Вивчення історії це не лише вивчення фактів, а й активний процес, в якому учні мають працювати з цілою низкою джерел



Сторінка1/4
Дата конвертації10.11.2016
Розмір0.65 Mb.
  1   2   3   4
Вивчення історії – це не лише вивчення фактів, а й активний процес, в якому учні мають працювати з цілою низкою джерел. Навчання історії має розвивати в учнів навички самостійного мислення, роботи здокументами, ставити запитання, вміння зробити обгрунтовані та збалансовані висновки. Історія допомогає учням виробити такі якості, як інтелектуальна чесність, наукова точність і терпимість; підготувати до життя в плюралістичному і демократичному суспільстві.

М. Стобарт
Ознайомлюючи учнів з історичним минулим укруїнського народу й усього людства, перудусім прилучаю їх до національних загальнолюдських цінностей, до здобутків української та світової культури, прищеплюю ідеали гуманізму, патріотизму й демократії.

Добитися успіхів у цій справі намагаюся шляхом активізації діяльності учнів на уроці, засвоєння основної маси знань, історичних закономірностей в процесі уроку і не перевантаження їх домашніми завданнями. Хочу викликати інтерес до предмету і бажання працювати над історичними джерелами, а в майбутньому використовувати «уроки історії» в державотворчому процесі. Бо нині нашій країні потрібні люди , які здатні приймати нестандартні рішення, вміти творчо мислити.

За твердженням К.Д. Ушинського, основний закон природи дитини полягає в тому, що вона потребує діяльності й стомлюється не від неї, а від її одноманітності. Несвідомо дитина буде тягнутися до тієї діяльності, за допомогою якої розвивається і займається нею настирливо і з захопленням доти, доки не оволедіє настільки, що цінність її для розвитку особистості буде вичерпана. Тоді їй потрібен буде новий, складніший вид діяльності. Тому, розробляючи уроки по темі, урізноманітнюю їх за формою і за змістом, за видами індивідуальної і групової самостійної роботи,з врахуванням індивідуальних особливостей учнів, на основі використання здобутих знань. Тобто створюю необхідні умови для збудження навчальної активності дітей, виявлення нами пізнавальної самостійності та пошуку.

Кращі умови для організації колективної пізнавальної діяльності створюються на нестандартних уроках. Це уроки рольової гри, уроки-подорожі, уроки-екскурсії, усні журнали, уроки-конференції, уроки семінари та інші. Таких уроків може бути 1 – 2 у темі, до їх підготовки залучаю учнів. Урок подорож «Стародавня Індія. Природні умови» побудований на цікавому історичному і географічному матеріалі, включає в себе роботу над історичними документами, з підручником, ілюстраціями, картами. Учні поповнюють свої знання, аналізують, порівнюють, роблять висновки. Матеріалу багато, якщо є можливість, можна провести спарені уроки. Логічним завершенням уроку є побудова схеми і пояснення останнього питання плану уроку. Закріпили нові знання грою «Хто більше назве?». Основні дати по даній темі відображені в схемі, а нові терміни і пояснення до них учні записують в зошити. Учні дотримуються наступності, послідовності, логічного зв’язку; використовують раніше здобуті знання, формулюють історичні закономірності.




Тема «Стародавня Індія та Китай».

Урок №1.

Тума уроку: «Стародавня Індія. Природні умови» (Урок-подорож)

Мета уроку: закріпити вміння користуватися картою для характеристики природних умов країни; розкрити особливості найдавніших цивілізацій долини Інду

і впливом на їх розвиток приходу аріїв; виховувати в учнів почуття поваги до індійського народу, його досягнень.

Обладнання: карта «Індія та Китай в давнину», Хрестоматія з історії стародавнього світу, таблиця, карточки з позначенням маршрутів, звукозапис.

Хід уроку:

Вчитель: сьогодні ми починаємо вивчення цивілізацій стародавньої Індії та Китаю. Розташована Індія на півдні Азії на півострові Індостан (карта). Від північних вітрів країну захищають гори Гімалаї. Вздовж берега однієї з них (Інд) ми і здійснимо свою подорож за маршрутами:

1. Підніжжя Гімалаїв.

2. Індійське село.

3. Зустріч з старійшиною.

4. Місто Хараппа.

5. Місто Мохенджо-Даро

6. Причини руйнування міст (вторгнення аріїв).

7. Враження від подорожі.

1 учень: Розпочнемо свою подорож від підніжжя Гімалаїв де розкинулися багаті малопрохідні ліси-джунглі. Щоб пробиратися таким лісом, треба допомагати собі сокирою. Чим нижче спускаємося до річки Інд, тим стає тепліше, а природа вражає багатством рослин, плодів, звірів і птахів. Тут дуже багато мавп, є слони, тигри, різні змії, кольорові папуги. Їстивних плодів так багато, що жителі цих місць ніколи не знали голоду. Це фініки, апельсини, мандарини, персики і ін.

2 учень: Цікаво нам зустрітися з місцевими селянами. В долині річки Інд так тепло, що урожаї збирають по два рази на рік. У деяких селах ще збирають перший урожай – засіяну взимку пшеницю, а в інших уже сіють рис, боспор, сезам, просо. Вдалині видніються плантації бавовни, цукрової тростини. На неораних луках діти випасають корів, кіз, овець, ослів. По дорозі нам зустрічаються нав’ючені верблюди, осли. Слони корчують дерева, допомагають у будівництві і навіть використовуються як бойова техніка.

3 учень: Цікаву розповідь ми почули в одному з сіл від старійшини: «… у інших людей вороги, які нападають на сільську місцевість, роблять її непридатною для землеробства. А … у індійців землероби вважаються священними і недоторканними, вони поблизу від воюючих воїнів займаються своїми роботами, не помічаючи небезпеки. Тим, хто займається землеробством, не чинять ніякого зла, бо вважають їх вселенськими благодійниками». (Хрестом., ст. 84)

Вчитель: 1. Що незвичного у цій розповіді?

2. Чи зустрічалися ми з подібним раніше?

3. Чому селяни могли спокійно робити свою роботу під час війн?

4. Хто захищав інтереси селян?

5. Кому вигідні такі закони?

Вчитель: подорож цікава, але ви вже втомилися. Тому поділимося на дві експедиції і попросимо місцевих жителів одну з них перевезти на слонах до індійського міста Хараппа, а друга – на верблюдах вирушить до міста Мохеджо-Даро.

Поки експедиції зайняті справою (шукають міста на картах, розглядають ілюстрації) послухаємо індійську мелодію.

Представник від 1 експедиції показує на карті м. Хараппу і розповідає: частина міста лежить в руїнах, але, все-одно, воно вражає своєю величчю. В центрі на пагорбі височить цитадель, оточена стінами і вежами. Місто перетинають широкі вулиці з дво- і триповерховими будинками з плескатими дахами. Увечері жителі міста на них відпочивали. У багатьох будинках були ванні кімнати.Використана вода збігала в каналізацію. Серед речей зустрічаються предмети одягу, знаряддя праці, посуд, прикраси, гирі.

Члени експедиції доповнюють розповідь, відповідають на запитання:

1. Що свідчить про високий рівень будівельного мистецтва?

2. Чим займалися жителі міста?

3. Які факти свідчать про наявність майнової нерівності?

4. Чому частина міста зруйнована?

Представник від 2 експедиції показує на карті м. Мохенджо-Даро і розповідає:

місто розташоване в квітучому краї на березі річки Інд. Береги річки укріплені дамбами, а до рисових полів вода підведена каналами. Вулиці міста чітко сплановані. Будинки будувались з червоної цегли, але частина їх також зруйнована. Особливо вражають дві будівлі в західній частині міста. Одна – це великий зал 28 на 28 метрів. Всередині залу 20 цегляних стовпів у 4 ряди підтримували плоску покрівлю.Тут збиралися для жертвприношень і свят. Друга цікава будівля – плавальний басейн довжиною 32 м, шириною – 7 м. Вода до нього підводилась по водогінній системі.У житлових будинках багато розмальованого посуду, майже скрізь є прядки; жителі носять прикраси з срібла, золота, коштовного каміння, або ж з міді, олова, черепашок.

Члени 2 експедиції доповнюють розповідь, відповідають на питання:

1. Що свідчить про високий рівень будівельного мистецтва?

2. Чим займалися жителі міста?

3. Які факти свідчать про наявність майнової нерівності?

4.Чому частина міста зруйнована?

Вчитель: отже, ми познайомилися з успіхами у будівельному мистецтві, заняттями міських жителів, а тепер поговоримо про причину руйнування індійських міст. Розповідає за схемою: «Арійське вторгнення в Індію. Виникнення держав».




В кінці II тис. до н. е. в Індію з північного заходу вдерлися кочівники-арії, які прийшли з півдня Європи

Вожді аріїв-раджі і інші знатні люди забирали частину зібраного урожаю і худоби






Вожді аріїв-раджі і інші знатні люди забирали частину зібраного урожаю і худоби

Полонених знатні люди перетворювали на рабів




Знатні люди стали рабовласниками, які тримали в покорі рабів за допомогою війська

У III ст. до н. е. вся Індія була об’єднана під владою царя Ашоки

Вчитель: Які відомі нам історичні закономірності підтвердилися?

Відповіді: розвиток господарства веде до появи залишків продуктів; можливість експлуатувати; потреба у війську (тримати упокорі гноблених, заищатися від ворогів); сильне військо - зміцнення і обєднання держави.

Вчитель: чи сподобалося вам подорожувати ми дізнаємося зарезультатами гри «Хто більше назве?» (Дві команди – експедиції):

1. Культур, які вирощували індійські землероби.

2. Індійських міст - центрів найдавніших цивілізацій.

3. Їстивних плодів, які зустрічаються в джунглях Індії.

4. Приручених тварин, яких використовували у господарстві.

5. Видів ремесел, які знали індійські майстри.

6. Нових слів і термінів ( записати в зошити ).

Підсумки гри. Пдсумки уроку, оцінювання.

Домашнє завдання: §24, §10, описати враження від подорожі.

Засвоєнню повноцінних знань, розвитку розумових здібностей сприяє пошуковий метод навчання на уроках історії.Він виробляє в учнів риси творчої діяльності, є умовою розвитку їх пізнавальних інтересів. Пошук – провідний метод переконання – забезпечує залучення учнів до самостійного здобування, збору і дослідження наукової, моральної та іншої інформації і формування на цій основі вмінь і навичок дослідницької роботи. Без такої роботи не буває уроку історії. Постійно велику увагу приділяю визначенню пізнавальних завдань та їх розвязанню. Пропоную такі завдання в основі яких лежить суперечність між відомим і пошуковим, які учні розвязують за допомогою системи дій розумового або практичного характеру. Враховую і можливості учнів. Наприклад, пояснити могутність влади єгипетського фараона і індійського царя учні можуть, порівнявши два малюнки (ієрархічну піраміду і поділ на касти), або проаналізувавши уважно такий документ з хрестоматії: «Десятилітнього брахмана і столітнього царя слід вважати батьком і сином, але з них двох – батько – брахман». Перше завдання простіше, його можуть виконати учні з середнім і початковим рівнем знань, а друге розв’язують сильніші учні. Використанню пошукового методу навчання сприяють кольорові карти в підручнику, ілюстрації, малюнки, таблиці. За ними учні легко визначають природні умови країни, заняття населення, суспільний лад, існування релігійних поглядів, види мистецтва.

Правильно організована навчальна діяльність пізнавально-пошукового типу, продумане керівництво нею, викликає в учнів інтерес до навчального процесу, підводить до розв’язання проблемних завдань, розвиває активність і самостійність. Самостійно і свідомо усвідомлюючи явища дійсності, учні вчаться робити власні висновки, пов’язують відоме з новим матеріалом. Це формує в них міцні, глибокі знання, елементи наукового світогляду.



Урок №2. Тема уроку: «Релігія та культура Стародавньої Індії.»

Мета уроку: поглибити знання учнів з історії Стародавньої Індії, розвивати в

учнів вміння аналізувати, співставляти, узагальнювати вивчений матеріал, розвивати творче мислення; виховувати в учнів повагу до індійського народу.

Обладнання: карта «Рост територии государств в древности», Хрестоматія з історії стародавнього світу, ілюстрації, шахи, запис індійських мелодій.

Хід уроку:

I. Оголошення теми і мети уроку. Урок вивчення нового матеріалу.

II. Проблемні завдання записані на дошці.

1. Порівняйте ставлення до людини у старій арійській релігії і буддизмі. Яка релігія на вашу думку гуманніша?

2. чи правильне твердження, що індійці, дякуючи багатсвам природи, здоровій воді, досягли великих успіхів у мистецтві?

III. Вивчення нового матеріалу:

План

1. Вступна бесіда.



2. Релігійні вірування в Індії. Звичаї.

3. Розвиток культури:

а) спортивні ігри;

б) математика;

в) географія;

г) архітектура, скульптура, живопис;

д) музика, пісні, танці;

є) література.

Вступна бесіда:


  • Які цивілізації вивчаємо?

  • Покажіть Індію на карті.

  • Коли і звідки прийшли в Індію завойовники арії?

  • Що не знало місцеве населення до приходу аріїв («ні законів», «ні богів»), що це означало?

Розповідь вчителя: арії обожнювали сили природи. Головним богом був Індра – бог грози і блискавок, Рудра – бог грому і бурі, Варун – бог неба, Сур’я – бог сонця, Агні – бог вогню, яма – цар мертвих. Пізніше на зміну старим богам прийшли нові: Брахма, Шіва і Вішну. Індійці обожнювали багатьох тварин і річку Ганг. Вірили в переселення душі.За легендою Брахма розділив людей на варни (касти):

фараон
намарх, жрець
воїни, чиновники

селяни ремісники

раби У Єгипті



Учні порівнюють малюнки, шукають відмінності. Повторюють поняття «ієрархія». Зачитуять документ у хрестоматії і віповідають на питання: чим відрізнялося положення єгипетського фараона у ієрархічній піраміді від положення індійського царя? Підтверджують історичну закономірність – релігія відображає життя в суспільстві.

Про виникнення буддизму коротко розповідає учень. Учні відповідають на перше проблемне запитання: гуманніша релігія – буддизм.

Вчитель нагадує друге проблемне завдання. 1 учень розповідає про індійських йогів. 2 учень знайомить всіх з шаховими фігурами і розповідає про виникнення гри. Учні доповнюють матеріал сучасними новинами з цього виду спорту. 3 учень розповідає про десяткову систему цифр, про цифру 0.

Вчитель: розповідає про Ріту – універсальний закон Всесвіту, пов’язує матеріал з вивченим матеріалом на уроці географії (про сузір’я).

Що відомо вам про успіхи в будівельному мистецтві? (Виготовляли цеглу, будували багатоповерхові будівлі, лазні, плавальні басейни, культові споруди). Розглядаємо ілюстрації на сторінці 90 (рельєф), 91 (храм скельний), 92 (брама, прикрашена скульптурами левів), 82 (погруддя). Великих успіхів добилися індійці у різьбленні по каменю.

Вчитель (на фоні індійських мелодій) розповідає про те, що багато індійських звичаїв, обрядів супроводжується музикою і зараз. Індійці люблять розповідати про свої почуття піснями і танцями.

Учень коротко розповідає зміст легенди про покровителя музики Народу.

Вчитель:


  • які жанри літературних творів ми згадували на уроці (казки, легенди);

  • чи відомі вам поеми «Магабгарата» і «Рамаяна»? (вчили на уроках зарубіжної літератури);

  • які ще літературні твори відомі? – Панчатантра – збірник афоризмів, повістей, казок, новел, «підручник для царевичів».

Учні розказують напам’ять короткі афоризми:

1. Ніхто одною силою могутньою

Не став великим і не був приниженим

Бо в цьму світі всі діла людськії

Дають повагу, чи несуть призирство.
2. Вантаж до верху піднімати ох як важко,

А із гори – покотиться.

Повільно нас заслуги вгору тягнуть,

Штовхають вниз провини.


3. Лиш той, хто в силах стримати себе,

Хто пам’ятає лиш добро, забувши зло,

Готовий за товариша життя віддати,

Коли до нього горе підійшло!


4. Хто чистий і в нещасті збереже

Свої достоїнства від зла.

Хай полум’я як раковину палить,

Вона своєї білизни не втратить.


5. Як радники на взятки не поласяться,

Розумні будуть, віддані державі.

Владиці тоді нічого боятися:

Він переможець навіть без війни!


6. Лиш власний наш усердний труд

Прожиток нам дає, -

І, якщо руки не візьмуть,

Крупинка в рот не попаде!


7. Задуманого кожен з нас добється

Відвагою і боротьбою незборимою.

І те, що в світі долею зоветься,

В душі людській закладено незримо.


Вчитель нагадує друге проблемне питання. Відповідь: багатств природи і здорової води не достатньо, щоб досягти великих успіхів у мистецтві.Для цього треба докласти великих зусиль, працювати розумово і фізично, використовувати той досвід, якого досягли попередники.Повторюють афоризм 6.

Домашнє завдання: §25, підготуйте поясння шостого афоризму.

На уроці позитивне емоційне та інтелектуальне оточення. Після розвязання учнями проблемних завдань в класі невимушена, доброзичлива атмосфера.Використовуються стимулюючі методи заохочення на протязі уроку (настанови, поради, похвала попередження помилок, оцінювання) і підведення підсумків у кінці. Формуються вміння аналізувати, доповнювати, відстоювати свою думку. Розумові здібності розвивають всі форми і методи роботи на уроці : робота з картами, підручником, малюнками, схемами і ілюстраціями. Логічне мислення розвиває опрацювання документів, аналізування релігійних поглядів і літературних творів.

Одним з провідних засобів активізації навчання на уроках історії є дидактична гра – вид творчої діяльності, який розвивається в тісному звязку з іншими видами навчальної роботи. Пізнання світу в дидактичних іграх приймає форми часом не схожі на звичайне навчання: тут і фантазія, і самостійний пошук відповіді, і новий погляд на відомі уже факти і явища, поповнення і розширення знань, встановлення звязків, схожості чи відмінності між окремими подіями. Але найважливіше – це те, що не по необхідності, не під тиском, а по бажанню самих учнів під час навчальних ігр відбувається багаторазове повторення предметного матеріалу в його різних поєднаннях і формах. Крім того, гра створює атмосферу здорового змагання, яке заставляє учня не просто механічно пригадати відоме, а мобілізувати всі свої знання, думати, підбирати, відкидати, співставляти, оцінювати. В ході гри активізуються всі учні. Переможцями стають ті, в кого більше розвинута уява, хто вміє бачити, спостерігати, швидко і точно реагувати і не лише мати добру пам'ять, а розумно її використовувати.

Елементи гри використовую на кожному уроці в 6 класі. На звичайних уроках вони не складні:

- хто більше назве: занять населення за малюнком, сприятливих для господарства природних умов, ремесел, видів мистецтв, джерел рабства та ін.;



  • чи знаєте ви їх імена (вікторина характеристик)?;

  • «екскурсія» за маршрутом;

  • чи жили вони ( вікторина імен і богів)?;

  • наведіть порядок (встановлення хронологічної послідовності, або групування власних назв за темами );

  • четвертий лишній ( вилучення дати, або терміну, які не відповідають темі );

  • чим прославило себе місто та ін.

На узагальнюючих і підсумкових уроках проводжу історичні диктанти, вікторини, ігри «Поле чудес» і «Слабка ланка», розвязуємо ребуси, чайнворди і кросворди.

Підсумковий урок «Особливості історичного розвитку старосхідних суспільств. Значення цивілізацій Стародавнього Сходу» провела у формі КВК.

Підготовку до КВК розпочали заздалегідь, визначили команди, капітанів, ведучого.Учні виявили бажання представляти індійську та китайську цивілізації. Команда «Йоги» обрала девіз: «Задуманого кожен з нас доб’ється відвагою і боротьбою незборимою!». Команда «Жовті повязки» - «Немає слова без відповіді, немає добра без подяки!».

Обидві команди одержують завдання: представити одяг «своєї» цивілізації, один з видів занять, один з видів мистецтва, а також підготувати по три історичні запитання.

Ведучий: не в телевізійній передачі, а серед наших шкільних парт

Ми позмагаємось, а ви побачите наш історичний КВК.

Запрошуються команди ( під звуки індійської мелодії ). Вітають одне одного (привітання, девіз ). Звертаються з привітаннями до жюрі і болільників.

Перший конкурс – розминка. Ведучий задає по 5 питань кожній команді:

1. Яку країну називають країною пірамід? ( Єгипет )

2. Де посаджені сади Семіраміди? (У Вавилоні )

3. Яке місто славилось своєю сталлю? ( Дамаск )

4. У якому місті продавали дуже багато папірусу? (Бібл )

5. Звідки в Індію прийшли арії? (З Південної Європи )

6. Який імператор придумав компас? ( Цінь Шіхуанді )

7. Який народ славився своїми кораблями? ( фінікійці )

8. Чию бібліотеку треба було перевозити возами? ( Ашшурбаніпала )

9. Який народ не підкорився перському царю Дарію І?( скіфи )

10. Якого царя вважали найсправедливішим ? (Соломона )

Другий конкурс – «Яка держава?». Кожна команда одержує конверт в якому

лежить контурна карта Індії або Китаю, розрізана на 10 частин.Учасники повинні скласти карту і назвати державу.

Третій конкурс «Домашнє завдання». Команди підготували по три запитання:

Перша команда: 1. Які товари повезуть фінікійці до Єгипту і що куплять, їдучи додому? 2. Чому легенда про всесвітній потоп виникла у Дворіччі, а не у Єгипті?

3. До яких країн міг потрапити Великим шовковим шляхом китайський купець у ІІ ст до н. е.?

Друга команда: 1.Чому у єгиптян бог Нілу був добрим, а в Дворіччі боги Тигру і Євфрату були злими? Чому для Перської держави важливе значення мали хороші шляхи сполучення? Як доставити листа з Суз у Сарди? 3. Назвіть річки у долинах в яких виникли цивілізації Стародавнього Сходу.

Четвертий конкурс «Культура і мистецтво». Команди демонструють націонаьний одяг, зачіски; розповідають про гру в шахи і виготовлення шовкових тканин; танцюють під музику, розповідають казки і легенди.

Пятий конкурс «Відгадай кросворд».

На дошці два однакових кросворди і завдання до них. Виграє та команда, яка відгадала перша.

По горизонталі:

1. Бог сонця в Індії (Сур’я)

2. Групи, на які поділявся індійський народ (варни).

3. Річка в Китаї (Янцзи)

4. Вчення Лао Цзи (даосизм)

5. Прилад без якого важко подорожувати (компас)

6. Місто в Індії (Хараппа)

7. Китайський історик (Сима цинь)

8. Священний закон в Індії (Ріта)

По вертикалі – індійське письмо (санскрит).

Шостий конкурс «Чи знаєте ви карту ?» По одному представнику від команд одержують завдання :

1. показати Сирію, Китай, Перське царство, Дворіччя ;

2. показати Індію, Єгипет, Фінікію, Вавилон.

Сьомий конкурс « Кому належать слова ?

1. « Чого собі не побажаєш, того не роби іншим»( Конфуцій )

2. «Подібно до того, як з купи квіток можна сплести багато вінків, так і людина,коли народиться, може звершити багато добрих справ» ( Будда )

3. «Слід зробити своє серце байдужим, твердо зберігати спокій і тоді все у світі саме буде змінюватися. . .» ( Лао Дзи )

4. «Мій сину, як безчесні будуть тебе намовляти, - не згоджуйся ти! Бо біжать їхні ноги на зло. . .» (Соломон )

Восьмий конкурс – конкурс капітанів: на лінії часу ( два зразки ) позначити дати : 1. утворення єдиної держави в Єгипті; виникнення цивілізації у долині Інду ; правління Хаммурапі; життя Лао – Цзи.

2. Розпаду Ізраїльсько – Іудейського царства; виникнення буддизму; життя Заратустри ; утворення єдиної Китайської держави.

Повідомлення жюрі. Заключне слово.

Метою навчання є не отримання знань як сукупності фактів, понять, теорій, історичних дат, прізвищ історичних діячів та іншого, а зміна особистості учня внаслідок самостійного учіння. Тому використання різних джерел інформації на уроках історії є зараз надзвичайно актуальним. У кабінеті історії зібраний учнями матеріал про земляків – учасників Великої вітчизняної війни; демонструються фотографії і архівні документи, які розповідають про історію селища Червоногранітного і місцевого підприємства. Учні мають можливість доторкнутися до знарядь праці, предметів побуту, якими користувалися в давнину; ознайомитися з діяльністю князів, гетьманів,національних героїв України, поповнити свої знання про важливі ювілейні дати.

В Україні триває процес формування демократичної держави й громадянського суспільства, тому зявилися нові завдання шкільної освіти, яка повинна не лише дати учням знання,а й сприяти формуванню їх ставлення до ідей і цінностей громадянського суспільства та правової держави. З цією метою організована робота клубу «Глобус». Щопонеділка члени клубу збираються на засідання, прослуховують і обговорюють інформацію про події в світі, Україні, області і районі. Додатково кожен раз вивчається одна з країн світу: її устрій, природні умови, памятні місця, традиції. Одержану інформацію представники з 5 – 9 класів повідомляють у своїх класах. Для цього класні керівники відводять їм час на годині спілкування. Це ще одна форма роботи з джерелами інформації. Діти вчаться справлятися з життєвими труднощами, привчаються до самостійності, відповідальності, розвивають критичне мислення, власну точку зору, засвоюють загальнолюдські цінності.

Якщо навчальний зміст відповідно до мети компетентнісно – орієнтованого підходу виступає як засіб розвитку і виховання школяра, формування його активної громадянської позиції, критичного мислення, то на основі антропоцентричних принципів відбираються методи прямого доступу школярів до навчальної інформації, що забезпечується вчителем через розробку пізнавальних завдань, організацію групової, науково – проектної, індивідуальної, самостійної роботи. У цьому випадку учень перетворюється на субєкт навчання, це відбувається шляхом взаємодії всіх хто навчається. Ці методи поєднують дослідницький принцип діяльності й творчий рівень засвоєння матеріалу ( інтерактивні методи ). Працюючи в цьому напрямку, вчителі нашої школи постійно діляться досвідом своєї роботи.

У минулому навчальному році я проводила відкритий урок з правознавства.



  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка