Вірусний гепатит “А”



Скачати 90.94 Kb.
Дата конвертації29.12.2016
Розмір90.94 Kb.
Вірусний гепатит “А”.

Вірусні гепатити – група антропонозних захворювань з фекально-оральним і раневим механізмом зараження, що супроводжується інтоксикацією і переважним ураженням печінки, нерідко жовтяницею.

Вірусний гепатит А – збудник епідемічного гепатиту А має сферичну форму, діаметр зрілого вібріона 27-32нм.

Він може зберігатися протягом кількох місяців при 40С і декілька тижнів при кімнатній температурі. Кип’ятіння вбиває його через 5хв, дія сухого жару (1800С) через 60 хв. Чутливий до формаліну, хлораміну, хлорного вапна.

Джерелом інфекції в природі є хворі з різними формами гострого гепатиту й вірусоносії. Основний механізм зараження фекально-оральний. Вірус виділяється через випорожнення і сечу. Факторами передачі можуть бути вода, харчові продукти, руки, предмети широкого вжитку. Під час вірусемії факторам передачі може бути кров хворого, тому можливі парантеральні зараження. Збудник може міститися у спермі й менструальній крові..

Дія цієї хвороби властивий перебіг із великим різноманіттям клінічних форм: від безсимптомних до важких жовтяничних із летальними наслідками. Типові форми гепатиту А мають циклічний перебіг із переджовтяничним, жовтяничним та реконвалісцентним періодами. Перший період з епідеміологічної точки зору найнебезпечніший. Найчастіше хворіють діти віком від 5 до 14 років. сприйнятливість людей до зараження гепатитом А становить 100%. Після перенесеного захворювання виробляється тривалий і напружений імунітет. Чітко виявляють осінньо-зимову сезонність і періодичний підйом захворюваності через кожні 3-5 років і більше.

Клінічна класифікація вірусних гепатитів:


  1. Етіологічні види: А,В,С,Д,Е.

  2. Форми: жовтянична, безжовтянична, субклінічна, інапарантина.

  3. Циклічність перебігу: гострий, затяжний (підгострий), хронічний.

  4. Ступінь важкості: легкий, середньої важкості, важкий, дуже важкий.

  5. Ускладнення: гостра печінкова енцефалопатія (прекома, кома), загострення (клінічне, ферментативне), функціональні та запальні захворювання жовчних шляхів.

  6. Наслідки: видужання, залишкові явища (астеновегетативний синдром, постгепатитна гепатомегалія), затяжна реконвалесценція, гостгепатитна гіпербілірубінемія, безсимптомне вірусоносійство, хронічний

персистуючий гепатит, хронічний активний гепатит, цироз печінки, первинний рак печінки.

Тривалість інкубаційного періоду при ВТА від 7 до 45 днів.

Гострий гепатит характеризується циклічністю клінічного перебігу, який ділять на 3 періоди: початковий (перед жовтяничний), розпал (жовтяничний), реконвалесценції. Гепатит А має відносно легкий перебіг. Початковий період триває 3-5 днів. Температура тіла частіше підвищується раптово (до 380С). з’являється головний біль, розбитість, ломота в тілі, зрідка патаральні зміни верхніх дихальних шляхів.

Диспептичний синдром: зниження і навіть зникає апетит, виникає нудота, блювання, гіркота в роті, відрижка повітрям, дисфункція кишок (послаблення випорожнення, або схильність до закрепів), відчуття важкості і тупий біль у епігастрії та правому підребер’ї. Больовий синдром зрідка може бути значно вираженим, стимулюючий приступ гострого холециститу.

Астеновегетативні прояви характеризуються вираженою загальною слабкістю, зниженням працездатності, кволістю, запамороченням голови.

Діагноз. Опорними симптомами клінічної діагностики є біль або відчуття важкості у правому підребер’ї, іноді свербіння шікри збільшення і чутливість печінки, потемніння сечі. Підвищуння активності АлАт у сировотці крові. У жовтяничному періоді до наведених симптомів приєднується жотяниця, ахолія (білий кал), у сироватці крові збільшується вміст білірубіну.

Специфічна діагностика грунтується на виявлені антитіл до вірусу гепатиту А, які належать до імуноглобулінів класу М.

Лікування. Хворих на легкі і середньотяжкі форми гепатиту А не потребує застосування лікарських засобів. основою лікування є достатня базисна терапія, постільний режим і дієта №5.

Якщо виникає потреба застосовують дезинтоксикаційну терапію та інфузійну терапію.

Хворих виписують з лікарні за клінічними показниками, після повної нормалізації пігментного обміну.

Диспансеризація. Через місяць виписки хворого обстежують в інфекційному стаціонарі, де він лікувався. Якщо біохімічні показники в нормі, хворий надалі потребує нагляду лікарем КІЗ або гастроентерологом, чи дільничим лікарем за місцем проживання з повторним оглядом через 3 і 6 місяців. У разі залишкових явищ вірусногогепатиту хворий підлягає щомісячному амбулаторному нагляду.

Профілактика. Основні санітарно-епідеміолігічні заходи спрямовані на запобігання фекально-оральному пооширенню інфекції. Нагляду за особами, що були в контакті з хворими в осередках, проводиться протягом 35 днів. У дитячих заходах – карантин 35 днів протягом двох місяців після останнього випадку захворювання на гепатит А не проводять планових щеплень. Профілактика передбача введення імуноглоболіну за епідеміологічними показниками в найбільш сприйнятливих вікових групах населення: дітям від 1 до 6 років – 0,75 мл, 7-10 – 1,5 мл, старшим за 10 років та дорослим – 3мл.


Вірусний гепатит В.

До родини гепаднавірусів входять вірус гепатиту В людини (ВГВ), вірус гепатиту бабаків, білок, кенгуру, качок тощо.

Високостійкий до дії фізико-хімічних факторів. Він не руйнується під час багаторазового заморожування та розморожування, довго зберігається у вимушеному стані. Частково втрачається активність антигену після 30хв прогрівання при 980С. повна інактивація досягається завдяки 15хв стерилізації при 1210С . Віруси гепатиту В мають надзвичайну високу резистентність до дії різноманітних факторів зовнішнього середовища. Зокрема вони витримують кип’ятіння протягом 15-20хв, а при 600С – до декількох годин. Автоклавування при 1260С інактивує вірус протягом 30хв, сухий жар (1600С) – за 60хв, а при 1800С за 40 хв. УФО не впливає.

Джерело вірусів – хвора людина і вірусоносій. Основним резервуаром є здоровий вірусоносій. Вірус можна знайти в сльозах, фекаліях, грудному молоці, вагінальному в вгісті, спермі. Провідний механізм передачі парантеральний (інокуляційний), другорядний – фекально-оральний, рідко – трансмісивний. Не виключається й статевий шлях зараження. Зараження може відбуватися при в/в, в/м, п/ш та інших ін’єкціях. Інкубаційний період коливається 50-180 днів. Імунітет стійкий та довготривалий.

ВГВ – досить тривала і важка хвороба. Починається поступово. Початковий період може затягуватися до 1 місяця і більше. Диспептичний і астеновегетативний синдром виражені й трапляються частіше. Хворі скаржаться на зниження апетиту, аж до анорексії і відразу до їжі, на нудоту, блювання, запори, які можуть змінюватися проносами, на відчуття важкості і тупий біль в епігастрії та правому підребер’ї, наростаючу загальну слабкість, обмеженість руху в суглобах. Зрідка гепатит може розпочинатися з появи психотичних і менінгеальних явищ. У деяких хворих спостерігається свербіння шкіри. Можливі висипання у вигляді кропивниці. При тяжкому перебігу хвороби наприкінці продромального періоду підвищується температура тіла.

ВГС характеризується легким, ніж ВГВ, клінічним перебігом, без важких форм і летальних наслідків, але із схильністю до рецидивів. Проте досить часто в подальшому формуються хронічні гепатити і цироз печінки.

Згідно з клінічною класифікацією розрізняють такі форми, ускладнення і наслідки гепатиту В.

Форми: а) за циклічністю перебігу: гостра, затяжна, хронічна; б) за клінічними проявами: сублінічна (інапаратитна), клінічно виражена – жовтянична, безжовтянична, холестатична, злоякісна; в) за тяжкістю перебігу: легка, середньотяжка, особливо тяжка.ускладнення: а) гострий або підгострий, масивний або субмасивний некроз печінки; б) кровотечі: носова, маткова, кишкова, ниркова (мікрогематурія); в) позапечінкові ураження; г) загострення і рецидиви.

Наслідки: а) видужання; б) залишкові прояви – гематомегалія, астеновегетативний гіпербілірубінемія; г) хронічний персистуючий гепатит; д) хронічний активний гепатит; е) дискінезія і запальне ураження жовчних шляхів; є) цироз печінки; ж) первинний рак печінки; з) хронічне вірусоносійство.

Діагноз. Враховуються дані епідеміологічного анамнезу - наявність в анамнезі гемотрансфузій, ін’єкцій, операцій, стоматологічних або гінекологічних втручань за 40-180 до початку хвороби. значну допомогу в діагностиці в початковому піроді може надати виявлення підвищеної активності амінотрансфераз сироватки крові, насамперед АлАт.

У жовтяничному періоді приєднується жовтяниця, знбарвлення калу, у частини хворих збільшення селезінки, в крові збільшення вмісту білірубіну з перевагаю зв’язоної (прямої) фракції.

Специфічна діагностика. для специфічної діагностики достатньо виявити НВsAg, який з’являється в крові в інкубаційному періоді і зберігається у більшості хворих протягом всього гострого періоду хвороби. найбільш чутливі тести – імуноферментні й радіомунні.

Лікування. Госпіталізація обов’язкова. Важливою умовою є лікувальне харчування - дієта №5 і 5а. глюкозотерапія передбачає введення 50-100 г глюкози на добу. Для покращення відтоку жовчі призначають усередині холекінетики – 5-10% розчину магнію сульфату.

У хворих на тяжкі форми гепатиту В дезинтоксикаційна терапія. Призначають крапельні інфузії низькоконцентрованої глюкози, желатиноль, реополіглюкін, 5-10% розчину альбуміну.

За життєвими показниками призначають глікокортикостероїди.

Лікування передбачає заходи, спрямовані на запобігання і лікування вторинних інфекцій, боротьбу з недостатністю нирок, психомоторним збудженням.

Етіотропне пртивірусне лікування хворих на гепатит опрацьовано недостатньо. Найкраще вивченим серед противірусних препаратів вважають віразол, аденінарабіназид, ацекловід. Ефективність цього лікування незначна. Перспективним вважають застосування інтерферонів.

Реконвалесценти підлягають диспансеризації. Перший огляд хворого проводять не пізніше ніж через місяць після виписування. Далі нагляд лікаря КІЗ. Де хворий обстежеється через 3,6,9 і 12 місяців. У разі відсутності клінічних проявів хронічного гепатиту В і двох негативних результатів дослідження на НВsAg, проведеного з інтервалом 10 днів, реконвалісцента можна зняти з обліку.

Профілактика. Медичний нагляд за осередком здійснюється протягом 45 днів після госпіталізації хворого. Профілактика передбачає заходи запобігання трансфузійному гепатиту шляхом дослідження крові донорів на НВsAg, використання одноразового інструментарію.

Специфічна профілактика. Вакцина щойно в нашій країні готується до випуску. Екстрена профілактика проводиться людським імуноглобуліном з високим титром антитіл проти НВsAg.


Вірусний гепатит Е.

Це гостра інфекційна хвороба, яка за клінічними проявами подібна до гепатиту А, звичайно має доброякісний перебіг, однак у вагітних та породіль характеризується тяжким перебігом з частим розвитком печінкової енцефалопатії і високою летальністю.

Джерело інфекції – це хворі на початку хвороби. збудник виділяється з фекалієм.

Інкубаційний період триває до 45 днів, в продромі переважають диспептичні явища. Хвороба перебігає важко, нерідко з геморагічним синдромом, а у вагітних жінок (в останньому триместрі) у фунмінантній формі з високою летальністю.

При ВГ різних типів появі жовтяниці передує збільшення розмірів печінки. Спочатку жовтіють склери, слизова оболонка твердого піднебіння і під’язикової ділянки, потім – шкірні покриви. Зменшення діурезу, сеча стає концентрованого, темно-коричневого через різне збільшення вмісту білірубіну. Знебарвлюються випорожнення. В розпалі хвороби печінка збільшується майже в усіх хворих., її край рівний, заокруглений, поверхня гладка, консистенція – м’яко-еластична. У 25% хворих збільшена селезінка. Пульс частий сповільнені, артеріальний тиск знижений, тони серця приглушені. При масивному дифузному ураженні печінки розвивається дуже важкий ступінь ВГ. Його клінічно-лабораторними ознаками є:


  1. скарги на виражену слабкість, провали пам’яті, інверсію сну, біль в ділянці печінки;

  2. печінковий запах у роті;

  3. швидке наростання жовтяниці та симптомів інтоксикації (сильна нудота, повторні блювання), скорочення розмірів печінки;

  4. підвищення температури тіла і тахікардія;

  5. наявність геморагічного синдрому;

  6. лейкоцитоз і збільшення кількості паличкоядерних нейтрофільних гранулоцитів;

  7. швидке наростання білірубінемії та зниження активної АлАТ і АсАТ;

  8. різке падіння показників зв’язуючої функції сироваткового альбуміну і різке наростання лейкоцитарного індексу інтоксикацій;

  9. поява в сечі кристалів тирозчину.

Діагностика ВГ має бути комплексною з урахуванням клінічних, епідеміологічних і лабораторних даних.

Хворі на ВГ підлягають лікування в інфекційному стаціонарі. Основні напрямки лікування в гострий період зокрема, в умовах стаціонару такі: постільний режим; дієта (стіл 5, 5а); дезинтоксикаційна терапія (гемодез, поліглюкін, 5-10% р-н глюкози, ізотонічний розчин хлориду натрію, донорський альбумін); препарати, що поліпшують обмін речовин у печінкових клітинах (аскорбінова кислота, тіамін, піродиксин, ККБ, ліпоєва кислота), імунокорегуюча терапія; фермативні препарати (фестал, легалон, силібор, вітамін Е); жовчогінні (у період реконвалесценції – відвар плодів шипшини, алохол, оксафенамід); глюкокортикоїди (при загрозі гострого гепатонекрозу – преднізолон, преднізон, дексаметазон).

Диспансеризація. Реконвалесцентів спостерігають лікарі КІЗу. Спостерігають 1-3 місяці, де вони проходять повторне комплексне обстеження не рідше 1 разу на місяць. Знаходяться на обліку 1 рік і обстежуються відповідно через 1,3,6,9,12 місяців.

Профілактика та заходи в осередку.

Протиепідемічні заходи спрямовані на раннє виявлення та ізоляції хворих.

За особами які були в контакті з хворими протягом 35 днів ведуть спостереження: опитування, термометрія, клінічний огляд, оцінка кольору шкіри та сечі.

В епідемічних осередках ВГ проводять поточну і заключну дезинфекцію. Посилюють контроль за громадським харчуванням і водопостачанням, боротьба з мухами.

Для запобігання парантерального зараження вірусами гепатиту В,С,Д користуються наказом №408.



До донорства не допускають осіб, які в минулому перенесли ВГ, незалежно від давності хвороби.

З метою специфічної профілактики ВГА і ВГВ створені вакцини, які дозволяють знизити рівень захворюваності в кілька разів.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка