Відділ освіти немирівської райдержадміністрації



Скачати 333.72 Kb.
Дата конвертації31.12.2016
Розмір333.72 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДДІЛ ОСВІТИ НЕМИРІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

НЕМИРІВСЬКИЙ БУДИНОК ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Протокол засідання Наказ відділу освіти Немирівської

Методичної ради райдержадміністрації

КЗ «Немирівського РМК» 04 листопада 2013р. № 393

10 вересня 2013 р.№ 02


Навчальна програма

з позашкільної освіти
Юний історик ”

початковий рівень навчання

Укладач:

Керівник гуртка

Гук В. Л.


2013-2014 н.р

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

початковий рівень навчання
В умовах становлення українського громадянського суспільства, перед історичною освітою постає завдання запропонувати підростаючому поколінню не лише сукупність знань, але сприяти формуванню його національної свідомості, почуття гордості за власний народ і державу, бажання сприймати ідеї гуманізму та загальнолюдських цінностей. Серед таких цінностей - розуміння й усвідомлення місця і ролі особи в історичному процесі.

Постійною є цікавість учнів до видатних людей минувшини. Це пояснюється не лише прибливістю біографічного матеріалу конкретних осіб, але і тим, що крізь призму їхнього життя можна розкрити усю розмаїтість реальних історичних обставин, краще зрозуміти ті умови, контексті котрих вони діяли. Окрім того, знайомство школярів з життєписами видатних діячів не тільки розважає, а й змушує задуматись над сутністю влади, величчю, внутрішніми переживаннями, місцем можновладців і простих людей в оточуючому світі, над їхніми зв'язками, ступенем особистої свободи.



Мета гуртка:

1. Ознайомити учнів з життєписом та діяльністю видатних особистостей України; показати їх вплив на хід історичного процесу; сприяти осмисленню ролі людини в історії.

2. Формувати спеціально-історичні компетентності, розуміння цілісності суспільного життя, розвивати логічне мислення учнів. Вчити працювати з додатковою літературою, на її основі аналізувати різноманітні події і явища, робити висновки. Розвивати вміння висловлювати свої думки як усно, так і письмово, бачення різноманітних способів розв’язання однотипних проблем.

3. Виховувати особистісні бачення, почуття толерантності і поважного ставлення до інших точок зору, риси громадянської самосвідомості.

Формування предметних компетенцій учнів як основа становлення особистості" програма формує всі історичні компетенції, але більше наголошує на інформаційній та аксіологічній компетенціях. Для реалізації цілей та завдань гуртка пропонується використовувати літературу, яка вже відома школярам (підручники, хрестоматії, довідники, словники, посібники), а також додаткові джерела інформації, які на уроці за браком часу неможливо використати. Це науково-популярні видання, наукові статті у періодичних виданнях.

Дослідницко-практична діяльність (використання практично-лабораторної роботи, дослідження з елементами розповіді, захисти проектів, портфоліо) на заняттях гуртка сприяє формуванню у школярів емпатійних здібностей, які допомагають не тільки краще запам’ятовувати, а й глибше проникнути в сутність історичного процесу, зрозуміти вчинки учасників подій.

Тому, виходячи з цього основними цілями гуртка є розвиток вміння:

самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел;

виявляти різні точки зору, визнавати та сприймати таку різноманітність;

оцінювати різні версії й думки про минуле через діяльність видатних людей, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними.



Завдання гуртка:

сприяти формуванню у дітей критичного підходу до різних джерел інформації;

продовжити розвивати набуті вміння, порівняння та оцінювання історичних джерел, виявлення тенденційної інформації й пояснювання її необ’єктивності;

розвивати вміння аналізувати діяльність окремих осіб та їх роль у історичному процесі;

допомогти школярам формувати власну позицію до інформації через розвиток історичної емпатії. 

Для додаткової мотивації та залучення дітей до пошукової роботи в запропонованому курсі передбачені заняття узагальнення. Їх можна проводити у формі захисту учнівських творчих робіт. Школярі можуть написати реферат, підібрати джерела та документи для вивчення життя і діяльності того чи іншого історичного діяча, зібрати картотеку книг і статей з даної проблематики, скласти кросворди, ребуси, підготувати малюнки, портрети тощо.



Очікуванні результати:

учні зможуть пояснювати, чому цю історичну особу шанують в Україні;

учні сформують власне ставлення до історичних подій періоду нової доби;

набудуть навичок дослідницької роботи з різними видами джерел;

набудуть навичок навчання і спілкування у малих групах.

Після завершення навчальної програми пропонується підсумкова робота, яка повинна закріпити:

набуті дослідницько-практичні навички діяльності з різними видами інформації;

вміння учнів не тільки аргументовано відстоювати свою власну точку зору, а й толерантно ставитись до переконань інших, та у вивченні історії намагатися кожного зрозуміти а не осуджувати.

Рекомендуються такі форми робіт:

захист проектів, складання кросвордів, присвячених визначним історичним постатям доби козацтва;

проведення опитування серед громадськості (мешканців свого будинку, жителів мікрорайону),

З огляду на ці рекомендації керівник гуртка, який буде працювати за даною програмою може залучати дітей до участі у різних заходах, а саме:

у шкільних конференціях;

конкурсах краєзнавчо-дослідницьких робіт;

історичних турнірах і брейн-рінгах.

План ознайомлення з історичними постатями побудовано за єдиним принципом, тобто йдеться про місце кожної особи в подіях певної історичної епохи, внесок у культурне й гро­мадське українське життя під політичним кутом зору.

Программа гуртка “Юний історик” - одна з форм реалізації державної програми пошуку та підтримки здібних, обдарованих і талановитих дітей.

Запропонована програма дає змогу учням, досліджуючи особисте життя та діяльність видатних людей, глибше розуміти історичний процес, осмислити місце і роль особи в ньому.

Програма гуртка розрахована на 1 рік навчання для учнів 8-9 класів. На опрацювання навчального матеріалу відводиться 144 год на рік.

Пропонована програма гуртка “Юний історик” складена відповідно до навчальних програм допрофільного курсу “Видатні постаті України середини ХVІ – ХVІІІ століть”, “Видатні постаті України кінця ХVІІІ – початку ХХ століть”, «Визначні постаті України» Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист від 12.03.10 № 1/11-1652) . Газета «Історія України» (Шкільний світ) №46, 2010 рік.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

початковий рівень навчання


№ з/п

Тема


Кількість

годин


усього

теоретичних

практичних

1.

Вступ

2

2




2.

Видатні постаті України середини ХVІ – ХVІІІ століть

35

20

15

3.

Видатні постаті України кінця ХVІІІ – початку ХХ століть



35

20

15

4.

Визначні постаті України.



68

30

38

5.



Захист наукових проектів.

2

1

1

6.

Підсумкове заняття.



2

2







Разом


144

75

69




ЗМІСТ ПРОГРАМИ


  1. Вступне заняття (2 год)

Організаційні питання. Ознайомлення з програмою, навчальним планом роботи, завданням гуртка.

Правила поведінки вихованців під час занять і перерви.


2. Видатні постаті України середини ХVІ – ХVІІІ століть (35 год)
1. Вступ. Основна мета та завдання курсу. Загальна характеристика українських земель упродовж середини XVI – XVIII століть. Роль особи в історії.

2. «Некоронований король України» Василь-Костянтин Острозький. Родина Острозьких. Політична діяльність князя В.-К. Острозького. Люблінська унія і українська опозиція. Князь і козацтво. Академія в Острозі. Князь В.-К. Острозький і Берестейська унія: трансформація поглядів. Останні роки життя.

3. Роксолана – найвідоміша українська бранка. Татарське лихоліття на галицькій землі. Настя Лісовська. Шлях до Стамбула. Дружина султана. Двірцеві інтриги і таємниці. Зв’язки з Україною. Роксолана в творах мистецтва.

4. «Український кондотьєр» Дмитро Байда-Вишневецький. Нащадок князів і королів. Фундатор Запорозької вольності. На службі у монархів. Дмитро Байда-Вишневецький у поезії та народній творчості.

5. Козацький володар Молдови Іван Підкова. Походження козацького ватажка. «Вода, що гнула підкови» – версії про прізвище та прізвиська Івана Підкови. Походи в Молдавію. Молдавський володар. Мужня смерть

6. «Цар Наливай» Северин Наливайко. Дитинство та юність Северина Наливайка. Сотник князя В.-К. Острозького. Молдовський похід. Козацький гетьман. Солоницька трагедія. Легенда про розпеченого мідного бика – страта Северина Наливайка.

7. Самійло Кішка. Перші згадки про Самійла Кішку. Самійло Кішка і козацькі морські проходи. Турецька неволя і славна втеча. Молдавська кампанія і Лівонська війна. Самійло Кішка в українській літературі

8. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Дитячі роки Петра Сагайдачного. Формування світогляду. Прихід на Січ. Створення регулярного козацького війська. Походи у Крим і Туреччину. Московський похід. Культурно-просвітницька діяльність. Автономістські настрої гетьмана. Хотинська кампанія 1621–1622 рр. Доля золотого меча Петра Сагайдачного

9. Український «Гуттенберг» Іван Федоров. Московський і Заблудівський періоди в житті Івана Федорова. Переїзд в Україну. Книгодрукування у Львові. Засновник друкарні в Острозі. Роль Івана Федорова у розвитку українського книгодрукування

10. Гальшка Гулевичівна. Перша українська меценатка. Становлення Києво-Могилянської академії. Покровителька Київського братства. Опіка Луцького братства

11. Узагальнююче заняття

12. Іов Борецький. Становище української церкви на початку ХVII століття. Початки життєпису Іова Борецького. Львівський період діяльності. Заснування Київської братської школи. Митрополит і полеміст. Спадщина Іова Борецького

13. Український церковний реформатор Петро Могила. Нащадок молдавських господарів. Від чернецтва до митрополичої кафедри. Реформи Петра Могили. Учений-богослов. Культурно-просвітницька діяльність. Внесок Петра Могили в розвиток української церкви та культури

14. Узагальнююче заняття

15-16. Творець козацької держави Богдан Хмельницький. Походження гетьмана. Версії щодо місця народження Богдана Хмельницького. Битва під Цецорою. Турецький полон. Тернистий шлях до булави. «Батько психологічних воєн». Володар України. Між двох вогнів. Таємниці дипломатії Богдана Хмельницького. Переяславська рада. Березневі статті. Сучасники та нащадки про великого гетьмана

17. Сини батька Хмеля. Сім’я Богдана Хмельницького. Молдавська корона чи гетьманська булава? Гетьманство Юрася Хмельницького

18. Сподвижники великого гетьмана. Іван Богун, Максим Кривоніс,

Данило Нечай, Станіслав Морозенко. Полковник Данило Нечай. Іван Богун: шлях від величі до Руїни. Максим Кривоніс: «Мандрівний шотландець». Полковник Станіслав Морозенко

19. «Хмельницький галицької землі» Семен Височан. Походження родини Височанів. Семен Височан. Ватажок повстання. Взяття Пнівського замку. Соратник Івана Богуна. Лисянський полковник. Завершення життєвого шляху

20. «Великий страх Московії» Іван Виговський. Шляхетський рід Виговських. Генеральний писар Богдана Хмельницького. Гадяцька угода. Битва під Конотопом. Сенатор і київський воєвода. Закінчення життєвого шляху Івана Виговського. Загадка місцепоховання гетьмана

21. «Між молотом і на ковальнею». Петро Дорошенко – штрихи до портрета. Онук козацького гетьмана. Участь у Національно-визвольній війні. Дорога до гетьманства. Спроба об’єднання Лівобережної та Правобережної України. Дипломатія Петра Дорошенка. Знамениті нащадки гетьмана

22. «Урус-шайтан» Іван Сірко. Славний син Слобожанщини. Як козаки мушкетерам помагали. Незмінний кошовий. Суперечливість дій та вчинків. Лист турецькому султану: міфи і реальність. Смерть Івана Сірка та доля його останків

23. Узагальнююче заняття

24-26. Гетьман України і князь Священної Римської імперії Іван Мазепа. Мазепи-Колединські і Україна. Королівський повірений, що став українським гетьманом. Кавалер ордена Св. апостола Андрія Первозванного. Семен Палій – колонізатор Правобережжя. Повстання Палія 1702–1704 рр. Відносини між С. Палієм та І. Мазепою. Постать полковника в народній творчості. Іван Мазепа – союзник Карла ХІІ. Полтавська катастрофа. Останні дні гетьмана. Культурно-освітня політика гетьмана. Іван Мазепа як поет і літературний герой. Іван Мазепа в оцінках сучасників

27. Гетьман-емігрант Пилип Орлик. Пилип Орлик – дитинство та юнацькі роки. Права рука гетьмана Івана Мазепи. «Пакти і Конституція прав і вольностей Запорізького війська». Невтомний борець за незалежність українських земель. Швецький період життя Пилипа Орлика. Вимушена мандрівка Європою. Відомий нащадок: Григір Орлик – генерал-поручик Людовіка XV

28. Павло Полуботок. Козацько-старшинський рід Полуботків. Друг російської корони чи «мазепинець»? Наказний гетьман. Відносини з Малоросійською колегією. Візит до Петербурга та арешт. Таємниця скарбів Павла Полуботка

29. Останній гетьман України. Пастух Розум, що став графом Розумовським. Президент Петербурзької академії наук. Відновлення гетьманства в Україні. Відбудова Батурина. Реформи гетьмана Кирила Розумовського. Наступ царизму. Ліквідація Гетьманщини. Останні роки життя Кирила Розумовського

30. Петро Калнишевський – останній кошовий отаман. Походження Петра Калнишевського. Шлях до влади. Поборник прав Запорозької Січі. Зруйнування Нової Січі. Соловецький в’язень

31-32. «Славний син Карпатських гір» Олекса Довбуш. Правди та легенди про народження Олекси Довбуша. Походи О. Довбуша 1738–1743 рр. Польсько-шляхетські війська в боротьбі з опришками О. Довбуша. Активізація загону опришків у 1744–1745 рр. Обставини трагічної загибелі ватажка. Вірні побратимі Олекси Довбуша. Народна творчість про ватажка. Олекса Довбуш в художній літературі. Образотворча довбушіана. Образи Олекси Довбуша в музиці та кінематографії. Олекса Довбуш – розбійник чи національний герой?

33-34. Узагальнююче заняття

35. Підсумкове заняття.
3. Видатні постаті України кінця ХVІІІ – початку ХХ століть (35 год.)

1. Вступ. Соціально-економічне та політичне становище українських земель у складі іноземних держав кінця XVIII – початку ХХ століть. Вплив історичних постатей на відродження української культури та розвиток національної свідомості народу

2. «Останні орли». Ватажки Коліївщини – Максим Залізняк, Іван Гонта. Витоки Коліївщини. Запорожець-послушник – князь Уманський Максим Залізняк. Життя М. Залізняка після Коліївщини. Козак-сотник надвірного війська – князь Смілянський Іван Гонта. Страта Івана Гонти. Коліївщина у народній творчості та літературних творах

3. Філософ якого так і не впіймав світ. Григорій Сковорода. Козацькі корені Григорія Сковороди. Навчання в Києво-Могилянській академії. Зарубіжні «університети». Філософія Григорія Сковороди (теорія «сродної праці»). Суспільно-політичний ідеал мислителя. Просвітницька та літературна діяльність. Ставлення Г. Сковороди до української національної ідеї

4. Василь Капніст. Рід Капністів. Літературні твори Василя Капніста. Проект відновлення козацьких формувань в Україні. Берлінська місія літератора

5. Перший класик нової української літератури Іван Котляревський. Військова кар’єра семінариста Івана Котляревського. Діяльність Івана Котляревського під час французько-російської війни 1812 р. Літератор і масони. Директор Полтавського театру. Батько безсмертної «Енеїди»

6. «Забуття – доля великих». Штрихи до портретів видатних українських композиторів: Дмитра Бортнянського, Артемія Веделя, Максима Березовського. Максим Березовський: історія «українського Моцарта». Тріумф і трагедія творчого генія Артемія Веделя. Дмитро Бортнянський – дорога від Глухівської співочої школи до вершин світової музичної культури

7. Штрихи до портретів істориків. Дмитро Бантиш-Каменський, Микола Маркевич. Генеалогія роду Бантиш-Каменських. Канцелярист і губернатор. «История Малой России» та її місце в українській історіографії.

Спадкоємець ідей Д. Бантиш-Каменського – Микола Маркевич



8. «Патріарх української науки» Михайло Максимович. Молоді роки Михайла Максимовича. Становлення науковця. Тимківщина і Московський період. Перший ректор Київського університету. Наукова діяльність М. Максимовича. Історико-етнографічні дослідження та літературна спадщина.

9. Урок-галерея історичних портретів (І. Полетика, В. Григорович-Барський, Д. Левицький, В. Боровиковський, С. Ковнір).

10. Український Робін Гуд – Устим Кармелюк. Батьківщина та справжнє прізвище Устима Кармелюка. Керівник повстанського руху на Поділлі. Національний герой чи розбійник? Образ народного месника у народній творчості та літературі.

 11. «Руська трійця». Іван Вагилевич, Маркіян Шашкевич, Яків Головацький. Формування світогляду членів «Руської трійці». Галицькі будителі і «Русалка Дністрова». Літературна та дослідницька діяльність Маркіяна Шашкевича. Яків Головацький та москвофіли. Життя та діяльність Івана Вагилевича, його етнографічна спадщина



12. Народний трибун – Іван Капущак. Походження Івана Капущака. Формування життєвої позиції майбутнього депутата. Виразник інтересів галицького селянства. Промова Івана Капущака в австрійському парламенті. Життя після депутатства.

13. Продовжувач опришківської справи Лук’ян Кобилиця. Соціально-економічне становище Буковини в першій половині XIX століття. Лук’ян Кобилиця – представник інтересів громади. Керівник селянських виступів 1843–1844 рр. в Буковинській Гуцульщині. Придушення виступів та ув’язнення Кобилиці. Л. Кобилиця – депутат австрійського парламенту. Селянський рух в 1848–1849 роках під проводом Л. Кобилиці. Арешт і смерть ватажка. Постать Лук’яна Кобилиці в народних піснях.

14–15. Ідеолог та символ українського націоналізму Тарас Шевченко. Родовід і дитинство. Юність Тараса Григоровича Шевченка. Викуп з кріпацтва. Навчання в Петербурзькій академії мистецтв. Літературна творчість («Кобзар», «Гайдамаки»). Лідер національного відродження України. Т. Г. Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство. «В степу безкраїм за Уралом» (1847–1857 рр. – заслання в Оренбурзі). Діяльність Т. Шевченка у Київській археографічній комісії (1845–1847). Художні роботи поета. Таємниці портретів Т. Шевченка. Тарас Шевченко – географ, дослідник. Поет та Прикарпаття. Жінки в житті Тараса Шевченка. Останні роки життя. Великий Кобзар і сучасність.

16. Микола Костомаров. Походження Миколи Костомарова. Еволюція політичних поглядів. Ідеолог Кирило-Мефодіївського братства. Засновник народницького напрямку в українській історіографії. Історичні, етнографічні праці та літературний доробок М. Костомарова.

17. Основоположник українського консерватизму Пантелеймон Куліш. Юні роки та формування світогляду Пантелеймона Куліша. Співзасновник Кирило-Мефодіївського братства. Український Вальтер Скотт. Вимушена еміграція (1864–1881). Україноцентризм та консерватизм П. Куліша. Історіософські пошуки. Останні роки життя.

 18. Галерея історичних портретів (О. Павловський, І. Орлай, В. Лукашевич, М. Остроградський, Г. Квітка-Основ’яненко).



19. Засновник української історичної школи – Володимир Антонович. Шлях до «Громади». Науково-дослідницька діяльність В. Антоновича. Творець Київської школи істориків. Володимир Антонович і «нова ера». Очільник громадського та політичного життя в Україні у другій половині XIX століття.

 20. Великий вчитель знаменитого учня. Михайло Драгоманов. Славний рід Драгоманових. Михайло Драгоманов як історик та етнограф. Суспільно-політичні погляди вченого. Відносини зі старою громадою. Євроцентризм М. Драгоманова. Погляди на національне питання та проблема соборності в контексті ліберальних ідей вченого.

 21-22. «...Дух, що тіло рве до бою...». Іван Франко. Походження, отроцтво, юність Івана Франка. «Каменяр». Перший український професійний літератор. «Перед судом неправих, у наймах у сусідів» (період ізоляції від громадсько-політичного життя 1886–1896). Еволюція світогляду Івана Франка і утвердження національної ідеї у суспільно-політичних поглядах діяча. Історіософський, соціологічний та релігієзнавчий спадок Івана Франка. Доля нащадків.

23. Михайло Грушевський. Життєвий шлях і науково-організаційна діяльність вченого. Михайло Грушевський як белетрист. Історіософська та історіографічна спадщина науковця. Наукові школи у Львові та Києві. Знищення історичної школи Михайла Грушевського. Політична діяльність науковця. Вплив Михайла Грушевського на розвиток української історичної науки.

 24. Перший український фізик світового рівня Іван Пулюй. Нобелівський лауреат Ілля Мечніков. Від подільського містечка до вершин наук. Діяльність Івана Пулюя в електротехніці та молекулярній фізиці. Відкриття вченого у фізиці. І. Пулюй та українська ідея.

Походження Іллі Мечнікова. Біолог-науковець. Вимушена еміграція.

25. Гетьман української музики Микола Лисенко. Козацько-старшинський рід Лисенків. На шляху до визнання. Основоположник української класичної музики. Громадська діяльність та етнографічні дослідження Миколи Лисенка. Композиторська спадщина музиканта

26. Урок захисту творчих робіт (О. Духнович, Є. Гребінка, П. Гулак-Артемовський, М. Гоголь, Б. Познанський, О. Вересай).

27. Леся Українка. Дитинство та юність майбутньої поетеси. Громадська та літературна діяльність. Історіософія в творчості Лесі Українки. Подорожі відомої співвітчизниці. Україна в житті Лесі Українки.

 28. Василь Стефаник. Дитячі роки Василя Стефаника. Освіта майбутнього літератора. Письменник-новеліст. Політичні погляди та діяльність Василя Стефаника. Літератор і Україна.

 29. Дочки слави світової. Марія Заньковецька та Софія Крушельницька. Мельпомена української сцени – Марія Заньковецька. Дворянка за походженням, акторка за покликанням. Сімейна драма. Сходження на театральний олімп. Останні роки життя М. Заньковецької.

«Голос, що полонив увесь світ» – Соломія Крушельницька. Дитинство та юність співачки. Львівська консерваторія. Міланський та Віденський періоди навчання. Королева оперної сцени. «Мадам Батерфляй». Громадська діяльність С. Крушельницької. Від оперної сцени до професорської кафедри.



30. Втілювач одвічної мрії людини. Штрихи до портрета Ігоря Сікорського. Українські корені відомого авіаконструктора. Перші спроби піднятись у небо. Творець авіації Російської держави. Крах імперії та втрата надій. Діяльність Ігоря Сікорського в еміграції. Леонардо да Вінчі і гелікоптери Ігоря Сікорського. «Aircraft Corporashan» і Україна.

 31. Чемпіон світу – борець Іван Піддубний. Козацький дух і богатирська сила. На шляху до слави. Іван Піддубний – чемпіон чемпіонів. Неспокійні роки неспокійне життя. Справжній патріот своєї Вітчизни.

 32. Видатні постаті історії рідного краю.

 33-34. Уроки-галереї історичних портретів (М. Кибальчич, Б. Грінченко, А. Добрянський, Ю. Бачинський. М. Бекетов, І. Тимченко, І. Сєченов, Д. Багалій, О. Єфименко, Д. Яворницький, Л. Глібов, М. Вовчок, І. Нечуй-Левицький, М. Коцюбинський, родина Тобілевичів, Б. Ханенко, В. Городецький, О. Мурашко).

 35. Підсумкове заняття
4. Визначні постаті України (68 год.)

1. Володимир Великий - правитель князівської держави

Норманська еліта і слов'янська людність. Київська феодальна імперія. Християнство як ключовий чинник зміцнення держави. Україна-Русь між варязькою Північчю і візантійським Півднем, римською Європою та кочовим Сходом: етнополітичний чинник держави Св. Воло­димира. Міста як осердя князівської адміністрації й культури.



2. Ярослав Мудрий та його зовнішньополітична діяльність, спрямована на зростання авторитету Київської Русі в тогочасному світі

Освіта й культура як чинник державного самоствердження. Київ - другий Константино­поль, «град Божий на землі»: духовні символи держави. Ярослав Мудрий та європейські кня­зівсько-королівські династії: міжнародний контекст ранньоукраїнської держави.



3. Феодосій Печерський і формування давньоукраїнської духовності

Монастирське життя як світоч християнської духовності. Від князівських «отчих» монас­тирів до «общежительських» обителей. Облаштовувач Києво-Печерської лаври. Вибудування нової моральної домінанти: ненець і князь. Участь Св. Феодосія в світському житті держави. Князівські усобиці і позиція печерського чернецтва. Антоній і Феодосій Печерські: станов­лення української ментальності ХІУ-ХУШ ст.



4. Князь Данило - творець Галицько-Волинської держави

Об'єднання західних теренів українських земель у першій половині XIII ст. в єдиній дер­жаві завдяки харизматичності князя Данила. Князювання Данила як боротьба одноосібного й колективного (олігархічного) начал українського державотворення. Між західною та східною духовністю: король Данило й римський престол. Данило - будівничий міст українських. Татарські болховські люди й відносини з Ордою.



5. Василь-Костянтин Острозький - видатний представник української аристократії, некоронований володар України-Русі

Українська еліта на службі Польської держави. У пошуку компромісу між Римом і Конс­тантинополем. Княжий рід Острозьких та Унія: між війною і культурою. Творець культурних осередків (Острозька академія, друкарня, меценат монастирів і церков). Між польським молотом і козацьким ковадлом. Запрограмованість вигасання української князівської еліти. Петро Конашевич-Сагайдачний - перший козацький гетьман-політик Від козацької вольності до державницької статечності. Викристалізування третьої сили: між польською і турецько-татарською потугами. Козацька сила й українська православна ідея. П. Сагайдачний і формування нового типу української людини: братські школи -колегії.



6. Петро Могила - творець помісної української церкви

У пошуках релігійного компромісу між православними та греко-католиками. Ідеолог київ­ської ідеї українського Єрусалиму. Відновлювач церковної слави князівського Києва. Автор проекту українського консерватизму. Київський патріархат як противага покозаченню Украї­ни та зросійщення церкви.



7. Богдан Хмельницький - уособлення ідеї нової, козацької України

Речник старшинсько-козацької верстви. Дилема цивілізаційного вибору (Схід, Візантія чи Європа). Б. Хмельницький як організатор сателітного типу держави. Українсько-гетьман­ський монархізм Б. Хмельницького.



8. Юрій Немирич - яскравий представник шляхетсько-козацької еліти середини XVII ст. із виразно проєвропейським політичним спрямуванням

Соцініанство як засіб здобуття освіти. Реформація і протестантська ідеологія - шлях Ю. Немирича та його однодумців на розірвання відносин з польською католицькою верхів­кою. Шведський «потоп» Речі Посполитої та шведський вибір радикальної частини україн­ської маєткової шляхти. Союз Ю. Немирича - виразника спольщеної української шляхти -з козацькою старшинською верствою (козацько-шведська угода). Конфлікт аристократичної і демократичної концепції «козацької нації».



9. «Сонце Руїни» Петро Дорошенко - найбільша постать ханського проекту України.

Продовжувач козацької державної традиції. П. Дорошенко як одна з іпостасей Б. Хмель­ницького. Протурецька політика: одна з аутентичних моделей козацької політики. Трикутник смерті: в лещатах Польщі, Криму й Росії. Росія - «східний» чинник Дорошенкового самостійництва.



10. Йосиф Нелюбович-Тукальський - православний митрополит, який першим освятив боротьбу за державну незалежність.

Продовжувач справи київських митрополитів на обстоювання помісності української пра­вославної церкви. Симбіоз державної та церковної влади. Митрополит Й. Нелюбович-Ту­кальський і гетьман П. Дорошенко. Чигирин - митрополича столиця. Орієнтація на мусуль­манський Схід, аби не розчинитися в православній Московській патріархії. Життя церковної концепції И. Нелюбовича-Тукальського після його смерті. Перенесення останків митрополи­та до Лубенського Мгарського монастиря.



11. Іван Мазепа - остання спроба відкритого виступу за сепарацію козацької держави.

Кінець Руїни - накопичення сил та очікування слушної нагоди. І. Мазепа - продовжувач політики Б. Хмельницького. Плекання старшинської еліти як основи майбутнього аристо­кратичного устрою. Культура і церква - важіль державного поступу. Об'єднання Лівобереж­ної та Правобережної України: початок здійснення плану. Шведсько-український союз: нездійснена можливість, що мала підстави справдитися.



12. Пилип Орлик - будівничий всестанової України.

Києво-Могилянська академія - «альма матер» Козацької еліти. Конституція П. Орлика - перша спроба перетворення козацької держави на державу всієї української людності. Перша українська політична еміграція. П. Орлик - творець міжнародної опінії щодо української справи.



13. Кирило Розумовський - останній гетьман, один з перших автономістів нового часу.

Автономістичні спроби старшини зберегти рештки осібного козацького устрою й К. Розу­мовський. Ідея спадкового гетьманату Розумовських як усталена традиція українського мона­рхізму. «Національні будови» Батурина і Глухова, спроба відкриття університету й академії наук - культурні засади автономізму другої половини ХУЛІ ст. К. Розумовський і Г. Теплов: недремне око російського централізму.



14. Василь Капніст - слобідський дідич - автономіст, яскравий виразник української справи кінця XVIII - початку XIX ст.

Пруська місія В. Капніста 1791 р. як продовження старої козацької практики шукання со­юзників проти найбільшого визискувача. В. Капніст - виразник настроїв українського слобід­ського панства. Російський письменник, але український патріот: чи є мова показником наці­ональної приналежності? В. Капніст у зв'язку з формуванням нового типу української інтелігенції XIX ст.: «за народженням - українець, росіянин - за політичним вибором».



15. Микола Гоголь - національний дуалізм української душі в XIX ст.

Між етнічним почуванням і державною приналежністю. Українець у собі, росіянин зовні. М. Максимович і М. Гоголь: плани професорства в Київському університеті й написання іс­торії України. Літературна творчість М. Гоголя як погляд українця на російську дійсність. Вплив його творів на формування української свідомості другої половини XIX ст.



16. Григорій Полетика - перший теоретик української окремішності.

Г. Полетика проти М. Ломоносова: освіта як підстава національної справи. Г. Полети­ка- український депутат комісії «Уложения» 1766 р. Речник козацького автономізму. Г. Полетика - найвірогідніший автор «Історії Русів». «Історія Русів» та ідеологія федера­тивної Речі Посполитої.



17. Пантелеймон Куліш - кирило-мефодіївець і перший консерватор.

Чи зраджував П. Куліш український табір? Європеєць серед українців, українець з-поміж європейців. «Антикозацькість» як прояв національного консерватизму. Спроби політизації української справи: праця П. Куліша над заснуванням українських журналів у Галичині.



18. Олександр Барвінський - галицький соборник і політичний українець.

Москвофільство чи народовство. У пошуку засад українського націоналізму: батько «нової ери». Перший галицький соборник (О. Барвінський і Наддніпрянщина). Західноукраїнський християнин-консерватор, речник польсько-української злагоди.



19. Олександр Кониський - пропагандист наддніпрянського самостійництва і тради­ціоналіст.

«Шевченко 1860-1870 років». Будитель українського самостійництва. Один з творців новітнього українського міфу. Традиціоналізм проти революційного соціалізму. Володимир Антонович - творець історіософських засад Нової України Громадсько-культурницький рух «хлопоманство» - крок від польськості до українства. Стара громада — лабораторія суспільно-політичної думки. Культурництво як варіант політич­ної діяльності. Плекання еліти замість революційної активності. Творець галицького П'ємонту.



20. Михайло Драгоманов - соціаліст і конституаліст, радикалізатор суспільного життя.

Перший український соціаліст. Торувальник європейського шляху України. Революцій­ність і конституалізм замість еволюціонізму й культурництва. Федералізм і перебудова Російської імперії: «Вільні спілки» - проект майбутньої федеративної України.



21. Іван Франко - західноукраїнський мислитель і поступовець.

Радикал і драгомановець - речник національного поступу. Москвофіли, народовці, ради­кали: свобода проти тоталітаризму. Один із фундаторів галицького націонал-демократизму. І. Франко та ідеї соціалізму й комунізму: шляхи ідейного зростання.



22. Євген Чикаленко - меценат національного руху: гроші і революція.

Перший націоналіст серед українських капіталістів. Гроші й національна справа. Перше щоденне українське видання - газета «Рада». Є. Чикаленко, праві та національний монархізм: полеміка з гетьманцями щодо майбутнього українського монарха.



23. Михайло Грушевський - ідеолог Нової України: наука для політики Національно-державницький напрям історіографії як ідеологія демократичного україн­ського руху. «Народництво» і «державництво» - завдання мінімум і максимум української ролітики в розбудові національних, наукових, культурних, політичних і громадських установ. М. Грушевський на чолі новоствореної держави.

24. Микола Василенко - українець у кадетах: від російства до українства Кадетська партія - пристанище українських поступовців. Обласницька ідеологія кадетів -манівці національної політики. Права ідеологія й проросійська орієнтація. М. Василенко і Гетьманська держава П. Скоропадського.

25. Володимир Вернадський в орбіті російського впливу: Україна як складова імперсь­кого.

Українці російської культури. Українська культурна спадщина як частина імперської культури. В. Вернадський - російський державний патріот. Науково-організаційна діяльність за Української Держави і перспективи національної науки.



26. Сергій Єфремов - лідер наддніпрянського народництва

Лідер літературного і політичного народництва. Біля джерел наддніпрянського політичного центризму (УРДП, УДП, ТУП). Політична публіцистика і С. Єфремов. Головний соціаліст-федераліст (1917-1921 рр.). Голова управи УАН проти більшовицької влади (20-ті рр. XX ст.).



27. Микола Міхновський - розмежовувач українського політичного інтересу

Наддніпрянське самостійництво 90-х рр. XIX ст. і М. Міхновський. Брошура «Самостійна Україна», РУП і УШІ. Самостійницька течія між двома революціями. М. Міхновський в Українській революції 1917-1920 рр.



28. Володимир Доманицький - літературознавець і кооператор

Нова генерація Старої громади. Видавництво «Вік» та інші періодичні видання в оновлення українського життя. Кооперативний рух - на служіння селянству.



29. В'ячеслав Липинський - засновник ідеї української політичної нації Українці польської культури в національній політиці наприкінці XIX - на початку XX ст. Від крайовської ідеології й територіалізму до політичної нації. Засновник державницької школи в історіографії та правоконсервативної політичної думки. На служіння Українській Державі й ідеології українського монархізму.

30. Андрій Жук - рупівець і перший політичний самостійник

Між національним і соціальним у партійному житті. Група «Вільна Україна» - перша самостійницька організація. А. Жук і СВУ.



31. Симон Петлюра - соціал-демократ

Напрямні українського соціал-демократизму і С. Петлюра. Ортодоксальний марксизм і по­зиція С. Петлюри. Російська орієнтація й українська справа під час Першої світової війни. Диктатор української революції на теренах Великої України.



32. Дмитро Донцов - властитель націоналістичних прагнень

Соціал-демократія і націоналізм: Д. Донцов до Першої світової війни. Поразка у визволь­них змаганнях і гасло: «Нація понад усе». Літературно-публіцистична діяльність у 1920— 1930-х рр.: формування ідеології українського інтегрального націоналізму. ОУН і Д. Донцов: ідеологія націоналізму в розвитку.


5. Захист наукових проектів (2год.)
6. Підсумкове заняття (2 год.)

Огляд вивченого та зробленого за рік. Творчий звіт гуртка.

Відзначення кращих вихованців.

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Учні повинні знати:

- усвідомлювати необхідність вивчення програми гуртка, його місце в системі позашкільної історичної освіти;

- орієнтуватися в перебігу українського історичного процессу.

- дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписами історичних діячів



Учні повинні уміти:

  • описувати постаті історичних осіб, використовувати історичні джерела для їх характеристики;

  • синхронізувати події, пов’язані із життєписами історичних діячів, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;

  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписами історичних діячів;

  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписами історичних діячів;

  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписами історичних діячів;

  • зіставляти та порівнювати життєписи історичних діячів та історичних постатей відповідного періоду;


Література

Документи

  1. Бутич І. Два невідомі листи // Записки НТШ. – Львів, 1991. – Т. ССХХІІ. – С. 319–327.

  2. Величко С. Літопис. В 2 т. – К.: Дніпро, 1991.

  3. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. – К.: Т-во «Знання України», 1992. – 192 с.

  4. Літопис Самовидця. – К., 1971.

  5. Олянчин Д. Пункти Івана Виговського українським послам на варшавський сейм 1659 р. // Записки НТШ. – Львів, 1991. – Т. ССХХІІ. – С. 327–351.

  6. Острозький літописець // Галицько-Волинський літопис. – Львів: «Червона калина», 1994. – С. 201–219.

Загальна література

  1. Довідник з історії України (А-Я): посіб. для серед. загальноосвітніх навч. закл. – 2 вид., доопр. і доповн. – К.: Ґенеза, 2001. – 1136 с.

  2. Энциклопедия для детей. – Том 27. – Великие люди мира. – М.: «Мир энциклопедий», 2005. – 640 с.: ил.

  3. Энциклопедия для детей. – Том 5. – История России и ближайших соседей. – Ч. 1. – От древних славян до Петра Великого. – М.: Аванта, 1999. – 688 с.

  4. Энциклопедия для детей. – Том 5. – История России и ближайших соседей. – Ч. 2. – От дворцовых переворотов до эпохи Великих реформ. – М.: Аванта, 1999. – 704 с.

  5. Енциклопедія Українознавства. – Львів: НТШ, 1993 – 2003.

  6. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – К.: Дніпро, 1991. – 238 с.

  7. Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. – К.: Дніпро, 1991. – 335 с.

  8. Бантыш-Каменський Д. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства. – К.: Час, 1993. – 656 с.: ил.

  9. Боплан Г. Л.  Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. – К.: Наук. думка.; Кембридж: Укр. наук. ін-т, 1990. – 256 с.: іл.

  10. Видатні постаті в історії України /IXXIX ст./: Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети: довід. вид. – К.: Вища школа, 2002. – 359 с.: іл.

  11. Горобець В., Чухліб Т. Незнайома Кліо. – К.: Наук. думка, 2004. – 310 с.

  12. Грабовецький В. Гуцульщина XIII–XIX ст. – Львів, 1982. – 151 с.

  13. Грушевський М. Духовна Україна. – К.: Либідь, 1994. – 560 с.

  14. Грушевський М. Історія України-Руси. – В 11 т., 12 кн. – К.: Наук. думка, 1991. – 1998.

  15. Історичні постаті України: Історичні нариси. – Одеса: Маяк, 1993. – 384 с.

  16. Історія Русів. – К.: Рад. письменник, 1991. – 318 с.

  17. Історія української культури. В 15 зшитках. – К.: АТ «Обереги», 1993. – 720 с.

  18. Костомаров Н. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. – В 3 кн. – Репринт. воспр. издание 1873–1888 гг. – М.: Книга, 1991. – К. 2. – С. 59–97, 221–325.

  19. Крип’якевич І., Гнатович Б., Стефанів З. та ін. Історія українського війська (від княжих часів до 20 рр. XX ст.) – Львів: Світ, 1992. – 712 с.

  20. Максимович М. Киевъ явился градомъ великимъ…: Вибрані українознавчі твори. – К.: Либідь, 1994. – С. 221–245, 339–345.

  21. Наливайко Д. Козацька християнська республіка (Запорозька Січ у західноєвропейських історико-літературних пам’ятках). – К.: Дніпро, 1992. – 495 с.

  22. Січинський В. Чужинці про Україну. – К.: Довіра, 1992. – 255 с.

  23. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К.: АТ «Друга рука», 1993. – 550 с.

  24. Україна і Польща в період феодалізму. – К.: Наук. думка, 1991. – 140 с.

  25. Українська культура: лекції Д. Антоновича. – К.: Либідь, 1993. – 592 с.: іл.

  26. Целевич Ю. Історія Скиту Манявського. – Івано-Франківськ, 1993. – 144 с.

  27. Шевальє П’єр. Історія війни козаків проти Польщі. – К.: Томіріс, 1993. – 224 с.: іл.

  28. Шевчук В. Із вершин та низин. – К.: Дніпро, 1990. – 445 с.

  29. Шерер Жан-Бенуа. Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців... – К.: Укр. письменник, 1994. – 311 с.

  30. Щербатюк В. Історія регіонів України: Лисянщина. – К.: Логос, 2002. – 428 с.

  31. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. – В 3 т. – Львів: Світ, 1990 – 1992.

  32. Видатні постаті України: Біографічний довідник. – К.: МАУП; Книжкова палата України, 2004. – 872 с.

  33. Геник С. 150 Великих українців. – Івано-Франківськ, Лілея-НВ. – 2001. – 299 с.

  34. Грабовецький В. Гуцульщина XIII – XIX ст. – Львів: Вид-во «Вища школа». – 1982. – 151 с.

  35. Грабовецький В. Нариси історії Прикарпаття. Гуцульщина в другій половині ХІХ – першій половині ХХ століття. – Т. 8. – Івано-Франківськ, 1991. – 220 с.

  36. Грушевський М. Спомини // Київ. – 1988. – № 9–12; 1989. – № 9–10.

  37. Історія України в особах (ІХ – ХVIII). – К., 1995.

  38. Остапенко П. Усі видатні постаті історії України. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 352 с.

  39. Шаров І. .Ф. 100 видатних імен України. – К.: Вид дім «Альтернативи», 1999. – 496 с.

  40. Шевчук В. Із вершин і низин. – К.: Дніпро, 1990. – 446 с.

  41. Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. – К.: Генеза, 1997. – 312 с.


Художня література

  1. Байрон Дж. Г. Мазепа.

  2. Будзиновський В. Осавул Підкови.

  3. Загребельний П. Роксолана.

  4. Іваничук Р. Орда.

  5. Іванченко Р. Останній кошовий Січі Запорізької.

  6. Кащенко А. Зруйноване гніздо.

  7. Кащенко А. Оповідання про славне військо Запорізьке Низове.

  8. Колісник Г. Мазепа – гетьман.

  9. Колісник Г. Полин чорний, мак гіркий.

  10. Колісник Г. Тризна.

  11. Костенко Л. Берестечко.

  12. Кулаковський В. І. Кривоніс.

  13. Лазорський М. Гетьман Кирило Розумовський.

  14. Лазорський М. Патріот.

  15. Лазорський М. Руїна.

  16. Лазорський М. Степова квітка.

  17. Ле І. Наливайко.

  18. Лепкий Б. Крутіж. Мотря. Не вбивай. Батурин. Полтава.

  19. Маковей О. Ярошенко.

  20. Малик В. Таємний посол.

  21. Микитин Т. Семен Височан.

  22. Мордовець Д. Сагайдачний.

  23. Мордовцев Д. Цар і гетьман.

  24. Мушкетик Ю. Яса.

  25. Назарук О. Роксоляна.

  26. Нечуй-Левицький І. Гетьман Іван Виговський.

  27. Островський І. Берестечко.

  28. Панч Петро. Гомоніла Україна.

  29. Плачинда С., Колісниченко Ю. Роксолана.

  30. Плачинда С., Колісниченко Ю. Лисавета Гулевичівна.

  31. Рогова О. Тиміш Хмельниченко.

  32. Руданський С. Павло Полуботок.

  33. Сенкевич Г. Вогнем і мечем.

  34. Смольський Г. Олекса Довбуш.

  35. Смотрицький М. Тренос.

  36. Сосюра В. Мазепа.

  37. Старицький М. Богдан Хмельницький.

  38. Старицький М. Молодість Мазепи.

  39. Старицький М. Руїна.

  40. Тулуб З. Людолови.

  41. Хоткевич Г. Довбуш.

  42. Чайковський А. Сагайдачний.

  43. Глухенький М. Коліївщина.

  44. Глухенький М. Михайло Максимович.

  45. Грушевський М. Предок із белетристичної спадщини.

  46. Єнджеєвич Є. Українські ночі, або родовід генія // Київ. – 1988. – № 10–11; 1989. – № 1–5.

  47. Іваничук Р. Василь Васильович (про В. Капніста).

  48. Іваничук Р. Вода з каменю (про М. Шашкевича).

  49. Іваничук Р. Шрами на скалі (про І. Франка).

  50. Косач Ю. Двобій з беркутом (про І. Франка).

  51. Міщенко Д. Доля поета (про І. Франка)

  52. Мосендз Л. Мінерва (про Г. Сковороду).

  53. Плачинда С., Колісниченко Ю. Максим Березовський // Плачинда С., Колісниченко Ю. Неопалима купина. Історичні повісті.

  54. Плачинда С., Колісниченко Ю. Артемій Ведель // Плачинда С., Колісниченко Ю. Неопалима купина. Історичні повісті.

  55. Старицький М. «Останні Орли»: історична повість із часів гайдамаччини.

  56. Старицький М. Разбойник Кармелюк.

  57. Тулуб З. В степу безкраїм за Уралом.

  58. Шевченко Т. Гайдамаки.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка