В сучасних умовах переходу України до ринкової економіки в кожній галузі відбувається пошук нових шляхів та методів виро­бництва, здійснюється аналіз сучасного стану, окреслюються пе­рспективи на майбутнє



Сторінка11/37
Дата конвертації05.11.2016
Розмір6.35 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   37

111

ки, відмовившись від заброньованих місць у готелі або поверну­вши весь туристичний пакет, клієнт зазнає збитків у вигляді тих чи інших штрафних санкцій. На жаль, туристична фірма не зав­жди може повернути своєму клієнту всю вартість туру, оскільки несе фінансову відповідальність перед своїми партнерами. Тому при відмові від оплаченої заздалегідь поїздки штрафні санкції за договором, укладеним між туристичною фірмою і самим турис­том, подаються винятково останньому. їх розмір у певних випад­ках може досягати 100 відсотків суми, зазначеної у договорі. Ось тут і допоможе пбліс зі страхування видатків, пов'язаних з не­можливістю здійснити туристичну поїздку.

Деякі страхові компанії пропонують своїм клієнтам додаткове
страхування, при якому страхові виплати проводяться у випадку,
якщо застрахований відмовився від поїздки за настання таких
страхових подій:


  • хвороби, нещасного випадку або смерті застрахованої особи;

  • хвороби, нещасного випадку або смерті близького родича (чоловіка, дружини, батька, матері, доньки, сина, брата, сестри) застрахованого;

  • пожежі, пограбування квартири застрахованого, коли не­обхідна його присутність для розслідування справи;

  • явки до суду для участі в засіданні, коли застрахований ви­ступає як обвинувачуваний, потерпілий або цивільний відповідач.

Страхова сума й тарифи залежать від рівня страхового по­криття, країни подорожі, терміну перебування, віку застрахова­ної особи.

Отже, у багатьох випадках страхування справді є не лише за­собом зменшення ризику настання певної непередбачуваної по­дії, а й способом економії грошей.

Можливості страхування досить великі. Сьогодні в Україні практично жоден турист за кордон не виїжджає без страхового поліса. У цивілізованих країнах страхування — звичайна норма життя.

4.6. Система розваг

Турист є споживачем туристичного продукту, який є сукупні­стю туристичних послуг, робіт і товарів, що складається щонай­менше з двох або більше одиничних чи множинних туристичних послуг. Туристичні послуги — послуги суб'єктів туристичної ді­яльності щодо розміщення, харчування, транспортного, інформа-

112

ційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволен­ня потреб туристів. Але для того щоб задовольнити їх на 100 від­сотків потрібно подарувати йому незабутні враження і приємні спогади від туру, в чому й полягає мета одного з основних його компонентів — атракцій.

Атракції — система розваг і заходів, і спрямованих на те, щоб сформувати позитивне враження у туриста від туру. Атракції — це те, задля чого людина залишає свій дім і вирушає у подорож. Вони є важливим елементом повноцінного відпочинку. Більше того, система розваг відіграє вирішальну роль в успішності туру. Про що буде згадувати людина, після повернеться з туристичної подорожі? Про те, які чудові умови були під час перевезення? А може, буде із захопленням обговорювати зі своїми друзями дета­лі сніданку, який йому довелося скуштувати під час подорожі? Малоймовірно. Якщо якісне перевезення, харчування і розмі­щення — це лише передумови для відпочинку, то споживання атракцій і є сам відпочинок. Туристи, як правило, згадують при­ємні враження, отриманні під час розваг. Вони із задоволенням будуть ділитися почуттями, пережитими під час якоїсь забави, чи розповідати про занурення в тропічне море, відвідання рідкісного музею або визначної пам'ятки архітектури, сходження на непри­ступну гірську вершину або просто про приємні хвилини, прове­дені на морському пляжі. Отже, атракції— це той компонент, який перетворює звичайне проведення вільного від роботи часу у повноцінний відпочинок.

Напевно, неможливо скласти універсальний перелік розваг, який буде ідеальним для кожного туриста. Оптимальний їх під­бір може бути знайдений лише при врахуванні таких чинників, як національність туриста, його традиції та звичаї, спосіб життя. Екскурсії, прогулянки, відвідання музеїв, картинних галерей, пам'яток культури, місць релігійної значимості, споглядання природних явищ або мальовничих ландшафтів, участь у розва­жальних змаганнях чи іграх, відвідання концертів, спортивних заходів, магазинів, дискотек, ігрових закладів та інших розважа­льних об'єктів— ось неповний перелік атракцій, які пропону­ються туристичними організаторами.

Екскурсія — організована подорож, яка не перевищує 24 години, у супроводі фахівця-екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами з метою ознайомлення з пам'ятками історії, культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо.

113

Екскурсія є найпоширенішою формою атракцій. Більшість ту­рів включають проведення тематичних екскурсій. Цей вид розваг сприймається більшістю туристів і тому активно інтегрується в тури. Екскурсії мають не лише розважальну функцію, а й пізна­вальну, що дозволяє поєднувати відпочинок з розширенням кру­гозору і розвитком особистості.

Популярним видом розваг є відвідання парків, атракціонів. Найвідомішим таким парком у світі є «Дісней Ленд», який охоп­лює такі атракціони, як каруселі, американські гірки, кімнати сміху, жахів, кривих дзеркал, водні атракціони, верхова їзда, кім­нати імітації певних ситуацій — фантастичних, казкових, реаль­них, екстремальних. Парки атракціонів також орієнтовані на ши­роке коло туристів, вони є чудовим місцем для проведення часу сім'ям з дітьми, романтичною казкою для закоханих, веселим на­строєм для всіх відвідувачів. Деякі атракціони можна порівняти з прогулянкою, а деякі можуть стати випробовуванням навіть для найстійкіших.

Іншим популярним видом розваг, який орієнтований на ді­тей і підлітків, є комп'ютерні атракціони. Вони дають можли­вість відволіктися від реалій і зануритися у віртуальний прос­тір, де можна зробити те, що ніколи не вдасться в реальному житті, де не треба підпорядковуватися правилам, бо можна створювати їх самому. Сучасні комп'ютерні парки вражають розмірами і можливостями, різноманітністю віртуальних атра­кціонів — від симуляції реальних речей до завоюванням Марса чи всієї Галактики.

Ігорна індустрія, яка орієнтується переважно на дорослих, на­лежать до найулюбленіших розваг туристів. Карти, боулінг, біль­ярд, рулетка, ігрові автомати для багатьох людей є невід'ємним елементом відпочинку. Дарма, що деколи такі розваги призво­дять до надмірних витрат, адже витрачання грошей — це також розвага. Найяскравішим прикладом популярності і розмаху ігор-ної індустрії є Лас-Вегас, який став столицею світового ігорного бізнесу.

Дуже часто туристичні оператори створюють тури лише для того, щоб продемонструвати якусь одну атракцію. Це, як прави­ло, концерт, спортивний або інший видовищний захід. Фани улюблених виконавців та музичних груп стають туристами і до­лають значні відстані лише заради того, щоб не пропустити кон­церт свого «ідола». На перший погляд, може видатись, що спор­тивні заходи приваблюють лише незначну кількість туристів. Але якщо згадати такі події, як Олімпійські ігри чи міжнародні

114

змагання з певних видів спорту, то залишається тільки дивувати­ся популярності таких атракцій.



Нічне життя також знаходить своїх прихильників серед тури­стів. Дискотеки, або клубні «тусовки» — улюблені атракції мо­лодих людей. Всім відомий остів Ібіца, який яскраво демонструє актуальність такого виду атракцій.

Дайвінг, серфінг, стрибки з парашутом, сноубордінг — це та­кож атракції, але вже екстремального туризму, яким займаються сміливі люди у багатьох країнах світу.

Перелічити все неможливо. Тим більше, що одна людина мо­же вважати атракцією те, що для іншої— сірі будні. Слід пам'ятати лише одне — без атракцій повноцінний відпочинок неможливий, а значить, і туризм також. На щастя, туризм розви­вається і бере на озброєння все нові й нові розваги. Прикладів цьому безліч. Найяскравішим, напевно, є перетворення колись надсекретного і недосяжного космічного простору в атракцію для найвимогливіших і найзаможніших туристів.

В той же час варто пам'ятати, що для того щоб доставити ту­ристу насолоду, треба грамотно спланувати і розподілити атрак­ції. Не слід перевантажувати його, тому що втомлена людина думатиме лише про відпочинок і фізично не зможе отримати по­зитивні емоції від запропонованої атракції. Треба дбати про мо­ральний і фізичний стан туриста і давати йому достатньо часу на відпочинок. З таких же міркувань не слід навантажувати його екскурсіями чи розважальними програми після тривалої поїздки. Користі від цього буде мало, а ось шанси роздратувати досить високі.

Важливо залишати право вибору. Нав'язування певних розваг може негативно вплинути на настрій мандрівника. А як відомо, гарні речі забуваються швидко, а погані, навіть дрібнички, закар­бовуються в пам'яті надовго. Якщо залишити туристу право ви­бору, то в більшості випадків він погодиться прийняти участь у запропонованій атракції (адже він за неї заплатив!), а що найго­ловніше — напевно отримає від неї позитивні враження.

Безпосереднє проведення розважального заходу також потре­бує раціонального підходу. Треба витиснути з цього заходу мак­симум і подати туристу у найкращій формі.

Отже, планування і проведення атракцій — це дуже відпові­дальна справа, в якій необхідно враховувати всі деталі. Адже, як відомо, в туристичному бізнесі дрібниць немає. Навіть малень­кий недолік — це небезпека втратити клієнта назавжди, і тут не допоможе ані п'яти зірковий готель, ані вишукані страви.

7* 115

4.7. Банківські та фінансові послуги

Усі туристи прагнуть отримати якнайбільше послуг, зробити покупки на свій розсуд, причому на розваги і магазини витрача­ють щоденно значно більше коштів, ніж у повсякденному житті. Власне, вільне витрачання грошей і є розслабленням і задоволен­ням для багатьох людей.

Туристам не завжди зручно мати при собі велику суму готів­ки. Крім того, якщо врахувати, що про це знають кишенькові злодії, шахраї та лиходії. Томас Кук один з перших займався проблемою організації туризму професійно і вивчив усі аспекти туристичної діяльності. Власне, він винайшов дорожні чеки, — безпечні гроші спеціально для мандрівників, і організував конто­ри при банках у всьому світі, де можна було обміняти чеки на мі­сцеву валюту.



Дорожні чеки— вигідний та безпечний спосіб збереження своїх коштів при поїздках за кордон, які можна використовувати як для оплати товарів і послуг (в готелях, ресторанах, пунктах прокату автомобілів, торгових закладах тощо), так і для отри­мання готівки. Пред'являючи чек до оплати, його власник пови­нен поставити на ньому другий підпис. Оплата здійснюється у разі ідентичності на чеку обох підписів.

Зручність користування дорожними чеками і в тому, що за­вдяки їм можна вивозити за кордон суму в еквіваленті до 5 тис. дол. Крім того, термін дії чеків необмежений і при випадковій їх втраті здійснюється безкоштовне їх відшкодування.

Пізніше винайшли пластикові кредитні картки, створили сві­тові платіжні системи VISA, AmEx та ін. Використання цих пла­тіжних засобів значною мірою усунуло потребу туристів у готів­ковій валюті; практично всі магазини, ресторани й інші підприємства туристичних центрів почали приймати безготівкові платежі за картками. Користуючись платіжними картками, ту­рист отримав можливість:


  • швидкого та зручного доступу до готівки цілодобово в будь-якій країні світу;

  • оформлення карток в гривнях, доларах США і Євро;

  • нарахування високих відсотків по залишках на картковому рахунку;

  • безпосереднього розрахунку карткою за товари та послуги;

  • при перетині кордону немає необхідності декларувати кошти;

  • немає необхідності отримувати дозвіл на вивіз іноземної валюти — лімітів на вивіз валюти за карткою не існує;

116


  • автоматична конвертація коштів у валюту країни перебу­вання, при розрахунках карткою за кордоном;

  • за допомогою картки турист може забронювати номер у готелі, купити авіаквитки, путівки, оплатити послуги туристич­них агенцій тощо;

  • лише за допомогою картки можна взяти напрокат машину, і туристу не треба залишати депозит в місцевій валюті, наявність картки є гарантією його платоспроможності;

  • поповнення карткового рахунку третіми особами у разі від­сутності власника платіжної картки;

  • блокування картки при її втраті або крадіжці після відпові­дного звернення до банку;

  • отримання відсотків на картковий рахунок за депозитами, відкритими в банках України.

4.8. ІНФОРМАЦІЙНІ ПОСЛУГИ В ТУРИЗМІ

Інформаційні послуги потрібні як власне туристу, так і його організаторам.

Готуючись до подорожі, а також під час неї, турист потребує додаткової інформації про місце перебування, норми, правила і звичаї місцевості та країни, детальний опис пам'яток, схем і карт, схем транспортних магістралей. Варто нагадати, що перші путів­ники були видані понад двісті років тому.

Описи подорожей видають у вигляді популярної та спеціаль­ної літератури. У сучасній індустрії туризму велику увагу приді­ляють виданню яскравих буклетів, проспектів, котрі безкоштов­но роздають потенційним туристам. Туристична галузь генерує в три—п'ять разів більше реклами, аніж будь-яка інша. Всі великі туристичні центри видають інформаційні CD-диски для туристів і працівників туристичної галузі.

Велике значення мають сучасні електронні засоби інформації, наприклад, мережа Інтернет, багато тисяч сайтів якої пропону­ють користувачам детальний опис туристичних центрів, турис­тичних послуг, пам'яток і навіть віртуальні подорожі електро­нними музейними експозиціями. У мережі Інтернет можна не тільки вибрати подорож і турагентство, а й забронювати турис­тичну поїздку, квитки, оплатити послуги.

Організатори туризму користуються великим спектром інфо­рмаційних послуг. Формуючи туристичний продукт, вони ви­вчають спеціальні професійні путівники. Всесвітній туристичний





путівник «World Travel Guide», котрий кожні два роки перевидає видавництво «Columbus Press», містить детальні описи за одна­ковими схемами двохсот країн, туристичних центрів і територій. Видаються також різноманітні каталоги туристичних агентств і туристичних операторів, розклади руху транспорту різних країн і навіть всього світу. Такі розклади можна знайти в електронному вигляді на CD-дисках, а також у глобальних світових інформа­ційних системах, системах автоматизованого бронювання турис­тичних послуг (Amadeus, Sabre та ін.).

Велике значення мають туристичні спеціалізовані виставки, які призначені переважно для гуртового продажу туристичного продукту. Вони зазвичай яскраві й багатолюдні і проводяться 4— 5 днів. Найбільша туристична виставка в Європі — Берлінська туристична біржа (Німеччина), — проводиться на початку берез­ня (залучає до 60 тис. учасників, площа 160 тис. м2).

В Україні щорічно проводяться великі міжнародні туристичні виставки, наприклад у Києві — в жовтні, у Львові — у вересні— жовтні.

Відправляючись у подорож, турист стискається з проблема­ми, які за певних обставин можуть призвести до несприятли­вих наслідків для його здоров'я і майна, зробити туристичну поїздку неможливою або негативно вплинути на отримані вра­ження.

Турист постійно перебуває під впливом обставин підвищеної небезпеки в незнайомому довкіллі, що відрізняється від звичай­ного середовища його проживання. Він не знає досконало звича­їв, мови, традицій, типових побутових небезпек, не має імунітету до хвороб, поширених у цій місцевості, тощо.

При проектуванні туру і туристичних послуг слід уважно ви­вчити всі можливі чинники ризику та їх джерела, дослідити мож­ливість і ймовірність його виявлення на небезпечному для люди­ні рівні, схильність людини до впливу джерел небезпеки і пере­дбачити комплекс заходів для захисту здоров'я і життя туриста та його майна.



Шкідливі чинники (чинники ризику) у туризмі можна класифікувати так:

  • небезпека травмування;

  • вплив довкілля;

  • пожежонебезпека;

  • біологічні впливи;

  • психофізіологічні навантаження;

  • небезпека випромінювань;

  • хімічні впливи;

  • етап перевезення;

  • підвищена запиленість і загазованість;

  • специфічні чинники ризику;

  • інші чинники.

Різні несприятливі чинники мають різну ймовірність настання та інтенсивність впливу і важкість наслідків.

Розглянемо деякі з них.

5.1. Небезпека травмування

Небезпека травмування може виникнути в результаті перемі­щення механізмів і предметів, тіл, складного рельєфу місцевості, зсуви гірських порід (каменепадів, селів, лавин), несприятливих ергономічних характеристик туристського спорядження й інвен­таря, що спричинюють травми (незручне взуття— потертості шкірних покривів у туристів тощо), небезпечних атмосферних та інших природних явищ.

Небезпеку травмування можна знизити завдяки:


  • захисним пристроям й огородженням рухомих механізмів, предметів, небезпечних ділянок території (підйомників, канатних до­ріг, ділянок осипів у горах, біля водоймищ, гірськолижних трас тощо);

  • використанню засобів індивідуального захисту (страхува­льних мотузок, обв'язок при перетинанні складних ділянок тури­стського маршруту, головних шоломів, льодорубів, «карабінів» та іншого страхувального спорядження);

  • дотриманню ергономічних вимог до туристського споря­дження й інвентаря;

— дотриманню вимог будівельних норм, правил до житлових
і громадських будинків, вимог відповідних нормативних докуме­
нтів до технічного стану транспортних засобів, що використову­
ються для перевезень туристів (екскурсійних автобусів, плавза-
собів тощо);

— попереджувальному інформуванню туристів про чинники


ризику і заходи із запобігання травмам. Туристи мають знати, як
уникнути можливих травм, яких заходів вжити і що зробити у
разі отримання травми.

5.2. Вплив довкілля

Вплив довкілля зумовлений підвищенням або зниженням те­мператури, вологістю і рухом повітряних мас, опадами в зоні об­слуговування туристів, різкими перепадами барометричного тиску.

Показники мікроклімату в приміщеннях, де обслуговуються туристів, а також у транспортних засобах мусять відповідати встановленим санітарно-гігієнічним нормам.

Шкідливим впливам цих чинників ризику можна запобігти за­вдяки:


  • вибору сприятливої пори року, часу доби для проведення туристського заходу;

  • раціональному проектуванню траси туристського маршруту;

120


  • проектуванню погодних умов району;

  • спорудженню на трасах туристських маршрутів укриттів

від негоди;

  • оснащенню приміщень і транспортних засобів кондиціоне­рами, засобами дезодорації повітря, опалення, автоматичного ко­нтролю і сигналізації;

  • забезпеченню відповідного екіпірування туристів, включа­ючи засоби індивідуального захисту;

  • своєчасному інформуванню про реальні й прогнозовані умови на маршруті (кліматичні, перепади висот на маршрутах).

Особливо небезпечні чинники виявляються при переміщенні в інший часовий пояс та кліматичні умови, що різко відрізняються від звичних. Оскільки туристична подорож короткочасна, то ор­ганізм людини не завжди може швидко пристосуватися до зміни цих умов. Турист не висипається і погано почуває себе при не­відповідності місцевого часу, погано сприймає інформацію на екскурсіях, існує навіть такий вислів — «червоне око». Потрап­ляючи у спекотний клімат, людина піддається підвищеному теп­ловому впливу. Якщо, наприклад, в Ізраїлі влітку не споживати достатню кількість води (до 5 літрів на день), то може настати зневоднення організму, яке матиме серйозні наслідки для здо­ров'я туриста. Тому програма туру завжди має бути старанно відпрацьована з урахуванням фізичного стану туриста, не бути зайво напруженою, щоб люди мали час на адаптацію до місцевих умов і відпочинку.

5.3. Пожежна безпека

Туристам слід точно дотримуватися вимог нормативних до­кументів пожежної безпеки (Правил пожежної безпеки), засобів розміщення, щоб не потрапити туристів від вплив чинників ри­зику цієї групи.

5.4. Біологічні чинники

Біологічні чинники (патогенні мікроорганізми і продукти їх­ньої життєдіяльності, мікроорганізми, а також отруйні рослини, плазуни, комахи і тварини, що є переносниками інфекцій­них захворювань, викликають опіки, алергійні та інші токсичні реакції).

Щоб запобігти впливу цих чинників ризику, слід:


  • дотримуватися встановлених санітарних норм і правил об­слуговування;

  • застосовувати устаткування і препарати для дезінфекції, дезінсекції, стерилізації, дератизації, автоматизації виробничих процесів;

  • використовувати знаки безпеки та маркування на предме­тах оснащення і спорудах, що використовуються в обслугову­ванні туристів (посуду, кухонного інвентаря, у т. ч. для приготу­вання їжі у поході, місць водозабору, колодязів та ін.);

  • проводити попередній та періодичний медичний огляд пе­рсоналу обслуги;

  • інформувати туристів про небезпечних тварин, плазунів, риб, рослин, ареали поширення яких збігаються з туристичним маршрутом, про те, як уникнути небажаних контактів, яких не­відкладних заходів слід вжити, що зробити у разі одержання тра­вми (контакту).

У країнах тропічного поясу туристи, які прибувають з інших кліматичних зон, ще не мають належного імунітету до специфіч­них інфекційних захворювань. До особливо небезпечних каран­тинних захворювань у міжнародному масштабі належать: чума, віспа, холера, жовта лихоманка і малярія. Наведемо характерні особливості цих хвороб:

1. ЧУМА (PLAGUE) — хвороба здебільшого з летальним на­слідком, спричинена чумною паличкою. Передається через бліх і повітряно-крапельним шляхом (легенева форма). Вияви хвороби: лихоманка, інтоксикація, при легеневій формі — пневмонія.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), зона поширення чуми охоплює такі країни:


  • в Африці: Мадагаскар, Мозамбік, Танзанія, Уганда, Заїр, Зімбабве;

  • в Азії: Індія і В'єтнам;

  • у Південній Америці: Болівія, Бразилія, Перу.

Втім, це не означає, що в кожній з цих країн поширена чума, проте потенційно ця інфекція там присутня.

Заразитися чумою досить легко, особливо легеневою формою. Тут навіть суворе дотримання правил особистої гігієни не врятує. Якщо хворий на легеневу форму чуми проїде в автобусі чи у ва­гоні трамваю або метро, то виникне реальна загроза епідемії у населеному пункті і подальше її непередбачуване поширення по країні. Вакцинація від чуми ефективна приблизно на 70 відсотків, тому прищеплюють так звані «групи ризику», тобто осіб, що



122

працюють у зонах можливого ризику поширення хвороби, імунітет виробляється на 10-й день після щеплення і досягає макси­муму після 21 дня.



ВІСПА (SMALLPOX)— спричинена вірусом, характеризу-ється лихоманкою і висипанням, яке залишає рубці. Передається повітряно-крапельним шляхом і через предмети.

З 1981 року ВООЗ скасувала вимогу щодо щеплень проти віс­пи, оскільки не існує повної гарантії щодо імунітету, хоча вва­жають, що людство вже позбулося віспи.



ХОЛЕРА (CHOLERA) — кишкова інфекція, симптоми — ну­дота, блювання, рідкі випорожнення, зневоднення організму, су­доми. Зараження від хворого або вібріононосія через воду, їжу,

руки тощо.

За даними ВТО, зона поширення холери у світі така (втім, це

не означає, що там обов'язково будуть спалахи інфекції):

в Африці: Ангола, Бенін, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камерун, Кейп Верде, Чад, Кот-д-Івуар, Джібуті, Гана, Гвінея-Бісау, Гві­нея, Кенія, Ліберія, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, Нігер, Нігерія, Руанда, Сан Томі і Прінсипі, Сьєрра Леоне, Сомалі, Сва­зіленд, Танзанія, Того, Уганда, Заїр, Замбія;

• в Азії: Афганістан, Бутан, Камбоджа, Китай, Газа, Індія, Ін­


донезія, Іран, Ірак, Лаос, Малайзія, Майнмар, Непал, Філіппіни,

Шрі-Ланка, В'єтнам;



  • у Європі: Албанія, Росія, Україна й інші держави СНД;

  • в Океанії: Тувалу;

у Південній Америці: Аргентина, Беліз, Болівія, Бразилія,
Колумбія, Коста-Ріка, Еквадор, Сальвадор, Французька Гайана,
Гватемала, Гайана, Гондурас, Мексика, Нікарагуа, Панама, Перу,

Сурінам, Венесуела.

З 1973 року ВООЗ скасувала вимогу сертифіката щодо хо­лери, оскільки ні щеплення, ні будь-які інші препарати не га­рантують повного захисту організму від цього захворювання. Окремі спалахи холери трапляються все частіше і набули вже катастрофічного характеру, забираючи тисячі людських життів.

1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   37


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка