Виховна робота



Скачати 356.86 Kb.
Дата конвертації13.04.2017
Розмір356.86 Kb.
ВИХОВНА РОБОТА
Підхід до забезпечення виховної ланки на кафедрі філологічних дисциплін і методик їх викладання ніколи не був формалізованим, завжди вирізнявся креативністю, багатовимірністю і є багатим на цілу низку традицій. Викладачі завжди враховували у своїй професійній діяльності специфіку мовної підготовки майбутніх учителів та приділяли увагу не лише наданню знань та виробленню вмінь, необхідних для виконання професійних обов'язків, але й вихованню освіченої людини, формуванню гнучкого інтелекту та естетичної свідомості. Відповідальними за організацію виховної роботи на кафедрі у різні роки були: доц. Григор’єва О.О., доц. Волочай М.П., ас. Стриж А.А., доц. Рудич О.О. Обов’язки заступника декана психолого-педагогічного факультету з виховної роботи виконували Рудич О.О. (2005- 2007рр.) та Павлюк Р.О. (2007-2009 рр.).

Як справжні ентузіасти та майстри своєї справи співробітники кафедри повною мірою використовують найбільш вагомі функції мови: виховну, мистецьку та культурологічну. І такий цілісний підхід до навчання мов є виправданим, адже саме вчитель повинен побудувати підґрунтя для формування загальних світоглядних позицій учня, виробити у школярів навички спілкування, у основі яких є доброзичливість та шанобливе ставлення до іншої особистості, він також має стимулювати інтерес не тільки до вивчення мови (як рідної, так і іноземної), але і до читання кращих літературних доробків, зорієнтувати інтереси учнів на красу, добро, духовність, національне самоусвідомлення і повагу до інших культур. Особливої актуальності такий підхід набуває у контексті інтеграції України у світовий освітній, культурний простір та чіткої спрямованості сучасної педагогічної думки на виховання позитивного сприймання культурного та національного розмаїття.

Фахівці кафедри щоденно скеровують свої зусилля на:

– створення у студентів цілісного уявлення про потенціал мистецтва слова на основі інтеграції знань з педагогіки, психології, культурології, української та іноземної мов, філософії, історії;

– сприяння формуванню читацьких інтересів;

– сприяння збагаченню словникового запасу;

– залучення студентів до надбань світової культури;

– задоволення потреби особистості у самопізнанні та самовдосконаленні;

– підвищення пізнавальної активності, активізацію творчих здібностей;

– розвиток концептуального мислення як здатності узагальнювати інформацію у більш змістовній формі;

– сприяння вихованню шанобливого ставлення до соціо-культурного надбання людства.

Літературно-мистецький компонент у змісті професійної освіти майбутнього педагога має на меті дати певні знання про засоби матеріалізації творчого потенціалу особистості через мистецтво слова, як одного із видів мистецтва у контексті загальнокультурного розвитку людської цивілізації, він широко відображений у низці мовних дисциплін («Сучасна українська мова», «Практикум з української мови», «Методика викладання української мови», «Мовленнєвий етикет», «Іноземна мова», «Практика усного і писемного мовлення», «Методика викладання іноземної мови», «Світова літературна класика», «Література країни, мова якої вивчається», «Дитяча література»).

Виховний потенціал мови реалізується також через читання авторських спецкурсів з іноземної мови «Інтегровані курси іноземної мови» та методики викладання мови та літератури «Педагогічні технології використання сучасної дитячої англомовної літератури у процесі навчання молодших школярів», розроблених спеціалістами кафедри філологічних дисциплін доц. Стиркіною Ю.С. та доц. Рудич О.О.

Виховна активність колективу кафедри завжди охоплювала різні аспекти: роботу кураторів академічних груп (кожен із викладачів кафедри виконував обов’язки куратора), студентського самоврядування (через допомогу найбільш активним студентам), виховну роботу у студентських гуртожитках, функціонування творчих об’єднань, художньо-естетичне виховання студентської молоді за допомогою залучення студентів до участі у культурно-масових заходах.



Щороку відповідно до затвердженого плану виховної роботи в Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка та плану виховної роботи психолого-педагогічного факультету викладачі кафедри філологічних дисциплін проводили роботу зі студентами, сприяли та сприяють їхньому активному залученню до участі у різноманітних інститутських та факультетських заходах, які враховують такі виховні напрямки:

Гуманістичне виховання

      • Міжнародний день благодійності

      • Всесвітній день надання першої медичної допомоги

      • День пам’яті жертв фашизму

      • Міжнародний день миру

      • Європейський день мов

      • День ветерана

      • Всесвітній день посмішки

      • Всесвітній день зору

      • Всесвітній день психічного здоров’я (тематичні лекції)

      • Всесвітній день боротьби з раком молочної залози,

      • День книги рекордів Гіннеса

      • Відзначення Міжнародного дня толерантності

      • Акції та розважальні програми до відзначення Всесвітнього дня вітань

      • Міжнародний день інвалідів (відвідування волонтерами з числа студентів будинків інвалідів, шкіл для інвалідів з вітальними програмами)

      • День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (виставки, зустрічі з ліквідаторами)

      • Міжнародний день пам’яті жертв голокосту

      • День Святого Валентина (вітальні програми, акції та ін.)

      • День вшанування учасників бойових дій на території інших держав (кінолекторії, зустрічі з учасниками бойових дій)

      • День сміху (молодіжні розважальні акції )

      • Всесвітній день поширення інформації щодо проблем аутизму

      • Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

      • Міжнародний день пам’яток та історичних місць. День пам’яток історії та культури (туристичні походи, екскурсії та ін.)

      • Заходи до святкування Великодня

Моральне виховання

  • Всенародний день батька

  • День пам’яті жертв голодомору

  • День усиновлення в Україні

  • Всеукраїнський День молитви за сиріт

  • Проведення заходів із відзначення всесвітнього дня дитини

  • Всесвітній день боротьби зі СНІДом (відкриті лекції за участю медичних працівників, виховні години, молодіжні акції та ін.)

  • Всесвітній день волонтерів

  • Благодійні акції з нагоди святкування Дня Святого Миколая та Дня благодійності в Україні

  • День пам’яті та примирення (тематичні виставки, відкриті лекції, виховні години та ін.)

  • День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (виставки відкриті лекції, виховні години та ін.)

  • Міжнародний день Червоного хреста і Червоного півмісяця

  • День матері в Україні

  • Міжнародний день сімї

  • День пам'яті жертв політичних репресій

  • Міжнародний день друзів

  • Всесвітній день донора крові

  • День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

  • День дружби та єдності слов’ян

Політично-правове виховання

  • Міжнародний день демократії

  • Міжнародний жіночий день

  • Європейський День боротьби з торгівлею людьми

  • День Гідності та Свободи (тематичні виставки, відкриті лекції виховні години та ін.)

  • Всесвітній день інформації

  • Міжнародний день прав людини

  • Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації (виставки, зустрічі, круглі столи, виховні години та інші заходи щодо запобігання проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації)

  • Всесвітній день книги та авторського права

  • Міжнародний день боротьби проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу

  • День боротьби за права кримськотатарського народу

  • День Конституції України (участь у міських заходах)

Екологічне виховання

  • Міжнародний день охорони озонового шару

  • Всесвітній День Землі та Міжнародного дня щастя (фотовиставки, флеш-моби)

  • Всесвітній день тварин

  • Всесвітній тиждень космосу

  • День довкілля

  • День Чорнобильської трагедії (заходи екологічного спрямування)

  • Участь у Всеукраїнській акції з благоустрою «За чисте довкілля» Залучення студентів до впорядкування вулиць та визначних місць міста

  • Проведення І етапу Конкурсу екологічних проектів

  • Свято весни і праці

  • День Сонця

Трудове виховання

  • День працівників цивільного захисту України (День рятівника)

  • День працівника освіти

  • День студента

  • Факультетський етап конкурсу «Студент року»

  • День вихователя і всіх дошкільних працівників

  • День художника

  • Всеукраїнський день бібліотек (тематичні зустрічі)

  • Міжнародний день громадян похилого віку (запрошення ветеранів праці на заходи до Дня працівників освіти, зустрічі з ветеранами, просвітницькі лекції тощо)

  • Міжнародний день соціального педагога

  • День працівників соціальної сфери України

  • День інженерних військ України, День ракетних військ і артилерії України

  • Всесвітній день цивільної оборони

  • Всесвітній день письменника

  • Всесвітній день авіації й космонавтики. Міжнародний день польоту людини в космос (відвідування музею авіації і космонавтики, відкриті лекції для студентів та ін.)

  • Всеукраїнський День психолога

  • День слов’янської писемності і культури. День філолога

  • Міжнародний день музеїв

Фізичне виховання

  • День фізичної культури і спорту

  • Всесвітній день туризму (туристичний зліт студентів)

  • Традиційна спартакіада серед студентів І курсів

  • Футбольний турнір на призи ректора

  • Участь у Всеукраїнській військово-спортивній грі «Заграва» для студентської молоді

  • Акції з нагоди Міжнародного дня відмови від куріння

  • Спартакіада «Бадьорість та здоров’я»

  • Тематичні лекції до Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом

  • Кубок з художньої гімнастики на призи ректора

  • Відкритий кубок з черлідингу на призи ректора

  • Всесвітній день здоров’я

  • Відкритий кубок з волейболу пам’яті академіка

Пащенка В. О.

  • Конкурс соціальної реклами, присвяченої проблемам тютюнопаління, захворювань на СНІД, ВІЛ, наркоманії, алкоголізу

  • Всесвітній день без тютюну (фотовиставки, відкриті лекції, кінолекторії та ін.)

Естетико-художнє виховання

      • Міжнародний день краси

      • Міжнародний день грамотності

      • «Театр казок»

      • Міжнародний день музики

      • Всесвітній день поезії

      • Традиційний конкурс-огляд талантів першокурсників «Зорепад»

      • Всесвітній день аудіовізуальної спадщини

      • Міжнародний день КВК

      • Всесвітній день молоді (Концертна програма «Таланти першокурсників – університету»)

      • Заходи по святкуванню зустрічі «Нового року» (вітальні програми, новорічні майстер-класи, святкове оформлення приміщень та ін.)

      • Міжнародний день театру (відвідування студентами театральних вистав, виступи театрів «Фабула» і «Факультет F»)

      • І тур конкурсу-фестивалю «Студентська весна»

      • Міжнародний день танцю

      • День науки (урочисте зібрання та святкова концертна програма)

      • Ректорський бал випускників

      • Факультетські урочисті церемонії вручення дипломів спеціалістам 2016 року.

Національно-патріотичне виховання

      • День українського кіно (перегляд фільмів)

      • День Соборності України

      • День міста Полтави (участь у Міському параді «Полтава вишивана», виховні години, екскурсії, спортивні змагання тощо)

      • День української писемності та мови

      • День пам’яті Героїв Крут

      • День Захисника вітчизни

      • День партизанської слави України

      • 25 років з дня початку Студентської революції на граніті

      • День захисника України, День українського козацтва, День утворення Української Повстанської Армії (тематичні виставки, відкриті лекції, круглі столи, мистецькі заходи та ін.)

      • «Вони помирали, щоб жила Україна» – заходи до дня визволення України від фашистських загарбників

      • Конкурс патріотичної пісні «З любов’ю до тебе, моя Батьківщино»,

      • День Збройних сил України

      • День Героїв Небесної Сотні (тематичні виставки, виховні години та ін.).

Протягом існування кафедри викладачами (Андерш В.П., Афанасьєвою Н.А., Бобух Н.М., Бондар Н.В., Браїлко Ю.І., Бугрим Л.В., Вакуленко Н.А., Валюх З.О., Вар’янко О.Б., Василенком В.Д., Волик Л.В., Волочай М.П., Гладіліною Н.Г., Григор’євою О.О, Дмитренко О.В, Дмитренком В.Д., Дяченком А.М., Костенком В.М., Котломанітовою Г.О., Кравченко М.П., Кулій С.І., Мартиросян Л.І., Маценко Н.М., Наливкою О.В., Олексіюк М.Й., Олійник С.П., Павлюком Р.О., Палехою О.М., Руденко Л.А., Рудич О.О., Сапєгіною Л.О., Семенюченко М.Л., Соломахою Г.І., Стиркіною Ю.С., Стриж А.А., Степаненко Н.С., Суздалєвою Ю.І., Тарасовою А.І., Тріщ Л.М., Трофімовою Ю.І., Тупицею О.Ю., Федоренко Ю.П., Халчанською О.В., Черновою Н.С., Шаповал Л.В., Шпак В.П., Щербиною С.Д., Щербиною Т.С., Янко М.Ю.) було створено, організовано та проведено в межах університету, факультету або кураторської групи цілу низку цікавих та оригінальних заходів. Павлюк Р.О. був ведучим багатьох культурних та розважальних заходів, що проводилися на факультеті, університеті, у місті; він також є автором віршів гімну психолого-педагогічного факультету. Волочай М.П. та Рудич О.О. долучилися до створення урочистої клятви випускника психолого-педагогічного факультету.

Питання, пов’язані з виховною роботою, постійно знаходяться у фокусі уваги та заслуховуються на засіданнях кафедри (звітують куратори академгруп, додатково надається інформація щодо участі студентів у гуртках та колективах, що функціонують на базі ПНПУ ім. В.Г. Короленка та у межах України, про адаптацію до навчання у ПНПУ ім. В. Г. Короленка студентів першого курсу тощо).

Виняткову роль у системі виховної роботи викладачі виправдано відводять адаптації студентів - першокурсників до подальшого навчання в університеті. Про це свідчить ціла низка промовистих фактів:

1. Спеціалісти кафедри до Дня знань та Урочистої церемонія посвяти в першокурсники проводять лекції на тему: «Єдність і соборність України: історія і сьогодення».

2. Працюють зі студентами І курсу щодо роз’яснення правил користування фондами бібліотек університету та міста.

3. Проводять заходи з адаптації студентів І курсу до навчання в університеті та бесіди на тему: «Самоорганізація студента в умовах навчання за кредитно-модульною системою».

4. Завжди інформують молодь щодо правового статусу студента Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

5. Ознайомлюють із правами та обов’язками студента, нормами поведінки.

6. Всіляко сприяють залученню студентів до колективів художньої самодіяльності, гуртків, клубів, університетських команд та секцій з різних видів спорту.

7. Об’єктом уваги та активності педагогів є також профілактична робота серед студентів із питань безпечної есплуатації побутових електороустановок, небезпеки пошкодження об’єктів електро-
енергетики, правильності дій у випадках обриву проводів унаслідок стихійних явищ.

Усвідомлюючи виняткову роль формування колективу групи, кожен викладач-куратор (доц. Браїлко Ю.І., доц. Мартиросян Л.І., доц. Олійник С.П., ст.викл. Палеха О.М., доц. Рудич О.О., доц. Степаненко Н.С., доц. Стиркіна Ю.С., доц. Тупиця О.Ю.) попередньо вивчає анкетні дані студентів з метою виявлення активу групи та осіб, що потребують особливої уваги (сиріт, інвалідів, вимушених переселенців, матерів-одиначок, дітей із багатодітних родин, учасників АТО). Обов’язковою надалі є індивідуальна співбесіда з кандидатурами активу І курсу для виявлення їх ставлення до виконання своїх повноважень, загальної оцінки стану справ у групі, ділових та моральних якостей окремих студентів. Також проводяться соціометричні опитування студентів групи з метою виявлення неофіційних лідерів, угруповань та мікрогруп у студентському колективі, встановлюється система моніторингу розвитку ділових та морально-психологічних якостей студентів групи.

Куратор проводить організаційні збори у групі з постановкою завдань на навчальний рік (семестр), сприяє розподілу постійних доручень серед студентів групи за конкретними напрямами роботи: старости групи, заступника старости, профгрупорга, заступника профгрупорга, культорга, спорторга, наукорга, відповідальних за зв’язки з кафедрами (на семестр по одному відповідальному за кожен предмет), фотографа групи, інтернет-оператора групи, відповідального за зв’язки з бібліотекою тощо. Не рідше одного разу на місяць куратори та студенти обговорюють актуальні питання життєдіяльності групи відповідно до плану роботи на рік, періодично заслуховують відповідальних за конкретні напрями роботи, уточнюють план роботи групи на рік з урахуванням пропозицій, що надійшли від студентів, обговорюють підсумки навчально-виховної роботи в групі за семестр.

Надалі кожен куратор постійно зважає на необхідність періодичного збирання психолого-педагогічної інформації у викладачів, які проводять заняття в групі, вивчення ділових та морально-психологічних якостей студентів за результатами виконання ними окремих доручень, поведінки в колективі, налагодження зв’язків з батьками студентів, що потребують особливої уваги, установлення системи оперативного інформування про події старостою та іншими активістами.

Куратори відповідально дбають про покращання якості навчання студентів групи: визначення студентів, які мають заборгованості, пропагують передовий досвід студентів, які беруть активну участь у науковій творчості, залучають окремих студентів до досліджень у галузі наукових тем кафедри, надають деканату факультету пропозиції щодо заохочення студентів, що мають найкращі показники у навчанні та науковій творчості. Куратори також сприяють покращенню дисципліни навчання, збирають та узагальнюють дані про відвідування занять студентами групи, встановлюють справжні причини систематичних пропусків занять певними студентами, запроваджують заходи педагогічного впливу на цих осіб (індивідуальні співбесіди, заслуховування на зборах групи, інформування батьків, пропозиції щодо вжиття заходів деканом факультету).

Викладачі-куратори постійно вивчають умови навчання та відпочинку студентів групи з метою виявлення осіб, які потребують матеріальної допомоги та мають проблеми зі здоров’ям, узгодження таких списків з активом групи та студентською поліклінікою, періодично відвідують кімнати у гуртожитку, де мешкають студенти групи та офіційно повідомляють керівництво факультету про виявлені недоліки.

Доброю традицією на кафедрі філологічних дисциплін стало проведення низки спільних заходів (екскурсій, культпоходів тощо) у перші місяці навчання студентів-першокурсників. Так, було організовано та проведено екскурсії до м. Львів та Софіївського парку (доц. Рудич О.О.), Полтавської обсерваторії (ст.викл. Палеха О.О. та доц. Рудич О.О.), Музею Полтавської Битви (доц. Рудич О.О., ас. Стриж А.А., доц. Федоренко Ю.П.,), музеїв: В. Г. Короленка, П. Мирного, І. Котляревського (доц. Браїлко Ю.І., доц. Валюх З.О., доц. Волочай М.П., доц. Григор’єва О.О., доц. Дмитренко О.В., ас. Наливка О.В., доц. Мартиросян Л.І., доц. Олійник С.П., ас. Палеха О.М., доц. Рудич О.О., доц. Степаненко Н.С., доц. Стиркіна Ю.С., ас. Стриж А.А., ас. Суздалєва Ю.І., доц. Тупиця О.Ю., доц. Федоренко Ю.П., доц. Халчанська О.В., ас. Щербина Т.С.).

Спільно та корисно проведений час уможливлює виявлення студентів, схильних до участі у художній творчості, та залучення їх до підготовки заходів за планом університету, оптимізує ефективність співпраці куратора з колективом групи за рахунок визначення кола особистісних інтересів кожного студента та сприяє формуванню колективу.

Кураторами груп постійно проводяться бесіди зі студентами стосовно підвищення рівня успішності навчання, зменшення кількості пропусків занять без поважної причини, необхідності дотримання етики поведінки у ВНЗ, правил співжиття у гуртожитку та на квартирі, забезпечення дотримання чистоти і порядку в аудиторіях та кімнатах, правил поведінки на дорозі, на природі, в транспорті, безконфліктного спілкування в молодіжному середовищі, толерантного ставлення до людей іншої раси, віросповідання, про значущість екології в житті суспільства і людини, профілактики захворювань на СНІД та венеричних захворювань. Організовуються відвідування музично-драматичного театру ім. М. Гоголя, Галереї мистецтв, Полтавської державної філармонії, астрологічної обсерваторії, Музею авіації і космонавтики, садиби-музею Гоголя М.В. (с.Гоголево), музею «Весілля» у Великих Будищах, музеїв міста та культурних установ та музеїв поза межами Полтави, дендропарку.

Родзинкою виховної діяльності кафедри стало проведення бесіди на тему: «Великдень: народні традиції, символи та прикмети», оформлення вітальної листівки для рідних, друзів до Великодня (доц. Мартиросян Л.І.), написання традиційного твору-роздуму «А що для мене мова?..» (доц. Мартиросян Л.І., доц. Степаненко Н.С.), участь у заходах до Масляної, організація позанавчальних тематичних зустрічей за участю представників державних служб, управлінь, медичних закладів, громадських організацій (доц. Браїлко Ю.І., доц. Валюх З.О., доц. Волочай М.П., доц. Григор’єва О.О., доц. Дмитренко О.В., ас. Наливка О.В., доц. Мартиросян Л.І., доц. Олійник С.П., ас. Палеха О.М., доц. Рудич О.О., доц. Степаненко Н.С., доц. Стиркіна Ю.С., ас. Стриж А.А., ас. Суздалєва Ю.І., доц. Тупиця О.Ю., доц. Федоренко Ю.П., доц. Халчанська О.В., ас. Щербина Т.С.).

Міжнародний день чаю як привід почитати вірші під час дружньої бесіди «Відставте чашку з кавою – віддайте сьогодні перевагу чаєві» використовує Мартиросян Л .І.

Стало також доброю традицією на кафедрі проведення лекцій – презентацій з сучасних технологій викладання мови з метою популяризації української та іноземної мов (доц. Браїлко Ю.І., доц. Дмитренко О.В., ас. Наливка О.В., ас. Палеха О.М., доц. Рудич О.О., доц. Стиркіна Ю.С., ас. Стриж А.А., доц. Тупиця О.Ю., доц. Федоренко Ю.П., доц. Щербина Т.С., доц. Халчанська О.В.)

Викладачі кафедри брали участь у культурно-масових та спортивних заходах факультету та університету (доц. Браїлко Ю.І. та доц. Дмитренко О.В. неодноразово посідали призові місця у шахових турнірах серед викладачів університету). Провідні спеціалісти кафедри у різні роки брали участь у роботі та є учасниками всесвітньо відомих творчих колективів: ас. Павлюк Р.О., доц. Тупиця О.Ю. (Український народний хор «Калина»), ас. Палеха О.О. («Камерний хор імені П. Лиманського»), доц. Тупиця, ас. Наливка О.В. (хор німецької євангелічної общини «Зінгола»).

Студенти факультету та викладачі кафедри беруть активну участь у роботі творчого об’єднання «Слово», яке плідно функціонує на кафедрі.

Зазначимо, що найбільшої уваги на кафедрі приділено великій та почесній справі виховання патріотизму тому, що культурні процеси, які відбуваються в Україні, пробудження громадянської і громадської свідомості, що накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу. Стратегія такого виховання має відповідати як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладати підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь та спиратися на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін. Патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.

Відповідно до сучасної Концепції національного патріотичного виховання особливого значення набуває ознайомлення з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху. Також важливим завданням є розгляд порівняльно-історичних відомостей про переривання державності в інших європейських країнах, які сьогодні представлені потужними європейськими націями. Спеціального розгляду потребують історичні обставини, що призводять до переривання державницької традиції. Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

– утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

– виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

– підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;

– усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

– сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

– формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

– утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

– культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;

– формування мовленнєвої культури;

– спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

Саме тому викладачі кафедри філологічних дисциплін невтомно та натхненно розробляють та презентують культурно – просвітницькі та творчі заходи. Протягом багатьох років виховні літературні заходи, присвячені діяльності визначних українських письменників, розробляла та проводила доц. Волочай М.П. Творчий доробок викладача було опубліковано у збірці сценаріїв «Душі студентської криниця» у 2013р.

Багато років поспіль кожного року кафедрою філологічних дисциплін проводився День іноземної мови (англійська, німецька). Високий рівень знань студентів, які мали більш ніж 400 годин на рік іноземної мови і отримували спеціальність «вчитель іноземної мови та зарубіжної літератури», дозволяли проводити цікаві й розвивальні заходи. У плани заходів входили і семінари з методики іноземної мови, відкриті заняття студентів-майбутніх випускників, вечори англійської пісні, театралізовані вистави англійської мови, куди запрошувались студенти різних спеціальностей з метою зацікавлення вивченням іноземної мови. На жаль, кількість годин на вивчення іноземної мови було значно скорочено за останні роки, і рівень знань студентів не дозволяє проводити заходи такого високого рівня. Останнім часом збільшення годин англійської дозволяє сподіватися, що надалі буде можливість проводити такі заходи.

Традиційним став захід поетичної аматорської творчості, який щороку (починаючи з 2005р.) проводять викладачі кафедри (доц. Рудич О.О., доц. Стиркіна Ю.С., ас. Палеха О.М.). Поділитись своїм творчим доробком мають змогу усі небайдужі до сучасної поетичної творчості. В різні роки участь у цьому заході брали гості (Городницька Я.М., Заслужений вчительУкраїни, заступник директора з навчальної роботи Великобудищанської СШ1-111 ступеня), співробітники університету (доц. Рудич О.О., доц. Стиркіна Ю.С., доц. Тупиця О.Ю., Яковенко О.В.) та студенти різних спеціальностей (Балабас В., Бригида С., Воловод М., Гонтарюк К., Дроб’язко Н., Зубань Л., Кабанець Т., Кобильченко Т., Комарова К., Латіпов Р., Одуд О., Смірнова М., Соловйов Б., Соніна М., Статишнюк І., Степаненко Ю., Федченко Л., Вертій Н., Шило Л.).

За результатами спільної творчої діяльності у 2012р. було опубліковано збірку творів викладачів Стиркіної Ю.С. та Рудич О.О. «Exit», наразі твори викладачів постійно публікуються на Інтернет-сайті «Поетичні майстерні».

На кафедрі у різні роки було проведено низку цікавих виховних заходів, сценаріями яких можуть скористатися методисти, вчителі, усі небайдужі до національного виховання української молоді.

Так, захід «Міська романтика романсу», розроблений доц. Рудич О.О. та доц. Стиркіною Ю.С. проводився два роки поспіль з окремими змінами і доповненнями; його було присвячено виникненню та генезису українського міського романсу, він мав на меті ознайомити публіку із окремими визначними, маловідомими та популярними творами українських митців. Втіленню цікаву творчої ідеї передувала серйозна пошукова робота з добору непересічних українських музичних композицій.

Починаючи роботу над заходом, хотілося, перш за все, донести до слухачів думку про різнобічність напрямів української пісні, недопустимості зведення всієї її різноманітності до народних пісень, якими б гарними вони не були. Хотілося зацікавити студентів українською музикою, привернути їх увагу до рідної культури. Спільно з кафедрою музики (доц. Маріо М.Д.) почалися пошуки матеріалу з класичних романсів на зразок «Ой, ти дівчино, з горіха зерня», який чудово виконав студент Владислав Доня, «Ой, упали дві зірниці» у виконанні студентки Тітаренко Надії, «Ой, висока та гора» у виконанні Руслана Кладько, «Айстри білі» у виконанні Тітаренко Надії, «Грона акації» у виконанні Соколика Максима, «Ми пiдем, де трави похилi» у виконанні Руслана Кладька та Вероніки Бовсуновської, «Запливай же, роженька» у виконанні Бовсуновської В.

У тексті сценарію для створення ліричного настрою аудиторії використовувались також вірші О. Забужко, М. Матіос, М. Вінграновського, К. Москальця та ін. Студенти мали змогу ознайомитись з сучасними романсами: у заході було використано кліпи на пісні Ольги Богомолець на слова О. Теліги, Л. Костенко, М. Вінграновського та іншими цікавими поза стандартними напрямами у сучасній українській музиці: українські гурти «Lush life», «Воплі Відоплясова», «Піккардійська терція» та інші. Не могли ми також обійти увагою й 70-ті роки – час розквіту української естради. Студенти кафедри хореографії виконали прекрасне танго «Червона троянда» та фокстрот «Не топчіть конвалій». Підібрано було також чудові пісні у виконанні Квітки Цісик – «Місто спить», «Коханий», Оксани Мухи «Же не се па», сестер Тельнюк «Тюльпани», Віктора Морозова «Зірка ясна».

Завдяки плідній співпраці з кафедрою хореографіі нового звучання набули танго і фокстроти 30-х років відомого естрадного композитора Б. Весоловського, під які студенти виконали професійні і запальні танцювальні композиції. Ведучі робили короткі ремарки про історію української музики та про історії створення пісень, які виконувались на сцені малої актової зали.

Захід сподобався студентам, вони з задоволенням працювали над вітчизняним пісенним і музичним матеріалом, захоплено вивчали історичні факти, виявляли бажання продовжити співпрацю з викладачами кафедри над подібними музично-поетичними заходами.

Але інші історичні часи вимагали інших заходів, і під час сумних подій Революції Гідності було вирішено провести захід, присвячений короткому ретроспективному аналізу української боротьби за незалежність «Перехрестя часу і пам’яті».

Саме у цей час до творчого тандему ентузіастів Рудич О.О. та Стиркіної Ю.С. долучилася ас. Палеха О.М. Разом викладачі спробували донести до студентства як до найбільш соціально активної частини людства почуття самоусвідомлення, самоповаги етносу, патріотизму, які закономірно залежать від здорової здатності зберігати у пам’яті доленосні дати, події, імена своїх героїв – усього того, що складає основу національної героїчної міфології. Для створення відповідної атмосфери було використано вірші, кліпи, пісні. На початку було продемонстровано епізод із кінофільму «Пропала грамота». Ведучі ознайомили студентів із основними історичними віхами української незалежності. Продемостровано кліпи «Ніколи не плач», «Тінь сонця» про події під Крутами, ведучі розповіли про трагічну долю юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, прозвучав вірш Павла Тичини, присвячений героїчному вчинкові  під назвою «Пам'яті тридцяти».

На вірші Т. Г. Шевченка демонструвався кліп «Заповіт», після якого ведучі розповіли про сучасні події в історії України з початку незалежності, які призвели до Помаранчевої революції (2005) та Революції Гідності (2014), коли 24 листопада у Києві на Майдані Незалежності після побиття мирного студентського табору мітингувальників розпочалися активні протести. В Києві відбулася велика хода та мітинг на Майдані Незалежності, які зібрали більше ніж 100 тисяч громадян України і за визначенням BBC, протести стали найбільшими з часу Помаранчевої революції 2004 року – на майдани і вулиці Києва вийшли, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 млн. протестувальників, вже обурених жорстокістю, корумпованістю та свавіллям влади. Ведучі ознайомили аудиторію з думкою про вищезгадані події відомих українських письменників і поетів Сергія Жадана, Оксани Забужко, відомих діячів та журналістів. Для створення атмосфери Майдану було показано кліп «Три дні війни, Євромайдан», кліп на пісню М. Бурмаки «Він іде по воді», кліп «Пливе кача» у виконанні «Пікардійської терції» на тлі вшанування загиблих на майдані, «Колискова» (у виконанні Н. Матвієнко).

Студенти прослухали прекрасний вірш Мар’яни Савки, присвячений подіям Майдану та кліп на пісню Ярмака «На коліна перед Україною».

У кінці заходу хвилиною мовчання було вшановано пам’ять Небесної Сотні. Бажання говорити на такі жорстокі теми було інспіроване необхідністю аналізу найболючішого компоненту національної пам’яті, аби уникнути старих помилок. Сучасному студентству варто усвідомлювати можливість і необхідність щоденного вільного, патріотичного, політичного вибору.

Оригінальний захід «Мелодії лихоліть» було присвячено висвітленню цікавих маловідомих фактів, подій, популярних мелодій періоду Другої світової війни. Захід починався загальновідомою піснею «Смуглянка» з кінофільму «В бой идут одни старики». Цей твір відомий кожному, він асоціюється з Великою Вітчизняною війною у свідомості кількох повоєнних поколінь. Але захід було присвячено закадровим моментам, майже забутим, цікавим фактам, що залишились за лаштунками історії, притрушені пилом часу.

Спираючись на документальні свідчення, Рудич О.О., Стиркіна Ю.С. та Палеха О.М. також спільно проаналізували у ретроспективі події тих часів, діяльність УПА, лідери якої вели широкомасштабні операції на два фронти: проти німецьких і проти радянських окупантів, зазначено, що в українському націоналістичному русі опору існувало три течії: 1) ОУН С. Бандери; 2) Партизанський рух Т. Бульби-Боровця — УНРА; 3) ОУН Мельника. Для створення історичної атмосфери того часу було продемонстровано кліп гурту «Тартак», пісні про УПА у виконанні гурту та фото з архіву УПА.

Ведучі розповіли про мелодії, популярні у ті часи у Львові, який був одним із перших міст, до вікон якого постукала війна. Надзвичайно актуальними в той час були твори Богдана Весоловського, кліп про Львів на музику якого («Радий би я») було продемонстровано аудиторії для відтворення атмосфери повоєнного Львова. Аудиторія з цікавістю прослухала цікаві факти з біографії композитора, прослухала танго на пісню «Я знов тобі» на музику Б. Весоловського у виконанні відомої польсько-української співачки Ренати Богданської.

Разом із цікавими фактами з історії 30-40-х років, (задокументованими радянськими, британськими, німецькими, американськими, японськими істориками) у захід органічно вплітались мелодії лихоліть - популярні мелодії виконавців того часу, відомі у США (жіноче тріо «Сестри Ендрюс», Рита Хейворт), Британії (Віра Маргарет Уелч), Німеччини (Марлен Дітріх); вони чергувались із кадрами нищівних бомбардувань Европейських міст та хронікою ядерних випробувань, звучали популярні на той час пісні «We’ll meet again», «За Україну», «Boogie Woogie Bugle Boy», «Ой, там, попід лісом», «I’ve been kissed», «Лілі Марлен», «Остатня недзеля».

Захід справив сильне враження на аудиторію, запанувала тиша, студенти не поспішали розходитись. Взагалі просвітницькі заходи, створені Рудич О.О., Стиркіною Ю.С. та Палехою О.М., користуються неабиякою популярністю серед студентів психолого-педагогічного факультету, оскільки розширюють світогляд, піднімають свідомість до іншого рівня, долучають студентів до різних джерел інформації. Інтеграція різних видів мистецтв у подібних заходах особливо приваблює студентів творчих спеціальностей, таких як майбутні вчителі музики, співу, хореографії, які з задоволенням дізнаються про нові, ще не відомі їм факти зі світу музики.

Величезний вклад у виховну роботу на кафедрі філологічних дисциплін зроблено було у свій час доцентом Волочай Марією Петрівною, яка оформила свої чудові сценарії у збірник «Душі студентської криниця», виданий у 2013 році, і детально описала свій доробок у передмові до збірника.

«Виховання дітей повинно починатися з виховання самих педагогів. Ця думка В.О. Сухомлинського сьогодні, як ніколи, є актуальною. Духовний світ сучасної людини, під впливом втрати віри в ідеали, віри в Бога, збіднів і деформувався. Сенс буття більшість наших співвітчизників вбачають у досягненні матеріальних благ. Причому, навіть не важливо, якими шляхами. Раціоналізм, прагматизм стають основною ідеологією нинішнього молодого покоління. У молоді сьогодні майже відсутні такі почуття як жалість, співчуття, бажання допомогти іншій людині просто так, безоплатно. Черствість і байдужість нині просто вражають.

Тому дуже важливо розтопити цю кригу байдужості, особливо в тієї частини молоді, яка обрала своєю професією навчання та виховання дітей. Завдання вищої школи в цьому плані – духовно збагачувати студентів.

Велику роль у досягненні цієї мети відіграє література – живе, емоційно багате Слово. Студенти починають вивчати дитячу літературу тільки в V семестрі, що, на мою думку, занадто пізно. Пізно як у плані професійної підготовки вихователів дошкільних закладів та вчителів шкіл (студенти ідуть на педагогічну практику, не знаючи творів українського фольклору та кращих зразків авторських творів дитячих письменників), так і в плані духовного розвитку особистості людини. Адже вивчення літератури – це не тільки і не стільки одержання знань, скільки становлення духовності, виховання почуттів, без чого неможливо бути вчителем і вихователем. Байдужа людина, не здатна відчувати красу, не здатна відгукуватися на біль іншого, не зможе та і не має права займатися вихованням підростаючого покоління. «Неможливо бути педагогом, не володіючи тонким емоційно-естетичним баченням навколишнього світу», – писав В.О. Сухомлинський.

Ми знаходимо вихід з такої ситуації: на І та ІІ курсах під час вивчення «Методики розвитку мови в дошкільних закладах» теоретичні положення курсу демонструємо на прикладах дитячих творів (під час лекцій); для вироблення виразного читання та дикції декламуємо вірші, промовляємо скоромовки, розповідаємо казки (під час практичних занять); готуємо дидактичний та роздатковий матеріал, використовуючи твори українського фольклору та дитячих письменників (під час лабораторних занять). При цьому вибираємо найкращі в смисловому та виховному плані зразки дитячих творів.

На ІІІ курсі під час вивчення дитячої літератури (української та зарубіжної) ми звертаємо увагу саме на ті твори, які духовно збагатять студентів.

Та є ще, на наш погляд, один дуже дієвий засіб виховання майбутніх фахівців – це участь у позааудиторних заходах: літературних вечорах, літературно-музичних композиціях і т.п.

Починаючи з 2001 року студенти психолого-педагогічного факультету щиро відгукувались, коли їм пропонували сценарій певного літературно-музичного заходу в рамках Тижня факультету. Вони були акторами -аматорами, які торували шлях у цій царині, без них, їх активної позиції, їх захоплення темами твору «Маруся Чурай» Ліни Костенко – не було б і подальших сценічних дійств. Тому ми хочемо подякувати вам, дорогі мої артисти, і назвати всіх поіменно. Ви вже давно стали спеціалістами своєї справи, мамами і татами, Та сподіваюся, пам’ятаєте наш вихід (а скоріше, вхід) до малої актової зали під звуки «Запорізького маршу», з козацькими хоругвами та прапорами.

Отже, велика і щира подяка: Пасько Галині, Кір'яну Віктору, Головановій Інні, Ляліній Наталі, Жук Олені, Чамарі Аллі, Котовій, Литовченко, Михайлик Марині, Кисіль Надії, Сліпченко Ніні, Васько Віталіні, Хоменко Сергієві, Чамарі Євгену, Денисенко Віктору, Карбану Василеві, Бондаренко Світлані, Ілющенко Олександру, Панченко Наталі, Дунаєвій Альоні.

Ми дуже вдячні всім викладачам усіх кафедр, які долучилися до цього заходу, і насамперед, з кафедри музики: Сулаєвій Наталії Вікторівні, Хіміч Маргариті Дмитрівні, Глушковій Світлані Іванівні, які готували виконавців музичних творів. Дякуємо викладачам кафедри образотворчого мистецтва та хореографії. Без них не було б художнього оформлення сцени, залу, хореографічних композицій.

Дякуємо всім кафедрам за виховання у студентів пошани до традицій українського народу, його історії, культури, етики поведінки, почуттів.

Завдяки вам і для вас створений цей збірник сценаріїв виховних заходів, який, сподіваємось, допоможе у вихованні почуття національної гордості, любові до всього українського, а отже, у підвищенні духовності молоді, яка стане вихованішою, такою, якій можна довірити майбутнє наших дітей.

Закохана у рідну країну та літературне слово, стурбована трагічною долею країни і долею її кращих письменників, Марія Петрівна Волочай виховала кілька поколінь студентів своїми творчими поетичними заходами, присвяченими життю і творчості таких відомих постатей української літератури, як Маруся Чурай («Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!»), Тарас Шевченко («Доля жінки-матері у творчості Т.Г. Шевченка»), Леся Українка («Я житиму сльозою серед співів»), В. Сосюра («У твоїй любові до Вітчизни сто віків є чим на світі жить»), В. Симоненко (“Україно! Ти моя молитва, ти моя розпуко вікова”), В. Стус («Як добре те, що смерті не боюсь я...»). Були охоплені її заходами і маловідомі письменники української діаспори (“Знову день переходить у ніч”), і такі надзвичайні і трагічні явища в історії України, як мистецтво кобзарів-бандуристів і їх винищення у 30-х роках.



Знайомила Марія Петрівна студентство і з творчістю геніїв світової величини, наприклад, В. Шекспіра (“Не знаю я, как шествуют богини, но милая ступает по земле”).

Окремі заходи було присвячено українській мові - «Мово моя материнська», «О, слово рідне! Хто без тебе я?».

Сценарії Марії Петрівни читаються легко, мов захопливі детективи чи романи. І, дійсно, кожна доля письменника – це водночас і драма, і комедія, і детектив, і роман. Кожний захід побудовано творчо, з любов’ю, у тканину розповіді органічно впліталися вірші українських поетів, твори прозаїків, спогади сучасників про їх життя. Атмосфера часу створювалась не лише свідченнями сучасників, а й музикою того часу, живописом та графікою, фотофактами. Деякі заходи було побудовано як драматургічні твори про життя поетів, на їхніх власних творах. Інколи ролі літераторів та їх сучасників грали самі студенти, що сприяло глибокому проникненню у образи відомих особистостей української культури. Саме такою театралізованою архітектонікою відрізняються заходи, присвячені творчості Марусі Чурай, Лесі Українки. Про долю та кохання Марусі Чурай розповідає інша сучасна українська поетка – Ліна Костенко, яка у своїй поемі «Маруся Чурай» виклала свою версію долі та кохання авторки багатьох відомих народних пісень – «Ой, не ходи, Грицю», «Грицю, Грицю, до роботи», «Засвіт встали козаченьки», «У неділю рано зілля копала», «В кінці греблі шумлять верби» та багато інших. Фактично захід сформовано у вигляді п’єси, де ролі грають студенти. Використано пісні, авторство яких приписується Марусі Чурай, відомій полтавці, котра пісенною своєю душею стала справжнім янголом-охоронцем полтавської землі.

Захід, присвячений творчості Тараса Шевченка, починається з цитування його творів, в яких розповідається про долю жінки і матері у часи поета. Після цього ведучі розповідають про історичний фон життя Шевченка – закріпачення і зросійщення українців. У сценарії використано пісні «Реве та стогне Дніпр широкий», «Нічого кращого немає...», «Тихо над річкою», «Ой чиє ж то жито...», «Думи мої, думи...», цитовано такі твори Кобзаря: «Наймичка», «Дівочі ночі», «Лілея», «Катерина», «Русалонька», «Утоплена», «Сон», «Молитва», «Заповіт».

У заході «О, слово рідне! Хто без тебе я?» Волочай М. П. задовго до пронизливого американського фільму «Поводир» розкриває тему фізичного знищення радянською владою прошарку кобзарства в Україні, торкається теми знищення українців як нації за часів Голодомору. Проблеми сучасного українського суспільства також не обійдено увагою. Але тексти сценаріїв не є сухою підбіркою фактів, вони просякнуті піснями і поезією, написані емоційно і чуттєво. Так, у сценарії ведучі виразно читають вірші Тараса Шевченка, С. Черкасенка «Наша твердиня», П. Глазового «Кухлик», Д. Павличка «Ти зрікся мови рідної», Л. Сапа «Де ти, слово моє», Г. Гордасевич «Не викидайте слова з пісні», А. Гарматюка «Заявлєніє директору школи», С. Реп’яха «Кожному батькові, матері кожній», «Роде наш красний», В. Шовкошитного «Я – українец», звучать пісні «Чорноморець» (виконує група «Мандри»), «Реве та стогне Дніпр широкий», «Заповіт».



Театральна сценка за розповіддю Петра Столяра «Чия мова найбагатша», в якій грають студенти, дозволяє і виявити драматичні здібності молоді, й донести до студентства думку про красу й унікальність української мови серед інших мов.

Привертає увагу прекрасний, сповнений поезій Василя Симоненка захід, присвячений його творчості “Україно! Ти моя молитва, ти моя розпуко вікова”. У мереживі віршів поета викладено цікаві факти з його біографії, підкреслено його любов до Батьківщини, вплетено ліричні нотки кохання до жінки, розкрита тема синовньої любові. Студенти мали змогу почути такі вірші поета, як «Мiй родовiд», «Дiд умер», «О земле з переораним чолом», «Лист», «Одинока матiр», «Монархи», «Я», «Задивляюсь у твої зiницi», «Поет», «Виростеш ти сину», «Злодiй», «47-й рiк», «Некролог кукурудзяному качановi, що «згнив на заготпунктi», «Курдському братовi», «Перехожий», «Минуле не вернуть».

Особливу увагу привертають заходи, що були присвячені трагічній долі українських поетів – Василя Стуса та Лесі Українки. З різних причин, але життя їх було сповнене болем, і життя їх було однаково тісно переплетене з історичною долею України. Світле явище поетів-шестидесятників, спочатку розквітле, а потім покаране за свій розквіт системою, перекликається з поневоленим становищем українського поета у царській Росії. «Як добре те, що смерті не боюсь я...» - таку назву має захід, присвячений В. Стусові.

Повна біографія поета написана за допомогою свідоцтв співвітчизників, рідних, свідків перебування у засланні, поетичних творів, передмови до збірника, написаної самим Стусом, викликає подив, повагу і захоплення його героїчним характером, його дійсною незалежністю, вірністю поглядам, стійкістю перед обличчям лихої долі. Любов поета, його співвідношення з дружиною, матір’ю, сестрою, сином, кращим другом Іваном Світличним – ніщо не обійдено увагою. Дуже доречно і сучасно звучать у заході пісні групи «Океан Ельзи»: «Веселі, брати, часи настали», і «Сам собі країна». Після перегляду дійства дійсно віднаходиш віру у те, що «загиблі поети й герої» дивляться з небес і допомагають сучасному поколінню у боротьбі за кращу долю та у праці на благо справді вільної України.

Подібним чином, емоційно і чуттєво, написаний також сценарій, присвячений творчості Лесі Українки «Я житиму сльозою серед співів». Попри всю трагічність недовгого життя творчість поетеси просякнута світлим оптимізмом, вірою у майбутнє країни, позитивом. На сцену було винесено портрет Лесі Українки, звучало багато музики. Л. Українка любила класичну музику, грала на фортепіано, тож прозвучали твори її улюбленого композитора Л. Бетховена Соната № 23, «Ностальгія» № 53, «Ностальгія» №4», романс на вірші Лесі «Коли розлучаються двоє». Інтимна лірика розповідає голосом письменниці про кохання до Сергія Мержинського, який у 30 років пішов із життя. Звучать уривки з «Лісової пісні».



У цьому святі інтимної лірики Лесі Українки взяла участь вже нинішня випускниця Марина Шаповалова, яка зібрала матеріали до сценарію, зіграла роль Леся Українки і, взагалі, стала душею цієї композиції.

Багаторічну участь у всіх заходах, починаючи з 2001 року, брали випускники психолого-педагогічного факультету Кір’ян Віктор, Булан Роман, Оксана Вар’янко, Антоніна Стриж та інші. Без них усіх не відбулося б цього дива поезії.

Цікавий пізнавальний захід, що ставив за мету зіставити творчість С. Єсеніна та В. Сосюри та познайомити студентів з творчістю обох поетів, мав назву «У твоїй любові до Вітчизни сто віків є чим на світі жить». Взагалі тема сприйняття творчості Сергія Єсеніна в українській літературі була розглянена з нового кута зору, цікаво й оригінально розгорнута у музично-літературному вечері Марії Петрівни. Звучала незліченна кількість віршів С. Єсеніна та В. Сосюри, яких поєднала епоха співіснування у суворій радянській дійсності і певним чином вплинула на творчість обох поетів. Незважаючи на тісну взаємодію російської і української літератур, в радянський період активно замовчувалися факти, які будь-яким чином пов’язували Сергія Єсеніна з Україною, тому зараз так складно відшукати сліди генія на українській землі.

Ведучі відмітили той факт, що поет відчував велику цікавість до української мови, історії, звичаїв і традицій українського народу, тому життєвий і творчий шлях Сергія Єсеніна досить тісно пов’язаний з Україною. Сліди російського генія знаходимо в Києві, Харкові, Криму. Сонячний вплив єсенінської поезії відчула на собі українська література. Серед перекладачів Єсеніна зустрічаємо багатьох українських письменників і поетів: Юрія Яновського, Володимира Сосюру, Миколу Бажана та багатьох інших.

Зроблено розбірку вільного перекладу Єсеніним вірша Т. Шевченка «Село». Залишається тільки шкодувати, що виконаний переклад залишається першим

Сумний, але цікавий та пізнавальний захід під назвою «Знову день переходить у ніч» ознайомив студентів з творчістю письменників української діаспори. Долі письменників Євгена Маланюка, Юрія Клена, Олега Зуєвського, Юрія Липи, Олени Теліги, Івана Багряного та інших маловідомих широкому колу читачів письменників. Вельми необхідним був цей захід саме тому, що добре знаними є поети, які залишилися в радянській державі після жовтневого перевороту: П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, М. Бажан та інші, котрі стали «співцями» колективізації, індустріалізації і т.п. Про інших талановитих особистостей, творчість яких заборонялась чи замовчувалась за часи радянської влади. Тих вершин, яких досягли ці талановиті люди дорадянської влади, вони вже ніколи не діставались. Так, наприклад, феномен «Сонячних кларнетів» П. Тичини не повторився, на жаль. Те, що неповторно звучало на весь світ, «ридально навік розірвалось… І все обернулось брутальним кошмаром:… від кларнета твого – пофарбована дудка зосталась, …в окривавлений Жовтень – ясна обернулась Весна».

Захід оформлено піснями на вірші О. Олеся, О. Теліги. Відкрито невідомі імена Віри Лебедової, Грицько Григоренко, Василя Короліва, Юрія Будяка, Юрія Шкрумеляка, Романа Завадовича, Лірника Сашка, Івана Андрусяка, Наталі Лівицької, Оксани Лятуринської, Олега Ольжича.

Захід «Не знаю я, как шествуют богини, но милая ступает по земле» мав на меті ознайомити з творчістю В. Шекспіра. На цей вечір учасники запропонували таке запрошення: «Шляхетній молоді про шляхетні почуття! Запрошуємо на літературну композицію, присвячену творчості В. Шекспіра, яка відбудеться 18 квітня 2008 року об 11-40 в МАЗі. Вечір побудовано у формі театралізованої вистави, де ролі автора, критика, головних осіб Шекспірівських п’єс. На початку у залі темно. Заходить Шекспір, запалює свічки, сідає за стіл, починає писати. Вмикається світло. Супровід класичної музики, величезна кількість шекспірівських віршів створило атмосферу того часу. Було також піднято питання авторства творів Шекспіра, яке і досі є актуальним у шекспірознавстві Англії та інших країн. Студенти прекрасно представили сценку з комедії «Приборкання непокірної».



У цілому виховна робота, що впродовж багатьох років проводилась на кафедрі філологічних дисциплін, вирізнялась цікавими творчими заходами, літературно-музичними вечорами, співробітництвом з викладачами творчих кафедр музики і хореографії, задіюванням у вихованні різних видів мистецтв.

Викладачі кафедри виховували студентів у національно- патріотичному дусі, намагалися зацікавити рідним словом, рідною культурою, звертали увагу на цікаві культурні явища українського простору, на полтавське культурне середовище – виставки митців, театральні вистави, музеї, святкування у місті пам’ятних дат. Студенти активно і з задоволення брали участь в усіх заходах, організованих кафедрою філологічних дисциплін, допомагали у їх створенні і організації, завжди гарно відгукувались про такі заходи і згадують їх навіть через багато років після закінчення університету. Найголовніше, що студенти не були пасивними глядачами: вони долучалися до написання сценаріїв, допомагали гарними ідеями і проектами, під час створення яких мали змогу розкрити свій творчій потенціал. У плани кафедри з подальшої виховної роботи входить створення студентського англомовного театру, що допоможе покращити сприйняття англомовного літературного тексту і дасть можливість розкрити творчий потенціал студентства, проведення музично-літературних вечорів з тематики сучасної української літератури, а також на різні загальноосвітні теми з метою збагачення світогляду сучасного студентства, їх залучення до найкращих зразків світової та української культури.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка