…в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу



Сторінка9/14
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.92 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Розвиток теми:


На класній дошці виразно записано назву теми уроку, а вчитель зосереджує увагу учнів на ілюстрації «Сіяч сіє зерно»; Людина сама відповідає за свій життєвий вибір, за кожне слово, за кожний негідний вчинок перед Богом і перед ближніми.

Завдання для учнів на листках1:

    1. Підібрати синоніми

до слова «відповідальність»2;

до слова «заздрість»3.

Які існують шляхи подолання зла?4.


    1. Минулого уроку ми з вами роздумували над гріхом гордості: пригадаймо спільно, в якій саме притчі Ісус Христос говорив про гордість?

    2. Якими є наслідки гордості?

    3. Звертаємо увагу дітей на ключові вірші: 1Кор. 6, 12; Лк. 17, 105.

    4. Хто може бути для вас прикладом для наслідування?*

Сам Ісус Христос дає нам приклад вільного вибору, коли говорить про те, що немає ніхто більшої любові, як той, хто віддає своє життя за ближнього.

Ознайомлення учнів з притчею: Вчитель, або ж хтось з учнів зачитує біблійний уривок вголос: Мт. 13, 24-30 і Мт. 13, 36-39. Відтак, учні обговорюють притчу за допомогою навідних запитань:

  • Що посіяв сіяч?

  • Чому господар заборонив виполоти кукіль?

  • Що станеться при кінці світу з грішниками і праведниками?

Закріплення теми – завдання для учнів:

Образотворча діяльність на уроці: вчитель пропонує дітям виготовити «зерно» з біблійним віршом; діти відносять свої «зернятка» додому, перечитують написане на них, піклуються про «насіння своєї душі», – вчаться слухати, приймати в серце.



Підсумок уроку: Вчитель допомагає учням самостійно зробити підсумок уроку за допомогою навідних запитань: чого мене навчає Ісус Христос притчею «про кукіль»?. Притчею про кукіль Ісус Христос навчає нас, що за свої вчинки ми будемо відповідати перед Господом. заздрість негативно впливає на стосунки людей. Тому, відповідальне ставлення до вчинків у житті вказує на приналежність кожного з нас до «пшениці» на полі нашого Творця.
Тема 6. Працелюбність. Винагорода за працю

Мета та завдання:

  • Пояснити учням значення праці як участі людини в Божому ділі сотворення; формувати у дітях відповідне розуміння винагороди за працю; розвивати в характері дітей працелюбність та доброзичливість.


Ключовий вірш:

  1. «Не працюйте тільки про людське око, немов підлещуючись, але в простоті серця, боячися Бога!» (Кол. 3, 22).

Біблійний уривок:

«Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник. Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника. А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку, та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам. Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив. А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні? Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник. Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших. І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію. Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли. А взявши, вони почали нарікати на господаря, кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту… А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною? Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі. Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий? Отак будуть останні першими, а перші останніми!» (Мт. 20, 1-16).



Допоміжні засоби: годинник, аркуш паперу А3, грона винограду (можуть бути і штучні, або ж намальовані), малюнки, на яких зображено різні види праці.

Міжпредметні зв’язки: географія, історія, математика.

Словник термінів та понять:

    «праця» – те, що виконує людина своїми силами: пише, читає, малює, орає, збирає, творить тощо.

    «винагорода» – подяка за виконану працю: матеріальна та духовна.

    «динарій» – римська грошова одиниця, яка дорівнювала грецькій драхмі – 31 кг.

Розвиток теми:


На класній дошці, або на видному місці у класі, вчитель розміщує малюнки, на яких зображено людей, які виконують різну працю* і запитує учнів: Як ви думаєте, для чого люди працюють?

Справді, людина змушена працювати для того, щоб прожити, щоб плодами своєї праці ділитися з ближніми, але для того, щоб кожен з нас виконував вміло та відповідально певну працю, необхідно нам вчитися і ділитися набутими знаннями.

Приклад до творчої праці дав нам Господь Бог, коли творив чудовий досконалий світ. Обов’язок наглядати за тим, що Він створив, отримали ще перші люди: «наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!» (Бт. 1, 28).

Якщо людина працює не лише для себе, а й для добра ближніх, то в такому лише випадку – праця приносить радість і задоволення.

Якщо ж людина ставить за мету лише особисте збагачення, то в такому випадку праця – тягар, немає задоволення, статку завжди замало, а в душі зароджується заздрість до ближніх.

Вчитель кладе на видному місці гроно винограду та запитує учнів:



  • Чи бачили ви, як росте виноград?

  • Де саме вирощують виноград?

  • Чи у вас росте виноград?

У країнах з теплим кліматом, таких як Грузія, Вірменія, Італія, побережжя Чорного моря, Франція, Ізраїль, Палестина*, а також в деяких, зокрема південних, областях України вирощують виноград.

У Палестині, де зростав Ісус Христос вирощували величезні виноградники, які вимагали чималої праці і догляду для того, щоб отримати відповідний урожай. Особливо велик кількість працівників потрібна була для збору урожаю. Ісус, ці особливості виноградарства використав у своїй притчі «про робітників у винограднику». Вчитель вголос зачитує цю притчу – Мт. 20, 1-16, а відтак просить когось з учнів прочитати її ще раз, для глибшого вдумання.



Обговорення притчі:

На видному місці в класі висить годинник. Для того, щоб учні зрозуміли притчу, вчитель роз’яснює їм, що різниця в часі між Палестиною та Україною становить шість годин, динарій – грошова одиниця Палестини;

Вчитель допомагає учням підрахувати, записуючи на аркуші А3 у вигляді таблички, скільки часу працювали працівники у винограднику:


перші працівники:

другі працівники:

…….……………

……………..

………………….

…………………..

…………………..

………………













  • Яким способом розрахувався господар виноградника з працівниками?

  • Чи дотримав господар умови укладеної з кожною групою працівників?

  • Що можемо сказати про господаря виноградника?

Господар виноградника діяв справедливо відповідно до угоди, тому й відповідав тим, хто нарікав на нього: «Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?».

Ісус роз’яснив цю притчу так, що Царство Боже відкрите для кожного, хто прагне в нього ввійти через прояв любові до своїх ближніх, через розуміння потреб своїх ближніх, а не через заздрість, нарікання, недоброзичливість тощо.



Закріплення теми уроку завдання для учнів: Із розсипаних слів скласти речення і записати його в робочий зошит: (Вам, а, та, Боже, перше, інше , його, справедливість, шукайте, все, царство, додасться)**.

Підсумок уроку: Вчитель допомагає учням самостійно зробити висновок, що кожного з нас Спаситель запрошує до участі: «Ідіть і ви в виноградник» (Мт. 20, 7), і, як справедливий Господар, справедливо винагородить.

Домашнє завдання: написати коротенький твір на тему: «я у винограднику».
Тема 7. Плекаймо свої таланти

Мета і завдання:

  • Допомогти учням усвідомити те, що Бог обдарував кожну людину своїми дарами –талантами; формувати в характері дітей відповідальність за належне використовування Божих дарів; розвивати бажання використовувати ці Божі дари для добра ближніх.

Ключовий вірш:

  1. «Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни» (Яків 1, 17).

Біблійний уривок – притча «про таланти»:

«Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє. І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов. А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів. Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув. А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого. По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку. І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п’ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів. Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я. казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє... І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє. Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має. Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має (Мт. 25, 14-29).

Міжпредметні зв’язки: музика, образотворче мистецтво.

Словник термінів та понять:

    «талант» – грошова одиниця: срібний та золотий, перший з них дорівнював близько 3000 грн, а другий – 6200 грн; (як здібність, обдарованість)

    «добро для ближніх» – вияв поваги, любові, милосердя …. – щодо свого ближнього.



    Розвиток теми:

На класній дошці виразно записано назву теми уроку.

Минулого уроку ми з вами говорили про працю, які є види діяльності, які з них корисні, а які шкідливі…

На класній дошці, або на аркуші сірого паперу намальована виноградна лоза*.


  • Завдяки чому ми можемо робити ці добрі вчинки?**

Завдяки відповідальності за використаний час на примноження добра для ближніх.

Завдання для учнів:

  • На поштовому бланку напишіть лист людині, яка зловживає алкоголем;

  • Ці телеграми можна віддати у товариство анонімних алкоголіків, якщо таке є у вашому місті, або ж надіслати в редакцію газети, яка має соціальну сторінку.

Зачитуємо притчу «про таланти» – Мт. 25, 14-29.

Обговорення притчі за допомогою запитань:

  • Як використав дар господаря кожен слуга?

  • Чи правильно вчинив господар?

  • Хто такий господар?

Підсумок уроку:

Вчитель допомагає учням самостійно зробити висновок, що кожен з нас обдарований Богом своєрідними та індивідуальними «талантами», які не залежать ні від соціального статусу батьків, та від ситуації, в якій опиняється той чи інший учень. Усе, що ми маємо – від Бога. Свої таланти необхідно належним чином використовувати, не лише заради своєї користі, а переш за все – заради добра ближнього.



Домашнє завдання дати відповідь на три запитання у робочому зошиті:

  1. Якими дарами обдарував мене Господь?

  2. Як я використовую їх для добра ближніх?

  3. Як я допомагаю моїм ближнім розвивати їх таланти?


Розділ 3:

«Етика людських взаємин у світлі Христового вчення»

Тема 1. Послух і непослух

Мета і завдання:

  • Допомогти учням зрозуміти, що послух є найвлучнішим виявом любові; формувати в характері учнів бажання до послуху батькам, вчителям та старшим.

Ключовий вірш:

  1. «Діти, будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господеві приємне! (Кол. 3, 20).

Біблійний уривок притча «про двох синів»:

«А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику! А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов. І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов. Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство. Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому» (Мт. 21, 28-32)

Допоміжні матеріали: Плакати з надписом ключового вірша, кольорова крейда, завдання для учнів на листочках.

Міжпредметні зв’язки: українська мова, українська література.

Словник термінів та понять:

    «послух» – незаперечний вияв любові до Бога, Його волі, Промислу; беззастережне виконання чогось: прохання, наказ, дія…;

    «непослух» – відмова від виконання;

    «готовність» – постійне внутрішнє бажання до дії.



Розвиток теми:

На класній дошці виразно записано назву теми уроку, а вчитель зосереджує увагу учнів на двох словах: «послух» і «непослух», запитуючи*:

Що можемо сказати про ці слова?

Подивімось, чи однаковий у них корінь?

Чи однакові вони за змістом?

Поміркуймо разом над тим, яка ж мінімальна різниця між цими словами в літерах, а яка ж в змісті слова** та спробуймо відповісти на декілька запитань***:



  • Яким є наслідки послуху?

  • Яким є наслідки непослуху?

Пригадуєте, у 5-ому класі, ми з вами говорили про непослух перших людей:

  • Хто і кого не послухав тоді?

  • Якими були наслідки такого непослуху?

Вчитель, або ж хтось з учнів зачитує вголос ключовий вірш до теми кроку: (Кол. 3, 20), а відтак слідує спільне обговорення надаючи перевагу думкам учнів, за допомогою запитань:

  • Чому діти зобов’язані чинити послух батькам, старшим?

  • Хто б міг бути для нас, гідним взірцем послуху?1 «Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене» (Ів. 6, 38). Адже добре знаємо та розуміємо, що не ми самі для себе вибираємо батьків, а Господь нам їх дарує.

Читання вголос біблійного уривку Мт. 21, 28-31 – притча «про двох синів», після чого обговорюють її за допомогою навідних запитань:

Як відреагували сини на прохання свого батька?

Як можемо охарактеризувати ставлення обох синів до свого батька?

Котрий з них виявив послух своєму батькові?

До якого з цих синів інколи уподібнюємося ми?

Закріплення теми – завдання для учнів:


  1. Написати синоніми:

  • до слова «послух»;

  • до слова «непослух».

  1. З розсипаних слів скласти речення і прочитати одну із заповідей Божих, яке тісно переплетене з сьогоднішньою притчею: «Батька, щоб, матір, довголітній, і, твого, на, твою, землі, був, шануй».

Підсумок уроку: Вчитель допомагає учням зробити самостійно підсумок про необхідність послуху, оскільки з нього випливають – радість ужитті, любов, терпеливість, та й, окрім того, Бог посилає на нас Свою благодать, яка є найважливішою для нашого спасіння. У притчі «про двох синів» Ісус Христос навчає, як ми маємо виявляти послух, бо послух є найкращим доказом любові та пошани до наших батьків, до ближніх і до Бога.

Домашнє завдання: проілюструвати притчу «про двох синів».
Тема 3. Повага до людей

Мета і завдання:

  • Допомогти усвідомити необхідність турботи про менших та слабших; формувати в характері дитини повагу до кожної людини.

Ключовий вірш:

  1. «Глядіть, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, але завжди дбайте про добро один для одного й для всіх!» (1 Сол. 5, 15).

Біблійний уривок притча «про заблукану вівцю»:

«Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої? І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих. Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих» (Мт. 18, 12-14)1.



Словник термінів та понять:

    «малий» – йдеться не лише про малих ростом, чи немовлят, але й про вбогих… духом, незахищених тощо;

    «повага» – вияв внутрішньої ввічливості до свого ближнього;

    «Воля Отця» – Промисел, який скерований лише на добро, спасіння душі людини.

1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка