В сучасних умовах переходу України до ринкової економіки в кожній галузі відбувається пошук нових шляхів та методів виро­бництва, здійснюється аналіз сучасного стану, окреслюються пе­рспективи на майбутнє



Сторінка8/37
Дата конвертації05.11.2016
Розмір6.35 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   37

72

Водні туристичні мандрівки й екскурсії здійснюються також на інших транспортних засобах: річкових «трамваях», підводних човнах, яхтах, вітрильниках, катамаранах, човнах, байдарках, плотах тощо.

У туристичному сполученні залізницею використовують спеці­алізовані туристичні поїзди, що працюють як у графіковому, так і спеціальному режимі руху. Вони складаються зазвичай, із 12 пасажирських вагонів, 2—3 вагонів-ресторанів, вагона-клубу.

Реалізація залізничних туристичних подорожей пов'язана з будівництвом пунктів тривалого відстою поїздів та їх забезпе­чення необхідними засобами. Залізничні подорожі плануються переважно в режимі кільцевого маршруту. Перелічені транспор­тні засоби не є власністю туристичних компаній і використову­ються як фрахт, оренда тощо.

Розвиток туризму суттєво змінює систему транспортного об­слуговування. Зростання кількості подорожей і особливо їх концентрація в певний період року потребує вдосконалення ін­формаційної системи на транспорті, поліпшення обслуговуван­ня клієнтів-туристів у період, що передує початку їхньої подо­рожі. Для задоволення цих вимог на транспорті вводиться нова техніка для служб інформації і резервування місць. Наука орга­нізаційних змін у транспортному обслуговуванні туристів пов'язана з потребою поєднати транспортне пересування з еле­ментами туристичного обслуговування загалом. Наприклад, у повітряному транспорті вводяться чартерні подорожі, або інклюзив-тури, які пропонують туристам прямі транспортні спо­лучення і низку додаткових туристичних послуг, що входять до загальної вартості путівки. Чартерний рейс — це рейс, який ви­конується поза регулярним розкладом на умовах чартеру, тобто на умовах оренди всього транспортного засобу (корабля, літака, автобуса) або його частини на повний рейс або термін. Встано­влюється загальна ціна на весь комплекс послуг, враховуючи повне транспортне забезпечення. Ціна такої подорожі (інклюзив-туру) менша за ціну всіх послуг окремо, у випадку їх роз­дрібного придбання.

Особливою формою туристичної подорожі є круїзи. Круїзом називається туристична поїздка на водному або залізничному транспорті, де безпосередньо на транспортному засобі забезпечу­ється перевезення, нічліг, харчування і програма обслуговування поза транспортними засобами під час тривалих стоянок.

Сьогодні все частіше використовують круїзні кораблі для проведення своїх заходів організатори симпозіумів, конференцій

і фестивалів. На світовому ринку круїзного судноплавства з'явився термін «конгресний туризм».

Цікавою і перспективною формою відпочинку та лікування людей є оздоровлювальні круїзи. Вони суміщають морську подо­рож і лікування. Найскладнішим видом цього типу круїзів є ліку­вальні рейси. Першовідкривачами «плаваючих клінік» є німці.

У науковій літературі з туризму виокремлюють освітні рейси. Поширеними стають також комбіновані круїзи.

Основні види транспортного обслуговування туристів

Обслуговування залізничним транспортом

Основа діяльності залізничного пасажирського транспорту — здійснення міжнародних і внутрішніх перевезень між містами або регіонами, тобто надання послуг з перевезення.

Залізничний транспорт характеризується високою регулярніс­тю роботи незалежно від кліматичних умов і пір року. Він забез­печує велику перевізну здатність, володіє достатньо високими швидкостями для доставки пасажирів, значною маневрувальністю у використанні рухомого складу, а також має порівняно низь­ку ціну за перевезення. Ставлення туристичної клієнтури до залі­зничного транспорту визначається такими характеристиками: надійність, безпека, зручність.

Для виконання пасажирських перевезень залізниця має у своє­му розпорядженні технічні засоби, враховуючи рухомий склад, рі­зноманітну техніку пасажирського господарства, пасажирські станції і вокзали. Більшість залізничних станцій має певні засоби, призначені для обслуговування туристів. Це зали очікування, ка­мери схову, платформи для посадки і висадки пасажирів, багажні відділення. Є також спеціальні пасажирські станції з великими вокзалами.

Вокзали — це пасажирські споруди, призначені для обслуго­вування. Залежно від призначення приміщення вокзалу поділя­ють на:


  • операційні: вестибюль, довідкове бюро, касова зала, примі­щення для приймання і видавання багажу, пошта, телеграф;

  • культурно-побутового обслуговування пасажирів: зали очі­кування, ресторани, буфети, кімнати відпочинку, перукарні;

  • адміністративно-службові: кабінети начальника вокзалу, чергового.

Працівник туристичного підприємства повинен знати види ілізничних сполучень, типи поїздів і вагонів.

На залізниці розрізняють декілька видів сполучення: пряме, місцеве, приміське, міжнародне, змішане. Прямим сполученням називають поїздку пасажирів двома і більше дорогами, місце­вим — у межах однієї залізниці, але не в приміському сполучен­ні. Приміське сполучення— це поїздка в межах приміських зон, але не більше 150 км. Міжнародне сполучення— це поїздка па­сажирів залізницею двох і більше держав, змішане з використан­ням декількох видів транспорту.

Залежно від швидкості руху бувають швидкісні та пасажирсь­кі поїзди.

їх поділяють на:



  • дальні — курсують на відстані понад 700 км;

  • місцеві — від 150 до 700 км;

  • приміські — до 150 км.

У Європі прийнята така класифікація поїздів:

  • TD — міжконтинентальний експрес;

  • JC — міжнародний експрес;

  • JCL — швидкісний суперекспрес;

  • TEE — фірмовий експрес;

  • ЄС — швидкісний експрес.

Якість обслуговування на залізничному транспорті залежить від виду поїзда (поштовий, пасажирські й, швидкий, фірмовий) і класу розміщення (загальний, плацкартниі, м'який, спальний вагони).

За міжнародними правилами послуги спальних вагонів нале­жать до послуг засобів колективного розміщення, а вагонів-ресторанів — до послуг харчування.

За договором залізничного перевезення, залізниця зобов'я­зується перевезти пасажира і його багаж до пункту призначення, надавши йому місце в поїзді згідно з купленим квитком, а паса­жир — сплатити вартість проїзду за встановленим тарифом, у ра­зі перевезення багажу понад встановлену норму — його вартість.

Факт укладення договору перевезення засвідчує квиток.

Вартість послуг перевезення містить:


  • оплату права проїхати дорогою на певну відстань за тари­фом перевезення;

  • вартість плацкарти (право пасажира на спальне місце у ва­гонах різного класу);

  • плату за страхування від нещасного випадку;

  • комісійний збір за послуги з попереднього продажу квитків та ін.

75

Іноді до вартості послуг додають різні місцеві збори і допла­ти, наприклад, за доставку квитків додому або на роботу. Додат­кові послуги (харчування, напої, постільна білизна) надаються за окрему плату.

На залізничному транспорті існує поняття — композиція по­тягу, його складу. Під цим поняттям розуміють порядок розта­шування у складі пасажирського поїзда різного типу вагонів, тобто схему його складу. Для поліпшення використання паса­жирських вагонів велике значення має уніфікація, тобто однома­нітність схем складу поїзда. До його складу, зазвичай входять та­кі вагони: 1—2 м'яких, 5—8 купейних, 7—8 плацкартних, 1 вагон-ресторан, багажні й поштові вагони-. Для туристично-екскурсійного поїзда далекого сполучення прийнята єдина сис­тема формування. Якщо у поїзді є три вагони-ресторани, то їх розміщують під номерами 4, 8, 12, якщо два — їхні номери пере­важно 6 і 10.

Найпоширенішими для туристично-екскурсійних поїздів є цільнометалевий купейний вагон, який складається із 10 купе на 38 місць.

Існує три види туристичних залізничних перевезень:


  • формується повністю турпоїзд;

  • у поїзді виділяють один вагон для туристів;

  • туристи їдуть самостійно.

Останнім часом в Україні чартерні перевезення на спеціаль­них туристських поїздах по лінійних, кільцевих і радіальних екс­курсійних маршрутах практично не здійснюються.

Обслуговування автомобільним транспортом

Автобусний транспорт забезпечує перевезення туристів на ве­ликі відстані (за розкладом або поза ним) та одноденні екскур­сійні поїздки. Автобуси використовують і для організації транс­феру, а також на внутрішньомаршрутному пересуванні туристів у країні перебування.

Пасажирський автомобільний транспорт, який використову­ється для перевезення туристів, представлений різноманітними видами автобусів, який відрізняються за призначенням і місткі­стю. Призначення автобуса визначає його конструкцію. За при­значенням автобуси поділяють на міські, приміські, міжміські, міжнародного призначення (туристичні).

Автобус як туристичний транспортний засіб найвигідніший


під час короткочасних туристичних поїздок, міських оглядових



екскурсій, поїздок пам'ятними місцями, групових туристичних подорожей з різною метою, подорожей для участі у спеціальних іаходах. Туристичні фірми використовують автобуси для відві­дування туристами концертів, спортивних та культурних заходів, обслуговування конгресів, ярмарків, виставок. Фактично це — < диний транспортний засіб для виконання так званих трансфер-перевезень туристів на відрізках маршруту: летовище— го­тель — летовище, вокзал — готель — вокзал.

Позитивне уявлення про автобус як туристичний транспорт­ний засіб містить такі характеристики, які вирізняють його серед туристичної клієнтури:



  • зручний, доступний;

  • практичний, не потребує особистої ініціативи для резерву­вання місць, використання додаткових транспортних засобів;

  • комфортний для сидіння, огляду довкілля, обладнаний відпо­відно до вимог частини клієнтури;

  • транспортно добре пристосовується — не пов'язаний з пев­ними лініями руху, створює умови для контакту з довкіллям;

  • досить дешевий.

Для туристів, які мають позитивне уявлення про автобус, він є головним транспортним засобом навіть тоді, коли подорож поїз­дом або літаком буде для них дешевшою і швидшою.

Негативне уявлення про автобус конкретизується такими ха­рактеристиками :



  • транспортний засіб для коротких відстаней;

  • небезпечний транспортний засіб;

  • транспортний засіб для пенсіонерів;

• низький рівень комфорту, відсутність належних вигод.
Автобусний транспорт поділяють за класами розміщення.

Швидкісні автобуси-експреси високого класу мають спальні міс­ця, туалети, барні стійки, аудіо-відеотехніку та інше. Найбільша у Скандинавії туристична фірма «HAGA Reiser», яка займається організацією автобусних турів, має власний парк зі 100 туристсь­ких автобусів категорії «люкс» з кількістю місць від 10 до 80. Автобуси обладнані:



  • широкими тонованими панорамними вікнами;

  • системами кондиціонування повітря;




  • стереомагнітолами з виведенням на систему салонного по­відомлення;

  • мобільними телефонами в салоні, що уможливлюють вихід­ні й вхідні міжнародні дзвінки;

  • відкидними сидіннями з підставками для ніг;

77

  • індивідуальним освітленням для читання;

  • системами салонного повідомлення;

  • холодильниками;

  • туалетами;

  • місткими багажними відділеннями.

Автобуси категорії «люкс» мають бари, столи для переговорів на 26 пасажирів, кожний стіл обладнаний мікрофоном. В автобу­сі є відеосистема (VHS), епідіаскоп і телефакс.

Автобуси напівтуристського класу призначені для переїздів на невеликі відстані, трансфери тощо. Вони вміщують до 54 па­сажирів і обладнані невідкидними сидіннями туристського класу.

У багатьох країнах введено ліцензування автобусних переве­зень туристів і екскурсантів, щоб забезпечити належний стандарт послуг, що надаються, безпеку життя, здоров'я і майна мандрів­ників.

Дослідженнями, які проводять різні організації, встановлено, що автобус як туристичний транспортний засіб вигідний перева­жно фізично і соціально слабким прошаркам суспільства. Біль­шість його клієнтури — це пенсіонери, молодь, студенти і шко­лярі, яким не потрібний високий стандарт обслуговування, їх цілком влаштовує харчування і ночівля в придорожному кафе і готелях. Автобус є незамінним транспортним засобом для здійс­нення туристичних подорожей хронічно хворих людей та інвалі­дів. Щоб створити належні умов для перевезення пасажирів і ту­ристів, автомобільні маршрути проектують так, аби вони про­ходили через автовокзали, пасажирські станції. Автовокзал — це комплекс споруд, будинків і пристроїв для обслуговування тури­стів, управління рухом автотранспорту і розміщення службового персоналу. На зупинках автомобільних ліній будують пасажир­ські станції, які є автовокзалами невеликого типу. Тут є всі необ­хідні приміщення для обслуговування пасажирів, автобусних бригад, автобусів.

В організації туристичної подорожі або екскурсії та потреби оренди для цієї мети автобуса туристична фірма й автопідпри-ємство підписують договір. У договорі передбачають обов'язки автотранспортних підприємств і туристичних фірм. Автотранс­портне підприємство гарантує туристичній фірмі подати справні, обладнані звукопідсилювальними пристроями, чисті автобуси в обумовлене в заявці місце і складає узгоджені з турфірмою гра­фіки їх роботи, пов'язуючи з режимом роботи водіїв; виділяє для роботи на автобусах кваліфікованих водіїв, які пройшли інструк­таж; забезпечує за короткий термін і без додаткової оплати замі-

ну автобуса у разі, якщо він вийде з ладу, для продовження подо­рожі чи екскурсії.

Туристична організація згідно з договором забезпечує поря­док серед туристів та екскурсантів під час поїздки, посадки-висадки; узгоджує графік роботи автобусів за кожним маршру­том, вказуючи час і місце проведення екскурсій, пунктів, де бу­дуть зупинки автобуса для відпочинку, харчування туристів. Во­діям транспортних засобів туристична фірма зобов'язується надавати місця в готелях для відпочинку, харчування, а також охорону автобуса на стоянках.

На думку фахівців, щоб поліпшити обслуговування пасажирів і туристів в Україні, слід збільшити питому вагу автобусів вели­кої й особливо великої місткості.



Перевезення туристів повітряним транспортом

Особливістю повітряного транспорту, яка відрізняє його від наземних видів, є швидкість перевезення пасажирів, враховуючи весь час, який потрібно затратити пасажирові від моменту вильо­ту з місця відправлення до місця призначення. На коротких від­станях (до 500 км) залізничний і автомобільний транспорт мають перевагу над повітряним транспортом завдяки значно меншій ви­траті часу на наземне обслуговування. Однак при збільшенні від­станей перевезення пасажири віддають перевагу повітряному транспорту.

У перевезеннях понад 1000 км частка повітряного транспорту становить: при відстані від 1 до 1,5 тис. км — 2,5—5 %; від 1,5 до


  1. тис. км— 15—20%; від 2 до 3 тис. км— 20—30%; понад

  2. тис. км — 50—100%.

Найактивніша категорія пасажирів повітряного транспорту — це туристи.

Авіаційні перевезення у світі здійснюють майже 400 авіаком­паній. Найбільш відомі серед них такі великі міжнародні авіако­мпанії: АА — «American Airlines», DL — «Delta Airlines», США; AF — «Air France», Франція; ВА — «British Airways», Англія; LH — «Lufthansa», ФРН. В Україні авіаперевезення пасажирів і туристів здійснють засоби Державної національної авіакомпанії «Авіалінії України», а також низка інших авіакомпаній — «Між­народні Авіалінії України», «Київські авіалінії» та ін.

Технічні засоби повітряного транспорту це летовища, аеро­дроми, парки для літаків, засоби керування повітряним рухом та обслуговування літаків і пасажирів.

79

Летовище — це підприємство, яке приймає і відправляє паса­жирів, багаж, вантажі й пошту, організовує й обслуговує польоти транспортно-повітряних засобів. Для виконання своїх функцій до складу летовища входять аеродром, аеровокзал, різноманітні на­земні споруди і обладнання.

Пасажирський комплекс летовища це аеровокзал, перон, при­вокзальна площа, готель тощо.

Особливості експлуатації повітряного транспорту зобов'язують перевізника надавати пасажирам належні послуги без додаткової оплати, як-от: доставка багажу з летовища до літака, і навпаки; роз­міщення пасажирів на відпочинок у готелі, якщо є перерва в переве­зенні з вини перевізника; зберігання багажу пасажира за вимушено­го затримання рейсу; доставка пасажирів автотранспортом з летови­ща до готелю, і навпаки; харчування пасажирів під час тривалого польоту; інформацію про розклад відправлення літаків; правила пе­ревезення; рух наземних видів транспорту між містом і летовищем.

Авіатранспортні підприємства поряд з регулярними рейсами, які виконуються відповідно до розкладу, здійснюють чартерні перевезення.

Чартерні рейси — це рейси поза розкладом. Існують регулярні рейси, які виконуються за конкретним маршрутом у певні дні за розкладом незалежно від кількості пасажирів, які оформили кви­тки на цей рейс. Придбати квитки на регулярний рейс можна за рік до вильоту. Чартери ж організовують конкретні фірми або авіакомпанії для перевезення конкретної групи людей.

Неорганізованому туристу купити квитки на чартерний рейс не просто. Зазвичай такими рейсами летять організовані турист­ські групи, і квиток на чартерний рейс турист отримує разом з туристичною путівкою.

Чартерні рейси мають не дуже добру «репутацію». Вважають, що вони часто затримуються, обслуговування на них гірше, але це не завжди так. Обслуговування на чартерних рейсах однієї авіакомпанії не може бути гіршим, ніж обслуговування на регу­лярних рейсах. Часто за організацію чартерів беруться невеликі авіакомпанії, які не мають достатнього досвіду міжнародних па­сажирських авіаперевезень і не вміють забезпечити належного рівня обслуговування.

Якщо турфірма пропонує квиток на чартерний рейс, слід дові­датися про репутацію цієї авіакомпанії. У разі порушення прав пасажирів (затримання рейсу, зміна маршруту тощо) потрібно пред'являти претензії як до авіакомпанії, так і до туристичної фі­рми, яка продала тур та авіаквитки.

Квитки на чартерні авіаперельоти переважно дешевші, ніж на регулярні рейси. Поширена практика, коли великі туроператори тісно взаємодіють з авіаційними компаніями, мають свої чартерні рейси і виступають перед дрібнішими туроператорами як авіа­ційні брокери, гуртом закуповують квитки на авіарейси, а потім реалізовують їх дрібними партіями. Деякі турагенти і туропера­тори за угодою з авіаційними компаніями продають авіаквитки.

Чартери як форму організації транспортного обслуговування туристів поділяють на три групи:


  • спеціальні чартери — форма авіатранспортного обслугову­вання, що враховує перевезення групи людей у різні місця, літа­ки впродовж мандрівки перебувають у розпорядженні організа­ції, яка обслуговує туристів. Спеціальні чартери вводять для обслуговування мандрівників, які їдуть на особливі події, кон­греси, симпозіуми, спортивні змагання тощо.

  • чартерні круїзи, що обслуговують туристів, які відвідують різноманітні місця і під час подорожі групу супроводжує один і той самий транспортний засіб;

  • чартери «туди й назад» — широко використовують в авіа­ційному транспорті. їх ще називають «чартерними ланцюгами». Під час цих польотів, що відбуваються у визначений час (двічі або раз на тиждень), чартерні літаки здійснюють польоти до кон­кретного місця туди і назад.

Залежно від умов, комфорту, харчування та інших чинників, місця в літаках поділяють на класи:

  • перший клас (F);

  • бізнес-клас (С);

  • економічний клас (Y);

  • інші види.

На практиці (залежно від знижок і деяких інших показників) існує майже 20 видів класів обслуговування.

Перший клас— найдорожчий, економічний— найдешевший. Головні відмінності класів— комфортність крісла, якість харчу­вання і вага багажу, що перевозиться безкоштовно. Якщо в еконо­мічному класі крісла вузькі, розташовані близько один від одного, то в бізнес- і першому класах вони зручніші і відстань між ними бі­льша. Нині більшість авіакомпаній у першому і бізнес-класах вста­новлюють крісла, які розкладаються в ліжко, що створює додаткові вигоди при тривалому перельоті. У першому і бізнес-класах до крі­сла часто прилаштований спеціальний робочий столик.

Харчування у престижних класах краще, частіше пропону­ються страви на вибір, посуд не одноразовий пластмасовий, а ме-

81

талевий. У першому і бізнес-класах необмежений вибір спиртних напоїв. Деякі авіакомпанії влаштовують у літаку відкритий бар — пасажир може у будь-який час підійти і налити собі щось із тих напоїв, які є в барі.



Відповідно до тривалості польоту змінюються і форми харчу­вання:

  • В (breakfast) — сніданок;

  • L (lunch) — обід;

  • D (dinner) — вечеря;

  • S (snack) — легде харчування;

  • X (More then one, meal) — багаторазове харчування.

На всіх рейсах «Авіалінії України» незалежно від тривалості польоту туристам пропонують прохолодні напої (300 г води або 100 г соку). Більшість авіакомпаній дотримується такої схеми: при польоті тривалістю 2—2,5 год. — холодні закуски, від 2,5 до 6 год. — гаряче харчування, понад 6 год. — два гарячих харчу­вання, наддалекі перельоти (понад 12 год.)— два гарячі харчу­вання, холодні закуски або стейк. За останні 10 років набуло по­ширення «спеціальне харчування» — залежно від стану здоров'я, звичок або національності пасажирів.

У межах національних перевізників або окремих авіакомпаній встановлені різні пільги для туристів:



  • сезонні;

  • корпоративні;

  • для пасажирів з дітьми;

  • групові;

  • для сімейних пар тощо.

Особливою популярністю у туристів користуються пільгові карти ІАРА (Міжнародна Асоціація пасажирів авіаліній), ETN (Європейська мережа туризму) та ін. Власники таких карт мають пільги на авіаквитки деяких авіаліній (DELTA, SAS), на оплату за готель (від 10 до 40%) у чотирьохсот кращих готел світу, як за автомобіль напрокат (до 30%), відновлення загублених перевіз­них документів, надання в користування залів для особливо важ­ливих персон (VIP) на летовищах, страхування та ін.

В авіації є і великі, і невеликі авіакомпанії. У той час як вели­


кі, наприклад «British Airways», докладають значних зусиль, щоб
через максимальне розширення спектра послуг і підвищення їх­
ньої якості привабити платоспроможних пасажирів, які літають
першим або бізнес-класом і купують квитки за повну вартість,
невеликі, зорієнтовані на мінімізацію видатків, вилучають багато
традиційних послуг, зменшуючи вартість перевезення. Конкуре-
82

нція між авіакомпаніями призводить до зниження вартості квит­ків і у великих компаніях, а дешевші квитки стимулюють зрос­тання кількості пасажирів.



Перевезення туристів водним транспортом

Водний транспорт — морський і річковий — є видом масово­го транспорту, який здатний перевозити велику кількість паса­жирів. Перевізна спроможність морського транспорту досить ве­лика; вона обмежена тільки перевізною спроможністю портів і транспортним флотом. Реконструкція наявних і спорудження но­вих портів, будівництво суден, які мають вищу пасажироміст-кість і швидкість руху, збільшують перевізну спроможність мор­ського транспорту.

Річковим транспортом здійснюються перевезення пасажирів і вантажів по Дніпру, Дунаю, Чорному і Середземному морях із заходом у річкові порти Румунії, Словаччини, а також морські порти Туреччини, Греції, Ізраїлю, Франції, Італії.

Морські пасажирські перевезення за їх характером і дальністю поділяють на каботажні й закордонні. До каботажного плавання належать сполучення між портами однієї держави. Закордонне плавання — це сполучення між портами даної країни та інших держав.

Основна діяльність водного транспорту— задоволення по­треб людей у пасажирських перевезеннях, а також попиту на від­починок упродовж морської подорожі. Особливістю попиту на морські подорожі у нашій країні є досить чітко виражена сезон­ність. Умовно можна вважати травень-вересень сезонним пері­одом, а жовтень-квітень — несезонним.

Останні кілька десятиріч послуги пасажирського флоту знач­но розширилися. Поряд із звичайною доставкою пасажирів у міжпортовому сполученні різні типи пасажирських суден вико­ристовують:



  • для перевезення пасажирів, які здійснюють ділові поїздки, і туристів з автомобілями на коротких і дальніх маршрутах;

  • для різних круїзів, як суто морських, так і комбінованих;

  • для доставки організованих пасажирських контингентів (учасників фестивалів, олімпіад тощо);

  • для проведення конгресів, симпозіумів в умовах морської подорожі.

Перевезення туристів на внутрішніх водних артеріях проводять спеціалізовані комфортабельні теплоходи місткістю 250—400 па-

сажирів. На міжнародних лініях працюють комфортабельні круїзні судна, які вміщають до 2000—2500 пасажирів.

Особливою формою морських туристичних подорожей є круї­зи. Судноплавні компанії практикують майже 10 їх видів. Най­поширенішими у світі є так звані класичні круїзи, тривалість яких складає 10—20 днів. Характерним для них є велика кіль­кість заходжень в порти, різноманітні екскурсії, широка програма розваг.

Серед інших видів круїзів слід виокремити тому:



  • «конгресний туризм»;

  • оздоровлювальгіі круїзи;

  • лікувальні круїзи;

  • освітні круїзи;

  • комбіновані круїзи.

У літературі з морського туризму виділяють міні-круїзи. Три­валість таких круїзів 2—3 дні, і проводять їх у святкові дні або наприкінці тижня.

Розкішними круїзними лайнерами, що курсують навколо Зем­лі, є два судна фірми «Кристал Круїз Лайн» («Crystal Cruise Line»), які побудовані фактично за одним проектом у різних пів­кулях землі з інтервалом п'ять років. Вони вважаються найдоро­жчими у світі. «Кристал Хармоні» («Crystal Harmony») побудо­ваний у 1990 році на верфі фірми «Міцубісі» в Японії, «Кристал Симфоні» («Crystal Symphony») — у 1995-му на верфі в м.Турку (Фінляндія) фірмою «Kvatmer Masa Yards».

Пасажири можуть в будь-яких широтах і в будь-яку пору року користуватися послугами відкритих і закритих басейнів, тенісних кортів, соляріїв, ресторанів і казино. При водотоннажності судна 50 200 т на борту розміщується 975 пасажирів. Порівняно із се­редніми лайнерами такої ж водотоннажності, що мають пасажиромісткість 1500—2000 чоловік, рівень сервісу тут значно вищий.

Морський круїз, як відомо, не найдешевший вид закордонної подорожі. Кораблі «Carnival» — «Ecstasy», «Jubilee», «Celebration», «Tropicale» спеціально побудовані з розрахунку на круїзи підви­щеної комфортності. Каюти цих лайнерів значно більші, ніж на інших круїзних суднах, а за дизайном і комфортом вони не посту­паються найреспектабельнішим міжнародним готелям.

Для прикладу наводимо опис кают різних категорій на лайнері «Royal Princess»:

• категорія GG (Outside double): двоспальні ліжка (queen-size


bed), ванна кімната, телевізор і холодильник, вікно з виглядом на
океан;
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   37


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка