Використання інформаційно-комунікаційних технологій в професійній діяльності фахівців інженерних спеціальностей бацуровська І. В



Сторінка2/5
Дата конвертації07.11.2016
Розмір0.76 Mb.
1   2   3   4   5

ЭКОНОМИКО- МАТЕМАТИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ: ФОРМИРОВАНИЕ СООТВЕТСТВУЮЩИХ КОМПЕТЕНЦИЙ

Горчакова И.А.

Государственный университет информатики и искусственного интеллекта, г.Донецк

Экономико-математическое моделирование является неотъемлемой частью исследований в области экономики. В литературе, посвященной математическому моделированию, в зависимости от учета различных факторов (времени, способов его представления в моделях, случайных факторов и др.) выделяют, например, такие классы моделей: статистические и динамические, дискретные и непрерывные, детерминированные и стохастические. Если рассматривать характер метода, положенного в основу моделирования, можно выделить модели математические и имитационные. Развитие первого направления связано с такими именами, как Л.Н. Канторович, Дж. Фон Нейман, В.С. Немчинов, Н.А. Новожилов, Л.Н. Леонтьев, В.В. Леонтьев и др., второго - с именами Дж.Форрестера, Р.Шеннона, Дж.Шрайбера и др. Широкое распространение в имитационном моделировании получил метод системной динамики, разработанный одним из крупнейших специалистов в области теории управления Джеймсом Форрестером. Его труд “Мировая динамика” положил начало глобальному моделированию.

Исследования отечественных и зарубежных ученых в области моделирования позволяют сделать вывод о перспективности использования этого метода в экономике. В связи с чем актуализируется потребность формирования у студентов соответствующих компетенций в области моделирования для успешного осуществления профессиональной деятельности в современных экономических условиях [1].

Литература

1. Гочакова І. Проблеми підготовки до економіко-математичного моделювання спеціалістів з економічної кібернетики // Научная индустрия европейского континента- 2010: Материалы VI международной научно-практической интернет-конференци -Том 17. – Педагогика: Прага. «Образование и наука». – С. 74 – 76
СТВОРЕННЯ ЗАСОБІВ ТЕСТУВАННЯ ДЛЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ НА БАЗІ ТЕХНОЛОГІЇ FLASH 

Гугнін В.М., Лимаренко В.В.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», м. Харків

В роботі розглянуті питання створення засобів тестування, що базуються на технології Flash, для дистанційного навчання. При розробці засобів для тестування для дистанційної форми навчання представляється перспективним використання Flash-технології, яка дозволяє створювати тести, що містять інтерактивні анімаційні ролики, схеми, ілюстрації і т.п. матеріал будь-якої складності. Створення програм в Flash дозволяє домогтися найбільшої наочності та підвищення ступеня навченості. Основні переваги:

- маленький розмір файлів і, відповідно, більш швидке завантаження з мережі. Flash використовує векторний формат зображень і стискає растрові і звукові файли (які також можуть використовуватися в сторінках Flash).

- інтерактивність. Окрім простої графіки - малюнків і тексту - можна використовувати повнофункціональні навігаційні властивості: анімовані кнопки, спливаючі підказки, зручні ієрархічні меню, що, в цілому, полегшить кінцевому користувачу завдання навігації.

- усунення проблем сумісності між браузерами. На відміну від HTML, Flash однаково працює в будь-яких сучасних браузерах.

- потужна подієво-керована мова. У Macromedia Flash використовується спеціальна мова, за допомогою якої можна створювати "інтелект" для своєї сторінки. Починаючи з Flash 5, впроваджена технологія ActionScript, що дозволяє здійснювати повноцінне програмування, в тому числі з підтримкою умовного і циклічного переходу, масивів, функцій і класів, які можна успадковувати і набагато більш зручним інтерфейсом.

В ході роботи за допомогою технології Flash була реалізована система тестування знань учнів. Розроблена система тестування задовольняє основним вимогам до тестових компонентів для дистанційного навчання: тестовий матеріал повністю відповідає програмі курсу, учень має можливість контролювати себе самостійно, оболонка тестового матеріалу зручна і проста для розуміння без попереднього навчання. Після проходження тесту учень має можливість побачити оцінку своїх знань, а також переглянути всі питання тесту з правильними відповідями.

 

Використання Мультимедійних навчаючих програм з англійської мови для самостійної роботи студентів



Гуріна Т.М.

Харківський національний педагогічний університет
імені Г.С. Сковороди, м. Харків

У рамках концепції комунікативно-когнітивного навчання іноземних мов (ІМ), яка отримала розповсюдження у вітчизняній методиці, набуває особливого значення самостійна робота студентів. Завдання й зміст самостійної роботи обумовлені вимогами мобільності (адаптивності) у використанні ІМ. Ступінь цієї мобільності забезпечується за рахунок здатності й готовності студента до продуктивної самостійної роботи над мовою, до поповнення своїх мовних знань й умінь, корекції й удосконалювання, підтримки досить високого рівня володіння ІМ, усунення можливих помилок і неточностей.

Самостійна робота студентів по вивченню англійської мови охоплює: запам’ятовування слів, вивчення правил словоутворення, граматичних правил, читання текстів англійською мовою вголос відповідно до правил читання, безперекладне розуміння текстів та їхній переклад на рідну мову як усний, так і письмовий, набуття навичок правильної вимови й розуміння на слух.

Існує багато мультимедійних навчаючих програм з англійської мови, які можуть допомогти студенту у формуванні та удосконаленні мовних умінь та мовленнєвих навичок: Reward lnter@tive, New Dynamic English, World Talk, Living English, Learn to Speak English, English Express, Business English, English Discoveries (для навчальних закладів).

На сьогоднішній день Reward lnter@tive – мабуть, самий повний й об'ємний (9 CD) мультимедійний підручник англійської мови на українському ринку. Порівняти з ним по обсягу й розмаїтості інформації можна тільки "багатотомний" електронний посібник Business English фірми "Медиахаус", який, однак, не є повним курсом мови, а тематично охоплює лише специфічну, хоча й досить широку сферу бізнесу. Reward lnter@tive – це ціла розгалужена структура, що включає службу дистанційного навчання з використанням можливостей Web й електронної пошти. У програмі докладно й збалансовано реалізовані майже всі основні компоненти традиційних методик вивчення іноземної мови: передбачені заняття, спрямовані на розвиток лексики, здатності сприймати усне мовлення, будувати фрази, на поліпшення вимови (є модулі розпізнавання мовлення й візуалізації мовного потоку), а також на оволодіння граматикою й розмовними навичками.

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

Дронова В.М.

КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» м. Харків

Ми живемо в час масової комп’ютеризації всіх галузей суспільного життя. Навчання учнів у школі теж не можливе сьогодні без використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Це саме той засіб, що сприяє розвитку особистості учня і професіоналізму вчителя. На уроках біології використання ІКТ дасть змогу учням краще зрозуміти суть процесів і явищ, перевірити свої знання, а також виконувати лабораторні та практичні роботи віртуально. Щоб педагоги були готові до вмілого оперування цими технологіями, на курсах підвищення кваліфікації в КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» цьому приділяється значна увага. Вчителі знайомляться з програмними педагогічними засобами (ППЗ) з біології, а також вчаться користуватися мережею Internet у навчальному процесі.

Проведене нами в 2010-2011н.р. анкетування вчителів біології показало, що близько 60% педагогів мають вдома комп’ютер і користуються ним, 24% мають, але не користуються і 16% його не мають. Значна кількість педагогів (37,5%) вказали, що у їхніх навчальних закладах є інтерактивна дошка, але про можливість її використання вони не знають. Більшістю вчителів (70%) відзначено, що комп’ютерний кабінет школи служить тільки для проведення уроків інформатики, але 30% вказують на можливість проведення уроків і з інших предметів, що порівняно з попередніми роками значно більше. Доступ до мережі Internet в школах м. Харкова мають близько 37%, райцентрах близько 30% вчителів, а в селах показники надто низькі. ППЗ з біології використовують близько 40% учителів. Порівняно з попередніми роками, кількість педагогів, які вважають використання ППЗ на уроках біології зайвим, знизилася до 5%.

Під час курсів підвищення кваліфікації діагностується рівень володіння ІКТ кожного вчителя, а потім проводяться заняття, що базуються на індивідуальному підході до педагогів та надаються рекомендації про наукові біологічні сайти котрі необхідні їм у роботі. Для задоволення потреб і інтересів учителів, окрім основних занять, викладачами розроблена програма спецкурсу «Використання ІКТ в діяльності вчителів природничо-математичних дисциплін». За цією програмою можуть навчатися вчителі, які вже мають певний рівень знань та умінь, і бажають навчитися працювати з тестовими оболонками, створювати блоги, використовувати комп’ютерне моделювання при вивченні складних тем, навчитися працювати з інтерактивною дошкою тощо.



ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІНЖЕНЕРНОГО ПРОФІЛЮ

Друзь І.М.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», м. Харків
В умовах модернізації вищої освіти особливого значення набуває проблема професійної підготовки майбутніх фахівців, конкурентноздатних на ринку праці, компетентних, які вільно володіють своєю професією.

Нова освітня парадигма за пріоритет професійної освіти розглядає орієнтацію на інтереси особи, на становлення її ерудиції, розвитку самостійності у здобутті знань, тобто на компетентнісний підхід до освіти.

Проте, компетентнісний підхід в освіті сприяє цілеспрямованому формуванню професійних компетенцій у майбутніх фахівців.

В зв’язку з цим виникла необхідність визначення концептуальних підходів до професійного розвитку студентів у вищих навчальних закладах та пошуку ефективних технологій навчання, які сприятимуть формуванню професійних компетенцій у майбутніх фахівців інженерного профілю.

Одним з перспективних практичних втілень є такі технології які здійснюються на основі взаємозалежних принципів:


  • навчання на основі інтеграції з наукою і виробництвом;

  • професійно - творчої спрямованості навчання;

  • орієнтованості навчання на особистість;

  • орієнтованості навчання на розвиток досвіду самоосвітньої

діяльності майбутнього фахівця.

Впровадження зазначених вище технологій на практиці доводить необхідність їх проектування, удосконалення та використання системного підходу при їх застосуванні на принципах поєднання взаємодії теорії і практики, індивідуальної і колективної роботи, навчання з застосуванням ігор, наставництва і самоосвіти.

Одним із основних показників професійної компетентності майбутнього фахівця інженерного профілю є сформованість професійного мислення, що представляє його інтелектуальну здатність до розв’язання фахових проблем і зміст якої безпосередньо пов’язаний з розв’язанням професійних завдань на виробництві.

Таким чином, формування професійної компетенції у студентів вищого навчального закладу, є ефективним засобом та дидактичним інструментом формування сучасного фахівця європейського типу.



СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНО-ОСОБИСТІСНИХ ЯКОСТЕЙ СУБ’ЄКТІВ ПРОЦЕСУ НАСТАВНИЦТВА ЯК ФАКТОР ЇХ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Зембицька М. В.

Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, м. Тернопіль
Підвищення вимог до професіоналізму фахівців, що висуваються сучасним суспільством, ставить під сумнів достатність суто теоретичної додипломної підготовки вчителів. Брак досвіду особливо гостро відчувається протягом періоду професійного становлення молодого вчителя, коли відбувається перехід навчання до практики. Проблемам періоду професійної адаптації вчителів-початківців приділяється значна увага за кордоном, зокрема у США, де однією з форм підтримки молодих учителів є наставництво.

Наставництво можна трактувати як процес передачі досвідченим учителем власних знань, умінь та навичок учителю-початківцю. Це професійні партнерські стосунки колег, що сприяють їх взаємному професійному розвитку. Американські науковці А. Рейман і Р. Еделфелт [1, с. 19] виокремили найважливіші якості наставника, що забезпечують продуктивність його взаємин з підопічним: 1) ентузіазм і емпатія, вміння зрозуміти проблеми молодого вчителя; 2) вміння заохотити підопічного; 3) здатність забезпечити взаємовигідну співпрацю; 4) готовність сприяти розвитку професійної рефлексії у підопічного; 5) вміння створити невимушену атмосферу для ефективного обміну досвідом; 6) готовність захищати підопічного; 7) вміння одночасно виконувати завдання й обов’язки різного характеру. Т. Бей [2, с. 13] розроблено систему з подібними характеристиками наставника, які є ключовими під час їх відбору. Отже, окрім згаданих, до досвідчених педагогів висуваються такі вимоги: 1) готовність до безперервного навчання і саморозвитку; 2) здатність бути прикладом для наслідування; 5) вміння забезпечити комплексну підтримку молодого фахівця, а не суто оцінювання його діяльності; 6) готовність до часових витрат, пов’язаних з наставництвом.



Література

1. Reiman, A. School-based mentoring programs: Untangling the tensions between theory and research / Reiman, A., Edelfelt, R. // Raleigh, N.C: North Carolina State University, Department of Curriculum and Instruction. – 1990 – 29 p.

2. Bey, T. Mentoring: Contemporary principles and issues / Bey, T., Holmes, C. Reston // VA: Association of Teacher Educators. – 1992 – 127 p.

РОЗРОБКА ЕЛЕКТРОННОГО РЕСУРСУ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ШКОЛЯРІВ ДО ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ З ІНФОРМАТИКИ

Калітіна А.І.

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С.Сковороди, м.Харків

На сьогодні все частіше підсумкове оцінювання проводиться в тестовій формі, бо за допомогою тестів можна оцінити рівень засвоєння матеріалу та відпрацювати навички його виконання.

Говорячи про інформатику, досвіду проведення підсумкового екзамену в тестовій формі в нашій країні поки що немає, але є у Росії. Проаналізувавши навчальні програми української та російської шкіл, можна побачити, що ми маємо всі підстави скористатися російським досвідом.

В контексті цього нами розробляється електронний ресурс, який допоможе учням підготуватися до підсумкового оцінювання з інформатики в тестовій формі.

Аналізуючи ресурси щодо створення сайтів, ми побачили, що на сьогодні все частіше використовуються так звані CMS (Content Management System), але, на нашу думку, CMS Joomla – це найкращій вибір, бо вона має безліч переваг, а саме: гнучкість (різноманіття сайтів); дружелюбний інтерфейс; простота засвоєння; великий вибір тем оформлення, компонентів (що збільшує функціональність сайту); займає малий віртуальний простір на хостинг-сервері; велика кількість сайтів та форумів підтримки та інше.

На сайті представлені чотири розділи, а саме: головна сторінка, учням і батькам, вчителям та цікавості. На головній сторінці можна побачити основні новини сайту, нормативно-правові документи, основні відомості про оцінювання та різні підходи з критеріями, аналіз російського досвіду ЄДІ (єдиний державний іспит).

Вкладка «Учням і батькам» дає змогу ознайомитись з основними темами з курсу, завданнями та їх детальним розбором з кожної теми, тематичними та загальними тестами.

Вкладка «Вчителям» Вас знайомить з основними нормативно-правовими документами та програмами. Також тут представлені матеріали для уроків інформатики, завдання з кожної теми, тести та різноманітні посібники з інформатики.

Зайшовши в розділ «Цікавості», Ви побачите цікаві задачі з інформатики. Це різні ігри, ребуси, кросворди. Зареєструвавшись, ви зможете поспілкуватись з іншими користувачами.

Сподіваємось, наш сайт принесе всім зацікавленим користь.



ДІАЛОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ В ОСВІТІ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Карпенко Г.М.

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника

м. Івано - Франківськ

Завдання освіти на сучасному етапі - розвиток та саморозвиток особистості, яка здатна до самоорганізації та самореалізації своїх потенціальних можливостей. В діалозі відбувається продуктивна пізнавальна діяльність майбутніх педагогів, які повинні володіти самостійним і незалежним мисленням, а отже і новим педагогічним мисленням, яке засноване на принципі діалогу і є ознакою соціокультурної модернізації.

Розглядаючи професійну освіту студентів вищих педагогічних закладів, треба зазначити, що для майбутнього вчителя освіта стає способом оволодіння ефективними засобами отримання інформації про світ, набуття навичок самоосвіти, організації життя і професійного зростання. Сьогодні відчувається потреба в такій людській взаємодії, яка при всьому розходженні поглядів, позицій, установок ґрунтується на принципах діалогічного спілкування, співробітництва і співтворчості. Однак учитель не завжди готовий будувати свої стосунки з учнями на діалогічній основі, використовуючи навчальний діалог не тільки як форму спілкування та навчання, але й як засіб творчого розвитку їхньої особистості. Тому проблема побудови навчального процесу на принципах діалогічного спілкування, співпраці й співтворчості є особливо актуальною. Відповідно до цього актуалізується й проблема підготовки майбутніх учителів до організації діалогічного навчання. Проблема діалогу - складний та багатогранний вид активності людини. Характеризуючи діалогічну діяльність треба враховувати психологічні, педагогічні та особистісні її особливості. Завдання вищої школи полягає в тому, щоб забезпечити такі умови, в яких майбутні педагоги могли б удосконалювати гуманістичний потенціал власної особистості, прагнути до загальнолюдського ідеалу, основу якого складають загальнолюдські цінності, за таких умов орієнтуватися на співпрацю, відкритий рефлексійний діалог, в процесі якого відбувається осягнення дійсності та професійне зростання майбутніх фахівців, у тому числі педагогів.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА КУРСАХ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ

Колесникова Л.В.

КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», м. Харків
У роботі розглянути питання пов’язані з підготовкою вчителів математики до організації навчального процесу в школі з використанням комп’ютерних технологій, які дозволяють навчити учнів знаходити необхідну інформацію для більш поглибленого розуміння шкільної програми з математики, сформувати вміння конструювати математичні моделі, здійснювати навчальні дослідження.

Для формування в учителів інформаційної компетентності на курсах підвищення кваліфікації вчителів математики створені всі необхідні умови: в аудиторіях є мультимедійні засоби навчання ( під час проведення занять викладачі подають навчальний матеріал у вигляді презентацій або працюють на інтерактивній дошці), обладнано декілька комп’ютерних класів.

У навчально-тематичному плані курсів передбачено 10 годин на ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями та вироблення в учителів навичок роботи з комп’ютером , з правилами використання комп’ютерних програм у навчальних закладах, з методикою використання навчального програмного забезпечення. Але, як свідчать результати анкетування, ця кількість годин не є достатньою ( так вважають 53 % респондентів). Тому за проханням учителів було розроблено додатково два спецкурси, на яких педагоги більш детальніше можуть ознайомитися з дидактичними та методичними вимогами до програмних засобів навчального призначення , з умовами ефективного використання електронних засобів навчального призначення, а також навчитися методично грамотно використовувати комп’ютерні технології у професійної діяльності .

Отже, у напряму підготовки вчителів математики до активного застосування ІКТ зроблено перші кроки, але ще багато проблем треба вирішувати, наприклад, як організувати дослідницьку діяльність учнів на уроках математики, як ефективно впроваджувати дистанційне навчання.

Література

1.Жалдак М.І.Комп’ютер на уроках математики. Посібник для вчителів.- К.: Техніка, 1997. – 303с.

2. Раков С.А., Горох В.П. Компютерные експерименты в геометрии.Учеб. пособие для учащихсяч по курсу геометри.-Х.: РЦНИТ - 1996. - 175с.

концептуальны засади створення міжуніверситетської мережі трансферу технологій

Кондаурова І.О.

Державний університет інформатики і штучного інтелекту м. Донецьк

Актуальним завданням сьогодення є створення умов для комерціалізації наукомістких технологій, як в Україні, так і в рамках міжнародної науково-технологічної кооперації. Це потребує створення міжуніверситетської мережі трансферу технологій, головною метою якої є сприяння переходу національної економіки до економіки знань.

В основу формування мережі трансферу технологій слід покласти наступні принципи: добровільна участь членів у спільної діяльності; наявність загальної мети, стратегії розвитку, структури, регламенту взаємодії (наявність стандартів, які є обов’язковими до виконання); визначення сфери діяльності учасників, їх значення та місця у майбутній мережі; орієнтація міжуніверситетської мережі на професійних учасників процесу трансферу технологій; контроль якості вхідної інформації; захист прав розробників технологій.

Структурна організація міжуніверситетської мережі трансферу технологій передбачає наступну ієрархію: перший рівень – вищі навчальні заклади, наукові організації, інші суб’єкти науково-інноваційної інфраструктури; другий рівень – регіональна підсистема, яка об’єднує організації першого рівня; третій рівень – Національна міжуніверситетська мережа трансферу технологій; четвертий рівень – міжнародний.

Базовими функціями створюваної мережі мають бути наступні:

- підготовка спеціалістів відповідного рівня якості для наукомістких виробництв; виховання інноваційної культури викладачів і студентів;

- моніторинг та трансфер між університетами новітніх освітніх технологій з метою підвищення ефективності навчального процесу

- розвиток пріоритетних напрямів науки і техніки та формування тематики фундаментальних і прикладних науково-дослідних робіт відповідно до запитів ринку; моніторинг цих досліджень;

- координування взаємозв’язків між науковим сектором і промисловістю за допомогою концепції мережевої взаємодії, яка дозволить отримувати: професійну підтримку формування власних запитів; відбір ефективного способу надання інформації; доступ до інформації про релевантні запити та суміжні питання, що пов’язані з трансфером технологій.

АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Кухаренко В.М.

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, м. Харків

На сучасному етапі розвитку дистанційного навчання в Україні виникає багато проблем. По перше, в організаціях, як правило, відсутній системний підхід до системи дистанційного навчання. Як наслідок, це відсутність розвиненого інформаційного освітнього простору (у світовому рейтингу університетів Webometrics українські навчальні заклади посідають місця після другої тисячі і постійно просувається вниз), практично відсутні електронні бібліотеки університетів, система підвищення кваліфікації проводиться несертифікованими викладачами за своїми програмами, які не витримують інколи ніякої критики.

По-друге, це низький рівень педагогічної підготовки викладачів, практично не використовуються педагогічні теорії біхевіоризм, когнитивізм, конструктивізм, коннективізм, не враховується історичні передумови їх використання.

Як результат, дистанційний курс – це калька підручника та методичних вказівок, дистанційний навчальний процес – калька заочної та очної форми навчання, практично відсутні цілі навчання студента, або наведені без урахування таксономії Блума, тестові завдання теж не враховують таксономію Блума, в корпораціях навчання базується на комп’ютерному навчанні (але програмоване навчання практично не використовується) з великим обсягом мультимедіа (до 70% від трудовитрат на розробку курсу), спроба побудувати теорію дистанційного навчання на примітивному рівні та багато популізму у поглядах на дистанційне навчання.

По-третє, спостерігається низький рівень володіння інформаційно-комунікаційними технологіями. Це використання обмеженої кількості додатків та виконання в Інтернет простіших операцій, проблеми при роботі з великою кількістю інформації (особливо, структурування та згортання її), відсутність або слабкий розвиток персонального навчального середовища.

Як наслідок, це не розуміння ролі інтернет-додатків типу Twitter та DIIGO, проблеми створення персональної навчальної мережі та входження в різні мережі за інтересами або практики. У свою чергу, це погана обізнаність щодо сучасних розробок, які можуть скоротити час технічної роботи при розробці дистанційного курсу. Крім того, дуже часто викладачі ігнорують принципи дизайну сторінок в Інтернет та оформлюють дистанційний курс «під себе»


1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка