«Використання інтерактивних технологій на уроках географії»



Скачати 292.26 Kb.
Дата конвертації02.01.2017
Розмір292.26 Kb.

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського



Індивідуальна творча робота
на тему:
«Використання

інтерактивних технологій

на уроках географії»

Виконавець: слухач групи вчителів географії (дистанційна форма) Мітченок Антоніна Антонівна Борзнянський район Шаповалівська ЗОШ І-ІП ст. І категорія

м. Чернігів 2011 рік



ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………… 3


1. Поняття інтерактивного навчання та інтерактивних методів ………… 4
2. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технології …………. 5
3. Використання інтерактивних технологій на уроках географії ……….. 7
4. Висновки …………………………………………………………………. 14
5. Список використаної літератури ……………………………………….. 15
6. Додатки …………………………………………………………………... 16

Вступ
Актуальність дослідження даної теми обумовлена модернізацією освіти, де одним з напрямків є якість знань, зв'язана з підвищенням ефективності навчання по предметних дисциплінах.

Класно-визначена система не забезпечує таку ефективність навчання, у результаті чого, губиться інтерес до предмета, знижується рівень знань.

Одним зі шляхів рішення цієї проблеми є використання інтерактивних методів навчання, спрямованих на розвиток учнів.

Сучасний період розвитку суспільства потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів.

Розв'язання цих актуальних проблем можливо лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на всебічний розвиток учня.

Найбільш ефективними є підходи, які направлені на те, щоб залучати учнів у активне, спільне і засноване на критичному аналізі навчання.

Інтерактивні педагогічні форми і методи включають у себе спільну групову роботу, дебати, моделювання, рольові ігри, дискусії, індивідуальні й групові творчі роботи. Ці методи навчання не тільки підвищують інтерес учнів до предмету, але й забезпечують глибоке засвоєння змісту, вироблення навичок і відданість загальнолюдським цінностям. Учнів треба втягувати в дискусії й заохочувати питання. Це робить обстановку в класі більш демократичною, творчою, емоційною.


  1. Поняття інтерактивного навчання

та інтерактивних методів
Інтерактивне навчання - це специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Слово "інтерактив" прийшло до нас з англійської мови від слів "взаємний" і "діяти". Отже, інтерактивний - здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання реалізує конкретну мету - створити комфортні умови навчання та виховання, які забезпечать активну взаємодію всіх учнів.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання у співпраці, коли вчитель і учні -рівноправні суб'єкти навчання. В результаті організації навчання діяльності за таких умов у класі створюється атмосфера взаємодії, співробітництва, що дає змогу вчителеві стати справжнім лідером дитячого колективу. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, створення проблемних ситуацій.

В різних країнах світу з успіхом застосовують елементи деяких інтерактивних методик:

- у роботі задіяні всі учні класу

- учні вчаться працювати у групі (команді);

- формується позитивне ставлення до опонента; кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;

- за короткий час опановуються багато нового матеріалу;

- формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми.

Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, конструктивно мислити, приймати продумані рішення. Це навчання, занурене у спілкування, діалогове навчання.

Призначення такого навчання полягає в тому, щоб по-перше передати знання, по-друге, усвідомити цінність інших людей.


  1. Інтерактивне навчання в

системі нових освітніх технологій
Розвиток науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації, новітнім методам розв'язання освітніх завдань. З огляду на це роль учителя як авторитарного транслятора готових ідей змінилася на коригування ним інтелектуального і творчого потенціалу учнів. Водночас відбуваєтьс еволюція змісту, форм і методів навчання, яка спо нукає до розробок і впровадження новітніх освітні технологій. Серед них найперспективнішою ви дається інтерактивна технологія. Адже завдяки ї учень стає активним учасником процесу навчання.

Сутність інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійне активної взаємодії всіх учнів. Це базується н співпраці, взаємонавчанні вчитель — учень, учень -учень. При цьому вчитель і учень - рівноправні рівнозначні суб'єкти навчання.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу; відповідної навчальної ситуації. Отже, інтерактив сприяє формуванню атмосфери співробітництва взаємодії, дає змогу педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивна взаємодія виключає домінуванні одного учасника навчального процесу над іншими однієї думки над іншою. Під час такого навчання учні навчаються спілкуватися, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення.

Дослідження американських учених довели, що інтерактивне навчання сприяє засвоєнню матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику). Науковці довели, що найменших результатів у навчанні можна досягти за умов пасивного навчання (лекція — 5%, читання — 10%), а найбільших — інтерактивного (дискусійні групи — 50%, практика через дію — 75%, навчання інших чи застосування знань — 90%).

Це не означає, що потрібно використовувати тільки інтерактивне навчання, адже для цього важливі всі форми і методи пізнання. Складовими різноманітних інтерактивних технологій обов'язково є так звані пасивні й активні методи навчання. Неможливо одній людині знати все, навіть у вузькій галузі, до того ж ве-ликий обсяг інформації запам'ятовують комп'ютери. Учні повинні мати інші навички: мислити, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну інформацію, інтерпретувати її і застосовувати в конкретних умовах. Саме цьому і сприяють інтерактивні технології, які, на жаль, ще недостатньо поширені в українській школі. Щоб прискорити процес їх упровадження, необхідно, насамперед, підготувати вчителів до роботи з ними. Це потребує перегляду змісту курсів підвищення кваліфікації вчителів, а також активне вивчення і впровадження інтерактивних технологій у навчально-виховному процесі вищих педагогічних закладів освіти.

Слід зазначити, що існує низка проблем щодо впровадження інтерактивних технологій у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи. Вони виникають внаслідок авторитарних та репродуктивне орієнтованих методик роботи окремих учителів, які досить скептично налаштовані до змін у власній педагогічній діяльності, а також внаслідок браку інформації та досвіду практичного використання різних методів інтерактивного навчання.

Безумовно, є викладачі, які без спеціальної підготовки застосовують інтерактивні технології, проте відвідування навчальних семінарів надзвичайно корисне і для них, бо дає змогу емпіричні знання чітко структурувати у систему. Для педагога, який лише починає застосовувати ці технології, необхідні семінари-тренінги. В основі змісту таких тренінгів покладено спеціальні форми організації діяльності. Вони мають конкретну прогнозовану мету, яка може бути досягнута у відносно короткий термін: навчити учасників тренінгу інтеракції та розвинути у них необхідні здібності і якості, що дасть змогу досягти успіху в певному виді діяльності.

Досвід переконує, що вчителі, які використовуватимуть інноваційні технології у межах традиційної освітньої системи, потребують великої підтримки колег та адміністрації школи. Таку підтримку можна забезпечити, провівши навчальний семінар для групи вчителів одного навчального закладу. За таких умов учителі можуть разом займатися плануванням уроків, а також розраховувати на підтримку адміністрації закладу. Безумовно, не всі педагоги здатні для інтерактивного навчання. Проте використання його дає змогу фахово зростати. Використання інтерактивних форм навчання допоможе вчителеві співпрацювати з усім класом, з кожним учнем і учням між собою.

Після кількох старанно підготовлених уроків учитель відчуває, як змінилося ставлення учнів до нього, до самих себе, а також сама атмосфера у класі — і це служить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.

Отже, використання інтерактивних технологій навчання — не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери у класі, яка найкраще сприятиме співробітництву, порозумінню і доброзичливості, дасть змогу реалізовувати особистісно орієнтоване навчання.



  1. Використання інтерактивних технологій

на уроках географії
Однією з умов підвищення ефективності вивчення географії в сучасній школі є побудова процесу навчання на технологічній основі з урахуванням ідей гуманізації навчання та гуманітаризації географічної освіти. Це гарантує досягнення результатів навчання, спрямованих на «формування освіченої творчої особистості», що передбачено стандартом освіти. Для цього необхідно створити комфортні умови навчання, де кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

В.Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.

З метою розвитку особистості дитини я використовую інтерактивні методи у навчально-виховній діяльності. Ці методи набули поширення в практиці американської школи наприкінці XX ст. Дослідження, проведені Національним тренінговим центром США показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише свідомість, а й на його почуття.

Сутність інтерактивних методів полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії учнів. Це - співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними об'єктами навчання. На своїх уроках намагаюся бути організатором процесу навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне розв'язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення, виховуються почуття толерантності.

Розробку елементів інтерактивного навчання можна знайти в працях В.Сухомлинського, творчості вчителів - новаторів 70-80-х рр.

Однією з таких вправ є «Мозковий штурм». Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників. Як свідчить практика, шляхом «мозкового штурму» всього за кілька хвилин можна визначити десятки ідей. На уроці називаю тему дискусії і запрошую учнів узяти участь у обговоренні шляхом «штурму», який організовую за такими етапами:

• Усі учасники пропонують ідеї щодо розв'язання порушеної проблеми.

• Ідеї записуються на дошці.

• Якщо група вважає кількість поданих ідей достатньою, запис їх припиняється.

• Після того як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються і відбираються.

• Вибираються ті, що можуть допомогти розв'язати порушену проблему.

Під час проведення «мозкового штурму» дотримуюся таких правил:

• збираю якомога більше ідей щодо розв'язання завдання або проблеми;

• змушую працювати уяву учнів, не відкидаючи жодної ідеї;

• подаю кілька своїх ідей або розвиваю ідеї інших;

• не обговорюю і не критикую ідеї інших.

Наприклад, під час проведення уроку у 6-му класі на тему «Основні форми рельєфу Землі. Гори.» для мозкового штурму пропоную запитання: «Як, на вашу думку, виникають гори»? Серед відібраних ідей аналізуються ті, які найближчі до істини і формується спільна думка.

Робота у великій групі (тобто з усім класом) - навчальний метод, коли вся група обговорює ідеї чи явища, що стосуються певної теми.

Намагаюся уникати «закритих» питань, на які можна однозначно відповісти «так» чи «ні», ставлю відкриті питання, що починаються з «як?», «чому?», заохочую учнів висловити свої думки, судження, почуття. Демонструю увагу до всіх, дякуючи кожному за запитання чи висновок.

Наприклад, у 10 класі на уроці по темі «Країни Африки» для обговорення пропонується питання: «Відомо, що більшість країн Африки у різні часи були колоніями європейських країн. Як це вплинуло на їх розвиток?» Учні опрацьовують текст підручника, матеріал з додаткових джерел і разом обговорюють виниклі ідеї.

Дуже важливо на уроках залучати всіх учнів. У цьому допомагають такі методи, як «Коло ідей», «Мікрофон».

«Коло ідей» — учні, сидячи у колі, мають можливість висловити та обґрунтувати свою позицію. Наприклад, при вивченні теми «Господарство України» у 9-му класі учні висловлюють свою позицію щодо того, які галузі господарства потрібно розвивати в країні. Обов'язково обґрунтовувати свою думку.

«Мікрофон» - по черзі викликаю учнів, які імітують «говоріння» у мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон.

Наприклад, при вивченні теми «Країни Європи» в 10 класі пропонується ситуація: Уявіть, що ваші знайомі придбали туристичну путівку в одну з країн Європи, скажімо, Італію. І просять вас, як знавця географії, назвати географічні об'єкти, місця в природі, міста, історичні пам'ятки, які їм варто відвідати, перебуваючи в цій країні.

Проводжу роботу в малих групах. Більшість завдань виконуються в малих групах або парах. Ця форма роботи корисна для формування навичок участі у дискусії. Більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі, до того ж цей метод дає можливість заощадити час, бо відпадає потреба вислуховувати кожного учня у великій групі. Заняття в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування і співпраці. Дискусії малими групами стимулюють роботу в команді, виховують почуття терпимості й поваги до думки інших. Формую невеликі групи (п'ять-сім учнів), об'єдную їх різними способами:

• прошу учнів розрахуватися на першого, другого, третього, четвертого, п'ятого...;

• роздаю учням різні картинки з тваринами, рослинами, кольоровими папірцями тощо;

• розподіляю за порами року;

• об'єдную із сусідом, сусідкою по парті та учнями ближніх парт.

Наприклад, при вивченні металургії у 9-му класі розділяю клас на 4 групи: «історики», «економісти», «географи» і «екологи». Кожна група готує запитання сусідній по їх профілю, тобто 1) про історію розвитку галузі; 2) про умови розвитку галузі; 3) про принципи розміщення підприємств; 4) про екологічні проблеми, пов'язані з галуззю. Після опрацювання запитань відбувається обговорення.

Метод «займи позицію» допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі. Використовую його з метою надання учням можливості висловитися та практикуватися в навичках спілкування. Таким способом обговорюємо проблему доцільності розвитку атомної енергетики в Україні під час вивчення теми «Електроенергетика».

Метод «Прес» використовую у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію щодо суспільної чи економічної проблеми, яка обговорюється. Метод надає можливість навчитися аргументовано, в чіткій і стислій формі формулювати і висловлювати свою думку з дискусійного питання.

Метод «Прес» має таку структуру та етапи.

1. Позиція «Я вважаю, що...» (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору).

2. Обгрунтування «...тому що...» (наведіть причину виникнення цієї думки).

3. Приклад «...наприклад...» (наведіть факти на доказ вашої думки, вони підсилять вашу позицію).

4. Висновки «Отже, я вважаю...» (узагальніть свою думку, про те, що необхідно робити).

Наприклад, при вивченні теми «Країни нової індустріалізації Південно-Східної Азії» у 10 класі учні висловлюють свою позицію щодо можливості розвитку України шляхом країн, що розглядаються.

Виявити різні позиції щодо певної проблеми або суперечливого питання дає можливість застосування методу дискусії. Щоб дискусія була відвертою, створюю в класі атмосферу довіри і взаємоповаги, і тоді всі учні класу включаються в розумову діяльність і розвивають свої здібності. З цією метою пропоную учням дотримуватися таких правил:

• Висловлюватись по черзі, не перебиваючи того, хто говорить.

• Критикувати думку, а не особу, яка її висловлює.

• Поважати всі висловлені думки.

• Не сміятися, коли інший говорить, за винятком випадків, коли хтось жартує.

• Не змінювати теми дискусії.

• Заохочувати до участі в дискусії інших.

Для дискусії пропонуються суперечливі питання. Наприклад, у 9-му класі при вивченні хімічної промисловості обговорюється питання «Чи варто в Україні розвивати хімічну промисловість?».

З метою розвитку навичок ведення дискусії застосовую метод «Акваріум», суть якого полягає в поділі учнів на дві-три групи для виконання ними певного завдання. Гра проходить так. Одна з груп сідає в центрі класу, утворивши внутрішнє коло. Учасники цієї групи починають обговорювати запропоновану проблему, а всі інші спостерігають за обговоренням. На цю роботу відводиться 3—5 хв., після чого група займає свої місця, а вчитель пропонує класу відповісти на запитання: Чи погоджуєтесь ви з думкою групи? Чи достатньо вона аргументована? Який з аргументів найбільш переконливий?

Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група та обговорює наступну ситуацію. Усі групи мають по черзі побувати в «Акваріумі», і результати їх роботи обговорюються в класі.

Такий метод застосовую, наприклад, при вивченні теми «Глобальні проблеми людства» у 10 класі. Для обговорення пропонуються ситуації:

1. Проблема війни і миру в сучасному світі: причини виникнення військових конфліктів та шляхи розв'язання.

2. Демографічна проблема людства: «вибух» чи «криза» загрожує людству?

3. Продовольча проблема в різних куточках світу.

4. Глобалізація: що ми знаємо про це.

5. Екологічна проблема-реально вирішити чи ні? Запитання до класу

- Чи доведена думка?

- Чи погоджуєтеся з думкою групи?

- Який з аргументів був найпереконливішим?

Великий інтерес у дітей викликає урок-вікторина. Під час проведення такого уроку використовуються запитання, підготовлені самими учнями у групах або ж запропоновані вчителем. Основною вимогою до запитань є їх пізнавальність.

Уроки-вікторини найчастіше проводжу у 6-му класі як уроки узагальнення знань, наприклад по темі «Гідросфера».

Активізації розумової діяльності учнів сприяє самостійна робота з вивчення певних тем і складання запитань, на які в тексті немає прямої відповіді, що змушує вдумливо читати текст, осмислювати його. Роботу цю урізноманітнюю, наприклад виділяю своєрідні опорні слова, що визначають основний зміст, розкривають суть явища або процесу, а учням пропоную скласти за опорними словами розповідь.

Особливо велике значення для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії має навчання їх прийомів роботи з підручником, атласом та контурною картою. На уроках ознайомлюю з усіма видами карт, схемами, додатками. Коли матеріал простий і доступний, використовую самостійну роботу за підручником у парах чи групах, поєднуючи з бесідою.

Якщо матеріал уроку тісно пов'язаний з попереднім й учні краще підготовлені до його засвоєння, бесіда може мати проблемний характер.

Для кращого розуміння певних ознак чи явищ використовую метод пошуку аналогій. Це узагальнення певних ознак чи властивостей одних предметів і пошук подібних властивостей інших. Аналогії можуть бути прямими, символічними, фантастичними. Використання аналогій у творчому процесі розвиває логічне мислення, пам'ять, увагу, фантазію дитини.

На етапі закріплення вивченого матеріалу використовую кросворди та ігри: «Хто більше знає», «Поле чудес», вікторини, прийом «П'ять речень», а також складання сенкенів.

На уроці, в залежності від кількості учнів, об'єдную їх у пари, трійки та групи. Усе, що пропонують учні, обговорюємо. Допомагаю учням опрацювати інформацію, прийняти власні рішення. Спостерігаю, щоб жоден з учнів не залишився поза обговоренням. Для забезпечення швидкого та ефективного включення учнів в інтерактивну діяльність даю учням пам'ятки, які містять опис діяльності в збірнику «Учись учитись». Робота в групах може бути організована на таких етапах уроку, як актуалізація, вивчення нового та закріплення вивченого матеріалу. На етапі мотивації навчальної діяльності застосовую метод асоціювання, вправу «Мікрофон», «Мозковий штурм». Ці вправи дають можливість учням вільно висловлювати свої думки.

На інтерактивних уроках залучаю учнів до визначення мети уроку, тобто очікуваних результатів. Важливо, щоб учень не тільки знав, розумів, чого він досяг, а й чого він хотів би досягти на наступному уроці.

Необхідну інформацію для роботи на уроці учні можуть отримувати під час міні-лекції, роботи із роздатковим матеріалом, виконання домашнього завдання, викладу повідомлення учнем, опрацювання матеріалу підручника.

Метою інтерактивної вправи є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Після того як учнів об'єдную в групи, проводжу інструктування - розповідаю про мету вправи, чітко даю завдання, вказую час на виконання завдань та запитую, чи все зрозуміло. Намагаюсь надати дітям максимум можливостей для самостійної роботи: навчання в співпраці один з одним. В період презентації результатів вимагаю від учнів чіткої інформації.

Під час роботи в групах учні ведуть короткі записи чи складають таблиці. Учень пише для себе, щоб визначити, запам'ятати, пояснити, обміркувати інформацію або власні ідеї. Виклад думок на папері оцінюю. Кожен учень незалежно від рівня підготовки бере участь у розв'язанні колективної проблеми.

На уроці після вивчення нової теми пропоную учням скласти різноманітні завдання для іншої групи, а якщо трапляється так, що суперники не можуть відповісти - відповідають самі. Можна запропонувати учням завдання творчого характеру, наприклад скласти кросворд з теми.

Під рефлексією психологи розуміють самоаналіз, розмірковування над тим, що людина знає, думає, міркує. На цій стадії учень перетворює нові знання на власні, оскільки висловлює їх своїми словами. В кінці уроку повертаємося до записів на дошці, зроблених на початку уроку, уточнюємо, що зі сказаного підтвердилося, чи досягли поставленої перед собою мети, чому навчилися.

Обов'язково звертаю увагу на невербальні комунікації - стан душі кожного учня, з яким закінчують урок. Намагаюся зняти напругу, а також поставити нову мету для освітньої діяльності, причому учні самі беруть на себе зобов'язання щодо подальших дій. Для кращої організації навчальної діяльності на уроці рекомендую в зошиті написати резюме, дати відповіді на запитання: що сподобалося на уроці?, що не сподобалося?, чи задоволені ви собою?, поставте оцінку собі та дайте собі завдання.

Інтерактивні методи навчання дають можливість активізувати мислення учнів, залучати учнів до плідної бесіди, мотивувати навчання, показувати різні точки зору, допомагає ставити свої запитання та формувати власну думку.

Впровадження інтерактивних методів у практику роботи, разом з тим, пов'язане з певними труднощами і проблемами. Насамперед, найчастіше доводиться стикатися з обмеженістю інформації, яку доводиться додатково

готувати до уроку, недосконалістю підручників з географії, і, часто, з байдужістю учнів до вирішення проблем, які стоять на уроці. Основним недоліком групової роботи є різний рівень знань і можливостей учнів, що, в кінцевому результаті, впливає на результативність роботи всієї групи і створює психологічну напругу. Дискусію важко провести у тому випадку, коли учні в недостатній мірі оволоділи фактичним матеріалом по темі і тому не можуть аргументовано довести свою думку. До того ж підготовка кожного інтерактивного уроку вимагає значних затрат часу. Все це разом не дозволяє робити всі уроки інтерактивними. У кінцевому підсумку такими є окремі, найбільш зручні за темою уроки, або ж на уроці використовуються окремі методи інтерактивного навчання.

Готуючись до кожного уроку, думаю над тим, щоб був побудований методично вірно, намагаюся, щоб урок на урок не був схожий. На своїх уроках намагаюся стимулювати творчий пошук, використовую різні методи і форми роботи, прищеплюю учням навички самостійної роботи з книгами, картами; розвиваю навички роботи в групі, вміння слухати товаришів та висвітлювати свою думку; привчаю до дослідження, пошуку, спостережливості.



Висновки
— Інтерактивне навчання - це насамперед діалогове спілкування між вчителем і учнем. Тому вчитель організує навчальний процес таким чином,що практично всі учні виявляються залученими в процес пізнання.

— Спільна діяльність учнів у процесі освоєння навчального матеріалу означає , що кожний вносить свій внесок, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. В умовах доброзичливості, взаємної підтримки учні одержують не тільки знання, але йде і розвиток пізнавальної діяльності, що переводить її на більш високі форми кооперації і співробітництва.

— У ході діалогового навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.

— З метою підтримки інтересу до предмета рекомендується впроваджувати науково- пошукові дослідницькі уроки.



  • Серед форм і методів, які включає у себе інтерактивне навчання на уроках географії мають переважати наступні:

— Форми: традиційні і нетрадиційні творчі, самостійні роботи, уроки-семінари, ділові ігри, конференції, подорожі і т.д.

— Методи : інтерактивні, метод дискусій, метод проектів, метод проблемного викладення матеріалу.



Список використаної літератури
1 Андрєєва В. М. Нестандартний урок географії: Навчально-методичний посібник. — X.: Видавнича грума «Основа», 2005.
2. Довгань Г.Д. Інтерактивні технології на уроках географії: [Навч.- метод, посіб.]/ Г.Д. Довгань. - X.: Вид. група"Основа", 2005. -126 с. - (Б-ка журн. "Географія"; Вип.5(17)).
3. Врублевська, Марія Олексіївна. Секрети успішного уроку географії: [Навч. -метод, посіб.]/М.О. Врублевська. - X.: Вид. група "Основа", 2005. -141с- (Б-ка журн."Географія"; Сер. "Урок від А до Я" Вип.8(20)). - І8ВИ 966-333-207-7: 5.00грн.
4. Стадник О. Г, Інноваційні технології навчання географії. — X.: Ви­давнича група «Основа», 2010.
5. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. — К.: Видавництво Л. С. К., 2004.
6. Яськова А.О. Використання інтерактивних методів у викладанні географії/ А.О. Яськова //Географія. -2006. -Лют. (№ 3). - (Дод.). - С. 1-8

Додатки

Географія 7 клас Учитель 1 категорії

А.А. Мітченок
Тема. АВСТРАЛІЯ – НАЙМЕНШИЙ МАТЕРИК ЗЕМЛІ. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ, СВОЄРІДНІСТЬ ГП МАТЕРИКА. ІСТОРІЯ ІДКРИТТЯ І ДОСЛІДЖЕННЯ. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА, ФОРМИ РЕЛЬЄФУ ТА КОРИСНІ КОПАЛИНИ АВСТРВЛІЇ, ЇХ ПОРІВНЯННЯ З АФРИКОЮ
Мета: сформувати в учнів загальне уявлення про своєрідність та особливості природи Австралії; продовжувати формувати навички складання характеристики ГП материка за планом; продовжувати формування вміння порівнювати та узагальнювати теоретичний матеріал; вдосконалювати практичні вміння та навички учнів працювати з картами атласу, підручником та іншими джерелами географічних знань.

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

Обладнання: фізична карта Австралії, глобус, атласи, підручники, портрети мореплавців, ілюстративний матеріал про природу материка.
Хід уроку
І. Організаційний момент

Визначення мети та завдань уроку, визначення місця та значення теми «Австралія» в загальній структурі курсу.



ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Інтелектуальна розминка»

  • За яким планом складається характеристика материка?

  • Чому вивчення будь-якої території починається з вивчення її ГП?

  • Що вам відомо про Австралію? (Орієнтовно: найменший материк, найжаркіший, найвіддаленіший, «все навпаки», одна держава, багато сумчастих тварин)


ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом «Дивую всіх» (Розповідь вчителя).

Австралія – материк чудернацький, бо все там навпаки для нас: в січні – літо, дерева взимку скидають не листя, а кору, через пустелі без сокири не

пройдеш, тварини мають сумки. Цікаво дізнатися про такий материк більше?

Пропоную продовжити учням (випереджувальне домашнє завдання)



VI. Вивчення нового матеріалу


  1. Прийом «Творча лабораторія»

Розгорнутий план етапу

  1. Характеристика ФГП материка за планом

Учні працюють в групах самостійно, користуючись планом в довіднику учня, текстом підручника і картами атласу. Після виконання роботи кожна група звітує про виконання роботи і дає відповідь на один із пунктів плану.

Учні за допомогою вчителя роблять загальний висновок про особливості ГП і їх вплив на природу материка (віддаленість, ізольованість –своєрідна природа; перетинається майже по середині південним тропіком – сухий, жаркий клімат).



  1. Історія відкриття

Розповідь учителя, випереджувальні завдання учнів.

  1. Тектонічна будова

Робота з тектонічною картою

  1. Рельєф

Розповідь учителя, учні спостерігають за картою.

  1. Корисні копалини

Учні називають їх за картою, вчитель спрямовує увагу на зв’язок їх розташування з походженням.

У процесі роботи учні підписують та наносять на контурну карту географічну номенклатуру.


2. Прийом «географічний практикум»

Учні самостійно порівнюють рельєф Австралії і Африки. Результати оформлюють у вигляді таблиці.



Ознаки порівняння

Австралія

Африка

1. Що становить основу материка







2. Плоскогір’я







3. Низовини







4. Гори







5. Область складчастості







Після виконання роботи підбивається підсумок, учні роблять висновок.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Мікрофон»

  • У чому особливості ГП Австралії?

  • Звідки пішла назва материка, хто і коли його відкрив?

  • Особливості рельєфу Австралії.

  • Чому в Австралії нема вулканів і льодовиків?

  • На які корисні копалини багатий материк?




  1. Прийом «Аукціон» (По номенклатурі)



VI. Підсумок уроку
Прийом «Прес – конференція»

Що нового ви дізналися сьогодні на уроці? Що найбільше вразило?


Прийом «Так – ні»

  • Австралія найменший материк Землі.

  • На материку є діючи вулкани.

  • В Австралії є високі гори.

  • Материк не має територій із сучасним зледенінням.

  • Вздовж північно – східної частини материка простягнувся Великий Бар’єрний риф.

  • Австралію відкрили китайці.

  • В Австралії багато родовищ нафти та природного газу.


VII. Домашнє завдання

  • Опрацювати текст підручника.

  • Закінчити роботу в контурних картах.

  • Підготувати додатковий матеріал, що стосується внутрішніх вод та клімату материка.

  • Скласти кросворд з географічною номенклатурою материка.

Географія 7 клас Учитель 1 категорії

А.А. Мітченок
Тема. ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ КЛІМАТУ. СУХІСТЬ КЛІМАТУ, ЇЇ ОСНОВНІ ПРИЧИНИ. КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ І ТИПИ КЛІМАТУ АВСТРАЛІЇ. ВОДИ СУХОДОЛУ
Мета: показати особливості кліматичних умов і внутрішніх вод Австралії, продовжувати формувати поняття про основні та перехідні кліматичні пояси і відповідні типи клімату; вдосконалювати вміння працювати з кліматичними картами та діаграмами, виховувати повагу до власних думок та думок товаришів до класу.

Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична і кліматична карти Австралії, атласи, підручники, додаткові джерела географічних знань – енциклопедії, журнали, ілюстрації природи материка.

Хід уроку



І. Організаційний момент

Визначення мети і завдань роботи на уроці. Визначення основних етапів роботи на уроці.



ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів



  1. Прийом «географічна мозаїка»

    • Атмосферний вихор, який має низький тиск у центрі. З ним пов’язана не стійка хмарна погода з опадами… (циклон)

    • Випромінення Сонця… (Радіація)

    • Субекваторіальна або тропічна рослинність у вигляді степових просторів з багаторічних трав’янистих рослин, серед яких розкидані окремі дерева, групи дерев або чагарники… (Савана)

    • Природна розплавлена маса гірських порід, яка утворилася в глибинних шарах Землі і не виливалася на її поверхню… (Магма)

    • Широтна смуга з відносно однорідним кліматом … (Кліматичний пояс)

    • Частина суходолу, з якої вода стікає в певну річку, озеро, море… (Басейн стоку)

    • Постійний горизонтальний і вертикальний рух повітря в атмосфері Землі … (Атмосферна циркуляція)

    • Паралелі 23  26’ пн.. і пд. широти, які проведені на глобусі та карті пунктирною лінією… (Тропіки)

    • Природний водний потік, який протікає у виробленому ним видовженому заглибленні земної поверхні… (Річка)

    • Видовжене заглиблення річкової долини, постійно заповнене текучою водою… (Русло)

    • Замкнута природна заглибина в земній поверхні, заповнена водою… (Озеро)




  1. Прийом «Географічна лабораторія»

Учні наносять на контурні карти номенклатуру ГП і рельєфу Австралії під диктовку вчителя на два варіанти.


  1. Прийом «Мікрофон»

• Чому Австралію іноді називають островом?

• Назвіть крайні точки материка.

• Чому Австралія була відкрита пізніше від більшості інших материків?

• Хто і коли її відкрив?

• Чому Австралію називають найнижчим материком? Порівняйте середні висоти Австралії і Африки.

• Чому в рельєфі переважають рівнини?

• На які корисні копалини багата Австралія?

• Що спільного і відмінного в рельєфі Австралії і Африки? В чому причина?




  1. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів


Прийом «Проблемне питання»

Учитель. В природі все взаємопов'язано. Як географічне положення Австралії впливатиме на її клімат і внутрішні води? Чи підтвердиться зв'язок? Чому Австралія — найсухіший материк на Землі? Чому в пів­денних його штатах чітко виражені пори року, а у північних — тільки два сезони. На всі «чому?» відповімо, вивчивши тему уроку. (Всі ці питання записані на дошці, до них повертаємось в кінці уроку.)


V. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Загальні особливості клімату.

Я поясню, учні працюють з картами атласу, підручником.
Прийом «Мозковий штурм»

Треба продовжити речення, запропонувавши будь-які можливі вірні варіанти:

а) клімат жаркий, тому що...

б) клімат сухий, тому що...


2. Кліматичні пояси і типи клімату.

Учні називають кліматичні пояси, в яких розташована Австралія. Звертають увагу на те, що о. Тасманія розташований у помірному кліматичному поясі. За текстом підручника учні самостійно харак­теризують кліматичні пояси і типи клімату, працюють за варіантами:

1 варіант — субекваторіальний кліматичний пояс;

2 варіант — тропічний кліматичний пояс;

3 варіант — субтропічний кліматичний пояс.
3. Води суходолу.
Прийом «Мікрофон» (випереджальне домашнє завдання, повідомлення учнів)

Чи багато річок і озер в Австралії? Чому?

Розповідь вчителя про систему Муррей — Дарлінґ.

Питання. Дарлінґ влітку пересихає, розбиваючись на окремі водойми, а Муррей — ні. Чому?
V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Експрес-тест» (із запропонованих тестів я формую тести за двома варіантами по 6 запитань)
1. Океани, якими омивається Австралія:

а) Індійським та Атлантичним;

б) Атлантичним та Тихим;

в) Тихим та Північно-Льодовитим; іг) Тихим та Індійським.


2. Координати, які має будь яка з точок Австралії:

а) південну широту та східну довготу;

б) північну широту та західну довготу;

в) південну широту та західну довготу;

г) північну широту та східну довготу.
3. Майже посередині Австралія перетинається:

а) екватором; б) Південним тропіком;

в) нульовим меридіаном; г) Південним полярним колом
4. Тектонічні структури, що лежать в основі материка: а) давня платформа та область нової складчастості;

б) область давньої складчастості та давня платформа;

в) область нової та давньої складчастості;

г) область нової складчастості.


5. Давній Австралійській платформі в рельєфі відповідає:

а) Великий Вододільний хребет та Центральна низовина.

б) Великий Бар'єрний риф та Великий Вододільний хребет.

в) Центральна низовина та Західно-Австралійське плоскогір'я.

г) Західно-Австралійське плоскогір'я та Великий Вододільний хребет.
6. Кліматичний пояс, що займає Північ Австралії:

а) арктичний; б) субтропічний;

в) субекваторіальний; г) помірний.

7: Північ материка отримує найбільшу кількість опадів, в той час коли Сонце знаходиться в зеніті над:

а) Південним тропіком; б) екватором;

в) Північним тропіком; г) нульовим меридіаном.


8. Максимальні температури повітря в більшій частині Австралії фік­суються в:

а) червні — липні; б) березні — квітні;

в) грудні — січні; г) листопаді — грудні.
9. Тип живлення, що є переважаючим для річок Австралії:

а) льодовиковий; б) ґрунтовий; в) сніговий; г) дощовий.


10. За своїми природними особливостями австралійське озеро Ейр більш за все нагадує африканське озеро:

а) Ньяса; б) Танґаньіка; в) Вікторія; ,г) Чад.


11. Вітри, що дмуть над більшою частиною материка Австралія: а) бризи; б) мусони; в) пасати; г) південно-західні.
12. Територія материка, де знаходиться Великий Артезіанський басейн:

а) північ материка; б) центр; в) схід; г) північний схід.


VI. Підсумок уроку ,
Прийом «Роблю висновок»

• В Австралії жаркий клімат, причиною чого є розташування материка поблизу екватора і на Південному тропіку.

• В Австралії сухий клімат, бо тропік перетинає материк посередині, а Великий Вододільний хребет не пропускає вологу з океану у внут­рішні райони.

• Австралія розташована у трьох кліматичних поясах, в субтропічному і тропічному, виділяють ще кліматичні області за зволоженням.

• Річок та озер обмаль, бо сухий клімат. Кріки — тимчасові водотоки.
VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника.

• Підготувати повідомлення про Великий Бар'єрний риф.

• Підготувати повідомлення про тварин і рослини Австралії





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка