Валер’ян Підмогильний. «Місто». Світовий мотив підкорення людиною мегаполіса



Скачати 152.44 Kb.
Дата конвертації02.04.2017
Розмір152.44 Kb.
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

11 КЛАС
Тема: Валерян Підмогильний. «Місто». Світовий мотив підкорення людиною мегаполіса (на дошці)

Мета: ознайомити з основними віхами життя письменника доби «Розстріляного відродження»; формувати життєву й удосконалювати літературно-мовну компетенції; розвивати почуттєву сферу через психоаналіз образу Радченка; спонукати до самоосвіти, саморозвитку.

Мотто: «Те, що всередині нас, змушує нас вибирати дорогу» (О’Генрі) (на дошці)

Зачин уроку

- Сьогодні ми завершуємо знайомство з українською прозою 20-30-х рр. того століття. Назвіть її представників та презентовані ними жанри (новелісти Хвильовий і Косинка, романіст Яновський, автор усмішок Остап Вишня).

електронна презентація

- У центрі нашої уваги – митець, який «серед свого покоління вирізнявся особливою нещадністю і тверезістю бачення» й намагався реалізувати свої літературні здібності в жанрі детективу, підписуючись псевдонімом Лорд Лістер. Проте незабаром виявилося, що життя буває карколомнішим, ніж походеньки злочинців.



Запис теми уроку РВЗ (робота в зошитах)

І. Життєпис

- Отож, карколомна доля Валер’яна Підмогильного.

- Доберіть синоніми до прикметника карколомний. (Небезпечний; важкий, складний; надзвичайний)

- Надзвичайність Підмогильного зумовлена силою його обдарування, що проявилося в захопленнях тоді ще юного Валер’яна. Розшифруйте на слайді символи – назвіть хобі й запишіть тезово.



РВЗ (формулювання і запис тез) + РЗП (робота з підручником за потреби)

  1. Широта захоплень

діаграма (кругла) захоплень (через символи):

а) букви різних алфавітів мова (поліглот – французька, німецька, англійська; перекладач – Анатоль Франс, Бальзак, Мопассан, Гюго, Верн, Вольтер, Дідро; мовознавець-лексикограф – «Фразеологія ділової мови» у співавторстві з Є.Плужником, 1926);

б) формули математика (профіль Катеринославського реального училища – у Російській імперії середнього освітнього закладу з 7-річним терміном навчання математики, фізики, природознавства і креслення, що закінчив (1910-1918 рр.) із відзнакою + Катеринославський університет);

в) козаччина історія (Дмитро Яворницький – «вартовий» історії українського козацтва, викладач)

г) Феміда право (Катеринославський університет, 1918 - рік створення 4 факультетів із 2750 студентів; нині – 20 факультетів 15 тисяч студентів, серед яких і наші випускники різних років.)

- Яка небезпека чатувала на митця з початком репресій? Розгляньте фоторяд, доберіть йому назву. Чиє це визначення?



2. Митець «Розстріляного відродження» (Юрій Лавріненко)

Відеоряд Зеров + Косинка + Плужник + Підмогильний

- 19-річний Підмогильний дебютував збіркою з претензійною назвою «Твори. Т. 1» (1920), що виказувала літературні потенції (лат. - сила) молодого початківця.

Проте:


обкладинки вказаних збірок

  • цикл «Повстанці» не був надрукований, а після його публікації (ким? де?) В.Винниченком в еміграційному журналі «Нова Україна» критика звинуватила автора в романтизації національно-визвольного руху українського селянства;

  • після виходу книги «Проблема хліба» (1927) та ж критика дорікала, що автор грузне в буденщині;

  • урешті роман «Місто» після публічних дискусій був оцінений як «ідеологічно хибний»;

  • 1930 року звільняють із роботи в редакції як творця «буржуазної»інтелектуально-психологічної прози.

РВЗ

Останні події - київського періоду.



«Ланка» + «МАРС» відеофрагмент (10 хв.15 сек. – 10 хв.56 сек.)

ІІ. Творча спадщина

  1. Урбаністична література 1920-х

Тема мегаполіса (грец. велике місто) була найсучаснішою, позаяк із великими містами митці пов’язували буття людини. Пригадаймо:

семенковське футуристичне «Місто»:

дим синій 
чорний ди 
м 
пускають 
бензин 
чаду благать 
кохать кахикать 
життєдать 
життєрух 
життєбе- 
нзин 
авто 
трам.
…візію (лат. бачення, образ) Києва як культурного осердя в Миколи Зерова:

І  в  наші  дні  зберіг  ти  чар-отруту:  
В  тобі  розбили  табір  аспанфути   
Кують,  і  мелють,  і  дивують  світ.  
Тут  і  Тичина,  голосний  і  юний,  
Животворив  душею  давній  міт  
І  "Плуга"  вів  у  сонячні  комуни.  

  • Підмогильний же сказав про місто прозово, але не прозаїчно.

«Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній» (В.Підмогильний). 

  • «Місто» - роман про … (Київ).

РВЗ (схема)

«Місто» - перший роман УЛ

? (за тематикою) урбаністичний


  • У життєвир мегаполіса 1920-х рр. Підмогильний переносить головного персонажа Степана Радченка, очима якого ми й бачимо Київ і його мешканців.


електронна презентація «Київ 1920-х»


а) образ міста

І. 4. Він озирнувся — і вперше побачив місто вночі. Він навіть спинився. Блискучі вогні, гуркіт і дзвінки трамваїв, що схрещувались тут і розбігались, хрипке виття автобусів, що легко котились громіздкими тушами, пронизливі викрики дрібних авто й гукання візників разом з глухим гомоном людської хвилі раптом урвали його заглибленість. На цій широкій вулиці він здибався з містом віч-на-віч. Прихилившись до муру, притискуваний нахабними накотами юрби, хлопець стояв і дивився, блукаючи очима вздовж вулиці й не знаходячи її меж. В сутінках вулиці він вбачав якусь приховану пастку. Тьмяний блиск ліхтарів, разки світючих вітрин, сяєво кіно — були йому блудними вогниками серед драговини. Вони манять, але гублять. Вони світять, але сліплять. А там, на горбах, куди лавами сходять будинки й женеться вгору широкий брук, у темряві, що зливалася з небом і каменем, — там величезні водоймища отрути, оселі слимаків, що напливають увечері сюди, в цей давезний Хрещатий яр. І коли б його міць, він накликав би грім на це сіре, важке болото, як казковий чарівник.

Степан почав гидливо проштовхуватись крізь натовп, пхаючись навмання, незважаючи на протести, потупившись, мов побожник серед відьомського шабашу. Та біля кожного кіно його закручувало у вирі. Тут топались сотні ніг, штовхались сотні тулубів, прилипали сотні очей. З широких присінок, осяяних разючими ліхтарями, прикрашених ясними плакатами й велетенськими написами, вигортались лави за лавами, то розливаючись, то стискаючись під навалою противних течій. Був час, коли кінчались сеанси і в нутрощах цих помешкань відбувався обмін речовин. Хлопець похмуро думав, вигрібаючись із цих загат:

«Картинки дивляться...»

Він минав, не спиняючись, пишні вітрини крамниць, де в блиску ламп мінялись великими бантами пов'язаний шовк і серпанок, спадаючи легкими хвилями з підставок на підвіконня; де на скляних поличках лежало золото й миготюче каміння, шари запашного мила між химерними флаконами пахощів, стоси цигарок з мальовничими паличками, турецький тютюн і бурштинові чубуки. На них він кидав, ідучи, зневажливі погляди — вогонь і лід. Електрична крамниця раптом спинила його. За її дзеркальним склом невпинно займались і гаснули кольористі лампки, І кристал виставлених там люстр на мить спалахував дивними мертвими квітками. І Степан гірко подумав — чому не понести ці лампки на село, де з них була б користь, а не розвага? О ненажерне місто!

Книгарні він не пізнав зовсім. Невже це ті самі, дорогі, рідні йому книжки лежать у величезній западині, без краю тягнучись за її межі в бічних дзеркалах? Навіщо і їх виставляти напоказ перед глузливі очі безтямної тичби? Хіба тим очам занурюватись у глибінь книги, в сховище великих думок, покликаних рухати світом? На це вони права не мають. Він вбачав тут блюзнірство, і його гострий жаль брав за ці оганьблені, запльовані байдужими поглядами скарби — потоптані в жадобі розривок стиглі жнива.

«Тут — аби продати», — подумав він.



Він так тут замислився, що гамір вулиці видався йому ще дикішим, коли рушив знову. Він чув у ньому сміх і загрозу кожному, хто повстане проти крамниць і вогнів. Ця вулиця завтра розтечеться по установах і трестах, заллє посади, великі й малі, і скрізь, де він стукатиме, будуть зачинені двері.


  • Місто вражає Степана, а враження в літературі описує який стиль (імпресіонізм)?


РВЗ Твір-імпресіоністична деталь (характерний штрих) «Портрет міста» 1 хв.

«Місто – блудні вогники серед драговини».

«Дніпрова вода гидка й відразна».

«…чужі книги у вітрині…»


  • У той же час він розуміє, що місто - «могутній центр тяжіння, що круг нього крихітними планетами обертаються сели, вічні супутники його руху, і часточки їх, потрапивши в розпечену атмосферу цього сонця, мусять пристосовуватися до нових умов тиску і підсоння», яке «своїм розгоном і шумом зворушує людину без міри гостріше, ніж лоно природи ніжністю краєвидів».




  • На час приїзду до Києва Радченкові 25 років. Що відомо про його минуле? Що пережив? Ким він є зараз?


25: сирота, підпасич-приймак, повстанець-бранець, більшовицька агітація, культурна боротьба з темрявою й самогоном, 2178 томів Теревенівської книгозбірні, секретар сільбюро Спілки робземлісу – профспілки робітників землі й лісу 1920-х років, відряджений вступити до київського інституту.


  • Отже, Радченко – маргінал.


РВЗ
б) еволюція образу Радченка-маргінала (людини міжмежового – селом і містом – становища)
Проблемне запитання

  • Як не знеособитись маргіналові у великому місті? Як зберегти серед індивідуумів індивідуальність?


Індивідуум – самостійно існуючий людський організм.

Індивідуальність – неповторність людини, відмінність від інших (сукупність психологічних особливостей).


  • У яких епізодах на початку роману Радченко усвідомлює своє проміжне становище, свою неповносправність як містянина?


Лука Гнідий, хлів, відмова в сірниках, у підробітку, у Світозаровому нехтуванні.


  • У них, крім раціопідходу (розумового) в осмисленні правди про себе, емоціо (чуттєвий) допомагає пройнятися нею.


Робота в парах на картках 1 хв.


  • Визначте, які настрої в певних ситуаціях переживає Радченко в перші дні перебування в місті, встановивши відповідності на картках.


Ворожість поселення у столярні Гнідого

Нікчемність на прийомі у Світозарова

Страх уночі перед Мусінькою

Розпука після першої ночі не-любові з Мусінькою

Приниження відмова Луки Гнідого у сірниках, пропозиція молока Мусінькою

Обурення після відмови у підробітку

Розгубленість в інституті перед вступом

Пригнічення від безгрошів’я

Непевність у Палаці праці
Перевірка фронтальна
Це породжує в душі Радченка спротив, рішучий опір. Показ існування героя в ситуації боротьби, у протистоянні її суспільству зумовлює екзистенційний (існування людини в ситуації боротьби) характер «Міста». Роман став предтечею літературного стилю екзистенціалізму в українській літературі.

РВЗ

Екзистенція - існування людини в ситуації боротьби.


  • Значить,


РВЗ (схема, продовження)
«Місто» - роман …
? ( за літературним стилем) екзистенціальний


  • Радченко бореться за своє «я», утверджуючи власну індивідуальність у трьох вимірах – ключовому – соціальному; невіддільному й властивому його 25-річному віку - біологічному (бо «хіба можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?») і, врешті, найважливішому для кожного, хто претендує на неповторність, - духовному.


Робота в групах (1 – фіксує, 2 – доповідає, 3 – час) 2 хв.


  • У групах визначте щаблі зростання Радченка:

1 ряд – соціального (статуси, їхні переваги + кодекс поведінки І. 2); 2 ряд – біологічного (роль жіночих образів в еволюції); 3 – духовного (риси характеру, ланки процесу, їхні атрибути).
РВЗ (із трьох колонок - таблиця результатів)


  • Доповідайте результати, інші групи - заносьте до таблиці, що на слайді


Кар’єра
1 – селюк = «стиснена пружина» – студент-стипендіат (швидко розчаровується) – лектор на курсах української мови –- відповідальний секретар журналу – письменник Стефан Радченко (перша збірка оповідань «Бритва», матеріальний добробут)
+ І. 2. Кодекс поведінки Радченка-містянина

  • норма й розпорядок — перша запорука досягнень! 

  • Тільки терпінням та працею можна чогось досягти.

  • треба діяти, невтомно поборюючи всі перепони на шляху


Інтимні перипетії
2 – односельчанка Надійка (минуле) – міщанка-мати Мусінька (Тамара Василівна Гніда) – богемна (фр. циганщина, безладно, легковажно) Зоська Голубовська, справжня дівчина, утішна інтриганка, вередлива крутійка (егоїст-страхополох губить необдуманим вчинком дівчину) – столична Рита-балерина
+ Поетична характеристика жіночих образів-персонажів сучасниці Ліни Костенко


  • Зоська: Коли будеш уже ти сивим і життя твоє піде мрякою, «я для тебе буду красивою, а для когось, може, й ніякою. А для когось – лихою, впертою. Ще для когось – відьмою, коброю. А між іншим, якщо відверто, то була я дурною і доброю».

  • Рита/Надійка: «Не знаю, чи побачу Вас, чи ні, а може, власне, і не в тому справа. А головне, що десь вдалечині є хтось такий, як невтоленна спрага».


Духовне зростання
3 – селюк «з глухою ворожістю до всього, що від нього вище», здібний, знаючий, амбітний, раціональний, одержимий навчанням для просвітництва селян – «повержений янгол» («шкодував себе, чіпляючись за уламки високих про себе думок») + саморозвиток (перші літературні спроби, зміна оточення, зовнішнього вигляду, помешкання, дівчина Зоська) - пізнання людей (поет Вигорський, проститутка з Хрещатика) і закономірностей буття – осмислення сенсу існування – гармонізація внутрішнього світу (встановлення злагодженості)


  • Висновок устами Радченка: «Людина не розкладається на так зване добро і зло, на плюс і мінус, хоч би і як було зручно для громадського вжитку», або, як і перший епіграф роману: «Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п'є: як тварина — вона множиться і як тварина — викидає; як янгол — вона має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою розмовляє» - свідчить про двоякість її натури – біологічне й духовне: «Люди – різні! Божевільно відмінні попри разючу зовнішню схожість…»




  • Яке ж начало вирізняє серед індивідуумів індивідуальність? (Духовне)

  • Мотто уроку: «Те, що всередині нас, змушує нас вибирати дорогу» (О’Генрі)


в) філософська площина роману


  • Похвала митцю: «…його розум настільки живий, настільки рухливий, що яку б тему не порушити, він засліплює каскадами афоризмів, спостережень, висновків» (Юрій Шерех, він же Шевельов, емігрант, історик української літератури)

  • Що ж зрозумів Радченко і ви з ним перевірить літературний диктант.


Літературний диктант

  1. Який відтинок студентського життя скидається на лихоманку? (Сесія)

  2. Куди влаштувався Степан після того, як «виявив цілковите розуміння, чому людина ходить по вулицях за основними правилами у справах на адресу з наказу»? (На курси української мови)

  3. Доповніть формулу міщанського побиту: «Сьогодні, завтра, через місяць …» (те саме) Хто з образів-персонажів так живе? (Родина Гнідих; Вигорський) А Степан? Як цьому запобігти?

  4. Читаючи вечірні лекції курсантам, Степан певно і ясно вів слухача, як Вергілій, Данте пекельними шарами, що стриміли до центру, де сидів сам Вельзевул». Хто такий Вельзевул тут? (УМ)

  5. За кого пив поет Вигорський, яка «зробила людям хоч і миршавий подарунок, але єдиний в її гамані»? (Бабусю природу, що подарувала людині життя) Який подарунок?

  6. Що порівняне з «довгим алгебрійним завданням, де після всіх зусиль, розкривши дужки, дістаєш нуль»? (Любов, кохання) Про яке кохання йде мова? Чи можете ви заперечити?

  7. Що «вічний, мінливий і живий добродій»? (Книжка) У чому мінливість книжки як джерела світла?

  8. Що «найжорстокіший шахрай»? (Час)

  9. Якої здатності не втрачають літературні трупи? (Рухатися)

  10. Що, на думку Вигорського, є «милицями для кривих письменників»? (Літугруповання)

  11. Чого людині краще не робити, щоб «не опадати»? («Не весніти») Чи згодні ви з таким підходом до життя?

  12. Із яким мистецтвом порівняно виступ критика Михайла Світозарова? (Кондитерським)


Взаємоперевірка (1 бал за повну правильну відповідь)

Тлумачення афоризмів 3, 5, 6, 7, 8, 11 (усно)


  • Чи здобув Степан Радченко місто? Цитата наприкінці роману:


ІІ. 14. Ніколи не почував він ще такої могутності самопочуття. Земля, здавалось, пливла йому під ногами оксамитовим килимом, і дахи будинків вітали його, як велетенські капелюхи. А в голові, в прекрасній, вільній голові низками, роями в щасливому захопленні линули всеосяжні думки.

Не чекаючи ліфта, хлопець притьмом збіг на шостий поверх, і до кімнати ввійшовши, розчинив вікна в темну безодню міста.



Воно покірно лежало внизу хвилястими брилами скель, позначене вогняними крапками, і простягало йому з пітьми горбів гострі кам'яні пальці. Він завмер від сласного споглядання цієї величі нової стихії і раптом широким рухом зронив униз зачудований поцілунок.
електронний слайд нічного Києва (останній)
РЗП (робота з підручником) (ст.120)


  • Цитата-літературний коментар критика Юрія Шевельова (ст.120 підручника)


Автор змальовує «один із шляхів до волі. Цей шлях веде через правду, знання людини й себе – до творчості. Ціною попереднього життя, ціною спустошення духовного, ціною самоти герой Підмогильного купив собі право і можливість бути людиною. Людиною серед людей».


  • Яке б дієслово ви замінили? Яким? (Купив – здобув)


РВЗ (схема, продовження)
«Місто» - роман …


  • За побудовою оповіді?


? (за композицією) відцентровий


  • Чому? (Дія довкола персонажа + від 3-ої особи неупередженість і психологізм)


? (за сюжетом) «кар’єрний»


  • Блискучий перекладач, Підмогильний був добре обізнаний зі світовими зразками такого романного різновиду.


Повідомлення 2-ох учнів про романи «кар’єри» (Оноре де Бальзак «Батько Горіо» - Ежен Растіньяк; Гі де Мопассан «Любий друг» - Жорж Дюруа).
г) проблематика
«Мозковий штурм»


  • для саморозвитку - «чесність із собою» (В. Винниченко) («Він не брехав перед собою ні в думках, ні в учинках…»)

  • знеособлення (втрата індивідуальності)

  • самореалізація через пошук гармонії в собі й у світі – макрокосмос і мікрокосмос (Гр. Сковорода)

  • самолікування працею

  • нескінченність освіти = самоосвіта

  • мрія творить дійсність

  • моральність у міжстатевих стосунках - запорука гармонії в статевій сфері

  • збереження історичної пам’яті («Поділ, блискучий центр середніх віків, - дрібне торжище»)

  • знецінення ролі мистецтва в житті суспільства (літературне життя)

  • соціальна толерантність – здорове суспільство




  • Своєю творчістю Підмогильний спонукав людину пізнати саму себе.


ІІІ. Рефлексія + оцінювання
IV. Підбиття підсумків


  • Життя у великому місті – це шанс зреалізуватися, як це зробили випускник нашого ліцею 2004 року Сашко Євтушенко, підкоривши, будучи програмістом, український Київ і американський Сіетл, випускниця 2010 року Наталя Проценко, що опанувала туризм у Києві і дістала практику в Нью-Йорку; її одногрупник Микола Кідло, який служить у французькому Почесному легіоні. Усі вони пройшли випробування самотністю, безгрошів’ям, само розчаруванням, а вийшли переможцями в цьому двобої, чого і вам бажаю.

  • Життя у великому місті - це проба на роль людини. Воно – імпровізація, експромт, ексклюзив. Від вас залежить, яким воно буде – ваше місто.


Відео «Моє місто» 2 хв.
V. Домашнє завдання
Підготуватися до КР з теми «Українська проза 1920-1930-х рр.». Прочитати повість «Марія» Уласа Самчука.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка