Виховати людину



Скачати 113.85 Kb.
Дата конвертації19.11.2016
Розмір113.85 Kb.

ВИХОВАТИ ЛЮДИНУ
Виховний процеі: — це процес, який триває
постійно, тож окремі його деталі вирішуються в загальному поні родини, а загальний тон не можна видумати і штучно підтримувати. Загальний тон, дорогі батьки, створюється вашим власним життям і вашою власною поведінкою.


А. С. Макаренко
Сім'я — клітинка соціального організму, яка живе : ним у єдиному ритмі, відображає у своєму складі, мов краплинка води, і великі ідеї, і велику загальну мету.

Ставлення батьків до дітей визначається двома головним її ми мотивами—батьківською любов'ю і соціальним обов'язком. У нашому суспільств і вони не суперечать одне одному, бо любити дитину означає бажати їй щастя, а в наших уявленнях бути щасливим рівносильно бути максимально корисним суспільству.

Проте ці два мотиви можуть перебувати в різних відношеннях. Трапляється, що батьківська любов перетворюється у невтримне догоджання примхам дітей, потурання їхнім вередуванням та егоїстичним нахилам.

І найчастіше це трапляється тоді, коли дитинство батьків було важким
і безрадісним.


У старшокласників виявляються риси соціальної незрілості. Не інтерес до
самої справи, а посилена увага до суспільного становища, меркантильні
грошові розрахунки стають мотивом вибору життєвого шляху. Він перетворюється не стільки у вибір майбутніх занять, скільки у пошук зручного і вигідного «місця під сонцем».


«Усі труднощі виховання випливають з того, що батьки, не тільки не позбавляючись своїх недоліків, а навіть не визнаючи їх недоліками, виправдовуючи їх у собі, хочуть, щоб цих недоліків не було в дітей. У цьому — всі труднощі і вся боротьба з дітьми»,— писав Л. Толстой.

Як правило, колектив учнів середніх класів ще повністю не сформований, тому основним завданням класного керівника є вивчення і формування класного колективу. Цей процес може тривати рік чи два. Протягом цього етапу треба підтримувати контакт з класоводом, що вів
у минулому цей клас. Вважаю, що проведення різного роду анкет, тестувань щодо вивчення учнів, їхніх здібностей є дуже корисним у даному випадку.


Діагностика самооцінки

Намалювати 8 кружечків:



Запропонувати учням поставити слово «я» в один із кружечків. Якщо «я»
буде стояти в першому чи другому кружечку — висока самооцінка. Якщо
я» буде стояти у сьомому чи восьмому кружечку — низька самооцінка.


Діагностика лідерських якостей

Намалювати фігуру людини із трикутників, квадратів і кругів.




Лідерські здібності, комунікативність, генератори ідей,
організатори.


Емоційні, комунікатори, емпатія.
Гарні професіонали, педантичні виконавці.

Чим більше трикутників, тим більше лідерських здібностей.
За допомогою цих тестів можна виявити групу лідерів у класі.


Перш ніж давати знання, треба навчити думати, сприймати, спостерігати. Треба також добре знати індивідуальні особливості здоров'я кожного учня, здатність його сприймати матеріал на уроці, мислити,
набувати навичок. Здобуття знань значною мірою залежить від здоров’я
дитини.


Щоб добре знати дітей, треба добре знати сім'ю — батька, матір, братів
сестер, дідусів і бабусь.


Я почала роботу з батьками не із батьківських зборів, а з відвідування
своїх учнів удома. У неофіційній обстановці, вдома, більше дізнаєшся
про дитину, її уподобання, стосунки у сім'ї.


Проводячи бесіду чи розмову з батьками, пропоную заповнити анкету
«Вивчення виховного потенціалу сім'ї».


Аналізуючи анкети батьків, дізнаюсь про матеріальне і духовне становище родини, про готовність чи небажання допомогти школі.

Працювати у тісному контакті з батьками — одне з головних завдань у роботі класного керівника.

Незважаючи на високий і достатній освітній рівень батьків, сучасні технології інформування, необхідно постійно проводити бесіди з батьками щодо виховання їхніх дітей, розповідати їм про особливості їхньої поведінки в школі і т. д. «Як допомогти дитині у навчанні?» — це питання хвилює багатьох батьків. (Пропоную лекцію на цю тему.)

Взаємовідносини між батьками і дітьми — важливий аспект у виховані учнів.

Турботи про здоров'я — найважливіша робота вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їх духовний світ, розумовий розвиток, міцність знань, віра у свої сили.

Турбота про здоров'я неможлива без постійного зв'язку з сім'єю.

Більша частина бесід з батьками, особливо в молодшому і середньому
віці, пов'язані зі здоров'ям учнів.


Батьків цікавлять питання стосовно статевого виховання дітей. (Лекція
«Особливості статевого виховання підлітків»)


Поряд з оволодіванням знаннями виховується культура, розвиваюся здібності і таланти учнів під час проведення позакласних виховних
заходів. Найбільшого ефекту, як правило, має виховний захід, у якому беруть участь батьки і діти: Родинне свято, День іменинника, свято Матері та ін.


Робота класного керівника з дітьми депригірованих груп та їх сім'ями

(діти-сироти та напівсироти; діти з багатодітних сімей; діти-інваліди; діти
з малозабезпечених сімей; діти батьків — ліквідаторів аварії на ЧАЕС)

Складання банку даних дітей депригірованих груп.

Складання актів матеріально-побутових умов сімей.

Складання соціальних паспортів сімей.

Організація безкоштовного харчування та оздоровлення дітей.

Надання матеріальної допомоги.

Залучення дітей до позакласної роботи.

Організація дозвілля.



Робота класного керівника з неблагонадійними дітьми та сім'ями:

Надання педагогічної консультації сім'ям.

Надання матеріальної допомоги смі'ям.

Складання соціальних паспортів сімей.



Військово-патріотичне виховання

Не можна відокремлювати сімейні справи від громадських. Ваша активність у суспільстві чи на роботі повинна відбуватися і в сім'ї, сім'я ваша має бачити ваше
політичне і громадське обличчя і не віддаляти його від обличчя батька або матері. Все, що відбувається в країні, через
вашу думку й вашу душу повинне приходити до дітей.


А. С. Макаренко
Дорогі батьки!


Виховання дітей — найважливіший наш обов'язок. Наші діти — це майбутні громадяни нашої країни, громадяни світу. Вони творитимуть історію. Наші діти — це майбутні батьки і матері, вони також будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами,
свідомими батьками і матерями.


«...Дорогі батьки, насамперед ви повинні завжди пам'ятати про велику
важливість цієї справи, про вашу велику відповідальність за неї»,— так
розпочав А. С. Макаренко свої «Лекції про виховання дітей».


Так, відповідальність батьків перед державою, перед народом за те, як
вирощують вони тих, хто завтра стане «творити історію», кому довіримо
ми долю Батьківщини, надзвичайно велика.


Дітей треба виростити громадянами, патріотами своєї країни. А з чого
ж починається Батьківщина для наших сьогоднішніх хлопців та
дівче

Звичайно ж, вона починається з берізки, і з картинки в букварі, і з
добрих і вірних товаришів, і з парку, і з пам'ятника загиблим у Великій Вітчизняній війні, і з вулиці і села, де ти народився і живеш.


Але як прикро дивитися на забруднені вулиці, на сміття, яке висипають мешканці нашого села біля пам'ятника загиблим у Великій Вітчизняній війні, на зіпсовані дитячі об'єкти у парку відпочинку, на ігровому майданчику.

Хіба перелічене може виховати у дітей почуття патріотизму, яке формується з раннього дитинства? Чи не буде дитина імітувати дії дорослого, який є для неї ідеалом у всьому? Тому саме від ваших дій, шановні батьки, залежить поведінка ваших дітей.

Виховання активної, діяльної любові до Вітчизни, набуття досвіду патріотичної поведінки найлегше відбувається в процесі поступового залучення людини до справ і турбот Батьківщини. І тут батьки використовують далеко не всі педагогічні можливості. Не так важко виховати людину, яка спроможна відверто захоплюватися навколишніми пейзажами, соковитістю рідної мови, розмахом народної душі, сучасними досягненнями нашої науки, техніки, спорту, тому що це й насправді варте захоплення. Милування рідним — природне. Але Батьківщині потрібні не зворушливі споглядальники, а господарі, будівники, захисники.

Якщо ти справжній патріот, то твоя «хата» ніколи не буде «з краю», ти не зможеш бути стороннім спостерігачем на своїй землі. Господарське ставлення до дійсності — перша ознака істинно громадянського характеру.

Коли вдумливо поставитися до патріотичного виховання, то батьки багато що встигнуть ще до школи. Задовольняючи дитячу допитливість,
вони розкажуть малюкові про рідну місцевість, про її минуле, про людей, які вклали часточку себе в її розвиток.


Справжнього патріота треба виховувати. Позиція батьків у житті, їхня
власна громадянська активність — перша умова такого виховання.

У галузі суспільної активності приклад дорослих чи не найзахоплюючий.
Якщо ж батьки і самі намагаються якомога менше проявити себе в житті, то й дитина звикає заглушувати внутрішній сором і закривати очі навсе, що хоча й не закликає до її громадянської совісті, але й не входить до офіційно закріплених за нею функцій.


Справжній громадянин і патріот відчуває потребу втручатися в життя
і перебудовувати його згідно зі своїми ідеалами. Він не повинен бути білоручкою, він має бачити зло і боротися з ним.


Минуло 60 років після Перемоги...

Тепер уже не тільки для дітей наших, а й для нас, молодих батьків і матерів, війна стала лише сторінкою далекої історії. Та хіба не можна її
наблизити? З вуст в уста, з покоління в покоління народ передає згадки
про подвиги, хоробрість і безстрашність тих, хто кров'ю своєю утверджував мир, життя на землі. Від сім'ї до сім'ї повинні сприймати юні серця
любов і відданість своїй Вітчизні, беззастережну готовність і вміння захищати її.


Так, ми дивимось кінофільми, читаємо книжки, святкуємо Перемогу, відвідуємо пам'ятники загиблим... А як передати дітям живу пам'ять серця,
як найкраще впливати на їхні почуття, щоб розкрилися перед підростаючою людиною в усій красі і силі моральні джерела колективного подвигу народу у Великій Вітчизняній війні?


У повсякденному спілкуванні з дітьми знайдеться чимало приводів для
розмови про героїзм, честь, воїнський обов'язок, вірну товариськість.
Хіба прочитана книга, переглянутий фільм про війну, зустріч з ветеранами не покладуть початок такій бесіді? Духовна близькість з дітьми тим
і дорогоцінна, що на кожному кроці дає дорослим можливість виявити
в присутності дитини своє ставлення до життя.


Хто, як не батьки, можуть зрозуміло і просто пояснити, хто така хоробра людина і хто такий боягуз, як розуміти обов'язок, справедливість,
сміливість.


Виховання патріотичних почуттів починається з пробудження в юній
людині здатності пишатися красою громадянського подвигу. Складовою системи національного виховання є військово-патріотичне, що передбачає виявлення високого ідеалу служіння народові, готовності до
трудового та героїчного подвигу в ім'я процвітання української держави. Воно покликане формувати громадянина-патріота, виробляти у нього глибоке розуміння громадянського обов'язку, готовність у будь-який
час стати на захист Батьківщини, оволодівати військовими та військово-технічними знаннями, спонукати до фізичного самовдосконалення,


а також вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії українського народу, його збройних сил.

Батькам рекомендуються такі форми і методи військово-патріотичного виховання в сім'ї:

ознайомлення з сімейними традиціями;

бесіди про героїчне історичне минуле нашого народу;

читання й обговорення книжок військово-патріотичної тематики;

спільний перегляд героїко-патріотичних фільмів, телепередач;

стимулювання зацікавленості до військової професії і служби в Збройних Силах;

стимулювання фізично-оздоровчої активності;

заохочення дітей до участі в заходах військово-патріотичного спрямування.



Екологічне виховання учнів

(матеріали для батьківських зборів)

Сьогодні ми розмовлятимемо про природу рідного краю. Мабуть, найбільшу насолоду й радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає природа.

Вона завжди чарувала, хвилювала і надихала людину. Шепіт голубої води,
зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів — все
це миле нашому серцю, ні з чим не зрівнянна природа рідного краю.


З давніх-давен природа була основою життя людини. У ній знаходила
людина все для вдоволення своїх потреб: їжу, одяг, житло.


Проте природа не безмежна у своїй щедрості і не залишається байдужою
до проявів споживацького, егоїстичного ставлення до неї.


Сфера діяльності людини все більше розширюється, значно випереджаючи темпи відновлення рівноваги в природі. Забруднюються промисловими відходами водойми і повітря, боляче позначається на розвитку флори
і фауни впровадження людиною нових методів освоєння земель.


Перед людством гостро постала проблема зберегти і примножити природу Стан навколишнього середовища України на сьогоднішній день
вважається критичним. За тривалістю людського життя Україна посідає,
52 місце в світі. Особливо вражаючими є показники смертності дітей на
першому році життя: 13,6 % на 1000 народжених.


Постає справедливе запитання: що стало причиною цього?

Атмосферні забруднення завдають шкоди здоров'ю людини, внаслідок
господарської діяльності зменшуються запаси та погіршується якість води.
За стан навколишнього середовища відповідає кожен з нас, бо лише від
нас, нашого ставлення до довкілля залежить здоров'я наших дітей.


Шановні батьки! Цю проблему потрібно вирішувати разом. Неодноразово ми говорили про звалища смітників, вирубування зелених насаджень.
Ми намагаємося прибирати засмічені території, але цю роботу не доводимо до кінця. А якщо й прибрали, то знову з'являються смітники, брудні пакети, папірці, пластмасові пляшки, скло.


Смітники повинні бути огороджені, їх необхідно систематично вивозити.
Хочемо вам ще раз нагадати, що папір до повного розкладання буде лежати більше ніж два роки, консервна банка — 90; поліетиленовий пакет —200 років; скло — більше ніж 1000 років. А у нас це сміття розлітається по всій території села. А як неприємно збирати папірці на ігровому майданчику дітей! А скільки можна говорити про те, що загиблих тварин потрібно закопувати?! І як можна висипати сміття за пам'ятником загиблих воїнів?! Прибирають же ваші діти!


Недбало ставимось й до зелених насаджень. У нашій місцевості виростити дерево дуже важко, хоча зламати, звичайно, легко.

Адміністрація радгоспу дбає про належний стан села, виділяються машини
для вивезення сміття, але сміття перемішане з гноєм, тому на поле його не
можна вивезти, тож звалища у балці розширюються кожного року. Ці смітники дуже небезпечні для здоров'я. У них заводяться гризуни, комахи, які переносять багато небезпечних хвороб, там живуть бездомні коті, собаки, які теж становлять небезпеку для здоров'я людини.


Водночас приємно дивитися нате, де все прибрано: тополина алея, сільський парк, тротуар вздовж села радують око. У нашому селі більшість
жителів вміють доглядати за присадибними ділянками.


Учні нашої школи разом з учителями також намагаються багато зробити для благоустрою села, шкільної території, літнього оздоровчого табору «Світанок», пам'ятника загиблим воїнам. Наведемо один факт. Біля пам'ятника учні висадили 30 вічнозелених кущів самшиту. Весною ж залишилися пусті ямки. Як могла у когось піднятися рука вирвати їх на такому святому місці?

Ми ж цивілізовані люди.

Тож, як бачимо, проблем багато, і вирішувати їх доводиться нашим

дітям.


Безруківська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Розробка

батьківських зборів

у 10 класі на тему:

«Виховати людину»

Класного керівника 10 класу

Гаврішкевич І.В.

2009


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка