Вищий комунальний навчальний заклад «Дубенський медичний коледж» Рівненської обласної ради Науково-теоретична конференція



Сторінка1/6
Дата конвертації21.02.2017
Розмір0.94 Mb.
  1   2   3   4   5   6


Вищий комунальний навчальний заклад

«Дубенський медичний коледж»

Рівненської обласної ради


Науково-теоретична конференція

«Актуальні питання паліативної та хоспісної медицини»


05.06.2014р.

М. Дубно

УДК 616-093

ББК 53.5+55.6

П14


Рекомендовано до друку методичною радою ВКНЗ «Дубенський медичний коледж» (протокол №7 від 09.06.2014р.)
Збірник тез та доповідей науково-теоретичної конференції «Актуальні питання паліативної та хоспісної медицини» (Укладач: Тіт Н.В. – Дубно, 2014. - 96с.)
У збірнику представлені матеріали науково-теоретичної конференції «Актуальні питання паліативної та хоспісної медицини».

Висвітлені актуальні проблеми, що стосуються: нормативно-правової основи діяльності закладів хоспісної та паліативної медицини; професійної підготовки кадрів для роботи в галузі паліативної та хоспісної допомоги; медсестринства в паліативні і хоспісній медицині; актуальних питань і організації служби паліативної допомоги вдома; організації роботи з родичами та близькими паліативних хворих; особливостей надання медичної допомоги пацієнтам похилого віку; лікарських засобів в лікуванні хронічного больового синдрому в паліативній та хоспісній допомозі; психологічної безпеки медичного працівника; синдрому професійного вигорання.


Редакційна колегія:

Н.О. Венгрин – директор ВКНЗ «Дубенський медичний коледж», кандидат медичних наук;

В.Р. Малюта – заступник директора з навчальної роботи, викладач-методист;

Т.І. Диліна – заступник директора з науково-методичної роботи, викладач геронтології, геріатрії та паліативної медицини;



Н.В. Тіт – методист.
Оргкомітет не несе відповідальності за зміст наукових праць та достовірність наведених статистичних даних
УДК 616-093
Зміст

  1. Роль відділення паліативної медицини у процесі професійної підготовки медичних сестер.

Солодовник О.В., директор КВНЗ «Новоград-Волинський медичний коледж». …………………………………………………………………………..5

  1. Нормативно-правова основа діяльності закладів хоспісної та паліативної медицини.

Драч М.В., циклова комісія гуманітарної та соціально-економічної підготовки КВНЗ «Новоград-Волинський медичний коледж»………………10

  1. Професійна підготовка кадрів для роботи в галузі паліативної та хоспісної допомоги.

Попілевич З.В., циклова комісія викладачів професійної та практичної підготовки дисциплін терапевтичного профілю Кременецького медичного училища імені Арсена Річинського…………………………………………….15

  1. Особливості надання медичної допомоги пацієнтам похилого віку.

Бойко Т.Я., циклова комісія викладачів професійної та практичної підготовки дисциплін терапевтичного профілю Кременецького медичного училища імені Арсена Річинського …………………………………………..20

  1. Медсестринство в паліативні і хоспісній медицині.

Баликіна І.Д., циклова комісія професійно-практичної підготовки №2 КВНЗ «Новоград-Волинський медичний коледж». …………………………………27

  1. Лікарські засоби в лікуванні хронічного больового синдрому в паліативній та хоспісній допомозі.

Гаргуновська І.М., циклова комісія професійно-практичної підготовки №2 КВНЗ «Новоград-Волинський медичний коледж». …………………………32



  1. Психологічна безпека медичного працівника. Синдром професійного вигорання.

Колесник Л.А., циклова комісія природничо-наукової підготовки КВНЗ «Новоград-Волинський медичний коледж». …………………………………41

  1. Актуальні питання і організація служби паліативної допомоги вдома. Показна С.Г., Прокопчук Н.Є., циклова комісія професійно-практичної підготовки №1 КВНЗ «Новоград-Волинський медичний коледж». ………46

  2. Організація роботи з родичами та близькими паліативних хворих. Радченко І.В., циклова комісія професійно-практичної підготовки №2 КВНЗ «Новоград-Волинський медичний коледж». ………………………..56

  3. Етико-деонтологічні особливості спілкування з безнадійно хворими пацієнтами та їхніми родичами.

Мельник О.В., психолог відділення паліативної медицини (хоспіс) ВКНЗ «Дубенський медичний коледж» Рівненської обласної ради …………….61

  1. Проблеми пацієнта в геронтології та геріатрії.

Шпичак В., студент ВКНЗ «Дубенський медичний коледж» Рівненської обласної ради………………………………………………………………..78

  1. Синдром хронічного болю.

Мирончук О., ВКНЗ «Дубенський медичний коледж» Рівненської обласної ради»……………………………………………………………………88

РОЛЬ ВІДДІЛЕННЯ ПАЛІАТИВНОЇ МЕДИЦИНИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР

Солодовник О. В., директор КВНЗ «Новоград-Волинський медичний коледж»


Актуальність проблеми. Оптимальна якість медсестринської освіти має бути забезпечена інтеграцією фахових та педагогічних складових змісту освіти, спрямованого на формування професійних компетенцій. Ідеї неперервності освіти, цілісності професійних, соціальних та педагогічних систем тісно пов’язані з питанням інтеграції теорії з практикою у процесі професійної підготовки медичних сестер.

Практика є складовою професійної підготовки, своєрідним етапом практичної підготовки майбутніх фахівців. Вона виступає як основа розвитку, доповнює та узагальнює теоретичні надбання студентів, забезпечує практичне пізнання закономірностей, принципів професійної діяльності, сприяє оволодінню її методами планування, організації та виконання. Виходячи з розуміння, що готовність до медичної діяльності формується у процесі власне самої діяльності, медична практика може розглядатись і як засіб, і як навчальне середовище формування готовності до педагогічної діяльності, і як можливість саморефлексії у становленні майбутніх фахівців.

Проходження практики студентами медичного коледжу у відділенні паліативної медицини (хоспісі) – це той особливий аспект формування готовності майбутніх медичних спеціалістів до самовдосконалення, який поєднує в собі комплексність професійної підготовки медиків.

Таким чином, медична практика у хоспісі виступає органічною складовою єдиного навчально-виховного процесу, психологічної підготовки майбутнього медика, пов’язуючи теоретичне навчання студента у коледжі з його майбутньою самостійною роботою в медичних установах.


Аналіз останніх досліджень і публікацій. У психолого-педагогічній літературі О. Абдуліна, З. Васильєва, П. Кліщ та ін. практику розглядають як ланку, що з’єднує теоретичну підготовку студента і його майбутню професійну діяльність. Шляхи удосконалення навчальної діяльності студентів у вищих навчальних медичних закладах та медичних коледжах досліджували Л. Артемчук, О. Біловол, О. Волосовець, Л. Джулай, Х. Мазепа, М. Шегедин та ін.

Наукові дослідження з питань реформування сестринської освіти проводять російські дослідники: Є. Зоткин, А. Каверін, С. Лапик, Т. Павленко, Г. Скоробогатова, Ю. Філімонов та ін.

Аспекти професійної підготовки та діяльності медичної сестри є предметом дослідження канадських науковців (П. Дансинг (P. Dancing), Д. Ливингстоун (D. Livingstone), Д. Харт (D. Hart) та ін.).

Проблеми паліативної та хоспісної медицини досліджують О. Бобров, Ю. Губський, В. Сердюк , В.Царенко та ін.

Питання ролі паліативної медицини у підготовці медичних працівників аналізувала С. Пухно.

Мета написання статті. Розглянути деякі особливості медичної практики у відділенні паліативної медицини (хоспісі).

Виклад основного матеріалу. Упродовж останніх десятиліть швидкими темпами зростає кількість людей похилого віку, онкологічних хворих, інвалідів, а також пацієнтів молодого віку та дітей з обмеженими прогнозом життя, які страждають через невиліковні захворювання. У результаті все більше людей потребують медичної допомоги, тривалого медико-соціального догляду, адекватного знеболення, морально-психологічної та духовної підтримки.

У таких реаліях підготовка молодших медичних спеціалістів вимагає нового осмислення організації, завдань та місця медичної практики. Сучасні вимоги посилюють акцент на проблемі практичної підготовки молодших медичних спеціалістів. Адже українському суспільству потрібні сучасно освічені, моральні, дійові професіонали, що здатні самостійно приймати відповідальні рішення в ситуації вибору, бути мобільними, динамічними, конструктивними спеціалістами.

Крім того, українська медична галузь перебуває у тривалому процесі реформування, тому систематично проводиться пошук оптимізації практичної підготовки студентів-медиків. Одним із шляхів удосконалення практичної підготовки фахівців є повноцінне використання клінічних баз під час формування готовності майбутніх молодших медичних спеціалістів. Так, на думку І. Булаха, О. Волосовця, Ю. Вороненко та ін., такий підхід має бути пріоритетним напрямом у практичній підготовці студентів-медиків. Цей напрям сприятиме формуванню та поглибленню клінічного мислення майбутнього медика, вмінню комплексно оцінити різноманіття симптоматики клінічної картини та миттєво приймати єдине правильне клінічне рішення [1].

Аналіз навчальних планів з вивчення клінічних дисциплін за спеціальностями 5.12010102 «Сестринська справа» та 5.12010101 «Лікувальна справа» доводить, що значна кількість годин підготовки молодших медичних спеціалістів передбачає питання догляду за хворими та медичною маніпуляційною технікою (практичні заняття 46% від годин навчального плану, самостійна робота – 39% від годин навчального плану). В навчальних планах цих спеціальностей також передбачено вивчення дисциплін «Геронтологія», «Геріатрія», «Паліативна медицина».

Таким чином, проходження практики студентами медичного коледжу в відділенні паліативної медицини (хоспісі) має наукове та навчально-методичне підґрунтя, отже є одним із шляхів професійної підготовки майбутніх молодших медичних спеціалістів.

Допомога у відділенні паліативної медицини (хоспісі) є комплексом медичних, психологічних, соціальних та духовних заходів, спрямованих на покращення якості життя пацієнтів, які мають обмежений прогноз життя, а також членів їх родин. Виходячи з вищевказаного твердження, персонал хоспісу є мультидисциплінарною командою, що складається з лікарів, медсестер, психологів, психотерапевтів, соціальних працівників, із залученням, при потребі, священнослужителів та юристів.

Медична допомога охоплює контроль за станом хворого, знеболювання і симптоматичне лікування. Психологічна допомога спрямована на подолання страху і стресів, яких зазнають хворі та їхнє оточення. Ця допомога важкохворим та їх близьким реалізується у формі індивідуальних бесід, тренінгів, сеансів психотерапії. Соціальна допомога передбачає низку різнопланової підтримки: правове консультування, допомога в оформленні документів, що свідчать про стан хворого, координацію роботи різних спеціалістів, надання ситуативної допомоги, матеріальна підтримка сім’ї хворого, побутові та ритуальні послуги [2].

Саме тому, медична практика у відділенні паліативної медицини (хоспісі) в складі такої команди має всі можливості сформувати компетентного, толерантного, з високими моральними цінностями та здатного до самовдосконалення фахівця.

Розглянемо інші важливі аргументи на користь медичної практики у відділенні паліативної медицини (хоспісу).


  1. Догляд за важкохворими пацієнтами дозволить майбутнім медикам:

  • усвідомити власні мотиви професійної підготовки (сприятиме кращій вмотивованості у навчанні, осмисленню правильності вибору майбутньої професії);

  • визначити свої життєві цінності (формувати моральні якості у напрямку виховання милосердя, гуманності, співпереживання, почуття відповідальності та обов’язку опіки над хворими).

  1. Практика у відділенні паліативної медицини (хоспісі) сприятиме підвищенню рівня професійної компетентності.

Майбутні медичні сестри вчитимуться працювати з пацієнтом, проводити його обстеження, встановлювати медсестринські діагнози, розробляти плани догляду і оцінювати ефективність лікування, документуючи кожну власну дію. Студенти матимуть змогу вчитися налагоджувати довірливі стосунки з пацієнтом, обговорювати з ним питання першочерговості, послідовності надання медсестринських послуг, догляду [3].

Вимірювання артеріального тиску, масаж, перев’язки, компреси, ін’єкції та ін. маніпуляційні дії – вдосконалять елементарні медичні навички.

  1. Можливість проведення дослідницьких спостережень та їх аналіз спонукають до самовдосконалення. Майбутні медичні спеціалісти матимуть змогу ведення щоденників спостереження, які дозволяють спостерігати за пацієнтами в динаміці, поглиблено вивчати проблеми невиліковно хворих та шляхи покращення надання паліативної допомоги.

Чергування у палатах, догляд за важкохворими під наглядом лікаря, знайомство з пацієнтами, із заходами щодо догляду – все це формуватиме почуття відповідальності, самоорганізованості та самодисциплінованості, що значно вплине на особистість майбутнього медичного спеціаліста.

Отже, можливість використання відділення паліативної медицини (хоспісу) як бази практики навчального закладу значно поліпшить якість професійної підготовки майбутніх молодших медичних спеціалістів та їх здатність до рефлексії, оскільки зумовлює можливість адекватно діяти у нестандартній ситуації відповідно до моральних та професійних принципів.



Список використаних джерел

  1. Система управління якістю медичної освіти в Україні: Монографія / І.Є. Булах, О. П. Волосовець, Ю. В. Вороненко та ін. – Донецьк: «АРТ-ПРЕС», 2003. – 212 с.

  2. Осетрова О. О. Впровадження хоспісів як складник сучасної соціальної політики держави / О. О. Осетрова // Соціальна політика щодо невиліковно хворих: матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції (15-16 березня 2012 р.). – К. : Університет «Україна», 2012. – С. 107 – 113.

  3. Пухно С. М. Роль палат догляду як фактора активізації підготовки студентів-медиків / С. М. Пухно // Соціальна політика щодо невиліковно хворих: матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції (15-16 березня 2012 р.). – К. : Університет «Україна», 2012. – С. 136 – 139.


НОРМАТИВНО-ПРАВОВА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ХОСПІСНОЇ ТА ПАЛІАТИВНОЇ МЕДИЦИНИ

Драч М.В., циклова комісія гуманітарної та соціально-економічної підготовки КВНЗ «Новоград-Волинський медичний коледж».


Актуальність проблеми. В умовах формування України як правової, соціальної, демократичної держави особливої уваги та актуальності набуває правове регулювання суспільних відносин у галузях медицини та соціального захисту населення, формування гуманістичного ставлення суспільства до осіб переважно непрацездатних, похилого віку, що потребують постійного медичного нагляду.

Існування будь-якої організації чи установи в Україні обов’язково регламентується певною нормативно-правовою базою, що забезпечує її діяльність. Поява та розвиток нової форми медичних установ – хоспісної та паліативної медицини зумовила необхідність розробки правової основи її існування. Фундаментом для розвитку правової бази паліативної та хоспісної медицини в нашій державі є Конституція України. Оскільки хоспісна та паліативна медицина здійснює широкий спектр діяльності з догляду хворих, тому законодавство повинно враховувати це і не допускати прогалин у праві, розробляючи необхідні нормативно-правові акти регулювання діяльності цих установ. Аналіз нормативно-правової бази покликаний визначити рівень урегульованості питань діяльності установ хоспісної та паліативної медицини в Україні на даний час.



Метою даної статті є аналіз положень основних нормативно-правових актів законодавства України, що регламентують діяльність установ хоспісної та паліативної медицини, а також визначення рівня їхньої актуальності на даний час, зважаючи на рівень розвитку та перспективи цієї нової форми медичного обслуговування населення.

Виклад основного матеріалу. Матеріал аналізу становить Конституція України, Закони України, нормативно-правові акти підзаконного характеру.

Розгляд актуального на даний час питання правового регулювання хоспісу та паліативної медицини в Україні варто розпочати із самого визначення цих понять.

Паліативна допомога (від фр. palliatif від лат. pallium – покривало, плащ) – це підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів та їхніх родин, що зіштовхнулися із проблемами захворювання, що загрожує життю, шляхом запобігання й полегшення страждань завдяки ранньому виявленню, ретельній оцінці й лікуванню болю й інших фізичних симптомів, а також наданню психосоціальної і духовної підтримки.

Хоспіс – медична установа, у якій пацієнти одержують гідний догляд. Основна мета перебування в хоспісі - скрасити останні дні життя, полегшити страждання.

Тобто паліативна медицина – комплекс заходів медичної допомоги, що реалізується в хоспісі.

Нормативно-правову базу паліативної медицини в Україні розмежуємо за юридичною силою та суб’єктом нормативно-правової діяльності. Тому першим нормативно-правовим актом, що являється основою для інших підзаконних актів є Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. ІІ розділ Основного закону нашої держави присвячений правам та обов’язкам особи незалежно від статусу. Окрім того, перші статті Конституції визначають, що Україна є правовою, соціальною державою, тобто одним з першочергових її завдань є належний соціальний захист громадян. Зокрема, ст. 49 Конституції України прямо вказує: «Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування». В контексті цієї статті також додається пояснення, що держава створює належні умови для розвитку медичної сфери, медичні послуги є загально доступними та безоплатними у державних та комунальних медичних установах, кількість яких не може бути скорочена.

Відповідно до Конституції України Верховною Радою були розроблені та прийняті закони, окремі положення яких регламентують діяльність хоспісних установ. Серед них закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 року N2801-XII, що визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров'я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості. Хоспіс, як медична установа, здійснює свою діяльність на підставі саме цього закону.

Зважаючи на розвиток хоспісу та паліативної медичної допомоги в Україні протягом останніх років, національне законодавство збагатилося кількома вузькопрофільними законами, що своїми положеннями конкретизують призначення хоспісів як закладів по догляду за тяжкохворими та невиліковно хворими людьми. Серед них закон України, прийнятий Верховною Радою  України 19.02.2009р. «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки». У переліку основних завдань Програми йдеться про забезпечення заходів з догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, у тому числі організацію паліативної допомоги ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД. Положення даної програми, що хронологічно себе вичерпала, залишаються незмінними та чинними на даний момент.

Аналогічним є чинний закон України, прийнятий Верховною Радою України 23.12.2009 р., «Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року»,  в якому  передбачаються завдання щодо розвитку системи надання паліативно-хоспісної допомоги онкологічним хворим, розширення мережі хоспісів та відділень паліативної допомоги.

В українському законодавстві існує поряд із законами низка підзаконних нормативно-правових актів, які спрямовані на конкретну сферу діяльності хоспісної та паліативної медицини. До цієї групи законодавчих актів належать накази Міністерства охорони здоров’я України. Перші накази стосувалися власне організації діяльності хоспісних установ. До них належать наказ МОЗ України  від 23 лютого 2000 року N 33  “Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я”(Додаток 50). Тимчасові штатні нормативи медичного, управлінсько-допоміжного персоналу міських лікарень "Хоспіс", наказ МОЗ України від 24 липня 2008 року № 159-0 “Про утворення Інституту паліативної та хоспісної медицини МОЗ України” як базового науково-методичного і  лікувального закладу з питань паліативної та хоспісної допомоги пацієнтам з невиліковними хворобами та обмеженим строком (прогнозом) життя.

Наказом Міністерства охорони здоров’я України  від 17.04.08.  № 210 було створено Координаційну Раду з паліативної та хоспісної допомоги при МОЗ України для організації всеукраїнської діяльності з питань ПХД.

Окрім того, низка наказів Міністерства охорони здоров’я регламентує внутрішню роботу хоспісу та орієнтацію на певні категорії хворих. До них належать наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03.07.2007 р. № 368 «Про затвердження Клінічного протоколу надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД» та наказ Міністерства охорони здоров’я України від  27.12.2007 р. № 866 «Про затвердження примірних положень про хоспіс та відділення паліативної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію та СНІД» даються основні положення та визначення паліативної допомоги, поставлені основні завдання та заходи розвитку ПХД хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД.

Варто відзначити значну активність громадських організацій з питань утворення та діяльності установ хоспісної та паліативної медицини. Одним із цих напрямків є правова ініціатива з боку громадських організацій хоспісу і паліативної медицини. Підтвердженням цього є підписання 8 листопада 2013 року Меморандуму про партнерство та співпрацю між Інститутом правової політики в особі Президента Інституту Миколи Оніщука та Всеукраїнською громадською організацією «Українська Ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги» в особі Голови Правління Василя Князевича.

Отже, варто відзначити, що на сьогодні існує фундамент правової основи діяльності хоспісної та паліативної медицини. На всіх рівнях законотворчості формуються та приймаються нормативно-правові акти, що регулюють дану сферу медичної діяльності. Однак постійний розвиток системи ПХД зумовлює необхідність вдосконалення правової бази діяльності хоспісів в Україні. Тому громадські організації та медичні об’єднання виступають із правовою ініціативою, щоб забезпечити нормативне регулювання діяльності паліативної медицини в Україні.



Список використаних джерел

  1. Конституція України: Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. - К., 1996. - 119 с.

  2. Основи законодавства України про охорону здоров’я // ВВР України №4. – 1993р.

  3. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки». [Електронний ресурс] – режим доступу: http://www.rada.gov.ua

  4. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року» [Електронний ресурс] – режим доступу: http://www.rada.gov.ua

  5. Меморандум про партнерство та співпрацю між Інститутом правової політики та ВГО «Українська Ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги». [Електронний ресурс] – режим доступу: http://en.ligalife.com.ua/3275/

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка