Вищий навчальний заклад «університет економіки та права



Скачати 424.38 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації21.11.2016
Розмір424.38 Kb.
  1   2   3

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА «КРОК»



СОРОКА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА


УДК 159.9:37.015.3

ПСИХОЛОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА КОНФЛІКТІВ У ПЕДАГОГІЧНОМУ КОЛЕКТИВІ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Спеціальність: 19.00.10 – організаційна психологія; економічна психологія



Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук


Київ – 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вищому навчальному закладі «Університет економіки та права «КРОК».



Науковий керівник:

кандидат психологічних наук, доцент

Сингаївська Ірина Валентинівна,

ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»,

завідувач кафедри психології


Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор

Бондарчук Олена Іванівна,

ДВНЗ "Університет менеджменту освіти" 

НАПН України,



завідувач кафедри психології управління
кандидат психологічних наук

Березовська Лариса Іванівна,

Мукачівський державний університет,

доцент кафедри психології






Захист відбудеться 16 жовтня 2015 р. о 14.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.130.02 ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» за адресою:

03113, м. Київ, вул. Лагерна, 30-32, аудиторія 245.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Лагерна, 30-32.

Автореферат розіслано 12 вересня 2015 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат психологічних наук, доцент Ю.О. Живоглядов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. У час економічної нестабільності та рецесії, політичних розбіжностей, воєнних конфліктів, соціальної нерівності, реформування та модернізації вітчизняної системи освіти особливого значення набуває проблема конфліктів у педагогічному колективі. Переважна кількість викладачів не мають достатніх знань, умінь, навичок, володіння особистісними характеристиками, що сприяють попередженню та конструктивному розв'язанню конфліктів. Це обумовлює загрозу зниження ефективності всього навчально-виховного процесу та рівня якості освітніх послуг вищого навчального закладу.

Дослідження конфліктів у освітніх закладах є надзвичайно актуальним, оскільки вони є моделлю всього суспільства. Наукове вирішення проблеми профілактики конфліктів серед викладачів вищого навчального закладу має важливе теоретичне та практичне значення для завчасного прогнозування потенційних конфліктних ситуацій та професійного управління ними в освітніх організаціях. Актуальність формування конфліктологічної компетентності як складової професіоналізму педагогів обумовлюється високим рівнем конфліктогенності педагогічного середовища у вищих навчальних закладах.

Аналіз існуючої психолого-педагогічної літератури свідчить про підвищену зацікавленість науковців у дослідженні проблеми конфліктів. Генезис підходів до їх розробки у науці вивчали А. Анцупов, Л. Козер,  О.Маруховська, В. Орлянський.  Соціально-психологічні    аспекти     конфлікту     досліджували Н. Грішина, О. Бондарчук, Г. Ложкін, Л. Мороз, М. Пірен, О.Сафін, А. Шипілов.

Специфіка педагогічних конфліктів досліджувалася у працях Д. Аширова, Ф. Бородкіна, І. Ворожейкіна,  А. Гірника,     С. Ємельянова,         Дж.   Ньюстрома,  І. Сингаївської, М. Цюрупи. Гендерні та вікові відмінності людей як причини виникнення конфліктів вивчалися Л. Орбан-Лембрик, а національні відмінності та стилі поведінки у конфлікті висвітлювали угорські науковці Н. Мешко (N. Mesko), А. Ланг (A. Lang), К. Мікош (K. Mikos), Б. Глокнер (B. Glockner). Положення про необхідність конструктивного розв’язання конфліктів та питання їх профілактики у педагогічному процесі розглядаються у працях Л. Березовської, Л. Карамушки, Н. Пов’якель, М. Рибакової, В. Семиченко, Н. Тализіної.

Сутності, змісту та структурі поняття конфліктологічна компетентність присвячені дослідження Г. Бережної, М. Леонова, А. Мудрик, Б. Хасана, О. Щербакової, Л. Ярослава.  Потреба у детальному вивченні сутності, причин виникнення, засобів профілактики конфліктів у педагогічному середовищі вищих навчальних закладів зумовила вибір теми дисертаційної роботи «Психологічна профілактика конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу».

Наукове завдання полягає у дослідженні психологічних проблем організаційного середовища вищого навчального закладу та розвиненості складових конфліктологічної компетентності як умови профілактики конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу, у розробці тренінгової програми та науково-методичних рекомендацій для викладачів та керівників вищих навчальних закладів щодо профілактики конфліктів.
Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконане на кафедрі психології ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» у межах комплексної науково-дослідної роботи за темою: «Психолого-акмеологічні засади професійної підготовки майбутнього фахівця у сфері менеджменту та права» (номер державної реєстрації 0111U002758).

Тему дослідження затверджено Вченою радою Вищого навчального закладу «Університет економіки та права «КРОК» (протокол № 1 від 08.09.2011р.) та узгоджено з Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 26.11.2013 р.).

Мета дослідження полягає у вивченні змісту, структури, психологічних проблем організаційного середовища вищого навчального закладу та умов профілактики конфліктів у педагогічному колективі, рівнів та чинників розвиненості конфліктологічної компетентності як умови профілактики конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу, у розробці тренінгової програми з розвитку конфліктологічної компетентності викладачів та науково-методичних рекомендацій для викладачів та керівників вищих навчальних закладів щодо профілактики конфліктів.

Для досягнення мети були поставлені такі задачі:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу та сутності, структури конфліктологічної компетентності викладачів як умови їх профілактики.

2. Визначити психологічні проблеми організаційного середовища вищого навчального закладу та умов профілактики конфліктів у педагогічному колективі, розробити модель психологічної профілактики конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу.

3. Дослідити рівні та чинники розвиненості конфліктологічної компетентності викладачів як умови профілактики конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу.

4. Розробити тренінгову програму з розвитку конфліктологічної компетентності викладачів та науково-методичні рекомендації для викладачів та керівників вищих навчальних закладів щодо профілактики конфліктів.



Об'єкт дослідження – психологічні особливості міжособистісних конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу.

Предмет дослідження – розвиток конфліктологічної компетентності викладачів як умова профілактики конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених задач у роботі були застосовані такі методи:

- теоретичні (теоретико-методологічний аналіз, системний аналіз, узагальнення, систематизація);

- методи емпіричного дослідження (опитування, вивчення документації, тестування, спостереження, констатувальний екcперимент, який складався з пілотної та основної частин, формувальний експеримент, активні методи навчання) для збору емпіричного матеріалу та визначення основних психологічних умов формування здатності викладачів вищого навчального закладу до профілактики конфліктів.

Для досягнення мети пілотної частини експерименту було застосовано метод анкетування з використанням авторської анкети «Психологічні проблеми організаційного середовища вищого навчального закладу та умов профілактики конфліктів у педагогічному колективі». Для якісної обробки даних використано метод SWOT-аналізу організаційного середовища вищого навчального закладу, який визначає параметри, що сприяють/ускладнюють педагогічну діяльність та слугують передумовами виникнення/умовами профілактики конфліктів у вищому навчальному закладі.

Для досягнення мети основної частини констатувального експерименту були застосовані стандартизовані тестові методики: 1) для вивчення когнітивної складової конфліктологічної компетентності – метод «незавершених речень» (для якісної обробки відповідей було використано шкалу оцінювання, запропоновану М.Войтович, Л.Карамушкою); 2) для вивчення емоційної складової – методика оцінки психологічної атмосфери у колективі (за А.Фідлером), шкала оцінки рівня реактивної та особистісної тривожності, розробленої Ч. Спілбергером (адаптованої Ю. Ханіним); 3) для дослідження поведінкової складової – діагностика стійкості до конфліктів (за М. Фетіскіним, В. Козловим, Г. Мануйловим), тест А. Ассінгера (оцінка агресивності у стосунках), тест К. Томаса – опис поведінки у конфліктних ситуаціях (адаптований Н. Грішиною);

- методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних (описова статистика, кореляція за критерієм χ2). Обробка даних здійснювалася за допомогою комп’ютерного пакету статистичних програм SPSS (версія 17).



Організація та емпірична база дослідження. Дослідження обраної теми, аналіз і систематизація результатів здійснювалися у три етапи: теоретичний аналіз проблеми (2011 р.); проведено констатувальний експеримент, який складався з пілотної та основної частин (2012-2013 рр.); формувальний експеримент, аналіз і узагальнення одержаних результатів (2014-2015 рр.).

Загальний обсяг вибірки складає 276 осіб. Серед них на констатувальному етапі взяли участь 216 осіб з числа викладачів державних та приватних вищих навчальних закладів. Пілотна частина дослідження проводилася серед 60 викладачів вищих навчальних закладів м. Києва. Основна частина експерименту проводилася серед 116 викладачів гуманітарних та суспільних дисциплін вищих навчальних закладів міст України (Київ, Одеса, Харків, Острог) та 100 викладачів Угорщини (університети в містах Печ та Сексард).

На формувальному етапі було залучено 50 викладачів вищого навчального закладу «Університет економіки та права «КРОК». Експериментальна група – 25 викладачів кафедри іноземних мов та спеціальної мовної підготовки. Контрольна група – 25 викладачів кафедри психології та кафедри суспільних наук.



Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечено використанням методів, адекватних меті та задачам; репрезентативністю вибірки; достатньою тривалістю дослідно-експериментальної роботи; поєднанням якісного та кількісного аналізу експериментальних даних, їх статистичною оцінкою.

Наукова новизна результатів полягає у тому, що в дисертації:

вперше: розкрито зміст, структуру, рівні розвиненості конфліктологічної компетентності викладачів гуманітарних та суспільних дисциплін державних та приватних вищих навчальних закладів України та Угорщини як умови профілактики конфліктів у педагогічному колективі;

удосконалено: умови профілактики конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу шляхом діагностики суб’єктивних та об’єктивних чинників виникнення конфліктів у педагогічному колективі та стратегічних дій на її основі щодо профілактики конфліктів; модель профілактики конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу, засоби розвитку конфліктологічної компетентності як умови профілактики конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу шляхом упровадження авторської програми соціально-психологічного навчання викладачів з розвитку їх конфліктологічної компетентності та розробки практичних рекомендацій для викладачів та керівників вищих навчальних закладів щодо профілактики конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу;

дістали подальшого розвитку: уявлення про психологічні засади профілактики конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у їх застосуванні: а) для навчання та підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів III  IV рівнів акредитації; б) менеджерами з персоналу для організації тренінгів з профілактики конфліктів у компаніях; в) для проведення педагогам персональних психологічних консультацій щодо підвищення рівня конфліктологічної компетентності; г) у розробці корпоративної політики профілактики конфліктів у вищому навчальному закладі; д) у подальших дослідженнях проблем психологічної профілактики конфліктів серед педагогів вищого навчального закладу.

Упровадження результатів дослідження здійснювалося під час роботи з викладачами ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» (довідка про впровадження № 422 від 16.10.2014 р.). Також з викладацьким складом Перших державних курсів іноземних мов (м. Київ, довідка про впровадження № 12 від 1.10.2014 р.), на кафедрі української та іноземних мов Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (довідка кафедри про впровадження № 2 від 25.09.2014 р.).

Апробація результатів дисертації. Головні положення та результати дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри психології ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях: Міжнародній науковій конференції «Мости та паралелі між 175-річною історією тренінгу вчителів в Угорщині та Центральній Європі» (м.Сексард, Угорщина, 2012 р.); Міжнародній науковій конференції «Развитие высшего образования, демократического общества и рыночной экономики в Европейском контексте» (м. Кишинеу, Молдова, 2013 р.); Міжнародній науковій конференції «Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання» (м. Київ, 2013 р.); ІХ Міжнародній конференції з організаційної та економічної психології (м. Київ, 2013 р.); Науково-практичній конференції молодих учених «Актуальні питання розвитку суб’єктів господарювання в умовах економічної нестабільності» (м. Київ, 2013 р.); ІV Міжнародній конференції «Application of New Technologies in Management» (м. Белград, Сербія, 2014 р.); Х Ювілейній міжнародній науково-практичній конференції з організаційної та економічної психології (м. Київ, 2014 р.); Науково-практичній конференції молодих учених «Актуальні проблеми сучасної наукової думки» (м. Київ, 2014 р.), ІV Міжнародній конференції «Law, Economy and Management in Modern Ambiance”( LEMiMA 2015, м. Белград, Сербія, 2015 р.).

Особистий внесок здобувача. Розроблені автором наукові положення та одержані емпіричні дані є самостійним внеском у розробку проблеми психологічної профілактики конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу. В 2 наукових статтях, представлених у співавторстві з І.В. Сингаївською, доробок здобувача становить 0,5 друкованого аркуша та полягає у теоретичному аналізі проблеми та розробці рекомендацій щодо профілактики конфліктів у організації. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовувалися.

Публікації. Зміст, основні положення та результати дослідження відображено у 16 публікаціях. Із них 6 статей опубліковано у виданнях, що включені до переліку фахових у галузі психології, затверджених ДАК МОН України; 1 стаття – у міжнародному збірнику; 1– в Інтернет-виданні, що не є фаховим у галузі психології. Також результати дослідження відображено у 8 збірниках матеріалів українських та міжнародних науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, що нараховує 288 найменувань. Загальний обсяг роботи становить 256 сторінок, а основний  163 сторінки комп’ютерного тексту. У роботі вміщено 26 таблиць і 8 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь наукового опрацювання обраної теми, визначено мету, задачі, об'єкт, предмет дослідження, його методологічні й теоретичні засади, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, сформульовано висновки про апробацію результатів, визначено особистий внесок здобувача, описано структуру дисертаційного дослідження.

У першому розділі «Теоретичний аналіз проблеми профілактики конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу» проведено аналіз генезису вчення про конфлікт, його філософсько-соціологічну та психологічну традиції; на основі даних сучасних наукових джерел розкрито питання сутності конфлікту, охарактеризовано поняття та особливості конфлікту в педагогічному колективі вищого навчального закладу. Проаналізовано, які макрофактори, мезофактори та мікрофактори впливають на виникнення конфліктів у вищому навчальному закладі.

Встановлено, що актуальність формування конфліктологічної компетентності викладача підсилюється значним зростанням кількості міжособистісних конфліктів у системі освіти. Актуальність розвитку конфліктологічної компетентності фахівців-педагогів обумовлюється високим рівнем конфліктогенності педагогічного середовища в освітніх закладах. Наявність значної кількості об’єктивних протиріч у педагогічному процесі робить конфлікти неминучим явищем, а конфліктологічну компетентність – необхідною складовою професіоналізму педагога.

Конфліктологічна компетентність – це система наукових знань про конфлікт та вмінь управляти ними. Вона передбачає певний рівень знань, умінь, навичок та властивостей особистості з аналізу, управління та самоуправління конфліктами в процесі оволодіння поняттєвим та фактологічним матеріалом конфліктології. Однією з вагомих психологічних причин виникнення конфліктів, на   думку   вчених (М. Леонова, О. Щербакової, Б. Хасана, Л. Ярослава та ін.), є недостатньо сформована конфліктологічна компетентність.

М. Леонов, Г. Бережна,  Л. Ярослав, І. Козич у якості психологічних складових конфліктологічної компетентності особистості називають особливий когнітивний стиль, творче мислення, відкритість, конфліктостійкість, уміння управляти негативними емоціями, установку на співпрацю, комунікативні вміння, сенситивність. 

К. Рунде  та Т. Фланаган  визначають конфліктологічну   компетентність як здатність розвивати та використовувати когнітивні, емоційні та поведінкові навички, які підвищують продуктивні наслідки конфлікту та одночасно знижують імовірність його ескалації.

Узагальнення окреслених вище позицій дає змогу виокремити основні взаємопов’язані складові у структурі конфліктологічної компетентності педагогів: когнітивна, емоційна та поведінкова.

1) Когнітивна складова – це знання теорії, розуміння та адекватне сприйняття конфлікту в педагогічному колективі.

2) Емоційна складова – емоції, які переважають у процесі педагогічної взаємодії, та вміння їх контролювати.

3) Поведінкова складова передбачає високий рівень конфліктостійкості, «співробітництво» та «компроміс» як найбільш конструктивні стилі поведінки викладачів у конфлікті.

Високий рівень розвиненості складових конфліктологічної компетентності викладачів вищого навчального закладу виступає психологічною умовою профілактики конфліктів.

У другому розділі «Емпіричне дослідження розвиненості конфліктологічної компетентності викладачів як умови профілактики конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу» представлено результати констатувального етапу дослідження. Викладено загальну стратегію констатувального експерименту, який складається з двох частин: пілотної та основної. Емпірично визначено психологічні проблеми організаційного середовища вищого навчального закладу та умови профілактики конфліктів у педагогічному колективі.

Представлено  теоретичну модель профілактики конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу. Досліджено рівні, інтегральний показник та особливості конфліктологічної компетентності викладачів вищого навчального закладу залежно від їх сімейних, демографічних, національних та професійних чинників.

Емпіричне дослідження розвиненості конфліктологічної компетентності викладачів як умови профілактики конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу складається з двох частин: пілотної та основної. Мета пілотної частини дослідження полягає у визначенні психологічних проблем організаційного середовища вищого навчального закладу та умов профілактики конфліктів у педагогічному колективі. Для досягнення мети пілотної частини констатувального експерименту використано опитувальник, розроблений автором. Для обробки та систематизації отриманих відповідей на запитання опитувальника було застосовано SWOT-аналіз організаційного середовища вищого навчального закладу.



Аналіз слабких сторін організаційного середовища вищих навчальних закладів, у яких здійснюється трудова діяльність викладачів (невдоволеність рівнем оплати, застарілість технічного забезпечення умов праці, низька задоволеність професійними стосунками з колегами та керівництвом, завантаженість роботою, висока стомленість після робочого дня тощо), визначено чинниками, які можуть «провокувати» виникнення конфліктів.

Аналіз загроз організаційного середовища вищих навчальних закладів (конфлікти з колегами та керівниками, незначні набори абітурієнтів, нерівномірний розподіл навантаження, втрата рівня заробітної плати (інфляція), втрата вільного часу, збільшення вимог, вигорання, недостатнє матеріальне забезпечення для здійснення наукової діяльності) визначено як чинники, які блокують вирішення конфліктів у педагогічному колективі.

Для розв’язання задач основної частини констатувального експерименту використано комплекс методик. Для оцінки рівня розвиненості когнітивної складової  конфліктологічної  компетентності учасників  дослідження застосовано метод «незавершених речень»: «Конфлікт – це …», «Конфлікт у педагогічному колективі – це ….». Для обробки відповідей було використано шкалу оцінювання, запропоновану дослідниками М. Войтович, Л. Карамушкою. Рівень розвиненості емоційної складової конфліктологічної компетентності оцінено за допомогою методики оцінки психологічної атмосфери у колективі (за А. Фідлером); оцінки рівня реактивної та особистісної тривожності, розробленої Ч. Спілбергером (адаптованої Ю. Ханіним). Поведінкова складова конфліктологічної компетентності вимірювалася за допомогою діагностики стійкості до конфліктів (за М. Фетіскіним, В. Козловим, Г. Мануйловим); тесту А. Ассінгера (оцінка агресивності у стосунках); тесту К. Томаса  (опис поведінки у конфліктних ситуаціях (адаптований  Н. Грішиною)).



Теоретична модель психологічної профілактики конфліктів у педагогічному колективі вищого навчального закладу, розроблена автором в результаті дослідження, включає два блоки: «Діагностика» суб’єктивних (соціально-психологічних) та об’єктивних (організаційно-управлінських) чинників і «Стратегічні дії» на суб’єктивному та об’єктивному рівнях щодо їх корекції (рис. 1).

autoshape 3

autoshape 2autoshape 4
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка