Вергун Тетяна Іванівна м. Бровари 2014 зміст



Скачати 213.36 Kb.
Дата конвертації26.12.2016
Розмір213.36 Kb.


Матеріали до електронного посібника з біології для дистанційного навчання учнів 6 класу

Бактерії  найменші одноклітинні організми

Вчитель біології вищої категорії

ЗОШ I-III ступенів № 10 м. Бровари
Вергун Тетяна Іванівна

м. Бровари 2014

ЗМІСТ

1. Тема………………………………………………………………………...3

2. Очікувані результати……………………………………………………...3

3. Мотивація……………………………………………………………….....3

4. Міні-лекція………………………………………………………………...4

5. Презентація та відеофільми до теми……………………………………..7

6. Проблемне питання………………………………………………………..7

7. Перевірка знань……………………………………………………………8

7.1. Тести для самопідготовки…………………………………………...8

7.2. Тести для самоконтролю………………………………………….....9

7.3. Тести для перевірки знань………………………………………….10

8. Домашнє завдання......................................................................................12

9. Цікаво знати………………………………………………………………12

10. Термінологічний словник………………………………………………14

Висновки………………………………………………………………..15

Список рекомендованих джерел……………………………………....17

Додатки………………………………………………………………….18 

1. Тема: Бактерії  найменші одноклітинні організми

2. Очікувані результати:


  • Ознайомитись з царством Дроб’янки, будовою та процесами життєдіяльності його представників; звернути увагу на особливість їхнього існування у природі; вивчити різні групи бактерій;

  • Навчитись порівнювати біологічні об’єкти між собою, аналізувати та робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість.

  • бережливо ставитись до навколишнього середовища та розуміння єдності всіх живих організмів.


Мільярди мікроорганізмів розсіяні в природі,

вони оточують нас усюди. Невидимі, вони постійно

супроводжують людину, втручаючись

в її життя то як вороги, то як друзі.

В. Л. Омелянський
Є царство, де живуть

мікроби 

Найменші жителі Землі,

Не видно нам їх простим

оком,

Такі вони ростуть малі.

Кругом дробянки ці живуть

І шкоду й користь нам

несуть.
3. Відгадати загадки:
1. Круглий, ніби колобок,

Сам живу я... (Монокок)


2. А у парі коки звуться...

(Диплококи)
3. А чотири коки  це вже...

(Тетракоки)


4. У ряд вишукуються коки.

Звати їх... (Стрептококи)




5. У гроно винограду

зібралися коки,

Всі їх називають...

(Стафілококи)
6. Придивіться  ніби коми,

Нам з граматики відомі.

Небезпечні коми

Звуться... (Вібріони)


7. Два чи три виточки

Природа закрутила.

Звати ці мікроби,

Звичайно... (Спірили)


8. А багато завитків
Біга по паркету

Як же зветься ця мікроба?

Звісно  (Спірохета)
9. А якщо бактерія спору

утворила,

Тоді називається вона

вже… (Бацила)



4. Міні-лекція

Загальна характеристика бактерій

Розповідь з елементами бесіди. На планеті існує незліченна кількість бактерій. їх можна знайти скрізь: у воді й повітрі, в льодовиках та гарячих джерелах, у стратосфері й ґрунті. Бактерії живуть навіть на висоті 20 кілометрів над Землею. Це особливий вид жовто-оранжевих бактерій, які перебувають там постійно. У повітрі, яке пронизане космічними променями, де температура нижче -50...-55 °С, вони почуваються добре й успішно розмножуються. Цікаво, що зі зниженням висоти їхня кількість різко зменшується. Більшість їх безбарвні. Лише деякі червоного, зеленого і пурпурного забарвлення, що пов'язано з наявністю у них пігментів.

Які ознаки властиві живим організмам? Якщо бактерії ми відносимо до живих організмів, то чи потрібен їм кисень для дихання? Більшість бактерій може обходитись без кисню. Деякі з них пристосувалися до життя навіть у воді ядерних реакторів. Їхні спори не гинуть від опромінення. Чим живляться бактерії? Виявлено і такі бактерії, які живляться мармуром, цеглою і асфальтом, руйнуючи тим самим автошляхи, пам’ятники, будівлі. Японськими вченими було виявлено групу бактерій, яким абсолютно не шкодить отрута. Від такої отрути гинуть гризуни, доза її у половину міліграма смертельна для людини. А ґрунтові бактерії живляться цією отрутою, і це не шкодить їхній життєдіяльності. Бактерії не можна побачити неозброєним оком, оскільки вони мікроскопічно малих розмірів: лише в чотирьох краплях води  близько трьох мільярдів бактерій. Розмножуються вони з фантастичною швидкістю. За 6 годин з однієї бактерії може утворитися півмільйона нащадків. Протягом доби маса нащадків однієї бактерії може досягти 1 млн. 800 тисяч кілограмів, а через тиждень вона може дорівнювати масі земної кулі. Чому в природі немає стільки бактерій? Існують обмежуючі фактори (нестача їжі, вологості, отруйна дія продуктів виділення тощо) затримують розмноження бактерій або зовсім зупиняють його.

 

Будова бактеріальної клітини

Демонстрація малюнка узагальненої схеми будови клітини паличкоподібної бактерії. До складу бактеріальної клітини входять структури, які є у всіх бактеріях, та такі, які є у деяких. Постійно наявні: клітинна стінка, плазматична мембрана, рибосоми, запасні поживні речовини, цитоплазма, кільцева молекула ДНК; не у всіх бактеріях є: джгутик, капсула, фотосинтетичні мембрани, пілі або фімбрії, мезосома (запис термінів на дошці) (див. Додаток А).

Клітинна стінка вкриває бактеріальну клітину, вона жорстка і визначає форму і міцність. У ній є пори, через які можуть проникати вода та деякі іони. За будовою клітинної стінки бактерії можна поділити на дві групи: одні забарвлюються спеціальним барвником (грампозитивні), а інші  ні (грамнегативні).

Плазматична мембрана у бактерій має таку ж будову і функції, як і еукаріотичних клітин, вона оточує протоплазму. У деяких бактерій плазматична мембрана може вгинатися усередину клітини й утворює так звані мезосоми та фотосинтетичні мембрани.

Мезосоми  складчасті мембранні структури, на поверхні яких розташовані ферменти, що беруть участь у диханні бактерій.

Фотосинтетичні мембрани є місцезнаходженням фотосинтетичних пігментів. Там відбувається процес фотосинтезу у деяких видів бактерій. Схожі мембранні утвори беруть участь у фіксації азоту в азотфіксуючих бактерій.

Рибосоми розміщуються по всій цитоплазмі, мають менші розміри, ніж у клітинах еукаріот. У рибосомах відбувається синтез білка.

Із запасних поживних речовин в бактеріальних клітинах містяться жироподібні речовини  ліпіди, вуглеводень  глікоген та деякі інші.

Цитоплазма не містить органел, а лише ферменти.

Чому бактерії належать до прокаріотів?

ДНК бактерій має форму кільця і там міститься уся спадкова інформація бактерій.

Джгутик може бути один або декілька, здебільшого він довший за клітину.

Капсула захищає бактерію, вона може бути утворена із слизу.

Пілі або фімбрії  тонкі вирости на стінках бактерій. Вони коротші і тонші за джгутики і слугують для прикріплення бактерій одна до одної або до деякої поверхні.

Форма бактерій може бути різна: паличкоподібна  бацили, у вигляді коми  вібріони, спіралеподібні  спірили. У кулястих бактерій (коків) пари клітин утворюють диплококи, ланцюги  стрептококи, пластинки, пакети  сарцини (див. Додаток А).

 
Життєдіяльність бактерій

Живлення бактерій здійснюється шляхом всмоктування поживних речовин крізь напівпроникну мембрану. За типом живлення всі бактерії поділяють на автотрофи і гетеротрофи. Пригадайте, що є характерним для кожного типу живлення. Більшість бактерій є гетеротрофами і представлені паразитами та сапрофітами.

Бактерії-паразити живуть у тканинах живих тваринних і рослинних організмів, за рахунок яких вони і живляться (менінгокок, гонокок, сипний тиф, сибірська виразка, лихоманка тощо) (див. Додаток А).

Сапрофітні бактерії живляться органічними решками відмерлих рослин і тварин.

Автотрофні бактерії здатні самостійно синтезувати органічні речовини з неорганічних. Серед них є фотосинтезуючі (синтезують органічні речовини за рахунок сонячної енергії)  зелені та пурпурні бактерії; бактерії-хемосинтетики (синтезують органічні речовини за рахунок хімічної енергії окислення)  сіркобактерії, залізобактерії, нітрифікуючі.

Бактерії розмножуються поділом клітини на дві. Після подовження клітини поступово утворюється поперечна перегородка, а потім дочірні клітини поступово залишаються зв’язаними в характерні групи. При цьому залежно від напрямку площини поділу і кількості ділень виникають різні форми: у кулястих бактерій пари клітин  диплококи, ланцюги  стрептококи, пластинки, пакети  сарцини. Паличкоподібні бактерії також можуть утворювати пари та ланцюги.

Розмноження брунькуванням трапляється у бактерій як виняток.

Типи живлення:


Гетеротрофне – через поверхню тіла.

Автотрофне – процес фотосинтезу.

Розмножуються бактерії поділом клітини, за несприятливих умов утворюють цисту.

Бактерії у повсякденному житті.


І місце – ручки візків у супермаркетах.

ІІ місце – комп’ютерні мишки.

Щоб позбутися цих бактерій достатньо помити руки з милом.

5. Презентація (див. Додаток Б) та відеофільми до теми (див. Додаток В).
6. Проблемне питання

Створено "синтетичні" бактерії


Американські вчені вперше відтворили «в пробірці» повний геном бактерії Mycoplasma mycoides і помістили його в оболонку другої бактерії Mycoplasma capricolum, отримавши при цьому повноцінну живу клітину, здатну до розмноження.

Повідомлення про це з'явилося 20 травня 2010 року на сайті журналу «Science». Учені давно навчилися розшифровувати структуру ДНК, синтезувати її ділянки, вбудовувати природний генетичний матеріал в оболонку живої клітини. Але ось синтезувати повний геном живого організму «в пробірці» не вдавалося нікому. Правда, вісім років тому молекулярні біологи синтезували геном вірусу і вбудували його в білкову оболонку. І ось, нарешті, отриманий справжній живий «синтетичний» організм. Організм виявився не тільки життєздатним, але й почав розмножуватися.

Успіху добилася міжнародна команда вчених (24 особи) з двох Інститутів під керівництвом Крейга Вентера  в Роквіллі (штат Меріленд) і в Сан Дієго (штат Каліфорнія). Проект, над яким працювали 15 років коштував величезних зусиль і обійшовся в 40 мільйонів доларів. Вентер 10 років тому був одним з авторів розшифровки генома людини. "Це перша в історії синтетична клітина, і синтетичною ми її називаємо тому, що вона містить повністю штучну хромосому, синтезовану з хімічних компонентів у спеціальному пристрої за комп'ютерною програмою",  повідомив Вентер журналістам.

Експеримент зі створення штучного життя полягав у наступному: вчені синтезували геном однієї бактерії і помістили його в клітину бактерії іншого виду, з якої попередньо видалили власний геном. Отриманий організм з оболонкою бактерії-реципієнта виявився ідентичним бактерії-донору  Mycoplasma capricolum.

В якості донора була обрана бактерія-паразит Mycoplasma mycoides, в тому числі через те, що у неї дуже маленький геном  близько мільйона нуклеотидів (для порівняння: в геномі людини їх 3 мільярди). Помістити ДНК в бактерію не так вже й складно, оскільки бактерії не мають ядра, і генетичний матеріал розподілений в цитоплазмі. Реципієнтом виступала споріднена бактерія Mycoplasma capricolum. Але й такий «короткий» геном отримати непросто, тому ДНК синтезували частинами, які потім з'єднали разом. Сучасні технології не дозволяють поєднати частини ДНК хімічним шляхом, тому молекулярний конструктор збирали в клітинах кишкової палички  E.coli, а потім в клітинах дріжджів. І тільки після цього синтетичну ДНК ввели в очищену від власного геному клітину Mycoplasma capricolum. За словами керівника роботи, створення бактерії йшло нелегко, коли в геномі виявився всього лише один неправильний нуклеотид, клітина не ожила.

Отримані гібриди виглядали, росли і розмножувалися так само, як Mycoplasma mycoides. Ще однією важливою ознакою того, що це саме Mycoplasma mycoides було те, що «синтетична» бактерія синтезувала білки, властиві саме цьому виду. Але вижити така бактерія може тільки в лабораторії в спеціальному середовищі, в природних умовах вона виявилася нежиттєздатною.

Тепер стало можливим створювати «синтетичні» бактерії з геномом, сконструйованим спеціально для вирішення конкретних завдань в галузі енергетики, екології, медицини  виробництва нових видів палива, вакцин, білкових препаратів, переробки відходів. Відразу після публікації в «Science» у ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що молекулярні біологи прагнуть взяти на себе роль творця, створити штучне життя, яке ніколи б не виникло в природних умовах. Що ж страхи цілком обґрунтовані і досить звичайні в ситуації, коли гряде епохальне наукове відкриття. А те, що успіх команди Вентера відкриває нову епоху в науках про життя, сумніватися не доводиться. Ці дослідження допоможуть вченим розібратися в природі життя і відповісти на питання, які гени необхідні для життя і розмноження.
7. Перевірка знань

7.1. Тести для самопідготовки

1. Першим відкрив бактерії:

а) Р. Гук; б) А. Левенгук; в) Л. Пастер.

Відповідь: б)

2. Бактерії є:

а) багатоклітинними організмами;

б) одноклітинними організмами, в оболонці клітин яких є
муреїн;

в) одноклітинними організмами, в яких внутрішній вміст


розмежований з ядерною речовиною.

Відповідь: б)

3. Бактерії, що живляться готовими органічними речовинами:

а) автотрофи; б) гетеротрофи; в) міксотрофи.

Відповідь: б)

4. Організми, які живляться відмерлими органічними рештками:

а) автотрофи; б) сапротрофи; в) паразити.

Відповідь: б)

5. Бактерії, які живляться органічними речовинами живих організмів:

а) автотрофи; б) сапротрофи; в) паразити.

Відповідь: в)

6. За несприятливих умов бактерії утворюють:

а) гетероцисти; б) цисти; в) спори.

Відповідь: б)

7. Паличкоподібні бактерії:

а) спірили; б) бацили; в) вібріони; г) стафілококи.

Відповідь: б)

8. Округлі бактерії:

а) спірили; б) бацили; в) вібріони; г) стафілококи.

Відповідь: г)

9. До складу оболонки бактеріальної клітини входить:
а) крохмаль; б) муреїн; в) хітин.

Відповідь: б)

10. Будову бактеріальної клітини вивчають за допомогою:
а) штативної лупи; б) світлового мікроскопа;

в) електронного мікроскопа.

Відповідь: в)
7.2. Тести для самоконтролю

1. Визначте до якого царства належать бактерії і ціанобактерії.



А. Тварин Б. Дробянок

В. Рослин Г. Грибів

Відповідь: Б

2. Визначте ознаки будови бактерій.

А. Багатоклітинні Б. Одношарові

В. Одноклітинні Г. Двошарові

Відповідь: В

3. Визначте особливості форми бактерій.

А. Кулясті Б. Тільки паличкоподібні

В. тільки звиті Г. Дуже різноманітні

Відповідь: Г

4. Напишіть, що є предметом вивчення бактеріології.

А. Бактерії Б. Віруси

В. Водорості Г. Лишайники

Відповідь: А

5. Визначте, що відсутнє в клітинах дробянок.

А. Мітохондрії Б. Цитоплазма

В. Клітинна стінка Г. Ядро

Відповідь: А, Г

6. Напишіть, хто вперше відкрив бактерію.

А. Д.К. Заболотний Б. В.В. Соколов

В. Антоні ван Левенгук Г. Луї Пастер

Відповідь: Г

7. Визначте, чим відрізняються ціанобактерії від бактерій, здатних до фотосинтезу.

А. Формою Б. Складом пігментів

В. Розмірами Г. Будовою ядра

Відповідь: Б

8. Напишіть, які бактерії належать до сапрофітів.

А. Сінна паличка Б. Бактерії гниття

В. Сальмонела Г. Хвороботворні бактерії

Відповідь: А, Б

9. Напишіть, яка наука вивчає мікроорганізми.

А. Мікологія Б. Екологія

В. Альгологія Г. Мікробіологія

Відповідь: Г

10. Визначте, які бактерії живуть у симбіозі з бобовими рослинами.

А. Бактерії гниття Б. Сіркобактерії

В. Бульбочкові Г. Хвороботворні

Відповідь: В


7.3. Перевір себе

7.3.1. Допишіть речення

1. Будова бактерій….. (одноклітинна)

2. Бактеріальна клітина зверху вкрита… (оболонкою)

3. Навколо бактеріальної клітини утворюється слизова… (капсула)

4. Під оболонкою знаходяться… (цитоплазма і нуклеоід)

5. Організми, що мають таку будову клітини, називають… (прокаріотами)

6. За способом живлення бактерій і ціанобактерій розподіляють на… (автотрофи і гетеротрофи)

7. Бактерії, що живляться готовими речовинами, називають… (гетеротрофними)

8. Бактерії, що живляться речовинами живих організмів, називають… (паразитами)

9. Бактерії, що живляться відмерлими рештками організмів, називають… (сапротрофними)

10. За несприятливих умов утворюють… (цисту)

11. Яка речовина входить до складу оболонки бактеріальної клітини? (муреїн)

12. Розмножуються бактерії… (поділом)



7.3.2. Розв’яжіть кросворд.


Горизонталь:

2. Група організмів, у яких виражене ядро.

4. Організми, які самостійно здатні синтезувати органічні речовини з неорганічних.

5. Тонкі довгі нитки білкової природи — відходять від тільця в цитоплазмі.

6. Кулясті бактерії, утворені парою клітин.

10. Одноклітинні бактерії, що мають форму коми.

11. Бактерії, що живуть за рахунок живих організмів.

Вертикаль:

1. Група організмів відносно невелика за чисельністю (доядерні організми).

3. Одноклітинні бактерії, що мають форму циліндра.

7. Ці бактерії живляться органічними рештками відмерлих рослин і тварин.

8. Бактерія, яка має форму ланцюжка.

9. Одноклітинні бактерії кулястої форми.
Відповіді:

Горизонталь: 2  Еукаріоти; 4  Автотрофи; 5  Джгутики;

6  Диплококи; 10  Вібріони; 11  Паразити.

Вертикаль: 1  Прокаріоти; 3  Бацили; 7  Сапрофіти;

8  Стрептокок; 9  Коки.

8. Домашнє завдання

Вивчити відповідний параграф у підручнику та виконати завдання.

Завдання. Розглянути зображені на малюнку форми бактерій. Виписати номери, під якими подано форми бактерій, проти них записати назви форм.

Відповіді: 1 вібріони; 2 бацили; 3 коки; 4 спірохети; 5 бацили;



6 бацили; 7 диплококи, стрептококи; 8 спірили.

9. Цікаво знати

Всюдисущі бактерії. Царство Дроб'янки. Відділ Бактерії

У природі та житті людини бактерії відіграють як позитивну, так і негативну роль. Існують бактерії, які розмножуються в середовищі, багатому на вуглеводневі сполуки і позбавленому кисню. Вони можуть жити за рахунок нафти і нафтових газів. Завдяки цим бактеріям геологам вдається легше виявити ці корисні копалини. Вони беруть проби ґрунту й підземних вод. У пробірках бактерії утворюють великі колонії  це доводить, що в надрах є нафта.

Велике значення мають бактерії у якості живих фільтрів. Для очищення річок від шкідливих відходів використовують бактерії, які живляться фенолом. Цей спосіб застосовують і для очищення стічних вод коксохімічних заводів. На одному з заводів Німеччини було створено багатошаровий фільтр для очищення газів з неприємним запахом. Для фільтру було відібрано штам бактерій, які знищують запахи. Забруднене повітря проходить крізь такий фільтр і позбавляється запаху. Такі установки можна використовувати на тваринницьких фермах.

Часто трапляється, що вологі купи зерна, сіна, торфу, ганчір'я самозаймаються. Цю "роботу" виконують бактерії, які виділяють під час розмноження і життєдіяльності велику кількість тепла. Це тепло використовують для обігрівання теплиць і парників.

Азотфіксатори

Азот є одним з основних складових елементів органічної речовини, яку утворюють зелені рослини. Від кількості азоту залежить родючість ґрунтів та продуктивність рослин. У повітрі міститься близько 78% вільного азоту. Однак атмосферний азот рослини не можуть засвоювати. Для того, щоб азот став доступним для живлення рослин, його повинні перетворити на такі сполуки азотфіксуючі бактерії, а тому присутність азотфіксуючих бактерій свідчить про родючість ґрунтів. Давно було помічено, що після вирощування бобових культур родючість ґрунту значно зростає. Вперше це явище вивчив та описав вчений С. Виноградський у 1895 р. Він виділив з ґрунту азотфіксуючі бактерії і назвав їх на честь видатного французького бактеріолога Л. Пастера "клостридІум пас-теріанум". Розвиток цих бактерій відбувається у безкисневому середовищі, але в присутності інших бактерій  аеробних та анаеробних, які здійснюють у природі азотфіксацію. Азотфіксуючі бактерії живуть у ґрунті. З розвитком кореневої системи рослин, на яких вони оселяються, активність цих бактерій в зоні діяльності коренів посилюється. До коренів стягуються переважно ті азот-фіксатори, які у процесі еволюції пристосувалися до співжиття з відповідними видами рослин. Вони нагромаджуються в молодих тканинах головного та бічних коренів. Там вони інтенсивно розмножуються поділом, утворюючи так звані інфекційні нитки. Під впливом життєдіяльності бактерій клітини кореня розростаються у кулясті бульбочки, де в клітинах рослини-господаря нагромаджуються колони азотфіксуючих бактерій. Такі бактерії називають бульбочковими. Формування бульбочок триває від чотирьох до десяти днів. Бактерії проникають у тканини рослини-господаря і примушують їх інтенсивно ділитися, утворюючи бульбочки. Тут бактерії концентруються і живляться за рахунок виділень рослини-господаря, а самі вони приносять користь цій рослині, зв'язуючи атмосферний азот у легкі для засвоєння рослиною сполуки. Азотфіксуючі бактерії вступають у симбіоз переважно з рослинами з родини Бобові.

Синьо-зелені водорості

Царство Дроб янки. Відділ Ціанобактерії

Ціанобактерії живуть на ґрунті, корі дерев, каменях, у снігу, гарячих гейзерах, де температура сягає 8093°С. Часто можна спостерігати "цвітіння" ґрунту восени. Його викликають переважно синьо-зелені водорості (відділ Ціанобактерії). Їх чисельність сягає від 2,6 до 33 мільйонів на гектар. Дослідженнями встановлено, що синьо-зелені водорості здатні фіксувати азот з повітря. Вони збагачують ґрунт цим незамінним елементом мінерального живлення рослин. Синьо-зелені водорості є справжніми ворогами водойм. Щоліта відбувається спалах росту чисельності одноклітинних водоростей, які створюють великі скупчення, утворюючи місцями на воді шар 1015 см завтовшки. Після відмирання вся ця маса починає гнити, що спричинює отруєння води та повітря.

Спіруліну, представника відділу Ціанобактерії, використовують у харчовій промисловості. Вона містить 6068% білка, а це в три рази більше, ніж його містить м'ясо тварин. У лабораторіях Франції і Мексики спіруліну розводять штучно. За рік з гектара плантацій спіруліни можна зібрати 4045 т водоростей, які містять 25 т білка. Ця водорість входила до харчового раціону стародавніх ацтеків. У наш час спіруліну використовує в їжу населення деяких районів Африки і Мексики.

Чи знаєте ви?..

• На рибі і м'ясі інколи з'являється велика кількість нешкідливих бактерій, які виділяють зеленувато-голубе світло. Німецький вчений Е.Дюбуа-Реймон розводив колонії бактерій, які світились, в чашках з поживним середовищем (агаром). Він зумів за допомогою цих бактерій освітити велику кімнату світлом, подібним до яскравого місячного. Вечорами при цьому світлі можна було читати.

• Деякі бактерії проникають в організм людини разом з їжею, водою і повітрям, поселяються там і викликають різні захворювання. Такі бактерії називаються хвороботворними.

• Антибіотики (пеніцилін, стрептоміцин) згубно діють на хвороботворні бактерії, рятуючи життя мільйонів людей. Виявилося, що дія антибіотиків ослаблюється при їх безконтрольному застосуванні, тому що бактерії стають стійкими до лікарських препаратів.


• На тілі людини чи тварин завжди міститься безліч бактерій. Особливо багато їх на шкірі тих людей, які не дотримуються правил гігієни. Полюбляють бактерії й слизові оболонки ротової порожнини, носа, дихальних шляхів, кишечника людини.
10. Термінологічний словник

Мікробіологія наука, яка вивчає мікроорганізми.

Прокаріоти (від грецького пропопереду, раніше і каріон – горіх, ядро) – доядерні організми, які на відміну від еукаріот не мають типово сформованого ядра й ядерної мембрани.

Бактерії мікроскопічні, переважно одноклітинні, організми, для яких характерна наявність клітинної стінки, цитоплазми, різних включень, відсутність ядра, мітохондрій, пластид та інших органел.

Будова бактеріальної клітини (джгутик, капсула, фотосинтетичні мембрани, пілі або фімбрії, мезосома, клітинна стінка, плазматична мембрана, рибосоми, запасні поживні речовини, цитоплазма, кільцева молекула ДНК).

Ціанобактерії (від грец. Κυανοs «блакитний» і βακτήριον «паличка») тип бактерій, що отримують необхідну їм енергію через фотосинтез. Їх також іноді називаютьсиньо-зеленими водоростями.

Коки бактерії, що мають форму клітини у вигляді кулі.

Бацили бактерії з паличковидною формою клітини.

Вібріони бактерії, що мають форму клітини у вигляді коми.

Спірили бактерії, що мають звивисту форму клітини.

Спірохети відділ грам-негативних бактерій, які мають довгі клітини спіральної форми.

Монотрихи бактерії, що мають один джгутик.

Лофотрихи бактерії, що мають віяло джгутиків.

Перитрихи бактерії, що мають джгутики по всій поверхні тіла.

Стрептокок рід сферичних грам-позитивних бактерій, що мають форму бактеріальної клітини у вигляді ланцюжка.

Стафілокок рід грам-позитивних бактерій, що мають форму бактеріальної клітини у вигляді грона.

Висновки
1. Коли говорять про бактерії, багато хто відразу уявляє жахливо шкідливі організми, що приносять тільки хвороби і заразу. Не треба забувати, що в природі існує велика кількість видів корисних одноклітинних організмів. Бактерії в житті людини відіграють важливу роль.

2. Відкриття бактерій було зроблено вченим А. Левенгуком в кінці XVII століття. На початку вивчення цих мікроорганізмів помилково вважали, що вони зароджуються в гнилих рештках флори і фауни. Пізніше вчений Л. Пастер встановив, що вони походять тільки від інших живих бактерій і можуть викликати певні захворювання. У цій області величезна роль належить Р. Коху, який розробив "Постулати Коха".

3. В даний час відомо близько 400 видів корисних бактерій. Загальна кількість їх у тілі людини досягає кілька трильйонів. А ось в організмі новонародженого бактерії відсутні. Бактерії бувають хороші  дружні і погані  шкідливі. Lactobacillus acidophilus, Bifidobacterium bifidum і Bifidobacterium longum  це найбільш відомі. Порушення балансу дружніх і недружніх бактерій призводить до зниження активності мікрофлори кишечника. Це і є дисбактеріоз.

4. Бактерії викликають гниття загиблих рослин і тварин на землі і у воді. Без них земля була б покрита різним мертвим матеріалом. Переробляючи складні речовини, бактерії розкладають їх на прості, які в свою чергу повертаються в ґрунт, воду і повітря, де використовуються рослинами і тваринами. Бактерії необхідні для підтримки життя на землі. Наприклад, азотовмісні мікроорганізми живуть у ґрунті і допомагають перетворити азот в речовини, які потрібні рослинам. А людина ці рослини вживає в їжу.

5. Бактерії  це примітивні одноклітинні організми, що мають мікроскопічні розміри від 0,1 до 28 мкм.

6. Бактеріальна клітина оточена щільною оболонкою, завдяки якій вона зберігає постійну форму. Міцність оболонці надає муреїн, який характерний лише для бактерій і не зустрічається в рослинних і тваринних клітинах. Рухливість обумовлена наявністю у них декількох джгутиків. Джгутик може обертатися зі швидкістю 3000 об/хв. Це велика швидкість.

7. Способи живлення бактерій дуже різноманітні, як і умови їх життя. Більшість бактерій живляться готовими органічними речовинами. Лише деякі з них, такі як ціанобактерії, або синьо-зелені водорості можуть харчуватися в процесі фотосинтезу (фототрофи). Тільки кисень на відміну від рослин вони при цьому не виділяють. Вони отримують необхідну енергію для процесів життєдіяльності, окислюючи неорганічні речовини (хемотрофи). Бактерії, що харчуються готовими органічними речовинами можна поділити на дві групи: сапрофіти та паразити.

8. Розмножуються бактерії простим поділом надвоє. Час процесу розподілу становить близько 20 хвилин у сприятливих умовах. Якщо умови несприятливі, то вони покриваються щільною оболонкою, яку називають спорою. Спори можуть зберігатися тривалий час в умовах спеки та холоду, гарячої води і палючого сонця. Відзначено випадки виживання спори в умовах сильної радіації. А коли умови стають нормальними для життєдіяльності, спора знову росте і розмножується.

Список рекомендованих джерел
1. Андреева И.И., Родман Л.С. Ботаника. 2-е изд., перераб. и доп.  М.: Колосс, 2002.  488 с.

2. Барна М.М., Похила Л.С., Яцук Г.Ф. Біологія для допитливих. I частина. Дробянки, рослини, Гриби. Навч. посібник.  Тернопіль: Навчальна книга  Богдан, 2000.  88 с.

3. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия гл. ред. Горкин А.П.  М.: Росмэн-Пресс, 2006.  560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия).

4. Векірчик К. М. Мікробіологія з основами вірусології: Підручник. – К.: Либідь, 2001.

5. Гудзь С. П. та ін. Основи мікробіології. – К., 1991.

6. Котик Т.С., Морозюк С.С. Біологія. Завдання, диктанти, тести, перевірочні роботи: Навч. посібник для учнів 6-х класів.  Х.: Світ дитинства, 2000.  88 с.

7. Павленко Т.І. Матеріали до уроків у 7 класі.  Київ, 2008

8. Соболь В.І. Біолгія. Підручник для 7 класів загальноосвіт. навч. закл.  К.: Грамота, 2007. С296 с.: іл.

9. Тагліна О.В. Біологія 7 клас: Розробки уроків.  Х.: Веста: Видавництво ”Ранок“, 2010.  304 с. (майстер-клас).

10. Тагліна О.В. Біологічні диктанти 7-8 класи.  Х.: Видавництво ”Ранок“, 2009.  176 с.  (Бібліотека творчого вчителя).



11. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2 Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия", 2009.  352 с.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка