Відділ культури і туризму Прилуцької міської ради Прилуцька міська центральна бібліотека імені Любові Забашти Прилуцька міська бібліотека для дітей імені Павла Білецького – Носенка Письменник, педагог, мовознавець До 240-річчя П



Скачати 349.22 Kb.
Дата конвертації22.02.2017
Розмір349.22 Kb.
Відділ культури і туризму Прилуцької міської ради

Прилуцька міська центральна бібліотека

імені Любові Забашти

Прилуцька міська бібліотека для дітей

імені Павла Білецького – Носенка


Письменник, педагог, мовознавець



До 240-річчя П.Білецького-Носенка
Інформаційно-бібліографічний

покажчик


Прилуки
2014 р.

91.9: 84 (УКР – 4ЧЕРН – 2 ПРИЛ)

П 35

Письменник, педагог, мовознавець : інформ.-бібліогр. покажч. / склад. Є.Гнатів, Л.Кожевнікова ; ред. Г.Бобкова ; відп. за вип. Л.Трошина ; Прилуцька міська б-ка для дітей ім. Павла Білецького-Носенка. – Прилуки, 2014. - 40 с.: іл.



Складачі: Гнатів Є.В., Кожевнікова Л.О.

Редактор: Бобкова Г.І.

Відп. за вип.: Трошина Л.І.


«Думай про добро,

роби добро, і буде добро!»
Павло Павлович Білецький-Носенко – абсолютно унікальна, ні з ким не зрівняна постать в українській культурі, яка поєднувала в собі знання з величезної кількості галузей людського буття. Легше було собі уявити, чим не цікавився та чого не знав Павло Павлович, аніж те, що знав та вивчав, над чим працював. Його цікавив увесь білий світ, все що його оточувало. Він був прекрасним педагогом, здатним викладати будь-які предмети, що існували тоді в учбових закладах усіх рівнів. Він був чудовим письменником, поетом, байкарем, талановитим філологом-мовознавцем, перекладачем, етнографом та фольклористом, художником, садівником, архітектором, механіком-винахідником. Він найперший в Україні створив найбільш повний словник української мови та граматики.

3

Від упорядників


Даний інформаційно-бібліографічний покажчик підготовлений з нагоди 240-річчя від дня народження Павла Павловича Білецького-Носенка — українського письменника, перекладача, літературного критика, лінгвіста, етнографа, мовознавця, педагога, просвітителя, художника. Його мета – систематизувати друковані джерела, які розкривають життя і діяльність видатного діяча.

Покажчик відображає фонди бібліотек міста Прилуки.

Усі джерела покажчика розміщено в алфавітній послідовності авторів та назв творів. Добір матеріалів завершено в червні 2014 року. Видання частково анотоване для розкриття змісту публікації. Бібліографічний опис здійснено відповідно існуючим державним стандартам.

У напрямку вивчення та популяризації життєвого і творчого шляху Павла Білецького-Носенка Прилуцька міська бібліотека для дітей співпрацює з аспіранткою Київського Національного університету ім. Т.Г.Шевченка Мар’яною Добоні. Її статтю «Нові аспекти біографії Павла Білецького-Носенка» розміщено на сторінках покажчика.

Посібник розрахований на широку читацьку аудиторію – учнів шкіл, викладачів, студентів педагогічних та філологічних ВУЗів, всіх, хто цікавиться історією рідного краю та України.

4

Педагог і просвітитель


"Право! О ней меньше знают в просвещенной Европе, нежели о каком-нибудь новооткрытом острове Океании. Я не знаю, как кто, а я люблю родину и желал бы познакомить её с целым светом, право!

Она стоит того".

(П. Білецький-Носенко)
Павло Павлович Білецький-Носенко - український письменник, перекладач, літературний критик, лінгвіст, етнограф, мовознавець, педагог, просвітитель, художник.

Народився він у м. Прилуках Полтавської губернії в дворянській сім'ї, що походила з давнього козацького старшинського роду. Про дитинство Павла майже нічого не відомо. Батька він фактично не знав, оскільки той весь час перебував у військових походах. У матері, яка взяла на себе всі турботи по господарству не залишалось часу на дітей. Не сповнилося Павлові й п'яти років, коли його було відправлено для виховання до імператорського шляхетського корпусу Петербурга.



У 1793 p., закінчивши "с блистательным успехом" курс навчання в корпусі, П.Білецький-Носенко у чині поручика відряджається для проходження військової служби в 1-й батальйон катеринославського єгерського полку, згодом бере участь у ряді воєнних операцій російської армії під командуванням О.Суворова. За виявлену

5

відвагу під час штурму Праги 1794 р. його нагороджують золотим хрестом на георгіївській стрічці з написом: "За труды и храбрость".



У жовтні 1798 року в чині капітана виходить у відставку і повертається додому. За настійною вимогою матері, Павло Павлович одружився з дочкою конотопського предводителя дворянства. Ганна Максимівна виділила синові з родового маєтку 40 десятин заболоченого пустирища у с. Лапинці, що біля Прилук. Тут відбулося його перше знайомство з історією України; він почав вивчати мову, культуру, звичаї, побут. До цього він навчався, виховувався й спілкувався весь час виключно російською мовою. Захопившись усім українським, мріяв, щоб про Україну дізнався увесь світ.

У 1801 р., коли П.Білецького-Носенка прилуцьке дворянство обрало підсудком повітового земського суду. Служба в суді, з його беззаконням, крутійством, не могла задовольнити П.Білецького-Носенка - людину чесну й справедливу, тому невдовзі він домігся звільнення з цієї посади.

Згодом Павло Павлович, за свідченням сучасників, зокрема його вихованця, а пізніше письменника й історика М.Маркевича, зайнявся освітою шляхетних дітей у власному будинку у передмісті під м. Прилуки. Цей приватний пансіон, в якому виховувалося від десяти до двадцяти дітей, проіснував близько сорока років і з нього вийшло "более ста человек отличных граждан", які з успіхом витримали вступні іспити у вищі навчальні заклади, часом вражаючи екзаменаторів своїми знаннями з усіх предметів. В пансіоні, крім іноземних мов, Білецький-Носенко викладав арифметику, географію, креслення, риторику, поезію, міфологію, історію, фізику, фортифікацію, історію мистецтва, малювання і Закон Божий.

Павло Павлович міг безпомилково визначити нахил кожного


6

учня, до чого він здатний, що з нього вийде. П. Білецький-Носенко досконало володів кількома мовами, добре знав світову і вітчизняну літератури. В його бібліотеці нараховувалось кілька тисяч томів латинською, французькою, німецькою, польською, російською, українською мовами; він уважно стежив за літературним і науковим життям в Росії, передплачував багато періодичних видань з різних галузей знань. Слава про Павла Павловича як про талановитого педагога швидко поширювалась і він постійно отримував листи від різних осіб з проханням узяти на виховання їхніх дітей.



Намагаючись дотримуватись прогресивних методів у своїй педагогічній діяльності, він прагнув насамперед виховувати гармонійно освічену людину, розвивати в учнях природні навички і здібності, вимагав від них свідомо розуміти предмети, які викладав.

Відзначаючи виняткові здібності П.Білецького-Носенка як педагога, не можна не згадати про нього й як про обдарованого художника, котрий залишив багато акварельних малюнків, декілька мініатюрних портретів а 1а gouache, архітектурних планів і пейзажів, зроблених з натури ще під час воєнних походів.

Людина невтомної працьовитості й енергії, П.Білецький-Носенко багато сил віддавав розвитку освіти, перебуваючи на посаді штатного наглядача повітового училища (з 1810 р.), а згодом (з 1812 р.) - почесного наглядача училищ усього Прилуцького повіту (на цій посаді був до 1847 p., тобто до виходу у відставку в чині колезького радника) без будь-якої платні.

У 1818 р. він подарував училищу зі своєї бібліотеки 584 томи, тим самим заснувавши училищну бібліотеку.


7

Першим встановив "училищний капітал", певна частина якого призначалася для утримання бідних учнів.



Активну педагогічну діяльність П.Білецький-Носенко поєднував з різнобічною науково-літературною роботою. Він стежив за станом тогочасної науки і літератури в Росії й постійно прагнув йти в рівень з розвитком суспільної та науково-літературної думки. Павло Павлович написав десятки праць з економіки, медицини, сільського господарства, лінгвістики, фольклору та етнографії, археології, літератури та ін.

Серед лінгвістичних праць П.Білецького-Носенка, надрукованих на сторінках "Полтавских губернских ведомостей", заслуговує на увагу стаття "О языке малороссийском". Найвидатнішою його мовознавчою працею по праву вважається укладений у 1838-1843 pp. словник української мови ("Словарь малороссийского, или юго-восточнорусского языка; филологический, этимологический; с показанием частей речи, окончательных корней слов, идиотизмов, метаплазмов со сводом синонимов, с пословицами и поговорками, составленный по произношению, каким говорят в Малой и Южной России, Павлом Белецким-Носенком, членом двух императорских российских ученых обществ").

Слід відзначити, що словник П.Білецького-Носенка укладався у роки, коли на сторінках періодичної преси продовжувалася гостра дискусія щодо творчих можливостей української мови, і взагалі права на існування літератури цією мовою.

І лише порівняно недавно заслуги П.Білецького-Носенка як лексиколога були нарешті поціновані. У 1966 р. Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні АН УРСР видав його "Словник української мови" як "важливе джерело для вивчення лексичного складу, фразеології, звукової системи і граматичної


8

будови української літератури й живої природної народної мови першої половини XIX ст.".

Пропагуючи творчість представників нового українського письменства, закликаючи земляків до активної праці на ниві української культури, П.Білецький-Носенко і сам багато писав, перекладав з французької роман Августа Лафонтена "Сімейство фон Гальдена". Він - автор байок, критичних розвідок, балад, казок, поезій та творів інших жанрів.

П.Білецький-Носенко не став в один ряд зі своїми сучасниками, І.Котляревським, П.Гулаком-Артемовським, Г.Квіткою-Основ'яненком, С.Гребінкою. З різних причин за життя письменника твори його не друкувалися, Проте ім'я було відоме вже в 20-30-х роках не тільки в Україні, а й у Росії. Про це свідчать як документальні матеріали Російської Академії наук, Товариства наук при Харківському університеті, так і спогади М.Маркевича, М.Максимовича, А.Метлинського та ін.

У 1847 р. П.Білецький-Носенко за станом здоров'я залишає службу, відходить також від літературної та наукової діяльності.

За свідченням біографів, Павло Павлович був дуже релігійним, скромним, нерозбещеним тогочасними світськими норовами. Улюбленим його прислів'ям було "Думай добре, роби добре, і буде добре". Він прагнув приносити користь і робити добро всім, хто до нього звертався, - і словом, і ділом, і грішми.

Останні роки життя П.Білецький-Носенко самотньо проводить у Лапинцях. Проте тяжко хворий, морально травмований (він пережив усіх своїх братів, двох старших синів, двох дочок, другу дружину), письменник продовжував стежити за розвитком літератури і
9

політичними подіями.

Улюбленою розвагою влітку П.Білецького-Носенка була пасіка в його розкішному саду. Наслідком цих цікавих спостережень стала написана в останні роки життя велика праця "Пасечник, или Опыты пчеловода в южной полосе России" (надрукована в 1872 р. у Києві).

Помер Павло Павлович Білецький-Носенко влітку 1856 року в Лапинцях. Там і похований. Проживши велике життя, він залишив нам багатий літературний, науковий та духовний спадок.


За матеріалами сайту:

http://sofiynist.donntu.edu.ua.




М.І. Добоні, асп.

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка
Нові аспекти біографії

Павла Білецького-Носенка
Павло Павлович Білецький-Носенко не належить до улюбленців істориків літератури. За майже два століття, які минули з початку його літературної діяльності, знайдеться не так багато праць, присвячених вивченню його творчості, а біографічні відомості про митця в найзагальніших рисах мандрують із одного джерела в інше у майже ідентичному вигляді.

Основними джерелами, звідки можна дізнатися про життєвий шлях письменника, є праця «Материалы для биографии Павла Павловича Белецкого-Носенко как


10

украинского литератора и педагога с его faximile, составленным одним из воспитанников», 1861 р. [7]. Микола Зеров також називає архіви М. Стороженка та «Малоросійський родословник» Модзалевського [5, с. 968].

Одну з перших спроб оцінити творчу діяльність письменника знаходимо в «Очерках украинской литературы XIX столетия» М. Петрова [8, с. 36-56], у яких вміщено статтю про письменника. Єдина монографія, присвячена творчості письменника, з’явилася у 1988 році (автор - Б. Деркач), серед інших дослідників назвемо хіба що В. Маслова, І. Дзиру, А. Гуляка, Ф. Кейду. Можемо зробити висновок, що як не знав П. Білецький-Носенко популярності за життя (на що звертає увагу М. Погодін у невеликій замітці, вміщеній у «Москвитянине»), так його постать та творчість не дочекалися належної уваги і протягом наступних півтора століття. Тому ця стаття є своєрідною спробою заповнити деякі прогалини у вивченні життя і літературної діяльності письменника та представити митця сучасному читачеві по-новому. У вступі до «Материалов для биографии Павла Павловича Белецкого-Носенка как украинского литератора и педагога с его faximilе…» автор дає таку характеристику письменникові: «Кому в известной личности не знакомо это имя благородного труженика? Кому из его товарищей, сослуживцев и его многочисленных воспитанников не отзовется оно чем-то отрадным, родственным? Кто не пользовался его советами; кто не знает его как радушного хозяина-хлебосола, как умного и словоохотливого собеседника в обществе? Кто не помнит его отвращение ко лжи и всякому потворству? Кто, наконец, в состоянии бросить камнем в память того человека, кто с ранней своей молодости в продолжении сорокалетней
11

служебной деятельности и до глубокой старости шел неуклонно по терновому пути труда и правды, был бескорыстным, вел постоянный высоконравственный образ жизни?» [7, с. 2]. Із цих кількох рядків ми можемо скласти уявлення про П. Білецького-Носенка як людину високих моральних чеснот, віддану улюбленій справі, поборника правди і справедливості та чудового наставника і товариша.

Павло Білецький-Носенко народився 16 серпня 1774 року в м. Прилуки Полтавської губернії у дворянській сім’ї. Вважається, що один із його предків – Іван Нос – брав участь у повстанні під проводом Богдана Хмельницького.

Ми не можемо стверджувати напевне, але швидше за все дитячі роки майбутнього письменника не були щасливими та безхмарними. Батька Павло практично не знав, оскільки той майже весь час був у походах, а мати не вирізнялася ніжністю та чуттєвістю, за словами знайомих, «она скорее походила характером на мужчину, нежели на женщину» [7, с. 22]. Факт, що в п’ятирічному віці малого Павла було відправлено до Санкт-Петербурга на навчання в Шляхетному сухопутному кадетському корпусі, теж свідчить не на користь щасливого дитинства в родинному колі.

Після закінчення навчального закладу П. Білецький-Носенко потрапляє до 10-го батальйону Катеринославського єгерського корпусу. Протягом служби у війську він відзначився як «храбрый и честный офицер» [7, с. 27], брав участь у кількох воєнних кампаніях і навіть був удостоєний золотого годинника, прикрашеного алмазами, від польського короля Станіслава Понятовського [7, с. 28]. Сам П. Білецький-Носенко висловився про свою службу так: «Благодарю моего Создателя за то, что, будучи не раз в самом тылу сражения, я не убил и даже не оцарапал ни одного человека» [7, с. 31].

Проте в 1798 році він змушений за наполяганнями матері


12

полишити службу. Ольга Лукаш пише про це так: «Ганна Максимівна – мати письменника, жорстока і свавільна жінка, знівечила його долю, наказавши залишити військову службу, яка просувалася досить вдало, знайшла багату наречену, з якою він зі слів біографа: «терпит душевное истязание до 1813 года». А на весіллі подарувала сорок десятин заболоченої землі, непридатної для будівництва садиби. Всім цим ніби відганяючи фортуну» [6]. Про цей факт із життя П. Білецького-Носенка його біограф зазначав: «во всяком случае убив в нем все лучшие мечты и надежды молодости, не мог не отравить всей его молодости» [7, с. 32]. Проте завдяки наполегливій праці заболочена місцевість згодом перетворилася на прекрасний сад із розкішним маєтком, а для самого Павла Білецького-Носенка розпочався новий, надзвичайно плідний період: педагогічна діяльність, літературна творчість, наукові дослідження.

Протягом наступних кількох десятиліть П. Білецький-Носенко стає активним громадським діячем у рідному містечку Прилуки. Так, протягом різних років він займає посади підсудка повітового земського суду, ротного командувача першої міської Прилуцької сотні, помічника попечителя богоугодних закладів, штатного наглядача училищ Прилуцького уїзду. Віддавши службі 43 роки, він покидає її тільки у 1847 році за станом здоров’я.

П. Білецький-Носенко підтримував тісні стосунки з Товариством наук при Харківському університеті (1816-1829 рр.). Він періодично надсилав до нього свої твори, хоча жоден із них так і не був надрукований. Протягом 1838-1841 рр. П. Білецький-Носенко працює в газеті «Полтавские губернские ведомости».

Після виходу у відставку розпочинається
13

педагогічна діяльність П. Білецького-Носенка. Як педагог він прагнув виховувати гармонійно освічених людей, а також розвивати в учнів природні здібності та естетичний смак. Усі предмети – «латинский, французский и немецкий, такоже как и полный курс наук, в том числе фортификацию, черчение ситуационных планов и рисование, он преподавал один, не имея при себе никаких помощников» [7, с. 78]. У роботі з дітьми вперше проявляються творчі здібності майбутнього письменника. Так, автор «Матеріалів…» згадує, що П. Білецький-Носенко полюбляв балувати власних дітей та вихованців розповідями про бойову молодість, часто переповідав легенди про старовинні замки Волині і Польщі, які чув у походах, смішив гумористичними оповідями з народного побуту, підслуханими у поляків та українців. Наголосимо, що «…все эти эскизы прошлого времени, передававшиеся им с редким красноречием, изобличали в нем и самостоятельный ум, любящий все подвергать своему собственному анализу, и ту тонкую наблюдательность <…>, и самую ту правдивость и честность, которых ревностным сподвижником он был до самого гроба» [7, с. 29-30]. Безумовно, усі ці якості письменника ще більше проявляться у його творах.

Реалізовує себе П. Білецький-Носенко і в художній творчості. З-під його пера з’явилося понад 300 байок, 20 віршованих казок (новел), декілька балад, травестійно-бурлескна поема «Горпинида, чи Вхопленая Прозерпина», російськомовний роман «Зиновій Богдан Хмельницький…» - і це ще не повний перелік. Хоча, на жаль, ці твори так і не з’явилися перед читачем за життя письменника.

Повсякчас перебуваючи у рідному місті (є відомості, що він покидав його після виходу у відставку тільки двічі – відвідуючи Пирятин та Ромни у службових справах), Павло Білецький-Носенко завжди знав останні новин політичного,


14

культурного та літературного життя. Так, яскравим доказом цього є слова А. Метлинського в одному з листів до митця: «Вы так постоянно следите за малороссийской филологией, что почти ничего важного не нахожу, чтоб вам было неизвестно. Вероятно, у вас есть уже и произведения Шевченко, нашего знаменитого даровитого поэта, есть и приказки Гребенки, и повести Основьяненка, и сочинение Иеремии Галки, и “Снип”» [7, с. 54-55]. І навіть на схилі життя П. Білецький-Носенко не втрачає своєї цікавості до політичних подій та розвитку літератури, виписуючи щорічно два журнали, «Московські відомості» та купуючи найкращі твори [7, с. 140-141].

Щодо світоглядних переконань Павла Білецького-Носенка, то М. Зеров висловився про це так: «…був він великою мірою людина старих іще поглядів. У своїх політично-економічних трактатах брав під охорону інститут кріпацтва, а в листуванні зберігав старостівські формули чемності. Був він спочатку і ворогом «малороссиянства», і самий дух його ненавидів, і, тільки потроху призвичаївшись, став писати українські поеми на зразок «Енеїди», романи з української старовини, балади і байки» [4, с. 930]. Тільки оселившись в Україні, він полюбив її мову та культуру, сам почав писати українською, збирати фольклор та робити етнографічні записи тощо. Його діяльність, насамперед, була спрямована на вивчення рідного краю, його культури, у той же час, він намагався познайомити земляків зі здобутками, наприклад, європейської літератури, що вилилося у численні переклади з французької. Про це він говорить і в листі до Н. Буткова: «Я не знаю, как что, а я люблю родину, и желал бы познакомить ее с целым светом, право, она стоит того!» [7, с. 47].
15

У своїх поглядах на людину П. Білецький-Носенко сповідує ідеал чистої, чесної особистості, сповненої громадської свідомості, покірної своїй долі і, що прикметно, владі. Проте багато в чому його модель ідеальної людини – це модель людини пасивної, маленької, неспроможної піднятися над поспільством, задоволеної своїм існуванням. Так, у загальних рисах свою позицію П. Білецький-Носенко формулює у листі до старшого сина Павла: «Из всех древних философов я терпеть не могу стоиков – они хотели человека сделать выше человека, превратить в камень; циников, которые хотели его сделать собакою, а истинно уважаю Аристиппа – он учил людей быть истинными людьми: покоряться обстоятельствам; сносить несчастье, смеяться в счастье; наслаждаться благами и почестями, угождать тиранам и вельможам потому, что от того бывает лучше, нежели им противиться – плетью обуха не перебьешь» [7, с. 137-138].

Окрім літературної, педагогічної, наукової, громадської праці, П. Білецький-Носенко мав ще одне захоплення – образотворче мистецтво. «Множество оставшихся после него акварельных рисунков, несколько миниатюрных портретиков <…>, архитектурных планов и пейзажей, снятых им с натуры во время походов в Польше и стоянок над Днестром, ясно говорят о его любви к этому искусству» [7, с. 106]. Окрім того, особливою популярністю серед вихованців користувалися його лекції про історію живопису, скульптури, архітектури, він умів не тільки викладати теорію, але й прищепити любов до мистецтва і навіть навчити володіти олівцем та пензлем. Варто звернути увагу, що талант до малювання успадкували і його діти, особливо старший син Павло та молодша донька Феліція. Сьогодні окремі малюнки членів родини Білецьких-Носенків можна побачити в альбомі з поезіями [1], який зберігається у відділі рукописів Інституту літератури імені Тараса Шевченка
16

НАН України.

Останні роки життя письменника були сповнені неспокою та трагедій. На Закавказзі загинув його старший син Павло, талановитий портретист, пейзажист, літератор, у 25 років втратив глузд син Олександр, перспективний науковець та пейзажист. Павло Павлович пережив усіх своїх братів, другу дружину, старших синів, болюче сприйняв смерть двох молодших доньок. Останні п’ять років поряд із ним перебував син Петро.

Помер письменник 11 червня 1856 року на вісімдесят другому році житт в Лапинцях [2, с. 11]. Як і заповідав, він був похований у своєму саду поряд із дружиною, донькою та двома синами. На жаль, не збереглися ні його садиба, ні прекрасний плодовий сад, ні могили цієї знаменитої родини.

У пам’яті своїх учнів та знайомих П. Білецький-Носенко залишився людиною, яка надзвичайно любила свою Вітчизну, була готова повсякчас прийти на допомогу, мала чисту совість і думки. Він не вмів заздрити, уникав товариства неуків та балакунів, ніколи не принижувався та завжди говорив правду «не в бровь, а в глаз» [7, с. 116-118]. Улюбленою приказкою Павла Павловича була така: «Думай добро, делай добро – и будет добро» [7, с. 124]. І він користувався цією настановою у всьому, чим займався. Автор біографії письменника висловився про нього так: «Не богата событиями биография почтенного Павла Павловича. Не найдут в ней читатели ни громких имен корифеев ума, почестей и талантов, ни дружеских переписок с ними, чем, как цветами, так узорчато испещряются многие жизнеописания и даже некрологи, ни тех романтических сцен, которыми так ловко пользуются многие биографы для опоэтизирования жизни своих
17

идолов-любимчиков слепого счастья, напротив, тесен был круг деятельности нашего автора и педагога, бедна была жизнь его и самою обстановкой, окружавшей его природы. Не оставил он после себя путевых писем из-за границы с фантастическим описание красот и див далекого края, чем представил бы возможность украсить страницы своего жизнеописания… Не богата она ничем подобным!» [7, с.109-110].

Хоча і бідним на події було життя П. Білецького-Носенка, тим більшої ваги набуває залишений ним доробок, сповнений художніх пошуків, своєрідного засвоєння європейських традицій і, безумовно, сильного дидактично- виховного складника.

1. Альбом з власними поезіями та поезіями, записаними знайомими // Відділ рукописів Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАУ України. – Ф. 85. – №3.

2. Білецький-Носенко П. Поезії / П. Білецький-Носенко. – К.: Рад. письменник, 1973. – 332 с.

3. Деркач Б.А. Павло Павлович Білецький-Носенко // Радянське літературознавство. – 1972. – №7. – С. 67–80.

4. Зеров М. Аполог в українській літературі XIX–XX вв. / Микола Зеров // Українське письменство: [упор. М. Сулима; післям. М. Москаленка]. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. – 1301 с.

5. Зеров М. Примітки [до книги «Байка і притча в українській літературі XIX-XX вв.] / Микола Зеров // Українське письменство: [упор. М. Сулима; післям. М. Москаленка]. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. – 1301 с.

6. Лукаш О. Білецький-Носенко. Містична історія роду / Ольга Лукаш // Режим доступу : http://www.pryluky.com/index.php/istoriya.

18

7. Материалы для биографии Павла Павловича Белецкого-Носенко как украинского литератора и педагога с его faximile и оставленные одним из его воспитанников // Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. І. – №783.



8. Петров Н.И. Очерки истории украинской литературы XIX столетия / Н. И. Петров; [передм. і прим. Г.А. Александрової]. – К.: ИПЦ «Киевский университет», 2008. – 479 с.

Словник української мови

П. Білецького–Носенка.
Білецький-Носенко — автор першого великого словника української мови. До нашого часу дійшли тільки автограф і одна копія «Словаря малороссийского или юго-восточнорусского языка…, составленного по произношению, каким говорят в Малой и Южной России…», над яким автор працював протягом 1838–1843 (опубл. 1966 у серії «Пам'ятки української мови»).

Це диференційний українсько-російський словник, у реєстрі якого подано тільки ті елементи, що лексично, фонетично й семантично відмінні в обох мовах: наприклад, Бабак (байбак) Сурок; Багато Много; Де Где; Ирдити Рдеть.

У його словникових статтях широко наводяться фразеологізми, приказки, прислів'я, фрази з живого
19

мовлення тощо, іноді подаються етимологічні відомості,

зіставлення з іншими мовами (наприклад, Байда Пустословие, Байда Праздношатающийся. «Байди бити». Ничего не делать…).

Словник складено на основі власних записів автором українських говірок, насамперед Лівобережжя, історичної Полтавщини, творів тогочасних письменників. Тут є також слова з давніх пам’яток. Перед текстом словника вміщено розвідку «О языке малороссийском», що є однією з перших спроб висвітлення історії української літературної мови.

Праця Білецького-Носенка, реєстр якої налічує 20.000 вокабул, - перший словник української мови.



Літературна спадщина П.П. Білецького-Носенка
1. БІЛЕЦЬКИЙ-Носенко П. Горпинида, чи вхопленая Прозерпина / Павло Білецький-Носенко // Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі / упоряд. М.Н.Москаленко. – К. : Дніпро, 1995. – С.240-241.

Уривок з твору «Горпинида, чи вхопленая Прозерпина».


2. БІЛЕЦЬКИЙ-Носенко П. Словник української мови /П.Білецький-Носенко; підгот. до вид. В.В.Німчук. – К. : Наук. думка, 1966. – 423 с.
3. ПАВЛО Білецький-Носенко (1774-1856) // Українська байка /голов. ред. Н.Є.Фоміна. – Харків : Фоліо, 2007. – С.5-23.

Байки П.П.Білецького-Носенка.


20

4. ПАВЛО Білецький-Носенко // Українська байка / упоряд. Б.А. Деркач, В.Т. Косяченко. – К. : Дніпро, 1983. – С.30-59.

Байки П.П.Білецького-Носенка.
П.П. Білецький-Носенко: життя і діяльність
5. БІЛЕЦЬКИЙ-Носенко Павло // Довідник з історії України (А-Я) : посібник для серед. загальноосвіт. навч. закл. / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – К. : Ґенеза, 2001. – С.66.

Короткий нарис життя і творчості П.П. Білецького-Носенка.


6. БІЛЕЦЬКИЙ-Носенко Павло Павлович // Енциклопедія історії України : в 5 т. / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. - К. : Наук. думка, 2003. – Т.1 : А-В. – 2005. – С.279.
7. БІЛЕЦЬКИЙ-Носенко Павло Павлович // Провідники духовності в Україні : довідник / за ред. І.Ф. Кураса. – К. : Вища школа, 2003. – С.175-176.

Внесок П.П.Білецького-Носенка до скарбниці української культури.


8. БІЛЕЦЬКИЙ-Носенко Павло // Українська література у портретах і довідках: Давня література – література ХІХ ст. : довідник / редкол.: С.П.Денисюк, В.Г.Дончик, П.П.Кононенко та ін. – К. : Либідь, 2000. – С.24.

9. БІЛЕЦЬКИЙ-Носенко Павло Павлович // Українська Радянська Енциклопедія : у 17 т. Т.1: А-Богунці. – К. : Голов. ред. укр. рад. енцикл., 1959. – С.561.

Життя і творчість П.П. Білецького-Носенка.

21

10. БІЛЕЦЬКОГО-Носенка П.П. пансіон // Чернігівщина : енциклопедичний довідник / за ред. А.В. Кудрицького. – К. : Укр. Рад. Енцикл. ім. М.П. Бажана, 1990. – С.64-65.


11. ГАЙДАЙ Г. Павло Білецький-Носенко / Георгій Гайдай // Прилуки – місто старовинне : історико-краєзнавчі нариси. – Прилуки : Аір-Поліграф, 2010. – С.55-57.
12. ДЕРКАЧ Б.А. П.П.Білецький-Носенко: життя і творчість / Б.А. Деркач. – К. : Наук. думка, 1988. – 228 с.

Ґрунтовне дослідження життєвого і творчого шляху Павла Павловича Білецького-Носенка.


13. ДЕРКАЧ Б.А. «Эстетика». Літературні казки. «Горпинида, чи вхопленая Прозерпина». Балади. Байки. Роман «Зиновий Богдан Хмельницкий» / Б.А. Деркач // П.П. Білецький-Носенко: життя і творчість. – К. : Наук. думка, 1988. – С.37-224.

Аналіз літературних творів П.П. Білецького-Носенка.


14. ЖУР П. Дума про огонь: з хронікі життя і творчості Тараса Шевченка / Петро Жур. – К. : Дніпро, 1985. – С.63-65.
Дослідження Петра Жура про можливе знайомство Т.Г.Шевченка і П.П.Білецького-Носенка.
15. КАРПИЛЯНСЬКИЙ Л. Білецький-Носенко Павло Павлович (1774-1856) / Л.Карпилянський // 50 славетних прилучан. – Прилуки, 2003. – С.8.

П.Білецький-Носенко – один із перших подвижників нової української літератури і науки.

22

16. ЛУКАШ О. Посадімо на вулиці П.П.Білецького-Носенка калиновий гай / Ольга Лукаш // Таємниці прилуцьких вулиць : літературно-краєзнавчі розвідки. – Прилуки, 2010. – С.13-15.


17. НІМЧУК В.В. Білецький-Носенко Павло Павлович / В.В. Німчук // Українська мова: енцикл. / редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О., Зяблюк М.П. та ін. – К. : Укр. Енцикл. ім. М.П.Бажана, 2004. – С.49-50.

П.Білецький-Носенко і його внесок у розвиток української мови; про створений ним словник.


18. ПАВЛО Білецький-Носенко (1774-1856) // Історія української літератури (Перші десятиріччя ХІХ століття) : підручник / П.П. Хропко, О.Д. Гнідан, П.І. Орлик та ін. – К. : Либідь, 1992. – С.175-201.

Життя, педагогічна-просвітительська та літературна діяльність П.Білецького-Носенка.


19. ПИРОЖЕНКО Л.В. Білецький-Носенко Павло Павлович / Л.В.Пироженко // Українська педагогіка в персоналіях : у 2 кн. Кн. 1 : навч. посіб. / за ред. О.В.Сухомлинської. – К. : Либідь, 2005. – С.250-256.

Пансіон П.Білецького-Носенка та його вихованці; наукова діяльність та літературні праці.


20. САВОН О.А. Білецький-Носенко Павло Павлович / О.А.Савон // Творці історії Прилуччини : довідник. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2009. – С.45-47.
21. САВОН О.А. Педагог П.П.Білецький-Носенко / О.А.Савон // Книга нашої пам’яті : краєзнавчі нариси. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2011. – С.261-267.

Педагогічні погляди та діяльність П.Білецького-Носенка.


23

22. САВОН О.А. П.П.Білецький-Носенко / О.А. Савон // Книга нашої пам’яті : краєзнавчі нариси. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2011. – С.256-261.


23. СУХОВЕРСЬКИЙ А. Дорога без кінця : роман : у 3 кн. / Анатолій Суховерський. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2012. – 460 с.

Художнє осмислення образу педагога і просвітителя П.П.Білецького-Носенка подано в другий книзі роману, що має назву «У пастці».


24. У ЖАНРІ літературної казки. Балади. Байки // Історія української літератури (Перші десятиріччя ХІХ століття) : підручник / П.П.Хропко, О.Д.Гнідан, П.І.Орлик та ін. – К. : Либідь, 1992. – С.176-200.

Аналіз літературних творів П.П.Білецького-Носенка: казок, поеми «Горпинида, чи Вхопленая Прозерпина», балад та байок.


25. ШКОРОПАД Д.О. Білецького-Носенка вулиця / Д.О.Шкоропад, О.А.Савон // Прилуччина : енциклопедичний довід. / за ред. Г.Ф.Гайдая. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. – С.55.

Вулиця, названа на честь видатного прилучанина.


26. ШКОРОПАД Д.О. Білецького-Носенка П.П. пансіон / Д.О.Шкоропад, О.А.Савон // Прилуччина : енциклопедичний довід. / за ред. Г.Ф.Гайдая. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. – С.55-56.

Приватний пансіон, педагогічна та науково-літературна діяльність П.П.Білецького-Носенка.


27. ШКОРОПАД Д.О. Білецького-Носенка П.П. садиба / Д.О.Шкоропад, О.А.Савон // Прилуччина : енциклопедичний довід. / за ред. Г.Ф. Гайдая. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. –
24

С.56-57.


Садиба П.П.Білецького-Носенка в с. Лапинці (нині – район міста), де знаходилися житловий будинок і приватний пансіон.
Про життя і творчість П. Білецького-Носенка на сторінках газет та журналів
28. БІЛЕЦЬКОГО-Носенка П.П. бібліотека // Шкільна бібліотека. – 2012. - №17-18. – С.43.

Приватна бібліотека П.П.Білецького-Носенка, її доля.


29. ГАЙДАЙ Г. Скарби духовності / Георгій Гайдай // Град Прилуки. – 2005. – 13 квіт. – С.18.

Сучасний стан залишків садиби П.П.Білецького-Носенка.


30. ІВАХНЕНКО Н.І. Вірою і правдою служив Україні / Н.І.Івахненко // Правда Прилуччини. – 1999. – 22 серп. – С.4.
31. ІВАХНЕНКО Н. Козацького роду : наш земляк П.Білецький-Носенко / Ніна Івахненко // Правда Прилуччини. – 1992. – 30 черв. – С.4.

32. КОЛОМІЄЦЬ В. Великий просвітитель і педагог / В.Коломієць // Правда Прилуччини. – 1987. – 10 жовт. – С.4.


25

33. ЛІМБОРСЬКИЙ І. Рококо в українській літературі / Ігор Лімборський // Дивослово. – 2011. – №10. – С.60-61.

Аналіз поезії П.П.Білецького-Носенка «Опізнившийся Лель» та поеми «Горпинида, чи вхоплена Прозерпина».
34. ЛУКАШ О. Робота над словником – це подвиг / Ольга Лукаш // Град Прилуки. – 2011. – 2 берез. – С.22.

Словник П.П.Білецького-Носенка, над яким автор працював протягом 1838—1843 (вийшов друком тільки в 1966 у серії «Пам'ятки української мови»).


35. ЛУКАШ О. Білецький-Носенко. Містична історія роду / Ольга Лукаш // Сіверщина. – 2008. – 10 квіт. – С.12.

Легенда, пов'язана з родом Білецьких-Носенко.


36. ЛУКАШ О. Містична історія роду / Ольга Лукаш // Прилуки. Фортеця. – 2008. - №1. – С.86-90.
37. ЛУКАШ О. Прилуки містичні: історія одного роду / Ольга Лукаш // Чумацький шлях. – 2009. - №5-6. – С.10-11.
38. ЛЮДИ твої, Прилуччино // Чумацький шлях. – 2001. - №2. – С.2.
39. ПОЛИВ’ЯНА Н. Перший словник / Ніна Полив’яна // Тиждень. – 2011. – 23 лют. – С.2.

Про словник української мови П.П.Білецького-Носенка та музейну кімнату П.П.Білецького-Носенка в дитячій бібліотеці.


40. САВОН О. Педагог П.П.Білецький-Носенко (письменник, байкар, перекладач, літературний критик, лінгвіст, етнограф,

26

фольклорист, художник, просвітитель) / Олексій Савон // Чумацький шлях. – 2001. - №2. – С.10-11.


41. САВОН О. Педагог П.П.Білецький-Носенко / Олексій Савон // Скарбниця. – 1994. - №8. – С.2-4.

Педагогічні погляди та діяльність П.П.Білецького-Носенка, служба почесним наглядачем повітових училищ Прилуччини.


42. САВОН О. П.П.Білецький-Носенко / Олексій Савон // Скарбниця. – 1992. - №3. – жовт. – С.5-7.

Увічнення пам’яті видатного земляка
43. ВІДРОДИМО спадщину Білецького-Носенка! // Град Прилуки. – 2010. – 10 берез. – С.4.

Ініціативи активу учнівської громади Прилуцької ЗОШ І-ІІІ ст. №7 з увічнення пам’яті П.П.Білецького-Носенка в Прилуках.


44. ЛОЗИЦЬКА Л. Історія залишила імена, якими пишається наша земля / Л.Лозицька // Правда Прилуччини. – 2000. – 9 груд. – С.4.

Встановлення меморіальної дошки П.П.Білецькому-Носенку на фасаді підприємства «Комунальник».


45. МАРЧЕНКО І. Позичати розуму у земляків / Ірина Марченко // Град Прилуки. – 2003. – 12 берез. – С.11.

Презентація краєзнавчого куточка, присвяченого П.П.Білецькому-Носенку в Прилуцькій міській бібліотеці для дітей.

27

46. ПАСИВНІ спостерігачі – це не про нас // Град Прилуки. – 2010. – 7 квіт. – С.2.



Науково-практична конференція, присвячена П.Білецькому-Носенку, підготована колективом ЗОШ І-ІІІ ст. №7 на базі Прилуцької міської бібліотеки для дітей.

Електронні джерела
47. БАЛАДИ П. Білецького-Носенка як явище українського преромантизму [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ref.rushkolnik.ru/v79233/?page=4

Аналіз балад «Отцегубці», «Гробниця Агамемнона» та балади «Бой с драконом» - першого перекладу в українській літературі знаменитої балади Ф.Шіллера «Der Kapf mit dem Drachen».


48. БІЛЕЦЬКИЙ-Носенко П. «Гостинець землякам: Казки сліпого бандуриста чи співи об різних речах» / Павло Білецький-Носенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://ukrknyga.at.ua/load/bileckij_nosenko_p_gostinec_zemljakam_kazki_slipogo_bandurista_chi_spivi_ob_riznikh_rechakh/20-1-0-1851.

Переглянути або завантажити книгу «Гостинець землякам: Казки сліпого бандуриста чи співи об різних речах» П. Білецького-Носенка у форматі pdf.


49. БІЛЕЦЬКИЙ-НОСЕНКО П. Приказки: в 4 ч. / Павло Білецький-Носенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://elib.nplu.org /object.html?id=1120.

Переглянути збірку творів «Приказки: в 4 ч.» .


28

50. БІЛЕЦЬКИЙ-Носенко П. «Приказки в чотирьох частинах» / Павло Білецький-Носенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrcenter.com/Література/Павло-Білецький-Носенко/25456-1/Із-збірки-Приказки-в-чотирьох-частях.

Переглянути тексти байок із збірки.

51. БІЛЕЦЬКИЙ-Носенко П. Словник української мови (1966 року видання) / Павло Білецький-Носенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=23276.

Завантажити словник П.П.Білецького-Носенка у форматі DJVU.
52. ГРОНА А. Педагог П.П. Білецький-Носенко (письменник, байкар, перекладач, літературний критик, лінгвіст, етнограф, фольклорист, художник, просвітитель) / Анна Грона [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://college.tim.ua/upload/conf_may_12/grona.

Публікація присвячена дослідженню різних методик, які застосовувалися у роботі з дітьми в пансіоні Павла Павловича Білецького-Носенка та аналізу літературної та наукової спадщини педагога-новатора свого часу.


53. ДОБОНІ М.І. Нові аспекти біографії Павла Білецького-Носенка / М.І.Добоні [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://philolog.univ.kiev.ua/library/zagal/Literaturoznavchi_studii_2013_37_1/235_241.pdf.

У статті запропоновано свіжий погляд на життєвий


29

шлях українського письменника першої половини ХІХ ст. П.Білецького-Носенка, подано нові біографічні відомості, що базуються на архівних матеріалах.


54. ДОБОНІ М.І. «Образно-сюжетна специфіка творів рукописної збірки Павла Білецького-Носенка «Сто басен в четырестишиях», що зберігається у відділі рукописів інституту літератури НАН України» / М.І.Добоні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://philology.kiev.ua/library/zagal/Literaturoznavchi_studii_2010_26/162_166.pdf.

Переглянути статтю бакалавра інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Мар’яни Добоні.
55. ЖИТТЄВИЙ і творчий шлях П.П.Білецького-Носенка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pryluky-dytbiblioteka.edukit.cn.ua.
56. ЖИТТЯ і творчість П.П.Білецького-Носенка в розділі «Персоналії» проекту «Українці в світі» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrainians-world.org.ua /peoples/3bf0bb417438a492.

57. «ЗНАМЕНИТІ, великі, геніальні люди. Найцікавіше про них!»інформація про П.Білецького-Носенка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://100v.com.ua/uk/Bileckiy-Nosenko-Pavlo-Pavlovich-person.


58. ІНФОРМАЦІЯ про життєвий і творчій шлях П.П.Білецького-Носенка [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
30

http://sofiynist.donntu.edu.ua/kalendar/2009/august/bilezkij_nosenko
59. КОРОТКІ біографічні нотатки про П.П.Білецького-Носенка та таблиця його родоводу [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uk.rodovid.org/wk/Запис:600273.
60. ЛУКАШ О. Білецький-Носенко. Містична історія роду / Ольга Лукаш [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://pryluky.com/istoriya/bileckij-nosenko-mistichna-istoriya-rodu.html.
61. МАТЕРІАЛИ В.В.Німчука, А.А.Москаленка, П.Й.Горецького та Б.Галаса про словник української мови П.П. Білецького-Носенка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.movahistory.org.ua/wiki/Білецький-Носенко_П._Словник_української_мови.

62. МАТЕРІАЛИ про словник П.П.Білецького-Носенка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://blog.i.ua/search/?type=label&words=202144.

«Словник української мови» П. Білецького-Носенка як «важливе джерело для вивчення лексичного складу, фразеології, звукової системи і граматичної будови української літератури й живої природної народної мови першої половини XIX ст.».

63. НІМЧУК В.В. Перший великий словник української мови Павла Білецького-Носенка / В.В.Німчук [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://movahistory.org.ua/wiki/Німчук_В.В.Перший_великий_словник_української_мови_Павла_Білецького-Носенка.


31

Лексикографічна робота над «Словником української мови». Словник складено на основі власних записів автора українських говірок, насамперед Лівобережжя, історичної Полтавщини, творів тогочасних письменників.


64. ПАВЛО Білецький-Носенко: життєвий і творчий шлях [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pryluky.osp-ua.info/ch-1_fl-his3.html.
65. ПИРОЖЕНКО Л. Білецький-Носенко Павло Павлович / Л.Пироженко [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/vnz/reports/pedagog/1225/.

Система навчання в приватному пансіоні П.Білецького-Носенка; поєднання педагогічної діяльності з науковою та внесок Павла Павловича до літературної скарбниці України.


66. САЙТ «Спадщина України»: матеріали про життя і творчість П.П.Білецького-Носенка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.spadshina.com/ru/programs/vidatniukrayintsi/biletskij-nosenko-pavlo-pavlovich/.
67. ЧЕМЕРИС В. «Навіть один квант світла – це здорово!» / В.Чемерис [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://humour.ukrlife.org/antologia005.html.

Дослідження літературної спадщини П.П.Білецького-Носенка та його внесок у розвиток української літератури.

32

Літературна та наукова спадщина

П.П. Білецького-Носенка

♦ «Семейство фон Гальден» А. Лафонтена

(4-е части, 1808) (переклад з французької мови);

♦ «Сказки на малороссийском языке» (1812);

♦ «О земледелии в Прилуцком повете», «О теории эпидемии рогатого скота. О скотской чуме», «О посеве проса», «Древности Прилуцкие», «О прививании предохранительной оспы» (1812-1829);

♦ «Словарь немецких писателей» (1816);

♦ «Ломоносов и Державин, величайшие лирики российские» (1818);

♦ «Пасечник или опытное пчеловодство в южной полосе России» (1818; с дополнением, 1845);

♦ «Существенные свойства поэзии и риторики» (1821);

♦ «Логіка» (1821);

♦ «Баллады на малороссийском языке» (1822—1829);

♦ «Басни»; «Начальное основание римского права» (1826);

♦ «Мысли о паровом плуге» (1828 р.);

♦ «Зіновий Богдан Хмельницький» (3 частини, 1829);

♦ «О заразительной болезни холере» (1831);

♦ «Статистическое описание города Прилуки», «Биография. Полковник прилуцкий Иван Иеремеевич Нос», «О первых


33

гражданских буквах в России», «Суеверия малороссиян, сохранившиеся в памятниках словесных» (1838-1841);

♦ «Іван Золотаренко» (1839);

♦ «Лингвистические памятники поверий у малороссиян, их свадебные обряды с народными песнями» (1838-1840);

♦ "Малороссийские суеверия. Ведьма" (1840);

♦ «Словарь малороссийского или юго-восточного русского языка», (1838—1842), вийшов друком лише в 1966 р. у серії «Пам’ятки української мови».

♦ Видані в 1871-1872 рр. в Києві «Гостинець землякам. Казки сліпого бандуриста», «Горпинида, чи Вхопленная Прозерпина» та інші.


Вислови П.П. Білецького-Носенка
Павло Павлович міг безпомилково визначити нахили кожного учня. В одному з листів до Андрія Маркевича він писав про його десятирічного сина Миколу: «Он успевает во всех частях, когда слушает со вниманием, если захочет, может быть глубоким математиком, но любимая его часть учености есть литература, история и география, физика и натуральная история. Он мог бы быть весьма ученым человеком, когда бы мог заниматься с приличною важностью и вниманием… к военной службе теперь неприметно в нем охоты ни малейшего следа… Время покажет, справедливо ли я о нем заключил…».
34

Микола Андрійович Маркевич став визначним українським істориком, поетом, етнографом, фольклористом, музикантом.

У передмові до словника П.П. Білецький-Носенко так охарактеризував свій словник і його мету: 


«Я не вносив в мій словник тих слів, які належать без будь-якої різниці мові великоросійській і малоросійській, а тільки ті, які або зовсім відмінні, або різняться вимовою мешканців полтавської губернії і дотичних до неї київської, волинської, подільської, південної частини чернігівської, катеринославської, харківської та інших, як нащадків древніх Полян і Уличів. Ось причина, чому словник мій містить у собі лише кілька десятків тисяч слів».



«Думай про добро, роби добро і буде добро!», «Все, що хочеш робити, роби з розумом і в усякій справі дивись, що з цього вийде», «Чого собі не побажаєш, того не роби іншому», «Молись потай, а Бог тобі дасть наяву», «Не тот богат, кто богат, - да тот, кто доволен своїм состоянием», «Кожного дня, після молитви вечірньої, лягаючи спати, обдумай добре всі свої вчинки упродовж дня і той, який здається тобі негідним, той, що докоряє твоїй совісті – постарайся виправити наступного дня», «Відступись від зла і зроби благо»життєві правила П.П. Білецького-Носенка.

35

Про своє життєве кредо П. Білецький-Носенко писав у одному з своїх листів: «Моё дело, если Богу угодно и времени довольно, готовить детей ко всему, делать их добрыми людьми и стараться более развивать в них те таланты, которыми их природа преимущественно одарила… Не прогневайтесь, если он вместо лакомств встретит самый умеренный стол, вместо расписных покоев скромный философский домик, который очень неприятным кажется избалованным барчукам».

«Право! О ней менше знают в просвещенной Европе, нежели о каком-нибудь новооткрытом острове Океании. Я не знаю кто как, а я люблю родину и желал бы познакомить её с целым светом, право! Она стоит того» - слова П.П. Білецького-Носенка про Україну.
Вислови про П.П. Білецького-Носенка
З приводу створення словника української мови історик і письменник Микола Маркевич писав: «Целую ночь , почти вплоть до рассвета, провёл я за чтением вашего превосходного труда, труда тяжкого, выполненного с добросовестностью учёных людей нынешнего торгового века. Так теперь не работают. Нынче всё на коммерческом положении. А ваш труд есть великий подвиг, превосходно выполненный; это драгоценный подарок всем славянским народам».



У 1810 році Павло Павлович був призначений наглядачем прилуцького повітового училища. Як зазначав місцевий історик: «… не було того року на протязі всієї його


36

багаторічної служби, щоб він не пожертвував на нього (училище) від 300 до 400 рублів».

За спогадами сина Петра П.П. Білецький-Носенко не раз був присутнім на уроках в училищі, «сам толковал ученикам по разным предметам; старался всячески искоренить прежний метод зазубривания наизусть, а требовал, чтобы ученики ясно делали представления в уме своём о изучаемом предмете и отвечали на вопросы своими собственными словами. Это нововведение и отмена спартанского обращения с учениками, за исполнением чего он так непослабно следил, обнаруживает его как психолога, глубоко изучившего человеческое сердце, как мыслителя, далеко опередившего свой век педагогическими познаниями».





Попечитель Київської учбової округи фон Брадке, «присутствуя при экзамене А. М-ча, восхищался его ответами. Обратившись к юноше, спросил: где он учился и много ли у него было преподавателей? На ответ его, что в доме такого-то и что все науки преподавались им одним, фон Брадке не мог удержаться от восклицания: «Если это так, так человек этот должен был быть гений!».

Цитати з книг:

Савон О.А. Книга нашої пам’яті: краєзнавчі нариси

/ О.А. Савон. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2011. – С.261-267.

Деркач Б.А. П.П.Білецький-Носенко: життя і творчість

/ Б.А. Деркач. – К.: Наук. думка, 1988. – С.10-11, 14, 27.

37

Іменний покажчик



Б

БІЛЕЦЬКИЙ-НОСЕНКО П.П. 1, 2, 3, 4, 48, 49, 50, 51



Г

ГАЙДАЙ Г. 11, 29

ГАЛАС Б. 61

ГНІДАН О.Д. 18, 24

ГОРЕЦЬКИЙ П.Й. 61

ГРОНА А. 52



Д

ДЕРКАЧ Б.А. 4, 12, 13

ДОБОНІ М. 53, 54

Ж

ЖУР П. 14



І

ІВАХНЕНКО Н.І. 30, 31



К

КАРПИЛЯНСЬКИЙ Л. 15

КОЛОМІЄЦЬ В. 32

КОСЯЧЕНКО В.Т. 4



Л

ЛІМБОРСЬКИЙ І. 33

ЛОЗИЦЬКА Л. 44

ЛУКАШ О. 16, 34, 35, 36, 37, 60


М

МАРЧЕНКО І. 45

МОСКАЛЕНКО А.А. 61

Н

НІМЧУК В.В. 17, 61, 63



О

ОРЛИК П.І. 18, 24


38

П

ПИРОЖЕНКО Л. 19, 65

ПОЛИВ’ЯНА Н. 39

С

САВОН О.А. 20, 21, 22, 25, 26, 27, 40, 41, 42

СУХОВЕРСЬКИЙ А. 23

Х

ХРОПКО П.П. 18, 24



Ч

ЧЕМЕРИС В. 67



Ш

ШКОРОПАД Д.О. 25, 26, 27


39

Зміст

Від упорядників…………………………………………..С.4

Педагог і просвітитель……………………………….…..С.5

М.І. Добоні. Нові аспекти біографії

Павла Білецького-Носенка…………………………...….С.10

«Словник української мови»

Павла Білецького – Носенка…………………..………....С.19

Літературна спадщина П.П.Білецького-Носенка…...….С.20

П.П. Білецький-Носенко: життя і діяльність………..…..С.21

Про життя і творчість П.Білецького-Носенка

на сторінках газет та журналів……………………..……С.25

Увічнення пам’яті видатного земляка…………………..С.27

Електронні джерела…………………………………..…..С.28

Літературна та наукова спадщина

П.П.Білецького-Носенка (перелік творів)……………....С.33

Вислови П.П.Білецького-Носенка………………………С.34

Вислови про П.П.Білецького-Носенка………………….С.36

Іменний покажчик…………………………………….....С.38



40


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка