Використання інформаційно-комунікаційних технологій в професійній діяльності фахівців інженерних спеціальностей бацуровська І. В



Сторінка1/5
Дата конвертації07.11.2016
Розмір0.76 Mb.
  1   2   3   4   5
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Бацуровська І.В.

Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв

З метою дослідження стану використання дистанційних технологій навчання в процесі діяльності викладачів вищих навчальних закладів було опитано 182 інженера різних спеціальностей. Досліджувались питання які стосуються використання таких дистанційних технологій як електронне листування, тематичні форуми, оперативні консультації чат-конференції, мережеві та аудіовізуальні технології соціальні сервіси та блоги.

Отримані результати дають змогу стверджувати, що інженери в більшості в своїй діяльності використовують електронне листування, форум і чат. Електронне листування, яке використовують в своїй професійній діяльності 58% інженерів, дає можливість обмінюватись між собою різними файлами: кресленнями, фотографіями деталей на різних етапах удосконалення, звітною документацією, нормативними актами, та ін.

Тематичні форуми використовують 51% інженерів з метою обмірковування питань пов’язаних з професійною діяльністю, обговорення планів розміщення обладнання, технічного оснащення і організації робочих місць, розробляти технологічні нормативи, інструкції, схеми складання, маршрутні карти і т.д.;

Чат-конференціями користуються 47% фахівців інженерних спеціальностей. Завдяки таким конференціям спеціалісти мають можливість розглядати раціоналізаторські пропозиції щодо вдосконалення технології виробництва і давати висновок про доцільність їх використання в умовах підприємства.

. Не більше половини опитаних інженерів використовують в своїй діяльності програмний сервіс Skype (47%), користуються електронною енциклопедією Wikipedia (44%) і сервісом Youtube (31%), який надає послуги хостингу відеоматеріалів. Незначний відсоток опитаних указує на використання в своїй діяльності соціальних закладок (11%), соціальних сервісів (12%), блогів (12%), персональні веб-сторінки (6%) та твіттеру (6%).

Отже, при підготовці фахівців інженерних спеціальностей у вищих навчальних закладах, слід звертати велику увагу на використання інформаційно-комунікаційних технологій.

ІНТЕГРАТИВНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ІНФОРМАТИКИ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Бєлявцева Т.В., Біла Ю.А.

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, м. Харків

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується постійним бурхливим зростанням обсягу інформаційних потоків. Це відноситься практично до будь-якої сфери діяльності людини. Найбільше зростання обсягу інформації спостерігається у промисловій, фінансово-банківській та освітньої сферах.

Враховуючи те, що діяльність майже всіх фінансових установ базується на використанні сучасних інформаційних систем та технологій, виникає необхідність підготовки відповідних фахівців економічного профілю, які можуть розробляти та використовувати новітні засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) до розв’язку практичних завдань у професійній діяльності.

Для ведення фінансового та управлінського обліку зазвичай використовуються різноманітні облікові, інформаційно-правові й довідкові системи вкупі з офісними програмами. Отже, при підготовці економістів потрібно звернути увагу на формування відповідного рівня володіння сучасними ІКТ у сфері фінансової діяльності.

На основі розробки та втілення певної групи навчальних професійних завдань у вказаних фінансово-облікових та інших інформаційних системах, створюються можливості: розв'язання питання формування професійної готовності майбутніх фахівців економічного профілю, сприяння вдосконаленню інформаційної й математичної підготовки у вузі, створення можливості забезпечення майбутнього фахівця економічного профілю фундаментальними й технологічними знаннями й уміннями. При цьому важливо звернути увагу на підбор завдань, їх декомпозицію, розв'язок математичними методами завдань, що піддаються формалізації, та розв'язок завдань творчими методами, якщо вони не піддаються формалізації, а також узгодження результатів розв'язків окремих завдань і одержання остаточного результату.

Таким чином, використання ІКТ при розв’язанні завдань економічного характеру забезпечує керування процесом на всіх етапах розв'язку, можливість діалогової взаємодії, в ході якої можуть обговорюватися не тільки правильність тих або інших дій, але й стратегія пошуку розв'язання, планування й оптимізація виконання студентами завдання в цілому. Такий підхід до навчання студентів дозволяє забезпечити конкурентоспроможність майбутнього фахівця.



Застосування моделей представлення знань при проектуванні модульної структури навчальних дисциплін у змісті вищої освіти на засадах інтеграції наукових знань

Білоусова Л.І., Гризун Л. Е.

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди, м. Харків

Зважаючи на проблеми узгодженого викладання навчальних дисциплін різних циклів підготовки майбутніх фахівців, що виникають при формуванні змісту вищої освіти на різних рівнях, актуальність матеріалу, що репрезентується, зумовлюється необхідністю пошуку шляхів оптимізації та автоматизації процесу проектування модульної структури навчальних дисциплін, яке доцільно здійснювати на інтегративних засадах. Авторами було обґрунтовано і апробовано технологію проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань, на різних етапах якої було застосовано ідеї, методи і положення теорії штучного інтелекту. Так, було обґрунтовано необхідність покладення в основу структурування навчальної дисципліни певної моделі представлення знань та встановлено доцільність застосування семантичної мережі при моделюванні загальнопредметного рівня освіти; розроблено базові процедури представлення знань на основі фреймової моделі, які слід здійснювати на рівні навчального предмету та навчального матеріалу, та визначено переваги застосування фреймової моделі з точки зору здійснення інтеграції знань; встановлено математичні механізми здійснення зв’язків між найвищим (загальнопредметним) та нижчими рівнями формування змісту освіти; визначено математичні засади аналізу побудованої модульної структури навчальної дисципліни, автоматизації управління когнітивними процесами.

На основі дослідження структури інформаційно-методичної системи вищого навчального закладу було визначено місце, яке має займати модульна структура навчальної дисципліни в базі знань означеної системи. Встановлено, що при моделюванні навчальних планів, що входять до бази знань, ієрархічною семантичною мережею, навчальні дисципліни є проміжними вершинами між початковими вершинами (вимогами ОКХ і ОПП) і кінцевою вершиною (комплексні кваліфікаційні завдання). Для розміщення даних про навчальну дисципліну у навчальній базі знань модульна структура кожної навчальної дисципліни моделюється за допомогою фреймової моделі представлення знань та певних продукційних правил, що забезпечують необхідні зв'язки між елементами слотів.

ЖІНОЧА WEB-СТОРІНКА В ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ІНФОРМАТИКИ.

Білоусова Л.І., Обозна М.Ю., Сендеров О.А.

Харківський національний педагогічний університет ім. Г.Сковороди,

Харківський фізико-математичний ліцей № 27.

В рамках сайту з історії розвитку інформатики нами розробляється жіноча WEB-сторінка музею, починаючи зі знаменитої леді Ади Лавлейс, і ставшими знаменитими вже в наші дні Грейс Хопперс, Катерини Логвинівни Ющенко, Фрэнсис-Элизабет Аллен і Барбари Лисков. 1. Так Ада Лавлейс (1815-1852), самостійно розробила програму обчислення чисел Бернуллі, у якій Лавлейс продемонструвала можливості програмування на аналітичній машині Ч.Беббіджа, що і дає підстави вважати Аду Лавлейс першою у світі сучасною програмісткою. 2. Грэйс-Мюррей Хопер(1906 - 1992), послідовниця А.Лавлейс, народилася на 91 рік пізніше Ади Лавлейс. У роки другої світової війни Грэйс Хопер, у званні молодшого лейтенанта ВМС США працювала на електромеханічному комп'ютері Mark-1, побудований за описами А.Лавлейс аналітичної машини Ч.Бэббіджа, для розрахунків балістич-них таблиць. На чолі групи програмістів Грэйс Хопер заклала основні положення алгоритмічної мови COBOL. В відставку Грэйс пішла в 1986 році, у чині контр-адмірала ВМС США. 3. Катерина Логвинівна Ющенко (1919–2001 гг.) народилася у м.Чигирін, у родині українського вчителя історії і географії. Незважаючи на те, що вона була дочкою "ворога народу", заарештованого у 1937 році, вона зуміла уже в роки війни здобути вищу освіту і вже в 60-ти рокі працювала співробітником від-ділу теорії ймовірностей Львівського інституту математики, під керівництвом академіка Б.В.Гнеденко. Потім вона очолила обчислювальну лабораторію та брала участь у роботах по створенню першої радянської ЕОМ МЭСМ-1, під керівництвом академіка С.А.Лебедєва, а потім займалася теоретичним програмуванням, член-кореспондент АН України. 4. Фрэнсис-Элизабет Аллен (нар. в 1932 р.) - американський фахівець в області теорії обчислювальних систем, очолює дослідницьку групу Parallel TRANslatіon, у якій займається питаннями параллелизации обчислень. 5. Барбара Лисков (нар. в 1939 р.) - фахівець в області теорії обчислювальних систем, Її винаходи стали основою для розробки алгоритмічних мов C++, Java і C#.

Таким чином, ясно, що роль жінок у розвитку обчислювальної техніки й інформатики величезна. Це видно з того, що робота Ади Лавлейс заклала основи сучасного програмування, а це дозволило через 1оо років побудувати електромеханічну машину "Марк-1". ЇЇ наступниці, Грэйс Хопер, Катерина Ющенко, Фрэнсис Аллен і Барбара Лисков також стали засновниками цілих наукових шкіл в інформатиці.

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У НАВЧАННІ ШКОЛЯРІВ ОСНОВ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Білоусова Л.І., Рибіна Ю.О.

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С.Сковороди м. Харків

В загальноосвітніх навчальних закладах вивчення дисципліни «Основи безпеки життєдіяльності» відіграє важливу роль у розробці ідеології безпеки, формуванні в учнівської молоді навичок конструктивного мислення та поведінки в надзвичайних ситуаціях.

Проблема забезпечення тісного зв’язку між життям і навчанням є актуальною і потребує від вчителя основ безпеки життєдіяльності пошуку інноваційних методів і засобів навчання на основі реальних життєвих ситуацій. В умовах глобальної інформатизації освітянам у вирішенні цієї проблеми допомагають засоби телекомунікацій та інформаційних комп’ютерних технологій. В роботі розглянуто три напрямки використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Першим напрямком є використання ресурсів мережі Інтернет як невичерпного джерела інформації, що відрізняється масштабністю, оперативністю і гнучкістю. Інтернет забезпечує учнів достатньою кількістю наочних матеріалів з реальними життєвими фактами та подіями (науково-популярні статті, соціологічні дослідження, відео катастроф, терактів, страйків, тощо).

Створення презентацій у середовищі Microsoft Office PowerPoint, фільмів – у Windows Movie Maker та Macromedia Flash – це є другий напрямок використання комп’ютерних технологій, який надає можливість учням у доступній формі представляти результати власної практично-дослідницької діяльності. Особиста інтерпретація життєвих подій заохочує дітей не тільки серйозно ставитись до проблеми, але і спонукає їх до критичного, конструктивного мислення, допомагає демонструвати своє бачення вирішення конфліктних ситуацій.

Табличний процесор Microsoft Office Excel дає змогу учням аналізувати та порівнювати статистичну інформацію, створювати наочні графіки і діаграми, які відображають важливі дані про надзвичайну подію, що сталася (кількісні показники загиблих, травмованих, або результати соціологічних опитувань, тощо).

Комплексне застосування вище зазначених інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні дозволяє вчителю основ безпеки життєдіяльності підвищити мотивацію учнів, ефективність засвоєння ними необхідних знань та набуття життєво необхідних навичок.
ЗАДАЧИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТУПЕНЯ РИЗИКУ

БАНКІВСЬКИХ ІНВЕСТИЦІЙ У ШКІЛЬНІЙ ІНФОРМАТИЦІ

Білоусова Л.І., Сендеров О.А., Шихкерімов О.К.

Харківський національний педагогічний університет ім. Г.Сковороди,

Харківський фізико-математичний ліцей № 27.

Інвестиції (від англійського слова investment) являють собою вкла-дення капіталу за допомогою банків, з метою одержання від цього в майбутньому доходів або прибутку. Важливість банків при цьому оче-видна, тому що здійснюючи капітальні вкладення, банки беруть участь в розширенні та відновленні основних фондів на підприємстві або в приватному бізнесі, тим самим сприяючи інтенсивному розвитку еконо-міки. Однак, банківські операції, як депозити так і кредити, завжди були пов'язані з ризиком втрат, а в наш кризовий час імовірність цих ризиків тільки зростає, особливо при інвестиціях у приватний бізнес. Для ухва-лення рішення про надання кредиту, банк повинен оцінити фінансові показники проекту сучасними комп'ютерними методами.

Ціль даної роботи - розглянути задачи роботи банку по мінімізації ризиків кредиту або депозиту. По аналогії з поняттями фізики, ми розглядаємо задачи «статики» і задачи «динаміки» роботи банків. При цьому під «статикою» банківських завдань розуміються разово розв'язу-вані завдання на розміщення депозиту або на кредитування (тобто позичку). Під «динамікою» банківських завдань розуміється рух гро-шів, тобто урахування коливань цін на валютних ринках. Учні повинні виконати математичну постановку цих завдань, розробити алгоритми і програми їхнього рішення на сучасній комп'ютерній базі, що дозволить активно застосовувати ці матеріали як на практиці, так і у навчально-му процесі. Приклади таких завдань наведені в таблиці.

Статика

Динаміка

Завдання на кредит: Визначити оптималь-ний розмір виплат S1 при позичці в S тис. грн. для фермера на покупку трактора, якщо цю позичку треба погасити за N років з розрахунку Т% річних. Завдання вирішуємо перебором варіантів, кожний із яких обчислюється за формулою:

S1=S×Т%×(N×365)/(100×365)(грн.)



Та сама статична задача, але з урахуванням процесу коливань курсу валюти на імітаційній моделі, шляхом моделювання випадкових процесів коливань по рівномірному, або нормаль-ному, або експонентному та інших. законах розподілу.

У цілому, результати цієї роботи можуть використатися як на практиці, так і у навчальних цілях на уроках економіки, інформатики та факультативу з економічної інформатики.

ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПІДРУЧНИКІВ

Бугайчук К.Л.

Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків

Електронний підручник – це навчальне електронне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), в якому рівнозначно та взаємопов'язано за допомогою відповідних програмних засобів існує текстова, звукова, графічна та інша інформація, що забезпечує безперервність і повноту дидактичного циклу процесу навчання, служить для групового, індивідуального або індивідуалізованого навчання, відповідає навчальній програмі та призначене для використання у навчальному процесі.



Для розробки електронних підручників використовуються різні програмні засоби. Усі вони можуть бути поділені на наступні види

  • програмні засоби створення та роботи з текстом;

  • програмні засоби роботи з мультимедіа (фото, аудіо, відео);

  • програмні засоби компіляції (збірки) електронних підручників;

  • програмні засоби забезпечення відтворення контенту.

Для автора підручника необхідно вибрати свій набір відповідних програм в залежності від базового рівня підготовки, але при цьому напевно треба враховувати наступне:

  • програми повинні бути по можливості безоплатними та розповсюдженими;

  • програми повинні бути розрахований на мінімальний набір навиків викладача;

  • програми повинні підтримувати комп’ютерні системи якомога мінімальної конфігурації.

  1. Програмні засоби створення та роботи з текстом (текстові редактори та редактори веб-сторінок): вбудований у Windows блокнот, пакет Microsoft Office, пакет Open Office, Adobe Dreamweaver, KompoZer.

  2. Програмні засоби роботи з мультимедіа (фото, аудіо, відео) Microsoft Power Point; Adobe Photoshop, Camtasia Studio, ISpring, Movavi Video Converter, MP3Direct Cut, Xilisoft Video Converter, Windows Movie Maker.

  3. Програмні засоби компіляції (збірки) електронних підручників: Ebook Edit Pro, SunRav BookEditor, ChmBookCreator.

  4. Програмні засоби забезпечення відтворення контенту: Інтернет браузери (Google Chrome, Mozilla Firefox, Internet Explorer), медіаплеєри (VLC Player, Media Player Classic, Winamp, ACDSee, Adobe reader, Flv player, Adobe Flash player).

КЕЙС-МЕТОД ЯК СУЧАСНА ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ

Гайворонська Ю.О.

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С.Сковороди м. Харків

Із сучасними освітніми технологіями сьогодні пов’язують реальні можливості побудови відкритої системи освіти, зміну способів одержання нових знань, підсилення особистісної орієнтації навчального процесу.

Сучасні педагогічні технології мають формувати множинність суб’єктних картин світу, забезпечувати особистісний розвиток, смислопошуковий діалог. Сутність інноваційних технологій навчання полягає в органічному сполученні вивчення власних ускладнень із навчанням новим засобам і способам такого вивчення, що насамперед виражається в діях, спрямованих на подолання цих ускладнень.

Однією з ключових сучасних технологій є кейс-метод, який ґрунтується на принципах, що фактично змушують переглянути ролі викладача і студента. Зобов’язання викладача під час застосування кейс-методу полягає в тому, щоб створити в навчальній аудиторії такі умови, котрі дозволили б розвинути у студентів уміння критично мислити, аналізувати, спонукати їх до того, щоб у процесії дискусії поділитися власними думками, ідеями, знаннями та досвідом. При цьому студенти мають усвідомлювати, що викладач знаходиться в аудиторії для того, щоб допомогти їм, і вони мають скористатися цим повною мірою, проте основна відповідальність за те, чому вони навчились, лежить на них.

Завданням кейс-методу є не просто передавання знань, а навчання студентів здатності справлятися з унікальними та нестандартними ситуаціями, котрі, як правило, виникають або можуть виникнути у реальному житті і потребують системного рішення.

Даючи студентам завдання у формі кейсів, ми відкриваємо їм значно більшу можливість поділитись своїми знаннями, досвідом і уявленнями, тобто навчитись не тільки у викладача, а й один в одного. Такий метод підвищує впевненість студентів у собі, у своїх здібностях. Студенти активно вчаться слухати інших і точніше висловлювати свої думки.

Тому завданням вищої школи на сучасному етапі є надання майбутньому фахівцеві не тільки всіх необхідних знань, практичних навичок у предметній сфері, але й розвиток його здібностей як фахівця, духовних потреб і моральних принципів, допомога йому вдосконалити форми як професійного, так і особистісного самоствердження в суспільстві.

ПРАКТИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПРИНЦИПОВ КОННЕКТИВИЗМА В СИСТЕМЕ ДИСТАНЦИОННОГО ОБУЧЕНИЯ «ХЕРСОНСКИЙ ВИРТУАЛЬНЫЙ УНИВЕРСИТЕТ»

Гнедкова О.А., Лякутин В.В.

Херсонский государственный університет г.Херсон
В современном обществе Internet приобретает все большее значение в повседневной жизни человека, появляются новые услуги и возможности глобальной сети, что послужило причиной возникновения нового поколения Web-сервисов (Web 2.0), которое не могло не оказать влияние на различные сферы человеческой деятельности, в том числе и на образование.

В современном дистанционном обучении, в частности, в системе «Херсонский Виртуальный университет» используются следующие Internet-сервисы: видеоконференции; виртуальные классы, блоги, вики-системы, твиттер, социальные сети и т.д.

Мы рассматриваем теорию коннективизма в контексте дистанционного обучения, в частности использования различных Internet-ресурсов в процессе дистанционного обучения на базе системы «Херсонский Виртуальный университет». В процессе использования Internet-сервисов возникают трудности, по причине отсутствия соответствующей теоретической базы (педагогической теории), что послужило предпосылкой к возникновению новой теории обучения – теории коннективизма.

В системе дистанционного обучения «Херсонский Виртуальный Университет» представлены принципы теории коннективизма, которые выражаются в использовании различных Internet-сервисов во время создания и осуществления процесса дистанционного курса, такие как, группа в социальной сети, блог, твиттер, вики, проведение online конференции (лекции) Skype. С помощью перечисленных Internet-ресурсов слушатели дистанционных курсов имеют возможность выполнять практические задания, обмениваться информацией, получать учебно-методическую информацию, принимать участие в общении сообществ. Разработаны и представлены методические рекомендации по использованию Internet-ресурсов в процессе дистанционного обучения.

Таким образом, применение на практике теории обучения коннективизма предоставляет дополнительные возможности для организации и осуществления полноценного и эффективного дистанционного обучения.

ТЬЮТОРСТВО В ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Гончарук В.В.

Харківський національний університет внутрішніх справ, м. Харків

Аксіомою у нашій освіті є необхідність і державна важливість розвитку дистанційної освіти в Україні, як системоутворюючого елементу української освіти, при безумовному забезпеченні її високої якості, яка відповідає національним та міжнародним стандартам. Особливістю дистанційного навчання в цілому є зміна ролі викладача в навчальному процесі, поява нового типу викладача – тьютора, а також поділ функцій викладачів, які розробляють навчально-методичні матеріали і викладачів, які здійснюють безпосереднє керівництво навчанням і проведенням більшої частини занять в очній формі навчання. Звертаючись до історії, зазначимо, що система тьюторства, яка нараховує уже близько 400 років практичного застосування, базується на принципі педагогічного супроводу студентів. Що ж стосується функцій тьютора у дистанційному навчанні, то відзначимо, що він відповідає за проведення занять зі слухачами. Тьютор володіє знаннями в галузі інформаційних технологій, враховує специфіку дистанційної форми навчання, психологічні особливості взаємодії з тими, хто навчається, у процесі дистанційного навчання. Істотною проблемою в даному питанні є навчання тьюторів. Необхідно здійснювати їх первинне навчання, проводити курси підвищення кваліфікації, перепідготовки, запровадити, відповідно, певну форму контролю, наприклад, прийняття заліків та видачу диплома або сертифікату, запровадити відповідні санкції для невиконання встановлених вимог. Специфічними будуть і завдання та функції тьютора, який навчає дистанційно практичних працівників органів внутрішніх справ, адже вони, зазвичай, не можуть чітко планувати свій вільний час, що може викликати низку проблем з освоєння матеріалу, який структурований за тижнями. Також не можуть бути вирішені питання з освоєння працівниками органів внутрішніх справ дистанційно таких спеціальних дисциплін як «Тактико-спеціальна підготовка», «Режим таємності», «Спеціальна техніка», «Оперативно-розшукова діяльність» та ін. Зазначене значно ускладнить роботу тьютора, а в останніх випадках – просто її унеможливить. Таким чином, у вузах системи Міністерства внутрішніх справ, де сьогодні спостерігається непідготовленість до впровадження дистанційної та відкритої освіти як серед професорсько-викладацького складу в основі системи, так і «зверху» – серед «топ-менеджерів» освіти, необхідно розробити нормативну базу та чітко визначити завдання тьюторів.


  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка