Використання новітніх інтерактивних технологій навчання



Сторінка1/5
Дата конвертації31.12.2016
Розмір1.62 Mb.
  1   2   3   4   5


ДударенкоО.Ф.

Використання новітніх

інтерактивних

технологій

навчання

в процесі вивчення

біології









Новотроїцька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів№1



ДударенкоО.Ф.

Використання новітніх

Інтерактивних технологій навчання

в процесі вивчення біології

Новотроїцьке - 2016
Рекомендовано до друку

рішенням педагогічної ради( протокол № від. 08. 2016 р.)




Дударенко О. Ф. Використання новітніх інтерактивних технологій навчання в процесі вивчення біології. -Новотроїцьке, 2016. - 121 с.

Посібник знайомить читачів із новітніми технологіями до організації навчального процессу з біології – інноваційними інтерактивними методами, які допоможуть учителю зробити навчання цікавим, різноманітним, ефективним.Наведені матеріали за змістом та структурою повністю відповідають чинній програмі курсу біології.Для вчителів біології.


Рецензенти:

Кришко Тетяна Анатоліївна – заступник директора з НВР

Новотроїцькоїзагальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №1



Ільїна Тетяна Володимирівна – вчитель біології Новотроїцької

загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №1



Дударенко О. Ф. – учитель вищої категорії , учитель методист

ЗМІСТ

Передмова_____________________________________________________5
1. Комп’ютерно – інформаційні технології.

1.1. Актуальність використання ІКТ в освіті­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ _________________________ 9

1.2. Поняття інформаційні технології та їх класифікація _______________11

1.3. Мультимедійні технології: поняття, види_______________________14

1.4.Інтерактивні технології навчання-форма організації

пізна вальної учасників навчального процесу_________________18


2.Шляхи впровадження інформаційних технологій.

2.1. Використання інформаційних технологій на уроках біології_________21

2.2.Методичні прийоми використання мультимедіа на уроках біології____23

2.3Структура створення мультимедійних уроків______________________26


3.Профільне навчання - шлях реалізації особистісно – зорієнтованої

стратегії освіти

3.1. Профільне навчання в школі - один із компонентів модернізації

загальної середньої освіти_________________________________________30

3.2.Використання інформаційних таінтерактивних технологій на уроках

спецкурсу «Фітотерапія» ___________________________________________33
4. Розробки уроківз використаннямінформаційних та інтерактив-

них технологій___________________________________________________48

4.1.Урок«Популяція як форма існування виду і як особлива генетична система.

Популяція - структурна одиниця виду»___________________________ 49

4.2.Узагальнюючий урок з тем «Клас Земноводні. Клас Плазуни

(урок- віртуальнаекскурсія)______________________________________64

4.3.Урок з елементами підприємницької діяльності «Урбанізоване

середовище і здоров'я»__________________________________________75

4.4. Урок – застереження«Хімічне забруднення. Забруднення

важкими металами _______________________________________98

4.5.Урок – подорож «Найбільш поширені лікарські рослини своєї місце-

вості» _____________________________________________________ 109
Список використаної літератури___________________________________120
Передмова

«Передати інформацію - це не навчання.

Насамперед треба намагатися довести до того,

щоб кожний сам думав та робив усе сам»

Картер Вудсон

ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення.

         Комп’ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери нашої повсякденної діяльності, тому широке запровадження комп’ютерної техніки в процесі навчання біології є важливим завданням.

         Досвід організації навчально – виховного процесу в нашій школі свідчить, що чим ширше застосовуються комп’ютери у процесі вивчення різних предметів ( у тому числі й біології) та чим раніше учні починають працювати з комп’ютером, тим ефективніші результати навчання.

         Комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, а й дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп’ютер забезпечує інтенсифікацію діяльності вчителя і учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальноі обдарованості, формуванню політехнічних знань, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання біології – науки ХХІ століття.

У період прискореного розвитку суспільства, використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі, коли комп’ютер стає доступним для постійного використання не лише на уроках інформатики, а й на заняттях з інших предметів, зокрема з біології, постає проблема зі зміною методичних підходів до викладання предмета. На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 р. № 905 «Про затвердження Комплексної програми забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін» наказом МОН України від 03.02.2005 р. № 79 було затверджено Базовий перелік засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів загальноосвітніх навчальних закладів з природничо-математичних і технологічних дисциплін. Базовий перелік розроблено з урахуванням вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та відповідно до нових навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів в умовах переходу на новий зміст і 12-річний термін навчання. Він є обов'язковим для загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форми власності. Відповідно до даного переліку в кабінети біології загальноосвітніх шкіл починають надходити комп’ютери, багатофункціональні пристрої та інтерактивні дошки. Використання на уроках біології інтерактивної дошки вимагає внесення коректив у методику викладання, застосування нових методичних прийомів.

Важливу рису сучасної цивілізації складає зростаюча швидкість кількісних і якісних змін. Радикальне прискорення змін у суспільстві відбулося в період швидкого розвитку інформаційних технологій.

У наші дні кожному - дитині, підліткові, дорослому - необхідно мати хоча б загальнеуявлення про технології, що оточують його в школі, будинку, на вулиці. Щоб скористатися можливостями, наданими новими технологіями у всіх сферах людської діяльності, потрібно бути досить підготовленим, мати набір знань і умінь.

Звичне розуміння процесу навчання зв'язано з абстрагуванням його від іншої діяльності людини: учень приходить у школу вчитися. Однак будь-яка людина вчиться постійно в процесі будь-якої діяльності.

Можливість використання інформаційних технологій в освіті будується на тім, що навчання являє собою обробку інформації. Слухати, говорити, читати, писати, переконувати, оцінювати, запам'ятовувати - усе це приклади некомп'ютерної обробки інформації. Обробка і передача інформації стає нині одним з головних видів діяльності людини.

Застосування інформаційних технологій дає можливість у більшіймірі використовувати деякі універсальні особливості особистості дитини - природний інтерес і цікавість до усього: потреба в спілкуванні і грі, прагненні до колекціонуванняю Основа людського розвитку - прагнення і здатність до навчання протягом усього - життя повинна закладатися в школі.

Інформатизація утворення являє собою систему методів, процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збору, обробки, збереження, поширення і використання інформації в інтересах її споживачів. Мета інформатизації складається в глобальній інтенсифікації інтелектуальної діяльності за рахунок використання нових інформаційних технологій: комп'ютерних і телекомунікаційних.

Останнім часом відзначають падіння інтересу учнів до вивчення природничонаукових дисциплін. І це сумно, оскільки саме вони дають знання про Землю як про природне тіло, вони формують правильне сприйняття навколишнього світу. Вони відіграють значну роль і у формуванні особистості в цілому. Падіння інтересу до вивчення природничонаукових дисциплін викликано в першу чергу застосуванням досить старих наочних матеріалів, одноманітним використанням підручників, таблиць, схем. Одним зі способів підвищення інтересу до дисциплін природничонаукового циклу, поглиблення знань учнів по цих предметах є використання сучасних інформаційних технологій, зокрема комп'ютерних, на різних стадіях навчального процесу.
Введення інформаційних технологій при вивченні біології дозволить:


  • інтенсифікувати всі рівні навчально-виховного процесу;

  • раціонально організувати пізнавальну діяльність учнів у ході навчального процесу;

  • використовувати специфічні властивості комп'ютера, що дозволяють індивідуалізувати навчальний процес і звернутися до принципово нових пізнавальних засобів;

  • вивчати явища і процеси в макро- і мікросвіті, усередині складних біологічних систем на основі використання засобів комп'ютерної графіки і комп'ютерного моделювання;

Нинішній світ як у глобальному, так і в локальному вимірі змінюється. Ці зміни вимагають нових підходів до підготовки людини до життя, зокрема, засобами освіти. Традиційна освіта, зберігаючи загалом свій конструктивний зміст, багато в чому відстає від потреби дня, а тим більше – від перспектив, які очікують на людину уже в недалекому майбутньому.

Як показують дослідження, для того щоб бути співрозмірною з часом, освіта має носити інноваційний характер, за рядом показників обганяти його, йти по переду тих вимог, які суспільство поставить перед особистістю вже через декілька років.

Інноваційність розвитку освіти – постійні нововведення в діяльність навчально-виховних закладів, в навчально-виховний процес – є тією нагальною потребою, без задоволення якої вона втратить взаємозв’язок з життям, загубить свій творчий потенціал, перетвориться в рутинну справу, не потрібну ні суспільству, ні особистості. Життя вимагає інтенсифікації пошуку, експериментування, введення новітніх технологій, застосування нових засобів навчання. Разом з тим, реалізація цих вимог не може здійснюватись хаотично, безсистемно, непродумано й без урахування того педагогічного досвіду, який в минулому приводив до відомих, а в багатьох

випадках і до видатних педагогічних успіхів. У ряді підходів цей досвід не втратив свого значення ще й сьогодні. Зрозуміло, що інновації мають розгортатись з урахуванням минулого досвіду, а не ігноруючи його. В основі інноваційного розвитку освіти мають знаходитись педагогічна, ширше – соціогуманітарні науки (філософія, політологія, соціологія тощо), які як і в інших галузях суспільного виробництва, прокладають дорогу практиці.

Нині все більш потужно вчені і педагоги говорять про інформатизацію освіти як закономірний процес соціально-педагогічних перетворень, що зв’язані з насиченням освітніх систем інформаційною продукцією, засобами та технологією, впровадження в навчально-виховні установи інформаційних засобів, що базуються на мікропроцесорній техніці, а також інформаційної продукції та педагогічних технологій, що базуються на цих засобах.

Поняття «інформаційні технології» пов’язується з використанням електронно-обчислювальних систем в поєднанні з різноманітними «периферійними» приладами - дисплей, принтер, прилади для перетворення даних з графічної та звукової форм подачі інформації в числову і навпаки та ін.



1.Комп’ютерно – інформаційні технології.



1.1 Актуальність використання ІКТ в освіті

Інформаційні технології використовуються в моделюванні, конструюванні й аналізі предметних інформаційних середовищ, їхнього змістовного і дидактичного компонента. Конструювання інформаційних предметних середовищ - принципово нова задача методики викладання, що вимагає спеціальних знань в області дидактики, психології, керування. На відміну від звичайних технічних засобів навчання ІКТ дозволяють не тільки «наситити» учнів великою кількістю готових, строго відібраних, відповідним чином організованих знань, але і розвивати інтелектуальні, творчі здібності учнів, їхнє уміння самостійне здобувати нові знання, працювати з різними джерелами інформації. Використання ІКТ на уроках біології дозволить інтенсифікувати діяльність вчителя і школяра; підвищити якість навчання предметові; відбити істотні сторони біологічних об'єктів, висунути на передній план найбільш важливі (з погляду навчальних цілей і задач) характеристики досліджуваних об'єктів і явищ природи. Методичні прийоми використання мультимедіа на уроках біології. Переваги мультимедийних технологій, у порівнянні з традиційними, різноманітні: наочне представлення матеріалу, можливість ефективної перевірки знань, різноманіття організаційних форм у роботі що учаться і методичних прийомів у роботі вчителя. Багато біологічних процесів відрізняються складністю. Діти з образним мисленням важко засвоюють абстрактні узагальнення, без малюнка не здатні зрозуміти процес, вивчити явище. Розвиток їхнього абстрактного мислення відбувається за допомогою образів. Мультимедийні анімаційні моделі дозволяють сформувати у свідомості учня цілісну картину біологічного процесу, інтерактивні моделі дають можливість самостійно «конструювати» процес, виправляти свої помилки, самонавчатися.

Сучасне суспільство ставить перед учителями задачу розвитку личностно значимих якостей школярів, а не тільки передачу знань. Гуманізація утворення припускає ціннісне відношення до різних особистісних проявів школяра. Знання ж виступають не як мета, а як спосіб, засіб розвитку особистості. Найбагатші можливості для цього надають сучасні інформаційні комп'ютерні технології (ІКТ).Інформатизація системи утворення - один із пріоритетних напрямків модернізації російського утворення. Інформатизацію утворення розглядають як систему методів, процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збору, обробки, збереження, поширення і використання інформації в освітньому процесі

Інформатизація містить у собі:



  • комп'ютеризацію - процес удосконалювання засобів пошуку й обробки інформації;

  • інтелектуалізацію - процес розвитку знань і здібностей людей до сприйняття і створення інформації;

  • медиатизацію - процес удосконалювання засобів збору, збереження і поширення інформації

Останнім часом фахівці по-новому визначають місце інформаційних технологій і предмета інформатики в освітніх установах. Інформатика розглядається не як ізольована дисципліна, а в тісному переплетенні з інформаційною навчальною діяльністю у всіх предметах. Інформаційні технології використовуються в моделюванні, конструюванні й аналізі предметних інформаційних середовищ, їхнього змістовного і дидактичного компонентів. Конструювання інформаційних предметних середовищ - принципово нова задача методики викладання, що вимагає спеціальних знань в області дидактики, психології, керування

Інформаційні технології дозволяють:

* побудувати відкриту систему утворення, що забезпечує кожному школяреві власну траєкторію навчання.

* докорінно змінити організацію процесу навчання учнів, формуючи в них системне мислення.

* раціонально організувати пізнавальну діяльність школярів у ході навчально-виховного процесу.

* використовувати комп'ютери з метою індивідуалізації навчального процесу і звернутися до принципово нових пізнавальних засобів.

* вивчати явища і процеси в мікро- і макросвіті, усередині складних технічних і біологічних систем на основі використання засобів комп'ютерної графіки і моделювання.

* представляти в зручному для вивчення масштабі різні фізичні, хімічні, біологічні процеси, що реально протікають з дуже великою або малою швидкістю.

На відміну від звичайних технічних засобів навчання ІКТ дозволяють не тільки «наситити» учнів великою кількістю готових, строго відібраних, відповідним чином організованих знань, але і розвивати інтелектуальні, творчі здібності учнів, їхнє уміння самостійне здобувати нові знання, працювати з різними джерелами інформації.

Використання ІКТ на уроках біології дозволить інтенсифікувати діяльність вчителя і школяра; підвищити якість навчання предметові; відбити істотні сторони біологічних об'єктів, висунути на передній план найбільш важливі (з погляду навчальних цілей і задач) характеристики досліджуваних об'єктів і явищ природи[4].


1.2 Поняття інформаційні технології та їх класифікація

Під інформаційними технологіями (заІ.В. Робертом) розуміють "програмно-апаратні засоби і пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної техніки, сучасних засобів і систем телекомунікацій інформаційного обміну, аудио-, відеотехніки і т.д., що забезпечують операції по зборі, продукуванню, нагромадженню, збереженню, обробці, передачі інформації. [1]

Інформаційні технології надають можливість:


  • зробити навчання більш ефективним озброюючи інтелект новим концептуальним інструментарієм;

  • втягнути в процес активного навчання категорії дітей, що відрізняються здібностями і стилем навчання;

  • підсилити як глобальний аспект навчання,

Основна освітня цінність інформаційних технологій у тім, що вони дозволяють створити незмірно більш яскраву мультисенсорную інтерактивне середовище навчання з майже необмеженими потенційними можливостями, що виявляються в розпорядженні і вчителі, і учня.

На відміну від звичайних технічних засобів навчання інформаційні технології дозволяють не тільки давати навчаючим велику кількість знань, але і розвивати інтелектуальні, творчі здібності учнів, їхнє уміння самостійно здобувати нові знання, працювати з різними джерелами інформації. [2]



Виділяють вісім типів комп'ютерних засобів використовуваних у навчанні на підставі їхнього функціонального призначення (по А.В. Дворецкій).[3]

group 131

Типи

комп'ютерних

засобів


Презентації - це електронні діафільми, що можуть містити в собі анімацію, аудио- і відеофрагменти, елементи інтерактивності. Для створення презентацій використовуються такі програмні засоби, як PowerPoіnt або Open Іmpress. Ці комп'ютерні засоби цікаві тим, що з ними може працювати будь-який учитель, що має доступ до персонального комп'ютера, причому з мінімальними витратами часу на освоєння засобів створення презентації. Крім того, презентації активно використовуються і для представлення учнівських проектів.

Електронні енциклопедії - є аналогами звичайних довідково-інформаційних видань - енциклопедій, словників, довідників і т.д. Для створення таких енциклопедій використовуються гіпертекстові системи і мови гіпертекстової розмітки, наприклад, HTML. На відміну від своїх паперових аналогів вони мають додаткові властивості і можливості:

  • вони звичайно підтримують зручну систему пошуку по ключових словах і поняттям;

  • зручна система навігації на основі гіперпосилань;

  • можливість містити в собі аудіо- і відеофрагменти.

Дидактичні матеріали - збірники задач, диктантів, вправ, а також прикладів рефератів і творів, представлених в електронному виді, звичайно у виді простого набору текстових файлів у форматах doc, txt і об'єднаних у логічну структуру засобами гіпертексту.

Програми-тренажери виконують функції дидактичних матеріалів і можуть відслідковувати хід рішення і повідомляти про помилки.

Системи віртуального експерименту - це програмні комплекси що дозволяють тому, якого навчають, проводити експерименти в "віртуальній лабораторії". Головна їхня перевага - вони дозволяють тому, якого навчають, проводити такі експерименти, що у реальності були б неможливі по розуміннях безпеки, тимчасовим характеристикам і т.д. Головний недолік подібних програм - природна обмеженість закладеної в них моделі, за межі якої той, якого навчають, вийти не може в рамках свого віртуального експерименту.

Програмні системи контролю знань, до яких відносяться опитувальники і тести. Головна їхня перевага - швидка зручна, безстороння й автоматизована обробка отриманих результатів. Головний недолік - негнучка система відповідей, що не дозволяє випробуваному виявити свої творчі здібності.

Електронні підручники і навчальні курси - поєднують у єдиний комплекс всі або кілька вищеописаних типів. Наприклад, тому, якого навчають, спочатку пропонується переглянути навчальний курс (презентація), потім проставити віртуальний експеримент на основі знань, отриманих при перегляді навчального курсу (система віртуального експерименту). Часто на цьому етапі учневі доступний також електронний довідник/енциклопедія за досліджуваним курсом, і в завершення він повинний відповісти на набір питань або вирішити кілька задач (програмні системи контролю знань).

Навчальні ігри і розвиваючі програми - це інтерактивні програми з ігровим сценарієм. Виконуючи різноманітні завдання в процесі гри, діти розвивають тонкі рухові навички, просторову уяву, пам'ять і, можливо, одержують додаткові навички, наприклад, навчаються працювати на клавіатурі.

Виділяють наступні типи уроків по способі використання інформаційних технологій (по Козленко А.Г.): [5]



  • Уроки, на яких комп'ютер використовується в демонстраційному режимі - один комп'ютер на вчительському столі + проектор;

  • Уроки, на яких комп'ютер використовується в індивідуальному режимі

  • Урок у комп'ютерному класі без виходу в Інтернет;

При впровадженні інформаційних технологій у навчальний процес кращими в наших умовах виявилися уроки, на яких комп'ютер використовується в демонстраційному варіанті. Оскільки використання комп'ютера в індивідуальному режимі неможливо через відсутність навичок роботи на комп'ютері і недостатність матеріального забезпечення (1 комп'ютерний клас).
1.3. Мультимедійні технології: поняття, види.

Мультимедіа (у перекладі – багатоваріантне середовище) є новою інформаційною технологією, тобто сукупністю прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання й  передавання аудіовізуальної інформації, заснованої на використанні компакт – дисків (CD - ROM). Це дає змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо –  та відеоінформацію, анімацію, 3D - графіку. А комп’ютери, оснащені мультимедіа, можуть відтворювати одночасно кілька видів інформації самого різноманітного характеру, що впливає на перспективи розвитку та форми сучасного процесу навчання.  Важливою властивістю мультимедіа також є інтерактивність, що дає змогу користувачеві отримати зворотний зв’язок.

   Важко заперечити, що  майбутнє за системою навчання, яке  вкладається в схему учень – технологія –вчитель, за якої викладач перетворюється на педагога – методолога, технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання. Тобто, якщо в  учбовому процесі, що виконується за схемою «учень – вчитель – підручник» з’явиться новий елемент – комп’ютер, то зміст праці вчителя суттєво зміниться: основним стане не передача знань, а організація самостійної пізнавальної діяльності учнів. Тобто величезний дидактичний потенціал використання інформаційних технологій навчання зможе бути розкритим лише за умов, якщо провідна роль у навчально – виховному процесі належатиме вчителю, а  комп’ютер буде виступати не тільки потужним засобом, а й повною мірою третім партнером у педагогічній взаємодії.

Біологія є одним з тих навчальних предметів, що дає багатий матеріал для відпрацювання найрізноманітніших методів і прийомів роботи з інформацією. Викладання біології пов’язане з використанням великого обсягу різноманітної інформації, що робить застосування комп’ютерної техніки особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати цю інформацію і представити її у вигляді у вигляді таблиць, схем, діаграм, визначити залежність між різними об’єктами і явищами, будовою та функціями.

   Ефективність навчання  з використанням комп’ютерів  пояснюється значним унаочненням програмного матеріалу, що дозволяє краще зрозуміти та засвоїти абстрактні поняття, сформувати практичні вміння та навички. 

  Ефективне використання комп’ютера  в навчально – виховному процесі залежить від програмного забезпечення. Комп’ютерні програми з біології поділяються за дидактичними цілями:      

1. Навчальні програми  подають новий матеріал у вигляді окремих, логічно поєднаних блоків і закінчуються набором запитань або тестів. Ці програми сприяють засвоєнню нової інформації та спрямовують процес навчання залежно від рівня знань та індивідуальних здібностей учнів.

2. Тренувальні  або програми – тренажери розраховані на повторення і закріплення вивченого матеріалу.

3. Імітаційно – моделюючі програми  дозволяють вивчати будь – який розділ на основі моделі. Маніпулюючи доступними для зміни параметрами фізичних величин, учень за реакцією моделюючої системи визначає діапазон їх допустимих змін і усвідомлює суть процесів, які здійснюються під його керівництвом. Наприклад, в моделі екологічної системи учень може змінити відсотковий склад гризунів і хижаків та стежити за всіма змінами, які відбуваються в ній.

4. Діагностичні, контролюючі програми складають переважно на основі тестів. Вони призначені для діагностування, перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

5. Бази даних – це джерела інформації з різних галузей знань, у яких за допомогою питань відшукують необхідні відповіді, наприклад, для пояснення біологічних понять і термінів.

6. Інструментальні програми дають можливість учням самостійно розв’язувати задачі за короткий час із меншими зусиллями. Вони звільняють від рутинної обчислювальної та статистичної роботи, надаючи учню свободу у виборі методів розв’язання конкретних задач і простір для творчості.

7. Інтегровані навчальні програми  поєднують в собі ознаки двох або трьох перерахованих вище класів.

   На сьогодні ринок  навчального програмного забезпечення України пропонує великий перелік програмних засобів різноманітного призначення, але всі вони практично не адаптовані до використання в умовах школи, бо  як правило російськомовні, не відповідають чинній програмі як за обсягом так і за структурою, є ілюстрованими  електронними підручниками, енциклопедіями, довідниками, тобто більшість цих програм за дидактичним призначенням є допоміжним, ілюстративним джерелом знань.

   Проаналізувавши всі позитивні та негативні сторони існуючих програмних продуктів з біології, можна сформулювати такі вимоги до них:


  • комп’ютерна програма повинна відповідати тим же дидактичним вимогам, що і традиційні навчальні посібники, таким як: науковість, систематичність, послідовність, доступність, зв'язок з практикою, наочність;

  • програма повинна функціонувати в умовах класно – урочної системи;

  • оскільки в умовах класно – урочної системи навчання вчитель є основною фігурою, що керує всіма ланками навчально – виховного процесу, комп’ютерна програма має виконувати функції інструмента, який допоміг би вчителю урізоманітніти форми і методи навчання і цим створити умови для підвищення розумової активності учнів, сприяти організації певних форм діяльності учнів в межах уроку;

  • комп’ютерна програма повинна повністю відповідати навчальній програмі з біології;

  • вона має задовольняти потреби вчителів різної кваліфікації (крім жорсткого алгоритму навчання програма повинна включати підсистему конструювання власного алгоритму, так званий «конструктор уроків»);

  • комп’ютерна програма повинна бути зрозумілою як викладачам, так і учням, а інформація, що виноситься на екран, сприйматися однозначно; керування програмою бути максимально простим;

  • вчитель повинен мати можливість компонувати матеріал за своїм розсудом і в процесі підготовки до уроку займатися творчістю, а не запам’ятовуванням того, в якому порядку буде виводитися інформація.

  • комп’ютерна програма повинна дозволяти використовувати інформацію в будь – якій формі представлення (текст, таблиці, діаграми, слайди, відео– аудіо фрагменти, анімація, 3D - графіка).

    Найсучаснішим комп’ютерним засобом навчання є мультимедіа , що ґрунтується на спеціальних апаратних і програмних засобах.  Однією з беззаперечних переваг засобів мультимедіа є можливість розроблення на їх основі інтерактивних комп’ютерних презентацій з біології.

     Аналіз науково – методичної літератури та періодичних видань показав, що мультимедійні презентації здатні реалізувати багато проблем процесу навчання, а саме

- використовувати передові інформаційні технології;

- змінювати форми навчання та види діяльності в межах одного уроку;

- полегшувати підготовку вчителя до уроку та залучати до цього процесу учнів;

- розширювати можливості ілюстративного супроводу уроку, подавати історичні відомості про видатних вчених, тощо;

- реалізувати ігрові методи на уроках;

- здійснювати роботу в малих групах або індивідуальну роботу;

-  дають можливість роздруківки плану уроку та внесення в нього заміток та коментарів;

- проводити інтегровані уроки, забезпечуючи посилення міжпредметних зв’язків;

- організовувати інтерактивні форми контролю знань, вмінь та навичок;

- організовувати самостійні, дослідницькі, творчі роботи, проекти, реферати на якісно новому рівні з можливістю виходу в глобальний інформаційний простір.

   Отже, на сучасному етапі розвитку шкільної освіти проблема застосування комп’ютерних технологій на уроках біології та основ здоров’я набуває дуже великого значення.

Комп’ютер з мультимедіа  в руках учителя стає дуже ефективним технічним засобом навчання. Одночасно впливаючи на зоровий та слуховий аналізатори він оперативно відповідає на дії користувача, підтримуючи справжній зворотний зв'язок, тобто працює в інтерактивному режимі.  

Застосовуючи на уроках біології та основ здоров’я мультимедійні технології,  вчитель може демонструвати: мікросвіт клітини; ріст і розвиток організмів, еволюцію живих систем, розвиток життя на Землі, тобто за короткий час демонструвати процеси, які проходять впродовж місяців, років і навіть століть; знайомити з явищами що мають звукове відображення; проводити практичні та лабораторні роботи. Все це дозволяє вивести сучасний урок на якісно новий рівень; підвищувати статус вчителя; впроваджувати в навчальний процес інформаційні технології; розширювати можливості ілюстративного супроводу уроку; використовувати різні форми навчання та види діяльності в межах одного уроку; ефективно організовувати контроль знань, вмінь та навичок учнів; полегшувати та вдосконалювати розробку творчих робіт, проектів, рефератів.

   Проведення уроків при комплексному застосуванні традиційних та мультимедійних технологій забезпечує набуття учнями  не тільки глибоких та міцних знань, а й вміння розвивати інтелектуальні, творчі здібності , самостійно набувати нових знань та працювати з різними джерелами інформації.


1.4.Інтерактивні технології навчання - форма організації пізнавальної діяльності учасників навчального процесу

Методологічною основою інтерактивної технології навчанняє розробки сучасних українських та зарубіжних педагогів у галузі методів та технологій навчання. Теоретичні та практичні розробки в цій галузі належать В.Гузєєву, А.Гіну, О.Пометун, Л.Пироженко, А.Фасолі та іншим.


Термін "інтерактивний" прийшов до нас з англійської і має значення "взаємодіючий". Існують різні підходи до визначення інтерактивного навчання. Одні вчені визначають його як діалогове навчання: "Інтерактивний – означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивне навчання – це перш за все діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня". Ми схиляємося до визначення, О.Пометун та Л.Пироженко: "Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці)…

Інтерактивне навчання не є зовсім новим, адже подібні підходи застосовувалися з давніх часів, а протягом короткого часу на початку радянської педагогіки були дуже поширеними в школі.

Які сильні сторони інтерактивних методів навчання?

Перш за все – підвищення "ККД" процесу засвоєння інформації. За даними американських вчених, під час лекції учень засвоює всього лиш 5% матеріалу, під час читання – 10%, роботи з відео/аудіоматеріалами – 20%, під час демонстрації – 30%, під час дискусії – 50%, під час практики – 75%, а коли учень навчає інших чи відразу застосовує знання – 90%. [12, 9]. Як бачимо, відносно пасивні методи навчання (коли учень лише засвоює та відтворює інформацію) мають на рівень (в 5-10 разів!) нижчу ефективність, ніж активні та інтерактивні.Під час інтерактивного навчання


учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку (це особливо важливо для старшокласників). Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективності.

Завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при правильній їх організації зростає цікавість до процесу навчання.

На нашу думку, особлива цінність інтерактивного навчання в тому, що учні навчаються ефективній роботі в колективі. На жаль, навіть старшокласники часто не мають цих навиків (це помічає кожен педагог-практик, коли відбувається підготовка до якогось позакласного заходу і починаються "цікаві" процеси в колективі: спочатку всі претендують на роль лідера, а коли доходить до реального продукування ідей і їх  втілення в життя, клас стає пасивним і всі чекають на зовнішнє керівництво. В слабкоорганізованому класі колектив відразу пасивний, керівника доводиться призначати "згори", але обов’язково знайдеться "непокірний". Тобто не відбувається нормального процесу розподілу ролей, взаємодії, прийняття рішень та їх виконання. Учні не здатні, оскільки не вміють, а не вміють тому, що їх не навчили співпрацювати. А саме ці навички будуть корисними і постійно застосовуваними в дорослому житті. При правильному, спланованому і систематичному застосуванні інтерактивних методів цю проблему можна розв’язати.

Навчання відбувається шляхом взаємодій всіх, хто навчається. Це спілкування (колективне, кооперативне, навчання у співпраці), у якому і вчитель, і учні є суб’єктами. Учитель виступає лише в ролі координатора, організатора процесу навчання.

Інтерактивне навчання найбільше відповідає особистісно-орієнтованому підходу до навчання. Моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного розв’язання, застосовуються рольові ігри.

Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засоби створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.

Систематичне засвоєння інноваційних форм роботи дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього треба:

визначити рівеньпідготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;



  • провести достатню попередню підготовку;

  • забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;

  • дати учням інструктивні матеріали.

У науковій літературі існують різноманітні класифікації інтерактивних методів навчання. Скориставшись науковими й практичними напрацюваннями дослідниці О. Пометун, якою розроблено класифікацію інтерактивних методів навчання за формами навчання залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів, об’єднуємо їх у групи




2.Шляхи впровадження інформаційних технологій.

2.1.Використання інформаційних технологій на уроках біології.

Комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності та творчих здібностей учнів, а й дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп’ютер активізує діяльність вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, формуванню політехнічних знань, надає уроку інтегрований характер. Усе це сприяє покращенню якості навчання.

Використання інформаційних технологій може відбуватися різними способами, відповідно до потреб конкретного типу уроку, рівня володіння різними програмами та наявності сертифікованих програм у системі середньої загальної освіти. Ці потреби можна класифікувати за такими критеріями:


  • використання інформаційних технологій як у фронтальній, так і в груповій роботі;

  • переважно фронтальні форми роботи;

  • використання електронних підручників тільки як засобу самонавчання;

  • використання окремих типів файлів (зображення, відео, аудіо, анімації) з електронних засобів навчального призначення, з дистанційних курсів, з певних матеріалів мережі Інтернет).

Алгоритм підготовки вчителя до проведення навчальних занять з використанням мультимедійних засобів можна представити так:

  • ознайомлення із змістом шкільної програми і підручника;

  • ознайомлення з матеріалами, що подаються через мультимедійні засоби навчання;

  • відбір у конструктор уроку або в презентацію матеріалу, що є необхідним на певних етапах проведення уроку;

  • проектування власних педагогічних дій відповідно до електронного варіанту уроку, для досягнення поставленої навчальної мети.

Необхідний матеріал учитель має підбирати не тільки з друкованого підручника та електронних засобів навчального призначення, а й використовувати інші джерела інформації, у тому числі можливості мережі Інтернет.

Систематичне використання комп’ютера на уроці, зокрема систем презентацій, призводить до:



  • підвищення якісного рівня використання наочності на уроці;

  • підвищення продуктивності уроку;

  • встановлення міжпредметних зв’язків;

  • з’являється можливість організації проектної діяльності учнів зі створенням навчальних програм під керівництвом викладачів біології та інформатики;

  • спостерігається логіка подання навчального матеріалу, що позитивно позначається на рівні знань учнів;

  • підвищується мотивація навчання тих учнів, які захоплюються інформатикою;

  • змінюється, особливо в учнів 5–7-их класів, відношення до комп’ютера. Діти починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.

На початковому етапі роботи інформаційні технології вводилися на уроках засвоєння нових знань, коли необхідно використовувати велику кількість наочного матеріалу (з урахуванням вікових особливостей учнів).

З перерахованих типів комп'ютерних засобів використовувалися в основному презентації. При складанні презентацій більша увага приділялася ілюстративному матеріалові. Треба відзначити, що використовуваний у навчанні підручник по біології недостатньо осначений ілюстраціями або вони занадто дрібні і не зрозумілі. Текстова частина презентації являє собою тільки основні думки по темі або терміни для обов'язкового запам'ятовування.

Дуже цікаві презентації по вивченню біологічної розмаїтості рослин і тварин. Великий інтерес в учнів викликає наочний матеріал даних презентацій, коли вони можуть дуже добре розглянути, ту або іншу рослину або тварину. Доповненням до презентацій стають матеріали до уроку підготовлені учнями.

Потім інформаційні технології стали вводитися на узагальнюючих уроках, коли важливо не тільки систематизувати знання й уміння учнів, але й акцентувати увагу на найважливіших моментах досліджуваної теми, необхідних для вивчення наступних тем або курсів біології. Наприклад, що узагальнюючий урок по темі: «Клітинна будова рослин». У презентацію для цього уроку були вставлені інтерактивні схеми «Будова мікроскопа», «Готування мікропрепарату», «Розподіл і ріст кліток». З їхньою допомогою акцентувалася увага на основних моментах теми.

Таким чином, був накопичений багатий методичний комплект презентацій по курсам біології 6 - 8 класу. При включенні в експеримент інших учителів методичний комплект поповнився іншими курсами 10 - 11 клас.

В індивідуальному режимі з учнями бажаючими поглиблено вивчати предмет проводилася робота і з іншими типами комп'ютерних засобів. Це електронні підручники й енциклопедії, програми-тренажери для підготовки до іспитів, що крім результату дають пояснення і правильна відповідь, системи віртуального експерименту, навчаютьні ігри.

В освітньому процесі комп'ютер може бути як об'єктом вивчення, так і засобом навчання, виховання, розвитку і діагностики засвоєння змісту навчання, тобто можливі два напрямки використання комп'ютерних технологій у процесі навчання. При першому - засвоєння знань, умінь і навичок веде до усвідомлення можливостей комп'ютерних технологій, до формування умінь їхнього використання при рішенні різноманітних задач. При другому - комп'ютерні технології є могутнім засобом підвищення ефективності організації навчально-виховного процесу.

Розвиток навичок роботи на комп'ютері дозволяє учням не тільки керувати готовою програмою, але і самим виготовити який-небудь продукт, будь то доповідь, презентація або тестовий тренажер. Це розширює діапазон умов для креативної діяльності учнів і психологічного росту особистості, розвиваючи самостійність і підвищуючи самооцінку.


2.2.Методичні прийоми використання мультимедіа на уроках біології.

Переваги мультимедійних технологій, у порівнянні з традиційними, різноманітні: наочне представлення матеріалу, можливість ефективної перевірки знань, різноманіття організаційних форм і методичних прийомів у роботі вчителя.

Багато біологічних процесів відрізняються складністю. Діти з образним мисленням важко засвоюють абстрактні узагальнення, без малюнка не здатні зрозуміти процес, вивчити явище. Розвиток їхнього абстрактного мислення відбувається за допомогою образів. Мультимедійні анімаційні моделі дозволяють сформувати у свідомості учня цілісну картину біологічного процесу, інтерактивні моделі дають можливість самостійно «конструювати» процес, виправляти свої помилки, самонавчатися.

Можна використовувати наступні методичні прийоми:Використання мультимедіа вчителем: відключити звук і попросити учня прокоментувати процес, зупинити кадр і запропонувати продовжити протікання процесу, попросити пояснити процес.



  • Використання комп'ютера учнями: при вивченні текстового матеріалу: можна заповнити таблицю, скласти короткий конспект, знайти відповідь на питання.

  • Контроль знань: тести із самоперевіркою.

  • Виступ школярів з мультимедійною презентацією розвиває мову, мислення, пам'ять, вчить конкретизувати, виділяти головне, встановлювати логічні зв'язки.

Етапи інформатизації викладання предмета:

1.Використання комп'ютера як пишучу машинку, підготовка з його допомогою найпростіших дидактичних матеріалів, планів уроків і т.п.

2.Використання електронних підручників і освітніх ресурсів на електронних носіях як наочні посібники, з їх ілюстративними, анімаційними можливостями.

3.Використання програмних ресурсів для створення власних навчальних посібників за допомогою програм Mіcrosoft Power Poіnt, Mіcrosoft Publіsher, Adobe Photoshop і т.д.

4.Застосування навчальних проектів, керівництво дослідницькою навчальною і позаурочною діяльністю учнів, участь у дистанційних олімпіадах, конференціях.

5. Пошук системи. Створення цілісної методичної системи, що органічно включає всі пройдені етапи.

Великий вплив для педагогів мало знайомство з програмою "Іntel" у 2003 р. З цього моменту використовувати комп'ютерні технології в освітньому процесі одержали ідеологічну і технологічну підтримку, якщо розглядати педагогічну технологію як вивірений опис процесу досягнення планованих результатів навчання.

Метод проектів одержав останнім часом широке визнання, багато педагогів вважають його альтернативою в визначеній системі. В основу освітнього проекту покладена самостійна цілеспрямована дослідницька діяльність учнів. Незважаючи на те, що дослідження носить навчальний характер, при його організації використовуються загальноприйняті в науці методи пізнання - спостереження, досвід, аналогія, аналіз і синтез. Деякі дослідники наполягають на принциповому розходженні - за змістом, змістові і спрямованості таких видів діяльності, як дослідження і проектування, і з ними не можна не погодитися . Проте, дослідницьке навчання і проектування тісно пов'язані і можуть послужити ефективним інструментом розвитку інтелекту і творчих здібностей дитини, підготувати його до реалій дорослого життя. Саме ці напрямки вважаються ведучими в нашій педагогічній діяльності

На погляд вчених перш, ніж починати створення мультимедійної навчальної презентації бажано:визначити мету, час і місце використання даної роботи на конкретному уроці;


  • розробити сценарій, структуру викладення навчального матеріалу;

  • відібрати й обробити інформативний або тестовий матеріали так, щоб не допустити перевантаженості;

  • продумати просте композиційне рішення окремих слайдів (привабливе колірне рішення, розташування ілюстративного і текстового матеріалів, використання великого шрифту, виділення біологічної і природознавчої термінології й основних моментів і т.д. );

  • заздалегідь скласти і записати дикторський текст (він повинний бути науковим, доступним для розуміння дітьми з інтелектуальною недостатністю, лаконічне і виразним);

  • визначити місце і тривалість звучання музичного супроводу, звуків живої і неживої природи;

  • продумати попередній показі наступну роботу учнів.

Мультимедійна презентація дозволяє сполучити в собі елементи різних видів комп'ютерних програм (демонстраційні, контролюючі, моделюючі, довідкові і програми-тренажери) і цілий ряд функцій. Навчальний матеріал, представлений у вигляді різноманітних носіїв інформації: тексти, ілюстрації, географічні карти, відеофрагменти, дикторський текст, музичний супровід, звуки природи, комп'ютерна анімація, як показує досвід роботи, сприяє активізації навчальної діяльності, вихованню інтересу до досліджуваного предмета.

Інформаційна функція презентації полягає в тому, що за допомогою її демонстрації за короткий проміжок часу передається такий обсяг матеріалу, що неможливо представити при словесному викладі з використанням інших засобів навчання, що є в розпорядженні вчителя.

Мультимедійна презентація при поясненні учителя виконує ілюстративну функцію. Використання великих, барвистих зображень, фрагментів навчальних кіно-відеофільмів і телепередач, адаптованих з урахуванням пізнавальних особливостей учнів, вплине на формування більш чітких представлень про досліджувані географічні і природознавчі об'єкти або явища.

Презентація може використовуватися в різних навчальних ситуаціях: у процесі розповіді вчителя й учнів, при узагальненні і закріпленні матеріалу. Бажано, щоб демонстрація мультимедійного посібника поєднувалась з роботою по тексту підручника, виконанням вправ у зошитах на друкованій основі, з гербарними зразками, моделями, муляжами і т.д.

Керування зміною слайдів мультимедійної презентації здійснюється вчителем, тому темп пред'явлення інформації з екрана встановлюється відповідно до можливостей дітей. Фрагментарний показ дозволяє подавати інформацію в невеликій кількості, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу.

Включення в презентацію завдань, тестів, питань, дидактичних ігор різного рівня складності дозволить актуалізувати наявні в дітей знання, закріпити й узагальнити отримані в ході уроку зведення, здійснюючи індивідуальний підхід до учнів. При виникненні ситуації утруднення є можливість кількаразового повернення до потрібного слайда, для уточнення, одержання підказки у вигляді роз'яснення або вибору варіанта відповіді. Показ на екрані правильної відповіді, буде сприяти виконанню учнями самоперевірки.

При поясненні нового матеріалу, учитель може не виводити на екран текстову інформацію, а на етапі закріплення при повторному перегляді всієї презентації або її фрагментів запропонувати учащимся самим скласти невеликі тексти до ілюстрацій, а потім порівняти них з оригіналом.

Різноманітна робота зі змісту мультимедійної презентації може проводитися і після її перегляду: опис по пам'яті кадру, що сподобався; складання питань до окремих кадрів або відеофрагментів; відповіді на питання, поставлені вчителем до, під час або після перегляду електронного посібника, виконання замальовок і т.д.

Учнем при роботі з мультимедійною навчальною презентацією повинна бути відведена активна роль, що не зводиться тільки до прослуховування коментарю вчителів і до перегляду відеоряду. Спираючись на зорові образи конкретних географічних або природознавчих об'єктів і явищ, діти з інтелектуальною недостатністю під керівництвом учителя повинні учитися порівнювати, аналізувати, виділяти головне, робити узагальнення. Таким чином, учитель зможе організувати єдиний процес розвитку образного сприйняття і розумової діяльності учнів.
2.3. Структура створення мультимедійних уроків

Мультимедіа – це сукупність комп’ютерних технологій, в якій одночасно використовується кілька інформаційних середовищ: графіка, текст, відео, фотографія, анімація, звукові ефекти, високоякісний звуковий супровід.

        Ще до появи технології мультимедіа, експерти з маркетингу, за результатами численних експериментів, виявили залежність між методом засвоєння матеріалу й здатністю відтворити набуті знання через якийсь час. Якщо матеріал було подано у звуковому вигляді, то людина запам’ятовувала близько 1/4  інформації. Якщо інформація була подана візуально – близько 1/3. При комбінуванні  впливу

(зорового і слухового) запам’ятовування підвищувалося до 1/2. Отже, застосування технолгії мультимедіа може значно підвищити   ефективність навчання.

         Мультимедійні технології дають  низку переваг: дітьми краще сприймається матеріал, зростає зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим  більше зацікавити, особливо враховуючи можливості вчителя по відношенню до учня), індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення дітей до створення курсів, уроків, презентацій), скорочення видів роботи, що стомлюють учня, використання різних аудіовізуальних засобів ( музики, графіки, анімації) для збагачення і мотивації навчання, динамічного подання матеріалу, формування самооцінки учня  та створення умов для самостійної роботи.

В практичній роботі вчителі найчастіше  використовую презентації, створені за допомогою програми Power Point.  При цьому використовуються різні типи презентацій:

1) Комп’ютерні діафільми з використанням елементів анімації.

2) Презентації для повторювально – узагальнюючих уроків.

3) Класичні комп’ютерні  презентації.

         Компонування матеріалу програми в цьому випадку може слугувати своєрідною формою опорного конспекту. До речі, учні під час підготовки домашнього завдання широко використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна.

         Мультимедійні уроки можна будувати за такою структурою:

1. Мотивація уроку – це короткий вступний матеріал. Часто мотивація містить проблемне питання.

2. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

3. Основна частина уроку – опанування навчальним матеріалом уроку: робота з поняттями, невеликі текстові фрагменти, що містять навчальну інформацію. Часто я об’єдную учнів в малі творчі групи і пропоную протягом певного часу знайти відповіді на поставлене питання. Питання можна пропонувати як усім групам так і диференційовано. Працюючи над основним матеріалом уроку учні можуть користуватися посібниками, або звертатися за допомогою до вчителя, яка надається у вигляді уточнюючих запитань, аналогій, рекомендацій, порівнянь. Питання опрацьовуються під час уроку до готового результату – до повного засвоєння.

Мультимедійні технології дозволяють «втиснути» в урок практичні завдання, не обмежуючись лише викладанням теоретичних засад. Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії.



4.Підбиття підсумків уроку – включає рефлексію почуттів ( наприклад, що сподобалось на уроці найбільше), способів діяльності учнів ( наприклад, що робили на уроці) та відтворення учнями  основних понять уроку. Відповідні слайди з текстовими фрагментами доцільно знову продемонструвати на дошці.
Структура мультимедійних уроків

стрелка вправо 3group 132

   Може виникнути питання – а чи не є використання мультимедійних технологій даниною сучасності, адже такі ж етапи  можна  запланувати й для звичайного уроку? Однак, уже перший досвід свідчить, що підвищується ефективність засвоєння матеріалу, інтексифікується прцес навчання, стимулюється інтерес учнів як до знань, так і до процесу їх отримання.

Учні 5 класу володіють комп’ютером, вони самостійно створюють невеличкі презентації і демонструють їх на уроках довкілля.

Старші учні створюють проекти з обраної теми, біологічні web – сторінки, пишуть тези наукових робіт у вигляді презентації, оформляють реферати.

Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребують великої підготовки. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними  програмами: графічними, flesh – анімації, web – редактора, програмами для створення презентацій, прграмами для роботи зі звуком та відео. Усе залежить від того, у якому вигляді ви вирішили подати інформацію. Це може бути відео, презентація, web – сторінка з різноманітними роликами. Взагалі, вибір дуже великий. Для унаочнення навчального матеріалу можна  використовувати ресурси Інтернету.

Мультимедійний урок дає можливість комбінувати в одному уроці неймовірну кількість цікавих завдань, залучаючи все більшу й більшу кількість дітей. Насамперед, нам самим має бути цікаво те, що ми робимо, як ведемо урок. Коли ти задоволений, щасливий від створеного уроку, то й твоя енергія обов’язково передається дітям. І ти, напевно, зможеш заразити своїм бажанням пізнати щось нове, разом створити якесь диво.

Вважаю, що основним показником того, що я на правильному шляху – це очі дітей, які із захопленням і неймовірним бажанням працюють на таких уроках, а також беруть активну участь у їх розробці, підборі матеріалу.

Інформаційні інтерактивні методи навчання – це способи діалогічної взаємодії між учасниками процесу навчання з метою обміну матеріальними або духовними цінностями.Мета їхнього застосування - підвищити якісний і кількісний рівень засвоєння матеріалу представленого в мультимедіа презентаціях. В основі даного підходу лежить розбивка теоретичного матеріалу на невеликі логічно закінчені конструкції або моделі з точним числом елементів і зв'язків. Інформація представлена в такий спосіб є інформаційною основою уроку, що асимілюється у свідомості учня.

Застосування інформаційних технологій:



  • інтенсифікує передачу інформації, значно розширює ілюстративний матеріал, створює проблемні ситуації, підсилює емоційне тло навчання, формує навчальну мотивацію в тих, яких навчають, диференціює й індивідуалізує навчальний процес;

  • дозволяє викладачеві значно розширити обсяг досліджуваної інформації і різноманітити форми, способи її сприйняття учнями;

  • створює умови для використання найбільш ефективних методів і форм навчання, реалізації основних принципів цілісного педагогічного процесу і правил навчання (від простого до складного, від близького до далекого, від конкретного до абстрактному); економії навчального часу, енергії викладача й учнів за рахунок ущільнення навчальної інформації і прискорення темпу;

  • матеріал, пропонований учнем у такій формі, запам'ятовується набагато краще, ніж на традиційних уроках і в остаточному підсумку приводить до більш високого рівня засвоєння предмета.

  • сприяє розвиткові креативности дітей через створення освітніх інформаційних продуктів.

  • сприяє психологічному ростові особистості, розвиткові навичок самоосвіти і самовиховання.

  • сприяє виявленню і підтримці обдарованих дітей.



3.Профільне навчанняшлях реалізації особистісно – зорієнтованої стратегії освіти

3.1.Профільне навчання в школі - один із компонентів модернізації загальної середньої освіти

На сучасному етапі розвитку освіти головне завдання школи — підготовка освіченої особистості, здатної визначитись у своїх уподобаннях, цілеспрямовано йти до обраної професії, здобувати поглиблені знання саме з тієї науки, яку вона обрала для себе. На виконання цих завдань спрямоване профільне навчання як інструмент розвитку інтересів й особистого усвідомлення щодо вибору профілю навчання.

Профільне навчання — один із найважливіших компонентів модернізації загальної середньої освіти, метою якої є забезпечення рівного доступу дітей до якісної освіти, створення умов для професійної реалізації особистості школяра.

Профільне навчання в школі — вимога часу, адже стрімкий темп оновлення технологій у всіх сферах людської діяльності змушує розробляти повний диференційований зміст освіти для різних галузей виробництва. Отже, стратегічним орієнтиром розвитку змісту освіти є його диференціація, тобто профільність та багатопрофільність.



Ці положення реалізуються на різних етапах процесу засвоєння в системі уроків різних типів.

У проекті Концепції розвитку середньої освіти окреслено основну мету освіти ХХІ століття: «Освіта ХХІ століття — це освіта для людини. Її стрижень — розвивальна, культурологічна домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни».

Незважаючи на широке розмаїття нововведень в організації навчальної діяльності учнів, урок є і залишається основою організаційною формою навчально- виховної роботи у школі. Однак процес модернізації освітньої галузі потребує від учителя суттєвих змін і у цілепокладанні уроку, і в системі інформаційних, дидактичних засобів навчання.

Що ж таке «сучасний урок»? Як краще підготуватися учителю до його проведення в контексті профільного навчання?



Саме головне, готуючись до уроку, вчитель повинен пам’ятати що:

autoshape 115

Саме виходячи з цього, вчитель шукає шляхи удосконалення уроку. Загальні вимоги можна сформулювати так:


Всі ці вимоги відповідають завданням, які ставить перед учителем профілізація сучасної школи. Для виконання цих вимог класно – урочної системи мало. До уроку приєдналися такі форми, як консультації, заліки, семінари, практичні заняття, курси за вибором, спецкурси, факультативні заняття.

Біолого - технологічний профіль впроваджено в Новотроїцькій загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів №1. Першим кроком до впровадження цього профілю навчання став моніторинг освітніх запитів і професійних інтересів учнів за такими критеріями:


Програма біолого - технологічного профілю навчання охоплює матеріал курсу відповідного профільного предмета загальноосвітньої школи, частково факультативних курсів, додаткові відомості прикладного характеру, частину питань вузівської програми, вміщує інформацію про місцеві виробництва. Також до цієї програми введено спецкурси «Фітотерапія», «Екологія», «Загальна генетика», курси за вибором «Профілактика адекватної поведінки підлітків». Значна кількість годин відводиться на практичні заняття, лабораторні досліди, семінари. Глибоке засвоєння матеріалу досягається шляхом збільшення кількості розв’язуваних задач, лабораторних і практичних робіт. Педагогічний ефект досягається,головним чином ,завдяки зміщенню уваги з навчання на учення, на самостійне здобуття знань у процесі переробки інформації, на відпрацювання матеріалу під час семінарських занять, експерименту з хімії та біології.
3.2. Використання інформаційних та інтерактивнихтехнологій на уроках спецкурсу «Фітотерапія»

Фітотерапія — лікування різних захворювань лікарськими росли­нами, цілющі властивості яких використовуються в сучасній медици­ні. Лікарські рослини містять цілий комплекс біологічно активних компонентів, що сприятливо впливають на обмін речовин, покращу­ють функціональний стан серцево-судинної, дихальної та інших сис­тем організму і підвищують їх опірність.

Мета курсу — вивчити функції лікарських рослин, їх біологічну дію, використання в домашніх умовах з метою профілактики та надання долікарської допомоги, сформувати відповідальне ставлення до при­роди, любов до рідного краю.

Програма спецкурсу передбачає виявлення та вивчення лікарських рослин рідного краю, їх збереження та охорону.

Значне місце відведено написанню проектів, рефератів, участі уч­нів у науково-практичних конференціях, дослідницькій роботі.

Програма побудована з дотриманням системності знань, певної послідовності та наступності навчального матеріалу.

Здоровий спосіб життя - цене тільки правильне харчування. Праця, відпочинок, активний руховий режим у поэднанні з раціональним харчуванням, доброзичливим відношенням до людей - це фактори здоров'я і довголіття.

Але основною умовою, що зберігає здоров'я, молодість і привабливість людини, є стан його душі. Красивий, молодий завжди той, хто добрий, чистий, світлий думками і життя своє будує на любові і самопожертві.

В останні роки зріс попит на фітотерапію як метод лікування.

Лікарські рослини й одержувані з них препарати мають істотну перевагу, тому що при їхньому застосуванні пацієнт одержує цілий комплекс сполук , які впливають на організм м'якше, ніж синтетичні, легше засвоюються, значно рідше дають побічні ефекти і, як правило, не накопичуються.

Звичайно, фітотерапія не може справитися з апендицитом, виразкою дванадцятипалої кишки й інших захворювань, що вимагають хірургічного втручання, але вона здатна розробити комплекс реабілітаційних заходів після перенесених захворювань, допомагає позбутися від шкідливих звичок: паління, алкоголю, переїдання.

Можливості фітотерапії в профілактиці, оздоровленні і реабілітації необмежені.

Досвід проведених мною уроків з використанням інтерактивних методів свідчать про не аби яке прагнення учнів використовувати різні форми та методи роботи: «Прес», «Моя позиція», « Мікрофон», « Акваріум», « Ажурна пилка», «Два-чотири - всі разом», оргдіалог, «Мозковий штурм», «Карусель», «Аукціон», конкурси, вікторини, прес-конференція, інтерв'ю, семінар, робота в парах, роботи в групах, рольові ігри, дискусії.
Екологічна вправа -енергізатор

Енергізатор – короткотривала вправа, спрямована на відновлення енергії дітей,відновлення інтересу до заняття і концентрації уваги учасників навчально – виховного процесу. Ці вправи є ефективним методичним прийомом на уроках біології та мають велике значення не тільки для перемикання підтримки уваги дітей на уроці, а й для правильного розвитку їхнього організму, зміцнення здоров'я.
Дерева.

Виросли дерева в полі.

Добре їм рости на волі!

(Потягування - руки в сторони)

Кожне дерево старається,

До неба та до сонця тягнеться.

(Потягування — руки вгору.)

Ось подув веселий вітер,

Колихнулись тут- же гілки,

(Діти махають руками.)

Навіть товсті стовбури

Нахилились до земли.

(Нахили вперед.)

Вправо-вліво, взад-вперед —

Так дерева вітер гне.

(Нахили вправо-вліво, вперед-назад.)

Він їх вертить, він їх крутить.

Коли ж відпочинок буде?

(Обертання тулубом).
Метод «Ажурна пилка» («Пазли»)


Клас поділяється на групи. Під час роботи учні мають бути готовими працювати в різних групах. Спершу учень буде працювати в «домашній» групі, в якій потрібно буде проаналізувати та засвоїти частину інформації на такому рівні, щоб можна було б чітко та зрозуміло викласти її з метою навчання інших учнів.

Потім в іншій групі, яка називається «експертною», учень виступає в ролі «експерта» із питання, над яким працював у домашній групі, де буде передавати свою інформацію іншим, а також отримає інформацію від представників інших груп.

Завдання експертної групи - здійснити обмін інформацією. В кінці роботи інформація узагальнюється, робляться висновк



Порядок роботи в домашніх групах:

  1. Кожна група отримує завдання для вивчення.

  2. У групі обираються тайм-кіпера (той, що стежить за часом) та особу, яка ставить запитання.

Порядок роботи в експертних групах:

  1. Коли учні об'єднуються в нові групи, учень стає експертом з тієї теми, що вивчалася ним у «домашній» групі.

  2. По черзі кожен має за визначений учителем час донести інформацію членам інших груп і сприйняти нову інформацію.

  3. Повернувшись до «домашніх» груп, учень має поділитися інформацією про нові знання, що отримав від представників інших груп, після чого виробляються спільні висновки та рішення.

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка