В сучасних умовах переходу України до ринкової економіки в кожній галузі відбувається пошук нових шляхів та методів виро­бництва, здійснюється аналіз сучасного стану, окреслюються пе­рспективи на майбутнє



Сторінка32/37
Дата конвертації05.11.2016
Розмір6.35 Mb.
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37

374

Крім того, з метою розвитку внутрішнього ринку проведено шість виставкових заходів національного та регіонального значення.

За участі Держтуризмкурортів проведено сім прес-турів для провід­них українських і російських журналістів та понад 10 «круглих столів», прес-клубів, семінарів та нарад з представниками засобів масової інфо­рмації, широкими колами громадськості, керівниками туристичних та готельних підприємств.

Надано організаційно-інформаційну допомогу в підготовці Націо­нальної експозиції України на Міжнародній виставці «15 років СНД: співробітництво та інтеграція» (Москва, 25—28 жовтня) та Національ­ної виставки України у США (Чикаго, 14—'16 грудня).

Передано презентаційну інформаційно-рекламну продукцію для Культурно-інформаційного центру в Республіці Польща, який було від­крито 1 листопада 2006, року та учасників засідання Європейської ко­місії в Румунії в грудні 2006 року.

Створений і постійно поповнюється офіційний Інтернет-сайт Дер­жавної служби туризму і курортів.



Здійснюються заходи щодо розвитку курортної сфери.

Україна посідає одне з провідних місць в Європі щодо забезпечення курортними лікувальними ресурсами, в тому числі такими унікальний ми, як кліматичні зони узбережжя Чорного і Азовського морів та Кар­пат, а також мінеральні води та лікувальні грязі практично всіх відомих бальнеологічних типів.

Разом з тим потужність оздоровчих закладів використовується лише на 30—40%. Основна причина низької ефективності експлуатації при­родних та матеріальних ресурсів курортної сфери полягає в непристо­сованості більшості закладів до цілорічного функціонування, в резуль­таті цього впродовж червня—серпня рекреаційні послуги надають 60 від­соткам від кількості осіб, що відпочивають та оздоровлюються у курор­тних закладах протягом року. Тобто, щороку втрачається 60-—-70 від­сотків потенційної вигоди, в тому числі й від використання земельних ресурсів, на яких розташовані заклади сезонної дії.

Важливим кроком в розвитку курортної сфери стало визначення центрального органу виконавчої влади, на який покладені повнова­ження щодо управління курортною сферою. Таким органом є Мініс­терство культури і туризму України (постанова КМУ від 08.11.06 № 1566).

Протягом 2006 року здійснено низку заходів, спрямованих на роз­виток курортної сфери.

Розроблено і затверджено структуру, зміст та форму подання відо­мостей, які включаються до Державного кадастру природних територій курортів.

На виконання Указу Президента України «Про рішення Ради націо
нальної безпеки і оборони України від 29.06.2005 р, «Про стан Додер­
жання вимог законодавства та заходи щодо підвищення ефективності
державної політики у сфері регулювання земельних відносин, викорис-

з?5

тання та охорони земель» надано пропозиції щодо реальних можливос­тей та шляхів реалізації цього Указу.

На виконання доручення Президента України спільно з Івано-Франківською, Чернівецькою, Закарпатською областями (з виїздом на місце) опрацьовано питання щодо встановлення гірськолижного витягу та підготовлено необхідну технічну документацію для передачі авст­рійській стороні.

Опрацьовуються проекти законів України про оголошення природної території курортів м. Саки АР Крим та м. Хмільник Вінницької області курортами державного значення, проект Державної програми «Розвиток лікувально-оздоровчої і рекреаційної зони території Арабатської Стріл­ки» та проекти постанов Кабінету Міністрів України про затвердження Положень про курорти державного значення Бердянськ та Саки.

З метою розвитку курортної сфери на часі законодавче вирішення питань:

раціонального та цільового використання земельного фонду і нерухо­мого майна територій курортів державного й рекреаційного призначення;

встановлення меж та дотримання режиму округів і зон санітарної охорони курортів;

збереження природних властивостей природних лікувальних ресур­сів, екологічного та раціонального їх використання, запобігання забру­дненню, пошкодженню, передчасному виснаженню і забезпечення їх належної охорони;

доступності рекреаційних та санаторно-курортних ресурсів для ши­роких верств населення;

розроблення довгострокових комплексних і цільових державних та місцевих програм розвитку курортів;

фінансування курортів державного та місцевого значення, включа­ючи розвиток транспорту, системи водопостачання та каналізації, теле-радіомовлення та зв'язку, енергозбереження і проведення природоохо­ронних заходів;

розроблення і встановлення податкових, митних, кредитних пільг та їх спрямування на збереження та розвиток курортів.



ПРОБЛЕМИ У СФЕРІ ТУРИЗМУ І КУРОРТІВ. Чинниками, що негативно впливають на розвиток туризму і курортів в Україні, є:

  • відсутність цілісної системи державного управління туризмом і курортами у регіонах (відповідних самостійних підрозділів з питань туризму і курортів);

  • повільність темпу зростання обсягів інвестицій у розвиток матері­альної бази туризму;

  • невідповідність переважної більшості туристичних об'єктів між­народним стандартам;

  • недостатність державної підтримки та комплексного підходу до рекламування національного туристичного продукту на внутрішньому і міжнародному ринках туристичних послуг;

376


  • відсутність ефективних маркетингових інструментів просування українського турпродукту на міжнародному ринку, в тому числі турис­тичних представництв України за кордоном;

  • ускладнений доступ українських туристів до зарубіжного турпро­дукту, насамперед проблема оформлення віз громадянам України, які з метою туризму виїжджають за кордон, а також здійснення відповідної акредитації туристичних підприємств у консульствах іноземних держав в Україні;

  • недостатність розвитку інформаційної інфраструктури та науково-дослідницького забезпечення галузі;

  • відсутність відповідної сервісної інфраструктури для розвитку ту­ристичної діяльності в сільській місцевості;

  • незадовільний стан туристичної, сервісної та інформаційної ін­фраструктури вздовж автомобільних доріг та міжнародних транспорт­них коридорів;

  • відсутність у 2006 році фінансування вкрай важливих для роз­витку туристичної і курортної сфер України заходів пов'язаних, на­самперед, із створенням безпечних умов для туристів, розширенням міжнародного співробітництва та поглибленням євроінтеграційних процесів, підготовкою та участю у міжнародних та регіональних ту­ристичних виставках в Україні та за кордоном, проведенням компле­ксної рекламно-інформаційної кампанії на основних зовнішніх рин­ках тощо;

  • відсутність системи контролю за діяльністю суб'єктів курортної галузі;

  • відсутність преференцій для розвитку внутрішнього туризму (зві­льнення від ПДВ; тимчасове звільнення від сплати податку на прибуток об'єкти туристичної інфраструктури, що тільки вводяться в експлуата­цію; відстрочення плати за користування землею до введення в експлу­атацію об'єктів тощо).

ШЛЯХИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ДО РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ

  • удосконалення нормативно-правової бази розвитку туристичної і курортно-рекреаційної галузі та її інфраструктури, зокрема, через при­йняття відповідних нормативно-правових актів

  • створення стратегії розвитку курортів




  • створення сприятливих умов для залучення інвестицій та за­провадження реальних механізмів стимулювання будівництва і ре­конструкції об'єктів туристичної та курортно-рекреаційної інфра­структури

  • створення належних умов для розвитку іноземного та внутріш­нього туризму, зокрема, через підвищення якості туристичних послуг, розвиток окремих туристичних центрів, стимулювання окремих видів туризму

377

  • сприяння розвитку готельного бізнесу, забезпечення гармонізації національних стандартів, а також підвищення якості туристичних по­слуг, що надаються

  • організація обліку туристичних ресурсів України, забезпечення їх раціонального використання та охорони

  • проведення досліджень туристичного ринку, підготовки і поши­рення інформації про Україну та її туристичні можливості на міжнаро­дному туристичному ринку та всередині держави

  • реалізація заходів щодо зміцнення позитивного іміджу України та формування ефективної маркетингової стратегії на основних зарубіж­них ринках

  • розширення міжнародного туристичного співробітництва на дво­сторонньому та багатосторонньому рівнях, у тому числі з відповідними державними органами зарубіжних країн та в рамках міжнародних тури­стичних організацій, поглиблення євроінтеграційних процесів у галузі туризму

  • забезпечення стимулювання розвитку туризму в депресивних ре­гіонах, сприяння створенню додаткових робочих місць та розширення тимчасової зайнятості у туристичній сфері, зокрема через підтримку розвитку сільського туризму

  • забезпечення створення безпечних умов для здійснення туристич­ної подорожі, особистої безпеки туристів, надання їм оперативної ме­дичної, технічної та правової допомоги

  • вдосконалення Класифікатора професій ДК 003 2005

  • розробка нової Державної системи класифікації готелів та інших засобів розміщення на відповідність певній категорії.

СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ТУРИ­ЗМУ І КУРОРТІВ У 2006 РОЦІ

Розвиток туристичної та курортної сфери України у 2006 році мав позитивну динаміку: зросли обсяги в'їзного (іноземного) та внутріш­нього туризму, підвищилась ефективність господарської діяльності підприємств та продуктивність праці.

Однак темпи росту у 2006 році уповільнились порівняно з попере­дніми роками. Один із чинників, що зумовили уповільнення цього процесу, полягає у відсутності державного фінансування галузі впро­довж 2005—2006 років. Надалі поступальність та інтенсивність роз­витку галузі залежатиме від комплексної та планомірної реалізації стратегії створення конкурентоспроможного українського турпродук-ту, його розгорнутої реклами на внутрішньому та зовнішньому рин­ках, підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів шляхом впровадження інновацій, впровадження комплексного підхо­ду до розвитку туризму та курортів на регіональному рівні, залучення інвестицій.

Пріоритетними видами туризму держава визнає внутрішній та в'їзний туризм, які характеризуються такими показниками.



378

Показник

2005

2006

Відхилення

Внутрішній туризм

8,2 млн. осіб

8,5 млн. осіб

+4%

В'їзний (іноземний) туризм2

17,6 млн. осіб

18,9 млн. осіб

+7%

Виїзний туризм2

16,5 млн. осіб

16,9 млн. осіб

+3%

Внутрішній туризм

Санаторно-курортні і оздоровчі заклади України У 2006 році на­лічувалося 3164 заклади, з них 610 не працювали з різних причин. Фак­тично надавали послуги 2554 підприємства, якими оздоровлено 2,7 млн. українців, що на 2,3 відсотка більше, ніж у 2005 році. Близько 21 відсотка оздоровлених припадає на заклади АР Крим.

За 2006 рік загальна кількість закладів зменшилася на 81 одиницю в основному за рахунок скорочення кількості будинків відпочинку, які не працювали більше року. Зокрема, скоротилась кількість санаторіїв-профілакторіїв на 14, будинків і пансіонатів відпочинку на 20, баз та інших закладів відпочинку на 40.

Водночас, незважаючи на скорочення кількості закладів, їх загальна максимальна місткість у минулому році зросла на 2,7 тис. місць. На противагу цьому. Кількість цілорічних місць скоротилася на 1,4 тис. Це свідчить про те, що більшість основних фондів експлуатується лише у літній період. Тому потенціал національних рекреаційних ресурсів ви­користовується не на повну потужність.

Крім того, при наявності значного попиту на санаторно-курортні послу­ги як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках протягом 2006 року кіль­кість відпочиваючих у цих закладах залишається на рівні 2005 року. При цьому у 2006 році не функціонували 610 закладів (19%), а це 49 тис. ліжко-місць, або 7%, загального ліжкового фонду. За функціональним призна­ченням більшість з цих закладів є базами відпочинку — 76 відсотків. Знач­на частина номерного фонду санаторіїв, здравниць знаходиться у незадові­льному стані. Найбільш розповсюдженою причиною простоювання є відсутність коштів на експлуатацію закладу — 48 відсотків випадків.

Середньорічна завантаженість вітчизняних санаторно-курортних за­кладів у 2006 році становила 41 відсоток, а за світовим досвідом цей показник повинен бути вищим ніж 68. Отже, інтенсивність викорис­тання матеріально-технічної бази комплексу санаторно-курортних за­кладів України залишається низькою і тому не забезпечує спромож­ність галузі до комплексного відновлення основних фондів на рівні сучасних вимог та світових стандартів.

Дитячі оздоровчі заклади

Протягом 2006 року працювали 18,2 тис. дитячих оздоровчих закла­дів (таборів) — зменшення на 0,7 відсотка, або на 128 закладів. Загаль­на місткість дитячих оздоровчих закладів у 2006 році зменшилась на 4,9 тис. Місць, або на 2,1 відсотки. Оздоровлено 2,1 млн. дітей, що на 2,6 відсотка менше, ніж у 2005 році.



На першому місці за кількістю оздоровлених дітей знаходяться за­клади Одеської області (7,4% від загальної кількості оздоровлених ді­тей), на другому— АР Крим (6,8%) на третьому— Донецька об­ласть (6,5%).

Готелі та інші місця для короткотермінового проживання

Упродовж 2006 року українські готелі обслужили близько 3,5 млн. українців.

Переважна більшість внутрішніх туристів припадає на готелі турис­тично активних регіонів — Київ, АР Крим, Львівська, Одеська, Закар­патська області.

Функціонували всього близько 1,2 тис. підприємств готельного гос­подарства, 68 відсотків з них знаходиться у приватній власності, 17 — у комунальній і 15 — у державній.

Недивлячись на те, що щороку будується десятки сучасних готелів, більшість номерного фонду знаходиться у незадовільному стані і тому використовується неефективно — в середньому за рік завантаженість готелів по Україні становить лише 33 відсотка.

В'їзний туризм (за даними Адміністрації держприкордонслужби України1)

Структура в'їзного потоку з метою подорожі дещо змінилася: част­ка організованого туризму скоротилася з 12 у 2005 році до 7 відсотків у 2006 році, частка приватних подорожей зросла з 82 у 2005 році до 88 відсотків у 2006 році.



Службова, ділова, навчання

1041,4 тис. осіб

5%

Туризм, релігійна, культурний та спортивний обмін (організований ту­ризм)

1260,0 тис. осіб

7%

Приватна, інша

16598,9 тис. осіб

88%

Приріст/скорочення в'їзного турпотоку за мотиваціями

Службова, ділова, навчання

+1,4 тис. осіб

+0,1%

Туризм, релігійна, культурний та спортивний обмін (організований ту­ризм)

-874,0 тис. осіб

-41%

Приватна, інша

+2142,1 тис. осіб

+15%

У 2006 році Україну відвідали 21,7 млн. іноземців, в тому числі 18,9 млн. туристів, що на 7 відсотків, або на 1,3 млн. осіб, більше, ніж у 2005 році.

Приріст в'їзного потоку забезпечений збільшенням приватних поїз­док. Водночас кількість службових поїздок залишається на одному рів­ні три роки підряд, а пізнавальний туризм, культурні та релігійні поїзд­ки зменшуються за своїми обсягами починаючи з 2004 року.

Зменшення кількості організованих туристів відбулося за рахунок таких країн: Молдова (на 81%), Угорщина (на 71%), Росія (на 69%), Словаччини (на 43%), Польща (на 31%), Узбекистан (на 18%).

Структура в'їзного потоку за країною походження


1 У 2006 році Адміністрацією Держприкордонслужби України була затверджена но­ва форма статистичної звітності стосовно обліку осіб, транспортних засобів, що перети­нають державний кордон України. Відповідно до цієї форми запроваджено статистич­ний облік у розрізі 13 мотивацій перетину кордону згідно з типами та видами віз, затвердженими Правилами оформлення візових документів для в'їзду в Україну. В тому числі передбачена туристична віза, а для безвізових країн в імміграційній картці — від­відання з туристичною метою. Тож на підставі виданих туристичних віз та даних імміг­раційних карток лише з метою туризму Україну відвідали 643,3 тис. осіб, що на 6,7 від­сотка більше, ніж у 2005 році.

380


Країни СНД

11,9 млн. осіб

63%о загального в'їзного потоку

Країни ЄС

6,3 млн. осіб

33%

Решта країн

0,6 млн. осіб

4%

Протягом 2006 року туристи з країн ЄС відвідували Україну ме­нше, ніж за 2005 рік — на 0,02 відсотка або на 1,0 тис. осіб (за раху­нок скорочення потоку з Угорщини у 1,7 раза за всіма мотиваціями). Кількість туристів з країн СНД збільшилась на 9 відсотків, або на 1002,6 тис. осіб.

Найбільший приріст потоків забезпечений з сусідніх країн: з Росії на 380 тис. туристів, з Білорусі на 285,1 тис, з Молдови— на 275,0 тис.

На підставі статистичних даних, які узагальнює Адміністрація Держприкордонслужби України, та згідно з Рекомендаціями по статис­тиці туризму ВТО до числа туристів зараховуються особи, які перетну­ли кордон з метою службовою, діловою, туристичною, приватною, на­вчання, релігійною, культурного та спортивного обміну, іншою (пра­цівники засобів масової інформації, рятувальних служб, науковці, представники гуманітарних місій). Не зараховуються до числа туристів особи, які перетнули кордон з метою дипломатичною, імміграційною (ПМП), транзитною, працевлаштування, обслуговуючий персонал транс­портних засобів.

Рейтинг 10 головних країн в'їзного туризму






200Є

> рік

2006/2005

Осіб

Частка країни

Темп при­росту

Приріст, +/- осіб

Всього в'їзних тури­стів

18 900 263

100%

+7,2%

1 269 503

Росія

6 423 850

34%

-5,9%

-380 021

Польща

3 977 938

21%

-12,3%

-488 905

Молдова

3 055 833

16%

-9,0%

-274 953

Білорусь

2 126 839

11%

-13,4%

-285 056

Угорщина

1 158 771

6%

69,0%

798 937

Словаччина

505 480

3%

-36,3%

-183 503

Румунія

348 157

2%

-53,5%

-186 209

Німеччина

214 389

1%

-11,6%

-24 843

СІЛА

111446

1%

-34,5%

-38 400

Італія

62 943

0,3%

-25,2%

-15 861
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка