Відділ освіти Городищенської райдержадміністрації Городищенська районна станція юних туристів Семінар організаторів туристсько-краєзнавчої роботи в школі



Скачати 140.2 Kb.
Дата конвертації05.05.2017
Розмір140.2 Kb.



Відділ освіти Городищенської райдержадміністрації

Городищенська районна станція юних туристів
Семінар організаторів туристсько-краєзнавчої роботи в школі (16.12.2011 р.)

Тема

Проведення занять гуртків туристсько-краєзнавчого профілю з використанням інтерактивних технологій та ігрових форм роботи
План

  1. Зміст інтерактивного навчання на заняттях гуртків туристсько-краєзнавчого профілю

Мацькова Лариса Леонідівна,

директор районної станції

юних туристів


  1. Ознайомлення з вправами та прийомами, що використовуються в інтерактивному навчанні на заняттях гуртків райСЮТур по темах:




    1. Топографічна підготовка

Моховик Наталія Миколаївна,

керівник гуртків «Пішохідний туризм» та

«Етнографи-краєзнавці» райСЮТур


    1. В’язання туристських вузлів

Моховик Наталія Миколаївна,

Арсенькіна Ірина Олександрівна

керівники гуртків «Пішохідний туризм» та

«Етнографи-краєзнавці» райСЮТур


3. Обговорення роботи семінару. Обмін досвідом роботи, вироблення рекомендацій

Учасники семінару



  1. Різне


Зміст інтерактивного навчання на заняттях гуртків туристсько-краєзнавчого профілю

Мацькова Л. Л.

Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей гуртківців. При цьому навчання, виховання, самовиховання виступають як єдиний процес, що розкриває особистість та адаптує її до навколишнього світу.

Саме в умовах особистісно зорієнтованого навчання відбувається становлення та розвиток таких важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, уміння працювати з інформацією, спілкуватися та відповідати за наслідки власних дій.

Орієнтація на особистість вимагає від керівника гуртка запровадження педагогічних технологій, які включають гуртківців в активну діяльність, стимулюють розвиток мислення, уяви, викликають зацікавленість і позитивне ставлення до навчання.

На сьогодні існують різні стратегії навчання:


  • дедуктивне (лекція, реферати);

  • індуктивне (ділові ігри);

  • інтерактивне ((взаємодіюче, засноване на спілкуванні).

Практики стверджують, що найбільш ефективним є інтерактивне навчання, в основі якого лежать принципи особистісно орієнтованого навчання та безпосередньої участі кожного учасника занять як шукача шляхів і засобів розв’язання проблем.

Інтерактивне навчання є надзвичайно цікавим і ефективним методом у сучасній методиці викладання навчального матеріалу. Саме така методика дає змогу зробити заняття змістовним, творчим, пізнавальним і цікавим як для гуртківців, так і для керівника гуртка. Інтерактивні технології розкривають перед педагогом і перед вихованцями величезний творчий потенціал і можливість бути справжніми майстрами своєї справи.


Слово „інтерактив” прийшло до нас з англійської, від слова „interakt”, де „inter” – взаємний і „akt” – діяти. Отже, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету: створити комфортні умови навчання, за яких кожен гуртківець відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх гуртківців гуртка. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і гуртківець, і керівник гуртка є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу.



Інтерактивна технологія – це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть гуртківця у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчального пізнання: або кожен гуртківець має конкретне завдання, за яке він повинен публічно відзвітуватись, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та перед усім гуртком завдання. Інтерактивні технології навчання включають в себе чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, та розумові й навчальні умови та процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.

Методи і прийоми, що використовуються в інтерактивному навчанні:



Методи і прийоми
















презентація




демонстрація




Планування подальших дій







робота в змінних групах




„карусель”




рольові ігри




„займи позицію”




„мікрофон”




„коло ідей”




узагальнення ідей




„ажурна пилка”




метод „Прес”







робота в малих групах




„мозаїка”

відсіювання
















„розумовий штурм”




„кути”




прогнозування







зворотний зв’язок




„акваріум”

незакінчені речення

Яку саме з даних технологій вибрати, вирішує сам керівник гуртка, враховуючи при цьому свій досвід, вміння й навички гуртківців, психологічні особливості гуртка та інші чинники, які мають вплив на навчально-виховний процес.



Структура заняття гуртка „Пішохідний туризм” із застосуванням інтерактивних технологій

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури заняття. Як правило, структура таких занять складається з п’яти елементів:



  1. мотивація;

  2. оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;

  3. надання необхідної інформації;

  4. інтерактивна вправа – центральна частина заняття;

  5. підбиття підсумків, оцінювання результатів заняття.


Мотивація

Мета цього етапу – сфокусувати увагу гуртківців на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка допомагає гуртківцям насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати. З цією метою можуть бути використані різні прийоми, щоб викликати у гуртківців подив, інтерес. Це може бути і проблемні ситуації (постановка проблемного питання), і коротка розповідь, бесіда, і демонстрування наочності, і нескладна інтерактивна технологія („мікрофон”, „криголам”). Мотивація чітко пов’язана з темою заняття, вона психологічно готує гуртківців до сприйняття, налаштовує їх на розв’язання певних проблем. Цей елемент заняття має займати не більше 5% часу заняття.



Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів

Мета – забезпечити розуміння гуртківцями змісту їхньої діяльності, тобто гото, чого вони повинні досягти в процесі заняття і чого від них чекає керівник гуртка.

Гуртківці мають розуміти, навіщо вони прийшли на ваше заняття, до чого їм треба прагнути і як будуть перевірятись їхні досягнення.

Для того, щоб почати з гуртківцями спільний процес руху до результатів навчання, у цій частині інтерактивного заняття потрібно:



  • назвати тему заняття або попросити когось із гуртківців прочитати її;

  • якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звернути на це увагу гуртківців;

  • оголосити очікувані результати, пояснити необхідне, якщо йдеться про нові поняття, способи діяльності тощо;

нагадати гуртківцям, що наприкінці заняття керівник гуртка буде перевіряти, наскільки вони досягли результатів. Цей елемент заняття має займати не більше 5% часу заняття.

Надання необхідної інформації

Керівник гуртка надає гуртківцям інформацію з даної теми (навчальний матеріал, що буде використаний гуртківцями в ході їхньої роботи).



Інтерактивна вправа – центральна частина заняття

Її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів заняття. Інтерактивна частина заняття має займати близько 50-60% часу на занятті. Обов’язковою є така послідовність проведення інтерактивної вправи:



  1. Інструктування – керівник гуртка розповідає гуртківцям про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло (2-3 хв.);

  2. Об’єднання в групи і (або) розподіл ролей (1-2 хв.);

  3. Виконання завдання, при якому керівник гуртка виступає як організатор, помічник, ведучій дискусії, прагнучи надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним (5-15 хв.);

  4. Презентація результатів виконання вправи (3-15 хв.);

  5. Рефлексія результатів гуртківцями: усвідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх спеціального колективного обговорення або за допомогою інших прийомів (№-15 хв.).

Підбиття підсумків (рефлексія) заняття

Підбиття підсумків – дуже важливий етап інтерактивного навчання. Саме тут з’ясовується зміст проблемного; підводиться риска під знаннями, що мають бути засвоєні, і встановлюється зв’язок між тим, що вже відомо, і тим, що знадобиться у майбутньому. Підсумковий етап має такі стадії:



  1. Установлення фактів (що відбулося?);

  2. Аналіз причин (чому це відбулося?);

  3. Планування дій (що нам робити далі?).

Для підсумків заняття та оцінювання його результатів доцільно залишати 10% часу.

Топографічна підготовка

Моховик Н. М.

Необхідним чинником в поході є топографічна підготовка, яка включає орієнтування на місцевості за допомогою карти і компаса. Основною формою навчання в період початкової топографічної підготовки є групові заняття. Учні отримують теоретичні відомості, знання, необхідні для практичного використання, зокрема користування картою, орієнтування на місцевості. Перше заняття потрібно починати з бесіди, під час якої важливо вказати роль топографічної підготовки, види карт, уміння працювати з компасом. На наступних заняттях проводиться практична робота з визначенням відстані на карті, вивчення топографічних умовних знаків, рельєфу за картою, визначення на карті місцеперебування, орієнтування на місцевості, нанесення на карту контрольних пунктів, складання найпростіших схем місцевості, проведення топографічних ігор. Використання ігор дає можливість педагогу урізноманітнити навчання, зацікавити учня, а також створити атмосферу здорового змагання, що спонукає вихованців мобілізувати всі свої знання, думати, добирати відповідне, зіставляти та оцінювати.

Вивчити топографічні знаки можна застосовуючи ігрові форми навчання. Для цього можна використати таку інтерактивну вправу як «Карусель». Її можна використовувати як для вивчення нового матеріалу, так і для закріплення термінів і понять. Ця гра сприяє розвитку мовленнєвої діяльності, розвиває увагу, пам'ять, формує культуру спілкування.

Умови гри: Учасники гри діляться на 2 команди – одна команда – «вчителі», інша – «діти». Їх завдання вишикуватися в 2 шеренги, одна навпроти одної. Перед тим як вишикуватися в шеренгу, «вчителі» повинні підійти до столу, де знаходяться заздалегідь підготовлені картки із зображенням топографічних знаків з визначенням до них. Кожен обирає собі один топографічний знак, вивчає його зовнішній вигляд та запам’ятовує визначення. Після цього «вчителі» повертаються на свої місця, де по черзі демонструють обраний знак і називають його визначення. А учні всі разом вголос повторюють названі картки та запам’ятовують їх. Далі створюються 2 кола: «вчителі» – внутрішнє, повернуті обличчям до «учнів», а «учні» - зовнішнє, так щоб кожен «учень» був навпроти «вчителя». Будь-хто з «вчителів» показує картку «своєму» учню. Той в свою чергу повинен назвати знак. При правильній відповіді зовнішнє коло рухається на одного учасника вперед. Внутрішнє коло нерухоме, в зовнішнє - рухоме. Рух учасників продовжується протягом відведеного часу або доти, доки кожен не пройде все коло, назвавши всі знаки.


Граючи в гру «Карусель», гуртківці добре запам’ятовують топографічні знаки, адже кожен може побачити і проговорити його визначення вголос для кращого запам’ятовування.

Однією з найулюбленіших ігор вихованців є гра «Доміно». Вона розвиває увагу, пам'ять, сприяє активному закріпленню і повторенню навчального матеріалу. Найкраще підходить для повторення великої теми або теми з великою кількістю назв, знаків, термінів. Кількість карток визначається керівником.

Умови гри: ділимо дітей на групи, по 4-6 осіб в кожній. Кожна група отримує заздалегідь підготовлені картки, які складаються з двох частин: першої – знакового зображення топографічного знаку, другої – визначення, яке належить іншому знаку. Завданням кожної групи учасників є розміщення карток так, щоб кожен знак відповідав своєму терміну, тобто був правильним.

До кожної картки потрібно відшукати правильне визначення і приєднати його. Починати гру потрібно з картки, частина якої пуста. Перемагає та команда, що правильно і швидко складе «Доміно».

А розділити учасників на групи допоможуть різнокольорові смайлики.
При орієнтуванні на місцевості недостатньо знати лише топографічний знак та його назву. Головне знати реальне зображення предмета в природі. Це потрібно для того, щоб легше орієнтуватися на місцевості. В цьому нам допоможе наступна гра «Підбери пару» або, як ще її називають, «Музей».

Умови гри: вихованцям пропонують «відновити музейну експозицію», в якій переплутались назви портретів чи малюнків. В нашому випадку це
топографічні знаки, їх реальне зображення і визначення. Завданням учнів буде правильно підібрати відповідні пари.

Граючись з такими картками, гуртківці мають уявлення про реальне зображення предмета, ну і звичайно ж краще запам’ятовують знаки.




В’язання вузлів

Моховик Н. М., Арсенькіна І. О.

Для багатьох людей в’язання вузлів сфера далека і не найпотрібніша. Вони чудово обходяться без цього, а з вузлами стикаються лише зав’язуючи черевики чи краватку. В І половині ХХ століття техніка в’язання вузлів отримала свій розвиток. Вузли стали невід’ємною частиною техніки подолання перешкод. В'язати вузли – справа неважка. Набагато складніше – навчитися в'язати вузли правильно і швидко, використовуючи відповідний для того чи іншого випадку вузол, оскільки правильно зав’язаний вузол – збереження свого життя при його використанні. В’язання вузлів є обов’язковим для вихованців гуртків туристсько-краєзнавчого профілю

організаторів туристсько-краєзнавчої діяльності в школі, адже на змаганнях з техніки пішохідного туризму є окремий етап – «в’язання туристських вузлів». Доцільно на кожному занятті з теми «Туристські вузли» вивчати по 2-3 вузли, а на підсумковому – провести гру «Кіт у мішку», «Спільний вузол», «Хто швидше».

Гра «Кіт у мішку» сприяє розвитку уваги, пам’яті та уяви.



Умови гри: діти по черзі витягають з мішка попередньо підготовлений вузол. Йому потрібно дати правильну назву і зав’язати свій із заздалегідь розданих кожному вихованцю мотузок.

(Проведення гри «Кіт у мішку»)


Гра «Хто швидше».



Умови гри: учасник обирає навмання 2 картки з назвами вузлів, які потрібно правильно зав’язати за визначений час - 1 хвилину.

(Проведення гри «Хто швидше»)

Ще можна спробувати в'язати вузли парами. Для цього можна провести гру «Спільний вузол», в якій 2 учасники в’яжуть один вузол на двох, один - лівою, інший - правою рукою.

(Проведення гри «Спільний вузол»)


А ще наші гуртківці в’яжуть вузли із закритими очима. Для цього учасникові зав’язують очі і дають завдання зав’язати вузли.

А на закінчення заняття можна запропонувати зав’язати вузли, пов’язуючи їх із поезією. Повільно читається вірш, а один учасник паралельно в’яже вузли, назва яких зустрічається у вірші.

Вузол цей в’язать не лінь,

Він простий, бо він - булінь.

Вузол мудрий, вузол вічний,

Адже - він академічний,

Всі стомились хлопчаки,

Бо бесідку зав’язали,

Відпочити посідали:

Вузол ткацький, моцний й хвацький,

Коня хочеш осідлати,

Стремено маєм в'язати,

А на зустріч йде зустрічний,

Продовжує – провідник,

Вузлик вісімка – простий,

Ще простіший – це прямий.



В’яжучи так вузли, в гуртківців формуються навички зав’язування вузлів, розвиток уважного слухання.

Рекомендації семінару


  1. З метою підвищення якості навчально-виховного процесу на заняттях гуртків туристсько-краєзнавчого напрямку, використовувати інтерактивні технології навчання, новітні наукові розробки, методичні поради та рекомендації.

  2. Активізувати роботу щодо участі учнівських та педагогічних колективів району у Всеукраїнських заочних туристсько-краєзнавчих та військово-патріотичних експедиціях, акціях, конкурсах.

  3. При підготовці матеріалів для участі в районних етапах Всеукраїнських заочних туристсько-краєзнавчих експедицій, акцій, конкурсів, керуватися Положеннями до них. Роботи подавати відповідно календарних строків із відповідним чином оформленими супроводжуючими документами.

  4. Організаторам туристсько-краєзнавчої роботи в школі звітувати про проведену роботу в закладі за навчальний рік на педагогічних радах, загальношкільних зборах.

  5. Висвітлювати події шкільного життя з туристсько-краєзнавчої та військово-патріотичної роботи в засобах масової інформації.



Використана література


  1. Теорія і практика туристичних походів / Т.В.Блистів, І.І.Горбацьо, О.В.Нужний. – Навч. Посіб. – Л.: НФВ «Українські технології», 2006.

  2. Краєзнавство, географія, туризм.№7,8, 41,43 2005р, №№36, 38 2007р, №40 2008р.

  3. Супутник туриста. Валхис К.Й., Киев, 1991.

  4. Географічні ігри та розваги //Все для вчителя. – 2005. - №1. - С.72

  5. Задорожний К.М. Використання рольових ігор на уроках //Педагогічна академія пані Софії. Міні журнал. – Видавнича група «Основа». – Нестандартні форми уроків. – Травень 2006. – С.45-48

  6. Китенский А. Кое-что об узлах и топологии. /«Юный техник», - М., 1981.

  7. Усков А.С. Практика туристских путешествий: Учебное пособие - СПб., 1999.

  8. Савельєва Г.Г. Пішохідний туризм. Розробки занять з використанням інтерактивних технологій – Запоріжжя., 2009.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка