Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова Кафедра психіатрії та наркології Загальна характеристика психогенних розладів та Їх класифікація Загальна характеристика невротичних розладів



Дата конвертації22.02.2017
Розмір55.9 Kb.
Вінницький державний медичний університет ім.М.І.Пирогова

Кафедра психіатрії та наркології

Загальна характеристика психогенних розладів та Їх класифікація Загальна характеристика невротичних розладів.

Тези лекції з психіатрії

Лектор: д.м.н., професор С.В.Римша

2012-2013р.р.

Термін "психогенії" введений в 1894 р. Німецьким психіатром Зоммером. Психогенії - це психічні розлади, які виникають у зв'язку з переживанням несприятливих ситуацій та обставин (неприємностей).

Критерії запропоновані в 20-х роках ХХ сторіччя німець ким психіатром К.Ясперсом, а саме:

- безпосередній зв'язок в часі психічних розладів з виникненням психотравмуючої ситуації;

- відтворення цієї ситуації в клінічній картині захворювання;

- одужання в міру втрати актуальності психотравмуючої ситуації.

Психогенії поділяються на невротичні реакції, неврози, реактивні психози.  

Невротичні реакції  характеризуються гострим початком і короткочасним перебігом. Це бурхливі емоційно-вегетативні спалахи з риданням, руховими розладами, вегетативними розладами (розлите почервоніння обличчя, шиї, грудей, тахікардія, прискорене дихання).

 Неврози.  Цей термін існує з ХYIII ст. Виділяють три основні клінічні форми:

1.  Неврастенія . Цей термін американського невропатолога Бірда позначає хахворювання, для якого характерні:

- підвищена подразливість (дратівливість);

- загальна слабкість;

- безсоння;

- головний біль;

- зниження настрою, вольових спонукань.

Виникає під впливом повільно діючих травмуючих психіку чинників: незадовільна ситуація вдома, на роботі тощо.

2.  Невроз нав'язливих станів . Характеризується поєднанням неврастенічних симптомів з нав'язливими думками (обсесії), страхами (фобії) та діями (ритуалами), а також вегетативними явищами (пітливістю, тахікардією). Описав фр.Жане в 1903 р.

3.  Істеричний невроз  .(Шарко). Найчастіше виникає у осіб з певними особливостями характеру і темпераменту. Виникає або раптово під впливом якоїсь важкої психотравмуючої ситуації, або тривалої психотравми. Симптоми різноманітні.

Найдемонстративнішим є  істеричний припадок , який характеризується звуженням свідомості, судомними рухами рук, ніг, вигинанням всього тіла. Всі  рефлекси  зберігаються, бувають місцеві  1моторні розлади ,  паралічі ,   парези , стан  астазії-абазії   (неможливість пересуватися при збереженні рухів в межах постелі). Спостерігаються місцеві  контрактури  істерична кривошия, блефароспазм, причому рефлекси і м'язовий тонус зберігаються. Часто бувають групові розлади ( анестезії ) при збереженні координації рухів. Істеричні  глухота чи   сліпота  , як правило, двобічні. Істерична   німота   (мутизм) ніколи не буває повною, але при цьому хворий навіть не ро-

бить спроб заговорити, як то буває при моторній афазії.

Останнім часом відбувся патоморфоз істеричних розладів. Частіше при істерії спостерігається імітація різноманітних соматичних та неврологічних захворювань (симптоми спазму мозкових судин), інфекційно-алергійного ураження ЦНС (цереб-

ральний васкуліт) чи навіть об'ємного ураження головного мозку. Спазми в горлі нагадують бронхіальну астму і т.д.

  Реактивні психози.   Характеризуються психотичними синдромами з чіткою клінічною картиною. Виникають гостро у осіб несприятливим преморбідом в умовах переживання безпосередньої загрози життю або здоров'ю.

 Класифікація .:

I. Гострі психогенні психози (афектогенне збудження та ступор).

II. Підгострі (сутінковий стан, істеричні психози - ступор, псевдодеменція, пуерилізм);

III. Затяжні (реактивна депресія та параноід);

IY. Інші форми (індуковане маячення, психогенно зумовлені сутяжні, іпохондричні розлади, ідеї ревнощів).

I.  Гострі реактивні психози  .(емотивний шок, емоційна шокова реакція)

 Афектогенний ступор   складається із загальної загальмованості (нерухомість) і потьмарення свідомості. Хворі залишаються на тому самому місці, де вони знаходились, коли виник афект страху. Втрачається як усна, так і писемна мова. Тривалість від 2-3 годин до 15-20 днів. З часом нерухомість раптово змінюється короткочасним моторним збудженням на тлі звуження свідомості. При цьому поведінка втрачає цілеспрямо

ваність, небезпека для них не існує. Тривалість 15-20 хвилин, мотім сон і амнезія.

II.  Підгострі реактивні психози .. В них можуть трансформуватись гострі психози або вони виникають самостійно.

 1Психогенне сутінкове потьмарення свідомості  зустрічається у осіб з резідуальною органічною симптоматикою, у істеричних психопатів. Хворі втрачають чіткість орієнтування в навколишньому середовищі, все реально існуюче не включається

в потік свідомості. Переживання сконцентровані навколо психотравмуючої ситуації. Поведінка відтворює картину того, що травмувало хворого. Повної втрати свідомості немає, існує зв'язок між сучасним та минулим. Потьмарення свідомості має

хвилеподібний перебіг, свідомість то повністю відновлюється, то знову потьмарюється. Тривалість 5-7 днів. Має значення в судово-психіатричній практиці.

 Псевдодеменція  характеризується звуженням свідомості в поєднанні з втратою елементарних знань і звичок, симптомом неправильних відповідей. Поведінка демонстративна. Спочатку виникають неспокій, тривога, помірний страх, безсоння. Потім

хворий починає невірно відповідати на запитання, завжди в плані запитання, але з безглуздою відповіддю.

В залежності від домінуючого афекту виділяють  депресивну та  ажитовану  форми. Тривалість - кілька місяців.

 Пуерилізм , при якому рівень психічної діяльності хворого дорівнює психіці дитини.

III.  Затяжні реактивні психози ..

 Реактивний параноід . Грає роль травма, конституційні особливості особистості, тривале емоційне напруження, нервове та психічне виснаження, тривале безсоння. Буває гострим та затяжним.

Гострий супроводжується відчуттям смертельної небезпеки, маячними ідеями відношення. Супроводжується галюцинаторно-маячним збудженням. Для лікування - нейролептики в/м: аміназін 100-150 мг, стелазін 5-10 мг, галоперідол 5-10 мг

2-3 рази/добу + транквілізатори: седуксен, еленіум 20-50 мг/добу.

Затяжні, тривалість 2-4 тижні. Маячення кверулянства, коли маячні ідеї формуються навколо боротьби проти несправедливості. Реальні факти трактуються за механізмом "кривої логіки".

 Реактивна депресія  0- найчастіша форма (40%). Буває глибокою (пригнічений настрій, маячноподібні ідеї, спроби самогубства, уперта відмова від їжі) та помірною (зниження апетиту, безсоння, слізливість, втрата інтересу до праці).

Асоціативна та рухова загальмованість незначна або відсутня. Початок повільний. Маячні ідеї тематичні, конкретні. Хворі "виливають душу". Тривалість 20 діб - 4 місяці. Лікування:

транквілізатори, антидепресанти, психотерапія.

IY. Інші форми.

1.  1Маячення переслідування у глухуватих  0грунтується на їх непевності щодо своєї безпеки, внаслідок неможливості підтримувати взаємовідносини з оточуючими. Шум у вухах буває основою для виникнення розладів сприймання - "голосів".

2.  Індуковане маячення   результат психогенного впливу і своєрідної переробки чужого психозу, можливий у осіб з низьким інтелектом, підвищеною впливовістю і психопатичною схильністю. Тематика маячення тісно пов'язана з повсякденним

життям і це маячення переслідування, сутяжний чи еротичний вид маячення.

3.  Маячення зовнішньої обстановки . При його виникненні відіграє роль фізична перевтома, тривале безсоння, інтоксикації.

Це буває "залізничний параноід". Основний патогенний фактор - переповнені поїзди, вокзали, маса людей, уривки розмов, що линуть звідкіль-завгодно, невиразні об'яви дикторів, що створює атмосферу невизначеності і тривоги. Картина психозу відтворює ситуацію. Виникає маячення відношення, переслідування.



Лікування: седативні, нейролептики, транквілізатори.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка