В сучасних умовах переходу України до ринкової економіки в кожній галузі відбувається пошук нових шляхів та методів виро­бництва, здійснюється аналіз сучасного стану, окреслюються пе­рспективи на майбутнє



Сторінка5/37
Дата конвертації05.11.2016
Розмір6.35 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37

40

води (приаквальні курорти, будинки відпочинку, круїзи тощо). Відомо, що перебування на пляжі особливо корисне для оздоров­лення людей, адже тут на організм діє комплекс оздоровлювальних чинників, пов'язаних зі стихією моря.

Найпривабливішими та найпопулярнішими світовими пляжа­ми є Лазурний берег Франції — від Тулона до Монако, протяж­ність якого складає 180 км, ширина — від 2 до 9 км. За останні десятиріччя популярними стають прибережні території Півдня Італії, Півдня і Сходу Іспанії, Сардинія, Балеарські і Канарські острови, Мальта, узбережжя Адріатики (Хорватія). Не втратило своєї привабливості причорноморське узбережжя Болгарії (Золо­ті Піски), Румунії, Південного берега Криму. Серед інших регіо­нів світу найпопулярнішими зонами відпочинку є узбережжя мо­рів і океанів, що омивають береги США, Мексики, Гавайські, Багамські, Бермудські острови, а також курорти в Марокко, Ту­нісі, Єгипті, Ізраїлі, Туреччині, Таїланді, Індії, Китаї, Японії, Бра­зилії.

Пляжні ресурси України зосереджені у приморських терито­ріях Одеської, Херсонської, Запорізької і Донецької областей та у Криму. Рекреаційна цінність морського узбережжя визначається поєднанням сприятливих кліматичних умов та бальнеологічних і ландшафтних ресурсів. Для рекреації можна використовувати майже 1500 км морського берега. Найвищу рекреаційну цінність має невелика територія Південного берега Криму, захищена з півночі Кримськими горами, на якій панує субтропічний серед­земноморський клімат.

Розвиток рекреаційної діяльності у приаквальних зонах спря­мований на соціальні результати, де поєднуються можливості за­довольнити потребу, як у лікуванні й відпочинку, так і в естетич­ному сприйнятті, у спілкуванні з природою.

Печери

Печери — це підземні порожнини, іноді дуже великих розмі­рів, які утворюються в легкорозчинних осадових породах (вапня­ку, кам'яній солі, гіпсі) внаслідок дії підземних вод (карстові пе­чери). Найбільшою на землі печерою вважається Мамонтова печера в США, яка складається з низки сталактитових залів і ко­ридорів. Загальна довжина її ходів перевищує 530 км. Найглиб­шими карстовими печерами є П'єр-Сен-Мартен (глибина 1171 м) і Берже (1141 м) у Франції.

У глибоких печерах, підземних ріках і озерах виявлена своє­рідна фауна і флора: риби, земноводні і комахи, що перебувають у повній темряві, а тому позбавлені зору. Замість очей у них роз­виваються щупальця, подовжуються вусики і лапки. У деяких печерах виявлені стоянки доісторичної людини з рідкісними на-скальними малюнками. Багато печер світу — це найвідоміші об'єкти туризму, які охороняються державою.

В Україні є кілька печер, що входять до переліку найбільших у світі, які за відповідного обладнання можна перетворити на ре­креаційно-туристичні об'єкти міжнародного значення. Виділя­ють три регіони їх розміщення: Подільсько-Буковинський (Тер­нопільська, Хмельницька, Чернівецька, Львівська та Івано-Франківська області), Крим та Карпати.

У Подільсько-Буковинському районі відомо понад 130 печер карстового походження, з них у Тернопільській області — 70, у Чернівецькій — 35. Сумарна протяжність їх складає 412 км, п'ять з них— найбільші у світі: Оптимістична (180 км), Попе­люшка (60 км), Кришталева (22 км).

У Криму налічується більше 40 великих печер та 857 карсто­вих порожнин різного розміру. Найбільші з них: Солдатська (500 м), Каскадна (400 м), Мармурова (1,6 км).

Карпатські печери розташовані у Закарпатській області в ба­сейні річок Великої та Малої Угольки. За своїми розмірами вони значно менші від печер двох попередніх районів. Найбільша з них Дружба (довжина 270 м, глибина 46 м).

Серед печер Подільсько-Буковинського району однією з найбільш вивчених є Кришталева, яка має складну розгалуже­ну систему лабіринтів. Стіни багатьох галерей та залів вкриті білосніжними та різнокольоровими, нерідко стрічкоподібної текстури кристалами вторинного гіпсу, що надає печері казко­вої краси. Головні галереї електрифіковані й обладнані для відвідування.



3.1.3. Туризм і екологія. Екотуризм

З початку виникнення перших туристичних продуктів стиль суспільного життя ставав щораз мобільнішим і активнішим. Швидкий розвиток туризму за останніх п'ятдесят років можна порівняти з промисловою революцією. Так, з 1950 по 1996 рік кі­лькість міжнародних туристичних перевезень збільшилась в чо­тири рази.

Швидкі темпи розвитку туризму та його масовість призвели іо негативних змін природного середовища в окремих регіонах. ( гали непридатними для відпочинку і рекреації забруднені пля­жі, території з надмірним шумом, розвиненою ерозією, збіднілим іандшафтом, тобто туризм почав нищити основи свого існуван­ня. З'явилася створення нової системи поглядів на розвиток цієї галузі, яка б змінила власне спосіб мислення людини. Свідчен­ням перелому в ментальності сучасних туристів є:


  • зростання екологічної свідомості;

  • зростання досвідченості в подорожах;

  • підвищені вимоги до якості послуг;

  • вимогливий вибір мети подорожі.

Вплив туризму на природне довкілля

Вплив туристичної інфраструктури на довкілля

Вплив туристичного транспорту на природне довкілля вияв­ляється через викиди в атмосферу шкідливих газів автомобілів, підвищення рівня шуму, а також через будівництво нових доріг, стоянок автозаправних станцій і станцій технічного обслугову­вання. Викиди забруднюють повітря (в атмосфері з'являється вуглекислий газ, важкі метали, сполуки хлору, фтору, ртуті, миш'яку), що призводить до зникнення рідкісних видів рослин, різних мікроорганізмів, переміщення в інші місця диких звірів. Надмірний шум відлякує їх, наприклад, шум силою 40—60 де­цибел викликає хвилювання, зменшує час відпочинку, апетит. При 65 децибелах спостерігається роздратування вегетативної і гормональної систем, при 75 — відбуваються глибші розлади. Внаслідок дії шуму у ссавців зменшується кількість молока, сповільнюється приріст молодняка, відбуваються передчасні пологи. Від шуму реактивного літака гинуть личинки бджіл, бджоли втрачають орієнтацію, у пташиних гніздах тріскається шкаралупа яєць.

Найчастіше усі заклади харчування і проживання, які обслу­говують туристів, сконцентровані у важливих екосистемах. До них належать пляжі, узбережжя рік і озер, у горах вони розташо­вані неподалік гірських хребтів, на територіях з гарними краєви­дами. Це призводить до знищення найцінніших природних систем і об'єктів. Досить часто неочищені стічні води з готелів,

43

ресторанів, туристичних баз потрапляють в озера, ріки і моря, за­вдаючи значної шкоди підводній флорі й фауні, а також твари­нам, життя яких пов'язане з водою (бобри, видри, дикі гуси, кач­ки). Крім того, для експлуатації туристичних закладів потрібна велика кількість прісної води, внаслідок чого її брак відчуває природне середовище і його мешканці. Додаткову проблему створює значна кількість відходів. Часто сміття скидають посе­ред лісу чи в море, що, крім шкоди для довкілля, погіршує сані­тарно-епідеміологічний стан природних територій. Шкідливим є і будівництво нових туристичних об'єктів. Відбувається вирубу­вання лісів, відлякування звірів, руйнується структура грунту, гине велика кількість дрібних тварин і рослин.



Вплив туристичних занять на природу

Одними з найпоширеніших туристичних занять є відпочинок, ігри, товариські зустрічі на природі. Це призводить до:



  • витоптування, пошкодження рослин, ґрунту від вогнищ, відлякування звірів;

  • винесення грибів, ягід, квітів;

  • занесення органічних і неорганічних матеріалів (харчових відходів, паперу, металу, скла тощо), аових органічних видів (на­сіння, тварин).

Найгірший вплив має витоптування.

Присутність навіть однієї людини не минає для довкілля без­слідно. Ущільнюється ґрунт, спресовується підстилка, гинуть сходи; збір грибів, ягід, квітів зменшує можливість самовідновлення рослин; зламана гілка, зарубка чи насічка на стовбурі спричинюють зараження дерев хворобами і шкідниками. Звичай­но, вплив однієї людини чи групи людей ззовні малопомітний, оскільки раніше чи пізніше все відновлюється до попереднього стану. Проте при масовому напливі людей процеси відновлення відбуваються повільніше, аніж процеси руйнування.

Насамперед витоптується (ущільнюється, перетирається і
руйнується) лісова підстилка на ділянках, які інтенсивно відві­
дують відпочивальники; її маса зменшується удвічі й більше ра­
зів. Пошкоджуються корені та кореневища рослин, які знахо­
дяться в підстилці або безпосередньо під нею. У лісах зникає
багато типових трав, а на їх місці з'являються бур'яни. Корінні
лісові трави — пролісок, ряст, анемона, купина та інші — ламкі.
44

Достатньо наступити на родину один раз, що вона загинула не кажучи вже про масове витоптування.

При витоптуванні зменшується повітромісткість ґрунту. Об'ємна вага його в незайманих місцях становить 0,55 — 0,88 г/см3, на стежках і дорогах збільшується до 1,61—1,63 г/см3. Внаслідок ущільнення ґрунту, особливо глинистого чи сугли­нистого, в нього погано проникає волога, збільшується глибина його промерзання, утруднюється постачання кореневої системи киснем, погіршуються інші необхідні для її росту умови, у коренів зменшується кількість всмоктувальних закінчень, подача води у крони дерев, зростає поверхневий стік води, з'являється ерозія ґрунту, яка призводить до утворення ярів. Істотно погіршуються умови існування ґрунтових мікроорганізмів, змен­шується чисельність мезофауни.

Під впливом інтенсивної рекреації поступово зменшується кі­лькість листя на деревах, укорочується хвоя, знижується приріст по діаметру і у висоту, з'являється суховершинність. Частина де­рев всихає, довговічність деревостану зменшується, порушується його ярусність, змінюється породний склад, а отже, затримується природне відновлення рослин. У лісах, які інтенсивно викорис­товуються для відпочинку, зникають гриби і ягідні рослини, стає менше птахів, які гніздяться на землі та в нижньому ярусі (співо­чий дрізд, соловей, синьошийка та ін.), погіршуються умови іс­нування для багатьох інших представників тваринного світу, збільшується кількість комах-шкідників.

Іншими негативними наслідками є засмічення, яке погіршує естетичний вигляд і санітарно-гігієнічний стан довкілля. Від не­обережного поводження з вогнем виникають лісові пожежі, які знищують ландшафти, призводять до появи ерозії (через зни­щення рослинного покриву). Вирубування дерев для заготівлі дров призводить до зникнення невеликих звірів, знеліснення, зміни екосистем, ерозії. Через постійний галас відпочивальників відлякуються звірі. Кожний турист прагне взяти сувенір на пам'ять, що призводить до знищення цінних природних об'єктів. Прикладом може бути г. Карадаг у Криму, де до відкриття націо­нального парку відвідувачі по-варварськи вирубували цінні мі­нерали і коштовне каміння зі скель.

Ще одним популярним видом туристичних занять є лижні прогулянки, які у горах призводять до знищення трав'яного покрову і підліску на розташованих неподалік населених пунктів схилах гір. Металеві канти лиж легко зрізують кущі, пищать хвойні посадки, а в передвесняний сезон нерідко по-



шкоджують грунт, який за літо не встигає відновити своїх
продуктивних властивостей. Внаслідок цього на місцях гірсь­
колижних трас починається ерозія ґрунту, утворюються яри.
Значної шкоди природному довкіллю завдають роботи,
пов'язані з підготовкою трас, надмірне знищення лісів на ве­
ликих територіях, використання різної техніки (екскаваторів
бульдозерів).

Великою загрозою для природи є моторні човни і водні мо­тоцикли. Річ у тому, що мотороводні засоби пересування здій­мають високі хвилі, які розмивають береги й одночасно спри­яють обмілінню та замулюванню річок. Безперервний шум виселив з берегів бобрів, диких качок і гусей. Відбувається за­бруднення води викидами двигунів: на воді утворюється мас­ляниста плівка і, як наслідок, поступово зменшується кількість риби.

Великої шкоди довкіллю завдає неорганізований авто- і мо-тотуризм. Хаотичний рух на автомобілях і мотоциклах за ме­жами доріг призводить до розрихлення ґрунту, знищення трав'яного покрову, моху, ягідників, грибниць. В лісах, на лу­ках автомобілі залишають особливо глибокі колії або вирива­ють разом з корінням рослинність, яка скріплює ґрунт, розби­вають ґрунтове покриття, перетворюють його на легко переносний матеріал для вітру і води. Місця зупинок і стоянок забруднюються моторними маслами, паливом, різними засоба­ми для чищення.

Іншим досить небезпечним для природного середовища за­няттям є гольф. Небезпека полягає у тому, що для підтримання в якісному стані гольфових полів потрібна велика кількість води і хімічних добрив. У середньому одне гольфове поле споживає 1500—2000 літрів води щоденно. Це призводить до того, що де­фіцит прісної води відчуває природне довкілля і всі організми, які живуть у ньому. Тварини переселяються в інші місцевості сохнуть дерева, кущі, трави.

Різні туристичні заняття спричинюють різний вплив на до­вкілля. Він може бути нульовим (наприклад, вплив серфінгу, ко-взанярства на замерзлих річках і озерах) або ж найвищий ступінь знищення та забруднення природи, до якого призводять різні ма­сові відпочинкові заходи, ігри й зустрічі на природі, авто- та мо-тотуризм (див. табл. 3.3).

Саме ті форми туристичного відпочинку, які мають мінімаль­ний чи нульовий вплив на довкілля, використовуватиме екологі­чний туризм.



Таблиця 3.3

ВПЛИВ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ НА ПРИРОДУ






Безпосередній

вплив на:

Посе­редній

Вплив

(забруднення)




рослинний

тваринний

грунт

рельєф пове­рхні

відкриті води

повітря

води

поверхня зе­млі

ландшафт

акустичність

загроза по­жеж

Дуже сильний втілив на природне довкілля










Автомобільні рейди

5

5

5

4

2

4

2

4

2

5

4

Рейди на мотоциклах

5

5

5

3

2

4

3

3

3

5

4

Відпочинок у лісі

5

5

4

4

3

3

2

4

1

5

2

Відпочинок у молодіжному таборі

4

3

4

3

3

3

3

2

2

3

3

Товариські зустрічі на при­роді

3

4

4

2

2

2

2

4

2

4

5

Ігри на природі

5

4

5

3

1

1

1

3

1

3

3

Караван

3

3

4

3

2

2

2

3

2

3

4

Значний вплив на природне довкілля













Мандрівки на мотоциклах

2

2

3

2

1

3

1

3

1

4

3

Пішохідні мандрівки

4

3

3

2



1



3



3

4

Пішохідні подорожі в горах

3

2

4

4

2



1

2



3

3

Велосипедні прогулянки

3

3

3

2







2



1

2

Автомобільні поїздки по шосе



2





1

4

2

3

3

5

3

Подорожі річками та озе­рами

3

3

1

1

3

1

3





2

2

Сафарі

3

3

2

1

1

3

1

3

1

4

3

Спускання з гір на лижах

4

3

4

4







2



1



Збирання дарів природи

5

4

3

2



1



2

2

2

5

Мотороводні заняття

1

4





4

4

4





5



Відпочинок на пляжі

2

3

1

3

2

2

4

3



2



Спелєологічні мандрівки

2

2

2

3

1

2

2

3







Мандрівки з наметом

3

2

3

1

1

1

1

3



1

5
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка