«Вивчення особистості важковиховуваних школярів» (доповідь для мо класних керівників) практичний психолог



Скачати 59.51 Kb.
Дата конвертації05.05.2017
Розмір59.51 Kb.
«Вивчення особистості важковиховуваних школярів»

(доповідь для МО класних керівників)

практичний психолог

Михайлівського НВК

Анастасія Іванівна Унгурян

17 січня 2014р.

Завдання психологічної служби системи осві­ти України полягає в сприянні повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку дітей на кожному віковому етапі, у створенні умов для фор­мування в них мотивації до самовиховання і само­розвитку; у забезпеченні індивідуального підходу до кожної дитини, у профілактиці і корекції від­хилень в інтелектуальному й особистісному розви­тку дитини. Виконуючи ці завдання, практичний психолог здійснює психологічний супровід учнів, що і є основним змістом превентивної роботи з по­долання проблем девіантної поведінки школярів.


Девіантна поведінка — це поведінка з відхи­леннями. Психологи розглядають девіантність як поведінку, що перебуває на межі правової та деліквентної (кримінальної, що має ознаки злочину). Дітей, яким притаманні відхилення поведінкових реакцій, називають по-різному: недисципліновані, педагогічно або соціально занедбані, важкі діти, важковиховувані, схильні до правопорушень, девіантні підлітки тощо. Ці терміни найчастіше ви­користовують як синоніми.
Фактори, що впливають на формування особистості важковиховуваного школяра:
1. Джерела педагогічної занедбаності тих моральних відносин, які склались в сім'ї (мікросередовище)
2. Ставлення важковиховуваного до навчання, індивідуальних уроків
3. Низька громадська активність і неблагополучне середовище в колективі класу, школи, конфлікти з учнями, вчителями
4. Вплив негативного макросередовища
5. Брак можливостей виявити свої нахили в якості діяльності, беззмістовне проведення вільного часу.
У своїй практичній діяльності я використовую такий алгоритм роботи з важковиховуваними учнями:

І етап – Діагностика - Комплексне вивчення причин виникнення відхилень у поведінці, створення прогностичної програми реальних заходів і шляхів подолання проблем девіантних школярів, одночасна робота з подолання недоліків сімейного та педагогічного виховання диктує необхідність розробити систему заходів для надання психологічної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу.

ІІ етап – Корекційна робота - пере­творення соціальних норм поведінки, формування почуття відповідальності, вимогливості до себе, адекватної оцінки своєї поведінки та поведінки інших людей, тобто критеріїв оцінної діяльності.

Тренінги на вироблення комунікативних на­вичок, емпатійних здібностей, тощо ґрунтуються на творчій співпраці психолога та дітей.

ІІІ етап – Просвітницька та профілактична робота - профілактику адиктивної поведінки (поведін­ки, обтяженої  залежністю- зловживанням алко­голю, тютюнопалінням та ін.) необхідно починати з молодших класів. Такі методи, як бесіда, рольова гра, анкетне опитування, вправи на розвиток емпа­тійних здібностей, адекватного оцінного ставлення до героїв повчальних історій та орієнтації на здоро­вий спосіб життя закріплюють навички позитивної соціальної адаптації дитини, особливо коли робота пролонгована в середніх та старших класах. Діти вчаться не перейматися атрибутикою дорослості: вживанням алкогольних напоїв, палінням, в дея­ких випадках нейтралізується вплив негативних референтних груп та неблагополучних сімей.

Сім'я — основний інститут виховання дітей. Зразки поведінки діти переймають від своїх бать­ків, але ж батьки визначають і норми оцінюван­ня поведінки. Зрозуміло, чому діти часто живуть у «королівстві кривих дзеркал», яке пронизане подвійною, а то й потрійною мораллю. Діти час­то грають ролі своїх батьків, тому дуже важли­во запобігти закріпленню дезадаптивних форм поведінки дитини шляхом психокорекційної та консультативної роботи не тільки з дітьми, а й з батьками.

Форми просвітницької, профілактичної, ко­рекційної роботи з батьками учнів різноманітні: лекції, рольові ігри, тренінги, практикуми, міні-тести. Тренінги батьківської ефективності, на яких батькам випадає нагода дізнатись про скла­дові батьківської любові, першооснови сімейного виховання, де вони мають змогу розв'язувати пси­хологічні завдання з метою уникнення сімейних конфліктів та засвоїти алгоритми адекватних поведінкових реакцій на вчинки дітей, поліпшують атмосферу сімейного спілкування.
Важливо пам’ятати, що вивчення особистості важковиховуваних школярів є роботою усіх учасників навально-виховного процесу, а не тільки психолога та соціального педагога.

Адже в першу чергу класний керівник повинен реагувати, якщо виявив якісь відхилення у поведінці дитини, і тільки потім повідомляється психологу, який проводить діагностику та відповідну корекцію.

Тому представляю вашій увазі нижче наведену схему роботи школи та класного керівника у системі вивчення важковиховуваних учнів.
Робота школи з важковиховуваними учнями

Класний керівник є першим хто встановлює контакт з сім'єю учня і його компетентність повинна стати обличчям навчального закладу. Він має віднайти такі підходи і такі слова до кожної окремо взятої сім'ї, щоб відновити і посилити її позитивний потенціал.



Для досягнення контакту з сім'єю класний керівник може використовувати наступні поради:

- встановити контакт з матір'ю, заручитися довірою, якщо вона відноситься насторожено, не спішити ображатися;


- спробувати подивитися на дитину очима матері. Це допоможе краще зрозуміти і контролювати своє відношення дитини;
- зацікавитися долею підлітка, спонукати до відповідальності за його майбутнє;
- делікатно, тактовно доторкнутися до потаємних почуттів, природне бажання матері влаштувати своє життя, викликати у неї потребу в душевних контактах з дитиною, в обміні думками, спільному рішенні повсякденних життєвих проблем.
 

Сім'ї, де батьки – алкоголіки, наркомани – ведуть аморальний спосіб життя, характеризуються відсутністю культури спілкування, духовного зв'язку з дітьми, у них існує брак почуттів.


Завдання класного керівника – терпеливо, без докорів спробувати довести батькам негативізм їх “образу життя” на зростаючу особистість, звернути увагу на відчуття підлітка – переживання, біль, сором і образу за батька і матір, які ведуть аморальний спосіб життя.
Підлітка необхідно залучати до більш широкого спілкування з оточуючими його людьми, підтримувати морально, встановити контроль за його поведінкою.
Виховна діяльність класного керівника в цьому напрямі може здійснюватись за такою орієнтовною програмою:
1. Вивчення рівня розвитку класного колективу;

2. Вивчення взаємин учнів між собою, з учителями та батьками;

3. Вивчення громадської думки, настроїв і традицій класного колективу;

4. Вивчення ступеня впливу на учнів неформальних лідерів і мікрогруп;

5. Вивчення ступеня впливу на учнів формального активного класу;

6. Вивчення індивідуальних психологічних якостей “важких учнів”;

7. Анкетування учнів на теми: “Ваш клас”, “Ви і ваші батьки”, “Ви і ваші вчителі”;

8. Анкетування учнів з відхиленнями у поведінці на тему: “Важкий підліток”;

9. Класні збори на тему: “Морально-психологічний клімат у колективі та шляхи його оздоровлення”

10. Збори учнів з батьками, вчителями на тему: “Наші взаємини їх вплив на успішність і поведінку учнів”;

 11. Засідання активу класу на тему: “Про роль активу класу в профілактиці відхилень в поведінці учнів”;

12.  Здійснення активних форм роботи (диспутів , вікторин, літературних і тематичних вечорів, дискусій та інше), спрямованих на інформування в учнів рис загальнолюдської моралі;



 13. Проведення індивідуальної профілактичної роботи з учнями, що мають відхилення у поведінці, з неформальними лідерами та членами мікрогруп. Психологічна корекція може застосовуватися як до окремого учня, так і до групи, всього колективу класу.
Класоводи повинні виявляти та обліковувати важковиховуваних учнів.
На кожного важковиховуваного класний керівник заводить спеціальний щоденник спостережень, до якого записує насамперед соціально-психологічну характеристику учня. У ній відмічає причини виникнення важковиховуваності, у чому вона виявляється, виділяє позитивні та негативні якості особистості, особливості сімейного виховання, намічає засоби виховного впливу на учня. Раз на півріччя робить висновок про досягнуті результати виховної роботи й намічає план подальшої роботи з кожним із таких учнів. До завдань класного керівника входить вивчення інтересів, здібностей, нахилів важковиховуваних учнів і залучення їх до роботи гуртків, спортакцій як у школі, так і в позашкільних закладах.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка