Витяг із навчального плану № семестру к-сть ауд год. В тому числі



Скачати 155.38 Kb.
Дата конвертації22.04.2017
Розмір155.38 Kb.
Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Біологічний факультет

Кафедра фізіології людини і тварин


«Затверджую»

Декан біологічного факультету

доц. С.О. Гнатуш

«___»________________2009р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Предмет БІОФІЗИКА СЕНСОРНИХ СИСТЕМ

Напрям підготовки 0704 - Біологія

Спеціальність: 6.070400 – Біологія

Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр

Семестр VIII, ІХ

Форма контролю Залік

Форма навчання Заочна


Витяг із навчального плану

семестру


К-сть ауд. год.

В тому числі

Л П,С Л.Р.



Конс.

К-сть год. СР

Заліки

Іспити


VIII

18

18

-

-

-

-

ІХ

22

22

4

-

+

-








































Розглянуто

на засіданні кафедри

біофізики та біоінформатики

«__»____________2009р.
Завідувач кафедри

_____________проф. Санагурський Д.І.


Рекомендовано

методичною радою

біологічного факультету

«__»______________2009р.
Голова методичної ради

_______________доц. Хамар І.С



Львів-2009

.

1. ОПИС ПРЕДМЕТУ КУРСУ

Курс:

Підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу

Кількість кредитів, відповідних ECTS: 1

Модулів: 1

Змістових модулів: 2

Загальна кількість годин: 40

Тижневих годин:


704 Біологія

6.070400 – Бакалавр



За вибором

Рік підготовки: 4,5

Семестр: 8,9

Лекції (теоретична підготовка): 40 год

Самостійна робота: 10год

Індивідуальна робота:



6 год

Вид контролю: ЗАЛІК



Мета: Ознайомити студентів з основними поняттями і закономірностями функціонуванням сенсорних систем людини і тварин.  У зв’язку з цим у курсі розглядаються основні положення загальної сенсорної біофізики, біофізику рецепторної клітини, загальний план організації сенсорних систем і принципи їхнього функціонування. Наступні лекції присвячені детальному розгляду всіх сенсорних систем людини (смакової, слухової, хімічної вісцеральної, соматичної системи, вестибулярного апарату, слуху, зору і больового відчуття) і деяких систем тварин, які не притаманні людині.

Завдання: студенти повинні опанувати (1) загальні принципи організації сенсорних систем; (2) послідовність процесів, які забезпечують сприйняття сенсорного подразника (трансдукцію) рецепторною клітиною, генерацію рецепторного потенціалу і його трансформацію у послідовність нервових імпульсів; (3) принципи організації і властивості нервової мережі; (4) загальні принципи організації і функціонування центрального відділу сенсорних систем; (5) властивості сенсорного відчуття і його зв’язок із свідомістю; (6) організацію і принципи функціонування різних сенсорних систем людини (смакової, слухової, хімічної вісцеральної, соматичної системи, гравітаційної, слухової, зорової системи і больового відчуття). Набуті знання студенти повинні вміти застосовувати для опанування сучасних методів об’єктивної і суб’єктивної сенсорної біофізики, а також коректної інтерпретування результати дослідження.
Форми навчання: лекції, самостійна робота.

Форми контролю: поточний контроль, модульний контроль, залік.

2. ЛІТЕРАТУРА


  1. Батуев А.С., Куликов Г.А. Введение в физиологию сенсорных систем. – М.: Высш. шк., 1983. – С.8-135.

  2. Ганонг В. Фізіологія людини. – Львів: БаК, 2002. – 784 с.

  3. Глезер В.Д., Подвигин Н.Ф. Световая чувствительность зрительной системы. -В кн.: Физиология зрения. – Л., 1971. – С.200-245.

  4. Клевець М.Ю. Фізіологія нервової, м’язової і сенсорних систем. – В кн..: Фізіологія людини і тварин: Навч. пос. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 2000. – С.168-188.

  5. Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека. – М.: Мир, 1974. – 552 с.

  6. Макаров П.О. Практикум по физиологии и биофизике органов чувств – анализаторов. – М.: Высш. шк., 1973. – 304 с.

  7. Основы сенсорной физиологии / Под ред. Р.Шмидта. – М.: Мир, 1984. – 285 с.

  8. Плужников М., Рязанцев С. Среди запахов и звуков. – М., 1991. – 272с.

  9. Стенли А., Гельфанд. Слух. М.: Медицина, 1984. – 352 с.

  10. Фізіологія людини і тварин / За ред. В.О. Цибенка. – К.: Вища шк., 2003. – С.342-397.

  11. Хьюбел Д. Глаз, мозг, зрение. – М.: Мир, 1990. – 239 с.

  12. Шульговский В.В., Ерченков В.Г. Сравнительная физиология анализаторов. – М.: МГУ, 1989. – 168 с.

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Змістовний модуль I. Основні поняття біофізики аналізаторних систем.

Тема 1. Основні поняття біофізики аналізаторних систем.

Методи дослідження аналізаторних систем. Класифікації органів чуття. Сенсорний рецептор, орган чуття, сенсорна система, подразники різної модальності. Типи сенсорних рецепторів. Загальні уявлення про структуру та функції рецепторних клітин.

Адекватні та неадекватні подразники. Абсолютний поріг подразника, диференційний поріг подразника. Оцінка інтенсивності подразника у сенсорних системах. Закон Вебера-Фехнера. Формула Стівенса. Закономірності функціонування сенсорних систем. Контраст. Інформаційні характеристики сенсорної діяльності.

Тема 2. Механізми рецепції. Загальні особливості функціонування сенсорних систем.

Рецепторний потенціал, генераторний потенціал, їхні особливості. Властивості рецепторного потенціалу. Етапи трансдукції енергії подразника в енергію нервових імпульсів.

Адаптація в органах чуття. Класифікація сенсорних рецепторів за швидкістю адаптації, спонтанна активність рецепторів. Сенсорна одиниця. Рецептивне поле нейрона. Перекривання рецептивних полів. Сенсорні мережі. Латеральне та зворотне гальмування в сенсорних системах.
Тема 3. Оптична система ока. Структурно-функціональна характеристика зорового аналізатора.

Структурно-функціональна характеристика зорового аналізатора. Оптична система ока. Рефракція, аномалії рефракції. Процес акомодації ока.

Будова та функції клітин, що входять до складу сітківки. Інвертоване око. Фоторецептори ока хребетних, їхня будова, функції та розміщення на сітківці. Гострота зору. Шляхи та особливості передавання сигналу в сітківці. Електроретинограма (ЕРГ).

Вміти пояснити запис сумарної електричної активності ока (ЕРГ): хвилі а, b, c, d.



Тема 4. Механізм фоторецепції у хребетних. Особливості функціонування зорового аналізатора.

Початкові етапи перетворення світла в фоторецепторах. Зорові пігменти: класифікація, будова, спектральні характеристики, фотохімічні перетворення родопсину. Механізм фоторецепції у хребетних тварин. Роль Ca2+ у процесах зорової адаптації.

Організація рецептивних полів гангліозних клітин сітківки ока. Адаптація до світла та темряви. Зміна в організації рецептивних полів нейронів у разі адаптації до світла та темряви.

Кольоровий зір. Теорії кольорового зору. Проекції сітківки до ЦНС. Бінокулярний зір. Основні типи очних рухів, їхні функції.

Схематичний опис механізму фоторецепції у хребетних тварин. Вміти схематично пояснити організацію рецептивних полів гангліозних клітин, її зміни в разі адаптації до світла та темряви.
Змістовний модуль II. Механорецепція у слуховому та вестибулярному аналізаторах.

Тема 5. Слухова сенсорна система.

Фізичні властивості звукових стимулів. Рівень звукового тиску. Вміти переводити у децибели рівень звукового тиску тонів з тиском у Н/м2. Аудіограма. Будова та функції органа слуху. Будова та функції органа Корті.

Рецепція стимулу волосковими клітинами органа Корті (механорецепція). Вміти розраховувати градієнт потенціалу на мембрані волоскових клітин органа Корті під час утворення рецепторного потенціалу. Сприйняття звуку у внутрішньому вусі. Механіка завитки. Рухи основної мембрани. Пересувна хвиля як наслідок пружних властивостей мембрани. Перекодування сигналу в ряд Фур’є. Теорія “місця” Бекеши.

Електричні явища в завитці. Кісткове та повітряне проведення звуку. Проба Вебера. Причини глухоти.

Просторове сприйняття звуку. Локалізація звуку в просторі. Бінауральні взаємодії. Особливості рецептивних полів нейронів різних рівнів слухової сенсорної системи.

Тема 6. Вестибулярна сенсорна система.

Будова та функції вестибулярного (присінкового) аналізатора. Структура та функції отолітових органів вестибулярного аналізатора. Структура та функції півколових каналів вестибулярного аналізатора.

Особливості сприймання сигналів волосковими клітинами органу рівноваги. Обробка інформації на вищих рівнях вестибулярного аналізатора та функціональні зв’язки цього органу.

Тема 7. Смакова сенсорна система

Структурно-функціональна характеристика смакового аналізатора. Сприймання смакових сигналів пороги, класифікація запахів. Обробка смакових сигналів.

Механізми хеморецепції для різних смакових речовин. Смакові відчуття та речовини, що їх зумовлюють. Чинники, які впливають на смакові відчуття.

Вміти побудувати схему хеморецепції смакових стимулів.



Тема 8. Нюхова сенсорна система

Структурно-функціональна характеристика нюхового аналізатора (нюхова слизова оболонка, нюхова цибулина, центральний кірковий відділ нюхового аналізатора).

Нюхова цибулина. Будова та функції клітин, що входять до складу нюхової цибулини.

Особливості сприймання та кодування нюхової інформації. Хеморецепція.

Вміти схематично відтворювати провідниковий відділ нюхового аналізатора та пояснювати його функціонування.

Тема 9. Соматовісцеральна сенсорна система.

Особливості та типи рецепції у соматовісцеральній сенсорній системі. Обробка соматовісцеральної сенсорної інформації. Інтерорецепція. Пропріорецепція. Терморецепція. Тактильні відчуття.

Больова сенсорна система. Теорії та механізми больової рецепції. Рецептори та провідні шляхи больової чутливості. Типи та проекції болю.


4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

Тема

Лекції

Лабораторні заняття

Самостійна робота

Індивідуальна робота

1

2

3

4

5

Змістовий модуль І

1. Основні поняття біофізики аналізаторних систем. Методи дослідження аналізаторних систем. Класифікації органів чуття. Сенсорний рецептор, орган чуття, сенсорна система, подразники різної модальності. Типи сенсорних рецепторів. Загальні уявлення про структуру та функції рецепторних клітин. Адекватні та неадекватні подразники. Абсолютний поріг подразника, диференційний поріг подразника. Оцінка інтенсивності подразника у сенсорних системах. Закон Вебера-Фехнера. Формула Стівенса. Закономірності функціонування сенсорних систем. Контраст. Інформаційні характеристики сенсорної діяльності.

2. Механізми рецепції. Загальні особливості функціонування сенсорних систем. Рецепторний потенціал, генераторний потенціал, їхні особливості. Властивості рецепторного потенціалу. Етапи трансдукції енергії подразника в енергію нервових імпульсів. Адаптація в органах чуття. Класифікація сенсорних рецепторів за швидкістю адаптації, спонтанна активність рецепторів. Сенсорна одиниця. Рецептивне поле нейрона. Перекривання рецептивних полів. Сенсорні мережі. Латеральне та зворотне гальмування в сенсорних системах.

3. Оптична система ока. Структурно-функціональна характеристика зорового аналізатора. Структурно-функціональна характеристика зорового аналізатора. Оптична система ока. Рефракція, аномалії рефракції. Процес акомодації ока. Будова та функції клітин, що входять до складу сітківки. Інвертоване око. Фоторецептори ока хребетних, їхня будова, функції та розміщення на сітківці. Гострота зору. Шляхи та особливості передавання сигналу в сітківці. Електроретинограма (ЕРГ).

4. Механізм фоторецепції у хребетних. Особливості функціонування зорового аналізатора. Початкові етапи перетворення світла в фоторецепторах. Зорові пігменти: класифікація, будова, спектральні характеристики, фотохімічні перетворення родопсину. Механізм фоторецепції у хребетних тварин. Роль Ca2+ у процесах зорової адаптації. Організація рецептивних полів гангліозних клітин сітківки ока. Адаптація до світла та темряви. Зміна в організації рецептивних полів нейронів у разі адаптації до світла та темряви. Кольоровий зір. Теорії кольорового зору. Проекції сітківки до ЦНС. Бінокулярний зір. Основні типи очних рухів, їхні функції.

Змістовий модуль ІІ

5. Слухова сенсорна система. Фізичні властивості звукових стимулів. Рівень звукового тиску. Вміти переводити у децибели рівень звукового тиску тонів з тиском у Н/м2. Аудіограма. Будова та функції органа слуху. Будова та функції органа Корті. Рецепція стимулу волосковими клітинами органа Корті (механорецепція). Вміти розраховувати градієнт потенціалу на мембрані волоскових клітин органа Корті під час утворення рецепторного потенціалу. Сприйняття звуку у внутрішньому вусі. Механіка завитки. Рухи основної мембрани. Пересувна хвиля як наслідок пружних властивостей мембрани. Перекодування сигналу в ряд Фур’є. Теорія “місця” Бекеши.

6. Електричні явища в завитці. Кісткове та повітряне проведення звуку. Проба Вебера. Причини глухоти. Просторове сприйняття звуку. Локалізація звуку в просторі. Бінауральні взаємодії. Особливості рецептивних полів нейронів різних рівнів слухової сенсорної системи.

7. Будова та функції вестибулярного (присінкового) аналізатора. Структура та функції отолітових органів вестибулярного аналізатора. Структура та функції півколових каналів вестибулярного аналізатора. Особливості сприймання сигналів волосковими клітинами органу рівноваги. Обробка інформації на вищих рівнях вестибулярного аналізатора та функціональні зв’язки цього органу.

8. Смакова сенсорна система. Структурно-функціональна характеристика смакового аналізатора. Сприймання смакових сигналів пороги, класифікація запахів. Обробка смакових сигналів. Механізми хеморецепції для різних смакових речовин. Смакові відчуття та речовини, що їх зумовлюють. Чинники, які впливають на смакові відчуття.

9. Нюхова сенсорна система. Структурно-функціональна характеристика нюхового аналізатора (нюхова слизова оболонка, нюхова цибулина, центральний кірковий відділ нюхового аналізатора).Нюхова цибулина. Будова та функції клітин, що входять до складу нюхової цибулини. Особливості сприймання та кодування нюхової інформації. Хеморецепція.

10. Соматовісцеральна сенсорна система. Особливості та типи рецепції у соматовісцеральній сенсорній системі. Обробка соматовісцеральної сенсорної інформації. Інтерорецепція. Пропріорецепція. Терморецепція. Тактильні відчуття. Больова сенсорна система. Теорії та механізми больової рецепції. Рецептори та провідні шляхи больової чутливості. Типи та проекції болю.

4
4


6

4

2



2

4


4

4


4



2

2



2

2

2



2

1


1

1

1





Всього годин

40

0

10

6


5. Рейтингова система оцінювання

Змістовий модуль І (25 балів):

Розподіл балів за формами оцінювання:



  • тести з теоретично (80 %) і практично (20%) орієнтованими завданнями до 25 балів;

Змістовий модуль ІІ (25 балів):

Розподіл балів за формами оцінювання:



  • тести з теоретично (80 %) і практично (20%) орієнтованими завданнями до 25 балів.

Шкала оцінювання:

Оцінка в балах

ЕСTS*

Визначення

Національна шкала

Залік

90-100

А

ВІДМІННО

Відмінно



Зараховано

81-89

В

ДУЖЕ ДОБРЕ


Добре

71--80

С

ДОБРЕ

61-70

D

ЗАДОВІЛЬНО

Задовільно

51-60

Е

ДОСТАТНЬО

25-50

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО

з можливістю повторного складання

0-24

F

НЕЗАДОВІЛЬНО

з обов’язковим повторним курсом

*ЕСTS – Європейська кредитно-трансферна система

Програму склала Доц. к.б.н. Бура М.В.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка