«Використання активних методів навчання на уроках біології з метою активізації пізнавальної діяльності учнів»



Сторінка1/3
Дата конвертації18.04.2017
Розмір0.58 Mb.
  1   2   3


УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ІРКЛІЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ»

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

НА ТЕМУ


«Використання активних методів навчання на уроках біології з метою активізації пізнавальної діяльності учнів»
Підготувала:

викладач біології

спеціаліст І категорії

Черненко Л.М.

2015р.

ДНЗ «ІРКЛІЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ»
Методична розробка на тему «Використання активних методів навчання на уроках біології з метою активізації пізнавальної діяльності учнів».
З метою посилення ефективності засвоєння знань дуже важливо ставити перед учнем завдання порівнювати, аналізувати, узагальнювати сприйняте. Створити цікавий урок, використовуючи різноманітні активні методи навчання – основне завдання сучасного уроку біології. Активні методи навчання – це методи, які максимально підвищують рівень пізнавальної активності учнів, заохочують їх до старанного навчання.
Дана методрозробка містить рекомендації щодо використання активних методів навчання на уроках біології. Методрозробка також включає цикл уроків з біології по темі «Органічні речовини».
Методрозробка призначена викладачам біології загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів.

Автор: Черненко Л. М. – викладач біології

Рецензенти: Жулінська Н.В.– заступник директора з НВР

Литвиненко О.А. – методист




Розглянуто і схвалено методичною комісією ДНЗ «Іркліївський професійний аграрний ліцей» протокол №7 від 2 березня 2015 року

ЗМІСТ
Вступ..…………………………………………………………………………… 3

Розділ І. Використання активних методів навчання на уроках біології……. 4

Розділ ІІ. Розробка уроків з біології по темі «Органічні речовини»…………12

Бібліографія………………………………………………………………………42



ВСТУП

«Для того, щоб навчити іншого,

потрібно більше розуму, ніж для

того, щоб навчитися самому»

М.Монтень.

Жива природа... скільки емоцій і роздумів викликають ці слова ! У природі ми черпаємо силу й наснагу, розділяємо з нею найкращі, найщасливіші хвилини нашого життя та разом з тим шукаємо розради у важкі періоди. Це вона дає нам можливість пізнати прекрасне почуття безмежної любові й відчути себе дрібненкими частинами нашої матінки-Землі. Природа – це ми самі.

В умовах, коли обсяг знань і швидкість їх невпинно зростають і частина інформації стає застарілою, зрозуміло, що опанування новими знаннями потребує втілення прогресивних методологій навчання, в тому числі й такій науці, як біологія. І однією з причин, яка спонукає активізувати зусилля, спрямовані на реформу всієї системи навчання та зміни її технології, є низька пізнавальна активність учнів. Найефективнішим навчання стане тоді, коли учень виявить максимальну активність, а викладач – активніше користуватиметься функцією консультанта та організатора навчального процесу.

В своїй педагогічній діяльності я намагаюся створити ситуацію успішності для кожного учня, допомогти йому розкритися повністю, навчити мислити, привити навички практичних дій. В цьому мені можуть допомогти активні форми і методи навчання. Тому науково-методичною проблемою я обрала тему «Використання активних методів навчання на уроках біології з метою активізації розумової діяльності учнів».


РОЗДІЛ І . ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА

УРОКАХ БІОЛОГІЇ

Активні методи навчання – це такі методи, під час яких діяльність учнів несе продуктивний, творчий характер.

За даними американських вчених В. Льюїса та Ф. Тильдемана, люди запам’ятовують близько 10% того, що вони чують, 30% того, що читають, 50% того, що бачать і 90% того, що роблять. Інші дослідження свідчать, що лекція дає 5% засвоєння інформації, читання – 10%, аудіо-візуальні методи – 20%, демонстрування – 60%, групові дискусії – 50%, активне навчання – 70%, навчання інших – 90%.

Розвитку пізнавальної активності учнів на уроках біології сприяють також лабораторні та практичні роботи, семінарські заняття тощо.

На уроках біології я найбільш ефективно використовую такі активні методи навчання:


  1. Метод «Мікрофон» застосовую на етапі актуалізації опорних знань учнів або при закріпленні вивченого матеріалу. Наприклад, під час вивчення теми «Біотехнології» учні висловлюють думки щодо проблем клонування живих організмів, а при вивченні теми «» - відповідають на запитання: «Чи потрібні нам знання про СНІД ?»

  2. Метод «Мозковий штурм» застосовую при актуалізації опорних знань учнів при вивченні нового матеріалу, або для його закріплення. Цей метод базується на використанні знань учнів. Перед учнями ставиться проблемне запитання і пропонується знайти відповідь, узагальнити вивчене. Виконання завдання обговорюється, систематизується, удосконалюється.

Тема «Елементний склад живих організмів». Запитання до учнів: «Чи залежить повноцінне функціонування живих організмів від вмісту різних хімічних елементів?».

  1. «Метод-прес» використовую при вивченні нового матеріалу. Учні дають відповіді на поставленні запитання, аргументуючи їх.

Тема «Багатоклітинні організми». Запитання: «В чому, на вашу думку, полягає подібність і відмінність між одно- та багатоклітинними організмами ? Наведіть приклади.»

  1. «Активізуюча вікторина» - використовую на початку чи вкінці уроку, при повторенні чи закріпленні вивченого матеріалу.

Тема «Клітинний цикл. Мітоз. Мейоз.»

Виберіть правильні твердження:



  1. Каріотип – це сукупність хромосом соматичної клітини, типова для певної соматичної групи організмів.

  2. Клітинний цикл – це період існування клітини від утворення до смерті.

  3. Клітинний цикл – це період життя клітини від одного поділу до наступного.

  4. Під час мейозу хромосомний набір клітин збільшується удвічі.

  5. Мітоз – це основний спосіб поділу еукаріотичних клітин.

  6. Процес мітозу складається з 5 фаз: інтерфази, профази, метафази, телофази, анафази.

  1. «Експрес-тести» доцільно використовувати при узагальненні та закріпленні знань учнів.

Тема «Клітина як цілісна система»

Виберіть одну правильну відповідь.



  1. Розчин, у якому розташовані органели:

А матрикс ; Б ендоплазма ; В гіалоплазма ; Г каріоплазма.

2. До складу біологічних мембран входять:

А ліпіди та білки ; Б ліпіди та вуглеводи ;

В білки та вуглеводи ; Г ліпіди, білки, вуглеводи.

3. Макромолекули транспортуються із клітини шляхом:

А екзоцитозу ; Б ендоцитозу ; В полегшеної дифузії ;

Г пасивного транспорту.

4. Клітинна стінка рослин може містити:

А хітин ; Б лігнін ; В пектин ; Г целюлозу.

5. Синтез АТФ забезпечують органели:

А лізосоми ; Б рибосоми ; В мітохондрії ; Г комплекс Гольджі.

6. Двомебранна органела – це:

А лізосома ; Б рибосома ; В хлоропласт ; Г комплекс Гольджі.

7. Органела, ферменти якої розщеплюють біополімери:

А лізосоми ; Б мітохондрії ; В комплекс Гольджі ;

Г ендоплазматична сітка.

8. Структура ядра, що містить ДНК:

А хроматин ; Б каріоплазма ; В ядерний скелет ;

Г ядерна мембрана.

9. Пластиди жовтого або жовтогарячого кольору:

А хлоропласти ; Б лейкопласти ; В хромопласти ; Г хроматофори.

10. Хлорофіл міститься:

А у стромі ; Б у мембрані тилакоїдів ;

В у зовнішній мембрані хлоропласта ;

Г у внутрішній мембрані хлоропласта.

11. Структура, утворена внутрішньою мембраною хлоропласта:

А строма ; Б кристи ; В ламели ; Г рибосоми.

12. Органели, де накопичується крохмаль:

А вакуолі ; Б лейкопласти ; В комплекс Гольджі ;

Г ендоплазматична сітка.

Такі питання допоможуть учням швидше зорієнтуватися у новій термі-

нології і закріпити отриманні на уроці знання. Усі питання повинні бути

продумані так, щоб допомогти учням засвоїти новий матеріал і пов’язати його з життям чи з попередніми темами.

Для активізації пізнавальної діяльності учнів я використовую на уроках технології ситуативного моделювання, а саме дидактичні ігри. Навчальні ігри мають чітку структуру, елементами якої є: ігрова задумка, правила гри, ігрові дії, дидактичне завдання, обладнання, результат. Правильна організація таких ігор дозволяє досягти певних дидактичних, розвиваючих та виховних цілей.

Важливою умовою результативності навчальних ігор є правильне визначення їх місця у структурі уроку: під час актуалізації знань учнів, формування відповідних умінь та навичок, повторення та вивчення нового матеріалу. Бажано, щоб навчальна гра базувалася на досвіді учня, набутому на попередніх уроках.


  1. Гра «Хто швидше ?».

Викладач записує на дошці букви в хаотичному порядку. Учні за певний проміжок часу повинні скласти якнайбільше термінів з вивченої теми. Виграє той, хто запише якомога більше термінів.

  1. Конкурс-завдання «Як ти знаєш термінологію ?».

Учні діляться на групи по 4 учні в кожній. Завдання групи за 1 хвилину написати якомога більше біологічних термінів і зуміти їх пояснити.

  1. Вправа-гра «Третій зайвий».

Вправа використовуються при перевірці знань учнів. Викладач записує декілька рядків термінів по три в кожному. Учні викреслюють зайвий термін, пояснюючи свою думку.

  1. Гра «Дешифрувальник».

Гра пропонується для кращого засвоєння визначень та правил. Учням видаються картки з окремими словами, з яких потрібно скласти визначення терміну, закону чи теорії біології.

  1. Вправа «Упіймай помилку».

Вправа використовується з метою навчити учнів аналізувати матеріал, швидко і логічно мислити, чітко висловлюватись. Викладач пропонує учням текст чи окремі речення з теми, пропонуючи знайти та виправити помилки.

  1. Конкурс «Цікава біологія».

Викладач пропонує написати якнайбільше біологічних термінів на задану букву.

  1. «Капелюшна дискусія «за» і «проти»».

Можна поставити багато цікавих для учнів запитань, дати їм два капелюха, на яких закріпленні слова «за» і «проти» і дозволити кожному бажаючому висловитися. Наприклад: «Генномодифіковані продукти: користь чи шкода? Чому?» або «Чи можуть різні дієти замінити повноцінне харчування ?».

  1. Завдання «Допишіть речення».

Завдання використовується при актуалізації опорних знань учнів.

Тема «Біосинтез білка»

Інформацію про будову білка закодовано у вигляді послідовності ___________ на молекулі_______________. Процес синтезу молекули іРНК на ДНК-матриці називається____________. Реакція матричного синтезу відбувається за принципом _____________. Молекула іРНК з ядра надходить у ________ клітини до рибосом. Процес синтезу поліпептидного ланцюга на рибосамах називається ___________. При цьому послідовність нуклеотидів на іРНК переводиться у послідовність ___________ молекули білка. Процес біосинтеза білка забезпечується ________________ , які є каталізаторами біологічних процесів.



  1. З метою закріплення вивченого матеріалу з біології я використовую такі методи як «Біологічний диктант», «Біологічний лабіринт», «Тестування», різні види самостійних робіт.

Тема «Тканини рослин».

Біологічний диктант.

1. Наука, що вивчає тканини називається ...


  1. Існують такі основні види тканин:...

  2. Твірна тканина поділяється на ...

  3. Верхівкова меристема знаходиться на ...

  4. Бічна меристема знаходиться у ...

  5. Вставна меристема знаходиться в ...

  6. Покривна тканина складається зі ...

  7. Корок складається з ... клітин, шкірочка – з ... .

  8. Основна тканина складається з ... .

  9. Фотосинтезуюча тканина складається з клітин ... .

  10. Ксилема складається з ... , які виконують функцію ... .

  11. Провідна тканина + механічна + основна = ... .

  1. Розв’язування біологічних задач.

Ефективним прийомом активізації пізнавальної діяльності учнів є розв’язання біологічних задач. Цей прийом створює творчу атмосферу, підтримує увагу учнів, збуджує уяву, інтерес до предмета. Під час опитування задача відіграє роль індикатора глибини засвоєння матеріалу учнем, допомагає творчо опрацювати матеріал.

Сприйнятий учнем навчальний матеріал повинен бути осмислений відповідно до знань цього учня. З метою посилення ефективності засвоєння знань дуже важливо ставити перед учнем завдання порівнювати, аналізувати, узагальнювати сприйняте. У результаті узагальнення, осмислення знань виникають поняття. Формування понять – складний розумовий процес. Він здійснюватиметься успішно, якщо викладач турбуватиметься про розвиток в учнів мислення і пізнавальної активності на уроках та в позакласній роботі. Викликати пізнавальну активність в учнів можна за умов добре продуманої й обґрунтованої системи навчання. Важливу роль у цій системі відіграють самостійні роботи учнів. У завданнях для самостійної роботи важливо чітко визначити ступінь їх складності, а також самостійності практичних дій і мислення учнів. У зв’язку з цим важливе значення має саме формування запитань завдань, що може по-різному вплинути на вияв активності учнів і різною мірою стимулювати форми їхньої розумової діяльності. Під час складання завдань необхідно, щоб у самостійних роботах використовувалися такі важливі форми розумової діяльності, як порівняння, зіставлення, узагальнення, пошук причинно-наслідкових зв’язків тощо. Важливу роль у навчальному процесі відіграє вибір часу для самостійної роботи на уроці. Невелику самостійну роботу доцільно проводити в першій половині уроку. Це дає можливість відразу залучити учнів до активної роботи, створити робочу атмосферу на уроці і, користуючись зацікавленістю та підвищеною активністю дітей, успішно проводити другу половину уроку.

З метою детального вивчення предмета біології можна використати прийоми, які допоможуть учням успішно засвоїти навчальний матеріал, вникнуть в суть дослідження біологічних процесів. Одним з таких прийомів є евристичний. Суть його полягає в тому, що викладач ставить перед учнями запитання на кмітливість з додатковими навідними запитаннями, чим спонукає до інтуїтивними розв’язання пізнавального завдання. Часто для відповіді на запитання достатньо зіставити вже відомі істини, навіть елементарні відомості. Незважаючи на це, учням іноді буває важко знайти правильну відповідь. Так при вивченні теми «Фотосинтез» в учнів виникають труднощі при відповіді на запитання:«Чи відбувається фотосинтез у плодах?». Більшість учнів переконані в тому, що фотосинтез відбувається тільки в листках. І лише дехто з учнів висловлює припущення, що зелені незрілі плоди теж беруть участь у процесі утворення органічних речовин на світлі. Евристичний прийом розвиває в учнів здатність мислити, творчо підходити до виконання пізнавального завдання.

Збагачуючи свої зання з біології, учні готують реферати, повідомлення, презентації на вивчені теми, а також складають та розгадують кросворди, криптограми, вікторини.

Активне навчання – це така форма пізнавальної активності, яка створює комфортні умови для навчання учня, за яких учень відчуває свою необхідність, розвиває свої здібності і таланти, набуває впевненості, виробляє навички спільної роботи в групі, колективі, формує комунікативні компетентності.

У своїй практичній діяльності я ставлю перед собою завдання вчити учнів логічно мислити, аналізувати, пояснювати, порівнювати. Вивчати біологію потрібно, на мою думку, на рівні, потрібному їм для життя. Тобто, формувати в учнів на уроках біології життєві компетенції.

Створити цікавий урок, використовуючи різноманітні активні методи навчання – основне завдання сучасного уроку біології. Активні методи навчання – це методи, які максимально підвищують рівень пізнавальної активності учнів, заохочують їх до старанного навчання. Під час використання активних методів навчання всі учні працюють інтенсивно, з цікавістю і бажанням.

РОЗДІЛ ІІ. РОЗРОБКА УРОКІВ З БІОЛОГІЇ ПО ТЕМІ «ОРГАНІЧНІ

РЕЧОВИНИ»
Розділ І Молекулярний рівень організації життя

Тема 2 Органічні речовини

Урок №1 Структура та функції вуглеводів

Урок №2 Структура і функції ліпідів

Урок №3 Структура і функції білків

Урок №4 Структура і функції ферментів. Вітаміни, гормони,

фактори росту, їх роль у життєдіяльності організмів.

Урок №5 Структура і функції нуклеїнових кислот.

Урок №6 Практична робота №1 . Розв’язування елементарних

вправ із транскрипції і реплікації.

Урок №7 Єдність хімічного складу організмів.

Урок №8 Практична робота №2 . Ознайомлення з

інструкціями з використання окремих хімічних

речовин як медичних препаратів, засобів побутової

хімії тощо й оцінювання їх небезпеки.

Практична робота №3 . Оцінювання продуктів

харчування за їх хімічним складом.

Урок № 9 Узагальнюючий урок .



ТЕМА 2. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ

УРОК №1.

Тема уроку. Структура та функції вуглеводів.

Мета уроку: дати загальну характеристику органічним сполукам, що входять

до складу живих організмів; ознайомити учнів із різноманіт-

ністю та функціями вуглеводів; проаналізувати особливості

будови і хімічні властивості вуглеводів, які дозволяють їм ефек-

тивно виконувати свої функції; з'ясувати значення вуглеводів

для життєдіяльності живих організмів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

КМЗ уроку: таблиці підручника.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Метод «Мікрофон».

Як на вашу думку, чи потрібні органічні речовини для життєдіяльності живих організмів ?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Лекція з елементами бесіди.

План


  1. Класифікація органічних речовин, що входять до складу живих організмів.

  2. Класифікація вуглеводів:

а) моносахариди;

б) дисахариди;

в) полісахариди.

3. Функції вуглеводів.

Складання опорного конспекту.


  1. Органічні сполуки – це сполуки, що складаються з атомів Карбону.

Органічні сполуки

↓ ↓ ↓


вуглеводи жири білки

  1. Використовуючи знання з хімії, учні заповнюють попередньо складений вчителем макет схеми. Після заповнення схему аналізують і вносять корективи.

Класифікація вуглеводів

↓ ↓ ↓


моносахариди дисахариди полісахариди

↓ ↓ ↓


глюкоза сахароза крохмаль

фруктоза мальтоза целюлоза

галактоза лактоза глікоген

рибоза хітин

дезоксирибоза


  1. Біологічні функції вуглеводів:

а) енергетична – у процесі розщеплення 1г вуглеводів вивільняється 17,6 кДж енергії;

б) структурна або будівельна (входять до складу оболонок клітин);

в) захисна (захищають стінки порожнистих органів від механічних пошкоджень, проникання шкідливих бактерій і вірусів);

г) резервна (накопичуються у вигляді крохмалю у рослин та глікогену у тварин і грибів).

Цікаві дані щодо оптимальної потреби людини у вуглеводах:

вуглеводна частина харчового раціону людини становить 365-400г і складається переважно з крохмалю, але включає і інші вуглеводи: целюлозу, сахарозу, лактозу, фруктозу, глюкозу тощо. Міжнародна статистика свідчить, що вживання цукру (сахарози) та кондитерських виробів постійно зростає, що стає небезпечним для здоров'я людини. Тому лікарі рекомендують, щоб вміст моно- та дисахаридів у добовому харчовому раціоні не перевищував 50-100г (50г для тих, хто займається легкою фізичною працею, 100г – для тих, хто зайнятий важкою фізичною працею). Причому бажано, щоб вуглеводи рівномірно були розподілені по годинах прийому їжі. Засвоєння організмом вуглеводів є корисним, вони є основними постачальниками енергії. З ними організм людини отримує 50-60% необхідних калорій.

ІV. Закріплення навчального матеріалу.

Учні разом з учителем заповнюють таблицю.



п/п


Вуглеводи

Локалізація в органелах клітини

Біологічна роль

1.

Глюкоза

вакуолі (у розчиненому стані)

запасна поживна речовина

2.

Фруктоза

вакуолі (у розчиненому стані)

запасна поживна речовина

3.

Сахароза

вакуолі та включення

поживна речовина, використовується рослинами як транспортна форма вуглеводів

4.

Мальтоза

вакуолі та включення

основний структурний елемент ряду полісахаридів

5.

Лактоза

клітини грудних залоз ссавців

поживна речовина, що міститься у великій кількості в молоці ссавців

6.

Крохмаль

включення

запасна речовина у вигляді крохмальних зерен

7.

Целюлоза

оболонка клітинних рослин

основний структурний полісахарид клітинних стінок рослин і покривних структур деяких тварин

8.

Глікоген

включення тваринних клітин і людини

запасна речовина у більшості тварин та грибів

9.

Хітин




структурний компонент клітинних стінок більшості грибів; основа зовнішнього скелета членистоногих

V. Підведення підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Вивч. §8, підготувати короткі повідомлення на тему «Вуглеводи та

здоров'я».
УРОК №2

Тема уроку. Структура і функції ліпідів.

Мета уроку: ознайомити учнів із різноманіттям і функціями ліпідів; з'ясува-

ти особливості будови й хімічні властивості ліпідів, які дозво-

ляють їм ефективно виконувати свої функції; розглянути зна-

чення ліпідів для життєдіяльності живих організмів.

Тип уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь і навичок і творчого

застосування їх на практиці.

КМЗ уроку: таблиці підручника; штатив з пробірками, тримач, спиртівка,

скляна паличка, дистильована вода, крохмаль, рослинна олія,

розчин Люголя, конц. хлоридна кислота, розч. натрій гідрок-

сиду, етанол, розч. питної соди.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.


  1. Повідомлення учнів.

  2. Біологічний диктант.

  1. Вуглеводи – це …

  2. Вуглеводи поділяють на …

  3. Прості цукри являють собою …

  4. До складу нуклеїнових кислот входять …

  5. Тростинний цукор – це …, а молочний цукор – це …

  6. Полісахариди – це …

  7. Основний запасний полісахарид у рослин …

  8. Глікоген – це …

  9. Клітковина – головний структурний полісахарид …

  10. Компонент зовнішнього скелета деяких тварин – це …

  11. Вуглеводи виконують такі функції: …

  12. У процесі розщеплення 1г вуглеводів вивільняється …

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Проблемні запитання:

Як на вашу думку, чому багато пустельних тварин (піщанки, тушканчики, верблюди і т. д.) можуть довгий час обходитися без води ? А чому така теплокровна тварина як кит може жити в холодних полярних водах?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь з елементами бесіди.

План


  1. Класифікація ліпідів.

  2. Функції ліпідів.

Складання опорного конспекту.

  1. Ліпіди – це жири та жироподібні речовини, нерозчинні у воді, але добре розчинні у неполярних розчинниках (естерах, бензині, хлороформі тощо).

Класифікація ліпідів

1.

Жири

Природні органічні сполуки, які є похідними гліцеролу та жирних кислот. Відкладаються в організмі як запасна поживна речовина.

2.

Фосфоліпіди

Складні сполуки гліцерину і жирних кислот та містять залишок фосфатної кислоти. Основні компоненти клітинних мембран.

3.

Воски

Складні ліпіди. Виконують захисну функцію, тварини і рослини вико-ристовують їх як водовідштовхуючі та захисні від висихання речовини.

4.

Стероїди

Відносяться: вітамін D, гормони кори надниркових залоз, статевих залоз, жовчні кислоти, холестерин.

5.

Ліпопротеїди

Складаються з білків і ліпідів. Вхо-дять до складу багатьох клітинних структур, забезпечують їх міцність і стабільність.

6.

Гліколіпіди

Складаються з ліпідів і вуглеводів. Входять до складу тканин мозку і нервових волокон.

  1. Біологічні функції ліпідів:

а) будівельна – участь у будові мембран клітин усіх органів та тканин, а також в утворенні багатьох біологічно важливих сполук;

б) енергетична – у процесі повного розпаду 1г жиру виділяється 38,9 кДж енергії;

в) запас поживних речовин (жирове депо);

г) теплоізоляційна ;

ґ) захисна – шар жиру захищає ніжні органи від ударів та струсів;

д) гормональна (до ліпідів належать статеві гормони людини та тварин);

е) постачання ендогенної води – при окисненні 100г жирів виділяється 107мл води.

V. Закріплення навчального матеріалу.

Учні, користуючись інструкцією підручника (стор. 58-59), виконують лабораторну роботу №1 на тему «Визначення деяких органічних речовин та їхніх властивостей».

VІ. Підведення підсумків уроку.

Обговорення проблемних запитань.

VІІ. Домашнє завдання. Вивч. §9. Зап. 6-8 стор. 58.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка