет використовувався насамперед як джерело інформації. Сьогодні Всесвітню павутину можна назвати «павутиною співробітництва та співучасті». Тепер користувачі в мережі можуть додавати свої матеріали, залишати коментарі. Сучасна концепція розвитку Інтернету, головна відмінність якої – наявність у кожного користувача можливості участі у створенні контенту, називається Веб 2.0 (Web 2.0). Дякуючи цим безкоштовним сервісам, звичайні люди можуть легко створювати, змінювати і публікувати контент різного роду – текст, презентації, аудіо, відео.

Ось деякі види соціальних сервісів:

- мережеві щоденники або блоги (Живий журнал (LiveJournal), Блогер (Blogger));

- засоби для зберігання закладок (Делишес (Delicious), (БобрДобр);

- соціальні мережеві сервіси для зберігання мультимедійних ресурсів (відео – YouTube, презентації – Slideshare, фотограції – Flickr, Pisaca);

- ВікіВікі ((WikiWiki) – засіб для швидкого створення і редагування колективного гіпертексту (Вікіпедія, Літописи.ру).

Досвід створення бібліотечних блогів .

Освоєння території Веб 2.0 почалося зі створення блогу. Зараз блоги є у кожного другого-третього користувача Інтернету. Вони різноманітні за змістом, зовнішнім виглядом, періодичності наповнення. Бібліотечних блогів в Росії більше 300 і їх кількість постійно збільшується. Блог може вести одна людина чи декілька, він може представляти особистість чи бібліотеку, відділ бібліотеки чи бібліотечну спільноту. Найголовніше, що в ньому є записи на бібліотечну тематику, про бібліотеки та бібліотекарів. Більшість бібліотечних блогів ведеться сьогодні на платформі Blogger.

Чому кількість бібліотечних блогів збільшується? Саме в них бібліотекарі знайшли для себе вихід із професійної та географічної ізольованості, засіб для самоосвіти, можливість реклами своєї діяльності. Бібліотекарі мають можливість оперативно донести свої рекомендації, обговорити роботу і проблеми, продемонструвати нове й краще, обмінятися матеріалами та корисними посиланнями.

Що дає блог методисту бібліотеки? Розглянемо на прикладі блогу «Бібліоманія», який створений в червні 2010 року. В своєму першому повідомленні автор статті зізналася, що не знає, як роблять блоги і буде з часом розбиратися. Назва блогу взята із авторського проекту «Від бібліофобії до бібліоманії» (проект-переможець конкурсу проектів в галузі культури «Творча ініціатива 2009»). Блог ведеться на платформі «Blogger», що дозволяє не звертатися до програмування і не турбуватися про установку і налаштування програмного забезпечення.

Сервіс дозволяє створювати індивідуальний стиль блогу, змінювати оформлення. Розглянемо структуру блогу детальніше. На головній сторінці публікуються повідомлення в зворотній хронології. Кожне повідомлення (пост) супроводжується ярликами (ключовими словами). Внизу сторінки можна побачити всі ярлики у вигляді «Облака тегів». Після матеріалів, присвячених арзамаським бібліотекам, найчисленніші ярлики – «книги», «читання», «корпоративна культура», «робота з дітьми в бібліотеці», «Арзамас».

Найбільш популярними повідомленнями блогу за час існування стали:

- «Знаменні та пам’ятні дати 2011 року» – 190006 переглядів;

- «Планування роботи бібліотеки у 2011 році» – 3000 переглядів;

- «Портфоліо бібліотекаря» – близько 2500 переглядів;

- «Характеристика бібліотекаря NN» – близько 100 переглядів;

- «Схема річного плану бібліотеки» – близько 6000 переглядів;

- «Книжкові виставки «Читай зі мною»» – близько 500 переглядів.

Неформальний характер блогу дозволяє розміщувати публікації не тільки про офіційні, а й корпоративні заходи ЦБС, поздоровлення з днем народження. До кожного повідомлення можна залишати коментарі. Коментарі дозволяють побачити живу реакцію відвідувачів на теми чи повідомлення, вступити в діалог. Серед тих, що найбільше коментуються – «Як представити сайти читачам?», «День методиста в світлі Веб 2.0», «Інформаційні стенди в бібліотеці або «Голь на выдумку хитра», також тести «Чи знаєте ви російську на рівні школи?», «Чи підходить вам місце роботи?», «Яка країна вам ближче?».

Протягом 2010 року блог відвідали 30058 разів, переглядів – 111822.

Налаштування блогу дозволяє створювати нові сторінки. Для зручності пошуку була створена сторінка «Зміст». Корисні посилання можна знайти на сторінках:

- «Скарбничка бібліотекаря», «Курс починаючого бібліотекаря», «Записна книжка шкільного бібліотекаря», «Двонольний бібліотекар», «Словник форм масової роботи», «Видання бібліотек і для бібліотек» та ін.;

- «Скарбничка читача» (публікації блогу про книги різної тематики, наприклад, любовний роман та фентезі);

- «Журнальний столик» (анотовані посилання на ресурси, що надають безкоштовний доступ до текстів журналів та газет);

- «Цікаве в роботі з дітьми» (досвід роботи бібліотек м. Арзамас);

- «Атестація в бібліотеці» (документи, характеристики, питання);

- «Актуально». Нормативно-правова база бібліотеки.

На боковій панелі блогу установлені гаджети (англ. gadget – пристосування, прилад) – периферійне обладнання, яке виконує обмежене коло завдань, відрізняється малими розмірами і підключається по стандартному інтерфейсу до більш складного обладнання: ПК, смартфонів і не може працювати в автономному режимі; віджети (назва класу допоміжних міні-програм – графічних модулів, які розміщуються в робочому просторі відповідної батьківської програми і служать для прикраси робочого простору, розваги, вирішення окремих робочих завдань або швидкого отримання інформації з Інтернету без допомоги веб-браузера). За їх допомогою можна:

- побачити «Останні коментарі», «Популярне за тиждень», «Випадкові сторінки»;

- нагадати іншим «Не забудь прочитати»;

- познайомитися з «Постійними читачами» та «Архівом блогу»;

- бути в курсі останніх публікацій блогосфери в рубриках «Ми, методисти» (блоги методистів), в блогах друзів (блоги колег, яким симпатизую і з якими спілкуюсь);

Які ж завдання допомогло вирішити ведення блогу?



Реклама своєї діяльності.

В одному з перших повідомлень було написано «хочу, щоб про нас знали». Одне із завдань методиста – популяризація досвіду роботи бібліотек міста Арзамас. Блог ідеально підходить для цього. В ньому було опубліковано близько 100 матеріалів на різноманітні теми. Різноманітна форма подачі матеріалу – коротке повідомлення, замітка після проведення, виступ, стаття, сценарій.

В блозі можна розмістити не тільки текст та фото, але й електронну презентацію, відеоролик, рекламувати заходи, які будуть проведені і розповісти про вже проведені заходи.

Постійні теми «Бібліоманії» –

- місцеві новини (день міста в м. Арзамас); Інтернет («Гігієна віртуаль-ного простору», «Що таке Веб 2.0»);

- психологія («Навчайтесь не подобатись», «Ми – старіємо»).

Популярністю користується і серія розповідей «Відпочинок бібліотекарів», авторами яких є працівники бібліотек. Враження від різноманітних маршрутів, прекрасні фотографії завжди є приводом для коментарів.

Джерело професійної інформації.

Як методист, автор прагне оперативно донести до своїх колег матеріали, які їм стануть в пригоді. Це методичні матеріали (серія «Скарбничка», «Схема річного плану»), огляди бібліотечних видань, публікації актуальної тематики (авторське право, бюджетна реформа, електронні книги).


Площадка для професійного спілкування.

Коли на початку роботи блогу про досвід роботи писала лише автор статті, то зараз це роблять працівники всіх бібліотек ЦБС. В блозі бібліотекарі вчаться спілкуватися й обмінюватися інформацією. Таким чином вони сприяють створенню професійної бібліотечної спільноти у віртуальному просторі.



Тренажер сервісів Веб 2.0.

В процесі роботи їм довелося розбиратися з незрозумілими технологіями. Як підсумок, вони навчились працювати з блогом, використовувати RSS-агрегатори7 для систематичного читання бібліотечних блогів, спілкуватися в режимі онлайн, освоїли нові сервіси. Блог «Бібліоманія» став широко відомим. Середня кількість відвідувань – 350, російська географія – від Калінінграду до Курильська.

Створена група «Бібліоманія», «Вконтакті», яка нараховує більше 400 осіб, сторінки «Централізована бібліотечна система м. Арзамас» і «Бібліоманія» на Facebook та мікроблог м. Арзамас в Twitter.

Якщо ви відкриті новому, готові спілкуватися, можете ділитися, допитливі і дружелюбні, не бійтесь публічності – приєднуйтесь до них.

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка