В. Стефаника Петро Тимняк



Скачати 235.42 Kb.
Дата конвертації19.05.2017
Розмір235.42 Kb.
Кабінет нової німецькомовної книги
Наталія Ясінська

головний бібліотекар кабінету нової німецькомовної книги

ЛННБУ ім. В. Стефаника

Петро Тимняк

головний бібліотекар Німецького читального залу кабінету нової німецькомовної книги ЛННБУ ім. В. Стефаника

Олександра Біда

провідний бібліотекар Австрійської бібліотеки кабінету нової німецькомовної книги ЛННБУ ім. В. Стефаника
Досліджуються передумови створення та діяльність кабінету нової німецькомовної книги при ЛННБУ ім. В. Стефаника, спрямовану на по­пуляризацію німецькомовної літератури.

Ключові слова: Австрійська бібліотека, кабінет, німецькомовна лі­тература, виставка.

The activity of the Department of new German book of V. Stefanyk Lviv National Scientific Library of Ukraine since it was established till the present time is researched. The basis of research is documentary materials stored in V. Stefanyk Lviv National Scientific Library of Ukraine. Background of estab­lishment of the Department is substantiated; working process and activity directed at German literature popularization are determined.

Keywords: Austrian library, cabinet, German literature, exhibition.

Исследуются предпосылки создания и деятельность кабинета новой немецкоязычной книги при ЛННБУ им. В. Стефаника, направленную на популяризацию немецкоязычной литературы.



Ключевые слова: Австрийская библиотека, кабинет, немецкоязычная литература, выставка.
Багаторічна історія Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, її минуле й сьогодення — це яскравий приклад служіння потребам суспільства, сприяння розвитку науки, освіти, культури, вагома складова вітчизняного бібліотекознавства та книгознавства. Кабінет нової німецькомовної книги: Австрій­ська бібліотека разом з німецьким читальним залом Ґете-Інсти­туту — невелика складова частинка Бібліотеки.

1 жовтня 1992 р. при відділі Рідкісної книги Львівської нау­кової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України створений сектор «Австрійська бібліотека», де було введено дві посади: завідувач сектору і головний бібліотекар [12, арк. 125].

3 жовтня відбулася презентація Австрійської бібліотеки у приміщенні філії бібліотеки на вул. Лисенка, 14.

Відкриття Австрійської бібліотеки у Львові вшанував своєю присутністю тогочасний віце-канцлер Австрійської республіки Ергард Бузек, були запрошені члени уряду Австрії та України, представники Президії АН України, працівники науки і культури обох сторін, численні гості [13, арк. 127].

Відкриттю Австрійської бібліотеки у Львові передували важ­ливі історичні події. У 1989 р. Міністерство закордонних справ Австрії розпочало програму створення бібліотек у посткомуні­стичних країнах.

9 червня 1992 р. у багатій традиціями домівці св. Варвари у Відні відбулося зібрання 20 представників української громади в Австрії, на якому було засновано нову організацію — Австрійсько-Українське товариство (АУТ) [35, s. 3-4].

Після здобуття Україною в 1991 р. незалежності і відновлення дипломатичних відносин між Австрією та Україною виникла необхідність у створенні товариства дружби, яке розвивало та підтримувало б уже протягом століть існуючі стосунки та істо­ричні зв’язки між двома державами в галузі політики, науки, культури та релігії. Спільними зусиллями Міністерства зовнішніх справ Австрії та Австрійсько-українського товариства, за домов­леністю з дирекцією ЛНБ ім. В. Стефаника, був підписаний до­говір про створення Австрійської бібліотеки у Львові, яка була першою в Україні і тринадцятою в Європі та Азії. На сьогодні їх налічується 54 у 23 країнах світу. В Україні зараз є п’ять Авст­рійських бібліотек: у Києві — при Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, у Чернівцях — при Чернівецькому на­ціональному університеті ім. Ю. Федьковича, у Харкові — при Державній науковій бібліотеці ім. В. Короленка, у Дрогобичі — при Державному педагогічному університеті [1, с. 86-87].

Першим і найголовнішим завданням Австрійської бібліотеки у Львові є обслуговування читачів, поповнення і збереження книжкового фонду, врахування запитів читачів при замовленні книг до бібліотеки. Крім того, поширення інформації про нау­кове і культурне життя Австрії, проведення у бібліотеці різнома­нітних заходів: курсів німецької мови з елементами краєзнавства, іспиту на отримання Австрійського мовного диплома, наукових семінарів, дотичних до австрійської тематики, презентації книг (тематика-Austriaca), концертів австрійської музики, літературних вечорів, зустрічей з діячами австрійської культури і науки. Від­криття Австрійської бібліотеки у Львові посприяло пожвавленню перекладацького руху, дослідженню австрійської літератури ук­раїнськими германістами.

У читальному залі є вільний доступ до колекції австрійської літератури. Для читачів представлено понад 8 000 од. зб.: літера­туру довідкового та інформаційного характеру, а також художні твори австрійських авторів, зокрема повні збірки Й. Рота, А. Шніц­лера, А. Цвейга, Ф. Кафки, Р. Музіля, Г. Додерера, Р. М. Рільке, П. Целяна, І. Бахман та ін.; праці з філософії — З. Фрейда, А. Ад­лера, Л. Вітґенштайна, К. Поппера та В. Франкля; а також мистецькі видання та австрійська періодика (журнали «Anzeiger», «Buehne», «Buchkultur», «Literatur und Kritik», «Profil», «Musikzeit», «Manu­skripte», «Zaunkoenig» та ін., щоденна газета «Die Presse»), аудіо- та відеоматеріали; подаровані енциклопедичні словники, бібліо­графічні видання, книги та журнали, що висвітлюють українсько-австрійські взаємини.

Австрійська бібліотека має свій персональний сайт на веб-сторінці Австрійських бібліотек, який створило Федеральне міні­стерство Європейських та міжнародних зв’язків (електронна ад­реса: www.oesterreich-bibliotheken.at), де також подається інформація про події та заходи, що відбуваються в Австрійській бібліотеці. Каталог Австрійської бібліотеки долучено до загального ката­логу ЛННБУ ім. В. Стефаника.

У 1992 р. на кошти австрійської сторони реконструювали та відремонтували приміщення на третьому поверсі (вул. Лисенка, 14), де й розмістився сектор «Австрійської книги», завідувач І. І. Ге­расим [21, арк. 40-65].

На початку 1993 р. завідувач відділу Рідкісної книги (далі — РК) О. М. Колосовська розробила «Положення про сектор Авст­рійської книги». 14 січня 1993 р. на посаду головного бібліоте­каря сектору Австрійської книги була прийнята Л.О. Грищенко — спеціаліст з романо-германської мови і літератури [23, арк. 233-243].

25 листопада 1993 р. у зв’язку з організацією роботи кабінету німецької книги та з метою безперебійного та якісного обслуго­вування читачів у відділі Рідкісної книги створили сектор «Ні­мецькомовної літератури», до якого ввійшов «Кабінет австрій­ської книги». Очолив сектор І. І. Герасим [14, арк. 153].

1 грудня цього ж року створили тимчасову групу з п’яти осіб для каталогізації, опрацювання і систематизації літератури, при­значеної для кабінету німецькомовної книги, а також для опера­тивної підготовки читального залу до відкриття. До складу групи ввійшли кращі спеціалісти бібліотеки: К. Г. Виноградова — за­відувач сектору РК, І. І. Герасим — завідувач сектору РК, Л. О. Гри­щенко — головний бібліотекар РК, М. С. Змисла — головний бібліотекар Обмінно-резервного фонду (далі ОРФ), Н.М. Ме­лешко — завідувач сектору ОРФ. З відділів систематизації та автоматизації призначили консультантів для надання практичної допомоги цій групі [15, арк. 155].

9 березня 1994 р. директор бібліотеки підписав наказ про від­криття сектору Німецької книги як структурного підрозділу від­ділу РК [16, арк. 32].

Німецький читальний зал, який входить до складу кабінету нової німецькомовної літератури, є доволі «молодою» одиницею у струк­турі ЛННБУ ім. В. Стефаника. Угоду про відкриття Німецького читального залу між ЛНБ ім. В Стефаника НАН України та Ґете-Інститутом (Мюнхен, ФРН) було підписано 10 вересня 1993 р., а урочисте відкриття цього залу відбулося 22 березня 1994 р.

Ініціатором відкриття такого читального залу були німецькі партнери, оскільки потреба у німецькій літературі та інформації про Німеччину у деяких регіонах світу була та є надзвичайно велика і вже давно не може бути задоволена через бібліотеки та інформаційні центри при інститутах ім. Ґете.

Початком втілення цієї ідеї були 90-ті роки ХХ ст., коли Ін­ститут ім. Ґете вирішив створити мережу німецьких читальних залів у Центральній та Південно-Східній Європі. Це стало можливим завдяки тісній співпраці з партнерами на місцях та фінансовій підтримці уряду ФРН, що сприяло поширенню інформації про культурно-суспільне життя у Німеччині, а також — процесу дво­стороннього порозуміння, тому цілком свідомо німецькі читальні зали відкривалися при місцевих бібліотеках, які добре функціо­нували. Вони надавали для читального залу приміщення у своїй бібліотечній структурі та персонал із знанням німецької мови. Інститут ім. Ґете зобов’язувався щорічно оновлювати та актуалі­зовувати інформаційні документи, технічно забезпечувати та сприяти у підвищенні кваліфікації працівників німецьких читальних залів. Тепер у світі нараховується 57 німецьких читальних залів.

Першим в Україні Німецький читальний зал був відкритий у Львові. Як функціональна одиниця він є автономною структурою і належить до мережі німецьких читальних залів в Україні, де діють 4 читальні зали — у Львові, Харкові, Донецьку та Одесі та інформаційний центр і бібліотека при Інституті ім. Ґете у Києві. Тут зберігається література з філософії, психології, економіки, менеджменту, права, мовознавства, екології, мистецтва, історії, географії, архітектури й дизайну тощо. Дещо менше видань тех­нічних і природознавчих, але у фонді читального залу можна знайти сучасну довідкову літературу і з цих напрямів науки. Ха­рактерною ознакою для фонду Німецького читального залу є спрямованість на сьогодення.

Тепер фонд Німецького читального залу налічує 4 731 од. но­сіїв інформації, більшу частину якого становлять друковані ви­дання гуманітарного спрямування. У читальному залі є велика відеотека, близько 500 фільмів на відеокасетах і DVD та інші носії інформації. Також Німецький читальний зал отримує періодичні видання: дві щотижневі газети «Die Zeit» та «Das Parlament» та понад 23 журнали, такі як: «Blickpunkt Bundestag», «Brigitte», «DBZ», «Deutschgland», «Film», «Fokus», «Foto Magazin», «Fremdsprache Deutsch», «Geo», «Informationen zur politischen Bildung», «Kultu­raustausch», «Kunstforum», «Lettre», «Literaturen», «Das Magazin des Kulturbundes», «Neon», «Osteuropa», «Pädagogik», «Psychologie heute», «Schöner Wohnen», «Der Spiegel», «Wirtschafts Woche».

З відкриттям Німецького читального залу суттєво збільши­лася кількість читачів і книговидача. Усі друковані документи, за винятком довідкової літератури, видаються на абонемент.

Основними читачами Німецького читального залу у Львові є студенти, вчителі німецької мови та ті, хто цікавиться Німеччиною чи бажає покращити свої знання німецької мови. Серед студентів можна виділити три основні групи — це: студенти-германісти, правники та економісти з багатьох львівських вищих навчальних закладів. За більш як 15 років існування Німецького читального залу до нього записалося 3 237 читачів, на абонемент видано понад 25 000 од. зб., що для такого порівняно невеликого фонду є непоганим результатом.

Німецький читальний зал не обмежується лише бібліотечною діяльністю. Він став місцем зустрічей учителів та викладачів ні­мецької мови та літератури, перекладачів, у приміщенні читаль­ного залу неодноразово проводилися презентації, всеукраїнські та міжнародні конференції, семінари та практичні семінари, фо­товиставки, концерти тощо. За доволі короткий час існування цього залу деякі заходи проводяться регулярно протягом де­кількох років. Серед позапланових заходів, які було проведено у читальному залі, у першу чергу хотілося б згадати такі: зустрічі викладачів німецької мови та літератури, практичні семінари для професійних та молодих перекладачів сучасної німецької прози та драматичних творів з німецької мови українською за сприяння та фінансової підтримки Інституту ім. Ґете у Києві та вечори фільмів, на яких лектори з Німеччини, Австрії, фундації Роберта Боша, служби академічних обмінів Німеччини (DAAD), німецької спільноти у Львові та інші показували сучасні німецькі фільми для широкого загалу мовою оригіналу.

31 жовтня 1995 р. на підставі рішення науково-методичної Ради прийнято до виконання наказ директора бібліотеки про виведення із сектору Німецької літератури посади завідувача сектору і введення посади головного бібліотекаря [17, арк. 114]. Згідно з наказом із структури відділу РК був виведений сектор Німецькомовної літератури та створений самостійний підрозділ — кабінет нової німецькомовної книги (КННК) з двома штатними одиницями: головний бібліотекар з обов’язками завідувача кабі­нету та головний бібліотекар [18, арк. 127].

У 1995 р. проводилась робота з вдосконалення організації фондів нової німецькомовної книги, розставлялася австрійська колекція у систематичному порядку згідно з вимогами партнерів. Організовувалися алфавітні та систематичні каталоги, а також створювалась їхня електронна версія [29, арк. 10].

З 1996 р. КННК працює як самостійна структурна одиниця ЛНБ ім. В. Стефаника [9, арк. 7]. Робота кабінету спрямовува­лася на задоволення читацьких потреб у німецькомовних книгах. Великою популярністю користувалися періодичні видання, які регулярно надходили з Австрії та Німеччини.

На прохання Ґете-Інституту — партнера німецького читаль­ного залу та Австрійського інституту Східної і Південно-Східної Європи — партнера Австрійської бібліотеки, до кабінету можуть записатися і студенти перших курсів вищих навчальних закладів. Усі читачі ЛННБУ ім. В. Стефаника мають можливість користу­ватися абонементом кабінету.

Австрійський Інститут Східної і Південно-Східної Європи що­річно організовує трьохмісячні курси німецької мови, згодом вони почали проводитися двічі на рік по два місяці. Після здачі екзамену видається Австрійський державний диплом німецької мови ÖSD (Österreichishes Sprachdiplom), який визнають німець­комовні країни (Австрія, Німеччина та Швейцарія). Цей іспит проводиться лише у Львові.

З 1 квітня 1996 р. штат кабінету збільшився. Так, на 0,5 ок­ладу прийняли бібліотекаря ІІ категорії Зуб Стефанію Іванівну [24, арк. 127-178].

У серпні 1997 р. Л. О. Грищенко звільнилася, і за контрактом на посаду провідного бібліотекаря прийнято О. Л. Семотюка.

Важливим моментом у роботі КННК цього періоду стало за­мовлення книг з Німеччини та Австрії на конкретні побажання читачів. Тобто, на Бібліотеку ту чи іншу книгу можна замовити та отримати протягом 4-6 місяців (це стосується книг, анонсо­ваних у видавничих планах німецькомовних видавництв).

Для покращання роботи КННК у 1997 р. німецький читальний зал перемістився у більше приміщення.

Протягом року кабінет двічі відвідували представники Ґете-інституту, а також представники організацій і установ Відня, які опікуються Австрійською бібліотекою у Львові. Візити партнерів із Німеччини та Австрії мали позитивне значення для обміну думками про роботу кабінету, визначення перспектив розвитку Австрійської бібліотеки та Німецького читального залу. Як результат — німецький читальний зал отримав нову організаційну техніку: комп’ютер, відео­проектор із можливістю проектування фільмів на великий екран.

У зв’язку із закінченням дії договору, О. Л. Семотюк 2 травня 1998 р. звільнився з посади бібліотекаря КННК. З 15 липня на цю посаду було зараховано П. М. Тимняка [19, арк. 31].

У травні цього ж року на посаду головного бібліотекаря прий­нято завідувача кабінету О. І. Герасима [22, арк. 83-115].

Крім виконання бібліотечних процесів, працівники кабінету займалися ще й науковою роботою, зокрема І. І. Герасим [2; 3; 6; 7], Л. О. Грищенко [5], О. Л. Семотюк [30], О. І. Герасим [4], П. М. Тимняк [31; 32; 33; 34] друкували наукові статті у збір­никах наукових праць.

У 2000 р. німецький читальний зал із консультаційним візитом відвідала директор бібліотеки Ґете-Інституту в Києві п. Евелін Мехтольд. Цей візит допоміг вирішити деякі проблеми в роботі німецького читального залу, було обговорено плани його розбу­дови і розвитку, проведено підвищення кваліфікаційного рівня працівників. У вересні з дружнім візитом перебувала культура­таше Відня магістр Р. Гетценгрубер. Вона обговорила з праців­никами Австрійської бібліотеки подальші плани роботи.

Австрійські партнери виділили кошти на проведення окремої телефонної лінії та мережі Інтернет у КННК. До бібліотечної ро­боти було задіяно нову техніку. Разом з відділом автоматизації було інстальовано каталог німецького читального залу. У 2004 р. ство­рена електронна версія каталогу Австрійської бібліотеки [28, арк. 8].

У лютому 2005 р., у зв’язку з тривалою хворобою С. І. Зуб та звільненням О. І. Герасима, до кабінету на посаду головного біб­ліотекаря було прийнято Н. Ю. Ясінську та на посаду провідного бібліотекаря О.М. Біду. Цього ж року оформлено інвентарну книгу на фонд Австрійської бібліотеки та книгу сумарного об­ліку її фонду, до якої внесені записи від початку її створення. У кабінеті проведена документальна звірка фонду, і весь фонд Австрійської бібліотеки було систематизовано за УДК. З метою впорядкування фонду почали писати та наклеювати ярлики на кожне видання. На ярлику містяться основні відомості про книгу: її систематичний номер за децимальною класифікацією, елект­ронний номер та шифр. Не витягуючи книгу з полиці, ми ба­чимо всі її дані. Книжковий фонд розставлений за децимальною класифікацією, стелажі оформлені написами, а книжковий фонд — поличковими роздільниками.

Були затверджені норми на процеси роботи КННК, які ввійшли у другий збірник «Норми на основні процеси бібліотечно-бібліо­графічної діяльності ЛНБ» [20, с. 61-70].

П. М. Тимняк зробив описи періодичних українських німець­комовних видань з Національної бібліографії: часопис «Ukrainische Rundschau» та «Опис X-Strahlen» за 2005 р. [10, арк. 8] та «Bu­kowiner pädagogische Blätter» за 2006 р. [11, арк. 9].

У 2006 р. австрійські партнери подарували кабінету 16 сте­лажів. Працівники перемістили і впорядкували фонд Австрій­ської бібліотеки ще в одному читальному залі. Н. Ю. Ясінська переглянула та зробила зміни і доповнення до «Інструкції про порядок обслуговування читачів у КННК» та до «Правил кори­стування фондами кабінету нової німецькомовної книги при ЛНБ ім. Стефаника НАН України».

У 2007 р. Німецький читальний зал пройшов обов’язкову ауди­торську перевірку, яка з 2006 р. проводиться в усіх Німецьких читальних залах Східної Європи та Центральної Азії. Перевірка засвідчила, що дотримані всі передумови для подальшої під­тримки Ґете-Інститутом Німецького читального залу у Львові.

За останні три роки фонд Австрійської бібліотеки та Німець­кого читального залу суттєво зріс і становить більше 12 тис. од. зб. Було проведено штрихкодування фонду у форматі MARC-21 в системі Aleph. Крім упорядкування фонду та обслуговування чи­тачів, працівники КННК провели чимало культурно-масових заходів.

Так, у 1994 р. (4-7 вересня) у Чернівцях відбувся Міжнародний симпозіум «Буковина в період 1775–1918 рр.», який організували Центр Буковинознавства при Чернівецькому національному уні­верситеті ім. Ю. Федьковича та Львівська філія Австрійського інституту Східної та Південно-Східної Європи. На симпозіумі І. Герасим виголосив доповідь на тему: «Австрійська бібліотека у Львові — проблеми та перспективи».

15 грудня цього ж року в Австрійській бібліотеці проведений науково-теоретичний семінар з питань книгознавства та бібліо­текознавства, який організувала ЛНБ ім. В. Стефаника. І. Герасим виступив з доповіддю «Австрійські та німецькі бібліотеки у Львові — проблеми та перспективи», а Л. Грищенко — «Україніка в сучасних німецькомовних виданнях» (за матеріалами ЛНБ ім. В. Стефаника).

Працівники КННК взяли участь у підготовці «святочної ака­демії» та організації виставки до ювілею Ю. Кульчицького.

У 1995 р. в Австрійській бібліотеці проводилися виставки довід­кових видань з фонду кабінету, організаторами якої були І. І. Герасим та Л. О. Грищенко, а також семінари на теми: «Жіноча німецько­мовна література ХХ ст. в загальнонімецькому літературному про­цесі. Проблеми та методи дослідження» та «Матеріали до вивчення німецької мови і методи їх ефективного використання».

Для ознайомлення з роботою австрійських бібліотек та нала­годження відносин у розвитку культурно-просвітницької діяль­ності між ЛНБ ім. В. Стефаника (зокрема кабінетом нової німець­комовної книги) та бібліотеками Австрії І. І. Герасим із службовим візитом відвідав Австрію.

На початку 1998 р. за сприяння австрійських партнерів та при підтримці дирекції ЛНБ ім. В. Стефаника приміщення Австрій­ської бібліотеки було переобладнане й устатковане сучасними технічними засобами (друкарською машинкою, ксерокопіювальним апаратом, комп’ютерами, принтером). Цього ж року запрова­джено і регулярно проводилися засідання вчителів шкіл із ви­кладанням предметів німецькою мовою, під час яких обговорю­валося пропагування культури та історії Австрії та Німеччини на уроках німецької мови.

27-28 листопада 1998 р. у КННК була проведена конференція «Українська періодика: історія і сучасність». Робота однієї з секцій була присвячена історії періодичних видань у Галичині за часів Австро-Угорської (Кайзерівської) монархії.

Протягом 1999 р. налагоджена співпраця Австрійської бібліо­теки з Українсько-австрійським центром співробітництва у сфері науки та культури, що був створений у 1998 р. при Львівському національному університеті ім. І. Франка. Центр ставив собі за мету не тільки тісно співпрацювати з Австрійськими бібліоте­ками в Україні, але й надавати консультації та допомогу в орга­нізації наукових та культурних заходів.

У жовтні 2000 р. О. І. Герасим брав участь у нараді працівників Австрійських бібліотек України (м. Харків), у вересні П. М. Тимняк — у семінарі з підвищення кваліфікації для працівників Австрійських бібліотек (м. Лінц, Австрія) та у жовтні — у конференції на тему: «Фонди сучасної бібліотеки: українське та німецьке бачення» (м. Київ), а в грудні — в семінарі «Від бібліотеки до інфотеки» (м. Київ).

У 2000 р. у приміщенні Австрійської бібліотеки були органі­зовані книжкові виставки: «Українські друки у Відні», «Українська austriaca», «Австрійська ucrainica», «До лекції професора Лізманна», «Естетика в Австрії». За участі Українсько-австрійського центру співробітництва у сфері науки і культури надавалася найновіша інформація про можливості навчання в Австрії.

У 2001 р. в Австрійській бібліотеці відбулася презентація лі­тературно-мистецького часопису «Lichtungen» з участю Л. Цибенко (співробітник Українсько-австрійського центру у Львові) та А. Кап­пелера (директор Австрійського інституту Східно-Європейських досліджень у Відні). Тоді ж було представлено монографію Ве­роніки Вендлянд «Русофіли в Галичині: Українські консерва­тори між Австрією й Росією» («Die Russophilen in Galizien»).

Цікавими були зустріч із австрійською письменницею К. Ердгайм та поетичний вечір з К. Льойдлем.

Цього ж року в Австрійській бібліотеці було проведено кон­ференцію «Бібліологічні вісті в контексті української книгознавчої періодики 20–30-х рр. ХХ ст.» та конференцію, присвячену пам’яті видатного етномузиколога В. Гошовського.

На початку 2002 р., за ініціативи методиста міського інфор­маційного методичного центру Г. Сахарути, була проведена на­рада вчителів німецької мови середніх шкіл Львова, яка розпо­чалася з інформаційної лекції керівника Українсько-австрійського центру співробітництва у сфері науки та культури, культурного аташе з питань науки та освіти п. Адреаса Веннінґера. Згодом відбулася презентація книги Т. Гавриліва «Знаки часу».

Під час святкування 10-річчя заснування Австрійської бібліо­теки відбувся концерт з творів Вольфганга Амадея Моцарта за участю студентів ЛДМА ім. М. Лисенка та Львівського Моцар­тівського Товариства. У співпраці з членом Асоціації українських письменників Н. Гончаром проводилися поетичні читання та виставка пам’яті Крістіана Льойдля, а також за підтримки Бюро українсько-австрійської кооперації — презентація книги С. Па­холківа «Емансипація через освіту: розвиток і суспільна роль української інтелігенції у Габсбурзькій Галичині (1890–1914 рр.)». Організовувалися постійно діючі книжкові виставки — «Україн­ські книги, видані за сприяння австрійських інституцій», «Експ­ресіонізм у художній літературі та малярстві», «Німецькомовна ucrainica» і «Україномовна austriaca» у фондах КННК.

У 2003 р. відбулася презентація перекладу роману австрійської письменниці Іргеборг Бахман «Маліна» за участю студентів вищих навчальних закладів та автора перекладу Л. Цибенко.

Спільно з Українсько-австрійським центром співробітництва у сфері науки та культури в Австрійській бібліотеці були прове­дені поетичні читання, на які запрошувалися сучасні австрійські автори — Ева Ляубінгер та Вальтер Місс.

У 2004 р. в Австрійській бібліотеці були проведені такі за­ходи: 14 квітня проф. Губер (Відень) виступив з лекцією на тему «Грані австрійської культури»; 23 квітня відбувся мистецький вечір на тему: «Віденські враження — екскурс по сучасному Відню» та «Диригент Герберт фон Караян життя та професійний шлях»; 27 травня лектор з Інституту післядипломної освіти у Відні Йозеф Зуппан брав участь у літературних читаннях; 22 жовтня була проведена конференція «Адам Вандрушка — історик та державний діяч», присвячена австрійському історику, який на­родився у Львові; 3-4 листопада спільно з Бюро українсько-авст­рійської кооперації була проведена конференція «Георг Тракль — видатний австрійський письменник» [25, арк. 11].

Протягом 2005 р. проводилися засідання Львівського методичного об’єднання вчителів вищих навчальних закладів, презентація книги Альфреда Прітца та Елізабет Викукаль «Груповий психоаналіз: Теорія. Техніка. Застосування», в якій відомі європейські групові аналі­тики роз’яснюють теоретичний і практичний фундаменти групового психоаналізу. На презентації була присутня делегація групових аналі­тиків з Австрії та Німеччини, що започаткували розвиток психоана­лізу в Україні на чолі з проф. д-ром Олександром Фільцом [26, арк. 12].

2006 р. був проголошений «роком Моцарта», і в приміщенні кабінету проводилися концерти австрійської музики за участю студентів Львівської консерваторії ім. М. Лисенка та членів Клубу шанувальників Моцарта [27, арк. 13-16].

1-2 червня при підтримці Австрійсько-українського бюро коо­перації було організовано семінар «На кордоні міста — кордон держави», за участю австрійського історика А. Каппелєра.

Цікавою була презентація поетичної збірки австрійського ав­тора Людвіга Легге «Мозаїка», яка супроводжувалася музичним акомпанементом Росвіти Ауленкамп.

Протягом року, щовівторка, лектор Австрійського бюро коо­перації Гільдеґард Кайнцбауер проводив засідання майстерні художнього слова, яка стоворена для того, щоб германісти та всі, хто цікавиться німецькою мовою, могли повправлятися у творчому написанні текстів німецькою мовою. Під час засідань учні, студенти та викладачі працювали над літературними ні­мецькомовними текстами. Фотографії, картини, сцени з фільмів, специфічні сценарії або ж теми — ліричні форми, жанри стають стимулом та поштовхом для роботи над певними проектами, результати яких презентувалися під час публічного читання. Зокрема, учасники майстерні художнього слова ознайомилися з австрійською літературою ХХ ст. на прикладі літературного до­робку Пауля Целяна та Рози Ауслендер.

29 вересня — 1 жовтня 2006 р. проведено конференцію, при­свячену творчості Йозефа Рота, яку організувало Українсько-австрійське бюро кооперації. Під час конференції проводилася книжкова виставка його творів.

У 2007 р. Австрійська бібліотека при підтримці Українсько-австрійського центру співробітництва у сфері науки та культури представляла стенд з австрійською дитячою літературою на Львів­ському дитячому книжковому форумі.

2007 рік розпочався з авторських читань та майстерні худож­нього слова з австрійським письменником Ервіном Айнцінґером. У травні цього ж року Австрійська бібліотека спільно з лекто­рами з Австрії проводила семінар для вчителів та методистів спеціалізованих німецьких шкіл з викладанням деяких предметів німецькою мовою «Австрія та її федеральні землі в регіональ­ному контексті». В першій частині семінару розглядалися методи, з допомогою яких можна презентувати історію, політику, мову більшості та мову меншин, а також регіональні австрійські варіанти, мультикультури та сусідські відносини. Окремо розглядався Відень і федеральні землі в музиці, а також методики застосування музики у проведенні уроків з краєзнавства. Друга частина семінару була спланована як майстерня для вивчення здатності учасників семі­нару прорекламувати окремо вибраний регіон.

18 грудня відбулося святкове засідання, присвячене 15-річному ювілею Австрійської бібліотеки, в якому взяли участь Л. Крушель­ницька, С. Костюк, О. Герасим, Л. Цибенко та ін. Ця подія була висвіт­лена у статті Л. Мельник «Ювілей бібліотеки», яка була опубліко­вана у «Львівській газеті» у 2007 р. та на інтернет-сайті (zik.com.ua).

У 2008 р. проводилися Дні Відня у Львові, під час яких була можливість ознайомитися із сучасною літературою Австрії, від­відати театральні вистави, художні виставки та фотовиставки, концерти. Австрійська бібліотека за підтримки Українсько-авст­рійського центру співробітництва у сфері науки та культури представляла виставку австрійської літератури на Львівському книжковому форумі (11-14 вересня).

Австрійську бібліотеку також відвідали учасники міжнарод­ного семінару «Література Галичини та Буковини після 1918 р.», організованого за сприяння Міністерства зовнішніх зв’язків Австрії на чолі з її регіональним радником Крістіною Доллінгер, що прибули до Львова на святкування Днів Відня з 12 країн, у тому числі з Туреччини, Ізраїлю, Грузії та ін. Мета цієї поїздки — ознайом­лення її учасників з історією Буковини та Галичини, з літератур­ними пам’ятками з часів Австро-угорської монархії до сьогодення, а також відвідання Австрійських бібліотек та обмін досвідом. Для них була проведена екскурсія по Австрійській бібліотеці, під час якої гості могли ознайомитися з її фондами та отримати відповідь на питання про роботу бібліотеки. На цей час в Авст­рійській бібліотеці діяли книжкові виставки «Відень в образотвор­чому мистецтві», «Відень у архітектурі (Сецесія)», «Відень у музиці». Про перебування учасників семінару у Львові та Австрійській біб­ліотеці австрійські документалісти зняли фільм «Чи говорите Ви австрійською? (Подорож по Східній Європі)» (режисер Теодор До­мокос), який пізніше було показано по австрійському телебаченню, а також його можна переглянути в Австрійській бібліотеці.

У грудні цього ж року в приміщенні Австрійської бібліотеки відбулося святкування 10-річчя Австрійсько-української коопе­рації, на яке були запрошені працівники та лектори Австрійських бібліотек з Києва, Харкова, Чернівців та Дрогобича. З привітанням виступив п. Андреас Веннінґер (аташе з питань культури, освіти та науки при Бюро Австрійської кооперації у Львові), який коротко розповів про заснування та організацію Австрійських бібліотек в Україні. З презентацією своєї книги «Ідентичності в австрійській літературі ХХ століття» виступив Т. Гаврилів. Доповідь «Міфи Львова» виголосив кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Василь Расевич, який провів для учасників зустрічі екскурсію вулицями міста. Під час цього святкування бібліотека представ­ляла книжкову виставку «Львів як культурний центр Галичини».

У 2009 р. проводився круглий стіл «Використання краєзнавчих матеріалів на прикладі Австрії» для вчителів німецької мови шкіл з викладанням деяких предметів німецькою мовою. Були організовані книжкові виставки з фондів Австрійської бібліотеки, присвячені традиціям Австрії під час Різдвяних свят, Великодня, свята урожаю.

Все, що зроблено і над чим працюємо далі, є неможливим без безперервної бібліотечної освіти. Поняття «безперервна бібліо­течна освіта», або освіта протягом життя, стали в світі надзви­чайно актуальними. Ліквідувати розрив між фаховою підготовкою та вимогами, що ставляться, можна, лише постійно навчаючись. Кабінет нової німецькомовної книги є одним із небагатьох під­розділів ЛННБУ ім. В. Стефаника, співробітники якої мають більше можливостей отримати нові знання. За роки існування кабінету працівники проходили стажування у бібліотеках Австрії, Німеч­чини, Російської Федерації, брали участь у міжнародних конфе­ренціях, обмінювалися досвідом з колегами з Києва, Донецька, Хар­кова, Чернівців, Дрогобича, навчались на безпрецедентних за рівнем та якістю семінарах, які організовували фонд «Відродження», Ґете-Інститут, Інститут Південної і Південно-Східної Європи в Австрії.

Дослідивши передумови створення та історію формування і діяльності кабінету нової німецькомовної книги при ЛННБУ ім. В. Стефаника, можна зробити висновок, що вся діяльність кабінету спрямована на популяризацію німецькомовної літератури в Україні та зближення культур Австрії, Німеччини та України.
1. Австрійські бібліотеки // Енциклопедія Сучасної України. — Київ, 2001. — Т. 1 : А. — 823 c.

2. Герасим І. Чи потрібне нам у Львові сходознавство? : До наукової конференції пам’яті Єжи Куриловича / І. Герасим // Свобода народів. — Львів ; Київ ; Торонто ; Нью-Йорк. — 1995. — № 4. — С. 129-134.

3. Герасим І. Швейцарська колекція поповнила фонди ЛНБ ім. В. Сте­фаника у Львові / І. Герасим // За вільну Україну. — 1995. — 7 листоп.

4. Герасим О. Австрійські бібліотеки / О. Герасим // Енциклопедія Су­часної України. — Київ, 2001. — Т. 1 : А. — С. 86-87.

5. Грищенко Л. О. Пам’яті Ірени Євгенівни Громницької / Л. О. Гри­щенко // Бібліотека вищого навчального закладу : Історія. Теорія. Досвід роботи. — Львів, 1995. — Вип. 4. — С. 75-76.

6. Захер-Мазох Л. Жіночі образки з Галичини / Л. Захер-Мазох ; пер. з нім. І. Герасим // Літературний Львів. — 1993. — Чис. 5. — С. 10 ; Чис. 6. — С. 8.

7. Захер-Мазох Л. Жіночі образки з Галичини / Л. Захер-Мазох ; пер. з нім. І. Герасим // Всесвіт. — 1994. — № 3. — С. 142, 145-151.

8. Звіт про наукову роботу кабінету нової німецькомовної книги за 1999 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2983. — 19 арк.

9. Звіт про роботу кабінету нової німецькомовної книги за 1996 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2897. — 14 арк.

10. Звіт про роботу кабінету нової німецькомовної книги за 2005 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 3200. — 13 арк.

11. Звіт про роботу кабінету нової німецькомовної книги за 2006 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 3240. — 18 арк.

12. Наказ директора № 78а від 01.10.1992р. // ЛННБУ ім. В. Стефа­ника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2769. — 177 арк.

13. Наказ директора № 79 від 07.10.1992р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2769. — 177 арк.

14. Наказ директора № 106 від 25.11.1993 р. // ЛННБУ ім. В. Стефа­ника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2793. — 176 арк.

15. Наказ директора № 108 від 01.12.1993 р. // ЛННБУ ім. В. Стефа­ника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2793. — 176 арк.

16. Наказ директора № 27 від 09.03.1994 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2820. — 216 арк.

17. Наказ директора № 101 від 24.10.1995 р. // ЛННБУ ім. В. Стефа­ника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2847. — 185 арк.

18. Наказ директора № 115 від 31.10.1995 р. // ЛННБУ ім. В. Стефа­ника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2847. — 185 арк.

19. Наказ директора № 30 від 27.04.1998 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2932. — 117 арк.

20. Норми на основні процеси бібліотечно-бібліографічної діяльності ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України. — 3-є вид., переробл. та доповн. / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника. Відділ бібліотекознавства. — Львів, 2005. — Ч. 2. — 72 с.

21. Особова справа Герасима Івана Івановича // ЛННБУ ім. В. Стефа­ника. Архів. — Оп. 3о/c, од. зб. 347. — 280 арк.

22. Особова справа Герасима Олександра Івановича // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — 2005 р. Особові справи (В-К). — 280 арк.

23. Особова справа Грищенко Людмили Олександрівни // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 3о/c, од. зб. 337. — 381 арк.

24. Особова справа Зуб Стефанії Іванівни // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — 2005 р. Особові справи (В-К). — 280 арк.

25. Перелік заходів у кабінеті нової німецькомовної книги за 2004 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 3162. — 15 арк.

26. Перелік заходів у кабінеті нової німецькомовної книги за 2005 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 3200. — 13 арк.

27. Перелік заходів у кабінеті нової німецькомовної книги за 2006 рік // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 3240. — 18 арк.

28. Пояснення до звіту кабінету нової німецькомовної книги за 2004 р. // ЛННБУ ім. В. Стефаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 3162. — 15 арк.

29. Річний звіт відділу рідкісної книги за 1995 рік // ЛННБУ ім. В. Сте­фаника. Архів. — Оп. 1, од. зб. 2856. — 37 арк.

30. Семотюк О. Л. Українське питання в роки першої світової війни — зародження і розвиток (за матеріалами німецької преси) / О. Л. Се­мотюк // Українські варіанти. — 1997. — № 1.

31. Тимняк П. Газета «Frankfurter Allgemeine Zeitung» про парламент­ські вибори в Україні 2002 р. / П. Тимняк // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефа­ника. — Львів, 2002. — Вип. 10. — С. 242-250.

32. Тимняк П. Література експресіонізму та про експресіонізм у фондах кабінету нової німецькомовної книги при Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України / Петро Тимняк // Збірник наукових праць «Експресіонізм». — Львів, 2002. — С. 148-150.

33. Тимняк П. Українська проблематика на шпальтах «Frankfurter All­gemeine Zeitung» / Петро Тимняк // Українська періодика: історія і сучасність : доп. та повідомл. сьомої Всеукр. наук.-практ. конф., Львів, 17-18 трав. 2002 р. / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника, НДЦ періодики ; за ред. М. М. Романюка ; відп. за вип. Л. Сні­царчук. — Львів, 2002. — С. 372-375.

34. Тимняк П. «Ruthenische Revue» (1903–1905 рр.) — німецькомовний український часопис / Петро Тимняк // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефа­ника. — Львів, 2003. — Вип. 11. — С. 53-58.



35. Österreichisch-Ukrainisch Rundschau. Австрійсько-український огляд. — Wien, 2002. — № 13 (42). — 54 s.

© Ясінська Н., 2010

© Тимняк П., 2010

© Біда О., 2010





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка