Випуск 19, Частина 1



Сторінка1/27
Дата конвертації05.03.2017
Розмір4.95 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27

Випуск 19, Частина 1




МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА ЗООВЕТЕРИНАРНА АКАДЕМІЯ


ПРОБЛЕМИ ЗООІНЖЕНЕРІЇ

ТА ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ


Збірник наукових праць

Випуск 19, Частина 1

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ НАУКИ

Харків 2009

УДК 636+619

П 78
Розглянуто і рекомендовано до видання Вченою радою ХДЗВА

(протокол №7 від 24.09. 2009 р.)
Виходить два рази на рік.

Свідоцтво про державну реєстрацію ХК №461 від 25.04.1997 р.


Збірник наукових праць видавався з 1889 по 1960 роки, відновлено видання з 1996 року.
Збірник наукових праць є фаховим науковим виданням з ветеринарних

та сільськогосподарських наук (Бюлетень ВАК України, 1999, №4)


Редакційна колегія збірника наукових праць ХДЗВА

частина 1 «сільськогосподарські науки»:

Головко Валерій Олексійович, доктор ветеринарних наук, професор,

академік УААН (відповідальний редактор);



Приходько Юрій Олександрович, доктор ветеринарних наук, професор,

(заступник відповідального редактора);



Свириденко Г. В. – технічний редактор;

Рубан Ю. Д., доктор сільськогосподарських наук, професор –

відповідальний секретар редколегії;



Маменко О. М., доктор сільськогосподарських наук, професор,

чл.-кор. УААН;



Кандиба В. М., доктор сільськогосподарських наук, професор,

чл.-кор. УААН;



Доротюк Е. М., доктор сільськогосподарських наук, професор;

Прудніков В. Г., доктор сільськогосподарських наук, професор;

Тертишний О. С., доктор сільськогосподарських наук, професор;

Гноєвий В. І., доктор сільськогосподарських наук, професор;

Трішин О. Л., доктор сільськогосподарських наук, професор;

Лемешева М. М., доктор біологічних наук, професор.
Адреса редакційної колегії: 62341, Харківська область, Дергачівський район,

п/в Мала Данилівна, ХДЗВА, тел.: (05763) 57-537.


П78 Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр.

Випуск 19, ч. 1. Сільськогосподарські науки / М-во аграр. політики

України; Харк. держ. зоовет. акад. – Х.: РВВ ХДЗВА, 2009. - 308 с.
© Харківська державна

зооветеринарна академія, 2009





З м і с т
Бородін Ю. М.

Захист бджолиних стільників (суші) від

воскової молі 8
Борщенко В. В.

Забруднення продукції скотарства 137Cs при використанні різних кормів природних угідь 13


Буравченко А. Н., Раковский Я. П., Васильев В. С., Карпенко Т. А

К ВОПРОСУ ЛЕДЯНОЙ ПЛАЗМЫ ГРОЗОВОГО ОБЛАКА 25


Буравченко А. Н., Раковский Я. П., Васильев В. С., Карпенко Т. А.

ОБ ОДНОМ, РАНЕЕ НЕИЗВЕСТНОМ, МЕХАНИЗМЕ

ЭЛЕКТРИЗАЦИИ ГРОЗОВЫХ ОБЛАКОВ 38
Васильев В. С., Юрченко Г. Г., Крамар М. Й., Чуб Н. Н., Луцкая Л. И.

Эффективность селекции подвижных спермиев из

эякулята человека в зависимости от их

морфометрических показателей до и после воздействия гипотермии и криоконсервации при разных состояниях сперматогенеза 50


Васильєв Р. О.

Поживна цінність зеленої маси амаранту,


комбінованих силосів та ефективність їх згодовування молодняку свиней 61
Вєліканова В. С., Зандарян В. А., Полященко О. О.

ОЦІНКА КОРІВ ГОЛШТИНСЬКОЇ ПОРОДИ РІЗНИХ ЛІНІЙ ЗА ЕКСТЕРЄРНИМИ ТА ПРОДУКТИВНИМИ ПОКАЗНИКАМИ 73



Гноєвий В. І. , Гноєвий І. В., Ломович А. С.,Шаповалов С. О.,

Варчук С. С., Халін С. Ф., Познякова З. М.,Трішин О. К.

Техніко-економічна оцінка вирощування соргових

культур і кукурудзи на зелений корм і якісна

характеристика їх клітковини 78


Гончаренко И. В.

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТОДА СЕЛЕКЦИОННЫХ ИНДЕКСОВ


ДЛЯ ОЦЕНКИ ПЛЕМЕННОЙ ЦЕННОСТИ МОЛОЧНЫХ КОРОВ 94
Гончарова И. И.

ЛИНЕЙНАЯ ОЦЕНКА ТЁЛОК СЛУЧНОГО ВОЗРАСТА,

ВЫРАЩЕННЫХ ПРИ РАЗЛИЧНОЙ ИНТЕНСИВНОСТИ 110
Злотін О. З., Ісіченко Н. В., Маркіна Т. Ю., Садовська Л. М.

ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ БІОСТИМУЛЯТОРІВ НА ПЛЕМІННИХ

ТА ПРОМИСЛОВИХ ВИГОДІВЛЯХ ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА 115
Иванов Л. Н., Шевченко И. М., Гриненко В. И.,

Тендитник В. С., Машкин Н. И.,

ПОВЫШЕНИЕ КАЧЕСТВА МОЛОКА И МОЛОЧНЫХ ПРОДУКТОВ В ИССЛЕДОВАНИЯХ НАУЧНОЙ ШКОЛЫ ПРОФЕССОРА

М. И. КНИГИ 122
Ісіченко Н. В., Злотін О. З.

БІОСТИМУЛЯТОРИ В ШОВКІВНИЦТВІ: ЕКСПРЕС-МЕТОД


ОЦІНКИ ТА ТЕХНОЛОГІЯЗАСТОСУВАННЯ 129
Коваленко Б. П.

ТОПОГРАФІЯ ПІДШКІРНОГО ЖИРОВІДКЛАДЕННЯ У СВИНЕЙ

РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ 139
Кондратенко І. О.

ДИНАМІКА ФОРМУВАННЯ ЖИВОЇ МАСИ КОРІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ ПРОДУКТИВНОСТІ 145



Котляр О. С.

ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ ГУМІНОВИХ КОРМОВИХ ДОБАВОК В ГОДІВЛІ СВИНЕЙ НА ДЕЯКІ ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ 151



Міненко В. П., Пастухова Т. А.

ВПЛИВ ІНБРИДИНГУ НА ПРОДУКТИВНІ Й ВІДТВОРЮВАЛЬНІ


ЯКОСТІ ХУДОБИ ШАРОЛЕ УКРАЇНСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ 157
Олешко В. П.

господарськи корисні ознаки корів стада за використання бугаїв-плідників голштинської породи 163


Пелехатий М. С., Омелькович С. П.

ГОСПОДАРСЬКИ КОРИСНІ ТА БІОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ТВАРИН ЛІНІЙ І ПОТОМСТВА БУГАЇВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ТА ЇХ ВІДПОВІДНІСТЬ ПАРАМЕТРАМ БАЖАНОГО ТИПУ 173


Пелехатий М. С., Піддубна Л. М.

ВІДТВОРНА ЗДАТНІСТЬ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ


МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ В РОЗРІЗІ ВИРОБНИЧИХ ТИПІВ 186
Петрушко М. П., Денисенко Ю. В.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МОЛОКА КОБИЛ ТА КУМИСУ В ПЕДІАТРІЇ 193


Петрушко Н. П., Денисенко Ю. В.

СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ СИСТЕМЫ ОЦЕНКИ СПОРТИВНОЙ РАБОТОСПОСОБНОСТИ ЛОШАДЕЙ УКРАИНСКОЙ ВЕРХОВОЙ ПОРОДЫ В УСЛОВИЯХ ПЛЕМРЕПРОДУКТОРА ХГЗВА 197


Рубан Ю. Д.

АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ПЛЕМЕННОГО ДЕЛА

В СКОТОВОДСТВЕ 202

Рубан Ю. Д.

ГЕНОМНАЯ СЕЛЕКЦИЯ И ЛИНЕЙНАЯ ОЦЕНКА

ТИПА ЖИВОТНЫХ 209
Рубан Ю. Д.

НАУКА И ПРАКТИКА В УЧЕНИИ О КОНСТИТУЦИИ


ЖИВОТНЫХ 216
Рубан Ю. Д.

ПОРОДООБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ ПРОЦЕСС: ТЕОРИЯ И ПРАКТИКА .222


Рубан Ю. Д.

ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ЗБІЛЬШЕННЯ УВАГИ ДО ВИСВІТЛЕННЯ ІСТОРИЧНОГО МЕТОДУ В ДИСЦИПЛІНІ«МЕТОДИКА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ» 227


Ставецька Р. В., Рудик І. А.

ГЕНЕАЛОГІЧНА СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПОПУЛЯЦІЙ


МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ В УКРАЇНІ 234
Тертишний О. С., Панчішний М. О., Тарасенко О. О

УДОСКОНАЛЕННЯ СПОСОБІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

СТОСОВНО РИБНИЦТВА 244
Товстик В. Ф.

Технологія виробництва додаткової


продукції бджільництва 250
Хвостик В. П.

ІНФОРМАЦІЙНО-СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ МОРФОЛОГІЧНИХ

ОЗНАК ЯЄЦЬ ГУСЕЙ ВІТЧИЗНЯНОЇ СЕЛЕКЦІЇ 255
Хоменко О. І.

ВІДГОДІВЕЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ СВИНЕЙ ІМПОРТНОЇ


СЕЛЕКЦІЇ В УМОВАХ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 265

Церенюк О. М., Чалий О. І.

ЕФЕКТ ГЕТЕРОЗИСУ ЗА ВІДТВОРЮВАЛЬНИМИ ЯКОСТЯМИ


МАТОК В СВИНАРСТВІ 270
Цимбалюк О. В.

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА РЕПРОДУКТИВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЧИСТОПОРОДНИХ СВИНОМАТОК ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ ПОРОДИ І


ГІБРИДНИХ СВИНОМАТОК GALAXY 275
Чалий О. І., Садовська Л. М.,Церенюк О. М., Акімов О. В.

ЕФЕКТ ГЕТЕРОЗИСУ ПРИ ВІДГОДІВЛІ ГІБРИДНИХ СВИНЕЙ 280


Чехлатий О. М.

ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ЗНАНЬ ПРО ПОЖИВНІСТЬ КОРМІВ І

РАЦІОНІВ ДЛЯ СВИНЕЙ ТА СПОСОБИ ЇХ ОЦІНКИ 286
Шакула О. О.

РОЛЬ ЙОДМІСТКИХ ПРЕПАРАТІВ У ПІДВИЩЕННІ


ПРОДУКТИВНОСТІ сільськогосподарських ТВАРИН 295
Лемешева М. М., Юрченко

В. В.БІОЛОГІЧНА РОЛЬ ЦИНКУ 300




УДК 638.15
Захист бджолиних стільників (суші) від воскової молі
Бородін Ю. М., асистент

Харківська державна зооветеринарна академія

м. Харків
Анотація. Стаття присвячена захисту стільників (суші) від воскової молі шляхом застосування обприскування їх розчином кухонної солі перед постановкою стільників на тривале зберігання.
Ключові слова: Стільники, воскова міль, медоносні бджоли, кухонна сіль.
Актуальність проблеми. Серед численних ворогів медоносної бджоли з класу комах однією з найбільш небезпечних є воскова міль Galleria mellonella L. [1,3,4,6,7.]. Вона у великій кількості оселяється в зимівниках, вуликах де зберігається суш і завдає бджолам великої шкоди. Вона зменшує вихід продукції, ослаблює бджолині сім’ї й навіть може стати причиною їхньої загибелі [1,3,4.]. Утримання сильних сімей, забезпечення їх достатньою кількістю доброякісних кормів, гарний санітарний стан пасік, дотримання встановлених правил перевезення і пересилання бджіл значною мірою запобігає ушкодженню молі. Відомо ряд способів захисту бджолиних стільників з вощиною від воскової молі. Але ці способи мають суттєві недоліки. Окремі речовини, що використовуються, негативно впливають не тільки на воскову міль, але і на медоносних бджіл. Інші речовини дуже леткі, (сірчистий газ, пари оцтової кислоти, аміачна вода) подразнюють слизові оболонки очей і дихальні шляхи людини, застосовувати їх потрібно в респіраторі [2,5]. Деякі прийоми досить трудомісткі або малоефективні. Ми ставили собі на меті створення такого засобу захисту від воскової молі, яке було б просте у застосуванні, доступне, ефективне і безпечне для людини.

Завдання дослідження. Розроблення найбільш результативного і якісного, екологічно безпечного способу захисту стільників (суші) від воскової молі.

Матеріали та методи досліджень. Дослідження проводили на приватній пасіці в Луганській області Станичнолуганського району села Нижньотепле протягом 2003-2007рокыв Детально методи дослідження приведені у результатах досліджень.

Результати досліджень. Поставлену задачу вирішували тим, що захист від воскової молі здійснювали шляхом застосування розчину кухонної солі, якою обприскували стільники перед розміщенням на зберігання.

В одному літрі теплої води розчиняли, кухонну сіль (до повного розчинення). Розчин проціджували і охолоджували до температури 18-200С. При необхідності розчин проціджували. Після цього заливали у розпилювач типу «Росинка». Стільники (200 шт. в кожному варіанті), після видалення з вулика, обприскували з обох сторін і встановлювали для тривалого зберігання на стелажі. Під час зберігання рамки періодично оглядали з метою встановлення наявності воскової молі та інших шкідників. Результати обліків приведені в таблиці. В окремому (ідентичному) приміщенні зберігали таку ж кількість рамок, де захист від воскової молі здійснювали за допомогою обприскування рамок 20%-ною аміачною водою (також за допомогою розпилювача типу «Росинка». В іншому приміщенні зберігали рамки, де ніякого захисту від воскової молі не проводили.

Весною стільники поміщали в ємкості (пластмасові тази або ванни) і обережно заливали холодною водою таким чином, щоб вони були повністю покриті водою. У такому вигляді стільники залишали на 30 хв. Потім стільники виймали і обережно струшували, видаляючи воду. Було відмічено, що разом із видаленням солі, поліпшувалась і якість стільників. Вони із сірого кольору ставали світло-жовті, неначе свіжовідбудовані бджолами. При підставленні у вулики такі стільники добре обсиджувались робочими бджолами, а матка охоче відкладала в чарунки яйця, значно краще ніж у старі темні стільники. Розвиток бджіл на таких стільниках відбувався краще ніж на тих, де не було проведено таку обробку.

Як видно з результатів обліків (табл.), виходячи з чотирирічних досліджень, не було жодного випадку пошкодження стільників восковою міллю. Очевидно смак концентрованої солі відлякував воскову міль та її гусениць і перешкоджав пошкоджувати вощину.


Таблиця 1.

Ефективність способів захисту стільників(суші)

від пошкодження восковою міллю

Варіант

Пошкодження стільників, %

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

Сіль, 300 г/л

8,0

6,0

10,0

6,0

Сіль, 400 г/л

0

0

0

0

Сіль, 500 г/л

0

0

0

0

Аміачна вода, 20%

3,0

2,0

4,0

4,0

Контроль

24,0

36,0

41,0

62,0

НІР05










10,77

У той же час при обробці рамок 20%-ною аміачною водою пошкодження восковою міллю складали 2-4%.

У цей же час в сховищах стільників, де захист від воскової молі не проводився, ушкодження становили 24-62%. Причому з року в рік спостерігалось підвищення пошкодження стільників. Це, очевидно, можна пояснити накопиченням кількості шкідника безпосередньо поблизу сховища стільників.

Оптимальною кількістю солі на 1 літр води є 400 г. Цей спосіб захисту стільників від воскової молі надійно себе проявив і був оформлений як винахід (патент № 86539, 2009).

Крім цього було виявлено, що застосування солі у значній мірі запобігає і пошкодженню рамок з вощиною мишоподібними гризунами. За весь час проведення досліджень було виявлено тільки три рамки, які в незначній мірі були пошкоджені гризунами. У той же час на контролі спостерігались не тільки значні пошкодження стільників, а навіть і гнізда, які миші влаштовували поміж рамок.

Таким чином, застосування розчину солі (400 г/літр води) при встановленні стільників на тривале зберігання, дає можливість: ефективно захистити стільники від воскової молі, поліпшити їх якість, покращити розвиток бджолиної сім’ї, надати можливість бджолам отримати мінеральну підкормку сіллю весною; захистити стільники від пошкодження мишевидними гризунами.



Висновки. Застосування розчину солі (400 г/літр води) при встановленні стільників на тривале зберігання, дає можливість:

1) ефективно захистити стільники від воскової молі;

2) поліпшити їх якість, покращити розвиток бджолиної сім’ї;

3) надати можливість бджолам отримати мінеральну підкормку сіллю весною;

4) захистити стільники від пошкодження мишевидними гризунами.
Література
1. Гробов О. Ф. Болезни и вредители пчел / О. Ф. Гробов, А. К. Лихотин. – М. : Агропромиздат. – С. 220–228.

2. Поліщук В. В. Бджільництво / В. В. Поліщук. – Львів : Український пасічник, 2001. – С. 256-298.

3. Гробов О. Ф. Болезни и вредители медоносных пчел : справочник / О. Ф. Гробов, А. М. Смирнов, Е. Т. Попов. – М. : Агропромиздат, 1987. – С. 213-253.

4. Приймак Г. М. 888 запитань і відповідей по бджільництву / Г. М. Приймак. – К. : Урожай, 1993. – С. 3-248.

5. Поль Ф. Болезни пчел : диагностика и лечение / Поль Ф. // Пер. с нем. – М. : ООО «Издательство АСТ», 2004. – С. 159-178.

6. Хвороби та шкідники свійських комах / В. О. Головко, Є. В. Руденко, О. З. Злотін, І. О. Кириченко. – Харків, 2005. - 353 с.

7. Мамаев Б. М. Определитель насекомых Европейской части СССР. / Б. М. Мамаев, Л. Н. Медведєв, Ф. Н. Правдин – М. : Просвещение, 1976. – 304 с.
Рецензент Товстик В. Ф.
Аннотация.

Статья посвящена защите сотов от восковой моли путем применения опрыскивания их раствором поваренной соли перед постановкой их на длительное хранение.

Ключевые слова: восковая рамка, восковая моль, медоносные пчелы, поваренная соль.



Protection of frameworks of bees (land) from waxen mols
Borodin Ju., assistant

Kharkov State Zooveterinary Academy, Kharkov

Summary.
The article dedicated to protection frameworks of bees from waxen mols by application of spraying by their solution of common salt before statement them on long-term storage.

Key words: frameworks of bees, waxen mol, melliferous bees, common salt.


УДК 504.064:637:636.083.5
Забруднення продукції скотарства 137Cs при

використанні різних кормів природних угідь
Борщенко В. В., кандидат с.-г. наук, доцент
Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир

Анотація. В статті розглянуті фактори, що впливають на накопичення 137Cs кормовими видами природних угідь, встановлена гранична щільність забруднення ґрунту 137Cs при якій можливе використання великою рогатою худобою різних типів природних угідь, які відрізняються широким видовим складом рослин та інтенсивністю накопичення радіонукліду.

Ключові слова: природні кормові угіддя, велика рогата худоба, 137Cs, прогнозування.
Актуальність проблеми. Кормова база природних угідь набуває особливого значення в північних районах України, де вони займають вагоме місце в структурі землекористування, й використовуються для організації годівлі великої рогатої худоби. В результаті проведення огляду літератури у напрямку використання природних кормових угідь при виробництві молока і яловичини на забруднених радіонуклідами територіях слід зазначити, що однією з проблем їх використання є радіологічні наслідки. Зважаючи на те, що повністю заборонити використання природних кормових угідь практично неможливо, потрібно більш диференційовано підходити до їх використання, враховуючи ступінь радіологічної небезпеки.

Аналіз літератури свідчить, що поліпшення природних кормових угідь в умовах Житомирського Полісся з метою покращення радіологічного стану потребує значних капіталовкладень, окупність яких при нинішньому стані цін на продукцію тваринництва перевищує 5 років [1]. В цій ситуації потрібно робити ставку на пасивні загоди, а саме диференційоване використання угідь в залежності від ступеня їх критичності або радіологічної небезпеки. Критичні ландшафти сьогодні ми розглядаємо, як найбільш небезпечні з точки зору їх потенційного внеску у надходження радіонуклідів в організм тварини, а також формування дозових навантажень населення [2]. Критичність ландшафтів визначається не лише таким показником, як щільність радіоактивного забруднення, що являлось основним критерієм при прийняті рішень щодо застосування контрзаходів в перший період після аварії на ЧАЕС. Недостатнє розуміння факторів критичності в цей період призвело до негативних наслідків: зокрема несвоєчасно були введені обмеження щодо використання критичних продуктів харчування, а також не було забезпечено проведення ефективних контрзаходів на критичних типах угідь. Сьогодні стає зрозумілим що до факторів критичності крім щільності забруднення ґрунту радіонуклідами відносяться вид або тип природного ландшафту, тип ґрунту, особливості живлення тварин тощо [3,4,5].

Таким чином ключовим моментом управління міграцією радіонуклідів в трофічних ланцюгах тварини і людини є раціональне використання природних угідь. Зрозуміло, що навіть без проведення активних контрзаходів, можливо значно зменшити надходження радіонуклідів в організм тварини, і через неї – дози опромінення критичних груп сільського населення [2]. В цьому зв’язку в нашій роботі значна увага приділяється саме радіологічним наслідкам використання різних типів природних кормових угідь при виробництві молока та яловичини, визначенню пріоритетів при використанні природних угідь для мінімізації забруднення організму тварин радіонуклідами.

Завдання досліджень: 1). Визначити фактори, що впливають на накопичення 137Cs кормовими видами природних угідь, 2). Встановити граничну щільність забруднення ґрунту 137Cs при якій можливе використання великою рогатою худобою різних типів природних угідь

Матеріали і методи досліджень. Для вивчення особливостей накопичення радіонуклідів кормовими видами рослин природних угідь було закладено 8 екосистемних стаціонарів на природних угіддях Народицького та Овруцького районів Житомирської області (рис. 1). Закладені стаціонари представляють основні типи природних кормових угідь, які використовуються для випасу худоби молочного і м”ясного напрямку продуктивності.

Коротка характеристика стаціонарів, включаючи щільність забруднення ґрунту 137Cs наведена в таблиці 1.

В районі досліджень переважають дерново-підзолисті та дерново глейові легкосуглинкові грунти. На стаціонарах № 3, 4, 5, 6, 7 проходить процес повторного заболочення. Щільність забруднення грунту 137Cs коливається в межах 25-629 КБк/м2.


Рис. 1. Схема розміщення стаціонарів.
Таблиця 1.

Радіологічна характеристика стаціонарів

стаціо-нару

Розташування стаціонару

 


Тип пасовища

 


Тип та гранулометричний склад грунту

 


Щільність забруднення

грунту 137Cs, КБк/м2

1

с. Христинівка (пасовище 1)

Зц

Дерново глеєвий, суглинковий

629

2

с. Христинівка (пасовище 2)

Зп

Дерново глеєвий, суглинковий

180

3

с. Клочки (пасовище 1)

С/ СТЗРЗ

Дерново-підзолистий, супіщаний із 5 см шаром дернини ***

25

4

с. Збраньківці (пасовище 1)

СТЗРЗ

Дерново-підзолистий, супіщаний із 15 см шаром дернини ***

102

5

с. Збраньківці (пасовище 2)

СТЗРЗ

Дерново-підзолистий, супіщаний із 25 см шаром дернини ***

106

6

с. Збраньківці (ліс, низина)

С/ СТЗРЗ/Н

Дерново-підзолистий, супіщаний із шаром лісової підстилки ***

90



с. Збраньківці (вівці)

С

Дерново-підзолистий, супіщаний із 5 см шаром дернини

28

7

с. Л. Романи (поле)

СТЗРЗ

Дерново-підзолистий, супіщаний ***

101



с. Колісники (вольєр)

С

Дерново-підзолистий, супіщаний із шаром лісової підстилки

89



с. Л.Романи (могильник)

С

Дерново-підзолистий, супіщаний із шаром лісової підстилки

41

8

с. Журба (вишка)

С

Дерново-підзолистий, супіщаний із шаром лісової підстилки

147



с. Журба (ліво)

С

Дерново-підзолистий, супіщаний із шаром лісової підстилки

103

Умовні скорочення:

С- суходіл

СТЗРЗ- суходіл тимчасово збиткового рівня зволоження

Зц- центральна частина заплави

Зп- притерасна частина заплави

Н – низина

***- на стаціонарі проходить процес повторного заболочення

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка